Постанова

від 05.02.2025 по справі 925/1353/24

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" лютого 2025 р. Справа№ 925/1353/24

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Мальченко А.О.

суддів: Скрипки І.М.

Козир Т.П.

при секретарі судового засідання Линник А.М.,

розглянувши матеріали апеляційної скарги Черкаської міської ради

на ухвалу Господарського суду Черкаської області від 04.11.2024

у справі № 925/1353/24 (суддя А.І. Гладун)

за позовом Комунального підприємства "Управління по експлуатації Будинку рад і об`єктів обласної комунальної власності"

до Черкаської міської ради

про визнання рішення незаконним, визнання права постійного користування земельною ділянкою,

за участю представників сторін згідно з протоколом судового засідання, -

ВСТАНОВИВ:

01.11.2024 Комунальне підприємство "Управління по експлуатації Будинку рад і об`єктів обласної комунальної власності" (далі - заявник) звернулося до Господарського суду Черкаської області із заявою про забезпечення позову до подання позовної заяви.

Дана заява вмотивована необхідністю забезпечення майбутнього позову, який буде подано до Черкаської міської ради про оскарження рішення Черкаської міської ради від 17.10.2024 №65-4 «Про припинення Комунальній установі "Черкаське обласне бюро судово-медичної експертизи" права постійного користування земельною ділянкою по вул. Грузиненка, 11»

Комунальне підприємство "Управління по експлуатації Будинку рад і об`єктів обласної комунальної власності" просить до вирішення спору по суті та набрання рішенням суду законної сили забезпечити позов забороною Черкаській міській раді, а також будь-яким іншим особам, які будуть діяти від імені або за завданням останньої, проводити будь-які дії щодо здійснення поділу земельної ділянки площею 1,4908 га по вул. Грузиненка, 11, з кадастровим номером 7110136700:02:010:0060, в тому числі спрямовані на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки шляхом поділу земельної ділянки, а також забороні продажу або інше відчуження вказаної земельної ділянки, передання вказаної земельної ділянки в оренду, суборенду, заставу, іпотеку.

Необхідність вжиття заходів забезпечення позову до подання позову заявник обґрунтовує тим, що 17.11.2023 Черкаською обласною радою прийнято рішення №21-12/VIII, передано з балансу Комунальної установи "Черкаське обласне бюро судово-медичної експертизи" на баланс Комунального підприємства "Управління по експлуатації Будинку рад і об`єктів обласної комунальної власності" комплекс будівель, що знаходиться за адресою: м. Черкаси, вул. Грузиненка, 11. У зв`язку з даною обставиною 10.01.2024 державним реєстратором за Комунальним підприємством "Управління по експлуатації Будинку рад і об`єктів обласної комунальної власності" зареєстровано право господарського відання та внесено запис до реєстру речових прав за №53279626.

Однак, земельна ділянка, кадастровий номер 7110136700:02:010:0060, яка передана у комунальну власність Черкаській міській територіальній громаді та закріплена на праві постійного користування за Комунальною установою "Черкаське обласне бюро судово-медичної експертизи" на підставі рішення Черкаської міської ради від 02.07.2015 №2-1332, вибула з такого користування у зв`язку з тим, що Черкаською міською радою 17.10.2024 прийнято рішення №65-4, яким припинено Комунальній установі "Черкаське обласне бюро судово-медичної експертизи" право постійного користування земельною ділянкою площею 1,4908 га по вул. Грузиненка, 11, кадастровий номер 7110136700:02:010:0060 (запис у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за №1087920 від 19.08.2015). Водночас цим же рішенням ради Департаменту архітектури та містобудування Черкаської міської ради надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки шляхом її поділу земельної ділянки площею 1,4908 га по вул. Грузиненка, 11, з кадастровим номером 7110136700:02:010:0060, для подальшого продажу на земельних торгах у формі аукціону.

Таким чином, припинивши право постійного користування земельною ділянкою, міська рада позбавила Комунальне підприємство "Управління по експлуатації Будинку рад і об`єктів обласної комунальної власності" права на перехід права постійного користування земельною ділянкою та можливості реалізації права, передбаченого частиною 7 статті 120 та статтею 5 Земельного кодексу України.

Як зазначає у заяві заявник, у разі поділу або об`єднання земельних ділянок, первинна земельна ділянка припиняє існування як об`єкт цивільних прав, а її державна реєстрація скасовується відповідно до частини 13 статті 79-1 Земельного кодексу України.

