Рішення

від 27.01.2025 по справі 401/2688/23

СВІТЛОВОДСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

27.01.2025

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

копія Справа № 401/2688/23 Провадження № 2/401/55/25

17 січня 2025 року м. Світловодськ

Світловодський міськрайонний суд Кіровоградської області у складі:

головуючого судді Мельничика Ю.С.,

за участю: секретаря судових засідань Рудської В.А.,

учасники справи: позивач ОСОБА_1 ,

представник відповідача - адвокат Келембет О.М.,

представник відповідача Щербина В.Ю.,

розглянувши увідкритому судовомузасіданні впорядку загальногопозовного провадженняцивільну справуза позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Світловодського відділу державної виконавчої служби в Олександрійському районі Кіровоградської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), Державного підприємства «Сетам» Міністерства юстиції України, треті особи, що не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Товариство з обмеженою відповідальністю «Екватор-Клуб», Відкрите акціонерне товариство «ВТБ Банк», Товариство з обмеженою відповідальністю «Арма Факторинг», приватний нотаріус Олександрійського районного нотаріального округу Бабенко В`ячеслав Михайлович, про:

- визнання недійсним правочину з продажу частини вбудованого приміщення магазину промислових товарів, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , вчинений на електронних торгах (реєстраційний номер лоту 373752), організованих 30.09.2019 року державним підприємством «Сетам», результати яких оформлено протоколом проведення електронних торгів №434465 від 30.09.2019 року та актом Світловодського міськрайонного відділу Державної виконавчої служби ГТУЮ у Кіровоградській області від 19.12.2019 року про проведені електронні торги в виконавчому провадженні №31155487;

- визнання недійсним свідоцтва про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів номер 2366, видане 19.12.2019 року приватним нотаріусом Світловодського міського нотаріального округу Бабенком В.М.;

- скасування державної реєстрації права власності ОСОБА_4 на підставі вказаного свідоцтва на 1/4 частину вбудованого приміщення магазину промислових товарів, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 ;

- визнання недійсними та скасування реєстрації припинення іпотеки та реєстрації припинення заборони на нерухоме майно стосовно приміщення магазину промислових товарів, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , які були здійснені приватним нотаріусом Олександрійського районного нотаріального округу Бабенком В.М. 19.12.2019 року;

- визнання приміщення магазину промислових товарів, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , предметом іпотеки за договором наступної іпотеки №05-05/294/3, посвідченого 12 червня 2009 року приватним нотаріусом ЄМНО Соломоненко В.В. за реєстровим №1249, в забезпечення вимог по договору овердрафту №05-05/294, укладеного 26.05.2009 року між ВАТ «ВТБ Банк» та ТОВ «Екватор-клуб»;

- визнання за ОСОБА_1 права іпотекодержателя стосовно іпотечного майна, яким є вбудоване приміщення магазину промислових товарів, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , за договором наступної іпотеки №05-05/294/3, посвідченого 12 червня 2009 року приватним нотаріусом СМНО Соломоненко В.В. за реєстровим №1249, в порядку спадкування цього права після смерті матері ОСОБА_5 , -

ВСТАНОВИВ:

Процедура (рухи справи):

У серпні 2023 року позивач звернувся до суду з позовною заявою до відповідачів про визнання правочинів недійсними, визнання права іпотекодержателя, та просив:

- визнати недійсним правочин з продажу частини вбудованого приміщення магазину промислових товарів, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , вчинений на електронних торгах (реєстраційний номер лоту 373752), організованих 30.09.2019 року державним підприємством «Сетам», результати яких оформлено протоколом проведення електронних торгів №434465 від 30.09.2019 року та актом Світловодського міськрайонного відділу Державної виконавчої служби ГТУЮ у Кіровоградській області від 19.12.2019 року про проведені електронні торги в виконавчому провадженні №31155487;

- визнати недійсним свідоцтво про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів номер 2366, видане 19.12.2019 року приватним нотаріусом Світловодського міського нотаріального округу Бабенком В.М.;

- скасувати державну реєстрацію права власності ОСОБА_4 на підставі вказаного свідоцтва на 1/4 частину вбудованого приміщення магазину промислових товарів, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 ;

- визнати недійсними та скасувати реєстрацію припинення іпотеки та реєстрацію припинення заборони на нерухоме майно стосовно приміщення магазину промислових товарів, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , які були здійснені приватним нотаріусом Олександрійського районного нотаріального округу Бабенком В.М. 19.12.2019 року;

- визнати приміщення магазину промислових товарів, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , предметом іпотеки за договором наступної іпотеки №05-05/294/3, посвідченого 12 червня 2009 року приватним нотаріусом ЄМНО Соломоненко В.В. за реєстровим №1249, в забезпечення вимог по договору овердрафту №05-05/294, укладеного 26.05.2009 року між ВАТ «ВТБ Банк» та ТОВ «Екватор-клуб»;

- визнати за ОСОБА_1 права іпотекодержателя стосовно іпотечного майна, яким є вбудоване приміщення магазину промислових товарів, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , за договором наступної іпотеки №05-05/294/3, посвідченого 12 червня 2009 року приватним нотаріусом СМНО Соломоненко В.В. за реєстровим №1249, в порядку спадкування цього права після смерті матері ОСОБА_5 .

Відповідно доч.4ст.19,ч.4ст.274ЦПК Україниухвалою судувід 27жовтня 2023року позовнузаяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено проводити розгляд справи в порядку загального позовного провадження. (Т.1 а.с. 55-56)

Ухвалою суду від 20 грудня 2023 року за клопотанням представника відповідача Світловодського відділу державної виконавчої служби в Олександрійському районі Кіровоградської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), поновлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву. (Т.1 а.с. 235-236)

Ухвалою суду від 05 березня 2024 року закрито підготовче провадження і справу призначено до судового розгляду по суті у відкритому судовому засіданні.(Т.2 а.с.30-31)

Позиція позивача, ОСОБА_1 :

Позовні вимоги позивач мотивує тим, що 26.05.2009 року між ВАТ «ВТБ Банк» та ТОВ «Екватор-клуб» укладено Договір овердрафту № 05-05/294, для забезпечення вимог якого між банком та фізичними особами - ОСОБА_6 і ОСОБА_7 , які є майновими поручителями ТОВ «Екватор-клуб», 12.06.2009 року укладено договір наступної іпотеки № 05-05/294/3, та відповідно до якого Банку передано в іпотеку вбудоване приміщення магазину промислових товарів, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 . 12.06.2009 року здійснена державна реєстрація іпотеки.

Позивач зазначає, що приміщення магазину, яке є предметом іпотеки, належало на праві спільної часткової власності ОСОБА_6 частка; ОСОБА_7 частка, та йому у розмірі частки.

Відповідно до договору №05-03/14 від 05.03.2014 року про відступлення права вимоги грошових зобов?язань за кредитним договором ПАТ «ВТБ Банк» передало (відступило) ТОВ «Арма Факторинг» право вимоги за зазначеним вище договором овердрафту № 05-05/294 від 26.05.2009 року з відступленням усіх прав, пов?язаних із цим договором, в тому числі права іпотекодержателя в зобов?язанні за договором наступної іпотеки №05-05/294/3.

Крім цього, 05.03.2014 року було укладено договір відступлення права вимоги, відповідно до якого ТОВ «Арма Факторинг» передало ОСОБА_5 , яка є матір?ю позивача, право грошової вимоги, що належали ТОВ «Арма Факторинг» за зазначеним вище договором овердрафту № 05-05/294 від 26.05.2009 року, і які виникли у ТОВ «Арма Факторинг» на підставі договору з ПАТ «ВТБ Банк» за №05-03/14 від 05.03.2014 року про відступлення права вимоги.

Відповідно до договору про відступлення права вимоги за договором наступної іпотеки, ТОВ «Арма Факторинг» передало ОСОБА_5 права іпотекодержателя в зобов?язанні за договором наступної іпотеки №05-05/294/3, посвідченим 12 червня 2009 року приватним нотаріусом СМНО Соломоненко В.В. за реєстровим №1249.

Позивач посилається на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 його мати ОСОБА_5 померла, і на підставі його заяви про прийняття спадщини була відкрита спадкова справа, тому вважає, що до складу спадщини після смерті його матері входять право вимоги за договором овердрафту № 05-05/294 від 26.05.2009 року та права іпотекодержателя стосовно іпотечного майна.

