Постанова

від 29.01.2025 по справі 927/654/24

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" січня 2025 р. Справа№ 927/654/24

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Іоннікової І.А.

суддів: Тищенко А.І.

Михальської Ю.Б.

за участю секретаря судового засідання Бенчук О.О.

представники:

від прокуратури: Колодчина Р.В.

від позивача: не з`явився

від відповідача: Лутай Н.М. в режимі відеоконференції

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Чернігівської обласної прокуратури

на рішення Господарського суду Чернігівської області від 11.10.2024

у справі № 927/654/24 (суддя Шморгун В.В.)

за позовом керівника Корюківської окружної прокуратури, в інтересах держави в особі позивача: Менської міської ради

до відповідача: Приватного підприємства "Міжрайпаливо"

про стягнення 1 016 728,81 грн,

ВСТАНОВИВ:

Керівник Корюківської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Менської міської ради (позивача) звернувся до Господарського суду Чернігівської області з позовом до Приватного підприємства "Міжрайпаливо" (відповідача) про стягнення 1 016 728,81 грн безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати за фактичне користування земельною ділянкою площею 22 600 кв. м без правовстановлюючих документів.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 03.04.2021 - до 02.04.2024 відповідач, як власник об`єкта нерухомого майна, використовував земельну ділянку комунальної власності, на якій цей об`єкт знаходиться, всупереч вимогам земельного законодавства, зокрема без оформлення права користування на вищевказану земельну ділянку, та не сплачуючи при цьому за неї орендну плату.

Короткий зміст оскаржуваного рішення суду першої інстанції

Рішенням Господарського суду Чернігівської області від 11.10.2024 у справі № 927/654/24 відмовлено у задоволенні позову. Присуджено до стягнення з Чернігівської обласної прокуратури на користь Приватного підприємства "Міжрайпаливо" 25 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу адвоката.

Приймаючи судове рішення, суд першої інстанції виходив з того, що прокурором та позивачем не надано доказів на підтвердження відомостей стосовно нормативної грошової оцінки одного квадратного метра земель з відповідним цільовим призначенням м. Мени на підставі яких здійснено розрахунок безпідставно збережених коштів, як й не надано доказів на підтвердження прийняття органом місцевого самоврядування відповідного рішення щодо ставок орендної плати, необхідних для розрахунку суми, заявленої прокурором до стягнення.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням, Чернігівська обласна прокуратура звернулася до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить суд скасувати рішення Господарського суду Чернігівської області від 11.10.2024 у справі № 927/654/24 та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

Короткий зміст апеляційної скарги та узагальнення її доводів

Апеляційна скарга прокурора мотивована тим, що лист Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області від 20.03.2024 № 18-25-0.5-1730/2-24 є належним та допустимим доказом на підтвердження нормативно-грошової оцінки спірної земельної ділянки.

При цьому, прокурор зауважує на тому, що у період з квітня 2021 по квітень 2024, рішення про розробку та затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Мена, позивачем не приймалися, тому на думку прокурора, відсутні підстави застосування Методики, визначеної постановою Кабінету Міністрів України № 1147 для розрахунку суми, заявленої прокурором до стягнення.

Короткий зміст відзиву відповідача на апеляційну скаргу та узагальнення його доводів

Заперечуючи проти доводів апеляційної скарги, відповідач наголошує на тому, що лист Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області від 20.03.2024 № 18-25-0.5-1730/2-24 не відповідає ані затвердженій формі довідки, ані формі витягу, тому такий лист не може вважатися належним та допустимим доказом на підтвердження нормативної грошової оцінки спірної земельної ділянки.

Також відповідач зауважує на тому, що ані прокурором, ані позивачем не було надано до суду належних та допустимих доказів про прийняття рішення стосовно затвердження технічної документації нормативної грошової оцінки спірної земельної ділянки з цільовим призначенням 11.02 "Для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості" у період з 2021 по 2023 роки.

За таких обставин, на переконання відповідача, у спірних правовідносинах нормативна грошова оцінка має бути проведена відповідно до Методики визначеної постановою Кабінету Міністрів України № 1147 від 03.11.2021.

Короткий зміст відповіді прокурора на відзив та узагальнення її доводів

У відповіді на відзив, прокурор повторно наголошує на тому, що лист Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області від 20.03.2024 № 18-25-0.5-1730/2-24 є належним та допустимим доказом на підтвердження нормативно-грошової оцінки спірної земельної ділянки.

