ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"07" лютого 2025 р. Справа № 925/1171/24
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Демидової А.М.
суддів: Владимиренко С.В.
Ходаківської І.П.
розглянувши в письмовому провадженні без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Укрнафта"
на рішення Господарського суду Черкаської області від 28.10.2024 (повне рішення суду складене 31.10.2024) (суддя Гладун А.І.)
у справі № 925/1171/24 Господарського суду Черкаської області
за позовом Публічного акціонерного товариства "Укрнафта"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Еко Глобал Нест"
про стягнення 19 000,00 грн
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст і підстави позовних вимог
У вересні 2024 року Публічне акціонерне товариство "Укрнафта" (позивач) звернулося до Господарського суду Черкаської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Еко Глобал Нест" (відповідач) про стягнення 19 000,00 грн штрафу.
Позовні вимоги обґрунтовано порушенням відповідачем своїх зобов`язань за договором про надання послуг № 13/441-Р від 05.02.2024 (далі - Договір) у частині надання послуг з підготовки документації та звіту з оцінки впливу на довкілля, технічний супровід процедури оцінки впливу на довкілля на всіх етапах до кінцевого результату у строк, встановлений Договором.
Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття
Рішенням Господарського суду Черкаської області від 28.10.2024 у справі № 925/1171/24 у позові відмовлено.
Рішення суду мотивовано тим, що позивач не надав суду доказів, які б доводили надсилання відповідачу вихідних документів та акта їх приймання-передачі у порядку та формі, погоджених сторонами. Відсутність в актах приймання-передачі вихідних документів підпису уповноваженої особи та печатки позивача доводить відсутність наміру позивача вважати себе зобов`язаним за такими актами.
Короткий зміст апеляційної скарги та її доводів.
Не погодившись із рішенням Господарського суду Черкаської області від 28.10.2024 у справі № 925/1171/24, Публічне акціонерне товариство "Укрнафта" звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить його скасувати як таке, що ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права, та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити в повному обсязі.
Зокрема, скаржник зазначає, що всі листи надсилались відповідачу відповідно до п. 15.1 Договору як на електронну пошту, так і на поштову адресу через АТ "Укрпошта", а тому висновки про недоведення позивачем обставин початку відліку строку, протягом якого відповідач зобов`язаний надати послуги, не відповідають встановленим обставинам справи.
Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 09.12.2024 (колегія суддів у складі: головуючого Демидової А.М., суддів Владимиренко С.В., Ходаківської І.П.) відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства "Укрнафта" на рішення Господарського суду Черкаської області від 28.10.2024 у справі № 925/1171/24; розгляд апеляційної скарги постановлено здійснювати в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи (без проведення судового засідання); встановлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу, пояснень, клопотань, заперечень - до 03.01.2025.
Зважаючи на воєнний стан в Україні, тривалі повітряні тривоги, дана справа розглядається судом апеляційної інстанції в розумний строк, тобто такий, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій та забезпечення можливості реалізації учасниками справи своїх процесуальних прав.
Позиції учасників справи
Відповідач не скористався своїм правом, відзив на апеляційну скаргу не подав, що відповідно до ч. 3 ст. 263 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) не є перешкодою для апеляційного перегляду рішення суду першої інстанції.
Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції
Відповідно до умов договору про надання послуг № 13/441-Р від 05.02.2024, укладеного за результатами закупівлі ID UA-2024-01-04-005033-a між Публічним акціонерним товариством "Укрнафта" як замовником та Товариством з обмеженою відповідальністю "Еко Глобал Нест" як виконавцем (Договір), виконавець взяв на себе зобов`язання за завданням замовника та у встановлені цим Договором строки надати послуги з підготовки документації та звіту з оцінки впливу на довкілля, технічний супровід процедури оцінки впливу на довкілля на всіх етапах до кінцевого результату, включаючи отримання висновку з оцінки впливу на довкілля планованої господарської діяльності з управління відходами (об`єкти оброблення відходів, що не є небезпечними) при спорудженні експлуатаційних свердловин на Микуличинському родовищі НГВУ "Надвірнанафтогаз" (надалі - послуги), відповідно до коду ДК 90710000-7 Екологічний менеджмент, а замовник - прийняти та оплатити надані виконавцем послуги.