У лютому 2023 року позивач звернувся до приватного нотаріуса Васильченка В.М. із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом в порядку спадкування після смерті матері ОСОБА_5 на права іпотекодержателя стосовно іпотечного майна, в задоволенні якої нотаріус відмовив, оскільки в Державному реєстрі відсутні необхідні дані для видачі свідоцтва про спадщину на таке право.

В обґрунтуванні свого позову також позивач зазначає, що 19.12.2019 року приватним нотаріусом Бабенком В.М. було зареєстровано припинення іпотеки та права його спільної часткової власності на підставі свідоцтва про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів номер 2366, виданого 19.12.2019 року приватним нотаріусом Світловодського міського нотаріального округу Бабенком В.М., листа-повідомлення номер 6530/1-2, виданого 02.12.2019 року АТ «ВТБ Банк», а прилюдні торги, на які посилається приватний нотаріус як на підставу припинення обтяжень, були пов?язані із виконавчим провадженням №31155487 в Світловодському відділі ДВС в Олександрійському районі Кіровоградської області, в якому позивач був боржником, а ОСОБА_3 стягувачем.

Крім того, в позовній заяві позивач зазначає, що вказана 1/4 частина приміщення була набута ним у власність під час шлюбу з ОСОБА_3 , і ця частина також є предметом іпотеки, оскільки є частиною приміщення магазину, яке повністю було передано в іпотеку. Під час укладення договору наступної іпотеки 12 червня 2009 року позивач, перебуваючи у шлюбі з ОСОБА_3 , надав нотаріально посвідчену згоду на передачу в наступну іпотеку їх спільну сумісну власність, і лише після розірвання шлюбу з ОСОБА_3 рішенням суду в порядку поділу майна за ним було визнане право власності на 1/4 частину вказаного приміщення.

Отже, позивач вважає, що вказані торги були проведені незаконно, оскільки на день їх проведення предмет прилюдних торгів мав статус предмета іпотеки та був обтяжений забороною на нерухоме майно, а інформація про перебування предмету реалізації в статусі предмета потеки була прихована і ДП «Сетам», яке було організатором прилюдних торгів, цю інформацію не перевірило та виставило 1/4 частину іпотечного майна на прилюдні торги.

У відповіді на відзив відповідачів позивач також зазначає, що згідно договору про відступлення права вимоги від 05.03.2014 укладеного між ТОВ «Арма Факторинг» та ОСОБА_5 , остання сплатила за ці майнові права грошову суму в розмірі 160268 грн., і предметом вказаного вище договору не є фінансування ОСОБА_5 ТОВ «Арма Факторинг». Твердження представника відповідача у відзиві про нікчемність договору про відступлення права вимоги, укладеного між ТОВ «Арма Факторинг» та ОСОБА_5 05.03.2014 року, позивач вважає безпідставними, оскільки ОСОБА_5 не передавала ТОВ «Арма Факторинг» грошові кошти в розумінні фінансування під відступлення права вимоги, а купила майнові права ТОВ «Арма Факторинг» за визначену умовами договору ціною, і умовами договору відступлення права вимоги не передбачено набуття ОСОБА_5 прав та обов?язків, які передбачені для фактора за договором факторингу.

Крім цього, позивач зазначає, що його матір ОСОБА_5 , уклавши з ТОВ «Арма Факторинг» договір про відступлення права вимоги за договором наступної іпотеки, з моменту укладення та нотаріального посвідчення цього договору ОСОБА_5 набула статус і права іпотекодержателя відносно предмету іпотеки (вбудоване приміщення магазину за адресою: АДРЕСА_2 ) , але з урахуванням того, що її права як іпотекодержателя не були зареєстровані в Державному реєстрі речових прав, вона не могла ними скористатись і відсутність реєстрації не позбавляла її статусу іпотекодержателя і не обмежувала обсяг її прав.

Позивач в судовому засіданні позов підтримав з підстав в нього викладених, та просив задовольнити позовні вимоги.

Аргументи відповідача, ОСОБА_8 :

Відповідач в судове засідання не з?явилася. Про дату, час та місце судового розгляду повідомлена належним чином. Причини неявки суду невідомі, заяв та клопотань про відкладення чи розгляд справи за її відсутності до суду не надходило. Відповідач не скористалася своїм процесуальним правом, передбаченим ст.178 ЦПК України, щодо надання відзиву.

Аргументи відповідача, ОСОБА_3 :

Представник відповідача - адвокат Келембет О.М. подав до суду відзив на позовну заяву у якому зазначив, що позовні вимоги є необґрунтованими та безпідставними. У своєму відзиві представник відповідача посилається на те, що стороні відповідача відомі всі обставини наведені позивачем у позовній заяві, проте позивач не повідомив суд при зверненні із вказаною позовною заявою про судові рішення прийняті у справі № 401/2467/14-ц за позовом ОСОБА_5 про звернення стягнення на предмет іпотеки, зокрема, про постанову Верховного Суду від 20 червня 2018 року, якою скасовано рішення попередніх інстанцій і відмовлено ОСОБА_5 у задоволенні її позову. Так, Верховним Судом здійснено висновок про наявність безумовних ознак договору факторингу в правочинах щодо відступлення прав вимоги укладених між ТОВ «Арма Факторинг» та ОСОБА_5 , а також відсутність у останньої повноважень на здійснення фінансових операцій, як кредитора, в межах правовідносин, що виникають на підставі кредитних договорів та договорів іпотек. Таким чином, представник відповідача зазначає, що правочини укладені ОСОБА_5 та ТОВ «Арма Факторинг» направлені на відступлення прав вимоги за кредитним договором та договором іпотеки є нікчемними такими, що не призводять до настання або появи певних прав та обов?язків, і не потребують доказуванню.

Представник відповідача у своєму відзиві та запереченні на відповідь на відзив посилається на те, що з письмових доказів доданих позивачем до позовної заяви слідує, що державна реєстрація обтяження нерухомого майна наступної іпотеки, за якою іпотекодержателем виступала б ОСОБА_5 у зв?язку з відступленням прав за іпотечним договором, як це передбачено законодавством, не була здійснена, а тому позивач не міг успадкувати після ОСОБА_5 права іпотекодержателя, і у нього відсутні будь-які права іпотекодержателя щодо спірного нерухомого майна, що могли б підлягати судовому захисту. Крім цього зазначає, що позивач був співвласником спірного нерухомого майна з розміром частки 1/4 до моменту реалізації такого майна з прилюдних торгів, при цьому стверджуючи, що вказана 1/4 частина також є предметом іпотеки і в нього наявні права іпотекодержателя щодо вказаного майна, що призводить до поєднання в одній особі кредитодавця (іпотекодержателя) та іпотекодавця.

У судовому засіданні представник відповідача зазначив, що доводи позивача не знайшли свого підтвердження доказами, тому просить відмовити у задоволенні позову повністю.

Аргументи відповідача, Світловодського відділу державної виконавчої служби в Олександрійському районі Кіровоградської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса):

Обґрунтовуючи свої заперечення на позовну заяву, представник відповідача у своєму відзиві зазначив, що на виконанні Світловодського відділу ДВС перебувало виконавче провадження №31155487 з примусового виконання виконавчого листа №2-1595 від 08.02.2012 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_7 аліментів на утримання дитини у розмірі частини з усіх видів заробітку. У зв?язку із невиконанням вказаного рішення суду в межах зазначеного вище виконавчого провадження було звернуто стягнення на належне ОСОБА_1 нерухоме майно, а саме частину нежитлового приміщення магазину, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 . Крім цього зазначає, що реалізація арештованого майна боржника проведена відповідно до Закону України «Про виконавче провадження» та Порядку реалізації арештованого майна, всі процесуальні документи, складені уповноваженими особами та дії, вчинені сторонами й учасниками виконавчого провадження, є законними та такими, що не можуть бути скасовані.