Відтак, вчинення дій щодо розроблення проекту землеустрою про відведення земельної ділянки шляхом поділу земельної ділянки площею 1,4908 га по вул. Грузиненка, 11, з кадастровим номером 7110136700:02:010:0060, припинить існування земельної ділянки як об`єкта цивільних прав та унеможливить в подальшому захист прав та інтересів заявника щодо даної земельної ділянки.

Заявник вважає, що у разі невжиття такого заходу забезпечення позову, як заборона Черкаській міській раді, а також будь-яким іншим особам, які будуть діяти від імені або за завданням останньої, проводити будь-які дії щодо здійснення поділу земельної ділянки площею 1,4908 га по вул. Грузиненка, 11, з кадастровим номером 7110136700:02:010:0060, в тому числі спрямовані на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки шляхом поділу земельної ділянки, а також заборони продажу або іншого відчуження вказаної земельної ділянки, передання вказаної земельної ділянки в оренду, суборенду, заставу, іпотеку, істотно ускладнить виконання рішення суду в майбутньому, унеможливить ефективний захист інтересів заявника, за захистом яких він має намір звернувся до суду, оскільки поділ вказаної земельної ділянки, припинить її існування як об`єкта цивільних прав та унеможливить в подальшому захист прав інтересів заявника щодо даної земельної ділянки.

Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 04.11.2024 у справі № 925/1353/24 заяву Комунального підприємства "Управління по експлуатації Будинку рад і об`єктів обласної комунальної власності" про забезпечення позову до подачі позовної заяви задоволено. Заборонено Черкаській міській раді, а також будь-яким іншим особам, які будуть діяти від імені або за завданням останньої, проводити будь-які дії щодо здійснення поділу земельної ділянки площею 1,4908 га по вул. Грузиненка, 11, з кадастровим номером 7110136700:02:010:0060, в тому числі спрямовані на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки шляхом поділу земельної ділянки, а також забороні продажу або інше відчуження вказаної земельної ділянки, передання вказаної земельної ділянки в оренду, суборенду, заставу, іпотеку.

Постановлюючи оскаржувану ухвалу, суд виходив з того, що заявником у заяві наведено обставини, що вказують на ймовірну складність або неможливість виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог за умови подання позову.

Не погодившись із вищезазначеною ухвалою, Черкаська міська рада звернулась до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить поновити строк на апеляційне оскарження ухвали Господарського суду Черкаської області від 04.11.2024 у справі № 925/1353/24, скасувати оскаржувану ухвалу та прийняти нове рішення, яким у задоволенні заяви про вжиття заходів забезпечення позову відмовити у повному обсязі.

Апеляційну скаргу мотивовано тим, що ухвала суду є незаконною, необґрунтованою та такою, що прийнята з неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи, з неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права.

В обґрунтування апеляційної скарги Черкаська міська рада зазначає, що забезпечення позову у вказаний місцевим господарським судом спосіб не є співмірним із заявленими позивачем вимогами. Окрім того, заявником не надано будь-яких доказів вчинення Черкаською міською радою дій, направлених саме на унеможливлення в майбутньому виконання рішення суду. Суд не звернув уваги, що поданий у майбутньому позов може стосуватися лише визнання незаконним та скасування оспорюваного заявником рішення Черкаської міської ради від 17.10.2024 №65-4, а не спору щодо земельної ділянки. Наведені заявником ознаки протиправності (незаконності) оскаржуваного рішення є передчасними і не можуть слугувати підставою для вжиття заходів забезпечення позову, оскільки вони підлягають оцінці під час судового розгляду справи по суті вимог, адже посилання заявника на обставини можливого настання негативних наслідків не є беззаперечним доказом для вжиття заходів забезпечення позову. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 28.03.2018 у справі №800/521/17 наголошувала на тому, що позов не може бути забезпечено таким способом, що фактично підмінює собою судове рішення в справі та вирішує позовні вимоги до розгляду справи по суті. Також суд не оцінив тверджень заявника про те, що у разі розроблення проекту землеустрою земельної ділянки така земельна ділянка припинить своє існування як об`єкт цивільних прав та унеможливить подальший захист прав та інтересів останнього, оскільки вони є надуманими. Також суд не перевірив того факту, що очевидного порушення прав заявника немає, оскільки власником земельної ділянки є територіальна громада м. Черкаси в особі Черкаської міської ради, якою і приймалось оспорюване заявником рішення, а землекористувачем цієї земельної ділянки є Комунальна установа "Черкаське обласне бюро судово-медичної експертизи".