Згідно з п. 1.2 Договору обсяг, вимоги до послуг визначаються за взаємною згодою сторін та вказуються у додатку № 4, що додається до цього Договору і є його невід`ємною частиною.
У п. 2.3 Договору погоджено, що його ціна становить 190 000,00 грн (сто дев`яносто тисяч гривень 00 копійок) без ПДВ.
Строки надання послуг, передбачених п. 1.1 цього Договору, згідно з умовами Технічної специфікації (додатку № 4) (п. 3.1 Договору).
Відповідно до п. 3.2 Договору датою закінчення наданих послуг виконавцем по кожному окремому етапу вважається дата їхнього прийняття замовником у порядку, передбаченому розділом 4 цього Договору. Надання послуг може бути закінчено виконавцем достроково, за умови письмової згоди замовника.
Згідно з п. 4.1 Договору приймання послуг, наданих виконавцем, оформлюється актом приймання-передачі наданих послуг, підписаним уповноваженими представниками сторін.
За положеннями п. 4.2 Договору після завершення надання послуг, протягом 5 (п`яти) робочих днів, виконавець готує акт приймання-передачі наданих послуг і надає його замовнику. Замовник протягом 5 (п`яти) робочих днів перевіряє достовірність акта в частині фактично наданих послуг, підписує його в рамках цього ж строку, або направляє мотивоване заперечення проти такого підписання.
У п. 4.5 Договору передбачено, що акт приймання-передачі наданих послуг, підписаний однією стороною, вважається недійсним, та надані послуги вважаються такими, що не прийняті та не передані виконавцем.
Пунктом 7.1 Договору встановлено, що за невиконання або неналежне виконання своїх зобов`язань за даним Договором виконавець сплачує замовнику пеню в розмірі 5 % від вартості послуг та 10 % - за прострочення на 30 днів і більше.
Усі повідомлення, запити, вимоги або будь-яка інша поштова кореспонденція за цим Договором виконуються в письмовій формі українською мовою та доставляються кур`єром або поштовим відправленням та для зручності можуть дублюватися електронними (факсимільним) зв`язком відповідній стороні (надалі - повідомлення) (п. 15.1 Договору).
До Договору складено та підписано такі додатки:
- № 1 Взаємодія сторін з питань охорони праці, пожежної безпеки та охорони довкілля;
- № 2 Корпоративний стандарт "Золоті правила безпечного виконання робіт ПАТ "Укрнафта";
- № 3 Протокол погодження договірної ціни;
- № 3.1 Розрахунок вартості послуг;
- № 4 Технічна специфікація "Інформація про необхідні технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі", згідно з пунктом 5 якої послуги з отримання висновку з оцінки впливу на довкілля планової діяльності виконавець розпочинає відразу після підписання Договору, отримання вихідних документів від замовника, що оформлюється актом прийому-передачі та закінчується протягом 80 робочих днів з дня отримання вихідних даних. Замовник отримує остаточний результат наданих послуг у вигляді висновку з оцінки впливу на довкілля від планової діяльності (висновок надається у вигляді, передбаченому чинним законодавством України). Послуги вважаються виконаними при отриманні замовником висновку з оцінки впливу на довкілля провадження планової діяльності для об`єкта, визначеного в п. 2 цього технічного завдання, без зобов`язань додаткової оцінки впливу на довкілля на цю ж плановану діяльність.