Представник відповідача також зазначає, що після набрання законної сили рішенням суду про визнання права власності на частку спірного майна за ОСОБА_1 , останній в порушення вимог Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» не звернувся до уповноважених осіб для внесення відповідних змін в запис про іпотеку в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Окрім того, згідно Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об?єктів, вбудоване приміщення магазину промислових товарів, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , обтяжено Іпотекою на підставі договору іпотеки, укладеного між ВАТ ВТБ Банк та ОСОБА_7 , ОСОБА_9 , номер запису про іпотеку 4483190 від 12.06.2009 року, за яким іпотекодержателем є ВАТ ВТБ Банк, а іпотекодавцями визначено ОСОБА_7 та ОСОБА_6 , тобто первісним кредитором - ВАТ ВТБ Банк. Надалі, між ВАТ ВТБ Банк та ТОВ «Арма Факторинг» укладено договір відступлення права вимог грошових зобов?язань, тобто наступним кредитором є ТОВ «Арма Факторинг», відомості про що мали бути внесені до запису про іпотеку за № 4483190 від 12.06,2009, проте такі дані внесено не було жодною із сторін. Крім цього, в подальшому такий договір був укладений між ТОВ «Арма Факторинг» та ОСОБА_5 , а тому остання як новий кредитор зобов?язана було внести зміни до запису про іпотеку в частині зазначення себе, як нового кредитора/іпотекодержателя.

Також, враховуючи наявні висновки у Постанові Верховного Суду від 20.06.2018 року по справі № 401/2467/14-ц зазначає, що ОСОБА_5 не мала правових підстав для звернення до уповноваженої особи із заявою про зміну умов іпотечного договору в частині нового іпотекодержателя, оскільки вона є фізичною особою та не мала відповідних повноважень на здійснення фінансових операцій, а отже й не могла набути статусу іпотекодержателя.

У судовому засіданні представник відповідача заступник начальника відділу Щербина В.Ю. просила відмовити у задоволенні позову повністю, посилаючись на викладені у відзиві заперечення.

Аргументи відповідача, Державного підприємства «Сетам» Міністерства юстиції України:

Відповідач явкусвого представникав судовезасідання незабезпечив,про дату,час тамісце судовогорозгляду повідомленийналежним чином.Причини неявкисуду невідомі,заяв таклопотань провідкладення чирозгляд справиу їхвідсутності досуду ненадходило. Відповідач не скористався своїм процесуальним правом, передбаченим ст.178 ЦПК України, щодо надання відзиву. Отже, про можливі заперечення проти позовних вимог відповідач суд не повідомив.

Позиція третіх осіб: Товариство з обмеженою відповідальністю «Екватор-Клуб», Відкрите акціонерне товариство «ВТБ Банк», Товариство з обмеженою відповідальністю «Арма Факторинг», приватний нотаріус Олександрійського районного нотаріального округу Бабенко В?ячеслав Михайлович:

Треті особи про дату, час та місце судового засідання повідомлені належним чином, без поважних причин явку своїх представників у судове засідання не забезпечили не з?явилися, причини своєї неявки суду не повідомили, заперечень на позовну заяву у встановлений судом строк до суду не надали, заяв про розгляд справи за її відсутності чи про відкладення розгляду справи до суду не надходило.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи та зміст заяв сторін по суті справи, оцінивши у єдності та в сукупності надані сторонами докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, проаналізувавши норми права, які регулюють спірні правовідносини, та встановивши фактичні обставини справи, суд дійшов таких висновків.

Встановлені судом обставини справи:

З матеріалів справи вбачається, що 26 травня 2009 року міжВАТ "ВТБ Банк"таТОВ "Екватор-Клуб"укладено договір овердрафту №05-05/294, згідно з яким банк надавТОВ "Екватор-Клуб"кредит для проведення операцій за поточним рахунком у вигляді овердрафту з лімітом кредитування у розмірі 1 400 000 грн. 00 коп. зі сплатою 25 % річних та комісії за встановлення ліміту овердрафту у розмірі 580 грн. 00 коп. одноразово, зі строком повернення до 30 червня 2009 року. (Т.1 а.с.9-10)

12 червня 2009 року міжВАТ "ВТБ Банк"таТОВ "Екватор-Клуб"укладено додатковий договір № 1 до договору овердрафту № 05-05/294, за умовами якого сторони продовжили строк дії договору овердрафту № 05-05/294 до 03 липня 2009 року. (Т.1 а.с.11)

12 червня 2009 року міжВАТ "ВТБ Банк" (іпотекодержатель)та ОСОБА_9 , ОСОБА_7 (іпотекодавці), які є майновими поручителями ТОВ "Екватор-Клуб" укладено договір наступної іпотеки № 05-05/294/3, що посвідчений приватним нотаріусом СМНО Соломоненко В.В. (зареєстрований в реєстрі за №1249), згідно з яким для забезпечення виконанняТОВ "Екватор-Клуб"умов договору овердрафту передано в іпотеку нерухоме майно - вбудоване приміщення магазину промислових товарів, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , що належить на праві спільної сумісної власності ОСОБА_7 та на праві особистої власності ОСОБА_6 (Т.1 а.с.12-13). Відповідне обтяження на вказане нерухоме майно за заявою ВАТ "ВТБ Банк" зареєстроване 12.06.2009 року, що підтверджується Інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об?єктів нерухомого майна. (Т.1 а.с.197-198)

Рішенням Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 01 жовтня 2010 року визнано за ОСОБА_1 право власності на частку вбудованого приміщення магазину промислових товарів в будинку АДРЕСА_2 (Т.1а.с.14-15). На підставі вказаного рішення суду за ОСОБА_1 зареєстровано право спільної часткової власності на 1/4 частку зазначеного вбудованого приміщення магазину (Т.1 а.с.31).

05 березня 2014 року міжПАТ "ВТБ Банк"таТОВ "Арма Факторинг"укладено договір № 05-03/14 про відступлення права вимоги грошових зобов?язань за кредитним договором, за умовами якого ПАТ "ВТБ Банк" передавТОВ "Арма Факторинг"право вимоги за договором овердрафту №05-05/294, укладеним 26 травня 2009 року, та додатковим договором до нього від 12 червня 2009 року (Т.1 а.с.17-19). У зв?язку із укладенням вказаного договору про відступлення права вимоги за кредитним договором, 05 березня 2014 року між ПАТ "ВТБ Банк"таТОВ "Арма Факторинг"укладено договір про відступлення права вимоги за договором наступної іпотеки №05-05/294/3, що посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Латанюк І.А. (зареєстрований в реєстрі за №549), згідно якого ПАТ "ВТБ Банк"передалоТОВ "Арма Факторинг" права іпотекодержателя. (Т.1 а.с.20-21)

Крім того, 05 березня 2014 року міжТОВ "Арма Факторинг"та фізичною особою ОСОБА_5 укладено договір відступлення права вимоги, що посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Латанюк І.А. (зареєстрований в реєстрі за №550), згідно умов якого ОСОБА_5 набула право вимоги за договором овердрафту від 26 травня 2009 року, додатковим договором до нього від 12 червня 2009 року та іпотечним договором від 12 червня 2009 року № 05-05/294/3. Сума кредитної заборгованості на дату укладення вказаного договору становила 2 880 091 грн 23 коп., з яких: 1 337 829 грн 61 коп. - заборгованість за основним зобов?язанням; 1 542 261 грн 62 коп. - заборгованість за процентами. (Т.1 а.с.22-23)

Відповідно до договору про відступлення права вимоги за договором наступної іпотеки 05-05/294/3, посвідченого 05.03.2014 року приватним нотаріусом Київського МНО Латанюк І.А., реєстраційний номер 550, ТОВ «Арма Факторинг» передало ОСОБА_5 права іпотекодержателя в зобов?язанні за договором наступної іпотеки №05-05/294/3, посвідченим 12 червня 2009 року приватним нотаріусом СМНО Соломоненко В.В. за реєстровим №1249. (Т.1 а.с.24-25)

З матеріалів справи судом також встановлено, що в червні 2014 року ОСОБА_5 звернулась до Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області з позовом до ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_1 , треті особи: ТОВ «Екватор-Клуб», ТОВ «Арма Факторинг», ПАТ «ВТБ Банк» про звернення стягнення на предмет іпотеки. Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного суду від 20.06.2018 року у вказаній справі скасовано рішення попередніх інстанцій, та відмовлено ОСОБА_5 у задоволенні позову. (Т.1 а.с.83-88)

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 померла,що підтверджуєтьсякопією свідоцтвапро смертьвід 16.10.2018року серії НОМЕР_1 . (Т.1 а.с.26)

Матеріалами справи підтверджується, що на виконанні Світловодського відділу ДВС перебувало виконавче провадження №31155487 з примусового виконання виконавчого листа №2-1595 від 08.02.2012 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_7 аліментів на утримання дитини у розмірі частини з усіх видів заробітку. (Т.1 а.с.189-190)