Відповідно до Витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.11.2024 апеляційну скаргу Черкаської міської ради передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючого судді Мальченко А.О., суддів Козир Т.П., Скрипки І.М.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 25.11.2024 витребувано у Господарського суду Черкаської області матеріали справи № 925/1353/24. Відкладено вирішення питання щодо подальшого руху апеляційної скарги Черкаської міської ради на ухвалу Господарського суду Черкаської області від 04.11.2024 у справі № 925/1353/24 до надходження матеріалів справи з Господарського суду Черкаської області.

27.11.2024 через підсистему «Електронний суд» до Північного апеляційного господарського суду від скаржника надійшло клопотання про долучення доказів до матеріалів апеляційної скарги.

06.12.2024 матеріали справи № 925/1353/24 надійшли до Північного апеляційного господарського суду та були передані головуючому судді.

11.12.2024 через підсистему «Електронний суд» до Північного апеляційного господарського суду від представника Черкаської міської ради Слинька М.Г. надійшло клопотання про проведення судового засідання в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням підсистеми відеоконференцзв`язку Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 09.12.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Черкаської міської ради на ухвалу Господарського суду Черкаської області від 04.11.2024 у справі № 925/1353/24, розгляд апеляційної скарги призначено 15.01.2025; Комунальному підприємству "Управління по експлуатації Будинку рад і об`єктів обласної комунальної власності" встановити строк для подання відзиву на апеляційну скаргу до 27.12.2024.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 16.12.2024 задоволено клопотання представника Черкаської міської ради Слинька М.Г. про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням підсистеми відеоконференцзв`язку Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.

20.12.2024 до Північного апеляційного господарського суду від Комунального підприємства "Управління по експлуатації Будинку рад і об`єктів обласної комунальної власності» надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому заявник не погоджується з доводами апелянта, вважає ухвалу суду законною і обґрунтованою, вказуючи при цьому, що вжиті судом заходи забезпечення позову спрямовані виключно на збереження існуючого становища до прийняття рішення у цій справі та на ефективний захист порушених прав та інтересів заявника у випадку задоволення позову. Вжитий судом захід забезпечення позову є тимчасовим заходом, спрямованим на підтримання status quo, поки суд не визначиться щодо виправданості цього заходу, а заборона вчиняти дії щодо земельної ділянки не призведе до невиправданого обмеження майнових прав Черкаської міської ради, адже земельна ділянка фактично перебуватиме у її володінні, а обмежується лише можливість її відчужувати.

10.01.2025 до Північного апеляційного господарського суду від в.о. директора Комунального підприємства "Управління по експлуатації Будинку рад і об`єктів обласної комунальної власності" надійшла заява про проведення судового засідання в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням підсистеми відеоконференцзв`язку Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.

15.01.2025 розгляд справи № 925/1353/24 не відбувся у зв`язку з перебуванням судді Козир Т.П. у відпустці.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 20.01.2025 призначено до розгляду апеляційну скаргу Черкаської міської ради на ухвалу Господарського суду Черкаської області від 04.11.2024 у справі № 925/1353/24 на 05.02.2025; постановлено здійснювати проведення судового засідання у справі в режимі відеоконференції; задоволено клопотання в.о. директора Комунального підприємства "Управління по експлуатації Будинку рад і об`єктів обласної комунальної власності" про участь у судовому засіданні Охват В.П. в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням підсистеми відеоконференцзв`язку Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.

В судовому засіданні представник скаржника підтримав вимоги та доводи апеляційної скарги.

Представник заявника заперечив проти доводів апеляційної скарги, вказуючи на їх необґрунтованість та водночас, законність оскаржуваної ухвали.

05.02.2025 у судовому засіданні колегією суддів апеляційного господарського суду було оголошено вступну та резолютивну частини постанови господарського суду апеляційної інстанції.

Згідно з ч. 1 ст. 271 ГПК України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши докази, що є у справі, заслухавши пояснення учасників справи, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального права, судова колегія апеляційного господарського суду вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а ухвала суду має бути залишена без змін, з огляду на наступне.

