Ухвала

від 10.02.2025 по справі 922/813/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

про повернення зустрічної позовної заяви

"10" лютого 2025 р.м. ХарківСправа № 922/813/21

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Ольшанченка В.І.

розглянувши матеріали

зустрічної позовної заяви ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до : прокуратури України, Керівника Салтівської окружної прокуратури м. Харкова (61038, м. Харків, вул. Маршала Батицького, 23) третя особа: Харківська міська рада (62003, м. Харків, м-н Конституції, 7), Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки і комунального майна Харківської міської ради (62003, м. Харків, м-н Конституції, 16), Приватне підприємство "Топаз" (02140, м. Київ, вул. Михайла Гришка, 8-б, кв. 24) провизнання добросовісним набувачем,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Господарського суду Харківської області знаходиться справа №922/813/21 за позовом керівника Харківської місцевої прокуратури №4 (перейменованої у Салтівську окружну прокуратуру міста Харкова) до Харківської міської ради, Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки і комунального майна Харківської міської ради, Приватного підприємства "Топаз" та до ОСОБА_1 про:

1) визнання незаконним та скасування п. 63 додатку до рішення 7 сесії Харківської міської ради 7 скликання "Про відчуження об`єктів комунальної власності територіальної громади м. Харкова" від 06.07.2016 №283/16;

2) визнання недійсним договору купівлі-продажу нежитлових будівель від 10.11.2016 №5396-В-С, укладеного між Управлінням комунального майна та приватизації Департаменту економіки і комунального майна Харківської міської ради та Приватним підприємством "Топаз", посвідченого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Харківської області Саутенко Н.В. і зареєстрованого в реєстрі за №2362;

3) витребування у ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) на користь об`єднаної територіальної громади міста Харкова, в особі Харківської міської ради, нежитлових приміщень першого поверху №26-:-29, 31-:-37 площею 97,1 кв м, розташованих у житловому будинку літ. "А-4" за адресою: м. Харків, вулиця Салтівське шосе, 51;

4) зобов`язання Харківської міської ради (ЄДРПОУ 04059243) прийняти нежитлові приміщення першого поверху №26-:-29, 31-:-37 площею 97,1 кв м, розташовані у житловому будинку літ. "А-4" за адресою: м. Харків, вулиця Салтівське шосе, 51.

Ухвалою від 21.01.2025 Господарський суд Харківської області відкрив провадження у справі за правилами загального позовного провадження, призначив підготовче засідання на 12.02.2025 о 14:00 год та встановив відповідачу п`ятнадцятиденний строк з дня вручення ухвали для подання суду відзиву на позовну заяву.

Ухвала від 21.01.2025 повернулася до суду з довідкою пошти про відсутність адресата за вказаною адресою.

05.02.2025 ОСОБА_1 (відповідач) надав зустрічний позов (вх.№3227) по справі №922/813/21, в якому просить суд захистити його право власності шляхом визнання позивача добросовісним набувачем нежитлових приміщень першого поверху №26-:-29, 31-:-37 площею 97,1 кв м, розташованих у житловому будинку літ. "А-4" за адресою: АДРЕСА_2 .

Відповідно до ч. 1 ст. 180 ГПК України відповідач має право пред`явити зустрічний позов у строк для подання відзиву.

ОСОБА_1 у зустрічному позові не вказав коли він дізнався про відкриття судом провадження у справі, не просить поновити йому строк на подачу зустрічного позову та відзиву на позов.

Згідно з п. 6 ч. 2 ст. 42 ГПК України учасники справи зобов`язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.

Відповідно до ст. 118 ГПК України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Таким чином, право на подання зустрічного позову може бути реалізовано відповідачем виключно у строк, встановлений судом для подання відзиву на позов, а процесуальним наслідком пропуску такого строку є втрата права на вчинення стороною відповідної процесуальної дії.

