Рішення

від 03.02.2025 по справі 177/1492/24

ІНГУЛЕЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КРИВОГО РОГУ

г Інгулецький районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області

Справа № 177/1492/24

Номер провадження 2/213/159/25

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 лютого 2025 року Інгулецький районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді - Мазуренко В.В.,

за участі секретаря судового засідання - Шульги В.С.,

за участю позивача ОСОБА_1 , представника позивача адвоката Щербачова А.П., представника третьої особи Сінчевської І.Ю., представників відповідача адвокатів Макаренко О.Ю., Макаренко Н.А.,

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Кривому Розі Дніпропетровської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особа: Товариство з обмеженою відповідальністю «Свої.КР», Виконавчий комітет Новолатівської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області, про захист честі, гідності та ділової репутації, стягнення моральної шкоди, -

ВСТАНОВИВ

Позивач звернувся до суду з даним позовом, відповідно до якого ІНФОРМАЦІЯ_1 в мережі інтернет та Телеграм-каналі ТОВ Свої.КР розміщена стаття під назвою «Гроші військовим…», який адмініструє ТОВ «Свої.КР». Журналісти Своїх звернулись за коментарем до позивача, та позивач підтвердив телефонну розмову з колегою ОСОБА_3 , але опублікований запис розмови був змонтований. Позивач зазначав, що він думав, що кошти сільради не доходять до бійців на передовій, не бачив звіту про їх використання від військової частини. Третя особа у статті посилається на опублікований « ОСОБА_4 » запис телефонної розмови на якому позивач нібито був проти виділення коштів військовим частинам та вживав нецензурну лексику. Позивач зазначає в позові, що особи « ОСОБА_5 » не існує, телефонна розмова з приводу виділення коштів військовим частинам була між позивачем та відповідачем. Вважає, що відповідач здійснила запис даної розмови та розповсюдила її. Інформація розповсюджена ТОВ Свої.КР з телефонної розмови між позивачем та відповідачем є недостовірною, та такою що не відповідає дійсності і порочить честь, гідність та ділову репутацію позивача. Позивач заперечує фразу «виділяти гроші, кому? Військовим? Та пішли вони нах#р». Представник позивача звертався до ТОВ Свої.КР щодо надання інформації де саме (джерело) опублікований ОСОБА_4 запис телефонної розмови позивача; чи здійснювалось обробка даних про першоджерело інформації, ідентифікацію запису та його повноти, монтування; чи надано запис відповідачем. ТОВ Свої.КР надали відповідь, що третя особа завжди працює з перевіреними даними, збирає докази, зокрема для написання статей та завжди попередньо аналізує отриману інформацію. Представник позивача також звертався до відповідача, але відповідь не отримали. Що стосується допомоги ЗСУ, правоохоронним органам, службам із надзвичайних ситуацій, то Новолатівська сільрада на одному з перших місць. Всім військовим та родинам військовослужбовців, які звертались до сільради надавалась і надається грошова та інша допомога. Вважає публікацію ТОВ Свої.КР брехнею, яка направлена на збурення суспільства. Поширенням недостовірної інформації здійснено підрив довіри до ділових якостей позивача. Інформація в соціальній мережі була опублікована ще 26.04.2024р. і доступна до перегляду необмеженому колу користувачів до сьогодні. Через розповсюдження стосовно позивача негативної та неправдивої інформації позивачу завдано моральної шкоди. Із урахуванням вимушених змін у житті та ділових стосунках, сильному зниженню престижу і репутації, необхідністю тривалого часу та зусиль для відновлення втраченого попереднього стану, враховуючи характер та глибину фізичних та душевних страждань позивача, вважає розмір моральної шкоди становить 100000грн. У відповідача відсутні докази попередження та отримання згоди позивача на здійснення запису розмови, також відсутні законні підстави втручання у приватне спілкування та здійснення звукозапису розмов. Наданий відповідачем звукозапис розмови є недопустимим доказом, як такий, що отриманий з порушенням прав і свобод людини і громадянина. Просив визнати недостовірною та такою, що порочить честь, гідність та ділову репутацію позивача інформацію, поширену ТОВ Свої.КР в дописах, розміщених на веб-сайті та в телеграм каналі, який адмініструє ТОВ Свої.КР «Гроші військовим? Пішли вони нах#р». Стягнути з відповідача на користь позивача в рахунок відшкодування моральної шкоди 100000грн.

Представником третьої особи надано письмові пояснення, відповідно до яких дійсно у соціальній мережі Facebook зі сторінки під назвою « ОСОБА_5 » висвітлена нарізка телефонної розмови двох депутатів Новолатівської сільської ради ОСОБА_2 та ОСОБА_1 . Вказують, що депутат ОСОБА_2 займається саботажем в інформаційній сфері, а саме поширення дезінформації. Цими діями робить розкол та поділ Новолатівської громади на непримиренні частини, цькування одного депутата на іншого. Просили задовольнити позов.