У зв?язку із невиконанням вказаного рішення суду в межах зазначеного вище виконавчого провадження було звернуто стягнення на належне ОСОБА_1 нерухоме майно, а саме частину нежитлового приміщення магазину (колишня квартира АДРЕСА_3 . 19 грудня 2019 року заступником начальника Світловодський МРВ ДВС було складено акт про проведенні електронні торги, згідно якого належне боржнику ОСОБА_1 майно, відповідно до протоколу проведення торгів №434465 від 30.09.2019, було реалізоване шляхом проведення електронних торгів за ціною 93000 грн., переможцем яких є ОСОБА_3 (Т.1 а.с.36-38, 42, 208, 209)

02грудня 2022року приватнимнотаріусом Олександрійськогорайонного нотаріальногоокругу Кіровоградськоїобласті ВасильченкомВ.М.,реєстраційний номер386,видано ОСОБА_1 свідоцтво проправо наспадщину,що складаєтьсяз прававимоги грошовихзобов?язань заДоговором овердрафту№05-05/294від 26.05.2009р.,укладеним міжВАТ «ВТББанк» (кодЄДРПОУ 14359319)та Товариствомз обмеженоювідповідальністю «Екватор-Клуб»(кодЄДРПОУ 32945997),забезпечене задоговором наступноїіпотеки №05-05/294/3,посвідченим приватнимнотаріусом Світловодськогоміського нотаріальногоокругу Кіровоградськоїобласті СоломоненкоВ.В.за р.№1249,що належитьспадкодавцю напідставі Договорупро відступленняправа вимогигрошових зобов?язаньза кредитнимдоговором №05-03/14від 05березня 2014року,згідно якогоПАТ «ВТББанк» відступилоТОВ «АрмаФакторинг» (кодЄДРПОУ 32487273)право вимогиза Договоромовердрафту №05-05/294від 26.05.2009р.,Договору провідступлення прававимоги від05березня 2014року,згідно якогоТОВ «АрмаФакторинг» відступилоправо вимогиза Договоромовердрафту №05-05/294від 26.05.2009р.спадкодавцеві ОСОБА_5 . (Т.1 а.с.28, 29)

У лютому 2023 року ОСОБА_1 звернувся до приватного нотаріуса Васильченка В.М. із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом в порядку спадкування після смерті його матері ОСОБА_5 на права іпотекодержателя за договором наступної іпотеки № 05-05/294/3, посвідченим 12 червня 2009 року приватним нотаріусом СМНО Соломоненко В.В. за реєстровим №1249. Листом від 01.03.2023 року приватний нотаріус Васильченко В.М. відмовив у задоволенні вказаної заяви та роз?яснено, що у даному випадку питання спадкування прав іпотекодержателя підлягає вирішенню в суді, оскільки в Державному реєстрі відсутні необхідні дані для видачі свідоцтва про спадщину на таке право. (Т.1 а.с.30)

Оцінка (джерела права) та висновки суду:

Суд зазначає, що згідно з частиною першоюстатті 2 ЦПК Українизавданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно ч.1,2 ст.4, ч. 1 ст.5 ЦПК України, кожна особа має право у порядку, встановленим цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів, а суд, здійснюючи правосуддя, захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадках, встановлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб або державних чи суспільних інтересах.

Частиною першоюстатті 15 ЦК Українивизначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до частини першоїстатті 16 ЦК Україникожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Порушення права пов?язане з позбавленням його суб?єкта можливості здійснити (реалізувати) своє приватне (цивільне) право повністю або частково.

За положеннями ч. 1ст. 13 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цьогоКодексу, у межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

У позовній заяві позивач, ОСОБА_1 , зазначає, що він звернувся до суду за захистом свого права іпотекодержателя в порядку спадкування після смерті його матері, у зв?язку із чим заявив інші пов?язані вимоги про визнання недійсним торгів, свідоцтва про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів, скасування державної реєстрації права власності, а також визнання недійсним та скасування реєстрації припинення іпотеки.

Відповідно до ст.1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов?язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців), тому для встановлення набуття позивачем права іпотекодержателя необхідно встановити обсяг та зміст прав, що належали спадкодавцю.

Так,судом встановлено,що 26.05.2009 року між ВАТ «ВТБ Банк» та ТОВ «Екватор-клуб» укладено Договір овердрафту № 05-05/294, для забезпечення вимог якого між банком та фізичними особами - ОСОБА_6 і ОСОБА_7 , які є майновими поручителями ТОВ «Екватор-клуб», 12.06.2009 року укладено договір наступної іпотеки № 05-05/294/3, та відповідно до якого банку передано в іпотеку вбудоване приміщення магазину промислових товарів, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 . Відповідне обтяження на вказане нерухоме майно за заявою ПАТ "ВТБ Банк" зареєстроване 12.06.2009 року.

В подальшому, відповідно до договору №05-03/14 від 05.03.2014 року про відступлення права вимоги грошових зобов?язань за кредитним договором ПАТ «ВТБ Банк» передало (відступило) ТОВ «Арма Факторинг» право вимоги за зазначеним вище договором овердрафту № 05-05/294 від 26.05.2009 року з відступленням усіх прав, пов?язаних із цим договором, в тому числі права іпотекодержателя в зобов?язанні за договором наступної іпотеки №05-05/294/3.

Окрім цього, 05.03.2014 року було укладено договір відступлення права вимоги, відповідно до якого ТОВ «Арма Факторинг» передало ОСОБА_5 , яка є матір?ю позивача, право грошової вимоги, що належали ТОВ «Арма Факторинг» за зазначеним вище договором овердрафту № 05-05/294 від 26.05.2009 року, і які виникли у ТОВ «Арма Факторинг» на підставі договору з ПАТ «ВТБ Банк» за №05-03/14 від 05.03.2014 року про відступлення права вимоги.

Відповідно до договору від 05.03.2014 про відступлення права вимоги за договором наступної іпотеки №05-05/294/3, ТОВ «Арма Факторинг» передало ОСОБА_5 права іпотекодержателя в зобов?язанні за договором наступної іпотеки №05-05/294/3, посвідченим 12 червня 2009 року приватним нотаріусом СМНО Соломоненко В.В. за реєстровим №1249.

Згідно ст. 1 Закону України «Про іпотеку» іпотека - вид забезпечення виконання зобов?язання нерухомим майном (неподільним об?єктом незавершеного будівництва, майбутнім об?єктом нерухомості), що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов?язання задовольнити свої вимоги за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами такого боржника у порядку, встановленому Законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про іпотеку» обтяження нерухомого майна іпотекою підлягає державній реєстрації відповідно до закону. Державна реєстрація застави повітряних та морських суден, суден внутрішнього плавання, космічних об?єктів проводиться у порядку встановленому Кабінетом Міністрів України.

У відповідності до ч. 2 ст. 3 Закону України «Про іпотеку» взаємні права і обов?язки іпотекодавця та іпотекодержателя виникають з моменту державної реєстрації Іпотеки відповідно до закону.

Згідно ч. 3 ст. 24 Закону України «Про іпотеку» правочин про відступлення прав за іпотечним договором підлягає нотаріальному посвідченню. Відомості про таке відступлення підлягають державній реєстрації у встановленому законодавством порядку.

За змістом п. 1 ч. 1 ст. 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - офіційне визнання і підтвердження державою Фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Виходячи із системного аналізу положень Закону України «Про іпотеку» виникнення прав іпотекодержателя пов?язано з моментом державної реєстрації іпотеки. При цьому, відступлення прав за іпотечним договором підлягає державній реєстрації.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», у разі подання документів для проведення державної реєстрації набуття, зміни або припинення іпотеки заявником є іпотекодержатель, особа, в інтересах якої встановлено, змінено або припинено Іпотеку, або уповноважені ними особи.

Згідно Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об?єктів від 12.04.2017, вбудоване приміщення магазину промислових товарів, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , обтяжено іпотекою за заявою ВАТ «ВТБ Банк» на підставі договору іпотеки, укладеного між ВАТ «ВТБ Банк» та ОСОБА_7 , ОСОБА_9 , номер запису про іпотеку 4483190 від 12.06.2009 року, за яким іпотекодержателем є ВАТ «ВТБ Банк», а іпотекодавцями визначено ОСОБА_7 та ОСОБА_6 . Отже, на підставі договору наступної іпотеки № 05-05/294/3 від 12.06.2009, укладеного між ВАТ «ВТБ Банк» та ТОВ «Екватор-клуб» для забезпечення вимог договору овердрафту № 05-05/294 від 26.05.2009 було зареєстровано обтяження на нерухоме майно.