Аналіз правової природи, сутності, ознак процесуальних строків та їх нормативна регламентація, в тому числі щодо їх поновлення/продовження, дають підстави для висновку, що реалізація процесуальних прав та обов`язків учасника справи перебувають в залежності від дій (бездіяльності), рішень саме конкретно визначеного відповідного учасника справи. Процесуальні строки, як нетипові нормативні приписи, регламентують процесуальну діяльність не усіх учасників господарського процесу, а лише конкретного учасника справи.

Аналогічна позиція викладена в постанові Верховного Суду від 24 грудня 2019 року по справі №910/5172/19.

При цьому, варто зазначити, що ЄСПЛ у своїй прецедентній практиці щодо України неодноразово звертав увагу на норми, що стосуються процесуальних строків, але в аспекті порушення принципу правової визначеності у контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Так, Європейський суд з прав людини у справі у справі Melnik v. Ukraine ЄСПЛ зазначив, що норми, які регулюють строки подання скарг, безумовно, передбачаються для забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані. У той же час такі норми або їх застосування мають відповідати принципу юридичної визначеності та не перешкоджати сторонам використовувати наявні засоби.

Правова позиція щодо подання зустрічної позовної заяви із пропуском строку, встановленого для подання відзиву, є достатньою підставою для її повернення, є послідовною та викладена у низці постанов Верховного Суду, зокрема у постановах Верховного Суду від 03.12.2018 у справі №904/5995/16, від 04.03.2019 у справі №920/342/17, від 04.04.2019 у справі №918/361/18, від 29.07.2019 у справі №925/872/18, від 18.09.2019 у справі №910/16837/18, від 07.11.2019 у справі №910/2892/19, від 27.01.2020 у справі №922/2382/19.

Згідно з ч. 2 ст.180 ГПК України зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов`язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову.

Суд зазначає, що конструкція частини другої статті 180 ГПК України вказує на її імперативність, тобто суд позбавлений у даному випадку широкого розсуду щодо доцільності прийняття зустрічного позову. Умовою цього є посилання у зустрічному позові на обставини, за якими задоволення зустрічного позову матиме наслідком повну або часткову відмову у задоволенні первісного позову, та виникнення позовів з одних правовідносин.

Отже, зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом за наявності одночасно двох умов: 1) обидва позови взаємопов`язані; 2) спільний їх розгляд є доцільним.

Подібний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 28.09.2021 у справі №910/6070/21.

У постанові від 20.03.2019 по справі №910/2987/18 Велика Палата Верховного Суду вказала, що взаємопов`язаність зустрічного та первісного позовів може виражатися у підставах цих позовів або поданих доказах, а також у тому, що вимоги за зустрічним і первісним позовами можуть зараховуватись.

Взаємна пов`язаність зустрічного та первісного позовів може виявлятись у такому:

а) обидва позови взаємно пов`язані, і їх спільний розгляд сприятиме оперативному і правильному вирішенню спору; взаємна пов`язаність первісного і зустрічного позову може виражатись у підставах цих позовів або поданих доказах;

б) вимоги за зустрічним і первісним позовами можуть зараховуватись;

в) задоволення зустрічного позову може виключати повністю або частково задоволення первісного позову; подання такого зустрічного позову має на меті довести відсутність у позивача матеріально-правової підстави на задоволення первісного позову через відсутність матеріальних правовідносин, з яких випливає суб`єктивне право позивача за первісним позовом.

Аналогічний висновок міститься в постановах Верховного Суду від 22.04.2021 в рамках справи №904/1583/20, від 01.02.2023 у справі №1.380.2019.002610, від 24.06.2022 у справі №922/4411/21, від 07.07.2023 у справі № 14/234/23.

Взаємна пов`язаність зустрічного та первісного позовів може виражатись у підставах цих позовів або поданих доказах, вимоги за зустрічним і первісним позовами можуть зараховуватись. Водночас подання зустрічного позову, задоволення якого виключатиме повністю або частково задоволення первісного позову, має на меті довести відсутність у позивача матеріально-правової підстави на задоволення первісного позову через відсутність матеріальних правовідносин, з яких випливає суб`єктивне право позивача за первісним позовом.

Подібний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 12.05.2022 у справі №910/7951/21, від 02.06.2022 у справі №922/4409/21.

