ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
33601 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 січня 2025 року Справа № 906/732/24
Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий суддя Маціщук А.В.
суддя Мельник О.В.
суддя Василишин А.Р.
секретар судового засідання Петрук О.В.
за участю представників сторін:
позивача Товариства з обмеженою відповідальністю "Амба Грейн" - адв. Андрєєв О.І.
відповідача Фермерського господарства "МАВ-2007" - адв. Кравчук А.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу позивача Товариства з обмеженою відповідальністю "Амба Грейн"
на рішення Господарського суду Житомирської області від 07.11.2024 р.
постановлене у м. Житомир, повний текст складено 12.11.2024 р.
у справі № 906/732/24 (суддя Давидюк В.К.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Амба Грейн"
до відповідача Фермерського господарства "МАВ-2007"
про стягнення 499731,15 грн. пені та штрафу
В С Т А Н О В И В :
Відповідно до рішення від 07.11.2024 р. у справі № 906/732/24 Господарський суд Житомирської області відмовив у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Амбра Грейн" до Фермерського господарства "МАВ-2007" про стягнення 499731,15 грн. пені та штрафу. Суд першої інстанції ухвалив про розподіл судових витрат і згідно з рішенням суду підлягає стягненню з позивача Товариства з обмеженою відповідальністю "Амбра Грейн" на користь відповідача Фермерського господарства "МАВ-2007" 40000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу.
Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, позивач Товариство з обмеженою відповідальністю "Амбра Грейн" звернувся до Північно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, у якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким задоволити позовні вимоги у повному обсязі.
Вважає, що суд першої інстанції неправильно застосував норми матеріального права, зокрема статті 525, 526, 530 Цивільного кодексу України, які зобов`язують сторони виконувати зобов`язання належним чином у встановлений строк; ігнорував надані позивачем докази належного виконання скаржником умов договору, що суперечить статті 74 Господарського процесуального кодексу України, яка зобов`язує суд належно оцінювати докази; суд не врахував, що одностороннє повернення передоплати відповідачем суперечить статтям 610 та 611 Цивільного кодексу України, які передбачають наслідки порушення зобов`язань.
Пояснює, що позивач не отримував жодної інформації стосовно готовності відповідача передати товар, і докази протилежного суду не надавалися, натомість судом першої інстанції були повністю проігноровані докази позивача щодо надання транспорту під завантаження на виконання договору.
Зауважує, що внаслідок невиконання відповідачем умов договору поставки, позивач був вимушений для недопущення порушення експортних домовленостей з міжнародними контрагентами, придбати неотриманий від відповідача товар у інших контрагентів за цінами значно вище.
Також вважає, що 40000,00 грн. витрат на правничу допомогу, які згідно з рішенням підлягають стягнення з позивача, є необґрунтованими та документально не підтвердженими.
Просить скасувати рішення Господарського суду Житомирської області у справі № 906/732/24 та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги ТОВ «Амбра Грейн» у повному обсязі.
Відповідач Фермерське господарство "МАВ-2007" подав відзив на апеляційну скаргу, в якому заперечує проти доводів ТОВ "Амбра Грейн" у скарзі, вважає їх необґрунтованими, безпідставними, оскільки вони не відповідають реальним обставинам та нормам чинного законодавства України.
Пояснює, що 17.04.2024 р. Фермерське господарство «МАВ-2007» підписало договір поставки № 17/2-04/24К та надіслано 2 примірники для підпису та повернення Товариству з обмеженою відповідальністю «Амбра Грейн», яке не повернуло піписаний примірник договору відповідачу. Натомість копію підписаного примірника договору відповідач отримав тільки разом з позовною заявою.
19.04.2024 р. ТОВ «Амбра Грейн» перерахувало ФГ «МАВ-2007» попередню оплату в сумі 3000000,00 грн. і працівника позивача почали телефонувати і вимагати невідкладної поставки товару за договором поставки № 17/2-04/24К від 17.04.2024 р. Оскільки підписаний примірник договору був відсутній у фермерського господарства, тому відповідач вимагав від працівників ТОВ «Амбра Грейн» повернути примірник договору поставки № 17/2-04/24К від 17.04.2024 р. та узгодити строки поставки, а саме - забрати товар до 24.04.2024 р. Натомість домовленості сторони не досягнули, тому відповідач вирішив повернути попередню оплату позивачу з метою отримати 100% оплати по факту відвантаження товару після 24.04.2024 р.
Наполягає, що ФГ «МАВ-2007» від договору поставки № 17/2-04/24К від 17.04.2024 р. не відмовлялось і на даний час.
Стверджує, що у період з 24.04.2024 р. по 28.05.2024 р. ТОВ «Амбра Грейн» не зверталось до відповідача з вимогою (проханням) передати товар, визначений у договорі відповідному перевізнику, і докази такого відсутні, а також відсутні докази відмови відповідача від передачі товару позивачу за визначеною у договорі адресою в період з 19.04.2024 р. до 28.05.2024 р. включно.