Представником відповідача надано Відзив на позов, відповідно до якого ТОВ Свої.КР посилається у статті на опублікований « ОСОБА_4 » запис телефонної розмови на якому позивач ніби то був проти виділення коштів військовим частинам та вживав нецензурну лексику. Позивач не оскаржує свій коментар, який ним надавався на ТОВ Свої.КР. Позивач у позові вказує, що особи ОСОБА_6 не існує, телефонна розмова була між позивачем та відповідачем. Представник відповідача звертає увагу, що в спірній публікації у статті ТОВ Свої.КР не вказано з ким саме була телефонна розмова. Вказують, що лише з показань позивача слідує, що він телефонував відповідачу. Представник відповідача звертає увагу, що позивач вказує про недостовірну інформацію фрагменту «виділяти гроші, кому? Військовим? Та пішли вони нах#р», однак в позовних вимогах заявлені значно ширший перелік інформації, яка жодним чином не порушує прав позивача, та щодо якої не наведено жодних обставин недостовірності. Позивач в коментарі для ТОВ Свої.КР інформацію щодо незгоди з виділенням коштів та послідуючою зміною своєї позиції, вказав - що дійсно озвучував таку інформацію, але не зазначив що саме у вказаному фрагменті є монтажем, та як звучав первісний варіант. Звертають увагу, що позивач не вказує коли саме відбулась розмова між ним та відповідачем. Вказують про відсутність доказів фіксації розмови з боку відповідача. Звертають увагу, що доданий до позову адвокатський запит на адресу відповідача, не міг бути нею отриманий, оскільки дані про відправлення на даний час відсутні, тому що не зареєстровані в системі, - вважають що даний запит не направлявся; також вказують на невірно зазначений індекс в адресі відповідача.

Вважають що позов подано до неналежного відповідача, оскільки в позові вказано що поширення інформації, на думку позивача, відбулось ТОВ «Свої.КР» 26.04.2024р. в мережі Інтернет та в Телеграм-каналі. Звертають увагу суду, що позивачем не зазначається власник веб-сайта, на якому начебто розміщено інформацію, як, власне, і не надаються належні докази такого розміщення, зокрема розміщення оспорюваної інформації відповідачкою ОСОБА_2 , зважаючи що позовні вимоги пред`явлено саме до неї.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 листопада 2019 року у справі № 904/4494/18 (провадження № 12- 110гс19), постанові Верховного Суду від 13 лютого 2019 року у справі № 439/1469/15-ц (провадження № 61-5189св18) зробленго висновок, що не зазначення у позовній заяві власника веб-сайта та не заявлення до нього жодних вимог, є підставою для відмови у задоволенні позову.

Визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Разом з тим, установлення належності відповідачів й обґрунтованості позову є обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи. При цьому, за загальними принципами цивільного судочинства позов не може бути подано до невідомої особи або невизначеного кола осіб, оскільки це порушує основні засади позовного провадження. Встановивши, що позов пред`явлений до неналежного відповідача та відсутні визначені процесуальним законом підстави для заміни неналежного відповідача належним, суд відмовляє у позові до такого відповідача.

Згідно зі статтею 1 Закону України «Про авторське право і суміжні права», власник вебсайту - особа, яка є володільцем облікового запису та встановлює порядок і умови використання вебсайту. За відсутності доказів іншого власником вебсайту вважається реєстрант відповідного доменного імені, за яким здійснюється доступ до вебсайту, і (або) отримувач послуг хостингу.

Відповідальність за розміщений на сайті контент має нести сааме власник відповідного сайту, оскільки лише власник сайту має до нього доступ, відповідає за надісланий контент та може завантажувати контент на сайт.

Позивач всупереч положенням ч.3 ст.12 ЦПК ст.81 ЦПК України, які покладають на сторону обов`язок довести обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, не надав до суду першої інстанції належних, допустимих та достатніх доказів, у розумінні ст.77-80 ЦПК України, які б підтверджували, що відповідачка ОСОБА_2 є власником вказаного позивачем веб-сайту чи є авторкою відповідного інформаційного матеріалу.

