Постанова

від 23.01.2025 по справі 916/2162/24

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 січня 2025 року м. ОдесаСправа № 916/2162/24Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючої судді Принцевської Н.М.;

суддів: Діброви Г.І., Колоколова С.І.;

(Південно-західний апеляційний господарський суд, м.Одеса, пр-т Шевченка, 29)

Секретар судового засідання (за доручення головуючого судді): Соловйова Д.В.;

Від Публічного акціонерного товариства "МТБ Банк" - не з`явився;

Від Приватного підприємства "Фенікс і Ко"- не з`явився;

Від ОСОБА_1 - не з`явився;

Від Товариства з обмеженою відповідальністю "Екотехпрогрес" - не з`явився;

Від Приватного підприємства "Легіон Агро" - не з`явився;

розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1

на ухвалу Господарського суду Одеської області від 25.10.2024 про скасування заходів забезпечення позову (повний текст ухвали складено 04.11.2024)

по справі №916/2162/24

за позовом Публічного акціонерного товариства "МТБ Банк"

до відповідачів:

1) Приватного підприємства "Фенікс і Ко";

2) ОСОБА_1 ;

3) Товариства з обмеженою відповідальністю "Екотехпрогрес";

4) Приватного підприємства "Легіон Агро";

про солідарне стягнення у розмірі 3 411 609,7 грн,

(суддя першої інстанції: Петренко Н.Д., дата та місце прийняття ухвали: 25.10.2024, Господарський суд Одеської області, м.Одеса, пр-т Шевченка, 29),

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 25.10.2024 року у справі №916/2162/24 заяву про скасування заходів забезпечення позову ОСОБА_1 задоволено частково; скасовано заходи забезпечення позову, вжиті постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 05.08.2024 у справі № 916/2162/24 в частині вжитих заходів стосовно квартири АДРЕСА_1 , а саме:

- скасовано накладений арешт на квартиру АДРЕСА_1 , опис об`єкта: загальна площа (кв.м): 32,7, житлова площа (кв.м): 16,5. Технічний опис майна: 1 кімнатна. Реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 14991782;

- скасовано заборону органам державної реєстрації прав на нерухоме майно, державним реєстраторам прав на нерухоме майно, державним реєстраторам органів місцевого самоврядування, у тому числі особам, які виконують функції державного реєстратора прав на нерухоме майно вчиняти будь-які реєстраційні дії (реєстрацію прав власності, скасування реєстрації права власності та інших речових прав, у тому числі реєстрацію правочинів щодо відчуження, передачі у володіння та користування третім особам, будь-якого іншого обтяження та інше) за об`єктом нерухомого майна: квартира АДРЕСА_1 , опис об`єкта: загальна площа (кв.м): 32,7, житлова площа (кв.м): 16,5. Технічний опис майна: 1 кімнатна. Реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 14991782.

В іншій частині вимог відмовлено.

Частково не погоджуючись з такою ухвалою, ОСОБА_1 звернулась до Південно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою у якій просить суд ухвалу Господарського суду Одеської області від 25.10.2024 скасувати в частині часткової відмови у задоволенні заяви ОСОБА_1 від 13.09.2024 про скасування заходів забезпечення позову та задовольнити означену заяву в повному обсязі.

Підставами апеляційного оскарження ухвали Господарського суду Одеської області від 25.10.2024 апелянт вказує:

- не з`ясування обставин, що мають значення для справи;

- невідповідність висновків, викладених в оскаржуваній ухвалі, встановленим обставинам справи;

- неправильне застосування норм матеріального права;

- порушення норм процесуального права;

- неврахування судом першої інстанції висновків про застосування норм Господарського процесуального кодексу України у аналогічних правовідносинах, викладених в постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.09.2020 №753/22860/17, постановах Верховного суду від 01.12.2021 у справі №569/5761/19, від 24.02.2021 у справі №755/5333/20.

В обґрунтування своєї скарги, апелянт зазначає, що квартира АДРЕСА_2 , придбана ОСОБА_1 у шлюбі з ОСОБА_2 , а значить є спільною сумісною власністю подружжя. Тобто, співвласником указаної квартири є чоловік апелянта, який не є відповідачем у справі, а тому має місце пряме порушення його права власності.

На переконання заявника, розглядаючи заяву ОСОБА_1 про скасування заходів забезпечення позову, Господарський суд Одеської області не врахував позицію Великої Палати Верховного Суду від 15.09.2020 року у справі №753/22860/17, у якій зазначено, що умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.

