Рішення від 10.02.2025 по справі 913/500/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

просп. Науки, 5, м. Харків, 61612, телефон/факс (057)702 10 79, inbox@lg.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 лютого 2025 року м.Харків Справа № 913/500/24

Провадження №8/913/500/24

Суддя Господарського суду Луганської області Іванов А.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) представників сторін справу

за позовом Акціонерного товариства «Сенс Банк», м. Київ,

до відповідача-1 - Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія Офіс-маркет», м. Сєвєродонецьк Луганської області,

відповідача-2 - ОСОБА_1 , м. Сєвєродонецьк Луганської області,

відповідача-3 - ОСОБА_2 , м. Сєвєродонецьк Луганської області,

про стягнення 192 716 грн. 65 коп.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Суть спору: Акціонерне товариство «Сенс Банк» звернулося до Господарського суду Луганської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія Офіс-маркет», ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , в якій просило стягнути солідарно з відповідачів заборгованість у розмірі 192 716 грн. 65 коп., з яких заборгованість за кредитом в сумі 131 149 грн. 40 коп. та заборгованість за відсотками в розмірі 61 567 грн. 25 коп.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 10.08.2021 між Акціонерним товариством «Альфа-Банк» та відповідачем-1 було укладено Додатковий договір про надання кредиту у формі овердрафт та заставу майнових прав на грошові кошти, розміщені на поточному рахунку, № НОМЕР_1 (далі - Договір овердрафту) до Договору на комплексне банківське обслуговування №38350006 від 12.07.2006 (далі - Договір), за умовами п. 1.-2. якого Банк, в порядку та умовах визначених цим Договором овердрафту та Договором, зобов`язується надати Клієнту кредит у формі Овердрафт, а Клієнт зобов`язується сплатити проценти за користування Овердрафтом, виконати інші умови цього Договору овердрафту та повернути Банку заборгованість за Овердрафтом у строки, встановлені цим Договором овердрафту. Банк надає Клієнту кредит у формі Овердрафт на наступних умовах: максимальна сума Ліміту Овердрафту 200 000 грн. 00 коп., дата повернення Овердрафту 09.08.2022, розмір процентів за користування Овердрафтом та розмір процентів від простроченої суми Овердрафту 18,2 %.

Позивач вказує, що 12.08.2022 року Позачерговими Загальними зборами акціонерів АТ «Альфа-Банк» було прийнято рішення про зміну найменування банку з Акціонерного товариства «Альфа-Банк» на Акціонерне товариство «Сенс Банк», а також про внесення змін до Статуту Акціонерного товариства «Альфа-Банк» шляхом затвердження його в новій редакції. 30.11.2022 року були внесені зміни до відомостей про юридичну особу, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме - змінено найменування банку з Акціонерного товариства «Альфа-Банк» на Акціонерне товариство «Сенс Банк», при цьому код ЄДРПОУ: 23494714 залишився той самий що і раніше.

Як зазначає позивач, він належним чином виконав свої зобов`язання за Договором овердрафту та надав відповідачу-1 грошові кошти.

В свою чергу, відповідач-1 зобов`язання за Договором овердрафту належним чином не виконав, в зв`язку з чим його заборгованість станом на 31.10 2024 становить 192 716 грн. 65 коп., з яких заборгованість за кредитом в сумі 131 149 грн. 40 коп. та заборгованість за відсотками в розмірі 61 567 грн. 25 коп.

Також 10.08.2021 між АТ «Альфа-Банк» та ОСОБА_1 було укладено Договір поруки №MBOVO2021048/1 від 10.08.2021, за умовами якого Поручитель поручається за виконання відповідачем-1 зобов`язання, що виникло на підставі Договору овердрафту №MBOVO2021048 від 10.08.2021.

Крім того, 10.08.2021 між АТ «Альфа-Банк» та ОСОБА_2 було укладено Договір поруки №MBOVO2021048/2 від 10.08.2021, за умовами якого Поручитель поручається за виконання відповідачем-1 зобов`язання, що виникло на підставі Договору овердрафту №MBOVO2021048 від 10.08.2021.

Вказане стало підставою для звернення позивача до суду з даним позовом про солідарне стягнення з відповідачів суми заборгованості за Договором овердрафту.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.12.2024 справу №913/500/24 передано на розгляд судді Іванову А.В.