Також звертає увагу, що у матеріалах справи відсутні докази на підтвердження факту прибуття автотранспорту позивача на територію відповідача, про що стверджує позивач. Пояснює, що територія ФГ «МАВ-2007» не є закритою і пункт пропуску на територію відсутній, тому пояснення водія ОСОБА_1 є недостовірними.
Посилається на норми ст. 664, 689 Цивільного кодексу України та умови п. 4.1 договору та доводить, що окремого підтвердження готовності товару до поставки та визначення місця для направлення транспорту позивачеві не було потрібно, оскільки всі необхідні відомості визначені у договорі.
Також вважає, що заявлені відповідачем витрати на правничу допомогу у розмірі 40000,00 грн є доведеними, документально обґрунтованими і такими, що відповідають критерію розумної необхідності таких витрат.
Просить у задоволенні апеляційної скарги відмовити у повному обсязі.
24.01.2025 р. позивач Товариство з обмеженою відповідальністю "Амба Грейн" подав додаткові пояснення у справі.
Вважає, що зустрічним/першочерговим зобов`язанням продавця/відповідача було підготувати товар для передачі покупцеві у встановленому договором місці та поінформувати покупця про готовність до його передачі у певну дату, натомість жодної інформації стосовно готовності відповідача передати товар позивач не отримував, що є ключовим моментом у розгляді справи, який суд першої інстанції проігнорував.
Зазначає, що дії перевізника водія ОСОБА_1 та позивача узгоджуються з положеннями укладеного договору і підтверджуються відповідними документами, наданими до матеріалів справи.
Просить скасувати рішення Господарського суду Житомирської області у справі № 906/732/24 та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги ТОВ «Амбра Грейн» у повному обсязі.
26.01.2025 р. відповідач Фермерське господарство "МАВ-2007" також подав додаткові пояснення, у яких заперечує проти доводів позивача ТОВ "Амбра Грейн" і доводить, що позивачем не надано документів, які б підтверджували укладення договору перевезення вантажу та його виконання, відповідно, позивачем не доведено неналежного виконання відповідачем свого зобов`язання за договором в частині своєчасної поставки товару; транспорт для відвантаження товару позивачу та документи, які засвідчують повноваження перевізника відповідачу не були надані, у зв`язку з чим постачальником не було порушено п.п.5.4, 5.5 умов договору.
Просить у задоволенні апеляційної скарги відмовити у повному обсязі, а рішення Господарського суду Житомирської області - залишити без змін.
В судовому засіданні 27.01.2025 р. представник скаржника/позивача підтримав доводи апеляційної скарги, просив її задоволити. Представник відповідача заперечив проти доводів апеляційної скарги з підстав, викладених у відзиві на апеляційну скаргу.
Розглянувши апеляційну скаргу, заслухавши у судовому засіданні пояснення представників сторін, вивчивши матеріали справи, наявні в ній докази, перевіривши оцінку обставин справи та повноту їх встановлення судом першої інстанції, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції при винесенні оскаржуваного рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Північно-західного апеляційного господарського суду вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Відповідно до ч. 1 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено наступне.
Суду наданий договір поставки № 17/2-04/24К, укладений 17.04.2024 р. Товариством з обмеженою відповідальністю "Амбра Грейн" як покупцем і Фермерським господарством "МАВ-2007" як постачальником /а.с. 7 - 8 у т.1/. Відповідно до п. 1.1. цього договору постачальник зобов`язався поставити й передати у власність, а покупець зобов`язався прийняти й оплатити сільськогосподарську продукцію, а саме: кукурудзу, врожаю 2023 року, походження Україна, код товару згідно УКТ ЗЕД 1005, на умовах передбачених договором
Згідно з п. 2.1 договору загальна кількість товару складає 600 метричних тон +/- 10% - за вибором покупця. Зазначена кількість може змінюватися за згодою сторін з оформленням відповідної додаткової угоди, яка є невід`ємною частиною цього договору. Остаточна кількість товару визначається у видаткових накладних, які підписуються кожною із сторін.
Відповідно до п. 3.1. договору ціна товару становить 5000,00 грн. без ПДВ за 1 метричну тону, разом з ПДВ - 5700,00 грн.
У п. 3.2. договору визначено, що оплата вартості поставленого товару здійснюється безготівково в національній валюті України - гривні шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника на умовах попередньої оплати в розмірі 86% на підставі виставленого рахунку після завантаження та доплати в розмірі 14% протягом 5 (п`яти) банківських днів з дати реєстрації постачальником податкової накладної на 100% поставленого товару та за умови отримання покупцем поштою всіх оригіналів та завірених належним чином копій документів, які зазначені у п. 4.3 та п. 8.11 цього договору.
Відповідно до п. 4.1 договору постачальник здійснює поставку товару в повному обсязі на умовах FCA, відповідно до "Інкотермс -2020". Постачальник зобов`язаний передати товар у розпорядження покупцеві на своєму складі, готовим до транспортування за адресою: Україна, 13412, Житомирська область, Бердичівський район, с. Нова Котельня в строк до "24" квітня 2024 року включно.
Згідно з п. 4.2. договору постачання товару здійснюється автомобільним транспортом залучених покупцем перевізників, повноваження яких мають бути підтверджені відповідною інформацією, якщо інше не визначено умовами даного договору.
