Ухвала

від 04.02.2025 по справі 921/682/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

46025, м.Тернопіль, вул.Кн.Острозького, 14а, тел.:0352520573, e-mail: inbox@te.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

04 лютого 2025 року м.Тернопіль Справа № 921/682/24 Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Андрусик Н.О.

розглянув клопотання без номера від 04.02.2025 (вх.№877, 878 від 04.02.2025) Обслуговуючого кооперативу "Садівниче товариство робітників і службовців Тернопільського відділення Львівської з.д.", місто Тернопіль

про поновлення пропущеного строку для подання доказів

у справі

за позовом ОСОБА_1 , м.Тернопіль

до відповідача Обслуговуючого кооперативу "Садівниче товариство робітників і службовців Тернопільського відділення Львівської з.д.", місто Тернопіль

про визнання недійсним рішення загальних зборів,

за участю представників:

позивача: Созанська Т.І., адвокат, ордер серії ВО №1092826 від 09.12.2024;

ОСОБА_1 , паспорт № НОМЕР_1 від 04.05.2023;

відповідача: Онищук М.Б., адвокат, ордер серії ВО №1079813 від 28.01.2025.

Обставини справи.

ОСОБА_1 , м.Тернопіль звернулася 10.12.2024 (вх.№805) до Господарського суду Тернопільської області з позовом до Обслуговуючого кооперативу "Садівниче товариство робітників і службовців Тернопільського відділення Львівської з.д.", місто Тернопіль, про визнання недійсним та скасування рішення загальних зборів членів Кооперативу про припинення членства в Кооперативі та про скасування реєстраційної дії щодо зміни складу учасників Кооперативу в частині виключення ОСОБА_1 зі складу учасників Кооперативу, проведеної на підставі рішення загальних зборів 06.06.2021.

Зазначає, що оригінал нотаріально посвідченої заяви про вихід з Кооперативу від 09.09.2020 знаходиться у неї, тому така заява не могла розглядатися ні правлінням Кооперативу, ані загальними зборами Кооперативу; про скликання загальних зборів членів Кооперативу на 06.06.2021 їй не було відомо, участі у зборах не приймала; вважає, що оскаржуване рішення прийнято із порушенням норм Закону України Про кооперацію та Статуту Кооперативу щодо порядку скликання та проведення загальних зборів.

Ухвалою суду від 30 грудня 2024 року відкрито провадження за правилами загального позовного провадження з призначенням підготовчого провадження на 28.01.2025, в якому оголошувалася перерва до 04.02.2025; сторонам встановлено процесуальні строки для подання заяв по суті спору, зокрема відповідачу встановлено п`ятнадцятиденний календарний строк з дня отримання ухвали від 30.12.2024 для подання письмового мотивованого документально підтвердженого відзиву на позов, а також документів, на підставі яких прийнято оскаржуване рішення. Окрім того, ухвалою суду від 30.12.2024 задоволено клопотання позивача про витребування доказів та зобов`язано ОК "Садівниче товариство робітників і службовців Тернопільського відділення Львівської з.д." надати в строк до 15.01.2025 список членів Кооперативу, які зареєструвалися для участі у загальних зборах 06.06.2021.

14.01.2025 через підсистему "Електронний суд" ЄСІТС відповідачем подано відзив на позов без номера від 14.01.20525 (вх.№352), у якому, серед іншого, повідомлено про неможливість подати нотаріально посвідчену заяву свідків (членів правління Кооперативу) на підтвердження обставин повідомлення членів Кооперативу про скликання загальних зборів на 06.06.2021, оскільки для цього потрібен час та правова допомога для юридичного супроводу складання тексту заяви та вчинення нотаріального напису по посвідченню підпису свідка.

Зміст поданого клопотання.

04.02.2025 ОК "Садівниче товариство робітників і службовців Тернопільського відділення Львівської з.д." звернулося до господарського суду з клопотанням без номера від 04.02.2025 (вх.№877) про долучення доказів та про визнання поважними причин пропуску строку на подання доказів та поновлення строку; долучення до матеріалів справи заяви свідка ОСОБА_2 від 03.02.2025, посвідченої приватним нотаріусом Тернопільського міського нотаріального округу Фіголь Н.Б. за реєстровим номером 917.

Обґрунтовуючи клопотання відповідачем звернуто увагу на повідомлення суду у відзиві на позов про неможливість надати вказаний доказ разом із відзивом.

У зв`язку з цим відповідач просить долучити до справи заяву свідка від 03.02.2025 - ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ), яка до 06.06.2021 була членом Кооперативу, і яка підтверджує факт повідомлення членів Кооперативу, зокрема й ОСОБА_1 , про скликання загальних зборів 06.06.2021 о 11:00год.

Оскільки разом із відзивом заява свідка ОСОБА_2 не могла бути подана, адже оформлена лише 03.02.2025, відповідач просить визнати поважними причини пропуску строку, оскільки такі не залежали від його волі та долучити до матеріалів вказаний доказ.

Мотиви, з яких виходить суд постановляючи ухвалу.

Відповідно до частин 1, 2 статті 2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Основними засадами (принципами) господарського судочинства, зокрема, є верховенство права; рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; змагальність сторін; диспозитивність.

Відповідно до ч. ч. 1-4 ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Виходячи з аналізу норм процесуального законодавства, суд при розгляді справи керується принципом верховенства права; зобов`язаний забезпечувати дотримання принципу змагальності сторін.

Відповідно до п. 6 ч. 2 ст. 42 ГПК України учасники справи зобов`язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.

Відповідно до ст. 161 ГПК України при розгляді справи судом в порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Заявами по суті справи є, зокрема, відзив на позовну заяву, заперечення на відповідь на відзив. У відзиві відповідач викладає заперечення проти позову, до якого додаються, зокрема докази, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача, якщо такі докази не надані позивачем (ч.1, п.1 ч.6 ст.165 ГПК України). У запереченні відповідач викладає свої пояснення, міркування та аргументи щодо наведених позивачем у відповіді на відзив пояснень, міркувань та аргументів і мотиви їх визнання або відхилення (ч.1 ст. 167 ГПК України).

Відповідно до частин 1-3 статті 80 ГПК України учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Відповідач повинен подати суду докази разом з поданням відзиву.

З`ясовано, що відзив на позов подано 14.01.2025 (вх.№352). У відзиві Кооперативом повідомлено про неможливість подання нотаріально посвідченої заяви свідків (членів правління Кооперативу) на підтвердження обставин повідомлення членів Кооперативу про скликання загальних зборів на 06.06.2021, оскільки для цього потрібен додатковий час.

Згідно з ч.4 ст.80 ГПК України, якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу.

Водночас, частиною 4 статті 13 ГПК України передбачено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Пропуск процесуального строку - це юридичний факт, який настає внаслідок бездіяльності уповноваженої особи в момент настання (або закінчення) цього строку з поважних причин чи з причини, що не можуть бути визнані такими, і такий, що породжує відповідні правові наслідки.

Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними та пов`язані з дійсними істотними труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій.

Господарський процесуальний кодекс України не пов`язує право суду поновити пропущений процесуальний строк лише з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку. Отже, у кожному випадку суд повинен з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінити доводи, що наведені на обґрунтування клопотання про його відновлення, та зробити мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку.

Доступ до правосуддя, в контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та прецедентної практики Європейського суду з прав людини, не може бути абсолютним і підлягає державному регулюванню й обмеженню. Кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема, й процесуальні заборони та обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. Доступ до правосуддя здійснюється шляхом точного, послідовного і неухильного дотримання процесуального алгоритму, що передбачений Господарським процесуальним кодексом України.

Відповідно до ст. 114 ГПК України, суд має встановлювати розумні строки для вчинення процесуальних дій. Строк є розумним, якщо він передбачає час, достатній, з урахуванням обставин справи, для вчинення процесуальної дії, та відповідає завданню господарського судочинства.

Згідно ст. 118 ГПК України, право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до частини першої статті 119 Господарського процесуального кодексу України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Згідно з частиною четвертою цієї статті одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подані заява, скарга, документи тощо), стосовно якої пропущено строк.