Узагальнений виклад позиції позивача

Позивач не скористався правом подати письмовий відзив на апеляційну скаргу. Неподання відзиву не перешкоджає розгляду апеляційної скарги по суті, що насамперед узгоджується ч. 3 ст. 263 Господарського процесуального кодексу України.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30.10.2024, апеляційну скаргу Чернігівської обласної прокуратури на рішення Господарського суду Чернігівської області від 11.10.2024 у справі № 927/654/24 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя - Іоннікова І.А., судді: Тищенко А.І., Михальська Ю.Б.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 31.10.2024 витребувано з Господарського суду Чернігівської області матеріали справи № 927/654/24.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 03.12.2024 апеляційну скаргу Чернігівської обласної прокуратури на рішення Господарського суду Чернігівської області від 11.10.2024 у справі № 927/654/24 залишено без руху, надавши скаржнику строк для усунення недоліків, зазначених у її мотивувальній частині.

До Північного апеляційного господарського суду від скаржника надійшла заява про усунення недоліків, до якої додано докази сплати судового збору за подання апеляційної скарги.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 16.12.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Чернігівської обласної прокуратури на рішення Господарського суду Чернігівської області від 11.10.2024 у справі № 927/654/24; розгляд апеляційної скарги призначено в судовому засіданні 29.01.2025.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 20.01.2025 задоволено клопотання представника відповідача про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції у справі № 927/654/24.

В судове засідання, яке відбулося 29.01.2025 до приміщення суду з`явився прокурор. Представник відповідача брав участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином, а саме шляхом направлення процесуального документу в електронний кабінет Менської міської ради в підсистемі "Електронний суд", що в свою чергу, підтверджується наявною в матеріалах справи довідкою про доставку електронного документа (ухвали суду від 16.12.2024).

Враховуючи, що явка представника позивача у судове засідання судом апеляційної інстанції обов`язковою не визнавалась, колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду апеляційної скарги за наявними матеріалами та за відсутності представника позивача.

В судовому засіданні прокурор та представник відповідача підтримали свої правові позиції щодо апеляційної скарги.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення прокурора та представника відповідача, розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши докази, що містяться в матеріалах справи, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, Північний апеляційний господарський суд встановив наступне.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції у даній справі та перевірені судом апеляційної інстанції

07.02.2007 між Відкритим акціонерним товариством "Чернігівоблпаливо" (продавцем) та Приватним підприємством "Міжрайпаливо" (покупцем, відповідачем) укладено договір купівлі-продажу, за умовами якого продавець зобов`язався передати у власність покупця об`єкт нерухомості - комплекс нежитлових будівель, що знаходиться за адресою: м. Мена, вул. Шевченка, 93 та розташований на земельній ділянці площею 2,26 га.

11.06.2007 реєстратором Чернігівського МБТІ здійснено державну реєстрацію за відповідачем права приватної власності на нерухоме майно, яке є предметом договору купівлі-продажу від 07.02.2007.

Відповідні відомості про реєстрацію за відповідачем права приватної власності на зазначене нерухоме майно містяться в Реєстрі прав власності на нерухоме майно.

17.07.2014 відповідач звернувся до Менської міської ради (позивача) з клопотанням про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 2,26 га (землі промисловості), на якій розташована паливна база підприємства (м. Мена, вул. Шевченка, 93) та складання договору оренди земельної ділянки строком на 20 років.

Рішенням позивача від 18.09.2014 зі змінами, внесеними рішенням від 29.03.2016, надано дозвіл відповідача на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для надання в оренду орієнтовною площею 2,26 га в м. Мена по вул. Шевченка, 93, для розміщення та обслуговування будівель паливної бази (землі промисловості).

У листі від 05.01.2018 № 5/01 відповідач повідомив позивача про укладення договору з Приватним підприємством "Аксіома" про виготовлення проекту землеустрою щодо відведення спірної земельної ділянки; технічна документація знаходиться на стадії виготовлення. Відповідно до листа Приватного підприємства "Аксіома" від 22.03.2024 № 7 зазначена технічна документація не була виготовлена через недотримання відповідачем умов укладеного договору.

Як зазначив прокурор у позовній заяві, відповідач договору оренди спірної земельної ділянки з позивачем не уклав.