Разом з товаром постачальник зобов`язується передати покупцю належним чином оформлені видаткову накладну, товарно-транспортну накладну, оригінал договору та перелік документів відповідно до цього договору (п. 4.3 договору). Право власності на товар переходить від постачальника до покупця з моменту завантаження товару та підтверджується видатковою накладною та товарно-транспортною накладною (п. 4.5. договору). Дата, вказана покупцем у видатковій накладній про прийняття товару, є датою поставки товару постачальником (п. 4.6. договору).
Відповідно до п. 5.4 договору у випадку порушення постачальником строків постачання товару, він сплачує покупцеві пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на дату такого прострочення, від суми непоставленого товару за кожен день прострочення, за умови вчасного забезпечення покупцем транспортом.
Згідно з п. 5.5 договору за непостачання товару більш ніж на 5 (п`ять) календарних днів постачальник зобов`язаний додатково сплатити покупцеві штраф у розмірі 10% від суми непоставленого товару. Постачальник сплачує штраф протягом трьох днів з моменту отримання відповідної вимоги (п. 5.5. договору).
Якщо після закінчення строку поставки товару постачальник не виконав свої зобов`язання за цим договором повністю або частково, покупець що здійснив попередню оплату, має право вимагати повернення грошових коштів у сумі непоставленого (недопоставленого) товару, а постачальник зобов`язаний на письмову вимогу покупця протягом двох банківських днів повернути зазначені кошти (п. 5.7. договору).
Договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами і діє до повного виконання сторонами всіх своїх зобов`язань за цим договором (п. 8.1 договору).
Згідно з п. 8.13, 8.14, 8.15 договору сторони домовилися, що вся електронна переписка по умовам цього договору ведеться шляхом надсилання електронних листів на електронну адресу сторін. Електронна адреса відповідального представника постачальника - "ІНФОРМАЦІЯ_3". Електронна адреса відповідального представника покупця - « ІНФОРМАЦІЯ_1 ».
Договір підписаний представниками сторін і завірений печатками юридичних осіб.
Відповідно до платіжної інструкції № 8044 від 19.04.2024 р., позивач перерахував відповідачеві 3000000,00 грн. з призначенням платежу «за кукурудзу, дог 17/2-04-24К від 17.04.2024 р., рах 10 від 18.04.2024 р. у т.ч. ПДВ 14 % 368421,05 грн.» /а.с. 14 у т.1/.
Відповідач повернув кошти у сумі 3000000,00 грн. за платіжною інструкцією № 1608 від 19.04.2024 р., зазначивши призначенням платежу «повернуто авансовий платіж за кукурудзу, у т.ч. ПДВ 14 % 368421,05 грн.» /а.с. 15 у т.1/.
22.04.2024 р. о 14:38 год. позивач на електронну адресу відповідача - ІНФОРМАЦІЯ_2 надіслав електронний лист про подачу автотранспорту на навантаження, у якому повідомлялось, що 24.04.2024 р. позивач збирається поставити машини під завантаження кукурудзи згідно з договорами № 17/02-04/24К та № 17/03-04/24К від 17.04.2024 р. Також зазначено, що за можливості надати і навантажити кукурудзу раніше, товариство зможе надати машини раніше /а.с. 21 у т.1/.
Аналогічного змісту електронний лист позивач надіслав відповідачу 22.04.2024 р. о 14:42 год. /а.с. 20 у т.1/.
24.04.2024 р. о 14:30 год. позивач на електронну адресу відповідача - ІНФОРМАЦІЯ_2 надіслав електронний лист, у якому повідомив про направлення листів навантаження під завантаження кукурудзи згідно договорів № 17/02-04/24К та № 17/03-04/24К /а.с. 19 у т.1/.
Додатків до такого листа - листів навантаження суду не надано.
Разом з тим, відповідно до листа від 24.04.2024 р. № 235 /а.с. 18 у т.1/ ТОВ «Амбра Грейн» просило ФГ «МАВ-2007» відвантажити з 24.04.2024 р. на автомобільний транспорт кукурудзу урожаю 2023 року згідно з договором поставки № 17/2-04/24К від 17.04.2024 р. У листі надано перелік автомобільного транспорту, який складається з 24 авто (марку авто, номер авто,) та перелік водіів (прізвище, ім`я, по батькові водія та номер водійського посвідчення). Доказів направлення такого листа відповідачу матеріали справи не містять, але відповідач підтвердив одержання такого листа з переліком транспортних засобів і водіів.
ТОВ «Амбра Грейн» стверджує про прибуття транспорту 24.04.2024 р. на виконання умов договору, тоді як ФГ «МАВ-2007» не допустив транспорт на свою територію для навантаження. У зв`язку з цим листом від 17.06.2024 р. № 261 ТОВ «Амбра Грейн» вимагало від ФГ «МАВ-2007» сплатити штрафні санкції в сумі 499731,15 грн. за порушення строків поставки товару за договором поставки від 17.04.2024 р. № 17/2-04-24К /а.с. 26 у т.1/. Доказів направлення такого листа ФГ «МАВ-2007» матеріали справи не містять, і відповідач заперечує одержання такої вимоги.