Процесуальні підстави для застосування заходів забезпечення позову визначені статтею 136 ГПК України, згідно з якою господарський суд за заявою сторони, прокурора або з власної ініціативи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Виконання будь-якого судового рішення є невід`ємною стадією процесу правосуддя, а отже, має відповідати вимогам статті 6 Конвенції про захист прав людини та основних свобод. Європейським судом у рішенні від 19.03.1997 у справі "Горнсбі проти Греції" зазначено, що виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду. Водночас судовий захист, як і діяльність суду, не можуть вважатися дієвими, якщо судові рішення не виконуються або виконуються неналежним чином і без контролю суду за їх виконанням.

Таким чином, саме вжиття судом заходів забезпечення позову сприяє гарантуванню відновлення порушених прав позивача в разі задоволення позову та виконання постановленого судового рішення, що повністю відповідає практиці Європейського суду з прав людини.

Господарський суд має враховувати потенційні ризики можливості невиконання рішення суду та гарантувати відновлення порушених прав позивача в разі задоволення позову та виконання постановленого рішення.

Відповідно до частини другої статті 136 ГПК України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Обгрунтування необхідності забезпечення позову полягає у доказуванні обставин, з якими пов`язано вирішення питання про забезпечення позову. Забезпечення позову застосовується як гарантія задоволення законних вимог позивача. Умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що майно, яке є у відповідача на момент пред`явлення позову до нього може зникнути, зменшитися за кількістю або погіршитися за якістю на момент виконання рішення.

Під забезпеченням позову необхідно розуміти вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача, які гарантують реальне виконання судового рішення, прийнятого за його позовом. Інститут забезпечення позову спрямований проти несумлінних дій відповідача, який може приховати майно, розтратити його, продати, знецінити.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 у справі № 381/4019/18.

Статтею 137 ГПК України передбачено, що позов забезпечується, зокрема: накладенням арешту на майно; забороною відповідачу вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або виконувати щодо нього інші зобов`язання.

Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами (частина четверта статті 137 ГПК України).

Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які за змістом є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті (частина 11 статті 137 ГПК України).

Заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті, або до набрання законної сили рішенням про відмову в позові.

Інститут вжиття заходів забезпечення позову є одним із механізмів забезпечення ефективного юридичного захисту.

Тобто забезпечення позову за правовою природою є засобом запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, метою якого є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.

Аналогічні правові висновки щодо застосування статей 136, 137 ГПК України викладені у постановах Верховного Суду: від 10.04.2018 у справі №910/19256/16, від 14.05.2018 у справі №910/20479/17, від 14.06.2018 у справі №916/10/18, від 23.06.2018 у справі №916/2026/17, від 16.08.2018 у справі №910/5916/18, від 11.09.2018 у справі №922/1605/18, від 14.01.2019 у справі №909/526/18, від 21.01.2019 у справі №916/1278/18, від 25.01.2019 у справі №925/288/17, від 26.09.2019 у справі №904/1417/19.

Під час вирішення питання про забезпечення позову господарський суд повинен здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Заходи забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду.

Якщо позивач звертається до суду з немайновою позовною вимогою, судове рішення у разі задоволення якої не вимагатиме примусового виконання, то в даному випадку не має взагалі застосуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, а має застосовуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

В таких немайнових спорах має досліджуватися, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, зокрема, чи зможе позивач їх захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.08.2018 у справі №910/1040/18, від 18.12.2018 у справі №912/1616/18 і від 26.09.2019 у справі №917/751/19.

Колегія суддів апеляційного суду зазначає, що обрання належного, відповідного предмету спору заходу забезпечення позову гарантує дотримання принципу співвіднесення виду заходу забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами, що зрештою дає змогу досягти балансу інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, сприяє фактичному виконанню судового рішення в разі задоволення позову та, як наслідок, забезпечує ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників провадження у справі або осіб, які не є учасниками цього судового процесу.

При цьому сторона, яка звертається із заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати необхідність забезпечення позову, що полягає у доказуванні обставин, з якими пов`язано вирішення питання про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 74 ГПК України, обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язань після пред`явлення позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Варто зазначити, що законом не визначається перелік відповідних доказів, які повинна надати особа до суду під час звернення із заявою про забезпечення позову, а тому суди у кожному конкретному випадку повинні оцінювати їх на предмет достатності, належності, допустимості та достовірності.