Рішенням позивача № 82 від 24.04.2024 було затверджено акт визначення розмірів збитків, заподіяних позивачу, внаслідок використання відповідачем спірної земельної ділянки без правовстановлюючих документів загальною площею 2,26 га, згідно з яким розмір зазначених збитків за період з 03.04.2021 по 02.04.2024 склав 1 016 728,81 грн.

В позові прокурор вказав, що відповідно до розрахунку збитків сума орендної плати, яку відповідач мав би сплатити за користування спірною земельною ділянкою у період з 03.04.2021 по 02.04.2024, визначена у розмірі 8% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, яка складає 4 236 370,00 грн.

Разом з цим, у розрахунку зазначено, що ставка орендної плати у розмірі 8% від НГО встановлена на підставі рішень позивача від 10.07.2020 № 257, від 30.06.2021 № 322, проте вказаних рішень позивача суду не надано.

02.05.2024 позивач разом з листом № 04-20/791 від 01.05.2024 надіслав відповідачу копію рішення виконавчого комітету Менської міської ради № 82 від 24.04.2024 та акт визначення розміру збитків, а також запропонував сплатити збитки у термін до 01.06.2024. Втім відповідач заявлену до стягнення суму не сплатив, що і стало причиною виникнення даного спору.

Рішенням Господарського суду Чернігівської області від 11.10.2024 у справі № 927/654/24 відмовлено у задоволенні позову. Присуджено до стягнення з Чернігівської обласної прокуратури на користь Приватного підприємства "Міжрайпаливо" 25 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу адвоката.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови

В силу вимог ч.ч. 1, 2, 5 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. В суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, вивчивши доводи апеляційної скарги, відзиву на апеляційну скаргу, відповіді на відзив, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного судового рішення, дійшла висновку про те, що апеляційна скарга прокурора не підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду не підлягає скасуванню чи зміні з наступних підстав.

Предметом позову в цій справі є стягнення з відповідача безпідставно збережених коштів у вигляді орендної плати на підставі ст.ст. 1212 - 1214 Цивільного кодексу України, за фактичне користування без належних правових підстав земельною ділянкою площею 2,26 га (кадастровий номер 7423010100:01:002:1196), за адресою: Чернігівська область, Корюківський район, місто Мена, вулиця Шевченка, 93, на якій розміщений об`єкт нерухомого майна, що належить на відповідачу на праві власності, за період з 03.04.2021 - до 02.04.2024.

Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем, а підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки (п. 288.1 ст. 288 Податкового кодексу України). Подібне положення міститься й у ст. 21 Закону України "Про оренду землі".

Підпунктом 288.5.1 пункту 288.5 статті 288 Податкового кодексу України встановлено, що розмір орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою за розмір земельного податку: для земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких проведено, - у розмірі не більше 3 відсотків їх нормативної грошової оцінки.

Згідно з п. 289.1 ст. 289 Податкового кодексу України для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок, у тому числі право на які фізичні особи мають як власники земельних часток (паїв), з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до законодавства.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, здійснює управління у сфері оцінки земель та земельних ділянок.

Отже, нормативна грошова оцінка земель є основою для визначення розміру орендної плати для земель державної і комунальної власності, а зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки є підставою для перегляду розміру орендної плати, який у будь-якому разі не може бути меншим, ніж встановлено положеннями пп. 288.5.1 п. 288.5 ст. 288 Податкового кодексу України.

Відповідно до ч. 2 ст. 20 та ч. 3 ст. 23 Закону України "Про оцінку земель" дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель. Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Таким чином, витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки - це роздруковані за допомогою програмного забезпечення актуальні дані про земельну ділянку, які є у Державному земельному кадастрі та технічній документації з нормативної грошової оцінки земель станом на певну дату. Витяг з нормативної грошової оцінки земельної ділянки може бути доказом щодо проведення такої оцінки та визначати дані про таку оцінку як на момент його видачі, так за попередній період за умови, що нормативно-грошова оцінка земельної ділянки була сталою та не зазнала змін у цей період (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 09.11.2021 у справі № 905/1680/20).

Видача витягу є адміністративною послугою, яка надається відповідним управлінням Держгеокадастру на виконання приписів Закону України від 06.09.2012 № 5203-VI "Про адміністративні послуги" та постанови Кабінету Міністрів України від 01.08.2011 № 835 "Деякі питання надання Державною службою геодезії, картографії та кадастру та її територіальними органами адміністративних послуг", що не позбавляє його надати власнику (органу місцевого самоврядування) більш повну інформацію про зміни в нормативній грошовій оцінці конкретної земельної ділянки за попередній період, виходячи з технічної документації на таку земельну ділянку, яка зберігається в даних Державного земельного кадастру, оформивши відповідну довідку.

