Ухвала

від 07.02.2025 по справі 577/6491/23

КОНОТОПСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 577/6491/23

Провадження № 1-кс/577/144/25

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"07" лютого 2025 р.

Конотопський міськрайонний суд Сумської області в складі:

головуючого судді ОСОБА_1

при секретарі ОСОБА_2

прокурора ОСОБА_3

представника потерпілого ОСОБА_4

захисника ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Конотоп заяву обвинуваченого ОСОБА_6 про відвід судді Конотопського міськрайонного суду Сумської області ОСОБА_7 ,

В С Т А Н О В И В :

У провадженні судді Конотопського міськрайонного суду Сумськой області ОСОБА_7 перебуває кримінальне провадження № 42021202500000120 від 15 липня 2021 року по обвинуваченню ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 366, ч. 4 ст. 358, ч. 4 ст. 191, ч. 1 ст. 209 КК України.

В судовому засіданні 24 січня 2025 року обвинувачений ОСОБА_6 заявив відвід судді ОСОБА_7 , подавши до суду відповідну письмову заяву.

Згідно заяви про відвід судді заявником зазначено, що суддя ОСОБА_7 не може розглядати дане кримінальне провадження та підлягає відводу. Відвід мотивує сумнівом в неупередженості судді ОСОБА_7 під час розгляду вказаного кримінального провадження, оскільки суддею 24.01.2025 року у задоволенні клопотання сторони захисту про призначення повторної судової будівельно-технічної експертизи було безпідставно відмовлено, що потягло за собою порушення прав сторони захисту в частині принципу змагальності, самостійного обстоювання своїх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими КПК України, а також порушення приписів ст. 332 КПК України, тощо, що свідчить про обвинувальний ухил з боку судді ОСОБА_7 , спрямований на сприяння виключно прокурору у реалізації прав при поданні ним доказів. Своїми вищевказаними діями суддя ОСОБА_7 порушив право сторони захисту на справедливий суд, в зв`язку з чим такі дії викликають сумнів у його неупередженості.

Захисник ОСОБА_5 в судовому засіданні повністю підтримав доводи, викладені в заяві обвинуваченого ОСОБА_6 , просить задовольнити заяву про відвід.

Прокурор просить відмовити в задоволенні заяви про відвід судді Конотопського міськрайонного суду Сумської області ОСОБА_7 , оскільки підстави для відводу судді чітко визначені нормами КПК України, а заявником не наведено обставин, які є підставою для його відводу.

Представник потерпілої сторони ОСОБА_4 при розгляді заяви покладається на розсуд суду.

Обвинувачений ОСОБА_6 в судове засідання не з`явився, заяв про неможливість прибуття або про відкладення розгляду справи до суду не надав, доказів поважності причини неявки до суду також не надходило.

В судове засідання суддя Конотопського міськрайонного суду Сумської області ОСОБА_7 не з`явився, надав заяву про розгляд заяви про відвід без його участі.

У зв`язку із необхідністю у короткі строки розглянути питання про відвід, враховуючи що явка особи, яка заявила відвід не є обов`язковою, в судовому засіданні приймає участь його захисник, з метою дотримання розумних строків у основній кримінальній справі, суд вважає за можливе вирішити заяву про відвід, не вдаючись до тривалого відкладення цього питання, за відсутності заявника.

Заслухавши думку учасників судового розгляду, розглянувши та вивчивши подану заяву про відвід, суд дійшов висновку про відсутність необхідних та достатніх підстав для задоволення даної заяви, виходячи з наступного.

Згідно положень ст. 124 Конституції України правосуддя в Україні здійснюють виключно суди.

Ч. 1 ст. 129 Конституції України встановлено, що суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права.

Обставини, що виключають участь судді в кримінальному провадженні викладені у ст. 75 КПК України та їх перелік є вичерпним.

Так, нормами ст. 75 КПК України визначено, що суддя не може брати участь у кримінальному провадженні: 1) якщо він є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, близьким родичем чи членом сім`ї слідчого, прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, заявника, потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача; 2) якщо він брав участь у цьому провадженні як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, слідчий, прокурор, захисник або представник; 3) якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім`ї заінтересовані в результатах провадження; 4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості; 5) у випадку порушення встановленого частиною третьою статті 35 цього Кодексу порядку визначення слідчого судді, судді для розгляду справи.

Згідно до рішень Європейського суду з прав людини у кожній окремій справі слід визначити, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про те, що суд не є безстороннім ( рішення у справі "Пуллар проти Сполученого Королівства" Pullar v. the United Kingdom, рішення від 10 червня 1996 року, п. 38). Особиста безсторонність суду презумується, поки не надано доказів протилежного (див. згадане вище рішення у справі Веттштайна Wettstein), п. 43). Отже, головна мета відводу - гарантування безсторонності суду, зокрема, запобігання упередженості судді (суддів) під час розгляду справи.

Безумовною підставою є обставина, побоювання сторін, що суддя є небезстороннім, однак «вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими».

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини існування безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції повинно визначатися на підставі суб`єктивного критерію в контексті якого слід враховувати особисті переконання та поведінку певного судді, що означає необхідність встановити, чи мав суддя у певній справі будь-яку особисту зацікавленість або упередженість, а також на підставі об`єктивного критерію, в контексті якого необхідно встановити, чи забезпечував суд і, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії або виключити будь-які обґрунтовані сумніви щодо його безсторонності.

У кожній окремій справі слід вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про небезсторонність суду. При вирішенні питання, чи є у справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною.

Розглядаючи заяву про відвід судді, суд звертає увагу, що відповідно до Конституції України та Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суддя є незалежним при здійсненні правосуддя.

