Постанова

від 06.02.2025 по справі 922/1323/21

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 лютого 2025 року м. Харків Справа № 922/1323/21

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Пуль О.А., суддя Білоусова Я.О. , суддя Лакіза В.В.;

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу (вх.№2858Х/2) Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго» на ухвалу Господарського суду Харківської області від 19.11.2024 у справі №922/1323/21 (повний текст ухвали складено та підписано 25.11.2024 суддею Міньковським С.В. у приміщенні Господарського суду Харківської області)

за заявою ОСОБА_1 , м.Люботин Харківської обл.,

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Техностар», м.Харків,

про банкрутство,-

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 19.11.2024 у справі №922/1323/21 визнано вимоги кредитора, ПрАТ «Національна енергетична компанія «Укренерго», частково в сумі 4656367,94 грн, з якої: 2932036,66 грн - 14% річних, 1724331,28 грн - інфляційні збитки. Вимоги кредитора є конкурсними, але без права вирішального голосу. В решті вимоги ПрАТ «Національна енергетична компанія «Укренерго» - відхилено.

Оскаржувана ухвала суду мотивована тим, що грошові вимоги ПрАТ «НЕК «Укренерго» вже визнані господарським судом у справі про банкрутство ТОВ «Техностар» на підставі договору №80-4/2647-17 від 20.09.2017 на суму 30480622,70 грн (ухвала суду від 14.09.2021, яка набрала законної сили), з якої: 18644 484,00 грн - збитків (у розмірі попередньої оплати 18644484,00 грн), 6406146,45 грн - 14% річних за користування чужими грошовими коштами, 2860600,14 грн - індексу інфляції, 749 236,67 грн - пені за невиконання зобов`язання, 718 446,12 грн - 7% штрафу за прострочення виконання зобов`язання понад 30 днів та судовий збір на суму 1101709,32 грн у справі №922/1346/20. Нарахування на визнані судом суми грошових вимог здійснені кредитором за період з 30.09.2017 по березень 2020 та з 03.07.2018 по березень 2020. Суд зазначив, що кредитор частково просить визнати фактично вже визнані та включені грошові вимоги ПрАТ «НЕК «Укренерго» до реєстру вимог кредиторів, називаючи ці вимоги авансовим платежем згідно з договором №80-4/2647-17 від 20.09.2017 разом з сумою нарахованих інфляційних та 14 відсотків річних, але за інший період, а саме: з 30.09.2017 по 12.05.2021 та з 04.08.2018 по 12.05.2021. Господарський суд також зазначив, що подвійне покладення на боржника грошових вимог відповідно до одного й того ж договору №80-4/2647-17 від 20.09.2017 є неприпустимим. Щодо нарахування 14% річних та індексу інфляції за умовами договору №80-4/2647-17, господарський суд погодився з розрахунком, який виконаний ліквідатором, арбітражним керуючим Панасюком І.В., у розмірі 4656367,94 грн (з якої: 2932036,66 грн - 14% річних, 1724331,28 грн - інфляційні збитки (1240436,25 + 483895,03)) за період з 01.04.2020 по 12.05.2021, оскільки попередні нарахування, що визнані судом, здійсненні по березень 2020 року включно. Заявлені ПрАТ «Національна енергетична компанія «Укренерго» грошові вимоги в розмірі 4656367,94 грн господарський суд визнав обґрунтованими та підтвердженими належними доказами. Разом з тим, суд зазначив, що строк встановлений для подання кредиторами своїх заяв судом встановлено до 14.06.2021, проте заява ПрАТ «Національна енергетична компанія «Укренерго» з грошовими вимогами до суду подана 05.08.2024, тобто з пропуском 30-тиденного строку. Таким чином, грошові вимоги ПрАТ «Національна енергетична компанія «Укренерго» є конкурсними, однак не мають права вирішального голосу на зборах та комітеті кредиторів.