Апелянт вважає, що суд не звернув увагу на те, що згідно з п.4.1. Кредитного договору №К08561/2021 від 28.04.2021 виконання Приватним підприємством "Фенікс і Ко" зобов`язань за указаним Кредитним договором забезпечено заставою транспортних засобів.

Так, апелянт вказує, що під час звернення до суду з заявою про забезпечення позову, позивачем була прихована інформація щодо забезпечення його вимог майном вартістю 6 721 881 грн на підставі укладених договорів застави транспортного засобу, а саме:

- договору застави транспортного засобу від 28.04.2021, укладеного між ТОВ "Екотехпрогрес" та ПАТ "МТБ Банк" щодо передачі в заставу автомобілю MERCEDES-BENZ S400, 2020 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 , номер шасі НОМЕР_2 , вартістю 3 026 562 грн., договір посвідчено приватним нотаріусом Херсонського міського нотаріального округу Волкодав В.Г., зареєстровано в реєстрі за №1088;

- договору застави транспортного засобу від 28.04.2021, укладеного між ПП "Легіон Агро" та ПАТ "МТБ Банк" щодо передачі в заставу автомобілю MERCEDES-BENZ GLE 350D, 2020 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_3 , номер шасі НОМЕР_4 , вартістю 2 102 726 грн.; договір посвідчено приватним нотаріусом Херсонського міського нотаріального округу Волкодав В.Г., зареєстровано в реєстрі за №1089;

- договору застави транспортного засобу від 28.04.2021 року, укладеного між ПП "Фенікс і Ко" та ПАТ "МТБ Банк" щодо передачі в заставу автомобілю TOYOTA LAND CRUISER 200, 2019 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_5 , номер шасі НОМЕР_6 , вартістю 1 592 593 грн.; договір посвідчено приватним нотаріусом Херсонського міського нотаріального округу Волкодав В.Г.

З урахуванням викладеного, апелянт зазначає, що невжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на квартиру АДРЕСА_2 , яка не тільки є єдиним житлом ОСОБА_1 , але й спільною сумісною власністю подружжя, ніяким чином не може ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду у випадку задоволення позовних вимог банку, оскільки вимоги позивача повністю забезпечені заставою вищевказаних транспортних засобів.

Крім іншого, апелянт вказує, що в оскаржуваній ухвалі господарський суд зазначив, що під час прийняття Південно-західним апеляційним господарським судом від 05.08.2024 року у справі №916/2126/24, суд апеляційної інстанції володів інформацією про заставу транспортних засобів.

Проте, як зазначає апелянт, означене не відповідає дійсності, оскільки під час прийняття Південно-західним апеляційним господарським судом від 05.08.2024 у справі №916/2162/24, суд апеляційної інстанції не володів інформацією про заставу транспортних засобів через приховування позивачем цієї інформації.

Апелянт також зазначає, що судом першої інстанції помилково зазначено, що постанова Південно-західного апеляційного господарського суду від 05.08.2024 не була оскаржена ОСОБА_1 у касаційному порядку, оскільки таке твердження не відповідає дійсності. Так, 24.09.2024 ОСОБА_1 звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою, проте у відкритті касаційного провадження у справі №916/2162/24, з посиланням на ч.2 ст. 293, ч. 2 ст. 300 Господарського процесуального кодексу України, судом було відмовлено.

З огляду на вищезазначене, апелянт просить ухвалу Господарського суду Одеської області від 25.10.2024 скасувати в частині часткової відмови у задоволенні заяви ОСОБА_1 від 13.09.2024 про скасування заходів забезпечення позову, заяву про скасування заходів забезпечення позову задовольнити в повному обсязі.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 20.11.2024 відкладено вирішення питання щодо можливості відкриття, повернення, залишення без руху або відмови у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Одеської області від 25.10.2024 по справі №916/2162/24 до надходження матеріалів справи з суду першої інстанції; витребувано у Господарського суду Одеської області матеріали оскарження ухвали по справі №916/2162/24.

26.11.2024 до Південно-західного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи №916/2162/24.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 02.12.2024 зазначену апеляційну скаргу залишено без руху.

09.12.2024 до Південно-західного апеляційного господарського суду надійшла заява від ОСОБА_1 про усунення недоліків, допущених в апеляційній скарзі на ухвалу Господарського суду Одеської області від 25.10.2024 по справі №916/2162/24, в якій апелянт надав докази сплати судового збору у розмірі 3028 грн.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 12.12.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Одеської області від 25.10.2024 по справі №916/2162/24; розгляд справи №916/2162/24 за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Одеської області від 25.10.2024 призначено на 23.01.2025 року о 16-00 год.

