Рішення від 04.02.2025 по справі 320/19941/23

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 лютого 2025 року м. Київ № 320/19941/23

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого-судді Панової Г.В., при секретарі судового засідання Любенко Д.І.,

за участю представників сторін:

від позивача Янович-Бунь І.Б.

від відповідачів Корольов М.А., Крайчинський С.С.

розглянув у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю Фірма «Технова»

доприватного виконавця виконавчого округу міста Києва Корольова Михайла Андрійовича,

приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Крайчинського Сергія Станіславовича

провизнання протиправними дій, визнання протиправною та скасування постанови,

ВСТАНОВИВ:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю Фірма «Технова» з позовом до Приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Корольова Михайла Андрійовича, Приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Крайчинського Сергія Станіславовича, в якому просить суд:

- визнати протиправними дії приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Корольова Михайла Андрійовича щодо пред`явлення до примусового виконання постанови про стягнення з боржника основної винагороди від 17.01.2023 ВП № 70776369;

- визнати протиправною та скасувати постанову приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Крайчинського Сергія Станіславовича про відкриття виконавчого провадження від 12.04.2023 ВП № 71548564;

- визнати протиправними дії приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Крайчинського Сергія Станіславовича щодо стягнення за виконавчим документом - постановою про стягнення з боржника основної винагороди від 17.01.2023 ВП № 70776369 - в рамках ВП № 71548564 на користь приватного виконавця Корольова М.А.

- стягнути з Приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Корольова Михайла Андрійовича грошові кошти у сумі 11415843,09 грн (одинадцять мільйонів чотириста п`ятнадцять тисяч вісімсот сорок три гривні, 09 коп.) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма «Технова».

В обґрунтування позовних вимог зазначено про те, що 12.04.2023 приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Крайчинським С.С. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 71548564 з примусового виконання постанови від 17.01.2023 ВП № 70776369 приватного виконавця Корольова М.А. про стягнення з ТОВ Фірма «Технова» основної винагороди на користь приватного виконавця Корольова М.А. в розмірі 11415515,93 грн. 13.04.2023 відповідачем-2 на виконання постанови стягнуто з товариства в якості основної винагороди на користь відповідача-1 суму 12619443,85 грн, а надмірно стягнуту суму коштів у розмірі 1203600,76 грн. повернуто позивачу 14.04.2023. Водночас, позивач наголошує на тому. Що за приписами п. 6 ч. 5 ст. 27 Закону № 1404 виконавчий збір не стягується за виконавчими документами про стягнення заборгованості, яка підлягає врегулюванню відповідно до Закону України «Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення» та Закону України «Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу», а також згідно з постановами державних виконавців, винесеними до набрання чинності зазначеними законами. Тобто, положення вказаної норми визначають, що у разі видачі виконавчого документа про стягнення заборгованості, яка підлягає врегулюванню відповідно до Закону України «Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу», виконавчий збір сплаті не підлягає. У даному ж випадку, виконавчим документом, який виконувався в межах виконавчого провадження ВП № 70776369, є наказ Господареького буду міста Києва від 06.12.2021 року по справі № 910/10937/21 про стягнення з ТОВ ФІРМА «ТЕХНОВА» на користь Акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» заборгованості, а відтак, заборгованість утворилась за договором купівлі-продажу природного газу укладеним з АТ «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» для виробництва електричної енергії та, відповідно до зазначених вимог закону, є заборгованістю, що підлягає врегулюванню.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 18.08.2023 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження, призначено судове засідання на 14.09.2023.

Витребувано від приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Корольова Михайла Андрійовича належним чином засвідчені копії матеріали виконавчого провадження № 70776369.

Витребувано від приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Крайчинського Сергія Станіславовича належним чином засвідчені копії матеріалів виконавчого провадження № 71548564.