Приватне акціонерне товариство «Національна енергетична компанія «Укренерго» з ухвалою господарського суду не погодилось, звернулось до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати частково ухвалу Господарського суду Харківської області від 19.11.2024 у справі №922/1323/21 у частині незадоволення вимог заяви кредитора про стягнення 18644484,00 грн, прийняти нове рішення, яким задовольнити вимоги заяви кредитора з грошовими вимогами до боржника від 05.08.2024 за вх.№19581 у частині стягнення з банкрута 18644484,00 грн авансу за постановою Верховного Суду від 16.04.2024 у справі №922/1323/21 (910/7433/23) та включити дані вимоги до реєстру кредиторських вимог. В іншій частині ухвалу господарського суду Харківської області від 19.11.2024 залишити без змін. Судові витрати за подання апеляційної скарги покласти на банкрута у розмірі 2422,40 грн.

В обґрунтування апеляційної скарги заявник зазначає, що сума невиконаних зобов`язань за договором, яка визначена у справі №922/1346/20 та у справі №922/1323/21 (910/7433/23) постановою Верховного Суду від 16.04.2024 по поверненню сплаченого авансу, складає 18644484,00 грн з ПДВ. З висновком господарського суду про те, що збитки, які стягнуто за постановою у справі №922/1346/20 у сумі 18644484,00 грн як збитки, стягнуті на підставі вимог ст.22 Цивільного кодексу України, дорівнює суми неповернутого авансу та не може бути стягнуто подвійно з боржника, апелянт не погоджується та зазначає, що Верховним Судом при дослідженні матеріалів справи №922/1323/21 (910/7433/23) зроблено однозначний висновок, а саме: «пункт 58 постанови вказує на те, що під час розгляду справи №922/1346/20 судом апеляційної інстанції (постанова від 24.02.2021) встановлено, що відповідач (ТОВ «Техностар») порушив взяте на себе зобов`язання по здійсненню робіт та суму попередньої оплати не повернув», що, на думку апелянта, є беззаперечним доказом прямого розмежування виниклої природи стягнутих збитків у розумінні вимог ст.22 Цивільного кодексу України та не є тотожним сумі неповернутого авансу у грошовому еквіваленті в сумі 18644484,00 грн. Відтак господарський суд не урахував той факт, що правова природа збитків не пов`язана зі сплаченими авансовими коштами та не є взаємопов`язаною при її поверненні кредитору в разі невиконання зобов`язань за договором, факт якого не заперечується боржником та встановлений судом в рішеннях та постановах, які набрали законної сили.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 09.12.2024 витребувано у Господарського суду Харківської області матеріали справи №922/1323/21, необхідні для розгляду скарги, та ухвалено надіслати їх до Східного апеляційного господарського суду. Відкладено вирішення питань, пов`язаних з рухом апеляційної скарги, до надходження матеріалів справи №922/1323/21.

12.12.2024 том 14 матеріалів справи надійшов до Східного апеляційного господарського суду.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 17.12.2024 апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго» залишено без руху. Встановлено заявнику апеляційної скарги 10-денний строк з дня вручення цієї ухвали для усунення недоліків апеляційної скарги. Роз`яснено заявнику апеляційної скарги, що не усунення недоліків, визначених цією ухвалою, має наслідки передбачені статтями 174, 260 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 30.12.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго» на ухвалу Господарського суду Харківської області від 19.11.2024 у справі №922/1323/21. Повідомлено учасників справи про призначення розгляду апеляційної скарги на 06.02.2025 о 16:00 годині у приміщенні Східного апеляційного господарського суду. Встановлено учасникам справи строк по 30.01.2025 включно для подання відзиву на апеляційну скаргу, заяв, клопотань та письмових пояснень з доказами їх надсилання іншим учасникам провадження. Запропоновано учасникам справи надати оригінали документів для огляду у судовому засіданні, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення і мають значення для справи; витяги з Єдиного держреєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на день розгляду апеляційної скарги.