20.12.2024 до Південно-західного апеляційного господарського суду від Публічного акціонерного товариства "МТБ Банк" надійшов відзив на апеляційну скаргу ОСОБА_1 .

Позивач у своєму відзиві не погоджується з доводами апеляційної скарги про невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, та неправильного застосування положень законодавства та практики Верховного Суду.

Так, позивач вказує, що підставою виникнення фінансових зобов`язань між ПАТ "МТБ Банк" та ПП "Фенікс і Ко" є Кредитний договір № K08561/2021 від 28.04.2021. Забезпеченням виконання зобов`язань по кредиту є: порука ОСОБА_1 , ТОВ "Екотехпрогрес", ПП "Легіон Агро", застава трьох одиниць транспортних засобів, що належать відповідачам.

За умовами договорів поруки ОСОБА_1 , ТОВ "Екотехпрогрес", ПП "Легіон Агро" поручаються перед банком за виконання ПП "Фенікс і Ко" зобов`язань за кредитним договором в повному обсязі та усім належним майном.

В рамках договору банк надав ПП "Фенікс і Ко" кредитні кошти в сумі 3 000 000 грн, проте позичальник в односторонньому порядку відмовився від виконання договірних зобов`язань, і не погасив заборгованість в кінцевий термін договору.

Позивач зазначає, що з метою досудового врегулювання спору з відповідачами проводились перемовини на предмет добровільного погашення боргу, також на адресу останніх направлялись відповідні вимоги. Дійти компромісу щодо врегулювання проблемної заборгованості не вдалось, і Банк реалізував право на стягнення заборгованості в позовному порядку.

У відзиві позивач вказує, що бездіяльність відповідачів, яка виражається у невиконанні взятих на себе зобов`язань щодо сплати коштів по кредиту, по суті є формою ухилення від виконання зобов`язання, яка свідчить про потенційну можливість ухилення останніх від виконання і судового рішення у разі задоволення позовних вимог.

Позивач стверджує, що ПП "Фенікс і Ко", ТОВ "Екотехпрогрес" та ПП "Легіон Агро" є збитковими підприємствами, відповідачі мають низку невиконаних грошових зобов`язань, і ліквідне майно, окрім нерухомості ОСОБА_1 , за рахунок якого можливе виконання рішення суду, відсутнє.

Крім того, починаючи з 2022 року фактичне місцезнаходження предметів застави (транспортних засобів) невідомо.

Позивач стверджує, що відповідно до листа Державної митної служби України №19/19-02-02/8.19/4768 від 15.10.2024, один із предметів застави, автомобіль Toyota LandCruiser 200, 2019 року випуску, він код: НОМЕР_7 , реєстраційний номер НОМЕР_5 01.02.2024 здійснив перетин митного кордону України і наразі авто знаходиться за кордоном (копія листа Державної митної служби України № 19/19-02-02/8.19/4768 від 15.10.2024 є додатком №4). Місцезнаходження та технічний стан інших авто також невідомий.

У відзиві позивач зазначає, що наразі за фактом вчинення заставодавцями протиправних дій направлених на переховування предмета застави, поліцією здійснюється розслідування кримінального провадження № 120240422140000134, за ознаками злочину ч. 1 ст. 388 Кримінального кодексу України (незаконні дії щодо майна, на яке накладено арешт, заставленого майна або майна, яке описано чи підлягає конфіскації). Проводиться досудове розслідування, в рамках кримінального провадження здійснюється розшук вищевказаних автомобілів (предмет застави) (витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань кримінального провадження 12024042140000134 та ухвала Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 25.10.2024 у справі № 204/10100/24 є додатком № 2 до відзиву на апеляційну скаргу).

Таким чином, позивач стверджує, що є очевидним той факт, що забезпечення кредитного договору у вигляді застави транспортних засобів наразі носить формальний характер, і не може розглядатися як реальний варіант для погашення заборгованості через відсутність застави. Доводи апелянта про можливість погашення кредитної заборгованості за рахунок предмета застави є неспроможними.

На переконання позивача, у разі пред`явлення позову до боржника про стягнення грошових коштів, накладення арешту на грошові кошти та майно у межах ціни позову забезпечує у майбутньому виконання рішення суду. Натомість, у разі незабезпечення такого позову, боржник має право у будь-який момент відчужити належні йому грошові кошти та майно. Наявність такого необмеженого права боржника розпоряджатись своїм майном само по собі вже є доказом необхідності забезпечення майнового позову кредитора в межах ціни цього позову.