До суду від Приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Корольова Михайла Андрійовича надійшов відзив на позовну заяву, в якому, заперечуючи проти задоволення позовних вимог, зазначив, що відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження підлягає закінченню у разі затвердження судом мирової угоди, укладеної сторонами у процесі виконання рішення. 15.02.2023 винесена постанова про закінчення виконавчого провадження, а 11.04.2023, відповідно до приписів ч. 3 ст. 40 Закону України «Про виконавче провадження», керуючись п. 11 мирової угоди, затвердженої ухвалою господарського суду м. Києва № 910/10937/21 від 14.02.2023, з метою організації примусового виконання подана на примусове виконання приватному виконавцю виконавчого округу м. Києва Крайчинському С.С., постанова про стягнення з боржника основної винагороди № 70776369 від 17.01.2023 на залишок нестягнутої суми основної винагороди приватного виконавця в розмірі 11415515,93 грн. (одинадцять мільйонів чотириста п`ятнадцять тисяч п`ятсот п`ятнадцять гривень дев`яносто три копійки). 12.04.2023 приватним виконавцем виконавчого округу м.Києва Крайчинським С.С. винесена постанова про відкриття виконавчого провадження № 71548564 з примусового виконання постанови про стягнення з боржника основної винагороди № 70776369 від 17.01.2023 приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Корольова Михайла Андрійовича. Відповідач, у контексті доводів позовної заяви, наголошує на тому, що Закон № 1730 не передбачає спосіб врегулювання спору, шляхом укладення та/або затвердження мирової угоди. Мирова угода жодним чином не змінює характер господарського зобов`язання, яке було предметом позову, а лише є способом примирення сторін, права та обов`язки у боржника за постановою про стягнення з боржника основної винагороди виникають з моменту прийняття постанови, тобто з 17.01.2023. Отже, мирова угода жодним чином не змінює тип та обсяг договірних зобов`язань Товариства з обмеженою відповідальністю фірма «Технова» і Акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України», та не створює підстав для застосування приписів Закону № 1730. Якщо борг за договором підпадає під дію Закону № 1730, то приписи вказаного Закону відносно такого боргу підлягають застосуванню з моменту прийняття нормативно-правового акту, чи виникнення боргу, та мирова угода,як процесуально-правовий' правочин, жодним чином не впливає на форму зобов`язань. Тобто, у випадку якби дана заборгованість підпадала під дію Закону № 1730, в розумінні приписів п. 10 ч. 1 ст. 34 Закону України «Про виконавче провадження», за наслідком включення боржника в реєстр зупиняється вчинення виконавчих дій. До того ж, боржником в рамках виконавчого провадження № 70776369 з примусового виконання наказу Господарського суду м.Києва № 910/10937/21 від 06.12.2021 взагалі не подавались докази настання юридично значимої дії, пов`язаної з врегулюванням заборгованості відповідно до приписів Закону № 1730 та від боржника не надходили клопотання про зупинення вчинення виконавчих дій з підстав, передбачених п. 10 ч. 1 ст. 34 Закону України «Про виконавче провадження» чи закінчення виконавчого провадження з підстав передбачених п. 16 ч. 1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження».

Також, до суду від Приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Крайчинського Сергія Станіславовича надійшов відзив на позовну заяву, за змістом якого, Законом України «Про виконавче провадження» встановлено обов`язок виконавця відкрити виконавче провадження, виключенням якого, є вичерпний перелік підстав, за яких виконавчий документ повертається стягувачу, без прийняття до виконання, тож, враховуючи те, що станом на 12.04.2023 постанова приватного виконавця Корольова М.А. від 17.01.2023 була чинною, не оскарженою та не скасованою, позовна заява не містить жодного обґрунтування порушеного права позивача за наслідками винесення постанови № 71548564 від 12.04.2023. Крім того, наголошено на тому, що у випадку врегулювання боргу за приписами Закону № 1730, виконавче провадження мало б закінчуватись з підстав, визначених п. 16 ч. 1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження».

Стороною позивача до суду було подано відповідь на відзив, в якій наголошено на тому, що доводи відповідачів, покладені в основу відзивів на позовну заяву, так і не спростовують обґрунтувань позовної заяви, позаяк, у разі видачі виконавчого документа про стягнення заборгованості, яка підлягає врегулюванню відповідно до Закону України «Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу», виконавчий збір не стягується.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 06.10.2023 відмовлено у задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма «Технова» про розгляд справи в порядку загального позовного провадження.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 06.10.2023 клопотання приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Корольова Михайла Андрійовича про закриття провадження у справі в частині позовних вимог задоволено частково.