З наданих позивачем доказів видно, що державна реєстрація обтяження спірного нерухомого майна наступною іпотекою, за якою іпотекодержателем виступали б ТОВ «Арма Факторинг» на підставі договору про відступлення права вимоги від 05.03.2014 за договором наступної іпотеки №05-05/294/3, а в полдальшому ОСОБА_5 , на підставі укладеного між нею та ТОВ «Арма Факторинг» договору від 05.03.2014 про відступлення права вимоги за договором наступної іпотеки №05-05/294/3, здійснена не була.

В силувищезазначених норм,у випадкудійсності танаявності у ОСОБА_5 прав іпотекодержателя,їх набуття,в порядкувідступлення правпопереднім іпотекодержателем,мало бутипов?язано змоментом державноїреєстрації такихправ. При цьому, позивачем у своїх заявах по суті справи визнається та обставина, що права ОСОБА_5 як іпотекодержателя не були зареєстровані у встановленому законом порядку.

У відповідності до ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Верховний Суду складіколегії суддівКасаційного господарськогосуду усвої постанові№ 911/2392/17 зробив висновок, що виникнення прав іпотекодержателя за договором іпотеки може відбутися лише після нотаріального посвідчення правочину про відступлення прав за іпотечним договором, а також державної реєстрації речових прав на нерухоме майно.

Слід також зазначити, що в червні 2014 року ОСОБА_5 звернулась до Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області з позовом до ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_1 , треті особи: ТОВ «Екватор-Клуб», ТОВ «Арма Факторинг», ПАТ «ВТБ Банк» про звернення стягнення на предмет іпотеки.

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного суду від 20.06.2018 року у вказаній справі (№401/2467/14-ц) скасовано рішення попередніх інстанцій, відмовлено ОСОБА_5 у задоволенні позову, та зроблено висновок про наявність безумовних ознак договору факторингу в правочинах щодо відступлення прав вимоги укладених між ТОВ «Арма Факторинг» та ОСОБА_5 , а також відсутність у останньої повноважень на здійснення фінансових операцій, як кредитора, в межах правовідносин, що виникають на підставі кредитних договорів та договорів іпотек.

У відповідності до ч. 4 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом. Таким чином, обставини встановлені рішенням суду у справі №401/2467/14-ц доказуванню не підлягають, а обставини щодо наявності у ОСОБА_5 повноважень на здійснення фінансових операцій, як кредитора, в межах правовідносин, що виникають на підставі кредитних договорів та договорів іпотек, не є предметом спору у даній справі.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що оскільки у ОСОБА_5 були відсутні права іпотекодержателя за договором наступної іпотеки №05-05/294/3 через відсутність державної реєстрації такого права (в тому числі, у зв?язку з відступленням прав за іпотечним договором), тому позивач ОСОБА_1 , в силу положень ст.1216, 1218 ЦК України, не міг успадкувати від своєї матері ОСОБА_5 права в обсязі більшому, ніж існували на момент відкриття спадщини.

Таким чином, позовна вимога про визнання за позивачем права іпотекодержателя стосовно іпотечного майна, за договором наступної іпотеки №05-05/294/3, посвідченого 12 червня 2009 року приватним нотаріусом СМНО Соломоненко В.В. за реєстровим №1249, в порядку спадкування цього права після смерті матері ОСОБА_5 не підлягає задоволенню.

Суд зазначає, що за положенням ч. 1 ст. 510 ЦК України сторонами у зобов?язанні є боржник і кредитор.

Згідно ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов?язаням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов?язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов?язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов?язку.

У відповідності до ч. 1 ст. 546 ЦК України виконання зобов?язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком, правом довірчої власності.

Згідно ч. 1 ст. 572 ЦК України в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов?язання, забезпеченого заставою, а також в інших випадках, встановлених законом, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

За змістом ч. 1 ст. 575 ЦК України іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи, а також застава об?єкта незавершеного будівництва, майбутнього об?єкта нерухомості. Подільний об?єкт незавершеного будівництва може бути переданий в іпотеку лише у випадках, визначених законом.

Тобто, сторонами в зобов?язанні є боржник і кредитор, а одним із способів забезпечення такого зобов?язання є застава, в даному випадку застава нерухомого майна - іпотека за рахунок якого кредитор може отримати задоволення своїх вимог до боржника.

Оскільки судомвстановлено відсутністьу позивачаправ іпотекодержателяза договоромнаступної іпотеки№05-05/294/3,та відмовленоу задоволенніцієї позовноївимоги,тому узадоволенні позовноївимоги провизнання майназа вказанимдоговором предметоміпотеки такожслід відмовити,оскільки іпотека забезпечує реалізацію іпотекодержателем своїх прав щодо предмета іпотеки, зокрема, задоволення забезпечених іпотекою вимог за рахунок предмета іпотеки.

Крім цього, позивач у позовній заяві просить визнати недійсним правочин з продажу частини вбудованого приміщення магазину промислових товарів, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , вчинений на електронних торгах (реєстраційний номер лоту 373752), організованих 30.09.2019 року державним підприємством «Сетам», результати яких оформлено протоколом проведення електронних торгів №434465 від 30.09.2019 року та актом Світловодського міськрайонного відділу Державної виконавчої служби ГТУЮ у Кіровоградській області від 19.12.2019 року про проведені електронні торги в виконавчому провадженні №31155487, та визнати недійсним свідоцтво про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів номер 2366, видане 19.12.2019 року приватним нотаріусом Світловодського міського нотаріального округу Бабенком В.М., та скасувати державну реєстрацію права власності ОСОБА_4 на підставі цього свідоцтва.

Суд зазначає, що для застосування того чи іншого способу захисту необхідно встановити, які ж права (інтереси) позивача порушені, невизнані або оспорені відповідачем і за захистом яких прав (інтересів) позивач звернувся до суду.

При оцінці обраного позивачем способу захисту потрібно враховувати його ефективність, тобто спосіб захисту має відповідати змісту порушеного права, характеру правопорушення, та забезпечити поновлення порушеного права.

Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках (абзац 12 частини другоїстатті 16 ЦК України).

Згідно зістаттею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободвизнається право людини на доступ до правосуддя, а за статтею 13 Конвенції - на ефективний спосіб захисту прав, і це означає, що особа має право пред?явити в суді таку вимогу на захист цивільного права, яка відповідає змісту порушеного права та характеру правопорушення. Пряма чи опосередкована заборона законом на захист певного цивільного права чи інтересу не може бути виправданою.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 15 вересня 2021 року в справі № 742/3070/18 (провадження № 61-628св20) зазначено, що «як захист права розуміють державно-примусову діяльність, спрямовану на відновлення порушеного права суб?єкта правовідносин та забезпечення виконання юридичного обов?язку зобов?язаною стороною. Спосіб захисту може бути визначений як концентрований вираз змісту (суті) міри державного примусу, за допомогою якого відбувається досягнення бажаного для особи, право чи інтерес якої порушені, правового результату. Спосіб захисту втілює безпосередню мету, якої прагне досягнути суб?єкт захисту (позивач), вважаючи, що таким чином буде припинене порушення (чи оспорювання) його прав, він компенсує витрати, що виникли у зв?язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав. Тлумачення вказаних норм свідчить, що цивільні права/інтереси захищаються у спосіб, який передбачений законом або договором, та є ефективним для захисту конкретного порушеного або оспорюваного права/інтересу позивача. Якщо закон або договір не визначають такого ефективного способу захисту, суд відповідно до викладеної в позові вимоги позивача може визначити у рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону. При розгляді справи суд має з?ясувати: чи передбачений обраний позивачем спосіб захисту законом або договором; чи передбачений законом або договором ефективний спосіб захисту порушеного права/інтересу позивача; чи є спосіб захисту, обраний позивачем, ефективним для захисту його порушеного права/інтересу у спірних правовідносинах. Якщо суд зробить висновок, що обраний позивачем спосіб захисту не передбачений законом або договором та/або є неефективним для захисту порушеного права/інтересу позивача, у цих правовідносинах позовні вимоги останнього не підлягають задоволенню. Однак, якщо обраний позивачем спосіб захисту не передбачений законом або договором, проте є ефективним та не суперечить закону, а закон або договір у свою чергу не визначають іншого ефективного способу захисту, то порушене право/інтерес позивача підлягає захисту обраним ним способом. Головною умовою, яку повинні встановити суди, є наявність порушень, що могли вплинути на результат торгів, а тому окрім наявності порушення норм закону при проведенні прилюдних торгів, повинні бути й порушення прав і законних інтересів особи, яка їх оспорює, способом захисту яких є визнання прилюдних торгів недійсними. Вимоги про визнання недійсним і скасування протоколу проведення електронних торгів та визнання недійсним правочину купівлі-продажу спірного майна є неефективним способом захисту порушеного права, оскільки відновлення прав позивача охоплюється заявленою позивачем вимогою про визнання недійсними прилюдних торгів».