При цьому суд враховує, що право відповідача подати до позивача зустрічний позов для його спільного розгляду з первісним позовом не є абсолютним. Таке право може бути реалізовано за умови дотримання загальних правил подання позовів, а також правил пред`явлення зустрічних позовів, установлених процесуальним законодавством.

Отже, з урахуванням положень частини 2 статті 180 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд зазначає, що зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом за умови не лише їх взаємопов`язаності, а й доцільності їх спільного розгляду. Подібний висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 20.03.2019 у справі №910/2987/18 та постановах Верховного Суду від 18.11.2021 у справі №910/3310/21, від 12.05.2022 у справі №910/7951/21, від 17.05.2021 у справі №910/18778/20.

Орлов О.В. у своєму зустрічному позові жодним чином не обґрунтовує взаємопов`язаність вимог зустрічного позову з первісним.

Як зазначалося вище, матеріально-правовою підставою позову прокурора у даній справі є вимоги керівника Салтівської окружної прокуратури міста Харкова про визнання незаконними та скасування рішення, недійсним договору, витребування майна, зобов`язання вчинити певні дії.

Однак, ОСОБА_1 просить у зустрічному позові визнати його добросовісним набувачем нежитлових приміщень.

Таким чином, всупереч приписам ч. 2 ст. 180 ГПК України первісні та зустрічні позовні вимоги ґрунтуються на різних правових підставах, обґрунтовані різними доказами, що, в свою чергу, свідчить про відсутність повної взаємної пов`язаності первісного позову із зустрічним.

Окрім того, задоволення зустрічного позову не виключатиме повністю або частково задоволення первісного позову. Прийняття та вирішення такого зустрічного позову не доведе відсутності у позивача матеріально-правової підстави для задоволення первісного позову, оскільки задоволення зустрічного позову не потягне за собою відмову у первісному позові повністю чи частково.

Спільний розгляд первісного та зустрічного позову не є доцільним у даному випадку, оскільки це суттєво утруднить розгляд справи, у зв`язку з поєднанням у спорі позовних вимог, що виникають з різних підстав.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що первісний та зустрічний позов не пов`язані між собою, а сумісний розгляд первісного позову та зустрічного не сприятиме правильному вирішенню спору та скорішому відновленню прав та законних інтересів сторін, а тому зустрічні позовні вимоги мають розглядатися в окремому провадженні.

Існування між сторонами у даній справі спірних правовідносин за наявності різних підстав їх виникнення, не може свідчити про взаємопов`язаність позовів, а задоволення зустрічного позову, в даному випадку, не виключатиме повністю або частково задоволення первісного позову в розумінні ч. 2 ст. 180 ГПК України. Разом з тим, відповідач не позбавлений права звернення до суду за захистом прав, які він вважає порушеними, в межах окремого судового розгляду.

Відповідно до ч. 6 ст. 180 ГПК України зустрічна позовна заява, подана з порушенням вимог частин першої та другої цієї статті, ухвалою суду повертається заявнику.

Враховуючи вищевикладене, зустрічна позовна заява підлягає поверненню позивачу за зустрічним позовом, оскільки вона подана порушенням вимог частин першої та другої статті 180 ГПК України.

Частина 4 статті 180 ГПК України встановлює, що зустрічна позовна заява, яка подається з додержанням загальних правил пред`явлення позову, повинна відповідати вимогам статей 162, 164, 172, 173 цього Кодексу.

ОСОБА_1 не надав доказів відправки зустрічного позову всім учасникам справи, а також доказів сплати судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Керуючись статтями 180, 232 - 235 Господарського процесуального кодексу України,

УХВАЛИВ:

Повернути ОСОБА_1 зустрічну позовну заяву та додані до неї матеріали, всього на 22 аркушах.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею. Порядок і строк оскарження передбачено ст. 255 - 257 Господарського процесуального кодексу України.

Повне судове рішення складено та підписано 10.02.2025.

Суддя Ольшанченко В.І.

Примітка: Повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення недоліків (ст.174 ГПК України).