Закрито провадження в адміністративній справі в частині позовних вимог про стягнення з приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Корольова Михайла Андрійовича грошові кошти у сумі 11415843,09 грн (одинадцять мільйонів чотириста п`ятнадцять тисяч вісімсот сорок три гривні, 09 коп.) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма «Технова». У задоволенні іншої частини клопотання відмовлено.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 06.12.2023 закрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Корольова Михайла Андрійовича на ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 06 жовтня 2023 року, як помилково відкрите.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 10.06.2024 призначено судове засідання за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма «Технова» до приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Корольова Михайла Андрійовича, приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Крайчинського Сергія Станіславовича про визнання протиправними дій, визнання протиправною та скасування постанови.

У судове засідання призначене на 04.02.2025 з`явилися уповноважені представники позивача та відповідачів.

Представник позивача у судовому засіданні вимоги позовної заяви підтримав у повному обсязі, просив їх задовольнити.

У судовому засіданні представник відповідачів заперечували проти задоволення позовних вимог, просили відмови в задоволенні позову.

Вислухавши пояснення представників сторін, розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд виходить з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, Товариством з обмеженою відповідальністю Фірма «Технова» 24.01.2023, засобами поштового зв`язку, отримано копію постанови про відкриття виконавчого провадження від 17.01.2023, винесену у виконавчому провадженні № 70776369 приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Корольовим Михайлом Андрійовичем за результатом розгляду заяви про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання наказу № 910/10937/21, виданого 06.12.2021 Господарським судом міста Києва, про стягнення з ТОВ ФІРМА «ТЕХНОВА» на користь Акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» 111804801,47 грн - основного боргу, 4133288 (чотири мільйони сто тридцять три тисячі двісті вісімдесят вісім) грн. 40 коп. - пені, 7182 056 (сім мільйонів сто вісімдесят дві тисячі п`ятдесят шість) грн. 87 коп. - 3% річних, 16789130 (шістнадцять мільйонів сімсот вісімдесят дев`ять тисяч сто тридцять) грн. 64 коп. - інфляційних втрат та 794500 (сімсот дев`яносто чотири тисячі п`ятсот) грн. 00 коп. - судового збору.

12.04.2023 Приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Крайчинським С.С. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 71548564 з примусового виконання постанови від 17.01.2023 ВП № 70776369 приватного виконавця Корольова М.А. про стягнення з ТОВ ФІРМА «ТЕХНОВА» основної винагороди на користь приватного виконавця Корольова М.А. в розмірі 11415515,93 грн.

13.04.2023 відповідачем-2 на виконання постанови стягнуто з товариства в якості основної винагороди на користь Відповідача-1 суму 12619443,85 грн. Надмірно стягнуту суму коштів у розмірі 1203600,76 грн повернуто позивачу 14.04.2023.

Постанова була отримана позивачем 14.04.2023, що підтверджується витягом з трекінгу поштових відправлень «Укрпошта».

Ознайомившись зі змістом постанови, ТОВ ФІРМА «ТЕХНОВА» вважає її, а також дії, вжиті на її виконання, протиправними та такими, що вчинені з порушенням вимог закону, оскільки у разі видачі виконавчого документа про стягнення заборгованості, яка підлягає врегулюванню відповідно до Закону України «Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу», виконавчий збір сплаті не підлягає.

Наведене і стало підставою для звернення до суду з даним позовом.

При вирішенні спору, суд виходить з наступного.

Згідно з приписами ч. ч. 1, 2 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

У силу норм ч. 1 ст. 3 Закону України «Про виконавче провадження» відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів, зокрема, виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України; судові накази.

За ч. 1 ст. 5 Закону України «Про виконавче провадження» примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".