Ухвалою Господарського суду Луганської області від 11.12.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання, без виклику сторін.

Запропоновано відповідачам у п`ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали надати відзив на позовну заяву з доказами направлення іншій стороні; у разі отримання відповіді на відзив, у п`ятиденний строк з дня її вручення, подати суду обґрунтовані заперечення з доказами направлення іншій стороні; подати контррозрахунок заборгованості в разі незгоди з її розміром, визначеним позивачем, з доказами направлення іншим учасникам справи.

Запропоновано позивачу у разі отримання відзиву на позовну заяву, у п`ятиденний строк з дня його отримання подати суду обґрунтовану відповідь на відзив, з доказами направлення іншій стороні.

Запропоновано відповідачам негайно зареєструватися в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі.

Згідно з ч. 6. ст. 6 ГПК України адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, зареєстровані за законодавством України як юридичні особи, їх територіальні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи, зареєстровані за законодавством України, реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.

Положеннями ч. 7 ст. 6 ГПК України визначено, що особі, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суд вручає будь-які документи у справах, в яких така особа бере участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення до електронного кабінету такої особи, що не позбавляє її права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

Проте, відповідач-1 - Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія Офіс-маркет», не зареєструвало свій електронний кабінет в ЄСІТС, що унеможливило надсилання ухвали від 11.12.2024 про відкриття провадження у справі №913/500/24 до його електронного кабінету.

При цьому, згідно інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань місцезнаходженням відповідача-1 є: 93400, Луганська обл., м. Сєвєродонецьк, вул. Єгорова, б. 22.

Також суд звернувся з запитами до уповноважених органів щодо інформації про реєстрацію місця проживання ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

У відповідь Сєвєродонецька МВА надала витяги з реєстру територіальної громади, відповідно до яких зареєстрованим місцем проживання ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є: АДРЕСА_1 .

Разом з тим, судом враховано, що Сєвєродонецьку міську територіальну громаду було включено до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій №309 від 22.12.2022.

Тому суд був фактично позбавлений можливості після відкриття провадження у справі надіслати відповідачам копію ухвали засобами поштового зв`язку.

Натомість, відповідно до ч. 1 ст. 1 1 Закону України «Про здійснення правосуддя та кримінального провадження у зв`язку з проведенням антитерористичної операції» якщо остання відома адреса місця проживання (перебування), місцезнаходження чи місця роботи учасників справи знаходиться в районі проведення антитерористичної операції, суд викликає або повідомляє учасників справи, які не мають офіційної електронної адреси, про дату, час і місце першого судового засідання у справі через оголошення на офіційному вебсайті судової влади України (з посиланням на вебадресу відповідної ухвали суду в Єдиному державному реєстрі судових рішень), яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за двадцять днів до дати відповідного судового засідання.

З огляду на викладене, на офіційному сайті Господарського суду Луганської області було розміщено повідомлення для відповідачів про відкриття провадження у справі №913/500/24.

До того ж, електронний варіант ухвали від 11.12.2024 про відкриття провадження у справі №913/500/24 було надіслано відповідачам на адресу електронної пошти:

ІНФОРМАЦІЯ_1 , та доставлено 11.12.2024, а ОСОБА_2 також до Електронного кабінету ЄСІТС, що підтверджується відповідними довідками.

Крім того, суд ухвалою Господарського суду Луганської області від 11.12.2024 зобов`язав Міністерство соціальної політики України надати наступні відомості із Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб щодо ОСОБА_1 та ОСОБА_2 : дані про фактичне місце проживання на дату звернення; адреса, за якою із внутрішньо переміщеною особою може вестися офіційне листування або вручення офіційної кореспонденції; номер телефону.

20.12.2024 судом отримано лист Департаменту цифрового розвитку та інформаційних технологій Міністерства соціальної політики про надання відомостей суду з Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб, в якому повідомив, що станом на 16.12.2024 ОСОБА_1 та ОСОБА_2 фактично проживають за адресою: АДРЕСА_2 .

Після чого суд направив копії ухвали від 11.12.2024 ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на вказану адресу, які повернулись на адресу суду у зв`язку із закінченням терміну зберігання.