ТОВ «Амбра Грейн» звернулося до Господарського суду Житомирської області з позовною заявою про стягнення з ФГ «МАВ-2007» 157731,15 грн. пені та 342000,00 грн., нарахованих на підставі умов п.5.4, 5.5 договору за порушення термінів поставки.
До позовної заяви ТОВ «Амбра Грейн» додав договір про надання транспортно-експедиційних послуг з перевезення вантажу № 27102022 /а.с. 22 зв. - 23 у т.1/, укладений 24.04.2024 р. ТОВ «Амбра-Грейн» та фізичною особою-підприємцем Кулевським Євгенієм Олександровичем, та акт виконаних робіт від 26.04.2024 р. № 5/24, згідно з яким ФОП Кулевський Є.О. та ТОВ «Амбра Грейн» погодили, що виконані наступні роботи : надання послуг перевезення згідно договору № 08042024 від 08.04.2024 р., холостий пробіг смт: Попільня - с. Стара Котельня.
Відповідач ФГ "МАВ-2007" позовні вимоги не визнає і заперечує факт направлення позивачем автотранспортних засобів до складу відповідача, як це передбачено умовами п.п.4.1-4.2 договору, відповідно заперечує факт невиконання ним/відповідачем умов договору.
Суд першої інстанції відмовив у позові, оскільки не встановив підстави для стягнення з відповідача пені та штрафу відсутні, і колегія суддів погоджується із таким висновком суду першої інстанції з урахуванням такого.
Господарський договір згідно зі ст.174 ГК України є однією із підстав виникнення господарського зобов`язання.
На умовах договору № 17/2-04/24К від 17.04.2024 р. сторонами встановлені правовідносини з поставки, які врегульовані нормами глави 54 ЦК України та главою 30 ГК України.
Згідно зі ст.ст.1-4, 181 ГК України до господарських відносин застосовуються правила Цивільного кодексу України з врахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України. Статтею 175 ГК України визначено, що майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.
Відповідно до норм ч. 1 ст. 265 ГК України, ч.1 ст.712 ЦК України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно з ч.6 ст. 265 ГК України та ч.2 ст. 712 ЦК України до відносин поставки до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Відповідно до ст. 664 ЦК України обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: 1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар; 2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару. Договором купівлі-продажу може бути встановлений інший момент виконання продавцем обов`язку передати товар. Товар вважається наданим у розпорядження покупця, якщо у строк, встановлений договором, він готовий до передання покупцеві у належному місці і покупець поінформований про це. Готовий до передання товар повинен бути відповідним чином ідентифікований для цілей цього договору, зокрема шляхом маркування. Якщо з договору купівлі-продажу не випливає обов`язок продавця доставити товар або передати товар у його місцезнаходженні, обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент здачі товару перевізникові або організації зв`язку для доставки покупцеві.
Згідно з ч. 1, 2 ст. 613 Цивільного кодексу України кредитор вважається таким, що прострочив, якщо він відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником, або не вчинив дій, що встановлені договором, актами цивільного законодавства чи випливають із суті зобов`язання або звичаїв ділового обороту, до вчинення яких боржник не міг виконати свого обов`язку. Якщо кредитор не вчинив дії, до вчинення яких боржник не міг виконати свій обов`язок, виконання зобов`язання може бути відстрочене на час прострочення кредитора.
Згідно ст. 193 ГК України, ст.ст. 526, 527, 530 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання, якщо інше не встановлено законом або договором, не випливає із суті зобов`язання. Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Дослідивши надані позивачем докази, колегі суддів відзначає, що не має значення в межах предмету доказування та обставина, що відповідач повернув позивачеві кошти у сумі 3000000,00 грн. за платіжною інструкцією від 19.04.2024 р., зазначивши призначенням платежу «повернуто авансовий платіж за кукурудзу, у т.ч. ПДВ 14 % 368421,05 грн.» /а.с. 15 у т.1/. Відповідач пояснив таке повернення коштів тим, що на час одержання від позивача суми 3000000,00 грн. не було одержано підписаного примірника договору, що викликало сумніви у розумінні обов`язків постачальника.
Разом з тим, звертається увага, що відповідно до п. 3.2 договору оплата вартості поставленого товару здійснюється шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника на умовах попередньої оплати на підставі виставленого рахунку. Натомість суду рахунок на оплату як підстава платежу не наданий, і відповідач заперечує виставлення такого рахунку, пояснивши про відсутність у нього станом на 19.04.2024 р. підписаного іншою стороною договору.
Доказів одержання (дати одержання) сторонами - як позивачем, так і відповідачем - підписаного примірника договору суду не надано. Натомість обидві сторони в обгрунтування своїх доводів і заперечень посилаються на умови договору № 17/2-04-24К від 17.04.2024 р., і відповідач наполегливо заявляє про намір виконувати поставку на умовах цього договору, тому колегія суддів оцінює наданий суду договір поставки № 17/2-04/24К, укладений 17.04.2024 р. Товариством з обмеженою відповідальністю "Амбра Грейн" як покупцем і Фермерським господарством "МАВ-2007" як постачальником /а.с. 7 - 8 у т.1/, як належний, допустимий і достовірний доказ у справі.