28.01.2025 через підсистему «Електронний суд» від ліквідатора боржника, арбітражного керуючого Панасюка І.В., до суду надійшов відзив (вх.№1317) на апеляційну скаргу, в якому зазначає, що господарський суд звернув увагу кредитора на те, що подвійне покладення на боржника грошових вимог відповідно до одного й того ж договору, є неприпустимим. Вказані кредиторські вимоги не були визнані ліквідатором ТОВ «Техностар» та не були визнані Господарським судом Харківської області ухвалою від 19.11.2024 у справі №922/1323/24. Отже, господарський суд цілком слушно визнав вимоги кредитора - Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго» частково у сумі 4656367,94 грн, з якої: 2932036,66 грн - 14% річних, 1724331,28 грн -інфляційні збитки, а в решті кредиторські вимоги відхилив.

29.01.2025 через підсистему «Електронний суд» від ТОВ «Високовольтний сервіс» до суду надійшов відзив (вх.№1411) на апеляційну скаргу, в якій зазначає, що заявлені кредиторські вимоги Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго» є безпідставними, тому апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

У судовому засіданні 06.02.2025 представник Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго» вимоги апеляційної скарги підтримав у повному обсязі та просив суд задовольнити апеляційну скаргу.

Ліквідатор боржника, арбітражний керуючий Панасюк Іван Вікторович, проти задоволення апеляційної скарги заперечував з підстав, зазначених у відзиві на апеляційну скаргу. Просив суд залишити апеляційну скаргу без задоволення, ухвалу господарського суду - без змін.

Інші учасники справи у судове засідання не з`явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Відповідно до ст.269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Дослідивши матеріали справи, викладені в апеляційній скарзі доводи та вимоги, заслухавши учасників справи, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції у межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду зазначає таке.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 13.05.2021 у справі №922/1323/21 відкрито провадження у справі про банкрутство ТОВ «Техностар».

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 14.09.2021 за результатом проведення попереднього засідання судом визначено вимоги кредиторів, які вносяться розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів, призначено проведення зборів кредиторів та розгляд справи в підсумковому засіданні суду.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 07.02.2023 (з урахуванням ухвали Господарського суду Харківської області про виправлення описки від 16.02.2023) призначено розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Панасюка Івана Вікторовича.

Постановою Господарського суду Харківської області від 13.07.2023 у справі №922/1323/21 ТОВ «Техностар» визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, припинено повноваження розпорядника майна Панасюка І.В. та призначено ліквідатором арбітражного керуючого Панасюка І.В.

05.08.2024 Приватне акціонерне товариство «Національна енергетична компанія «Укренерго» звернулось до господарського суду з заявою з грошовими вимогами до боржника на загальну суму 32547954,55 грн, в якій, зокрема, просило:

-вжити заходів забезпечення збереження майна боржника «Комплектний розподільчий пристрій КРУ 6 кВ, серія ВМ-1 в БМЗ (аналог КРУМ-6 кВ типу серії SKP з комірками 6 кВ по типу D- 12Р) у кількості 1 шт., загальною вартістю 18644484,00 грн з ПДВ» та забезпечення вимог кредиторів шляхом накладення арешту на все рухоме та нерухоме майно боржника, наслідком є також задоволення і клопотання у частині заборони органам та суб`єктам, які здійснюють повноваження у сфері державної реєстрації прав, а саме: виконавчим органам сільських, селищних та міських рад, Київській Севастопольській міським, районним, районним у містах Києві та Севастополі державним адміністраціям, акредитованим суб`єктам та державним реєстраторам прав на нерухоме майно, в тому числі державним та приватним виконавцям, державним та приватним нотаріусам, здійснювати будь-які реєстраційні дії, в тому числі, але не виключно, державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно (в тому числі, але не виключно реєстрацію права власності, зміну відомостей про власника майна), державну реєстрацію обтяжень речових прав на нерухоме майно, скасування державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, а також вносити до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно записи про державну реєстрацію речових прав та їх обтяжень, записи про скасування державної реєстрації речових прав та їх обтяжень, зміни до таких записів щодо нерухомого майна, яке знаходиться у власності ТОВ «Техностар»;

-включити в реєстр кредиторських вимог грошову вимогу кредитора: Приватне акціонерне товариство «Національна енергетична компанія «Укренерго» (код ЄДРПОУ 00100227) у розмірі 32547954,55 грн з урахуванням постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 16.04.2024 у справі №922/1323/21 (910/7433/23) та постанови Східного апеляційного господарського суду від 24.02.2021 у справі №922/1346/20.