Тому суд вважає відповідачів належним чином повідомленими про відкриття провадження у справі №913/500/24 та її розгляд в умовах воєнного стану.

Проте, відзиву на позовну заяву, письмових пояснень чи будь-яких інших заяв по суті від відповідача-1 та відповідача-3 в даній справі не надходило.

Разом з тим, 17.01.2025 через систему «Електронний суд» від представника відповідача-2 надійшов відзив на позовну заяву від 16.01.2025.

Натомість ухвалою Господарського суду Луганської області від 11.12.2024 запропоновано відповідачам у п`ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали надати відзив на позовну заяву з доказами направлення іншій стороні.

З матеріалів справи вбачається, що 12.12.2024 представник відповідача-2 адвокат Пушинський М.В. отримав доступ до справи №913/500/24, що підтверджується повідомленням №64394 про надання адвокату доступу до справи за допомогою Електронного кабінету користувача ЄСІТС. Про це також свідчить ордер на надання правничої допомоги від 12.12.2024, в якому вказано, що він виданий на підставі договору про надання правничої допомоги №12/12-1 від 12.12.2024.

Тобто адвокат Пушинський М.В., як представник відповідача-2, 12.12.2024 отримав електронний варіант ухвали від 11.12.2024 про відкриття провадження у справі №913/500/24, в його Електронний кабінет.

Представник, який має повноваження на ведення справи в суді, здійснює від імені особи, яку він представляє, її процесуальні права та обов`язки (ч. 1 ст. 61 ГПК України).

Відтак, строк на подання відзиву на позовну заяву сплив 27.12.2024 року, натомість відзив відповідача-2 було подано представником 16.01.2025, тобто з пропуском встановлено строку.

За приписами ч.ч. 1-4 ст. 119 ГПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду. Якщо інше не встановлено законом, заява про поновлення процесуального строку, встановленого законом, розглядається судом, у якому належить вчинити процесуальну дію, стосовно якої пропущено строк, а заява про продовження процесуального строку, встановленого судом, - судом, який встановив строк, без повідомлення учасників справи. Одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подані заява, скарга, документи тощо), стосовно якої пропущено строк.

Однак, відзив на позовну заяву від 16.01.2025 не містить клопотання про поновлення чи продовження процесуального строку на подання відзиву на позовну заяву як і обґрунтування поважності причин його пропуску.

За таких обставин, відзив відповідача-2 не приймається судом до уваги при розгляді даної справи.

Крім того, ч.ч. 5-6 ст. 165 ГПК України передбачено, що копії відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи надсилаються (надаються) одночасно з надсиланням (наданням) відзиву до суду з урахуванням положень статті 42 цього Кодексу.

До відзиву додаються, зокрема, документи, що підтверджують надсилання (надання) відзиву і доданих до нього доказів іншим учасникам справи з урахуванням положень статті 42 цього Кодексу.

Проте, відповідачем-2 до відзиву було додано лише квитанцію про його доставку до Електронного кабінету позивача.

Враховуючи вимоги ст. 42 ГПК України і той факт, що відповідач-1 не зареєстрував Електронного кабінету в ЄСІТС, хоча мав такий обов`язок, відповідно до норм ст. 42 ГПК України, відповідач-2 не зобов`язаний був надсилати йому вказаний відзив.

Разом з тим, відповідач-2 мав направити відзив відповідачу-3, однак не виконав свій процесуальний обов`язок та не надав суду належних доказів такого надсилання засобами поштового зв`язку чи до його Електронного кабінету, що суперечить вимогам ГПК України.

Відтак, суд вирішує справу за наявними матеріалами, з урахуванням положень ч. 9 ст. 165 ГПК України.