Отже, при використанні механізму забезпечення позову учасники спору повинні належним чином обґрунтовувати підстави застосування відповідного заходу забезпечення позову у конкретній справі; зазначати обставини, які свідчать про те, що неприйняття зазначеного заходу може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду; підтверджувати такі обставини належними й допустимими доказами.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, у тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, що звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Аналіз змісту наведеного свідчить, що забезпечення позову є засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, що полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судових рішень. При цьому сторона, яка звертається із заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення з такою заявою.

Також колегія суддів звертає увагу, що під час вирішення питання про наявність підстав для задоволення заяви про забезпечення позову суд не має вдаватися до оцінки обґрунтованості позову та вірогідності його задоволення, а повинен керуватися власним уявленням про те, чи може у даному випадку невжиття відповідних заходів забезпечення позову утруднити чи зробити неможливим ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду у разі задоволення позову.

Під час вирішення питання щодо забезпечення позову обґрунтованість позову не досліджується, адже питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті і не вирішується ним під час розгляду заяви про забезпечення позову.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, - навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання.

Аналогічний висновок сформовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 15.09.2020 у справі №753/22860/17.

Умовою для забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення щодо ймовірності вчинення відповідних дій.

Водночас, якщо позивач звертається до суду з немайновою позовною вимогою, судове рішення у разі задоволення якої не вимагатиме примусового виконання, то в даному випадку не має взагалі застосуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, а має застосовуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

У таких немайнових спорах має досліджуватися, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, зокрема, чи зможе позивач їх захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду (аналогічну правову позицію викладено у постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.08.2018 у справі № 910/1040/18).

Предметом позову, з яким заявник має намір звернутися до відповідача Черкаської міської ради, є немайнова вимога про оскарження рішення Черкаської міської ради від 17.10.2024 №65-4 "Про припинення Комунальній установі "Черкаське обласне бюро судово-медичної експертизи" права постійного користування земельною ділянкою по вул. Грузиненка, 11.

Підставами позову, з яким позивач має намір звернутися до відповідача, є обставини, якими заявник доводитиме позбавлення його права на перехід права постійного користування земельною ділянкою та можливості реалізації права, передбаченого частиною 7 статті 120 та статтею 5 Земельного кодексу України щодо оформлення постійного користування земельною ділянкою.

Метою забезпечення позову, за змістом заяви заявника, є створення передумов для ефективного захисту та поновлення порушених прав позивача, у випадку задоволення позову, за захистом яких він має намір звернутися до суду.

Заявник вважає, що у разі невжиття такого заходу забезпечення позову як заборона Черкаській міській раді, а також будь-яким іншим особам, які будуть діяти від імені або за завданням останньої, проводити будь-які дії щодо здійснення поділу земельної ділянки, в тому числі спрямовані на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки шляхом поділу земельної ділянки, а також заборона продажу або інше відчуження вказаної земельної ділянки, передання вказаної земельної ділянки в оренду, суборенду, заставу, іпотеку, унеможливить ефективний захист інтересів заявника, за захистом яких він планує звернутися до суду, оскільки поділ вказаної земельної ділянки, припинить її існування як об`єкта цивільних прав та унеможливить в подальшому захист прав інтересів заявника щодо даної земельної ділянки, у разі задоволення позову призведе до неможливості виконати рішення суду.

На переконання заявника, мету забезпечення позову може бути досягнуто забороною Черкаській міській раді, а також будь-яким іншим особам, які будуть діяти від імені або за завданням останньої, проводити будь-які дії щодо здійснення поділу земельної ділянки, зокрема, спрямовані на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки шляхом поділу земельної ділянки, а також забороною продажу або відчуження в інший спосіб земельної ділянки, передання земельної ділянки в оренду, суборенду, заставу, іпотеку.

Як вбачається з матеріалів оскарження ухвали та встановлено судом першої інстанції, 17.11.2023 майно Комунальної установи "Черкаське обласне бюро судово-медичної експертизи" передано на баланс Комунального підприємства "Управління по експлуатації Будинку рад і об`єктів обласної комунальної власності" та закріплено за підприємством на праві господарського відання на підставі рішення Черкаської обласної ради №21-12/VIII (а.с.3-6).