Спірна заява обґрунтована тим, що у постанові Верховного Суду від 16.04.2024 у справі №922/1323/21(910/7433/23), а саме, у пункті 57 зазначено: «У пункті 6.1 та у пункті 6.2 договору сторони погодили, що у разі невиконання або неналежного виконання своїх зобов`язань за договором, сторони несуть відповідальність, передбачену законом та договором. У разі невиконання договірних зобов`язань з вини підрядника всі авансові платежі підлягають поверненню протягом 3 банківських днів з дня отримання відповідної вимоги замовника з урахуванням індексу інфляції та нарахуванням процентів за користування коштами у розмірі 14% річних від суми авансового платежу за кожен день користування авансом починаючи з дня його зарахування».

Крім того, заявник посилається на справу №922/1346/20, де судом апеляційної інстанції (постанова Східного апеляційного господарського суду від 24.02.2021) установлено, що відповідач (ТОВ «Техностар») порушив узяте на себе зобов`язання по здійсненню робіт та суму попередньої оплати не повернув (пункт 58 постанови Верховного Суду від 16.04.2024). Отже, беручи до уваги вищевказану постанову Верховного Суду, та викладене у ній стосовно правовідносин за укладеним договором №80-4/2647-17 від 20.09.2017 та задоволеною вимогою про повернення обладнання з чужого незаконного володіння, за яке НЕК «Укренерго» сплачено аванс на загальну суму: 18644484,00 грн, що фактично покрило в повному обсязі витрати на його придбання з боку ТОВ «Техностар», керуючись вимогами пунктів 6.1 та 6.2 договору №80-4/2647-17 від 20.09.2017, заявник вважає, що боржник повинен сплатити йому суму сплаченого авансу на підставі платіжного доручення №49 від 29.09.2017 у розмірі: 13412326,45 грн та доплати на підставі платіжного доручення №57 від 03.08.2018 у розмірі 5232157,55 грн, і включити ці вимоги до реєстру вимог кредиторів. Крім того, заявником нараховано 14% річних за неналежне виконання умов договору №80-4/2647-17 від 20.09.2017 року.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 26.08.2024 у задоволенні заяви ПрАТ «Національна енергетична компанія «Укренерго» у частині вжиття заходів забезпечення збереження майна боржника, відмовлено; призначено до розгляду в судовому засіданні заяву ПрАТ «Національна енергетична компанія «Укренерго» з грошовими вимогами до боржника; зобов`язано ліквідатора та комітет кредиторів надати суду відзив на заяву кредитора не пізніше ніж за три дні до слухання справи.

Надаючи власну правову оцінку обставинам справи, суд апеляційної інстанції зазначає таке.

Статтею 1 Кодексу України з процедур банкрутства визначено, що кредитором є юридична або фізична особа, а також контролюючий орган, уповноважений відповідно до Податкового кодексу України здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у межах своїх повноважень, та інші державні органи, які мають вимоги щодо грошових зобов`язань до боржника, а також адміністратор за випуском облігацій, який відповідно до Закону України «Про ринки капіталу та організовані товарні ринки» діє в інтересах власників облігацій, які мають підтверджені у встановленому порядку документами вимоги щодо грошових зобов`язань до боржника; забезпечені кредитори - кредитори, вимоги яких до боржника або іншої особи забезпечені заставою майна боржника; конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли до відкриття провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника; поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли після відкриття провадження у справі про банкрутство.