Отже, цивільні права/інтереси захищаються у спосіб, який передбачений законом або договором, та є ефективним для захисту конкретного порушеного або оспорюваного права/інтересу позивача. Якщо закон або договір не визначають такого ефективного способу захисту, суд відповідно до викладеної в позові вимоги позивача може визначити у рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону. При розгляді справи суд має з?ясувати: чи передбачений обраний позивачем спосіб захисту законом або договором; чи передбачений законом або договором ефективний спосіб захисту порушеного права/інтересу позивача; чи є спосіб захисту, обраний позивачем, ефективним для захисту його порушеного права/інтересу у спірних правовідносинах. Якщо суд зробить висновок, що обраний позивачем спосіб захисту не передбачений законом або договором та/або є неефективним для захисту порушеного права/інтересу позивача, у цих правовідносинах позовні вимоги останнього не підлягають задоволенню. Однак, якщо обраний позивачем спосіб захисту не передбачений законом або договором, проте є ефективним та не суперечить закону, а закон або договір у свою чергу не визначають іншого ефективного способу захисту, то порушене право/інтерес позивача підлягає захисту обраним ним способом.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 29 червня 2022 року у справі № 727/10017/18 (провадження № 61-7337св21) зазначено, що Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на те, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам.

Подібні висновки сформульовані, зокрема, упостановах Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2018 року у справі № 338/180/17(провадження № 14-144цс18), від 11 вересня 2018 року у справі № 905/1926/16 (провадження № 12-187гс18), від 30 січня 2019 року у справі № 569/17272/15-ц (провадження № 14-338цс18), від 22 жовтня 2019 року у справі № 923/876/16 (провадження № 12-88гс19) та багатьох інших.

Обрання позивачем неналежного способу захисту своїх прав є самостійною підставою для відмови у позові. Такий висновок сформульований, зокрема, упостановах Великої Палати Верховного Суду від 19 січня 2021 року у справі № 916/1415/19(провадження № 12-80гс20, пункт 6.21), від 02 лютого 2021 року у справі № 925/642/19 (провадження № 12-52гс20, пункт 52), від 22 червня 2021 року у справі № 200/606/18 (провадження № 14-125цс20, пункт 76)".

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 липня 2023 року в справі № 233/4365/18 (провадження № 14-96цс21) зазначено, що «оскільки продаж майна на публічних торгах є правочином, то оскаржити останній можна за певних умов (зокрема, у разі ефективності такого способу захисту для позивача), а не протокол як документ, який засвідчує вчинення цього правочину. Вимоги про визнання недійсними протоколу публічних торгів є неналежним і неефективним способом захисту. Такий самий підхід слід застосовувати і щодо оскарження іншого документа - акта про проведені електронні торги (постанови Великої Палати Верховного Суду від 15 вересня 2022 року у справі № 910/12525/20(пункт 104), від 28 вересня 2022 року у справі № 483/448/20 (пункт 9.66)). З огляду на наведене неналежними та неефективними є відповідні дві вимоги позивача».

Видача нотаріусом свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів (аукціонів) є передбаченою пунктом 5 частини першоїстатті 34 Закону України «Про нотаріат»окремою нотаріальною дією, спрямованою на посвідчення відповідного права переможця аукціону, тобто є юридичним оформленням факту, що відбувся на підставі правочину. На відміну від дій із нотаріального посвідчення правочинів, нотаріус, який вчиняє нотаріальну дію з видачі свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів, не встановлює дійсні наміри сторін до вчинення правочину, відсутність заперечень щодо кожної з умов правочину, а перевіряє тільки факт набуття права власності на нерухоме майно конкретним набувачем і підтвердження цього права внаслідок проведення прилюдних торгів (висновки Великої Палати Верховного Суду у постанові від 2 листопада 2021 року у справі № 925/1351/19 (пункти 6.21, 6.22).

Визнання недійсним свідоцтва як документа, який видав нотаріус для підтвердження права власності переможця аукціону (покупця), не захистить ні інтерес кредитора у поповненні (недопущенні зменшення) ліквідаційної маси боржника, ні такий же інтерес самого боржника. Цей документ не породжує жодного права. Тому позовна вимога про визнання його недійсним не є належним способом захисту (пункти 42, 43постанови Великої Палати Верховного Суду від 06 липня 2022 року у справі № 914/2618/16(провадження № 12-25гс21)).

Отже, у даній справі вимоги позивача ОСОБА_1 про визнання недійсними свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів є неналежним (неефективним) способом захисту, а тому у задоволенні вказаної вимоги слід відмовити саме з цієї підстави.

Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Верховного Суду від 21.08.2023 року у справі № 727/5112/20 , що належним способом захисту прав і законних інтересів позивача є визнання електронних торгів недійсними, а інші позовні вимоги про визнання недійсним та/або скасування протоколу проведення електронних торгів, акту реалізації предмета іпотеки, свідоцтва про придбання майна, є неефективним способом захисту порушеного права, оскільки відновлення прав особи, яка оспорює правочин купівлі-продажу майна з електронних торгів, охоплюється вимогою про визнання торгів недійсними.

Поряд із цим, зміст першої позовної вимоги містить належний (ефективний) спосіб захисту, адже у ній позивач ставить питання про визнання недійсними електронних торгів, тому суд надає оцінку зазначеним у позові підставам для визначення наявності або відсутності порушень при проведенні електронних торгів та для вирішення питання чи мають порушення вплив на дійсність цих торгів.

Загальними засадами цивільного законодавства є, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність (пункт 6статті 3 ЦК України).

Тлумачення якстатті 3 ЦК Українизагалом, так і пункту 6статті 3 ЦК України, свідчить, що загальні засади (принципи) цивільного права мають фундаментальний характер й інші джерела правового регулювання, в першу чергу, акти цивільного законодавства, мають відповідати змісту загальних засад. Це, зокрема, проявляється в тому, що загальні засади (принципи) є по своїй суті нормами прямої дії та повинні враховуватися, зокрема, при тлумаченні норм, що містяться в актах цивільного законодавства.

Усталеним в судовій практиці та цивілістичній доктрині є поділ недійсних правочинів на нікчемні та оспорювані.

Тлумачення статей215,216 ЦК Українисвідчить, що для визнання судом оспорюваного правочину недійсним необхідним є: пред?явлення позову однією із сторін правочину або іншою заінтересованою особою; наявність підстав для оспорення правочину; встановлення, чи порушується (не визнається або оспорюється) суб?єктивне цивільне право або інтерес особи, яка звернулася до суду. Як наявність підстав для визнання оспорюваного правочину недійсним, так і порушення суб?єктивного цивільного права або інтересу особи, яка звернулася до суду, має встановлюватися саме на момент вчинення оспорюваного правочину.

Недійсність правочину, договору, акту органу юридичної особи чи документу як приватно-правова категорія, покликана не допускати або присікати порушення цивільних прав та інтересів або ж їх відновлювати. По своїй суті ініціювання спору про недійсність правочину, договору, акту органу юридичної особи чи документу не для захисту цивільних прав та інтересів є недопустимим (постанова Верховного Суду у складі Об?єднаної палати Касаційного цивільного суду від 27 січня 2020 року в справі № 761/26815/17 (провадження № 61-16353сво18)).

За змістом частини першоїстатті 650 ЦК Україниособливості укладення договорів на біржах, аукціонах, конкурсах тощо встановлюються відповідними актами цивільного законодавства.

Згідно із частиною четвертоюстатті 656 ЦК Українидо договору купівлі-продажу на біржах, аукціонах (публічних торгах) застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено законом про ці види договорів купівлі-продажу або не випливає з їхньої суті.

З аналізу змісту частини першої статті650, частини першої статті655та частини четвертої статті656 ЦК Україниможна зробити висновок, що процедура набуття майна на прилюдних торгах є різновидом договору купівлі-продажу. Сторонами договору купівлі-продажу є продавець і покупець.