Частина друга статті 5 Закону № 1404-VIII, визначає, що приватний виконавець здійснює примусове виконання рішень, передбачених статтею 3 цього Закону, крім: 1) рішень про відібрання і передання дитини, встановлення побачення з нею або усунення перешкод у побаченні з дитиною; 2) рішень, за якими боржником є держава, державні органи, Національний банк України, органи місцевого самоврядування, їх посадові особи, державні та комунальні підприємства, установи, організації, юридичні особи, частка держави у статутному капіталі яких перевищує 25 відсотків, та/або які фінансуються виключно за кошти державного або місцевого бюджету; 3) рішень, за якими боржником є юридична особа, примусова реалізація майна якої заборонена відповідно до закону; 4) рішень, за якими стягувачами є держава, державні органи (крім рішень Національного банку України); 5) рішень адміністративних судів та рішень Європейського суду з прав людини; 6) рішень, які передбачають вчинення дій щодо майна державної чи комунальної власності; 7) рішень про виселення та вселення фізичних осіб; 8) рішень, за якими боржниками є діти або фізичні особи, які визнані недієздатними чи цивільна дієздатність яких обмежена; 9) рішень про конфіскацію майна; 10) рішень, виконання яких віднесено цим Законом безпосередньо до повноважень інших органів, які не є органами примусового виконання; 11) інших випадків, передбачених цим Законом та Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів"; 12) рішень, за якими боржником є уповноважений суб`єкт управління або господарське товариство в оборонно-промисловому комплексі, визначені частиною першою статті 1 Закону України "Про особливості реформування підприємств оборонно-промислового комплексу державної форми власності", та рішень, які передбачають вчинення дій щодо їх майна.

Протягом першого року зайняття діяльністю приватного виконавця, приватний виконавець не може здійснювати примусове виконання рішень за якими сума стягнення становить двадцять та більше мільйонів гривень або еквівалентну суму в іноземній валюті.

Частина перша статті 27 Закону № 1404-VIII, визначає, що виконавчий збір - це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України.

Частина п`ята статті 27 Закону № 1404-VIII, передбачає випадки, коли виконавчий збір не стягується: 1) за виконавчими документами про конфіскацію майна, стягнення періодичних платежів (крім виконавчих документів про стягнення аліментів, за наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за дванадцять місяців), накладення арешту на майно для забезпечення позовних вимог, за виконавчими документами, що підлягають негайному виконанню; 2) у разі виконання рішень Європейського суду з прав людини; 3) якщо виконання рішення здійснюється за рахунок коштів, передбачених бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду в порядку, встановленому Законом України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень"; 4) за виконавчими документами про стягнення виконавчого збору, стягнення витрат виконавчого провадження, штрафів, накладених виконавцем відповідно до вимог цього Закону; 5) у разі виконання рішення приватним виконавцем; 6) за виконавчими документами про стягнення заборгованості, яка підлягає врегулюванню відповідно до Закону України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення" та Закону України "Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу", а також згідно з постановами державних виконавців, винесеними до набрання чинності зазначеними законами.

Стаття 45 Закону № 1404-VIII, регулює питання розподілу стягнутих з боржника грошових сум. Частиною третьою цієї статті, установлено, що основна винагорода приватного виконавця стягується в порядку, передбаченому для стягнення виконавчого збору.

Пункт 10 частини першої статті 34 Закону № 1404-VIII, встановлює, що виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій у разі, включення (за кожним кредитором, який є стягувачем у відповідному виконавчому провадженні) підприємств, що виробляють, транспортують та постачають теплову енергію, надають послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води, підприємств централізованого водопостачання та водовідведення, що надають послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, послуги з постачання холодної води та послуги з водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем), до реєстру підприємств, що беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості відповідно до Закону України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення", з виконавчих проваджень, стягувачами за якими є Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", її дочірня компанія "Газ України", публічне акціонерне товариство "Укртрансгаз", оператор газотранспортної системи, оператори газорозподільних систем, електропостачальники, оператори системи розподілу (як правонаступники в частині прав та обов`язків за договорами на постачання електричної енергії та про користування електричною енергією), у тому числі їхні правонаступники у разі заміни стягувача у виконавчому провадженні, а також теплогенеруючі організації, а боржниками - підприємства, що виробляють теплову енергію, транспортують та постачають теплову енергію, надають послуги з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води, послуги з постачання теплової енергії та постачання гарячої води, та підприємства централізованого водопостачання та водовідведення, що надають послуги з централізованого постачання холодної води та водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем), послуги з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення.

Частина шоста статті 35 Закону № 1404-VIII, передбачає, що у випадку, передбаченому пунктом 10 частини першої статті 34 цього Закону, виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій до виключення боржника з реєстру підприємств, що беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості відповідно до Закону України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення". У разі поновлення виконавчого провадження, зупиненого на підставі пункту 10 частини першої статті 34 цього Закону, виконавче провадження повторному зупиненню з цих підстав не підлягає (за кожним кредитором, який є стягувачем у відповідному виконавчому провадженні).