При розгляді заяви про відвід судді інший суддя не є апеляційним чи дисциплінарним органом, а тому не може надавати оцінку процесуальним діям та рішенням судді на предмет дотримання ним норм законодавства, правильності чи неправильності ведення суддею судового процесу або прийнятих суддею рішень, а має лише з позиції стороннього спостерігача визначити існування обставин, які за суб`єктивним чи об`єктивним критерієм можуть викликати сумніви у його неупередженості.

Зокрема в рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Білуха проти України" зазначено, що наявність безсторонності відповідно до п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод повинна визначатися за суб`єктивним та об`єктивним критеріями.

Відповідно до суб`єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у цій справі.

Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності.

Стосовно суб`єктивного критерію, то особиста безсторонність суду презюмується, допоки не надано доказів протилежного.

Стосовно об`єктивного критерію, то це означає, що при вирішенні того, чи є у справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезстороннім, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими.

В рішенні від 15 липня 2005 року у справі «Межнаріч проти Хорватії» ЄСПЛ звернув увагу на те, що «слід визначити, чи існують, окрім поведінки судді, факти, які можна встановити, які можуть викликати сумніви щодо його неупередженості. Це означає, що, вирішуючи питання про те, чи є в тій або іншій справі достатня підстава (legitimate reason) побоюватися, що конкретному судді бракує неупередженості, позиція відповідної особи є важливою, але не є визначальною» (Meznaric v. Croatia, заява № 71615/01, § 31).

Отже, для задоволення відводу за об`єктивним критерієм мають бути не щонайменші сумніви одного з учасників справи, а достатні підстави вважати, що суддя не є безстороннім або, що йому бракує неупередженості під час розгляду справи.

В даному випадку заява обвинуваченого ОСОБА_6 зводиться до незгоди з процесуальними діями та рішеннями судді Конотопського міськрайонного суду Сумської області ОСОБА_7 під час проведення судового засідання.

Так, процесуальні дії судді, законність і обґрунтованість рішень суду можуть бути предметом розгляду лише в апеляційному та касаційному порядку, визначеному процесуальним законом. Тому, незгода сторони з винесеним суддею судовим рішенням, а так само з прийнятими суддею процесуальними рішеннями, розглянутими суддею клопотаннями сторін по справі, не може бути підставою для відводу судді, а має наслідком право сторони на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення в порядку, визначеному процесуальним законом.

Крім того, у висновку №3 Консультативної ради європейських суддів щодо принципів та правил, які регулюють професійну поведінку суддів, зокрема, питання етики, несумісної поведінки та безсторонності, зазначено, що за загальним принципом судді повинні персонально бути повністю звільненими від відповідальності стосовно претензій, що пред`являються їм у зв`язку з добросовісним здійсненням ними своїх функцій. Судові помилки щодо юрисдикції чи процедури судового розгляду і визначенні чи застосуванні закону, здійсненні оцінки свідчень повинні вирішуватися за допомогою апеляції.

Сумнів у неупередженості судді повинен бути розумним, інакше будь-який судовий процес можна було б перетворити у безкінечну недовіру до суду та, відповідно, зміну його складу.

Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими.

Таким чином, процесуальний закон визначає вичерпний перелік підстав, за наявності яких суддя підлягає відводу.

Однак, як встановлено під час розгляду заяви про відвід, така не містить посилань на обставини, визначені у ч. 1 ст. 75 КПК України.

Відповідно до ч. 5 ст. 80 КПК України відвід повинен бути вмотивованим. Тобто, обставини, які були покладені в основу заяви про відвід, повинні бути доведеними. Відвід повинен містити відповідні аргументи, докази, які підтверджують наявність підстав для відводу.

Для встановлення наявності ознак необ`єктивності мають бути викладені такі доводи, які обґрунтовано підтвердять сумнів в неупередженості судді, вкажуть на наявність суб`єктивного або об`єктивного критерію.

Кримінальний процесуальний закон зобов`язує суд ухвалювати рішення на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими відповідно до ст. 94 КПК України, що є ознакою обґрунтованості судового рішення (ч. 3 ст. 370 КПК України). А тому, при оцінці питання наявності обставин визначених ст. 75, 76 КПК України, суд не може покладатися виключно на повідомлення учасника кримінального провадження щодо певних обставин, тобто презюмувати їх достовірність.

Проаналізувавши доводи заявника, окрім вище досліджених, котрі були наведені ним, як передумова відводу, судом зауважується, що внутрішні емоційно-вольові відчуття заявника з того чи іншого питання без наявності з цього питання певних доказів чи інформації, не є достатньою підставою для констатації факту наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості судді.

Попри це, заявлений відвід не містить належних об`єктивних даних, які б свідчили про наявність підстав для відводу судді, що передбачені ст. 75 КПК України, а зводиться до надання заявником суб`єктивних оцінок процесуальних дій даного судді при розгляді клопотань сторони захисту та сторони обвинувачення.

Такі оцінки та припущення не можуть слугувати самостійною і достатньою підставою для відводу судді. За відсутності доказів неупередженості судді заявлений такому судді відвід не підлягає задоволенню.

При цьому слід враховувати, що інститут відводів у кримінальному процесі не може використовуватися учасниками як інструмент тиску на суд чи суддів.

Тому у даному випадку при розгляді заяви про відвід судді, суд виходить з того, що жодних доказів неупередженості судді заявником не надано. А тому, за відсутності наведеного заявлений відвід не підлягає задоволенню.

Керуючись ст. 75, 76, 80, 81, 372, 392 КПК України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні заяви обвинуваченого ОСОБА_6 про відвід судді Конотопського міськрайонного суду Сумської області ОСОБА_7 відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

СуддяОСОБА_1