Частиною 8 ст. 252 ГПК України передбачено, що при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

Відповідно до ч. 4 ст. 240 ГПК України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Дослідивши матеріали справи, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

10.08.2021 між Акціонерним товариством «Альфа-Банк» (Банк, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія Офіс-маркет» (Клієнт, відповідач- 1) було укладено Додатковий договір про надання кредиту у формі овердрафт та заставу майнових прав на грошові кошти, розміщені на поточному рахунку, № НОМЕР_1 (далі - Договір овердрафту) до Договору на комплексне банківське обслуговування №38350006 від 12.07.2006 (далі - Договір), за умовами п. 1.-2. якого Банк, в порядку та умовах визначених цим Договором овердрафту та Договором, зобов`язується надати Клієнту кредит у формі Овердрафт, а Клієнт зобов`язується сплатити проценти за користування Овердрафтом, виконати інші умови цього Договору овердрафту та повернути Банку заборгованість за Овердрафтом у строки, встановлені цим Договором овердрафту.

Банк надає Клієнту кредит у формі Овердрафт на наступних умовах: максимальна сума Ліміту Овердрафту - 200 000 грн. 00 коп., дата повернення Овердрафту - 09.08.2022, розмір процентів за користування Овердрафтом та розмір процентів від простроченої суми Овердрафту - 18,2 %, максимальний строк наявності безперервної заборгованості - 60 календарних днів.

Відповідно до п. 4 Договору овердрафту сторони домовились, що Розділ Договору «Короткостроковий кредит у формі овердрафт» надається шляхом самостійного завантаження Клієнтом чинної редакції Розділу Договору «Короткостроковий кредит у формі овердрафт», розміщеної на офіційному сайті Банку у мережі Інтернет за посиланням http://alfabank.ua/about/spravka власними засобами.

Сторони п. 6 Договору овердрафту вважається укладеним з дати його підписання Сторонами і діє до повного виконання зобов`язань Клієнта за цим Договором овердрафту. Крім того, між Акціонерним товариством «Альфа-Банк» (Банк, позивач) та ОСОБА_1 (Поручитель, відповідач-2) було укладено Договір поруки №MBOVO2021048/1 від 10.08.2021 (далі - Договір поруки), за умовами якого Поручитель поручається за виконання відповідачем-1 зобов`язання, що виникло на підставі Договору овердрафту №MBOVO2021048 від 10.08.2021.

Також між Акціонерним товариством «Альфа-Банк» (Банк, позивач) та ОСОБА_2 (Поручитель, відповідач-3) було укладено Договір поруки №MBOVO2021048/2 від 10.08.2021 (далі - Договір поруки), за умовами якого Поручитель поручається за виконання відповідачем-1 зобов`язання, що виникло на підставі Договору овердрафту №MBOVO2021048 від 10.08.2021.

Вказані Договори поруки містять аналогічні умови та положення.

Так, п. 3.1. Договору поруки унормовано, що Боржник та Поручитель відповідають перед Банком за порушення обов`язків, передбачених п. 1.1. цього Договору, як солідарні боржники. Поручитель відповідає перед Банком у тому ж обсязі, що і Боржник.

Поручитель підтверджує, що він повністю ознайомлений з умовами Основного договору та обов`язками Боржника за ним. (п. 5.1. Договору поруки).

12.08.2022 року Позачерговими Загальними зборами акціонерів АТ «Альфа-Банк» було прийнято рішення про зміну найменування банку з Акціонерного товариства «Альфа-Банк» на Акціонерне товариство «Сенс Банк», а також про внесення змін до Статуту Акціонерного товариства «Альфа-Банк» шляхом затвердження його в новій редакції.

30.11.2022 року були внесені зміни до відомостей про юридичну особу, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме - змінено найменування банку з Акціонерного товариства «Альфа-Банк» на Акціонерне товариство «Сенс Банк», при цьому код ЄДРПОУ: 23494714 залишився той самий що і раніше.

Як зазначає позивач, він належним чином виконав свої зобов`язання за Договором овердрафту та надав відповідачу-1 грошові кошти.

В свою чергу, відповідач-1 зобов`язання за Договором овердрафту належним чином не виконав, в зв`язку з чим його заборгованість станом на 31.10 2024 становить 192716 грн. 65 коп., з яких заборгованість за кредитом в сумі 131 149 грн. 40 коп. та заборгованість за відсотками в розмірі 61 567 грн. 25 коп.

Оскільки відповідачі заборгованість за Договором овердрафту не сплатили, позивач звернувся з даним позовом до суду про стягнення солідарно з відповідачів заборгованості в розмірі 192 716 грн. 65 коп., з яких заборгованість за кредитом в сумі 131 149 грн. 40 коп. та заборгованість за відсотками в розмірі 61 567 грн. 25 коп.