З системного аналізу вказаної норми закону слід дійти висновку, що за заявою, поданою до закінчення встановленого строку, чи з ініціативи суду, можна продовжити тільки строк, що встановлювався судом, а в даному випадку відповідач просить поновити строк, який встановлений законом (ч.2 ст. 80 ГПК України), який закінчився та може бути поновлений за його заявою у разі, якщо суд визнає причини його пропуску поважними.

Суд звертає увагу, що 30.12.2024 постановлено ухвалу про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у даній справі. Позовну заяву з долученими до неї додатками надіслано відповідачу рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення №4602500056244 від 10.12.2024; таку отримано 12.12.2024, що підтверджується результатами відстеження пересилання зазначеного поштового відправлення. Також, після реєстрації позовної заяви та її оцифрування, внесення до АСДС, позовну заяву та долучені до неї документи відповідачу додатково доставлено в електронний кабінет в підсистемі "Електронний суд" ЄСІТС.

Наведені обставини достовірно свідчать про обізнаність відповідача про зміст позову та обставини, якими він обґрунтовується, зокрема щодо неповідомлення його про проведення оскаржуваних загальних зборів.

Із змісту відзиву на позов, який подано 14.01.2025 (протягом місяця після отримання позову) вбачається, що відповідач заперечує ці доводи позивача і зазначає, що вони можуть бути спростованими заявою свідка, який був членом правління Кооперативу в період проведення загальних зборів.

Тобто відповідач, отримавши позовні матеріали, а згодом і ухвалу суду від 30.12.2024 про відкриття провадження у справі, розумів необхідність вчинення дій задля отримання доказу, необхідного для підтвердження заперечень, які будуть ним наведені у відзиві на позов.

Незважаючи на це, відповідачем у відзиві на позов повідомлено про неможливість подання такого доказу (нотаріально посвідченої заяви свідка) разом із відзивом і при цьому на виконання вимог ч.4 ст.80 ГПК України не зазначено і не долучено докази, які підтверджують, що ним здійснено всі залежні від Кооперативу дії, спрямовані на отримання відповідного доказу.

При цьому, суд враховує, що 30.12.2024 було відновлено роботу нотаріальних реєстрів після масштабної кібератаки на них. Отже, у відповідача була змога вчинити дії задля отримання необхідного доказу у строк, встановлений ч.2 ст. 80 ГПК України. З урахуванням цього суд доходить висновку про зволікання відповідача в частині отримання доказів, з огляду на достатність часу для її здобуття та подання заяви свідка у строк, визначений процесуальним законом.

Відповідачем не надано жодного обґрунтованого доказу, який би підтвердив неможливість отримання такого доказу у встановлений строк, адже його доводи з цього приводу ґрунтуються лише на повідомленні суду про неможливість подання доказу. Обставини, які ним підтверджуються та котрі не підтверджені доказово твердженнями про неможливість раніше нотаріально посвідчити заяву свідка не заслуговують на увагу. Отже, у даному випадку відповідачем не доведено, а судом не встановлено підстав для визнання поважними причин пропуску відповідачем процесуального строку, встановленого законом для подання доказів, у зв`язку з чим в цій частині в задоволенні клопотання суд відмовляє.

Відповідно до ч.8 ст.80 ГПК України докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.

Оскільки суд дійшов висновку про недоведеність відповідачем неможливості отримання та подання у встановлений законом строк, тому такий доказ до розгляду судом не береться.

Керуючись ст.ст.4, 6, 13, 42, 46, 80, 81, 113-119, 232-235, 255 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання без номера від 04.02.2025 (вх.№877, 878 від 04.02.2025) Обслуговуючого кооперативу "Садівниче товариство робітників і службовців Тернопільського відділення Львівської з.д.", місто Тернопіль, про поновлення пропущеного строку для подання доказів, у справі №921/682/24, - відмовити.

Ухвала набирає законної сили відповідно до приписів ст.235 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржена до Західного апеляційного господарського суду (п.9 ч.1 ст.255, підпункт 17.5 п.17 Розділу XI Перехідні положення ГПК України) шляхом подання апеляційної в порядку та строки, передбачені статтями 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалу складено та підписано 07.02.2025.

Суддя Н.О. Андрусик