Отже, відповідно до умов п. 4.1 договору постачальник зобов`язаний передати товар у розпорядження покупцеві на своєму складі, готовим до транспортування за адресою: Україна, 13412, Житомирська область, Бердичівський район, с. Нова Котельня. Тому саме на позивача покладається обов`язок одержати товар на складі відповідача.
Натомість доказів вчинення позивачем таких дій немає, що виключає відповідальність відповідача.
При цьому колегя суддів звертає увагу, що електронне листування, зокрема, листи від 22.04.2024 р. із повідомленням про те, що 24.04.2024 р. позивач збирається поставити машини під завантаження кукурудзи згідно договорів № 17/02-04/24К та на № 17/03-04/24К від 17.04.2024 р., за своїм змістом є свідченням про намір одержати товар - без вказівки про конкретні автомобілі та водіів.
Відповідач у суду першої інстанції заперечував одержання таких електронних листів. Натомість відповідно до норм ст.74 ГПК України на кожну сторону, в цьому випадку - на позивача покладається обов`язок довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх позовних вимог, подавши суду докази в установленому порядку.
Разом з тим, подані позивачем роздруківки (копії) електронного листування не завірені в установленому порядку і позивачем зазначено про наявність у нього оригіналу такого електронного доказу, хоча суду такі оригінали не подані. Відповідно до норм ч. 3-4 ст. 96 ГПК України учасники справи мають право подавати електронні докази в паперових копіях, посвідчених в порядку, передбаченому законом. Паперова копія електронного доказу не вважається письмовим доказом. Учасник справи, який подає копію електронного доказу, повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу електронного доказу.
Відповідно до ч. 5 ст. 96 ГПК України суд може не взяти до уваги копію (паперову копію) електронного доказу, у випадку якщо оригінал електронного доказу не поданий, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (паперової копії) оригіналу. Відповідні висновки щодо належності та допустимості таких доказів викладені у постановах Верховного Суду від 19.01.2021 р. у справі № 922/51/20 та від 14.12.2021 р. у справі № 910/17662/19 і враховуються олегією суддів відповідно до ч.6 ст.13 Закону України "Про судоустрій та статус суддів", ч.4 ст. 236 ГПК України.
Отже, суд може розглядати наведене електронне листування між особами в сукупності з іншими доказами.
Натомість позивач стверджує, що на виконання умов договору ТОВ «Амбра Грейн» забезпечив прибуття транспорту, а саме автомашини НОМЕР_1 , причіп НОМЕР_2 з водієм Кулевським Олександром Олександровичем на територію складу ФГ «МАВ-2007», але йому не відкрили ворота та не пустили на територію. Про такі обставини водієм ОСОБА_1 надані письмові пояснення /а.с. 22 у т.1/.
До позовної заяви позивач ТОВ «Амбра Грейн» надав акт виконаних робіт від 26.04.2024 р. № 5/24 /а.с. 24 у т.1/, за змістом якого ФОП Кулевський Є.О. виконав на замовлення ТОВ «Амбра Грейн» згідно з договором № 08042024 від 08.04.2024 р. наступні роботи та послуги : надання послуг перевезення згідно договору - холостий пробіг смт: Попільня - с. Стара Котельня. У акті зазначено, що виконана робота задовольняє умови договору, і вартість виконаних робіт та послуг складає 3600,00 грн. Акт виконаних робіт підписаний представниками сторін та завірений печаткою позивача.
Одночасно суду наданий договір про надання транспортно-експедиційних послуг з перевезення вантажу № 27102022, укладений 24.04.2024 р. ТОВ «Амбра-Грейн»/замовник та фізичною особою-підприємцем Кулевським Євгенієм Олександровичем/виконавець /а.с. 22 зв. - 23 у т.1/.
Відповідач 29.07.2024 р. подав відзив на позовну заяву /а.с. 52 - 57 у т.1/, у якому зазначив, зокрема, що доданий до позовної заяви акт виконаних робіт № 5/24 від 26.04.2024 р. містить посилання на договір № 08042024 від 08.04.2024 р., тоді як холостий пробіг за доводами позивача здійснювався на підставі іншого договору про надання транспортно-експедиційних послуг з перевезення вантажу - № 27102022 від 24.04.2024 р., відповідно, наданий суду акт виконаних робіт № 5/24 від 26.04.2024 р. був складений на виконання зовсім іншого договору.
Крім того, відповідач пояснив, що територія ФГ «МАВ-2007» не є закритою і не об лаштована пунктом пропуску на територію, тому є незрозумілими пояснення водія Кулевського О.О. про не допуск автомобіля для завантаження.
05.08.2024 р. позивач подав до суду першої інстанції відповідь на відзив /а.с. 66 - 68 у т.1/ із поясненнями про те, що помилково надав інший договір та у зв`язку з цим просив суд долучити договір про надання транспортно-експедиційних послуг з перевезення вантажу від 08.04.2024 р. № 08042024 /а.с. 69 - 71 у т.1/, укладений ТОВ «Амбра-Грейн» як замовником та фізичною особою-підприємцем Кулевським Євгенієм Олександровичем як виконавцем.