Дослідивши обставини справи, надані матеріали, оцінивши докази у їх сукупності, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Приписами ст. 509 ЦК України встановлено, що зобов`язанням є таке правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

За змістом ст. 11 ЦК України підставою виникнення цивільних прав і обов`язків (зобов`язань) є, зокрема, договір.

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору (ч. 1 ст. 638 ЦК України).

За умовами ст. 627 ЦК України відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За своєю правовою природою договір, який укладено сторонами, є кредитним договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

За договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками (ст. 1046 ЦК України).

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається (ст. 525 ЦК України).

У відповідності до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Положеннями ч. 1 ст. 193 ГК України передбачено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частиною 7 ст. 193 ГК України унормовано, що не допускається одностороння відмова від виконання зобов`язання, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

З матеріалів справи вбачається, що позивач належним чином виконав свої зобов`язання за Договором овердрафту та надав кредит у формі овердрафт на поточний рахунок відповідача-1, що підтверджується відповідними виписками по рахунку Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія Офіс-маркет».

Як вказав Верховний Суд в постанові від 25.05.2020 у справі №554/4300/16-ц належними доказами, які підтверджують наявність заборгованості за укладеним кредитним договором та її розмір є первинні документи, оформлені відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність».

Згідно із зазначеною нормою закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі.

Пунктом 5.6 «Положення про організацію операційної діяльності в банках України», затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 18 червня 2003 року № 254, виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту.

Такого ж змісту норма закріплена у п. 62 «Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України», затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 04 липня 2018 року №75.

Аналіз зазначених норм дає підстави для висновку, що банківські виписки з рахунків позичальника є належними та допустимими доказами у справі, що підтверджують рух коштів по конкретному банківському рахунку, вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних за день операцій. Тобто виписки за картковими рахунками можуть бути належними доказами щодо заборгованості за кредитним договором.

Аналогічний правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 16.09.2020 у справі №200/5647/18, від 28.10.2020 у справі №760/7792/14-ц та від 17.12.2020 у справі №278/2177/15-ц.

Таким чином, надані банком виписки підтверджують обставини видачі кредиту та його розміру, а також заборгованість по кредиту, розмір якої відображено у детальному розрахунку та не спростовано будь-яким контррозрахунком відповідачів.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

За правилами ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частиною 1 ст. 530 ЦК України врегульовано, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Так, згідно п. 2 Договору овердрафту максимальна сума Ліміту Овердрафту - 200 000 грн. 00 коп., дата повернення Овердрафту - 09.08.2022, розмір процентів за користування Овердрафтом та розмір процентів від простроченої суми Овердрафту - 18,2 %, максимальний строк наявності безперервної заборгованості - 60 календарних днів.

Відтак, відповідач-1 мав не допускати наявності безперервної заборгованості більш

ніж 60 календарних днів та повністю повернути овердрафт не пізніше ніж 09.08.2022.

Натомість, з матеріалів справи вбачається, що станом на 31.10 2024 у відповідача-1 наявна заборгованість за кредитом в сумі 131 149 грн. 40 коп.

Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок (ч. 3 ст. 1049 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цьог Кодексу. Якщо позичальник своєчасно не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов`язаний сплатити неустойку відповідно до статей 549-552 цього Кодексу, яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу (ч. 2 ст. 1050 ЦК України).

Проте відповідач-1 заборгованість за кредитом в сумі 131 149 грн. 40 коп. не погасив.

Доказів оплати відповідачем-1 заборгованості за кредитом в сумі 131 149 грн. 40 коп. матеріали справи не містять.

Приймаючи до уваги те, що відповідач-1 не вчинив необхідних дій, передбачених сторонами у Договорі овердрафту, та не погасив кредит у строк, визначений Договором, суд дійшов висновку, що останній є таким, що прострочив виконання грошового зобов`язання за Договором овердрафту №MBOVO2021048 від 10.08.2021.

За таких обставин, вимога позивача про стягнення заборгованості за кредитом в сумі 131 149 грн. 40 коп. є законною, обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню повністю.