Пунктом 16 частини першої статті 39 Закону № 1404-VIII, встановлено, що виконавче провадження підлягає закінченню у разі: врегулювання (погашення, списання) відповідно до Закону України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення" неустойки (штрафів, пені), інших штрафних, фінансових санкцій, а також інфляційних нарахувань і процентів річних, нарахованих на заборгованість теплопостачальних та теплогенеруючих організацій перед Національною акціонерною компанією "Нафтогаз України", її дочірньою компанією "Газ України", публічним акціонерним товариством "Укртрансгаз", оператором газотранспортної системи та операторами газорозподільних систем, за спожитий природний газ, а також послуги з його транспортування та розподілу відповідно, перед теплогенеруючими організаціями за теплову енергію, отриману для її подальшого постачання споживачам та/або надання відповідних комунальних послуг, підприємств централізованого водопостачання та водовідведення, що надають послуги з централізованого постачання холодної води та водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем), послуги з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, перед електропостачальниками або операторами системи розподілу (як правонаступниками в частині прав та обов`язків за договорами на постачання електричної енергії та про користування електричною енергією) за спожиту електричну енергію, що підлягали виконанню на підставі виконавчого документа за судовим рішенням, яке набрало законної сили.

Частинами першою і другою статті 31 Закону № 1403-VIII, визначено, що за вчинення виконавчих дій приватному виконавцю сплачується винагорода. Винагорода приватного виконавця складається з основної та додаткової.

Частина третя статті 31 Закону № 1403-VIII, встановлює, що основна винагорода приватного виконавця залежно від виконавчих дій, що підлягають вчиненню у виконавчому провадженні, встановлюється у вигляді: 1) фіксованої суми - у разі виконання рішення немайнового характеру; 2) відсотка суми, що підлягає стягненню, або вартості майна, що підлягає передачі за виконавчим документом.

Частина четверта статті 31 Закону № 1403-VIII, передбачає, що основна винагорода приватного виконавця, що встановлюється у відсотках, стягується з боржника разом із сумою, що підлягає стягненню за виконавчим документом (крім виконавчих документів про стягнення аліментів).

Згідно з частиною п`ятою статті 31 Закону № 1403-VIII, якщо суму, передбачену в частині четвертій цієї статті, стягнуто частково, сума основної винагороди приватного виконавця, визначена як відсоток суми стягнення, виплачується пропорційно до фактично стягнутої суми (крім виконавчих документів про стягнення аліментів).

Абзац 1 частини сьомої статті 31 Закону № 1403-VIII, передбачає, що приватний виконавець виносить одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження постанову про стягнення основної винагороди, в якій наводить розрахунок та зазначає порядок стягнення основної винагороди приватного виконавця (крім виконавчих документів про стягнення аліментів).

Тож, дійсно, пункт 6 частини п`ятої статті 27 Закону України «Про виконавче провадження», визначає, що виконавчий збір не стягується за виконавчими документами про стягнення заборгованості, яка підлягає врегулюванню відповідно до Закону України «Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення» та Закону України «Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу», а також згідно з постановами державних виконавців, винесеними до набрання чинності зазначеними законами.

Однак, дія цього пункту, серед іншого, обумовлюється тією обставиною, що заборгованість боржника за виконавчим документом має бути предметом врегулювання відповідно до Закону України «Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу» та Закону України «Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення», а тому, суд вважає, що передумовою застосування цих положень слугує той факт, що боржник має статус суб`єкта, на якого поширюється дія цих Законів.

Для участі у процедурі врегулювання заборгованості теплопостачальні та теплогенеруючі організації, підприємства централізованого водопостачання та водовідведення включаються до реєстру, який веде центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері житлово-комунального господарства. (ч. 1 ст. 3 Закону № 1730-VIII)

Відтак, на переконання суду, сам по собі факт примусового стягнення заборгованості з боржника, автоматично не свідчить про наявність підстав для застосування пункту 6 частини п`ятої статті 27 Закону України «Про виконавче провадження».

Як вбачається із матеріалів справи, доказів того, що на момент розгляду справи судом позивач був включений до реєстру підприємств, які беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості та така процедура здійснювалась, останнім не надано.