Натомість, позивачем в його позовній заяві не доведено складову делікту (сукупності всіх обставин) в частині того, що: - інформація (про яку вказує позивач «Виділяти гроші, кому? Військовим? Та пішли вони нах#р») була поширена, в тому числі ІНФОРМАЦІЯ_1 в мережі Інтернет та в Телеграм-каналі; - така інформація (про яку вказує позивач «Виділяти гроші, кому? ІНФОРМАЦІЯ_2 ») була поширена відповідачкою ОСОБА_2 ; - відповідач ОСОБА_2 є власником веб-сайту (ресурсу) чи телеграм сторінки, на яких начебто поширено інформацію (про яку вказує позивач), а відтак може бути належними відповідачем у даній справі; - відповідач ОСОБА_2 є поширювачем інформації (про яку вказує позивач); - начебто поширена інформація (про яку вказує позивач) є недостовірною; - начебто поширена інформація (про яку вказує позивач) порушує особисті немайнові права, або завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам конкретної фізичної особи - ОСОБА_1 ; - автором начебто поширеної інформації (про яку вказує позивач) чи власником вебсайту чи телеграм каналу, є відповідач ОСОБА_2 .

В даній справі позивач не встановив дійсних авторів поширеної інформації та власника веб-сайту, на якому таку інформацію начебто було поширено, не скористався правом на відповідь та власне тлумачення інформації, натомість, без підтвердження самого факту поширення інформації саме ОСОБА_2 безпідставно звернувся з даним позовом до відповідачки ОСОБА_2

Вважають, що позивачем не доведено що цитована ним інформація викладена у формі вактичних тверджень, а також порочить його честь, гідність та ділову репутацію.

Представник відповідача вказує у Відзиві, що позивачем не надано належних та допустимих доказів стосовно порушення його особистих немайнових прав, завдання шкоди відповідним особистим немайновим благам або перешкоджання йому повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право внаслідок начебто поширення оспорюваної інформації як і не доведено факту поширення такої інформації відповідачем. В даній справі відсутнє порушення відповідачем прав позивача, тому його вимоги щодо стягнення з відповідача компенсації за начебто завдану позивачу моральну шкоду в розмірі 100 000,00 грн. не підлягають задоволенню, оскільки вони є недоведеними та похідними від основних вимог позивача. Позивач, залучаючи в якості третьої особи (яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні позивача) Виконавчий комітет Новолатівської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області не зазначає яким чином рішення в справі № 177/1492/24 може вплинути на права або обов`язки Виконкому Новолатівської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області щодо однієї зі сторін. Пояснення які надійшли від Виконкому Новолатівської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області, за підписом керівника Зубрія О.О., є досить емоційними, зважаючи на наявні протиріччя між деявкими депутатами цієї сільської ради від партії «Слуга народу» та керівником Зубрієм О.О., через невдоволеність таких депутатів результатами діяльності голови ради. Однак, такі пояснення не містять в собі аргументів і міркування на підтримку або заперечення проти позову в справі № 177/1492/24, виходячи з його конкретного предмету.

Просив відмовити у позові.

В судовому засіданні позивач та представник позивача підтримали позовні вимоги, посилались на обставини викладені у позові.

Представник третьої особи просила задовольнити позов, посилалась на обставини викладені у письмових поясненнях.

Представники відповідача просили відмовити у позові, посилались на обставини викладені у відзиві на позов.

Представник третьої особи ТОВ «Свої.КР» до суду не з`явився, повідомлявся належним чином, причини неявки суду не повідомив.

13.08.2024р. позов залишено без руху.

26.08.2024р. відкрито провадження у справі, вирішено проводити розгляд в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

16.10.2024р. здійснено перехід до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.

Суд, вислухавши сторони, дослідивши матеріали справи, приходить до наступних висновків.

Відповідно до фотокопії статті від 26.04.2024р. (а.с.19-22), судом встановлено, що з даної копії незрозуміло її місце розміщення, тобто якщо це Інтернет ресурс, то не видно адресу за якою вона розміщена. Наявні написи щодо відношення до «СВОЇ. Кривий РІГ». Заперечень від сторін, що це дійсно публікація про яку йде мова в позові не надходило. Дана стаття під назвою «Гроші військовим? Пішли вони нах#р!»: у Новолатівській сільраді вибухнув скандал через заяву депутата. З даної публікації видно її відношення до третьої особи по даній справі. Стаття жодних посилань на відповідача не містить, не вказано що вона є автором статті, тощо.

Відповідно до відповіді ТОВ «Свої.КР» на адвокатський запит представника позивача, ТОВ «Свої.КР» зазначили, що вони завжди працюють з перевіреними даними, збирають докази, зокрема для написання статей та завжди попередньо аналізують отриману інформацію, тому вказують, що запис, на який є посилання в статті опубліковано в соціальній мережі Facebook і є у відкритому доступі. В статті ТОВ Свої.КР лише констатувала факт такої публікації (запису), а також відобразило (процитувало) пояснення пана ОСОБА_7 . Щодо інших питань адвоката зазначили, що не розкривають джерела інформації (а.с.26-27).

Щодо наданої копії запиту представника позивача до відповідача, з квитанцією про направлення (а.с.28,29), то суд зазначає що відсутнє підтвердження отримання його відповідачем.

Статтею 56Конституції України передбачено, що кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.