Згідно з частиною 1 статті 2 Кодексу України з процедур банкрутства провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України. Застосування положень Господарського процесуального кодексу України та інших законодавчих актів України здійснюється з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до положень частини 1 ст.14 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно з частинами 1, 3, 6 статті 45 Кодексу України з процедур банкрутства конкурсні кредитори за вимогами, що виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, зобов`язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство; до заяви в обов`язковому порядку додаються, зокрема, документи, які підтверджують грошові вимоги до боржника; заяви з вимогами конкурсних кредиторів або забезпечених кредиторів, подані в межах строку, визначеного частиною першою цієї статті, розглядаються господарським судом у попередньому засіданні суду. Вимоги кредиторів, заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, розглядаються господарським судом у порядку черговості їх отримання у судовому засіданні, яке проводиться після попереднього засідання господарського суду. За результатами розгляду зазначених заяв господарський суд постановляє ухвалу про визнання чи відхилення (повністю або частково) вимог таких кредиторів.

За положеннями частини 5 ст.45 Кодексу України з процедур банкрутства розпорядник майна не пізніше ніж на 10 день з дня закінчення встановленого частиною першою цієї статті строку з урахуванням результатів розгляду вимог кредиторів боржником повністю або частково визнає їх або відхиляє з обґрунтуванням підстав визнання чи відхилення, про що письмово повідомляє заявників і господарський суд, а також подає до суду письмовий звіт про надіслані всім кредиторам боржника повідомлення про результати розгляду грошових вимог та їх отримання кредиторами разом з копіями повідомлень про вручення поштового відправлення та описів вкладення у поштове відправлення або інших документів, що підтверджують надсилання повідомлення кредиторам.

Зазначене вище кореспондується з частиною 4 ст.45 Кодексу України з процедур банкрутства відповідно до якої для кредиторів, вимоги яких заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, усі дії, вчинені у судовому процесі, є обов`язковими так само, як вони є обов`язковими для кредиторів, вимоги яких були заявлені протягом встановленого строку.

Вимоги кредиторів, заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, задовольняються в порядку черговості, встановленої цим Кодексом.

Кредитори, вимоги яких заявлені після завершення строку, визначеного частиною першою цієї статті, є конкурсними, однак не мають права вирішального голосу на зборах та комітеті кредиторів.

За результатами розгляду зазначених заяв господарський суд постановляє ухвалу про визнання чи відхилення (повністю або частково) вимог таких кредиторів.

У питанні порядку розгляду кредиторських вимог у справі про банкрутство та ролі й обов`язків суду на цій стадії судова колегія ураховує усталені правові висновки Верховного Суду, що полягають у такому:

- заявник сам визначає докази, які, на його думку, підтверджують заявлені вимоги (постанови Верховного Суду від 24.10.2019 у справі № 910/10542/18, від 07.11.2019 у справі №904/9024/16);

- обов`язок здійснення правового аналізу заявлених у справі кредиторських вимог, підстав виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог покладений на господарський суд, в провадженні якого перебуває справа про банкрутство (постанови Верховного Суду від 24.10.2019 у справі №910/10542/18, від 07.11.2019 у справі №904/9024/16);

- під час розгляду заявлених грошових вимог суд користується правами та повноваженнями, наданими йому процесуальним законом; суд самостійно розглядає кожну заявлену грошову вимогу, перевіряє її відповідність чинному законодавству та за результатами такого розгляду визнає або відхиляє частково чи повністю грошові вимоги кредитора (постанови Верховного Суду від 24.10.2019 у справі № 910/10542/18, від 07.11.2019 у справі № 904/9024/16);

- господарський суд зобов`язаний перевірити та надати правову оцінку усім вимогам кредиторів до боржника незалежно від факту їх визнання чи відхилення боржником або розпорядником майна (постанови Верховного Суду від 15.10.2019 у справі № 908/2189/17, від 24.10.2019 у справі № 910/10542/18);

- завданням господарського суду є перевірка заявлених до боржника грошових вимог конкурсних кредиторів на підставі поданих заявниками доказів існування та обґрунтованості цих вимог (подібний висновок викладено у постановах Верховного Суду від 15.10.2019 у справі №908/2189/17, від 24.10.2019 у справі №910/10542/18, від 07.11.2019 у справі №904/9024/16).