Посилання сторони позивача на те, що наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 09.05.2022 № 69, ТОВ Фірма «Технова» включено до реєстру теплопостачальних та теплогенеруючих організацій, підприємств водопостачання та водовідведення, що беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості (номер 276), є необґрунтованим, адже згідно повідомлення Міністерства розвитку громад та територій України, наданого позивачу, учасник процедури врегулювання заборгованості виключається з реєстру у разі ухилення від укладення договору про реструкторизацію протягом 3 місяців з дати включення такого учасника до реєстру. Так, повідомлення про включення до реєстру надано станом на 17.05.2022, при цьому, рішенням Господарського суду міста Києва від 02.11.2021 позов Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" до Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Технова" про стягнення 141092550,28 грн. задоволено повністю. На виконання рішення Господарського суду міста Києва від 02.11.2021 видано наказ. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 15.06.2022 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Технова" залишено без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 02.11.2021 у справі №910/10937/21 залишено без змін. У свою чергу, ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.02.2023 у справі № 910/10937/21 заяву приватного виконавця виконавчого округу місті Києва Корольова М.А. про затвердження мирової угоди в процесі виконання рішення у справі № 910/10937/21 задоволено, затверджено мирову угоду у справі № 910/10937/21.

Тож, затвердження мирової угоди за ст. 330 Господарського процесуального кодексу України, де сторони домовились укласти мирову угоду в процесі виконання рішення суду про порядок його виконання, не є тотожною процедурі реструктуризації заборгованості за договором, укладеним згідно з цим Законом, яка забезпечується застосуванням одного або декількох гарантійних механізмів, передбачених Законом № 1730-VIII.

У цьому контексті, суд також враховує й на приписи пунктів 10 та 15 частини першої статті 34, частини одинадцятої статті 35 Закону України «Про виконавче провадження», за змістом яких, зупинення вчинення виконавчих дій у відповідному випадку пов`язане з фактом перебування боржника в реєстрі підприємств, які беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості (включення (за кожним кредитором, який є стягувачем у відповідному виконавчому провадженні) підприємств, що виробляють, транспортують та постачають теплову енергію, надають послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води, підприємств централізованого водопостачання та водовідведення, що надають послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, послуги з постачання холодної води та послуги з водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем), до реєстру підприємств, що беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості відповідно до Закону України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення", з виконавчих проваджень, стягувачами за якими є Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", її дочірня компанія "Газ України", публічне акціонерне товариство "Укртрансгаз", оператор газотранспортної системи, оператори газорозподільних систем, електропостачальники, оператори системи розподілу (як правонаступники в частині прав та обов`язків за договорами на постачання електричної енергії та про користування електричною енергією), у тому числі їхні правонаступники у разі заміни стягувача у виконавчому провадженні, а також теплогенеруючі організації, а боржниками - підприємства, що виробляють теплову енергію, транспортують та постачають теплову енергію, надають послуги з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води, послуги з постачання теплової енергії та постачання гарячої води, та підприємства централізованого водопостачання та водовідведення, що надають послуги з централізованого постачання холодної води та водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем), послуги з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення)

Тобто, у випадку якби заборгованість підпадала під дію Закону № 1730, в розумінні приписів п. 10 ч. 1 ст. 34 Закону України «Про виконавче провадження», за наслідком включення боржника в реєстр зупиняється вчинення виконавчих дій.

Таким чином, застосування пункту 6 частини п`ятої статті 27 Закону України «Про виконавче провадження», на які посилається позивач, обумовлюється обставиною включення боржника до реєстру підприємств, що беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості.

У випадку врегулювання боргу за приписами Закону № 1730, виконавче провадження має закінчуватись з підстав визначених п. 16 ч. 1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження».

У даному випадку, постанову про закінчення виконавчого провадження № 70776369 з примусового виконання наказу Господарського суду м.Києва № 910/10937/21 від 06.12.2021 винесено із підстав передбачених саме п. 2 ч. 1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження» (затвердження судом мирової угоди, укладеної сторонами у процесі виконання рішення), а не п. 16 ч. 1 ст. 39 Закону (врегулювання (погашення, списання) відповідно до Закону України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення" неустойки (штрафів, пені), інших штрафних, фінансових санкцій, а також інфляційних нарахувань і процентів річних, нарахованих на заборгованість теплопостачальних та теплогенеруючих організацій перед Національною акціонерною компанією "Нафтогаз України").