Відчуження майна з електронних торгів належить до угод купівлі-продажу і така угода може визнаватися недійсною в судовому порядку з підстав недодержання в момент її вчинення вимог, установлених частинами 1-3 та частинами 5, 6статті 203 ЦК, зокрема, у зв?язку з невідповідністю змісту правочинуЦК Українита іншим актам цивільного законодавства (частина 1статті 215 цього Кодексу). Для застосування наслідків недотримання вказаних вимог, при вирішенні спору про визнання електронних торгів недійсними судам необхідно встановити чи мало місце порушення вимог Тимчасового порядку та інших норм законодавства при проведенні електронних торгів; чи вплинули ці порушення на результати електронних торгів; чи мало місце порушення прав і законних інтересів позивачів, які оспорюють результати електронних торгів (постанова Великої Палати Верховного Суду від 15 січня 2020 року у справі № 367/6231/16-ц(провадження № 14-529цс19)).

Дотримання нормативно встановлених правил призначення та проведення прилюдних торгів є обов?язковою умовою правомірності правочину.

Упостанові Верховного Суду України від 29 листопада 2017 року у справі № 668/5633/14-ц, зазначено, що головною умовою, яку повинні встановити суди, є наявність порушень, що могли вплинути на результат торгів, а тому, окрім наявності порушення норм закону при проведенні прилюдних торгів, повинні бути встановлені й порушення прав і законних інтересів особи, яка їх оспорює, способом захисту яких є визнання прилюдних торгів недійсними.

Тобто, для визнання судом торгів недійсними необхідним є: наявність підстав для визнання торгів недійсними (порушення правил проведення торгів); встановлення, чи порушується (не визнається або оспорюється) суб?єктивне цивільне право або інтерес особи, яка звернулася до суду.

При цьому, суд також враховує, що умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку регламентуютьсяЗаконом України «Про виконавче провадження».

Згідно зі статтею 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій, визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначеніКонституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цьогоЗакону, а також рішеннями, які відповідно до цьогоЗаконупідлягають примусовому виконанню.

У відповідності до ч. 1ст. 2 Закону України «Про виконавче провадження», виконавче провадження здійснюється з дотриманням зокрема, таких засад, як обов?язковості виконання рішень, справедливості, неупередженості та об?єктивності, розумності строків виконавчого провадження.

За ст. 10 Закону України «Про виконавче провадження» звернення стягнення на майно боржника є заходом примусового виконання рішень.

У відповідності до ч. 1ст. 48 Закону України «Про виконавче провадження», звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації.

Згідно з ч. 1ст. 62 Закону України «Про виконавче провадження», реалізація арештованого майна, крім майна, вилученого з обігу згідно із законом, та майна, зазначеного в частині восьмійстатті 57 цього Закону, здійснюється шляхом його продажу на прилюдних торгах, аукціонах або на комісійних умовах.

Таким чином, примусова реалізація майна як стадія виконавчого провадження є сукупністю правовідносин, урегульованихЗаконом України «Про виконавче провадження»,ЦК Українита іншими нормативно-правовими актами, що в процесі примусового виконання виникають і реалізуються між органами й посадовими особами, які здійснюють примусову реалізацію судових рішень, та особами, які беруть участь у виконавчому провадженні чи залучаються до проведення виконавчих дій відповідно до Закону.

Правова природа продажу майна з публічних торгів дає підстави для можливості визнання торгів недійсними за правилами визнання недійсними правочинів, зокрема на підставі норм цивільного законодавства (статей203,215 ЦК України) про недійсність правочину як такого, що не відповідає вимогам закону, у разі невиконання вимог щодо процедури, порядку проведення торгів, передбачених Порядком реалізації арештованого майна, затвердженимнаказом Міністерстваюстиції Українивід 29вересня 2016року №2831/5 (далі-Порядок), який діяв на час проведення оспорюваних електронних торгів.

Підставою для пред?явлення позову про визнання електронних торгів недійсними є наявність порушення норм закону при проведенні торгів водночас із порушенням прав і законних інтересів особи, яка їх оспорює.

Згідно з Порядком електронні торги - продаж майна за принципом аукціону засобами системи електронних торгів через веб-сайт, за яким його власником стає учасник, який під час торгів запропонував за нього найвищу ціну.

Відповідно до пунктів 3, 4 розділу II Порядку виконавець у строк не пізніше п?яти робочих днів після ознайомлення із результатами визначення вартості чи оцінки арештованого майна готує проект заявки на реалізацію арештованого майна, який містить інформацію, передбачену абзацами третім - шістнадцятим пункту 2 цього розділу.

Державний виконавець направляє заявку на реалізацію арештованого майна начальнику відділу державної виконавчої служби, якому він безпосередньо підпорядкований, для підписання та передачі організатору.

У разі встановлення відповідності документів вимогам законодавства чи після приведення їх у відповідність до вимог законодавства начальник відділу державної виконавчої служби підписує (за допомогою електронного цифрового підпису або власноруч у випадку, передбаченому пунктом 4 розділу 1 цього Порядку) заявку на реалізацію арештованого майна та надсилає її організатору разом із документами, передбаченими абзацами четвертим-тринадцятим пункту 3 розділу II цього Порядку, в електронному вигляді через особистий кабінет відділу державної виконавчої служби для знесення інформації про проведення електронних торгів у Систему.

Перевірка змісту заявки на відповідність вимогам законодавства організатором не здійснюється. За відповідність документів, на підставі яких вноситься інформація до Системи, а також за достовірність інформації, зазначеної у заявці, відповідають посадові особи відділу державної виконавчої служби (приватний виконавець).

ДП «СЕТАМ»розміщує інформацію в системі електронних торгів виключно на підставі документів, наданих відповідним органом державної виконавчої служби. Обов?язок організатора торгів перевіряти законність дій державного виконавця щодо передачі майна на реалізацію та достовірність інформації, зазначеної у заявці на реалізацію арештованого майна, у тому числі наявність рішень щодо заборони органу ДВС вчиняти дії по виконанню виконавчого провадження чинним законодавством не передбачений.

Державний виконавець здійснює лише підготовчі дії з метою проведення електронних торгів, а самі електронні торги з реалізації рухомого майна організовує і проводить організатор електронних торгів.

Процедура реалізації майна на прилюдних торгах полягає у забезпеченні переходу права власності на майно боржника, на яке звернено стягнення, до покупця-учасника прилюдних торгів за плату. Така процедура полягає в укладенні та виконанні договору купівлі-продажу. На підтвердження його укладення складається відповідний протокол, а на підтвердження виконання з боку продавця - акт про проведені прилюдні торги.

Судом встановлено, що на виконанні Світловодського відділу ДВС перебувало виконавче провадження №31155487 з примусового виконання виконавчого листа №2-1595 від 08.02.2012 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_10 аліментів на утримання дитини у розмірі частини з усіх видів заробітку.

У зв?язку із невиконанням вказаного рішення суду в межах зазначеного вище виконавчого провадження було звернуто стягнення на належне ОСОБА_1 нерухоме майно, а саме частину нежитлового приміщення магазину (колишня квартира АДРЕСА_3 . 19 грудня 2019 року заступником начальника Світловодський МРВ ДВС було складено акт про проведенні електронні торги, згідно якого належне боржнику ОСОБА_1 майно, відповідно до протоколу проведення торгів №434465 від 30.09.2019, було реалізоване шляхом проведення електронних торгів за ціною 93000 грн., переможцем яких є ОСОБА_3 , тобто стягувач у вказаному виконавчому провадженні.

Так, згідно Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об?єктів від 12.04.2017 вбудоване приміщення магазину промислових товарів, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , обтяжено іпотекою на підставі договору іпотеки, укладеного між ВАТ «ВТБ Банк» та ОСОБА_7 , ОСОБА_9 , номер запису про іпотеку 4483190 від 12.06.2009 року, за яким іпотекодержателем є ВАТ «ВТБ Банк», а іпотекодавцями визначено ОСОБА_7 та ОСОБА_6 .

Рішенням Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 01 жовтня 2010 року визнано за ОСОБА_1 право власності на частку вбудованого приміщення магазину промислових товарів в будинку АДРЕСА_2 , що належало йому на праві спільної сумісної власності з ОСОБА_3 під час укладення 12 червня 2009 року міжПАТ «ВТБ Банк» (іпотекодержатель) та ОСОБА_9 , ОСОБА_7 (іпотекодавці) договору наступної іпотеки № 05-05/294/3. На підставі вказаного рішення суду за ОСОБА_1 зареєстровано право спільної часткової власності на 1/4 частку зазначеного вбудованого приміщення магазину.