Судом апеляційної інстанції за матеріалами справи встановлено, що заборгованість перед ПрАТ «НЕК «Укренерго» виникла через неналежне виконання ТОВ «Техностар» договору №80-4/2647-17, відповідно до пунктів 1.1, 1.2 якого підрядник зобов`язався протягом 2017 року - до 30.06.2018 року на свій ризик власними або залученими силами виконати роботи по технічному переоснащенню КРПЗ-6 кВ ПС330 кВ Полтава шляхом встановлення комірок з вакуумними вимикачами та регулювального трансформатора за визначеною адресою.

Постановою Східного апеляційного господарського суду у справі №922/1346/20 від 24.02.2021 стягнуто з ТОВ «Техностар» на користь Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго» 18644484,00 грн - збитків у обсязі здійсненої у підрядних відносинах за договором попередньої плати, 6406146,45 грн - 14 відсотків річних за користування чужими грошовими коштами, 2860 600,14 грн - індексу інфляції, 749236,67 грн - пені за невиконання зобов`язання, 718446,12 грн - 7% штрафу за прострочення виконання зобов`язання понад 30 днів. Стягнуто з ТОВ «Техностар» на користь Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго» 1101709,32 грн судового збору за подання позовної заяви та апеляційної скарги.

Оскільки заявник оскаржує ухвалу суду у частині відмови у задоволенні вимог заяви кредитора про стягнення 18644484,00 грн, то згідно з приписами ст.269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції перевіряє законність та обґрунтованість рішення лише у цій частині.

Апеляційну скаргу заявник обґрунтовує тим, що правова природа збитків не пов`язана зі сплаченими авансовими коштами у розмірі 18644484,00 грн та не є взаємопов`язаною при її поверненні кредитору в разі невиконання зобов`язань за договором, факт якого не заперечується боржником та встановлений судом в рішеннях та постановах, які набрали законної сили.

Колегія суддів вважає безпідставними такі доводи заявника апеляційної скарги, з огляду на таке.

Відповідно до частини 2 ст.22 Цивільного кодексу України збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

У частині 3 ст.22 Цивільного кодексу України встановлено, що збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

За змістом ст.224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Визначення поняття збитків наведене також у частині 2 ст.224 Господарського кодексу України, відповідно до якої під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також неодержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Отже, збитки - це об`єктивне зменшення будь-яких майнових благ сторони, що обмежує його інтереси як учасника певних господарських відносин і проявляється у витратах, зроблених кредитором, втраті або пошкодженні майна, а також у неодержаних кредитором доходах, які б він одержав, якби зобов`язання було виконано боржником.

Постановою Східного апеляційного господарського суду у справі №922/1346/20 стягнуто на користь ПрАТ «НЕК «Укренерго» реальні збитки у розмірі витрат, які ПрАТ «НЕК «Укренерго» зробив у вигляді авансових платежів, сплачених ПрАТ «НЕК «Укренерго» відповідно до умов договору №80-4/2647-17 від 20.09.2017.

Зокрема, суд апеляційної інстанції у своїй постанові зазначав, що внаслідок здійснення позивачем попередньої оплати за договором підряду від 20.09.2017 та з вирахуванням здійснених відповідачем робіт (поставленого обладнання), не повернутими залишились грошові кошти у сумі 18644484,00 грн. Втім, матеріали справи не містять доказів виконання робіт на вказану суму, доказів повернення коштів та доказів здійснення дій виконавцем, направлених на передання виконаних робіт на вказану суму, у строки, узгоджені у договорі. При цьому відповідно до пункту 6.16 договору сторона, права та інтереси якої порушені має право на відшкодування фактичних збитків, завданих їй внаслідок порушення іншою стороною своїх зобов`язань за договором, у повному розмірі понад суму штрафних санкцій. Отже, зі змісту вказаного пункту договору слідує відповідальність сторін у вигляді стягнення збитків за неналежне виконання умов договору підряду. Оскільки відповідачем не надано доказів на підтвердження обставин належного виконання умов договору підряду від 20.09.2017 та повернення 18644484,00 грн, відтак суд дійшов висновку, що обставини наявності у відповідача перед позивачем вказаної суми збитків є встановленими у розумінні частини 2 ст.74 Господарського процесуального кодексу України. Ураховуючи, що відповідач порушив взяте на себе зобов`язання по здійсненню робіт та суму попередньої оплати не повернув, суд дійшов висновку про задоволення вимоги позивача про стягнення з відповідача 18644484,00 грн збитків у розумінні ст.224, 225 Господарського кодексу України та ст.22 Цивільного кодексу України.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 13.05.2021 у справі №922/1323/21 відкрито провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Техностар».