Постанова про закінчення виконавчого провадження від 15.02.2023 № 70776369 з примусового виконання наказу Господарського суду м. Києва № 910/10937/21 від 06.12.2021 не оскаржувалася.

Судом також враховується й те, що боржником в рамках виконавчого провадження № 70776369 з примусового виконання наказу Господарського суду м. Києва № 910/10937/21 від 06.12.2021, не подавались докази настання юридично значимої дії, пов`язаної з врегулюванням заборгованості відповідно до приписів Закону № 1730 та від боржника не надходили клопотання про зупинення вчинення виконавчих дій з підстав, передбачених п. 10 ч. 1 ст. 34 Закону України «Про виконавче провадження», чи закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених п. 16 ч. 1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження», на противагу чому, 15.02.2023 саме позивачем, як боржником до приватного виконавця була подана заява про закінчення виконавчого провадження з примусового виконання наказу Господарського суду м. Києва № 910/10937/21 від 06.12.2021 саме у відповідності до п. 2 ч. 1 ст. 39 Закону України "Про виконавче провадження".

Таким чином, частинами п`ятою - дев`ятою статті 27 Закону України «Про виконавче провадження», визначено вичерпний перелік випадків, у яких виконавчий збір не стягується, та серед них відсутня підстава, передбачена пунктом 2 частини першої статті 39 Закону №1404-VIII, а саме у разі коли судом затверджено мирову угоду, укладену сторонами у процесі виконання рішення.

Тож, позовні вимоги в цій частині не знайшли свого підтвердження та відхиляються судом.

Щодо доводів позивача про протиправність дій дії приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Корольова Михайла Андрійовича щодо пред`явлення до примусового виконання постанови про стягнення з боржника основної винагороди від 17.01.2023 ВП № 70776369, суд звертає увагу на таке.

08.02.2023 на адресу приватного виконавця за вх. №133/01-17 надійшла заява стягувача АТ «НАЦІОНАЛЬНА АКЦІОНЕРНА КОМПАНІЯ «НАФТОГАЗ УКРАЇНИ» за вих. № 39/10-230-23 від 08.02.2023 про передачу мирової угоди на затвердження до суду. До заяви додана мирова угода в процесі виконання рішення суду від 08 лютого 2023 року про порядок його виконання, укладена між Акціонерним товариством «Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" та Товариством з обмеженою відповідальністю Фірма «ТЕХНОВА» у відповідності до ст. 330 Господарського процесуального кодексу України.

08.02.2023 приватним виконавцем, керуючись ч. 2 ст. 19 Закону України «Про виконавче провадження», ст. ст. 46, 192, 193, 234, 330 Господарського процесуального кодексу України на адресу Господарського суду м. Києва направлена заява про затвердження мирової угоди в процесі виконання рішення, яку, в свою чергу, укладено між ТОВ «Фірма «Технова» та АТ «НАК «Нафтогаз України», в рамках ВП № 70776369 при примусовому виконанні рішення Господарського суду м. Києва у справі № 910/10937/21.

14.02.2023 ухвалою господарського суду м. Києва заяву приватного виконавця виконавчого округу місті Києва Корольова М.А. про затвердження мирової угоди в процесі виконання рішення у справі № 910/10937/21 задоволено, затверджено мирову угоду у справі № 910/10937/21.

15.02.2023 до приватного виконавця надійшла заява представника позивача за вих. № 117 від 15.02.2023 про закінчення виконавчого провадження у відповідності до п. 2 ч. 1 ст. 39 Закону України "Про виконавче провадження" на підставі ухвали Господарського суду міста Києва від 14.02.2023 у справі № 910/10937/21, якою затверджено мирову угоду між сторонами виконавчого провадження на стадії виконання рішення суду у справі № 910/10937/21.

15.02.2023 приватним виконавцем, у відповідності до п. 2 ч. 1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження» винесена постанова про закінчення виконавчого провадження» та відповідно до приписів ч. 3 ст. 40 Закону України «Про виконавче провадження», керуючись п. 11 мирової угоди, затвердженої ухвалою господарського суду м. Києва № 910/10937/21 від 14.02.2023, з метою організації примусового виконання подана на примусове виконання приватному виконавцю виконавчого округу м. Києва Крайчинському С.С. постанова про стягнення з боржника основної винагороди № 70776369 від 17.01.2023 на залишок нестягнутої суми основної винагороди приватного виконавця в розмірі 11415515,93 грн. (одинадцять мільйонів чотириста п`ятнадцять тисяч п`ятсот п`ятнадцять гривень дев`яносто три копійки).