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про Іпотеку» іпотека виникає на підставі договору, закону або рішення суду. До іпотеки, яка виникає на підставі закону або рішення суду, застосовуються правила щодо іпотеки, яка виникає на підставі договору, якщо лише не встановлено законом.

Взаємні права і обов?язки іпотекодавця та іпотекодержателя виникають з моменту державної реєстрації іпотеки відповідно до закону.

Статтею 18 Закону України «Про Іпотеку» визначено істотні умови договору іпотеки, серед яких наявність відомостей про сторони. Відповідно до ст.19 цього Закону, зміни і доповнення до іпотечного договору підлягають нотаріальному посвідченню. Відповідні відомості про зміну умов обтяження нерухомого майна підлягають державній реєстрації у встановленому законом порядку.

Відповідно до п. 3 ч.1 ст. 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», у разі подання документів для проведення державної реєстрації набуття, зміни або припинення іпотеки заявником є іпотекодержатель, особа, в інтересах якої встановлено, змінено або припинено іпотеку, або уповноважені ними особи.

Верховний Суд у складі Об?єднаної палати Касаційного цивільного суду у своїй постанові від 03.07.2023 у справі № 523/8641/15 зробив висновок, що у разі задоволення позову одного з подружжя про визнання права на частку в праві спільної власності на майно, яке перебуває в іпотеці, інший з подружжя, який не був стороною договору іпотеки, а надав лише згоду на вчинення договору іпотеки іншим з подружжя, стає співіпотекодавцем. Рішення суду про визнання права на частку в праві спільної власності на майно, яке перебуває в іпотеці, є підставою для внесення до державного реєстру запису про те, що така особа є співіпотекодавцем.

Судом встановлено, що після набрання законної сили рішенням суду про визнання за позивачем права власності на частку вбудованого приміщення магазину промислових товарів в будинку АДРЕСА_2 , та станом на день звернення стягнення на вказане майно, відомості про зміну умов обтяження майна, зокрема відомості про ОСОБА_1 як третього іпотекодавця (співіпотекодавця) не були зареєстровані у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об?єктів.

Таким чином, за наявності у державного виконавця достовірних відомостей про право власності боржника ОСОБА_1 на майно та відсутності відповідних записів про його обтяження, державним виконавцем правомірно було звернуто стягнення на належне ОСОБА_1 майно, а подальші дії державного виконавця та організатора торгів ДП «Сетам», вчинені під час реалізації майна, позивачем не оспорюються.

Відповідно до ч.1ст.76 ЦПК Українидоказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно дост.ст.12,81ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом. Доказуванню підлягають обставини, які обґрунтовують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно з частиною другоюстатті 77 ЦПК Українипредметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Статтею 89 ЦПК Українивизначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об?єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв?язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Метою доказування є з?ясування дійсних обставин справи, обов?язок доказування покладається на сторони, суд за власною ініціативою не може збирати докази. Це положення є одним із найважливіших наслідків принципу змагальності у цивільному процесі.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов?язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов?язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов?язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення ("Серявін та інші проти України", № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Встановивши наведені вище обставини справи, суд приходить до висновку, що позивачем під час розгляду справи не доведено та не надано належних і достовірних доказів, що зазначені ним порушення вплинули на результат електронних торгів, а також не доведено обставин, які б свідчили про порушення його прав і законних інтересів при проведенні електронних торгів, у зв?язку з чим відсутні підстави для задоволення позовної вимоги про визнання електронних торгів недійсними.

Отже, за відсутності підстав для задоволення позовної вимоги про визнання електронних торгів нерухомого майна недійсними, тому позовні вимоги про скасування державної реєстрації права власності на придбане з торгів майно, та про визнання недійсним та скасування реєстрації припинення іпотеки, підставою якої є свідоцтво про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів, також не підлягають задоволенню.

Таким чином, оцінивши кожен з аргументів, наведених сторонами у заявах по суті справи на підтвердження своїх доводів та заперечень, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову у повному обсязі.

Приймаючи відмову у задоволенні позовних вимог, судові витрати понесені позивачем під час розгляду справи, у відповідності до вимог ст. 141 ЦПК України, відшкодуванню не підлягають.

На підставівикладеного,керуючись ст.ст.12,13, 76-81, 89, 263-265, 268 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Відмовити впозові ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Світловодського відділу державної виконавчої служби в Олександрійському районі Кіровоградської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), Державного підприємства «Сетам» Міністерства юстиції України, треті особи, що не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Товариство з обмеженою відповідальністю «Екватор-Клуб», Відкрите акціонерне товариство «ВТБ Банк», Товариство з обмеженою відповідальністю «Арма Факторинг», приватний нотаріус Олександрійського районного нотаріального округу Бабенко В`ячеслав Михайлович, про:

- визнання недійсним правочину з продажу частини вбудованого приміщення магазину промислових товарів, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , вчинений на електронних торгах (реєстраційний номер лоту 373752), організованих 30.09.2019 року державним підприємством «Сетам», результати яких оформлено протоколом проведення електронних торгів №434465 від 30.09.2019 року та актом Світловодського міськрайонного відділу Державної виконавчої служби ГТУЮ у Кіровоградській області від 19.12.2019 року про проведені електронні торги в виконавчому провадженні №31155487;

- визнання недійсним свідоцтва про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів номер 2366, видане 19.12.2019 року приватним нотаріусом Світловодського міського нотаріального округу Бабенком В.М.;

- скасування державної реєстрації права власності ОСОБА_4 на підставі вказаного свідоцтва на 1/4 частину вбудованого приміщення магазину промислових товарів, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 ;

- визнання недійсними та скасування реєстрації припинення іпотеки та реєстрації припинення заборони на нерухоме майно стосовно приміщення магазину промислових товарів, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , які були здійснені приватним нотаріусом Олександрійського районного нотаріального округу Бабенком В.М. 19.12.2019 року;

- визнання приміщення магазину промислових товарів, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , предметом іпотеки за договором наступної іпотеки №05-05/294/3, посвідченого 12 червня 2009 року приватним нотаріусом ЄМНО Соломоненко В.В. за реєстровим №1249, в забезпечення вимог по договору овердрафту №05-05/294, укладеного 26.05.2009 року між ВАТ «ВТБ Банк» та ТОВ «Екватор-клуб»;

- визнання за ОСОБА_1 права іпотекодержателя стосовно іпотечного майна, яким є вбудоване приміщення магазину промислових товарів, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , за договором наступної іпотеки №05-05/294/3, посвідченого 12 червня 2009 року приватним нотаріусом СМНО Соломоненко В.В. за реєстровим №1249, в порядку спадкування цього права після смерті матері ОСОБА_5 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Кропивницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Складання повного рішення суду відкладено на десять днів з дня закінчення розгляду справи.

Дата складення повного судового рішення 27 січня 2025 року.

Повне найменування сторін:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_5 , РНОКПП НОМЕР_3 .

Відповідач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_6 , РНОКПП НОМЕР_4 .

Відповідач: Світловодський відділ державної виконавчої служби в Олександрійському районі Кіровоградської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), адреса: 27502, вулиця Павлівська, будинок №13-А, м. Світловодськ Кіровоградської області, ЄДРПОУ 35037956.

Відповідач: Державне підприємство «Сетам» Міністерства юстиції України, адреса: 01001, вулиця Стрілецька, будинок №4-6 м. Київ, ЄДРПОУ 39958500.

Третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю «Екватор-Клуб», адреса: 39622, проспект Лесі Українки, будинок №37, квартира №13 м. Кременчук Полтавської області, ЄДРПОУ 32945997.

Третя особа: Відкрите акціонерне товариство «ВТБ Банк», адреса: 01004, бульвар Шевченка/вулиця Пушкинська, будинок №8/26, м. Київ, ЄДРПОУ 14359319.

Третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю «Арма Факторинг», адреса: 03680, вулиця Димитрова, будинок №5-Б, м. Київ, ЄДРПОУ 32487273.

Третя особа: Приватний нотаріус Олександрійського районного нотаріального округу Бабенко Вячеслав Михайлович, адреса: АДРЕСА_7 .

Суддя Світловодського

міськрайонного суду Ю.С. Мельничик

Згідно з оригіналом