До позовної заяви додано лист позивача від 12.02.2024 № 01/01/09/25/02/13-02/01/128, адресований відповідачу, в якому позивачем надано відповідачу вихідні дані та повідомлено інформацію щодо надання відповідачем послуг із підготовки документації та звіту з оцінки впливу на довкілля управління відходами при спорудженні свердловини на Микуличинському родовищі. До листа позивач додав: витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку з кадастровим номером 2623682801:05:001:0009 від 19.12.2023 № НВ-6100746662023; кадастровий план земельної ділянки (додаток до витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 19.12.2023 № НВ-6100746662023; координати поворотних точок меж земельної ділянки; схему розміщення земельних ділянок; лист Івано-Франківського обласного центру з Гідрометеорології від 16.07.2021 № 280/997.04-М-52 з кліматичними характеристиками. Також, до вказаного листа позивачем додано проект акта № 1 від "__" лютого 2024 року прийому-передачі вихідних даних, який не містить підпису та печаток сторін. У листі позивач просив зазначений акт підписати і один примірник передати в НГВУ "Надвірнанафтогаз".
Доказів надсилання поштою чи електронною поштою відповідачу зазначеного листа та доданих до нього документів суду не надано.
Також, до позовної заяви додано лист позивача від 02.04.2024 № 01/01/12/06/01-02/05/2873, адресований відповідачу, в якому позивачем надано відповідачу вихідні дані та повідомлено інформацію щодо надання відповідачем послуг з підготовки документації та звіту з оцінки впливу на довкілля управління відходами при спорудженні свердловини на Микуличинському родовищі. До зазначеного листа додано: науковий звіт № 22.9/332 щодо санітарно-епідеміологічної оцінки усереднених типових проб відходів (відпрацьований буровий розчин, бурові стічні води, шлам буровий), які утворилися при бурінні та капітальному ремонті свердловин в Західному нафтопромисловому районі (Львівська, Івано-Франківська, Чернівецька обл.); класифікації відходів; наказ про призначення відповідальних осіб за дотримання вимог природоохоронного законодавства № 3 від 03.01.2024; СОУ 73.1-41-11.0001:2005 "Охорона довкілля. Природоохоронні заходи під час споруджування свердловин на нафту та газ"; ГСТУ 41-00 032 626-00-007-97 "Охорона довкілля. Спорудження розвідувальних і експлуатаційних свердловин на нафту та газ на суші"; ГСТУ 41-00032626-00-023-2000 "Охорона довкілля. Рекультивація земель під час спорудження нафтових і газових свердловин"; схему формування меж земельних ділянок для облаштування свердловин; схему розміщення бурового обладнання; відомості про природно-геологічні характеристики місця розміщення об`єкта; звіт Науково-дослідного і проектного інституту ПАТ "Укрнафта" щодо робіт з буріння двох спостережних свердловин на Микуличинському родовищі; декларацію про провадження господарської діяльності № 057093/23 від 28.12.2023; дозвіл на спеціальне водокористування № 304/ІФ/49д-19 від 22.10.2019; довідку CO "Укрнафта Буріння" щодо обсягів сплати екологічного податку за розміщення відходів в 2023 році. Також, до вказаного листа позивачем додано проект акта № 2 від 02.04.2024 прийому-передачі вихідних даних, який не містить підписів та печаток сторін, із проханням підписати акт № 1 та акт № 2 і один примірник передати в НГВУ "Надвірнанафтогаз".
Доказів надсилання поштою чи електронною поштою відповідачу зазначеного листа та доданих до нього документів позивачем не надано.
16.04.2024 позивач звернувся до відповідача з листом № 01/01/12/06/01-02/05/3345, в якому вимагав у термін до 23.04.2023 надати підписані акти прийому-передачі вихідних даних № 1, № 2; надати відповідно на погодження повідомлення про планову діяльність, яка підлягає оцінці, розмістити повідомлення про планову діяльність, провести всі необхідні обстеження, дослідження та заміри на місці планової діяльності, забезпечити підготовку всієї документації і виконувати технічний супровід процедури оцінки впливу.
На підтвердження надсилання листа від 16.04.2024 позивачем надано фото з електронної пошти.
23.07.2024 позивач звернувся до відповідача з вимогою № 01/01/20-533 у термін 10 робочих днів з дня отримання цієї вимоги сплатити штраф за прострочення термінів надання послуг за Договором у розмірі 9 500,00 грн.
Вимогу надіслано через поштову установу, відповідачем отримано 31.07.2024.