12.04.2023 приватним виконавцем виконавчого округу м. Києва Крайчинським С.С. винесена постанова про відкриття виконавчого провадження № 71548564 з примусового виконання постанови про стягнення з боржника основної винагороди № 70776369 від 17.01.2023 приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Корольова Михайла Андрійовича.

14.04.2023 на рахунок приватного виконавця для виплати винагороди надійшли грошові кошти в сумі 11415515,93 грн. (одинадцять мільйонів чотириста п`ятнадцять тисяч п`ятсот п`ятнадцять гривень дев`яносто три копійки), перераховані приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Крайчинським С.С. в рамках виконавчого провадження № 71548564.

14.04.2023 приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Крайчинським С.С. прийняте рішення про закінчення виконавчого провадження, з примусового виконання постанови про стягнення з боржника основної винагороди № 70776369 від

З позовної заяви вбачається, що позовна заява не містить обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги до приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Корольова М.А. щодо права пред`явлення до виконання постанови про стягнення з боржника основної винагороди від 17.01.2023 ВП № 70776369, та до приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Крайчинського С.С. щодо винесення постанови про відкриття ВП № 717548567 від 12.01.2023. Предметом позову по суті є рішення про стягнення з боржника винагороди, в той час, як прохальна частина не містить жодної вимоги щодо постанови про стягнення з боржника основної винагороди від 17.01.2023 ВП № 70776369, як рішення суб`єкта владних повноважень. Більше того, у даних правовідносинах, права та обов`язки у позивача утворюються не пред`явленням до виконання постанови про стягнення з боржника основної винагороди від 17.01.2023 ВП №70776369, а самою постановою, як рішенням суб`єкта владних повноважень. Тобто, Законом встановлено обов`язок відкрити виконавче провадження та виключенням є вичерпний перелік підстав, за яких виконавчий документ повертається стягувачу без прийняття до виконання, чого, у даному випадку, встановлено не було.

Таким чином, суд дійшов висновку про те, що дії приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Корольова Михайла Андрійовича щодо пред`явлення до примусового виконання постанови про стягнення з боржника основної винагороди від 17.01.2023 ВП № 70776369 та дії приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Крайчинського Сергія Станіславовича щодо стягнення за виконавчим документом - постановою про стягнення з боржника основної винагороди від 17.01.2023 ВП № 70776369 - в рамках ВП № 71548564 на користь приватного виконавця Корольова М.А., є законними, а позовні вимоги в цій чатсині безпідставними. Водночас, постанова приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Крайчинського Сергія Станіславовича про відкриття виконавчого провадження від 12.04.2023 ВП № 71548564, також відповідає вимогам Закону України «Про виконавче провадження» та критеріям, передбаченим ч. 2 ст. 2 КАС України, у контексті доводів позивача, покладених в якості підсатв позову.

Під час розгляду даного спору, судом враховано правову позицію, викладену у постанові Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 14.12.2023 у справі № 160/12150/22, у подібних правовідносинах, в якій Верховний Суд розв`язував такі питання: чи обумовлене застосування пункту 6 частини п`ятої статті 27 Закону України «Про виконавче провадження» (визначає випадки, коли не стягується виконавчий збір) фактом включення боржника до реєстру підприємств, що беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості відповідно до Закону України «Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу»; чи дозволяє частина третя статті 45 Закону України «Про виконавче провадження» (приписує, що основна винагорода приватного виконавця стягується в порядку, передбаченому для стягнення виконавчого збору) поширити дію обмеження щодо стягнення виконавчого збору, передбаченого пунктом 6 частини п`ятої статті 27 Закону України «Про виконавче провадження», на стягнення основної винагороди приватного виконавця. На перше питання Верховний Суд відповів: так, на друге питання - ні.

Згідно з приписами ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 ст. 77 КАС України, передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно із ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справ.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши чинне законодавство України, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що не знайшли свого підтвердження під час розгляду даного спору, а тому, задоволенню не підлягають.

Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Панова Г. В.

Дата виготовлення і підписання повного тексту рішення- 07 лютого 2025 р.