Стосовно вимоги про стягнення заборгованості за відсотками в розмірі 61 567 грн. 25 коп., суд зазначає наступне.

Положеннями ч. 1 ст. 1048 ЦК України унормовано, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо позичальник своєчасно не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов`язаний сплатити неустойку відповідно до статей 549-552 цього Кодексу, яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу (ч. 2 ст. 1050 ЦК України).

Частинами 1-2 ст. 1056-1 ЦК України встановлено, що процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Положеннями п. 2 Договору овердрафту визначено, що розмір процентів за користування Овердрафтом та розмір процентів від простроченої суми Овердрафту становить 18,2 %.

Отже, положеннями чинного законодавства та умовами Договору овердрафту передбачено право позивача на отримання процентів за користування кредитом.

У відповідності до розрахунку позивача заборгованість за відсотками за період з 12.08.2021 по 30.10.2024 складає 61 567 грн. 25 коп.

Суд, перевіривши розрахунок заборгованості за відсотками, вважає, що позивачем при обчисленні відсотків не враховано наступне.

Велика Палата Верховного Суду в постановах від 28.03.2018 у справі №444/9519/12 та від 31.10.2018 у справі №202/4494/16-ц вказала, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи в разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно із частиною другою статті 1050 ЦК України . В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України , яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

В цих постановах неодноразово вказувалося на те, що цивільне законодавство передбачає як випадки, коли боржник правомірно користується наданими йому коштами та має право не сплачувати кредитору свій борг протягом певного узгодженого часу, так і випадки, коли боржник повинен сплатити борг кредитору, однак не сплачує коштів, користуючись ними протягом певного строку неправомірно.

Зокрема, відносини щодо сплати процентів за одержання боржником можливості правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу врегульовані частиною першою статті 1048 ЦК України. Такі проценти є звичайною платою боржника за право тимчасово користуватися наданими йому коштами на визначених договором та законодавством умовах, тобто у межах належного та добросовісного виконання сторонами договірних зобов`язань, а не у випадку їх порушення.

Натомість наслідки прострочення грошового зобов`язання (коли боржник повинен сплатити грошові кошти, але неправомірно не сплачує їх) також урегульовані законодавством. У випадках, коли боржник порушив умови договору, прострочивши виконання грошового зобов`язання, за частиною першою статті 1050 ЦК України застосуванню у таких правовідносинах підлягає положення статті 625 цього Кодексу.

За наведеним у цій статті регулюванням відповідальності за прострочення грошового зобов`язання на боржника за прострочення виконання грошового зобов`язання покладається обов`язок сплатити кредитору на його вимогу суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Проценти, встановлені статтею 625 ЦК України, підлягають стягненню саме при наявності протиправного невиконання (неналежного виконання) грошового зобов`язання.

Тобто, проценти, що стягуються за прострочення виконання грошового зобов`язання за частиною другою статті 625 ЦК України є спеціальним видом відповідальності за таке порушення зобов`язання. На відміну від процентів, які є звичайною платою за користування грошима, зокрема за договором позики, до них застосовуються загальні норми про цивільно-правову відповідальність.

Велика Палата Верховного Суду вже звертала увагу, що нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних відповідно до статті 625 ЦК України є мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації боржника за неналежне виконання зобов`язання.

Подібні висновки сформульовані, зокрема, в постановах Великої Палати Верховного Суду від 19.06.2019 у справах № 703/2718/16-ц та № 646/14523/15-ц.

Оскільки поведінка боржника не може бути одночасно правомірною та неправомірною, то регулятивна норма частини першої статті 1048 ЦК України і охоронна норма частини другої статті 625 цього Кодексу не можуть застосовуватись одночасно.

Тому за період до прострочення боржника підлягають стягненню проценти від суми позики (кредиту) відповідно до умов договору та частини першої статті 1048 ЦК України як плата за надану позику (кредит), а за період після такого прострочення підлягають стягненню річні проценти відповідно до частини другої статті 625 ЦК України як грошова сума, яку боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання, тобто як міра відповідальності за порушення грошового зобов`язання.

Аналогічний висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.02.2020 у справі №912/1120/16.