10.01.2024 державним реєстратором Атамась І.І. здійснено державну реєстрацію права господарського відання Комунального підприємства "Управління по експлуатації Будинку рад і об`єктів обласної комунальної власності" на нерухоме майно - комплекс будівель площею 172,6 кв.м., розташованих за адресою: м. Черкаси, вул. Грузиненка, 11 (а.с.7).

Як стверджує заявник, нерухоме майно розташоване на земельній ділянці кадастровий номер 7110136700:02:010:0060, яка належить Черкаській міській територіальній громаді на праві комунальної власності та передана у постійне користування Комунальній установі "Черкаське обласне бюро судово-медичної експертизи".

17.10.2024 Черкаською міською радою прийнято рішення №65-4 «Про припинення Комунальній установі "Черкаське обласне бюро судово-медичної експертизи" права постійного користування земельною ділянкою по вул. Грузиненка, 11», яким припинила вищевказаній комунальній установі право постійного користування земельною ділянкою площею 1,4908 га по вул. Грузиненка, 11, з кадастровим номером 7110136700:02:010:0060.

Пунктом 2 вказаного рішення рада ухвалила надати дозвіл Департаменту архітектури та містобудування Черкаської міської ради на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки шляхом поділу земельної ділянки площею 1,4908 га по вул. Грузиненка, 11 з кадастровим номером 7110136700:02:010:0060 для подальшого продажу на земельних торгах у формі аукціону.

Пунктом 3 цього ж рішення радою надано згоду на поділ земельної ділянки площею 1,4908 га по вул. Грузиненка, 11 з кадастровим номером 7110136700:02:010:0060 з метою формування земельної ділянки для подальшого продажу на земельних торгах у формі аукціону (а.с.14).

Заявник стверджує, що внаслідок передання йому майна Комунальної установи "Черкаське обласне бюро судово-медичної експертизи" до нього перейшло і право постійного користування земельною ділянкою, яке належало вказаній установі.

Суд першої інстанції, здійснивши оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову, забезпечення збалансованості інтересів сторін, наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, дійшов обгрунтованого висновку про достатність підстав для задоволення заяви про вжиття заходів забезпечення позову.

Звертаючись до заяви про вжиття заходів забезпечення позову до подачі позову, суд апеляційної інстанції вбачає, що заявник має намір звернутися з позовом до власника земельної ділянки з метою захисту свого порушеного права постійного користування цією земельною ділянкою, вказуючи, що міською радою позбавлено комунальне підприємство права на перехід права постійного користування вищезазначеною земельною ділянкою та можливості реалізації права, передбаченого частиною 7 статті 120 Земельного кодексу України, яка визначає документи, що підтверджують набуття права власності, права оперативного управління, господарського відання на об`єкт нерухомого майна, і є підставою для державної реєстрації переходу до набувача права власності або права користування земельною ділянкою, на якій розміщений такий об`єкт. Водночас, пунктом 2 оскаржуваного рішення ради дозволено Департаменту архітектури та містобудування Черкаської міської ради на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки шляхом її поділу. В такому разі в результаті поділу або об`єднання земельних ділянок первинна земельна ділянка припиняє існування як об`єкт цивільних прав, а її державна реєстрація скасовується у відповідності до частини 13 статті 79-1 Земельного кодексу України.

Аналізуючи надані заявником докази на підтвердження своїх вимог, місцевий господарський суд досить належно пересвідчився, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір, об`єктом якого є земельна ділянка.

Таким чином, суд апеляційної інстанції відхиляє як необгрунтовані доводи апеляційної скарги, що поданий у майбутньому позов може стосуватися лише визнання незаконним та скасування оспорюваного заявником рішення Черкаської міської ради від 17.10.2024 №65-4, а не спору щодо земельної ділянки, адже оспорюваним рішенням ради вирішується подальша доля цієї земельної ділянки.

Водночас, колегія суддів зауважує, що вжиті судом заходи забезпечення позову не вирішують позовних вимог заявника до розгляду справи по суті та не підміняють фактично собою судового рішення, а тому в цій частині апеляційні доводи є надуманими та безпідставними.