З огляду на зазначене, позивач просить ухвалу Господарського суду Одеської області від 25.10.2024 у справі № 916/2162/24 залишити без змін, а скаргу без задоволення.

Інші учасники справи своїм правом на подання відзиву не скористались, що у відповідності до ч.3 ст. 263 Господарського процесуального кодексу України не перешкоджає перегляду оскарженого рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку.

23.01.2025 до Південно-західного апеляційного господарського суду від ОСОБА_1 надійшло клопотання про відкладення розгляду апеляційної скарги, а також від Публічного акціонерного товариства "МТБ Банк" заперечення на клопотання апелянта про відкладення розгляду справи з клопотання про розгляд справи без участі представника позивача.

23.01.2025 у судове засідання представники учасники справи не з`явились. Про день, час та місце розгляду апеляційної скарги повідомлені належним чином. Колегією суддів у судовому засіданні було відмовлено в задоволенні клопотання ОСОБА_1 про відкладення розгляду справи.

Відповідно до положень п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Також, відповідно до рішень Європейського суду з прав людини, що набули статусу остаточного, зокрема "Іззетов проти України", "Пискал проти України", "Майстер проти України", "Субот проти України", "Крюков проти України", "Крат проти України", "Сокор проти України", "Кобченко проти України", "Шульга проти України", "Лагун проти України", "Буряк проти України", "ТОВ "ФПК "ГРОСС" проти України", "Гержик проти України" суду потрібно дотримуватись розумного строку для судового провадження.

Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.

З урахуванням практики Європейського суду з прав людини критеріями розумних строків є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника (справи "Федіна проти України" від 02.09.2010, "Смірнова проти України" від 08.11.2005, "Матіка проти Румунії" від 02.11.2006, "Літоселітіс проти Греції" від 05.02.2004 та інші).

Враховуючи викладене, а також зважаючи на те, що явка представників сторін судом обов`язковою не визнавалась, участь в засіданні суду є правом, а не обов`язком учасників справи, колегія суддів апеляційного господарського суду, з урахуванням ст. 120, ст. 202, ст. 270, ч. 2 ст. 273 Господарського процесуального кодексу України, вважає за необхідне розглянути справу за відсутності представників учасників справи, за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до ст.269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши апеляційну скаргу та відзив на неї, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального права та дотримання норм процесуального права, судова колегія апеляційної інстанції встановила наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою Господарського суду Одеської області від 03.06.2024 року відкрито провадження у справі №916/2162/24 за позовом ПАТ "МТБ Банк" до відповідачів Приватного підприємства "Фенікс і Ко", ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю "Екотехпрогрес" та Приватного підприємства "Легіон Агро" про солідарне стягнення боргу у розмірі 3 411 609,7 грн.

06.06.2024 на адресу Господарського суду Одеської області надійшла заява Публічного акціонерного товариства "МТБ Банк" про забезпечення позову у справі №916/2162/24, в якій позивач просив забезпечити позов шляхом накладення арешту на об`єкти нерухомого майна, що належать ОСОБА_1 .

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 10.06.2024 у справі №916/2162/24 у задоволенні заяви Публічного акціонерного товариства "МТБ Банк" про забезпечення позову у справі №916/2162/24 відмовлено.

Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції, ПАТ "МТБ Банк" звернулось до Південно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило ухвалу Господарського суду Одеської області від 10.06.2024 у справі № 916/2162/24 про відмову у забезпеченні позову, та ухвалити нове рішення, яким задовольнити заяву про забезпечення позову.

Постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 05.08.2024 апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "МТБ Банк" на ухвалу Господарського суду Одеської області від 10.06.2024 по справі №916/2162/24 було задоволено; ухвалу Господарського суду Одеської області від 10.06.2024 по справі №916/2162/24 скасовано; заяву Публічного акціонерного товариства "МТБ Банк" про забезпечення позову у справі №916/2162/24 задоволено; накладено арешт в межах ціни позову на наступні об`єкти нерухомого майна:

- квартира АДРЕСА_2 , опис об`єкта: загальна площа (кв.м): 47.9, житлова площа (кв.м): 29.6, Опис: квартира з 2-х житлових кімнат на 2 поверсі А-5. Реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2784871171080. Власником є ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_8 );