16.08.2024 позивач надіслав відповідачу вимогу № 01/01/20-598 у термін 10 робочих днів з дня отримання цієї вимоги сплатити штраф за прострочення термінів надання послуг за Договором у розмірі 19 000,00 грн.
Вимогу надіслано через поштову установу, відповідачем отримано 25.08.2024.
Залишення зазначених вимог без задоволення і стало підставою для звернення Публічним акціонерним товариством "Укрнафта" з позовом у даній справі.
Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови
За приписами ст. 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) та ст. 173 Господарського кодексу України (далі - ГК України) зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.
Згідно з пунктом 1 частини другої статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.
Зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов`язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов`язкові умови договору відповідно до законодавства (ч. 1 ст. 180 ГК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 14 ЦК України цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.
Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.
Згідно зі ст. 525, 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до статті 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
Частиною першою статті 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно із ч. 1 ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Відповідно до ст. 903 ЦК України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором. У разі неможливості виконати договір про надання послуг, що виникла не з вини виконавця, замовник зобов`язаний виплатити виконавцеві розумну плату. Якщо неможливість виконати договір виникла з вини замовника, він зобов`язаний виплатити виконавцеві плату в повному обсязі, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи. Важливим елементом змагальності процесу є стандарти доказування - спеціальні правила, якими суд має керуватися при вирішення справи. Ці правила дозволяють оцінити, наскільки вдало сторони виконали вимоги щодо тягаря доказування і наскільки вони змогли переконати суд у своїй позиції, що робить оцінку доказів більш алгоритмізованою та обґрунтованою (постанова Верховного Суду від 22.04.2021 у справі № 904/1017/20).
Так, відповідно до статті 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять у предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
За статтею 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Велика Палата Верховного Суду неодноразово наголошувала на необхідності застосування передбачених процесуальним законом стандартів доказування та зазначала, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, цей принцип передбачає покладення тягаря доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов`язку вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний. Тобто певна обставина не може вважатися доведеною, допоки інша сторона її не спростує (концепція негативного доказу), оскільки за такого підходу принцип змагальності втрачає сенс (пункт 81 постанови Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 у справі № 129/1033/13-ц, провадження № 14-400цс19; пункт 9.58 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2021 у справі № 904/2104/19, провадження № 12-57гс21).
Позивачем заявлено про стягнення з відповідача штрафу на підставі п. 7.1 Договору, яким передбачено, що за невиконання або неналежне виконання своїх зобов`язань за даним Договором виконавець сплачує замовнику пеню в розмірі 5 % від вартості послуг та 10 % - за прострочення 30 днів і більше.
Так, матеріали справи не містять будь-яких належних доказів на підтвердження того, що відповідач виконав свої зобов`язання за Договором.
Разом із тим, позивачем не доведено належного виконання ним умов Договору, зокрема, вчинення ним дій, спрямованих на виконання Договору.
Так, строк надання відповідачем послуг сторони погодили у пункті 5 додатку № 4 до Договору "Технічна специфікація "Інформація про необхідні технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі", за змістом якого послуги з отримання висновку з оцінки впливу на довкілля планової діяльності виконавець розпочинає відразу після підписання Договору, отримання вихідних документів від замовника, що оформлюється актом прийому-передачі та закінчується протягом 80 робочих днів з дня отримання вихідних даних, а відтак, судом першої інстанції обґрунтовано визначено, що основною умовою початку відліку строку, протягом якого відповідач зобов`язаний надати послуги позивачу, є сукупність дій сторін, які полягають у підписанні Договору та отриманні вихідних документів. Моментом початку відліку такого строку сторони погодили складення акта прийому-передачі вихідних документів. Тривалість строку надання послуг - 80 робочих днів з дня отримання вихідних документів.
Згідно з п. 15.1 Договору сторони погодили письмову форму повідомлень, запитів, вимог або будь-якої іншої поштової кореспонденції та порядок їх надсилання - кур`єром або поштовим відправленням, які для зручності можуть дублюватися електронним (факсимільним) зв`язком відповідній стороні, та вказали адреси і імена відповідальних представників сторін, яким така кореспонденція повинна бути надіслана.
Апеляційний господарський суд погоджується з висновком місцевого господарського суду, що позивачем не надано суду належних доказів, які б доводили надсилання відповідачу вихідних документів та акта їх приймання-передачі у порядку та формі, погоджених сторонами.
У матеріалах справи наявні подані позивачем сформовані в електронній системі ERP листи про надання вихідних документів, проте, доказів їх надіслання поштою або засобами електронного зв`язку відсутні.
При цьому в актах прийому-передачі вихідних документів підпису уповноваженої особи (власноручного або КЕП) позивача не міститься, що також не свідчить про їх направлення відповідачу для підписання.
Апеляційний господарський суд не приймає додані до апеляційної скарги докази надіслання Укрпоштою кореспонденції, оскільки згідно із ч. 3 ст. 269 ГПК України докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.
Будь-яких належних чином доведених причин неможливості надати зазначені докази до суду першої інстанції скаржник не навів.
Натомість, у наданих суду листах, які адресовані відповідачу, позивач вказує, що надає відповідь на письмові звернення відповідача з проханням надати вихідні документи, необхідні для надання послуг, а відтак, відповідач вчиняв дії, спрямовані на виконання Договору.
З огляду на зазначене вище, суд апеляційної інстанції вважає обґрунтованими висновки суду першої інстанції про недоведення позивачем обставини виконання ним свого обов`язку з надання відповідачу вихідних документів та складення сторонами акта їх приймання-передачі, що унеможливлює встановлення моменту початку відліку строку, протягом якого відповідач зобов`язаний надати послуги.
Відповідно до ст. 613 ЦК України кредитор вважається таким, що прострочив, якщо він відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником, або не вчинив дій, що встановлені договором, актами цивільного законодавства чи випливають із суті зобов`язання або звичаїв ділового обороту, до вчинення яких боржник не міг виконати свого обов`язку. Якщо кредитор не вчинив дії, до вчинення яких боржник не міг виконати свій обов`язок, виконання зобов`язання може бути відстрочене на час прострочення кредитора.
З врахуванням зазначеного вище, позивачем не доведено наявності підстав, передбачених пунктом 7.1 Договору, для застосування до відповідача господарської санкції у вигляді штрафу, а відтак правомірним є висновок суду першої інстанції про відмову в позові.
Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
У справі "Трофимчук проти України" (№ 4241/03, § 54, ЄСПЛ, 28 жовтня 2010 року) Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.
Колегія суддів апеляційної інстанції з огляду на викладене зазначає, що в даній справі надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.
Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги
Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
Нормою статті 276 ГПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
За результатами перегляду даної справи колегія суддів дійшла висновку про те, що місцевим господарським судом було повно, всебічно та об`єктивно з`ясовано обставини, які мають значення для справи, а також правильно застосовано норми матеріального і процесуального права, у зв`язку із чим правові підстави для зміни чи скасування оскаржуваного у даній справі судового рішення відсутні.
За таких обставин, підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.
Судові витрати
У зв`язку з відсутністю підстав для задоволення апеляційної скарги судові витрати за її розгляд відповідно до ст. 129 ГПК України покладаються на скаржника.
Керуючись ст. 74, 129, 269, 275, 276, 281, 282, 284 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Укрнафта" залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду Черкаської області від 28.10.2024 у справі № 925/1171/24 залишити без змін.
3. Судові витрати за розгляд апеляційної скарги покласти на скаржника.
4. Матеріали даної справи повернути до місцевого господарського суду.
5. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачені ст. 287-289 Господарського процесуального кодексу України.
Головуючий суддя А.М. Демидова
Судді С.В. Владимиренко
І.П. Ходаківська
Суд | Північний апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 07.02.2025 |
Оприлюднено | 11.02.2025 |
Номер документу | 125024498 |
Судочинство | Господарське |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають з правочинів щодо акцій, часток, паїв, інших корпоративних прав в юридичній особі надання послуг |
Господарське
Північний апеляційний господарський суд
Демидова А.М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні