Ухвала

від 07.02.2025 по справі 707/416/25

ЧЕРКАСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

707/416/25

2/707/430/25

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

07 лютого 2025 року м. Черкаси

Суддя Черкаського районного суду Черкаської області Морозов В.В., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Фобос про розірвання трудового договору і зобов`язання вчинити дії та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,-

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Фобос, у якому просить суд:

1) визнати дії СТОВ Фобос протиправними, безстроковий трудовий договір, укладений 02.08.2016 р. між ним та СТОВ Фобос розірвати з 29.11.2024 р. відповідно до поданої заяви про звільнення з підстав ч. 1 ст. 38 КЗпП України. Зобов`язати СТОВ Фобос внести запис до його трудової книжки про його звільнення з 29.11.2024 р., відповідно до поданої ним заяви про звільнення від 29.11.2024 р. з підстав ч. 1 ст. 38 КЗпП та видати йому трудову книжку;

2) стягнути зі СТОВ Фобос попередньо розраховану суму середнього заробітку за час вимушеного прогулу за період: з 01.10.2024 року по 06.02.2025 року, всього у сумі - 55025 грн 00 коп.;

3) стягнути зі СТОВ Фобос на його користь моральну шкоду у розмірі - 10000 грн. 00 коп.;

4) стягнути зі СТОВ Фобос на його користь витрати на професійну правничу допомогу у розмірі - 15000 грн 00 коп.

Згідно зі ст. 33 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) автоматизованою системою документообігу суду, з урахуванням положень ст.ст. 36, 37 ЦПК України, визначено головуючого суддю Морозова В.В.

Частиною 11 статті 187 ЦПК України встановлено, що суддя, встановивши, після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175, 177 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п`яти днів з дня вручення позивачу ухвали.

Як вбачається з позовної заяви, позивачем заявлено три вимоги: одна з них немайнового характеру, інші дві - майнового характеру.

Частиною четвертою статті 177 ЦПК України встановлено, що до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі, зокрема, у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.

За змістом статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви немайнового характеру фізичною особою ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто 1211 грн 20 коп., а за подання до суду позовної заяви майнового характеру фізичною особою ставка судового збору становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У п.п. 57, 58 постанови Великої Палати Верховного Суду від 30 січня 2019 року у справі № 910/4518/16 зазначено, що за змістом приписів статей 94, 116, 117 Кодексу законів про працю України та статей 1, 2 Закону України від 24 березня 1995 року № 108/95-ВР «Про оплату праці» середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за своєю правовою природою є спеціальним видом відповідальності роботодавця, спрямованим на захист прав звільнених працівників щодо отримання ними в передбачений законом строк винагороди за виконану роботу (усіх виплат, на отримання яких працівники мають право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій), який нараховується у розмірі середнього заробітку та не входить до структури заробітної плати. Пільга щодо сплати судового збору, передбачена пунктом 1 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір», згідно з якою від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі, не поширюється на вимоги позивачів про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні під час розгляду таких справ в усіх судових інстанціях.

Крім того, у постанові від 10 жовтня 2019 року у справі № 369/10046/18 (провадження № 61-9664сво19) Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку про те, що: «виплата середнього заробітку за час вимушеного прогулу (частина друга статті 235 КЗпП) не є різновидом оплати праці та елементом структури заробітної плати. Отже, за змістом норм чинного законодавства середній заробіток за час вимушеного прогулу за своєю правовою природою не є основною чи додатковою заробітною платою (винагородою, яку роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу), а також не є заохочувальною чи компенсаційною виплатою у розумінні статті 2 Закону України «Про оплату праці», тобто середній заробіток за час вимушеного прогулу не входить до структури заробітної плати, а є спеціальним видом відповідальності роботодавця за порушення трудових прав працівника».

Моральна шкода є втратою немайнового характеру, однак відшкодування моральної шкоди може відбуватися в майновій (грішми, іншим майном) або немайновій формах (публікація спростування недостовірної інформації, публікація рішення суду у засобах масової інформації, інші форми відновлення морального стану особи).

Отже, за змістом частини третьої статті 23 ЦК України позовна вимога про відшкодування моральної шкоди стає майновою вимогою, якщо вона визначена у грошовому або іншому майновому вимірі, правовим наслідком відшкодування якої є грошове або інше майнове стягнення на користь позивача (стягнення грошових коштів, витребування майна, визнання права на майно тощо).

Таким чином, вимога про відшкодування моральної шкоди у спорі щодо поновлення трудових прав, визначена у грошовому вимірі, стає майновою вимогою, отже, судовий збір за таку вимогу підлягає стягненню як за вимогу майнового характеру.

Доказів того, що позивач має інші пільги щодо сплати судового збору не надано.

Враховуючи наведене, позивач не звільнений від сплати судового збору за вимогами про розірвання трудового договору і зобов`язання вчинити дії, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та стягнення моральної шкоди.

Отже, сума судового збору, яка мала бути сплачена позивачем при зверненні до суду з даним позовом, складає: за вимогу немайнового характеру в розмірі 1211 грн 20 коп., а за дві вимоги майнового характеру в розмірі 1211 грн 20 коп., всього 2422 грн 40 коп.

Документи, які підтверджують підстави звільнення позивача від сплати судового збору відповідно до закону, до позовної заяви також не долучені.

За даних обставин вимоги ЦПК України щодо пред`явлення позову не дотримано.

За змістом частини дванадцятої тринадцятої статті 187 ЦПК України, якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, суд продовжує розгляд справи, про що постановляє ухвалу не пізніше наступного дня з дня отримання інформації про усунення недоліків. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява залишається без розгляду.

На підставі вищевикладеного, позовну заяву ОСОБА_1 необхідно залишити без руху і надати позивачу строк для усунення вищевказаних недоліків.

Керуючись ст.ст. 177, 187 ЦПК України, суддя, -

п о с т а н о в и в:

Позовну заяву ОСОБА_1 до сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Фобос про розірвання трудового договору і зобов`язання вчинити дії та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,- залишити без руху, надавши позивачу десятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення вказаних недоліків.

Роз`яснити позивачу, що у разі, якщо він у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтею 175 ЦПК України, позовна заява буде вважатися поданою в день первісного її подання до суду.

У разі невиконання ухвали суду, позовна заява вважатиметься неподаною та буде повернена позивачу.

Ознайомитись з повним текстом ухвали суду, в електронній формі, сторони можуть за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua/.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею і оскарженню не підлягає.

Суддя: В. В. Морозов