- квартира АДРЕСА_1 , опис об`єкта: загальна площа (кв.м): 32,7, житлова площа (кв.м): 16,5. Технічний опис майна: 1 кімнатна. Реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 14991782. Власником є ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_8 ); заборонено органам державної реєстрації прав на нерухоме майно, державним реєстраторам прав на нерухоме майно, державним реєстраторам органів місцевого самоврядування, у тому числі особам, які виконують функції державного реєстратора прав на нерухоме майно вчиняти будь-які реєстраційні дії (реєстрацію прав власності, скасування реєстрації права власності та інших речових прав, у тому числі реєстрацію правочинів щодо відчуження, передачі у володіння та користування третім особам, будь-якого іншого обтяження та інше) за наступними об`єктами нерухомого майна:

- квартира АДРЕСА_2 , опис об`єкта: загальна площа (кв.м): 47.9, житлова площа (кв.м): 29.6, Опис: квартира з 2-х житлових кімнат на 2 поверсі А-5. Реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2784871171080. Власником є ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_8 );

- квартира АДРЕСА_1 , опис об`єкта: загальна площа (кв.м): 32,7, житлова площа (кв.м): 16,5. Технічний опис майна: 1 кімнатна. Реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 14991782. Власником є ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_8 ).

13.09.2024 ОСОБА_1 звернулась до Господарського суду Одеської області із заявою про скасування заходів забезпечення позову у справі №916/2162/24, в якій відповідач-2 просив скасувати заходи забезпечення позову, вжиті постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 05.08.2024.

В обґрунтування заявлених вимог відповідач-2 посилався на те, що позивач, звертаючись до суду з клопотанням про забезпечення позову, приховав від суду інформацію, що квартира АДРЕСА_1 належить не відповідачеві, а ОСОБА_3 , яка придбала указану квартиру у ОСОБА_1 ще 15.06.2018 на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Маслак Н.В., зареєстрованого в реєстрі за №1045.

Заявник вказував, що суд апеляційної інстанції не звернув увагу на те, що згідно з п.4.1. Кредитного договору №К08561/2021 від 28.04.2021 виконання ПП "Фенікс і Ко" зобов`язань за указаним кредитним договором забезпечено заставою транспортних засобів, а саме:

- MERCEDES-BENZ S400, 2020 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_9 , номер шасі НОМЕР_2 , вартістю 3 026 562 грн, власником якого є ТОВ "Екотехпрогрес";

- MERCEDES-BENZ GLE 350D, 2020 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_10 , номер шасі НОМЕР_4 , вартістю 2 102 726 грн, власником якого є ПП "Легіон Агро";

- TOYOTA LAND CRUISER 200, 2019 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_11 , номер шасі НОМЕР_6 , вартістю 1 592 593 грн, власником якого є ПП "Фенікс і Ко".

Відповідач-2 зауважував, що невжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на квартиру АДРЕСА_2 , яка не тільки є єдиним житлом ОСОБА_1 , але й спільною сумісною власністю подружжя, ніяким чином не може ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду у випадку задоволення позовних вимог банку, оскільки вимоги позивача повністю забезпечені заставою транспортних засобів.

Як зазначалося раніше, ухвалою Господарського суду Одеської області від 25.10.2024 року у справі №916/2162/24 заяву про скасування заходів забезпечення позову ОСОБА_1 задоволено частково; скасовано заходи забезпечення позову, вжиті постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 05.08.2024 у справі № 916/2162/24 в частині вжитих заходів стосовно квартири АДРЕСА_1 , а саме:

- скасовано накладений арешт на квартиру АДРЕСА_1 , опис об`єкта: загальна площа (кв.м): 32,7, житлова площа (кв.м): 16,5. Технічний опис майна: 1 кімнатна. Реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 14991782;

- скасовано заборону органам державної реєстрації прав на нерухоме майно, державним реєстраторам прав на нерухоме майно, державним реєстраторам органів місцевого самоврядування, у тому числі особам, які виконують функції державного реєстратора прав на нерухоме майно вчиняти будь-які реєстраційні дії (реєстрацію прав власності, скасування реєстрації права власності та інших речових прав, у тому числі реєстрацію правочинів щодо відчуження, передачі у володіння та користування третім особам, будь-якого іншого обтяження та інше) за об`єктом нерухомого майна: квартира АДРЕСА_1 , опис об`єкта: загальна площа (кв.м): 32,7, житлова площа (кв.м): 16,5. Технічний опис майна: 1 кімнатна. Реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 14991782.

В іншій частині вимог відмовлено.