Відтак, за період до прострочення боржника, тобто з 12.08.2021 до 19.04.2022 включно, підлягають стягненню проценти від суми позики (кредиту) відповідно до умов п. 2 Договору овердрафту в розмірі 18,2%, а за період після такого прострочення, тобто з 20.04.2022 до 30.10.2024, підлягають стягненню річні проценти відповідно до частини другої статті 625 ЦК України.

Однак, п. 18 Перехідних та прикінцевих положень ЦК України передбачено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення.

Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Тому проценти, нараховані з 20.04.2022 до 30.10.2024 в сумі 60 436 грн. 12 коп., підлягали списанню позивачем та не підлягають стягненню з боржника.

В свою чергу, проценти в розмірі 13 368 грн. 72 коп., нараховані за період з 12.08.2021 до 19.04.2022, правомірно. Проте, враховуючи, що відповідачем було сплачено 12 237 грн. 59 коп. процентів, позовна вимога про стягнення заборгованості за відсотками підлягає задоволенню частково в розмірі 1 131 грн. 13 коп.

Разом з тим, судом встановлено, що в забезпечення виконання зобов`язань за Договором овердрафту між Акціонерним товариством «Альфа-Банк» (Банк, позивач) та ОСОБА_1 (Поручитель, відповідач-2) було укладено Договір поруки №MBOVO2021048/1 від 10.08.2021, а між Акціонерним товариством «Альфа- Банк» (Банк, позивач) та ОСОБА_2 (Поручитель, відповідач-3) було укладено Договір поруки №MBOVO2021048/2 від 10.08.2021 (далі - Договори поруки), за умовами яких Поручителі поручаються за виконання відповідачем-1 зобов`язання, що виникло на підставі Договору овердрафту №MBOVO2021048 від 10.08.2021.

Вказані Договори поруки містять аналогічні умови та положення.

Пунктом 3.1. Договору поруки унормовано, що Боржник та Поручитель відповідають перед Банком за порушення обов`язків, передбачених п. 1.1. цього Договору, як солідарні боржники. Поручитель відповідає перед Банком у тому ж обсязі, що і Боржник.

Поручитель підтверджує, що він повністю ознайомлений з умовами Основного договору та обов`язками Боржника за ним. (п. 5.1. Договору поруки).

Частиною 1 ст. 553 ЦК України передбачено, що за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником.

Відповідно до ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

З урахуванням невиконання Товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія Офіс-маркет» умов Договору овердрафту, непогашення ним у повному обсязі суми заборгованості за кредитом та відсотками, відповідачі мають виступати перед позивачем в даному зобов`язанні як солідарні боржники, але кожен окремо, оскільки Договори поруки не передбачають солідарної відповідальності боржників між собою.

Схожий висновок міститься у постанові Верховного Суду від 24.01.2018 у справі №907/425/16, який зазначив, що норми закону, якими врегульовано поруку, не містять положень щодо солідарної відповідальності поручителів за різними договорами, якщо договорами поруки не передбачено іншого. У разі укладення між поручителями кількох договорів поруки на виконання одного й того самого зобов`язання у них не виникає солідарної відповідальності між собою.

За таких обставин, кредитор, керуючись статтею 543 ЦК України, має право на свій розсуд пред`явити вимогу до боржника й кожного з поручителів разом чи окремо, в повному обсязі, чи частково, але поручитель, що виконав зобов`язання, не має права пред`явити вимогу до іншого поручителя щодо розподілу відповідальності перед кредитором.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду України від 11.11.2015 у справі №6-511цс15 та від 11.11.2014 у справі №919/699/13.

При цьому, як вказала Велика Палата Верховного Суду у постанові від 13.03.2018 у справі №415/2542/15-ц, захист прав кредитора у справі за його позовом до боржника і кількох поручителів у межах одного виду судочинства є більш прогнозованим і відповідає принципу правової визначеності, оскільки не допускає роз`єднання вимог кредитора до сторін солідарного зобов`язання залежно від суб`єктного складу останнього.

В даній справі позивач скористався наданим законом правом і пред`явив вимоги до боржника й кожного з поручителів разом, що відповідає сталій судовій практиці.

З огляду на вказане заборгованість за кредитом в сумі 131 149 грн. 40 коп. та заборгованість за відсотками в розмірі 1 131 грн. 13 коп. має бути стягнута солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія Офіс-маркет» та ОСОБА_1 , а також солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія Офіс-маркет» та ОСОБА_2 солідарно.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, підтвердженими належними та допустимими доказами, однак такими, що підлягають задоволенню частково.

В зв`язку з чим з відповідачів на користь позивача підлягає стягненню солідарно заборгованість за кредитом в сумі 131 149 грн. 40 коп. та заборгованість за відсотками в розмірі 1 131 грн. 13 коп.

В задоволенні решти позовних вимог слід відмовити.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з наступного.

З позовної заяви вбачається, що судовими витратами в даній справі є сума сплаченого судового збору у розмірі 2 422 грн. 40 коп.

Відповідно до ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається: 1) у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; 2) у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню, судовий збір слід покласти на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Суд звертає увагу відповідачів, що згідно із ч. 2 ст. 1 1 Закону України «Про здійснення правосуддя та кримінального провадження у зв`язку з проведенням антитерористичної операції» учасники справи, остання відома адреса місця проживання (перебування) чи місцезнаходження яких знаходиться в районі проведення антитерористичної операції і які не мають офіційної електронної адреси, повідомляються про ухвалення відповідного судового рішення шляхом розміщення інформації на офіційному веб-порталі судової влади з посиланням на веб-адресу такого судового рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень. З моменту розміщення такої інформації вважається, що особа отримала судове рішення.

До моменту відкриття провадження у справі Сєвєродонецьку міську територіальну громаду включено до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій №309 від 22.12.2022, тому суд вважає за необхідне розмістити повідомлення для відповідачів про ухвалення рішення у даній справі на офіційному веб-порталі судової влади з посиланням на веб-адресу такого рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень.

Керуючись ст. 46, 73-74, 76-80, 129, 233, 236-238, 240-242, 252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов Акціонерного товариства «Сенс Банк» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія Офіс-маркет», ОСОБА_1 та ОСОБА_2 задовольнити частково.

2. Стягнути солідарно з Товариства обмеженою відповідальністю «Компанія Офіс- маркет» (93400, Луганська обл., м. Сєвєродонецьк, вул. Єгорова, б. 22, ідентифікаційний код 38350006) та ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 ., РНОКПП НОМЕР_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ), а також солідарно з Товариства обмеженою відповідальністю «Компанія Офіс-маркет» (93400, Луганська обл., м. Сєвєродонецьк, вул. Єгорова, б. 22, ідентифікаційний код 38350006) та ОСОБА_2 ( АДРЕСА_3 ., РНОКПП НОМЕР_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ) на користь Акціонерного товариства «Сенс Банк» (03150, м. Київ, вул. Велика Васильківська, буд. 100, ідентифікаційний код 23494714) заборгованість за кредитом в сумі 131 149 грн. 40 коп. та заборгованість за відсотками в розмірі 1 131 грн. 13 коп.

3. Стягнути з Товариства обмеженою відповідальністю «Компанія Офіс-маркет» (93400, Луганська обл., м. Сєвєродонецьк, вул. Єгорова, б. 22, ідентифікаційний код 38350006) на користь Акціонерного товариства «Сенс Банк» (03150, м. Київ, вул. Велика Васильківська, буд. 100, ідентифікаційний код 23494714) судовий збір в сумі 554 грн. 24 коп.

4. Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 ., РНОКПП НОМЕР_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ) на користь Акціонерного товариства «Сенс Банк» (03150, м. Київ, вул. Велика Васильківська, буд. 100, ідентифікаційний код 23494714) судовий збір в сумі 554 грн. 24 коп.

5. Стягнути з ОСОБА_2 ( АДРЕСА_3 ., РНОКПП НОМЕР_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ) на користь Акціонерного товариства «Сенс Банк» (03150, м. Київ, вул. Велика Васильківська, буд. 100, ідентифікаційний код 23494714) судовий збір в сумі 554 грн. 24 коп.

6. Видати накази після набрання судовим рішенням законної сили.

7. В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції у строки, передбачені ст. 256 ГПК України та у порядку, визначеному ст. 257 ГПК України.

Повний текст рішення складено і підписано 10.02.2025.

Суддя Антон ІВАНОВ