Так, згідно з пп. 14, 15 п. 24 Порядку № 1051 до Державного земельного кадастру вносяться, зокрема, відомості про нормативну грошову оцінку (значення нормативної грошової оцінки земельної ділянки, яке розраховується за допомогою програмного забезпечення Державного земельного кадастру на підставі відомостей про земельну ділянку, зазначених у цьому пункті, та відомостей про нормативну грошову оцінку земель у межах території адміністративно-територіальної одиниці згідно з підпунктом 8 пункту 22 цього Порядку; дата проведення нормативної грошової оцінки земель), а також інформація про документацію із землеустрою та оцінки земель щодо земельної ділянки та інші документи, на підставі яких встановлено відомості про земельну ділянку (назва та дата розроблення документації із землеустрою, відомості про її розробників; назва, дата та номер рішення про затвердження документації із землеустрою, найменування органу, що його прийняв, електронні копії відповідних документів), інформація про документи, на підставі яких встановлено нормативну грошову оцінку земель у межах території адміністративно-територіальної одиниці, до складу якої входить земельна ділянка, згідно з підпунктом 8 пункту 22 цього Порядку. Отже, за наявності збережених попередніх відомостей у системі Державного земельного кадастру про проведену нормативну грошову оцінку земельної ділянки, визначеної конкретним кадастровим номером, власник такої ділянки не може бути обмеженим у праві на отримання такої інформації, якщо вона необхідна йому для захисту своїх земельних прав.

Пунктом 162 Порядку № 1051 визначено відомості, які можуть надаватися державними кадастровими реєстраторами у такій формі: 1) витягу з Державного земельного кадастру про об`єкт Державного земельного кадастру; 2) довідки, що містить узагальнену інформацію про землі (території), за формою згідно з додатком 41; 3) викопіювання з картографічної основи Державного земельного кадастру, кадастрової карти (плану); 4) копій документів, що створюються під час ведення Державного земельного кадастру. Витяги, довідки, викопіювання та копії документів, що створюються під час ведення Державного земельного кадастру, в паперовій та електронній формі відповідно до Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг" мають однакову юридичну силу.

Згідно з додатком 41 передбачена форма довідки з Державного земельного кадастру, яка ідентифікує земельну ділянку за її кадастровим номером, місцем знаходження, площею, а також поряд з іншими даними містить відомості про економічну та нормативну грошову оцінку земель.

Відповідно до пункту 179 Порядку № 1051 довідки з Державного земельного кадастру, що містять узагальнену інформацію про землі (території), надаються органам державної влади, органам місцевого самоврядування для здійснення своїх повноважень, визначених законом, особам, які в установленому законом порядку включені до Державного реєстру сертифікованих інженерів-землевпорядників, Державного реєстру сертифікованих інженерів-геодезистів та Державного реєстру оцінювачів з експертної грошової оцінки земельних ділянок.

Отже, така довідка, поряд з витягом про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, може бути належним доказом на обґрунтування її нормативної грошової оцінки.

Технічна документація на конкретну земельну ділянку, яка виготовляється на замовлення землекористувача (власника), відповідно до ст. 20 Закону України "Про оцінку земель", також є джерелом інформації про нормативну грошову оцінку певної земельної ділянки.

Таким чином, власник (землекористувач) може використати технічну документацію на обґрунтування нормативної грошової оцінки, надавши суду її оригінал або належно засвідчену копію. Відтак технічна документація, виготовлена на конкретну земельну ділянку уповноваженим органом, може бути належним доказом на обґрунтування нормативної грошової оцінки земельної ділянки, яка набула статусу об`єкта цивільних прав.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 09.11.2021 у справі 905/1680/20 дійшла висновку, що оскільки земельним законодавством та Податковим кодексом України не обмежується можливість подання доказів щодо нормативної грошової оцінки земельної ділянки державної (комунальної) власності для цілей сплати орендної плати виключно витягом з Державного земельного кадастру, належними доказами на обґрунтування нормативної грошової оцінки земельної ділянки можуть бути: технічна документація на спірну земельну ділянку, виготовлена компетентним органом для оформлення договору оренди, довідка з Державного земельного кадастру, витяг з Державного земельного кадастру, а також висновок судової експертизи про встановлення нормативної грошової оцінки спірної земельної ділянки, наданий відповідно до ст.ст. 98 - 103 Господарського процесуального кодексу України, які містять інформацію щодо предмета спору в цій справі.

Відповідно до наданого розрахунку позивач визначив розмір безпідставно збережених коштів у сумі 1 016 728,81 грн за користування відповідачем земельною ділянкою площею 2,26 га за період з 03.04.2021 по 02.04.2024, виходячи з даних про нормативну грошову оцінку спірної земельної ділянки - 4 236 370,00 грн (187,45 грн за 1 кв. м на дату оцінки землі - 01.01.2024), що вказані у листі Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області від 20.03.2024 № 18-25-0.5-1730/2-24.

Колегія суддів констатує, що будь-яких інших доказів, які підтверджують розмір нормативної грошової оцінки спірної земельної ділянки у спірний період, у тому числі відповідних рішень позивача про розробку та затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Мени, прокурор та позивач суду не надали.

Водночас, судова колегія зазначає, що лист Держгеокадастру від 20.03.2024 №18-25-0.5-1730/2-24 хоч і виданий компетентним органом, однак не є ні витягом із Державного земельного кадастру, ні довідкою із Державного земельного кадастру, форма якої встановлена Порядком 1051, та не може підтверджувати відомості щодо нормативної грошової оцінки одного квадратного метра земель міста Мени з урахуванням категорії та цільового призначення спірної земельної ділянки.

Аналогічні правові висновки викладені у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного суду від 24.07.2024 у справі № 904/2142/23, від 11.06.2024 у справі № 904/2143/23.

Таким чином, прокурором не надано доказів і встановлення ставки орендної плати у розмірі 8% для такого використання.

Крім того, судова колегія вважає за необхідне звернути увагу на висновки Великої Палати Верховного суду у справі № 905/1680/20, відповідно до яких витяг з нормативної грошової оцінки земельної ділянки може бути доказом щодо проведення такої оцінки та визначати дані про таку оцінку як на момент його видачі, так за попередній період за умови, що нормативно-грошова оцінка земельної ділянки була сталою та не зазнала змін у цей період.

Разом з тим, постановою Кабінету Міністрів України № 1147 від 03.11.2021 затверджено методику нормативної грошової оцінки земельних ділянок (далі - Методика № 1147).

У п. 4 цієї постанови Кабінету Міністрів України встановлено, що затверджена з урахуванням вимог п. 271.2 ст. 271 Податкового кодексу України до набрання чинності Методикою, затвердженою згідно з пунктом 1 цієї постанови, технічна документація з нормативної грошової оцінки земельних ділянок, технічна документація із загальнонаціональної (всеукраїнської) нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення (на відповідній території) є чинною до початку застосування рішення відповідного органу місцевого самоврядування про затвердження нової технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок.

Відповідно до п. 20 Методики №1147 дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються за заявою, форму якої наведено в додатку 16, що подається в електронній або паперовій формі, як витяг із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок за формою згідно з додатком 17.

Витяг із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок оформляється і видається автоматично в електронній формі з використанням програмного забезпечення Державного земельного кадастру.

Частиною 4 ст. 23 Закону України "Про оцінку земель" встановлено, що рішення рад, зазначених у цій статті, щодо технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок набирають чинності у строки, встановлені відповідно до п. 271.2 ст. 271 Податкового кодексу України.

Згідно з п. 271.2 ст. 271 Податкового кодексу України рішення рад щодо нормативної грошової оцінки земельних ділянок офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосування нормативної грошової оцінки земель або змін (плановий період). В іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом.

З аналізу наведених правових норм слідує, що дані про нормативну грошову оцінки земельної ділянки, яка проведена відповідно до Методики №1147, будуть застосуватись не раніше 01.01.2023.

Відтак, судова колегія вважає, що нормативна грошова оцінка спірної земельної ділянки підлягала визначенню відповідно до нової методики, а отже не була сталою та зазнала змін.

Крім того, відповідно до пп. 69.14. п. 69. підрозділу 10 розділу ХХ Перехідних положень Податкового кодексу України за період з 01.01.2022 до 31.12.2022 не нараховується та не сплачується плата за землю (земельний податок та орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності) за земельні ділянки (земельні частки (паї), що розташовані на територіях активних бойових дій або на тимчасово окупованих Російською Федерацією територіях України, та перебувають у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди, фізичних осіб, та за період з 01.03.2022 до 31.12.2022 - в частині земельних ділянок, що перебувають у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди, юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих рф, визначається у встановленому Кабінетом Міністрів України порядку.