Суд першої інстанції в своїй ухвалі зазначив, що з відповіді з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 25.10.2024 об`єкт нерухомого майна - однокімнатна квартира за адресою: АДРЕСА_3 , зареєстровано за суб`єктом РНОКПП НОМЕР_12 / ОСОБА_3 /. Дата реєстрації: 15.06.2018, 15:15:03.

Оскільки у ході розгляду справи судом встановлено, що квартира АДРЕСА_1 , на теперішній час не належить на праві власності відповідачу-2, оскільки з 2018 року зареєстроване право власності ОСОБА_3 , що визнається і позивачем, господарський суд дійшов висновку про наявність підстав для скасування заходів забезпечення позову, вжитих постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 05.08.2024 у справі № 916/2162/24 в частині заходів, що стосуються квартири АДРЕСА_1 .

Суд вказав, що ні позивач, ні суд апеляційної інстанції не володіли інформацію про нового власника даного нерухомого майна, оскільки відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме власником даної квартири значиться саме ОСОБА_1 , і відомості про припинення її речового права в реєстрі відсутні.

Стосовно заходів забезпечення позову в частині квартири АДРЕСА_2 , суд вказав, що згідно з п.4.1. Кредитного договору №К08561/2021 від 28.04.2021 виконання ПрП "ФЕНІКС І КО" зобов`язань за указаним кредитним договором забезпечено заставою транспортних засобів, а саме:

- MERCEDES-BENZ S400, 2020 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 , номер шасі НОМЕР_2 , вартістю 3 026 562 грн., власником якого є ТОВ "ЕКОТЕХПРОГРЕС";

- MERCEDES-BENZ GLE 350D, 2020 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_3 , номер шасі НОМЕР_4 , вартістю 2 102 726 грн., власником якого є ПрП "ЛЕГІОН АГРО";

- TOYOTA LAND CRUISER 200, 2019 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_5 , номер шасі НОМЕР_6 , вартістю 1 592 593 грн., власником якого є ПрП "ФЕНІКС І КО".

При прийнятті постанови Південно-західного апеляційного господарського суду від 05.08.2024 у справі № 916/2162/24, якою вжито заходи забезпечення позову у даній справі, суд апеляційної інстанції володів інформацією про забезпечення заставою транспортних засобів виконання ПрП "ФЕНІКС І КО" зобов`язань за Кредитним договором №К08561/2021 від 28.04.2021.

Проаналізувавши встановлені обставини в їх сукупності, господарський суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового скасування заходів забезпечення позову, вжитих постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 05.08.2024 у справі № 916/2162/24 в частині вжитих заходів щодо квартири АДРЕСА_1 , яка не належить відповідачу-2.

Оцінюючи правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального права, перевіривши дотримання судом норм процесуального права, в контексті встановлених обставин, судова колегія дійшла наступних висновків.

Забезпечення позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача проти несумлінних дій відповідача (який може сховати майно, продати, знищити або знецінити його), що гарантує реальне виконання позитивно прийнятого рішення.

Загальною підставою для вжиття заходів забезпечення позову є наявність обставин, які свідчать або дозволяють достовірно припустити, що невжиття цих заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання майбутнього рішення суду.

Види забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду, а таке рішення може бути постановлено тільки у відповідно до заявлених позовних вимог. Заходи забезпечення позову повинні застосовуватись лише у разі необхідності та бути співмірними із заявленими вимогами, оскільки безпідставне забезпечення позову може привести до порушення прав і законних інтересів інших осіб.

Статтею 136 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст. 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

В силу приписів ч. 1 ст.137 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується:

1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб;

2) забороною відповідачу вчиняти певні дії;

3) встановленням обов`язку вчинити певні дії;

4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання;

5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку;

6) зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту;

7) передачею речі, що є предметом спору, на зберігання іншій особі, яка не має інтересу в результаті вирішення спору;

8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об`єкти інтелектуальної власності;

9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги;

10) іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1-9 цієї частини.

Отже, забезпечення позову полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судового рішення.

Заходи забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків забезпечення позову. Заходи забезпечення позову можуть бути вжиті судом лише в межах предмета позову та не повинні порушувати прав інших учасників (акціонерів) юридичної особи. Під час вирішення питання про вжиття заходів забезпечення позову господарським судам слід враховувати, що такими заходами не повинні блокуватися господарська діяльність юридичної особи, порушуватися права осіб, що не є учасниками судового процесу, застосовуватися обмеження, не пов`язані з предметом спору.

Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову (аналогічна правова позиція наведена у постанові Верховного Суду від 25.05.2020 у справі № 910/15637/19).

Законодавство пов`язує можливість вжиття заходів забезпечення позову з ефективним захистом або поновленням порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся, реальним виконанням судового рішення, а також із наявністю обставин, що достеменно свідчать про те, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 145 Господарського процесуального кодексу України суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи.

Отже, забезпечення позову застосовується як гарантія задоволення законних вимог позивача. Суд не повинен скасовувати вжиті заходи до виконання рішення або зміни способу його виконання, за винятком випадків, коли потреба у забезпеченні позову з тих чи інших причин відпала або змінились певні обставини, що спричинили застосування заходів забезпечення позову, або забезпечення позову перешкоджає належному виконанню судового рішення.

Аналогічний висновок Верховного Суду викладений у постанові від 15 серпня 2019 року у справі № 15/155-б.

Передбачене частиною 1 статті 145 Господарського процесуального кодексу України право суду скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи залежить виключно від встановлення судом після вжиття заходів до забезпечення позову обставин, які свідчать про відсутність обґрунтованих підстав вважати, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Зокрема, у разі якщо особа доведе відсутність обставин, які прямо свідчать, що невжиття заходів забезпечення може в майбутньому утруднити чи зробити неможливим виконання судового рішення, або у разі якщо обставини, які слугували підставами для вжиття заходів забезпечення позову, після постановлення відповідної ухвали відпали.

Cудова колегія Південно-західного апеляційного господарського суду звертає увагу, що ухвала Господарського суду Одеської області від 25.10.2024 року у справі №916/2162/24 оскаржується апелянтом в частині відмови в задоволенні заяви про скасування заходів забезпечення позову у вигляді накладення арешту на квартиру №7 за адресою: Черкаська обл., м. Черкаси, вулиця Чорновола В`ячеслава, будинок 243/А, опис об`єкта: загальна площа (кв.м): 47.9, житлова площа (кв.м): 29.6, Опис: квартира з 2-х житлових кімнат на 2 поверсі А-5. Реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2784871171080, у зв`язку з чим відповідно до вимог ст.269 Господарського процесуального кодексу України переглядається в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Так, суд апеляційної інстанції звертає увагу, що у разі пред`явлення позову до боржника про стягнення грошових коштів, накладення арешту на грошові кошти та майно у межах ціни позову забезпечує у майбутньому виконання рішення суду. При цьому, у разі незабезпечення такого позову, боржник має право у будь-який момент відчужити належні йому грошові кошти та майно. Наявність такого необмеженого права боржника розпоряджатись своїм майном само по собі вже є доказом необхідності забезпечення майнового позову кредитора в межах ціни цього позову.

У постанові від 04.04.2023 у справі № 915/577/22 Верховний Суд зазначив, що посилання скаржника на те, що матеріали справи не містять належних доказів, які б свідчили про намагання відповідача продати заставлене майно, знищити чи передати без згоди заставодержателя іншим особам, а також доказів, які б свідчили про нецільове використання відповідачем коштів, чи його намір взагалі не здійснювати погашення заборгованості за кредитним договором колегією суддів відхиляються, оскільки умовою застосування заходів забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред`явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення".

У постанові Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.03.2023 у справі № 905/448/22 зазначено: "Виконання в майбутньому судового рішення у справі про стягнення грошових коштів, у разі задоволення позовних вимог, безпосередньо пов`язано з обставинами наявності у боржника присудженої до стягнення суми заборгованості. Заборона відчуження або арешт майна, які накладаються судом для забезпечення позову про стягнення грошових коштів, мають на меті подальше звернення стягнення на таке майно у разі задоволення позову. При цьому обраний вид забезпечення позову не призведе до невиправданого обмеження майнових прав Відповідача 2 та Відповідача 3, оскільки арештоване майно фактично перебуває у володінні власника, а обмежується лише можливість розпоряджатися ним. Можливість накладення арешту на майно в порядку забезпечення позову у спорі про стягнення грошових коштів є додатковою гарантією для позивача щодо того, що рішення суду у разі задоволення позову, буде реально виконане та позивач отримає задоволення своїх вимог.".

Подібні висновки про те, що у справах, де предметом спору є стягнення грошових коштів, накладення арешту на нерухоме майно є належним видом забезпечення позову, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 у справі № 381/4019/18, постанові Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 17.06.2022 р. у справі № 908/2382/21.

Накладення арешту на майно відповідача в межах ціни позову не суперечить законодавству та не обмежує останнього у праві володіння та користування даним майном, використання його у господарський діяльності.