Після оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство ТОВ «Техностар» у справі №922/1323/21 ПрАТ «Національна енергетична компанія «Укренерго» звернулося до господарського суду з заявою з грошовими вимогами до боржника.

Під час розгляду заяви кредитора з грошовими вимогами до боржника, господарським судом установлено, що ТОВ «Техностар» порушив узяте на себе зобов`язання по здійсненню робіт згідно з договором №80-4/2647-17 від 20.09.2017 по Технічному переоснащенню КРПЗ-6 кВ ПС 330 кВ «Полтава», внаслідок чого є заборгованість у розмірі 30480622,70 грн, що підтверджена судовим рішенням, у зв`язку з чим ухвалою Господарського суду Харківської області від 14.09.2021 визнано вимоги кредиторів, зокрема, Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго» на загальну суму 30941431,87 грн, у тому числі за договором підряду №80-4/2647-17 на суму 30480622,70 грн, та 4540 грн судового збору, що внесені розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів.

Частиною 4 ст.75 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

У заяві з грошовими вимогами до боржника (вх.№19581 від 05.08.2024) ПрАТ «НЕК «Укренерго» просило включити в реєстр кредиторських вимог грошову вимогу кредитора, Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго» (код ЄДРПОУ 00100227) з урахуванням постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 16.04.2024 у справі №922/1323/21(910/7433/23) та постанови Східного апеляційного господарського суду від 24.02.2021 у справі 922/1346/20, у розмірі 32547954,55 грн, з якої: 18644484,00 грн - сума авансового платежу; 8821616,46 грн - 14% річних за період з 30.09.2017 по 12.05.2021 за користування чужими грошовими коштами на підставі пункту 6.3 договору та пункту 57 постанови Верховного Суду від 16.04.2024; 5081854,09 грн - інфляційне збільшення на підставі ст.625 Цивільного кодексу України.

Щодо посилання заявника на пункти 57, 58 постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 16.04.2024 у справі №922/1323/21(910/7433/23) колегія суддів зазначає, що предметом спору у вказаній справі є витребування майна з чужого незаконного володіння. У пункті 57 постанови процитовано зміст пунктів 6.1., 6.2 договору, у пункті 58 зазначено: «під час розгляду справи №922/1346/20, судом апеляційної інстанції (постанова від 24.02.2021) встановлено, що відповідач (ТОВ «Техностар») порушив взяте на себе зобов`язання по здійсненню робіт та суму попередньої оплати не повернув». Разом з цим, суд касаційної інстанції не визнав преюдиційними обставини, встановлені судом апеляційної інстанції у справі №922/1346/20 для розгляду справи №922/1323/21(910/7433/23). Питання правової природи попередньої оплати у розмірі 18644484,00 грн, яка визначена судом у справі №922/1346/20 як збитки, не було предметом аналізу та дослідження у суді касаційної інстанції у справі №922/1323/21(910/7433/23), в якій розглядався спір про витребування майна з чужого незаконного володіння у порядку статей 316, 321, 387, 388 Цивільного кодексу України.