12.08.2024 р. відповідач подав до суду першої інстанції заперечення на відповідь на відзив /а.с. 76 - 80 у т.1/, у яких звернув увагу, що у акті виконаних робіт № 5/24 від 26.04.2024 р., яким позивач підтверджує подачу транспорту для відвантаження товару, зазначено, що холостий пробіг було здійснено з смт. Попільня до с. Стара Котельня, тоді як склад ФГ «МАВ-2007» знаходиться в с. Нова Котельня, про що зазначено в договорі. Натомість село Стара Котельня і село Нова Котельня є різними населеними пунктами.
30.08.2024 р. позивач подав до суду першої інстанції додаткові пояснення /а.с. 83 - 85 у т.1/, стверджуючи про помилку в акті, та у зв`язку з цим надав суду коректний/замінений акт /а.с. 88 у т.1/, за змістом яого ФОП Кулевський Є.О. та ТОВ «Амбра Грейн» підтверджують надання послуг перевезення згідно з договором № 08042024 від 08.04.2024 р.: холостий пробіг з смт Попільня до с. Нова Котельня.
Колегія суддів оцінює такі письмові пояснення водія і надані суду договори і акти про виконані транспортні послуги від 26.04.2024 р. як неналежні та недостовірні докази, враховуючи наступне.
Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Згідно зі ст.76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.
Відповідно до статті 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.
Слід зауважити, що Верховний Суд в ході касаційного перегляду судових рішень неодноразово звертався загалом до категорії стандарту доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 02.10.2018 р. у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 р. у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019 р. у справі № 902/761/18, від 04.12.2019 р. у справі № 917/2101/17).
Аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 р. у справі № 129/1033/13-ц (провадження № 14-400цс19).
Такий підхід узгоджується з судовою практикою Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції (пункт 1 статті 32 Конвенції). Так, зокрема, у рішенні 23.08.2016 у справі "Дж. К. та Інші проти Швеції" ("J.K. AND OTHERS v. SWEDEN") ЄСПЛ наголошує, що "у країнах загального права у кримінальних справах діє стандарт доказування "поза розумним сумнівом ("beyond reasonable doubt"). Натомість, у цивільних справах закон не вимагає такого високого стандарту; скоріше цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням "балансу вірогідностей". Суд повинен вирішити, чи являється вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує довіри".
Відповідно до частини четвертої статті 11 ГПК України, статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику зазначеного Суду як джерело права.
Некоректне оформлення і подання суду доказів ставить під сумнів зміст доводів позивача про те, що ним направлена для завантаження автомашина НОМЕР_1 із причіпом НОМЕР_2 з водієм Кулевським Олександром Олександровичем, яка не була допущена на територію відповідача.
Звертається увага, що належним доказом виконання перевезення з урахуванням норм ст..76 ГПК України, ст.8 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність" та Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 р. № 88, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 05.06.1995 р. за № 168/704 (зі змінами) має бути товарно-транспортна накладна чи подорожній лист (якщо використовується підприємством). Натомість такі облікові документи суду не надані, хоча в судовому засіданні апеляційному суду представник позивача повідомив про існування товарно-транспортної накладної стосовно маршруту 26.04.2024 р., але не пояснив причини неподання первинних документів суду.
Довіреність № 41 від 24.04.2024 р. /а.с. 74 у т.1/ видана позивачем Кулевському Олександру Олександровичу на отримання від ФГ «МАВ-2007» цінностей за рахунком № 10 від 18.04.2024 р. є одностороннім документом, який видається на підтвердження повноважень, тому сама по собі не підтверджує факт господарської операції.
Зазначений рахунок № 10 від 18.04.2024 р. суду для оцінки не наданий, тому посилання на нього немає змісту.
За відсутності належних доказів письмові пояснення чи акт виконаних робіт оспорюваного і відкоригованого на стадіі судового розгляду змісту не може оцінюватись судом як належні, допустимі та вірогідні докази про подію, яка мала б значення в контексті предмету спору.
Одночасно колегія суддів звертає увагу, що за умовами п. 4.1 договору визначено, що поставка здійснюється в повному обсязі на умовах FCA, відповідно до "Інкотермс-2020", і постачальник зобов`язаний передати товар покупцеві на своєму складі, готовим до транспортування за адресою: Україна, 13412, Житомирська область, Бердичівський район, с. Нова Котельня в строк до "24" квітня 2024 року включно.
Згідно з п. 4.2. договору постачання товару здійснюється автомобільним транспортом залучених покупцем перевізників, повноваження яких мають бути підтверджені відповідною інформацією, якщо інше не визначено умовами даного договору.
Як зазначено вище, на виконання п.4.2 договору позивач надав відповідну інформацію про перелік автомобільного транспорту та водіїв для відвантаження товару листом № 235 від 24.04.2024 р. /а.с.18 у т.1/. За змістом цього листа автомашини НОМЕР_1 із причіпом НОМЕР_2 з водієм Кулевським Олександром Олександровичем у переліку немає, що в судовому засіданні не заперечив, але і не пояснив представник позивача. Натомість відсутні докази, що будь який автомобільний транспорт із водіями з наведеного переліку протягом спірного періоду був направлений позивачем до відповідача для одержання товару/кукурудзи.