З огляду на зазначене, враховуючи наявні матеріали справи, судова колегія вважає відсутніми підстави для скасування заходів забезпечення позову у вигляді арешту на квартиру №7 за адресою: Черкаська обл., м. Черкаси, вулиця Чорновола В`ячеслава, будинок 243/А, опис об`єкта: загальна площа (кв.м): 47.9, житлова площа (кв.м): 29.6, Опис: квартира з 2-х житлових кімнат на 2 поверсі А-5. Реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2784871171080.

При цьому, судова колегія зазначає, з огляду на умови Кредитного договору (п.4.1) №К08561/2021 від 28.04.2021, виконання ПрП "ФЕНІКС І КО" зобов`язань за указаним кредитним договором забезпечено заставою транспортних засобів - MERCEDES-BENZ S400, 2020 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 , номер шасі НОМЕР_2 , вартістю 3 026 562 грн., власником якого є ТОВ "ЕКОТЕХПРОГРЕС";

- MERCEDES-BENZ GLE 350D, 2020 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_3 , номер шасі НОМЕР_4 , вартістю 2 102 726 грн., власником якого є ПрП "ЛЕГІОН АГРО";

- TOYOTA LAND CRUISER 200, 2019 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_5 , номер шасі НОМЕР_6 , вартістю 1 592 593 грн., власником якого є ПрП "ФЕНІКС І КО".

Проте, вказана інформація жодним чином не була прихована, а також не впливає на наявність підстав для застосування заходів забезпечення позову у вигляду арешту на нерухоме майно, у зв`язку з чим доводи апеляційної скарги в цій частині судом до уваги не приймаються.

Суд також враховує, що апелянтом не надано доказів, що вказане майно є в наявності та може безперешкодно бути реалізоване банком.

Колегія суддів вважає, що заходи забезпечення позову є тими заходами, що застосовуються, як гарантія реального виконання рішення суду та як гарантія задоволення законних вимог позивача, а тому правомірним є висновок суду про відсутність підстав для скасування заходів забезпечення позову у повному обсязі.

Крім того, суд апеляційної інстанції зазначає, що доводи апеляційної інстанції зводяться до незгоди апелянта з висновками суду про необхідність у даній справі вжиття заходу забезпечення позову у вигляді арешту.

Таким чином, враховуючи викладене колегія суддів приходить до висновку, що доводи апеляційної скарги про порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права не знайшли свого підтвердження.

Принцип змагальності (ст. 13 ГПК України) та принцип рівності сторін (ст. 7 ГПК України), які тісно пов`язані між собою, є основоположними компонентами концепції "справедливого судового розгляду" у розумінні п. 1 ст. 6 Конвенції. Вони вимагають "справедливого балансу" між сторонами: кожній стороні має бути надана розумна можливість представити свою справу за таких умов, що не ставлять її чи його у явно гірше становище порівняно з протилежною стороною.

Згідно зі статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Колегія суддів зазначає, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент (рішення у справі "Серявін та інші проти України", пункт 58).

Тому інші доводи скаржника, що викладені в апеляційній скарзі, колегія суддів не бере до уваги, оскільки вони висновків суду не спростовують та з урахуванням всіх обставин даної справи, встановлених судом, не впливають на правильність вирішення питання щодо скасування заходів забезпечення позову.

Оскаржувана ухвала господарського суду першої інстанції відповідає вимогам закону, а висновок суду першої інстанції про часткове скасування заходів забезпечення позову у даній справі є обґрунтованим та таким, що відповідає обставинам справи та нормам процесуального права.

З огляду на зазначене, колегія суддів дійшла висновку про залишення ухвали місцевого господарського суду без змін, а апеляційної скарги - без задоволення.

Враховуючи, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає то в порядку ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати зі сплати судового збору за подання та розгляд апеляційної скарги покладаються на скаржника.

Керуючись, ст. ст. 269, 275, 276, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Одеської області від 25.10.2024 про скасування заходів забезпечення позову по справі №916/2162/24 залишити без задоволення.

2. Ухвалу Господарського суду Одеської області від 25.10.2024 про скасування заходів забезпечення позову по справі №916/2162/24 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає оскарженню в касаційному порядку.

Повний текст постанови складено та підписано 07.02.2025 у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю судді Колоколова С.І. з 27.01.2025 по 06.02.2025.

Головуюча суддя: Н.М. Принцевська

Судді: Г.І. Діброва

С.І. Колоколов