Тому твердження заявника апеляційної скарги про те, що Верховним Судом при дослідженні матеріалів справи №922/1323/21 (910/7433/23) зроблено однозначний висновок, а саме: «пункт 58 постанови вказує на те, що під час розгляду справи №922/1346/20 судом апеляційної інстанції (постанова від 24.02.2021) встановлено, що відповідач (ТОВ «Техностар») порушив взяте на себе зобов`язання по здійсненню робіт та суму попередньої оплати не повернув», є беззаперечним доказом прямого розмежування виниклої природи стягнутих збитків у розумінні вимог ст.22 Цивільного кодексу України та не є тотожним сумі неповернутого авансу у грошовому еквіваленті в сумі 18644484,00 грн, є довільним тлумаченням висновків Верховного Суду та норм чинного законодавства.

Ураховуючи зазначене, господарським судом правильно встановлено, що грошові вимоги ПрАТ «НЕК «Укренерго» вже визнані господарським судом у справі про банкрутство ТОВ «Техностар» на підставі договору №80-4/2647-17 від 20.09.2017 на суму 30480622,70 грн (ухвала Господарського суду Харківської області від 14.09.2021, яка набрала законної сили), з якої: 18644484,00 грн - збитків (у розмірі попередньої оплати 18644484,00 грн), 6406146,45 грн - 14% річних за користування чужими грошовими коштами, 2860600,14 грн - індексу інфляції, 749236,67 грн - пені за невиконання зобов`язання, 718446,12 грн - 7% штрафу за прострочення виконання зобов`язання понад 30 днів та судовий збір на суму 1101709,32 грн у справі №922/1346/20. Нарахування на визнані господарським судом суми грошових вимог здійснені кредитором за період: з 30.09.2017 по березень 2020 та з 03.07.2018 по березень 2020.

Отже, кредитор частково просить визнати фактично вже визнані та включені грошові вимоги ПрАТ «НЕК «Укренерго» до реєстру вимог кредиторів, вважаючи ці вимоги авансовим платежем згідно з договором №80-4/2647-17 від 20.09.2017, разом з сумою нарахованих інфляційних та 14 відсотків річних, але за інший період, а саме: з 30.09.2017 по 12.05.2021 та з 04.08.2018 по 12.05.2021.

Колегія суддів погоджується з висновком господарського суду, що подвійне покладення на боржника грошових вимог відповідно до одного й того ж договору №80-4/2647-17 від 20.09.2017, є неприпустимим.

Разом з тим, господарський суд обґрунтовано зазначив, що строк встановлений для подання кредиторами своїх заяв судом встановлено до 14.06.2021, проте, як свідчать матеріали справи, заява ПрАТ «Національна енергетична компанія «Укренерго» з грошовими вимогами до господарського суду подана 05.08.2024, тобто з пропуском 30-тиденного строку. Відтак, грошові вимоги ПрАТ «Національна енергетична компанія «Укренерго» є конкурсними, однак не мають права вирішального голосу на зборах та комітеті кредиторів.

Колегія суддів погоджується із висновком суду господарського суду про відсутність підстав для визнання заявлених ПрАТ «Національна енергетична компанія «Укренерго» у заяві (вх.№19581 від 05.08.2024) кредиторських вимог у розмірі 18644484,00 грн.

Викладені в апеляційній скарзі аргументи скаржника не спростовують висновків господарського суду, відтак апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Відповідно до статті 55 Конституції України, статей 15, 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Статтею 236 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що ухвала Господарського суду Харківської області від 19.11.2024 у справі №922/1323/21 відповідає матеріалам справи, ґрунтується на чинному законодавстві і підстав для її скасування немає.

Понесені апелянтом судові витрати у вигляді сплати судового збору за подання апеляційної скарги залишаються за ним.

Керуючись статтями 269, 270, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго» залишити без задоволення.

Ухвалу Господарського суду Харківської області від 19.11.2024 у справі №922/1323/21 залишити без змін.

Дана постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок і строки оскарження до Верховного Суду передбачені статтями 286 - 289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено 10.02.2025.

Головуючий суддя О.А. Пуль

Суддя Я.О. Білоусова

Суддя В.В. Лакіза