06.12.2021 Кабінет Міністрів України прийняв постанову № 1364 "Деякі питання формування переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих рф", відповідно до п. 1 якої установлено, що перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих рф (далі - перелік), затверджується Міністерством з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій за формою згідно з додатком за погодженням з Міністерством оборони з урахуванням пропозицій відповідних обласних, Київської міської військових адміністрацій.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 06.12.2022 № 1364 наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 № 309 затверджений перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, згідно з п. 2.10 якого вся територія Чернігівської області була віднесена до території активних бойових дій, дата початку бойових дій - 24.02.2022, дата завершення бойових дій - 03.04.2022.

Таким чином, нарахування відповідачу безпідставно збережених коштів у вигляді орендної плати за період з 01.03.2022 по 31.12.2022 взагалі є неправомірним.

У свою чергу, рішення Виконавчого комітету Менської міської ради № 82 від 24.04.2024, яким затверджено акт визначення розмірів збитків, заподіяних позивачу, відповідачем внаслідок використання земельної ділянки без правовстановлюючих документів загальною площею 2,26 га, згідно з яким розмір зазначених збитків за період з 03.04.2021 по 02.04.2024 становить 1 016 728,81 грн, не має для суду наперед встановленої сили і повинно оцінюватись на рівні з іншими доказами. Оскільки спосіб та результати визначення таких збитків суперечать викладеним вище висновкам суду, такі докази судом відхиляються.

Враховуючи вищевикладене, судова колегія погоджується з правомірним висновком місцевого господарського суду про те, що прокурором та позивачем не надано доказів на підтвердження відомостей щодо нормативної грошової оцінки одного квадратного метра земель з відповідним цільовим призначенням м. Мени на підставі яких здійснено розрахунок безпідставно збережених коштів, як й не надано доказів на підтвердження прийняття органом місцевого самоврядування відповідного рішення щодо ставок орендної плати, необхідних для розрахунку суми, заявленої прокурором до стягнення.

Інші доводи, наведені прокурором у апеляційній скарзі та відповіді на відзив, колегією суддів до уваги не приймаються з огляду на те, що вони є необґрунтованими та такими, що спростовуються вищевикладеним та матеріалами справи.

В свою чергу, викладені відповідачем у відзиві на апеляційну скаргу твердження є документально обґрунтованими та такими, що належним чином досліджені судом першої інстанції при розгляді даної справи.

Отже, висновки суду першої інстанції про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами.

Таким чином, за результатами апеляційного перегляду, судовою колегією не встановлено неправильного застосування судом першої інстанції норм матеріального права чи порушення норм процесуального права під час винесення оскаржуваного рішення і підстав для його зміни чи скасування, за мотивів наведених у апеляційній скарзі, колегія суддів теж не вбачає, у зв`язку з чим апеляційна скарга прокурора задоволенню не підлягає.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у рішенні суду, питання вичерпності висновків господарського суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції ураховує, що Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (далі - Конвенція) зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. У справі "Трофимчук проти України" Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не можна розуміти як вимогу детально відповідати на кожен довід. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст. 6 Конвенції, може бути визначено тільки у контексті конкретних обставин справи.

Відповідно до ст. 276 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Висновки за результатами апеляційної скарги

За викладених обставин, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм процесуального права та матеріального права.

Скаржником не доведено наявності підстав, визначених ст. 277 Господарського процесуального кодексу України, для скасування рішення та для задоволення апеляційної скарги, таких підстав колегією суддів також не встановлено.

Таким чином, судова колегія вважає, що підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування або зміни оскарженого у даній справі судового рішення не вбачається.

Судові витрати

Згідно із ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на скаржника.

Керуючись ст.ст. 129, 269, 275, 276, 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Чернігівської обласної прокуратури залишити без задоволення, рішення Господарського суду Чернігівської області від 11.10.2024 у справі № 927/654/24 - без змін.

Матеріали справи № 927/654/24 повернути до Господарського суду Чернігівської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст.ст. 287 - 289 ГПК України.

Повний текст постанови складено 10.02.2025.

Головуючий суддя І.А. Іоннікова

Судді А.І. Тищенко

Ю.Б. Михальська