Отже, оцінюючи в сукупності та в послідовності вище перелічені докази та пояснення, надані позивачем на підтвердження доводів про забезпечення ним подачі транспорту на завантаження та, відповідно, невиконання відповідачем обов`язку поставити зерно у пункті завантаження, колегія суддів відхиляє такі докази як неналежні та недостовірні.
Невиконання покупцем умов договору щодо забезпечення передачі товару/зерна на складі постачальника на умовах договору унеможливлює виконання поставки, але відповідно до норм ч.2 ст.613 ЦК України виконання зобов`язання може бути відстрочене на час прострочення кредитора.
Підсумовуючи наведене, колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції про безпідставність доводів позивача про невиконання відповідачем поставки на умовах FCA, відповідно до "Інкотермс-2020", що виключає відповідальність відповідача ФГ «МАВ-2007» за прострочення поставки.
Щодо покладення на позивача відшкодування витрат відповідача на правову допомогу у суді першої інстанції в сумі 40000 грн. колегія суддів зазначає наступне.
Нормами ст. 126 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої статті 126 Господарського процесуального кодексу України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. При цьому обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (частина шоста статті 126 Господарського процесуального кодексу України), що не позбавляє суд обов`язку перевірити достовірність доказів.
Відповідно до частини п`ятої статті 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
У відповідності до ч.8 ст.129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Згідно зі ст. 26 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Згідно зі статтею 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.
Матеріалами справи підтверджено, що представництво відповідача у даній справі здійснювалось адвокатом Кравчуком А.В. на підставі договору про надання правової допомоги від 29.11.2024 р. № 557, укладеного адвокатом Кравчуком Андрієм Васильовичем та відповідачем Фермерським господарством «МАВ-2007» /а.с. 137-139 у т.1/ та ордеру від 29.07.2024 р. /а.с. 59 у т.1/.
За змістом договору сторони погодили, що клієнт/відповідач доручає, а адвокат зобов`язується надати клієнту професійну правничу допомогу, зокрема, представництво інтересів клієнта в усіх судових установах (загальних, спеціалізованих (господарських, адміністративних та ін.), третейських судах тощо).
Згідно з п. 4.1. договору клієнт у відповідності до Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" оплачує послуги адвоката з наданої правової допомоги, визначеної в п. 1.1. даного договору, за договірною ціною, що є гонораром. Перелік послуг та їх вартість, сторони узгоджують у відповідному додатку, який є невід`ємною частиною даного договору.
Відповідно до підписаного сторонами додатку № 1 до договору з метою виконання пункту 1.1. договору про надання правової допомоги № 557 від 29.07.2024 р. клієнт/відповідач сплачує адвокату 40000,00 (сорок тисяч) гривень за необхідну правову допомогу Фермерському господарству "МАВ-2007", а саме - за представництво інтересів, складання процесуальних документів та участь у судових засіданнях під час розгляду справи № 906/732/24, яка перебуває на розгляді в Господарському суді Житомирської області /а.с. 139 у т.1/.
На виконання умов договору сторони підписали акт виконаних робіт (наданих послуг) до договору № 557 про надання правової допомоги від 29.07.2024 р. /а.с. 138 зв. у т.1/ про те, що у відповідності до договору № 557 про надання правової допомоги від 29 липня 2024 року в період часу з 29 липня 2024 р. по 17 жовтня 2024 р. адвокатом було надано клієнту професійну правничу допомогу згідно вимогам зазначеного договору. Сторони погодили, що професійна правнича допомога (послуги) була надана клієнту якісно і своєчасно у повній відповідності до вимог договору. Загальна сума винагороди за надані послуги згідно з договором складає 40000,00 (сорок тисяч гривень) без ПДВ. Клієнт не має претензій до адвоката щодо якості наданої правничої допомоги і засвідчує повну відповідність її вимогам договору.
Крім того, відповідач надав суду детальний опис виконаних робіт (наданих послуг) від 17.10.2024 р., згідно з яким адвокатом в межах правової допомоги було надано наступні послуги : ознайомлення, правовий аналіз матеріалів справи № 906/732/24, підготовка стратегії захисту клієнта; збір доказів та супроводження господарської справи № 906/732/24; підготовка, відправлення позивачу та подання до Господарського суду Житомирської області наступних документів: відзиву за позовну заяву, заперечень на відповідь на відзив, клопотання про зменшення штрафних санкцій, судових дебатів та клопотань; участь в судових засіданнях в господарському суді під час розгляду справи № 906/732/24 /а.с. 139 зв. у т.1/.
Вказані вище докази на підтвердження надання правової допомоги відповідач подав до суду першої інстанції до ухвалення ним рішення по справі разом з клопотанням про відшкодування витрат на правову допомогу /а.с. 133 - 139 у т.1/. При цьому у відзиві на позовну заяву відповідач заявив про судові витрати на професійну правничу допомогу та просив суд першої інстанції стягнути 40000,00 грн. /а.с. 52 - 57 у т.1/. Таким чином, відповідачем дотримані норми ст..126, 129 ГПК України щодо строків і порядку подання доказів правничої допомоги у заявленому розмірі.