З урахуванням предмету та підстав позову, з якими заявник має намір звернутися до власника земельної ділянки, забезпечення позову до вирішення спору по суті та набрання рішенням суду законної сили шляхом заборони Черкаській міській раді проводити будь-які дії щодо здійснення поділу земельної ділянки, в тому числі спрямовані на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки шляхом поділу земельної ділянки, а також заборони продажу або іншого відчуження вказаної земельної ділянки, передання вказаної земельної ділянки в оренду, суборенду, заставу, іпотеку, на переконання суду, є співмірним із предметом позовних вимог заходом забезпечення позову.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про доведеність заявником наявності фактичних обставин, з якими пов`язується можливість застосування відповідного заходу забезпечення позову та зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову - забороною вчинення дій, і предметом позовних вимог - оскарження рішення власника земельної ділянки, яким передбачено вчинення таких дій, відповідністю та співмірністю вжитих заходів забезпечення позову з предметом позову.

Також суд першої інстанції підставно зазначив в оскаржуваній ухвалі про існування загрози ефективному захисту та поновленню порушених прав заявника у разі задоволення позову, без вжиття заходів забезпечення позову, оскільки невжиття таких заходів і подальші ймовірні дії Черкаської міської ради як власника земельної ділянки з поділу та відчуження земельної ділянки до вирішення спору по суті можуть призвести до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав заявника, зокрема знівелюють можливість захисту стверджуваного ним права постійного користування в межах одного судового провадження за його позовом без нових звернень до суду.

Водночас заборона вчиняти дії щодо поділу та відчуження земельної ділянки до вирішення спору по суті не завдасть шкоди та збитків Черкаській міській раді, не позбавить її права власності на земельну ділянку, а лише тимчасово обмежить її у праві здійснювати поділ та відчужувати земельну ділянку третім особам.

Вжиті судом першої інстанції заходи забезпечення позову спрямовані виключно на збереження існуючого становища до прийняття рішення у цій справі та на ефективний захист порушених прав та інтересів заявника у випадку задоволення позову. Ці заходи є тимчасовими і спрямовані на підтримання status quo до того моменту, поки суд не визначиться щодо виправданості цього заходу. Заборона вчиняти дії щодо земельної ділянки не призведе до невиправданого обмеження майнових прав Черкаської міської ради, оскільки земельна ділянка фактично перебуватиме у володінні її законного власника, а останній у даному випадку - обмежений лише у реалізації можливості її відчужити на період вжитих судом заходів.

Отже, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що місцевим господарським судом при прийнятті оскаржуваної ухвали було правильно враховано співмірність та адекватність заходів із заявленими заходами, наявність зв`язку та відсутність тотожності між заявленими позивачем заходами забезпечення позову і предметом позовних вимог, а також обґрунтовано спроможність заявлених заходів забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову та імовірність утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів.

При цьому, вжиття відповідних заходів не впливатиме на господарську діяльність Черкаської міської ради та не буде мати своїм наслідком порушення закріплених в положеннях ст. 1 Першого протоколу Конвенції прав мирного володіння своїм майном, а навпаки, забезпечує справедливий баланс інтересів обох сторін, а також гарантуватиме виконання рішення суду у даній справі.

Згідно зі статтею 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Частиною 1 ст. 269 ГПК України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

З огляду на вищевикладене, апеляційний господарський суд вважає, що ухвала Господарським судом Черкаської області від 04.11.2024 у справі №925/1353/2418 прийнята з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги обґрунтованих висновків суду не спростовують, у зв`язку з чим оскаржувана ухвала має бути залишена без змін, а апеляційна скарга Черкаської міської ради - без задоволення.

Судові витрати за перегляд справи у суді апеляційної інстанції, у зв`язку з відмовою в задоволенні апеляційної скарги, на підставі ст. 129 ГПК України покладаються на апелянта.

Керуючись ст. ст. 253-255, 269, 275-284 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Черкаської міської ради на ухвалу Господарського суду Черкаської області від 04.11.2024 у справі № 925/1353/24 залишити без задоволення.

2. Ухвалу Господарського суду Черкаської області від 04.11.2024 у справі №925/1353/24 залишити без змін.

3. Матеріали оскарження №925/1353/24 повернути до Господарського суду Черкаської області.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку та в строки, передбачені ст.ст. 287 - 289 ГПК України.

Повний текст постанови складено 07.02.2025.

Головуючий суддя А.О. Мальченко

Судді І.М. Скрипка

Т.П. Козир