Відповідно дост.23 ЦК України(у редакції Закону станом на червень 2006 року ) особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Відповідно до абз. абз. 1, 2 п. 12 Постанови Пленуму ВСУ від 27.02.2009 за №1 «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи», належним відповідачем у разі поширення оспорюваної інформації в мережі Інтернет є автор відповідного інформаційного матеріалу та власник веб-сайта, особи яких позивач повинен установити та зазначити в позовній заяві. Належним відповідачем у разі поширення оспорюваної інформації в мережі Інтернет є автор відповідного інформаційного матеріалу та власник веб-сайта, особи яких позивач повинен установити та зазначити в позовній заяві. Якщо автор поширеної інформації невідомий або його особу та/чи місце проживання (місцезнаходження) неможливо встановити, а також коли інформація є анонімною і доступ до сайта - вільним, належним відповідачем є власник веб-сайта, на якому розміщено зазначений інформаційний матеріал, оскільки саме він створив технологічну можливість та умови для поширення недостовірної інформації. Аналогічні положення викладені і в пункті 6.5. постанови Великої Палати Верховного Суду 12 листопада 2019 року у справі № 904/4494/18 (провадження № 12-110гс19), зроблено висновок, що «належним відповідачем у разі поширення оспорюваної інформації в мережі Інтернет є автор відповідного інформаційного матеріалу та власник веб-сайту, особи яких позивач повинен установити та зазначити в позовній заяві. Якщо автор поширеної інформації невідомий або його особу та/чи місце проживання (місцезнаходження) неможливо встановити, а також коли інформація є анонімною і доступ до сайта - вільним, належним відповідачем є власник вебсайту, на якому розміщено зазначений інформаційний матеріал, оскільки саме він створив технологічну можливість та умови для поширення недостовірної інформації

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду, в постанові від 14 грудня 2022 року в справі № 454/2743/19 (провадження № 61-8616 св 22), посилання в ЄДРСР - https://reyestr.court.gov.ua/Review/107938372 вказав на обов`язковість встановлення даних про власника веб-сайту, а також встановлення обставини, які мають значення для правильного вирішення справи: доведення того, що інформацію, яку позивачі мають намір спростувати, поширив саме відповідач і що сторінка користувача з якої було здійснено поширення належить саме відповідачу, доведення факту поширення шляхом фіксації змісту веб-сторінки в мережі Інтернет: «Дані про власника веб-сайта можуть бути витребувані відповідно до положень ЦПК України в адміністратора системи реєстрації та обліку доменних назв та адреси українського сегмента мережі Інтернет».

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду в постанові від 28 вересня 2022 р. в справі № 545/2799/20 (провадження № 61- 7067св22) зазначає, що у разі якщо питання про залучення усіх належних відповідачів у справі про захист честі та гідності фізичної особи судом першої інстанції не вирішено, суд відмовляє у позові з цих підстав. При цьому достовірність поширеної інформації, спростування якої є предметом позову, судом не перевіряється. Аналогічний правовий висновок Верховного Суду викладений у постановах від 30 вересня 2019 року (справа № 742/1159/18) та від 18 грудня 2019 року (справа № 742/286/17). Тобто, пред`явлення позову до неналежного відповідача є самостійною підставою для відмови в задоволенні позову.

Відповідно до висновку якого дійшла колегія суддів ВС/КЦС у постанові від 29.01.2020 прийнятій за результатами розгляду справи №281/182/17, пред`явлення позову до неналежного відповідача є самостійною підставою для відмови в задоволенні позову.

Доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Позивачем в даній справі не зазначається власник веб-сайта. Позивачем не підтверджено розміщення оспорюваної інформації саме відповідачем ОСОБА_2 , та таким чином і завдання нею моральної шкоди позивачу.

Враховуючи вказане, позов не підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст.4,12,76-81,83,258,259,265,268,272-273,352-355 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особа: Товариство з обмеженою відповідальністю «Свої.КР», Виконавчий комітет Новолатівської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області, про захист честі, гідності та ділової репутації, стягнення моральної шкоди.

Рішення може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду, шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивач ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , прож.: АДРЕСА_1 .

Представник позивача: адвокат Щербачов Андрій Петрович, свідоцтво №2810 від 21.05.2014р.

Відповідач ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_2 .

Представник відповідача адвокат Макаренко Олександр Юрійович, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю №4394 від 22.02.2011р.

Представник відповідача адвокат Макаренко Наталія Анатоліївна, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю №2655 від 17.09.2012р

Третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю «СВОЇ.КР», код ЄДРПОУ 44414491.

Третя особа Виконавчий комітет Новолатівської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області, код ЄДРПОУ 04338233.

Дата складання повного тексту рішення 10.02.2025р.

Суддя В.В.Мазуренко