Матеріалами справи підтверджено, що відповідачем в процесі розгляду справи у суді першої інстанції були подані у визначений строк відзив на позовну заяву, заперечення на відповідь на відзив, клопотання про зменшення штрафних санкцій з додатками /а.с. 52 - 57, 76 - 80, 97 - 128 у т.1/. Крім того, протоколами судових засідань та ухвалами суду підтверджено, що представник відповідача адвокат Кравчук А.В. брав участь в судових засіданнях 30.07.2024 р., 03.10.2024 р. та 07.11.2024 р. /а.с. 61 - 62, 64, 129 - 130, 132, 148 - 150 у т.1/.
Такі надані адвокатом послуги, а саме - підготовка та подання до суду відзиву на позовну заяву, заперечення на відповідь на відзив та участь адвоката в судових засіданнях 30.07.2024 р., 03.10.2024 р. та 07.11.2024 р. - були необхідними відповідно до вимог господарського процесуального законодавства та реальними. Дослідивши зміст відзиву та заперечень на відповідь на відзив, поданих суду першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку про обґрунтованість заперечень, і такі заперечення відповідача були враховані при ухваленні рішення судом першої інстанції.
Отже, при визначенні суми відшкодування суд першої інстанції виходив із критерію реальності понесення адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також - критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, що відповідає правовій позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеній у постановах від 19.02.2020 р. у справі № 755/9215/15-ц, від 12.05.2020 р. у справі № 904/4507/18 та враховано судом відповідно до ч.6 ст.13 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», ч.4 ст.236 ГПК України.
Позивач заперечував проти стягнення витрат на правову допомогу та зазначав, що заявлена сума у 40000 гривень є необґрунтованою та документально не підтвердженою, вразавши на відсутність калькуляції витраченого часу на будь який вид робіт.
Такі запереченні є необґрунтованими з урахуванням вищенаведеного. Також звертається увага, що визначений у договорі фіксований розмір гонорару не суперечить нормам ст. 26, 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність».
Так, за умовами договору сторони погодили оплату послуг адвоката у фіксованому розмірі, особливістю якого є те, що визначення саме такої форми в договорі виключає обов`язок зазначення відомостей щодо витраченого часу та вартості кожної наданої послуги (вчиненої дії) в детальному описі робіт (наданих послуг) або в акті приймання-передачі наданих послуг. У цьому випадку встановлення сторонами в умовах договору про надання правової допомоги вартості послуг (гонорару) з надання правової допомоги клієнту у фіксованому розмірі виключає необхідність зазначення адвокатом відомостей щодо витраченого часу та вартості кожної дії виконаної ним на захист інтересів свого клієнта.
Фіксований розмір гонорару означає, що у разі настання визначених таким договором умов платежу - конкретний склад дій адвоката, що були вчинені на виконання цього договору й призвели до настання цих умов, не має значення для визначення розміру адвокатського гонорару в конкретному випадку.
Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 27.11.2024 р. у справі № 918/226/24 та такий висновок враховується колегією суддів відповідно до ч.6 ст.13 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», ч.4 ст.236 ГПК України.
Колегія суддів керується нормами ст..129 ГПК України і погоджується із висновком суду першої інстанції, що заявлена до відшкодування сума витрат на правничу допомогу 40000,00 грн. підтверджена матеріалами справи та відповідає критерію розумної необхідності таких витрат.
Підсумовуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що рішення Господарського суду Житомирської області від 07.11.2024 р. у справі № 906/732/24 ґрунтується на матеріалах справи, відповідає чинному законодавству, а тому відсутні підстави для його зміни чи скасування. Доводи викладені у апеляційній скарзі позивача не спростовують обґрунтованих висновків суду першої інстанції.
Судові витрати за розгляд позовної заяви та апеляційної скарги покладаються на скаржника згідно зі ст.129 ГПК України.
Керуючись ст. ст. 269, 270, 275, 276, 280, 281, 282 Господарського процесуального кодексу України, суд
П О С Т А Н О В И В :
Апеляційну скаргу позивача Товариства з обмеженою відповідальністю "Амба Грейн" залишити без задоволення, рішення Господарського суду Житомирської області від 07.11.2024 р. у справі № 906/732/24 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку, визначеному Господарським процесуальним кодексом України.
Справу № 906/732/24 повернути Господарському суду Житомирської області.
Повний текст постанови складений 07.02.2025 р.
Головуючий суддя Маціщук А.В.
Суддя Мельник О.В.
Суддя Василишин А.Р.
Суд | Північно-західний апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 27.01.2025 |
Оприлюднено | 11.02.2025 |
Номер документу | 125024577 |
Судочинство | Господарське |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають з правочинів щодо акцій, часток, паїв, інших корпоративних прав в юридичній особі купівлі-продажу, з них поставки товарів, робіт, послуг, з них |
Господарське
Північно-західний апеляційний господарський суд
Маціщук А.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні