Ухвала

від 10.02.2025 по справі 927/858/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

10 лютого 2025 року м. Чернігівсправа № 927/858/24

Господарський суд Чернігівської області, в складі судді Романенко А.В., розглянув заяву Комунального підприємства "Корюківкаводоканал" Корюківської міської ради про відвід судді в справі

за позовом: Комунального підприємства "Корюківкаводоканал" Корюківської міської ради,

провулок Вокзальний, 9, м. Корюківка, Корюківський район, Чернігівська область, 15300;

до відповідача: Акціонерного товариства "Облтеплокомуненерго",

вул. Реміснича, 55-Б, м. Чернігів, 14000;

предмет спору: про стягнення 2552807,99 грн

без участі (повідомлення) сторін

УСТАНОВИВ:

11.09.2024, Комунальне підприємство "Корюківкаводоканал" Корюківської міської ради (далі - КП "Корюківкаводоканал" КМР) звернулось з позовом до Акціонерного товариства "Облтеплокомуненерго" (далі - АТ "Облтеплокомуненерго") про стягнення 2552807,99 грн заборгованості за договором купівлі - продажу теплової енергії від 12.12.2022 № 1242/22 (далі - Договір) за поставлену теплову енергію в період з березня по квітень 2023 року. Позов обґрунтований порушенням відповідачем договірних зобов`язань по розрахунку за теплову енергію за Договором, що припинив свою дію станом на 01.10.2023 шляхом його розірвання за ініціативою КП "Корюківкаводоканал" КМР.

Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 16.09.2024 відмовлено в відкритті провадження в справі за позовом Комунального підприємства "Корюківкаводоканал" Корюківської міської ради (ЄДРПОУ 35606756) до Акціонерного товариства "Облтеплокомуненерго" (код ЄДРПОУ 03357671) про стягнення 2552807,99 грн, на підставі п. 2 частини 1 статті 175 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).

За результатами апеляційного перегляду, Північний апеляційний господарський суд, постановою від 20.11.2024, задовольнив апеляційну скаргу КП "Корюківкаводоканал" КМР, скасував ухвалу Господарського суду Чернігівської області від 16.09.2024 у справі № 927/858/24, постановив направити матеріали справи для розгляду до суду першої інстанції.

03.02.2025, матеріали справи повернуті до Господарського суду Чернігівської області.

Ухвалою від 05.02.2025 суд прийняв позовну заяву до розгляду; відкрив провадження в справі за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання в справі призначив на 26.02.2025 о 12:00.

07.02.2025, від позивача надійшла заява б/н про відвід судді Романенко А.В., мотивована тим, що суддя Романенко А.В. в порушення норм статті 55 Конституції України, статей 4, 5, 11, 14 ГПК України, статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, незаконно відмовила в відкритті провадження в справі, чим порушила право позивача на судовий захист. Звертав увагу, що на стадії вирішення питання про прийняття справи до розгляду, судом здійснений аналіз документів доданих до позову. На думку позивача, у судді Романенко А.В. на даний час вже склалась певна правова позиція, сформована під час прийняття рішення про відмову в відкритті провадження в справі, що може призвести до ухвалення незаконного рішення. Окремо звертав увагу на приписи частини 1 статті 36 ГПК України за якою суддя, який брав участь у вирішенні справи в суді першої інстанції, не може брати участі в розгляді цієї самої справи в судах апеляційної і касаційної інстанцій, а так само в новому розгляді справи судом першої інстанції після скасування рішення суду або ухвали про закриття провадження в справі.

Відповідно до частини 3 статті 38 ГПК України відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження в справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Самовідвід може бути заявлений не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Після спливу вказаного строку заявляти відвід (самовідвід) дозволяється лише в виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу.

За частинами 1, 2 статті 39 ГПК України питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішене як до, так і після відкриття провадження в справі. Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.

Згідно з частиною 3 цієї статті якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається в порядку, встановленому частиною 1 статті 32 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід. Якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.

Заява КП Корюківкаводоканал» Корюківської міської ради про відвід судді надійшла в установлений законом строк.

За частинами 7, 8, 11 статті 39 ГПК України питання про відвід вирішується невідкладно. Вирішення питання про відвід суддею, який не входить до складу суду, здійснюється протягом двох робочих днів, але не пізніше призначеного засідання по справі. У разі розгляду заяви про відвід суддею іншого суду - не пізніше десяти днів з дня надходження заяви про відвід. Відвід, який надійшов поза межами судового засідання, розглядається судом у порядку письмового провадження. Суд вирішує питання про відвід без повідомлення учасників справи. За ініціативою суду питання про відвід може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. За результатами вирішення заяви про відвід суд постановляє ухвалу.

Інститут відводу (самовідводу) судді від участі в розгляді конкретної справи - це одна із найважливіших гарантій здійснення правосуддя справедливим судом. Він покликаний ліквідувати найменшу підозру в заінтересованості судді в результатах розглянутої справи, навіть якщо такої заінтересованості немає, бо тут головним є публічний інтерес.

Запровадження законодавцем інституту відводу судді, унормованого положеннями статей 35 - 40 ГПК України, мало на меті в першу чергу уникнення будь-яких ризиків можливості порушення основних засад (принципів) господарського судочинства, якими є: верховенство права; рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; гласність і відкритість судового процесу та його повне фіксування технічними засобами; змагальність сторін; диспозитивність; пропорційність; обов`язковість судового рішення; забезпечення права на апеляційний перегляд справи; забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення в визначених законом випадках; розумність строків розгляду справи судом; неприпустимість зловживання процесуальними правами; відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення, та забезпечення гарантії дотримання декларованих Конституцією України та Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року прав на судовий захист при зверненні особи до суду з метою їх реалізації.

У зв`язку з цим був визначений перелік випадків, за наявності яких може виникати можливість порушення наведених принципів та гарантій, які були унормовані в статті 35 ГПК України.

Головна мета відводу - гарантування безсторонності суду, зокрема, щоб запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи, а мета самовідводу - запобігання будь-яким сумнівам щодо безсторонності судді.

За змістом статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950, суд, у межах своїх повноважень, має бути неупередженим. Неупередженість зазвичай означає відсутність упередженості або суб`єктивного ставлення, що може бути оцінене багатьма способами (рішення Європейського суду з прав людини "Ветштайн проти Швейцарії").

У рішенні Європейського суду з прав людини від 09.11.2009 у справі "Білуха проти України" зазначено, що "у кожній окремій справі слід вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу й такий ступінь, що свідчать про небезсторонність суду". Стосовно відводу (як права сторони його ініціювати) вказано, що "особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного". Безумовно, сторони можуть побоюватися, що суддя є небезстороннім, але "вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими".

При вирішенні справи "Білуха проти України" Європейський суд з прав людини в пункті 49 рішення з посиланням на свою усталену практику зазначив, що наявність безсторонності відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод повинна визначатися за суб`єктивним та об`єктивним критеріями. За суб`єктивним критерієм беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у цій справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності.

Окрім того, за практикою Європейського Суду з прав людини, при вирішенні питання щодо існування легітимних причин сумніватися в неупередженості конкретного судді позиція зацікавленої сторони є важливою, але не вирішальною. Вирішальним є наявність обґрунтованого сумніву в неупередженості суду. Особиста безсторонність суду презюмується, допоки не надано доказів протилежного.

Отже, при об`єктивному підході до встановлення наявності/відсутності упередженості суду (суддів) необхідно визначити, чи існують очевидні факти, що можуть поставити під сумнів його безсторонність, зважаючи на безпосередню поведінку судді. Суб`єктивний критерій, у свою чергу, вимагає оцінки реальних дій окремого судді під час розгляду конкретної справи, й лише після встановлення фактів у поведінці судді, які можна було б кваліфікувати як прояв упередженості, можливо ставити під сумнів його безсторонність.

Відповідно до частини 1 статті 35 ГПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо:

1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу в цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;

2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання, або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі;

3) він прямо чи побічно заінтересований в результаті розгляду справи;

4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи;

5) є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді.

Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, установлених статтею 36 цього Кодексу.

За частиною 4 статті 38 ГПК України встановлення обставин, указаних у пунктах 1 - 4 частини 1 статті 35 цього Кодексу, статті 36 цього Кодексу, звільняє заявника від обов`язку надання інших доказів упередженості судді для цілей відводу.

Господарський процесуальний кодекс України не встановлює вичерпного переліку обставин, які свідчать про необ`єктивність судді, однак зазначається, що такі підстави повинні бути обґрунтовані особою, яка ініціює питання про відвід судді.

Відвід повинен бути вмотивованим (частина 3 статті 38 ГПК України).

Звертаючись до суду із заявою про відвід судді Романенко А.В. від розгляду справи № 927/858/24, позивач висуває припущення, що оскільки попередньо суддею Романенко А.В. винесено ухвалу про відмову в відкритті провадження в цій справі (яка скасована в порядку апеляційного перегляду), тому в судді на даний час вже сформувалась певна правова позиція відносно цього спору, відтак у позивача наявний цілком обґрунтований сумнів в упередженості складу суду.

Вказані доводи щодо сумнівів у неупередженості або об`єктивності судді Романенко А.В. мають виключно суб`єктивний характер, оскільки жодного прикладу чи факту вчинення дій, які б свідчили про упередженість чи ставили б під сумнів безсторонність судді, позивачем не наведені.

У контексті поданої заяви суд звертає увагу на приписи частини 4 статті 35 ГПК України, якою імперативно визначено, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді не може бути підставою для відводу. Ухвала про відмову в відкритті провадження в справі від 16.09.2024 була переглянута в апеляційному порядку Північним апеляційним господарським судом, яким прийнято постанову від 20.11.2024 про скасування зазначеної ухвали та про передачу справи до розгляду суду першої інстанції.

Ухвалою від 05.02.2025 справу № 927/858/24 прийнято до розгляду та відкрито провадження в справі за правилами загального позовного провадження.

Частина 1 статті 36 цього Кодексу (на приписи якої звертає увагу позивач) передбачає, що суддя, який брав участь у вирішенні справи в суді першої інстанції, не може брати участі в розгляді цієї самої справи в судах апеляційної і касаційної інстанцій, а так само в новому розгляді справи судом першої інстанції після скасування рішення суду або ухвали про закриття провадження в справі.

Натомість, оскільки справа № 927/858/24 не розглядалась судом, у складі судді Романенко А.В., по суті, відсутні підстави для застосування даної норми при вирішенні питання про відвід судді Романенко А.В. від розгляду даної справи.

З урахуванням наведених висновків, заява КП «Корюківкаводоканал» Корюківської міської ради про відвід судді Романенко А.В. від розгляду справи № 927/858/24, з заявлених позивачем підстав, є необгрунтованою.

Відповідно до частини 1 статті 7 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним законом.

Згідно з п. 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, установленим законом.

Для самовідводу судді, за практикою Європейського суду з прав людини, «достатньо мінімального будь-якого сумніву».

«Будь-який суддя, в відношенні якого існує легітимний привід боятися відсутності безсторонності, має вийти зі справи» (Micallef 98). Сумніви можуть бути фактично необґрунтованими; достатньо того, що в розумної людини, на її перший погляд, вони викликають побоювання в упередженості суду.

У пункті 66 рішення Європейського суду з прав людини від 10.12.2009 у справі «Мироненко і Мартиненко проти України» (заява № 4785/02) зазначено, що згідно з усталеною практикою Суду, наявність безсторонності має визначатися, для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції, за допомогою суб`єктивного та об`єктивного критеріїв. За суб`єктивним критерієм оцінюється особисте переконання та поведінка конкретного судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності.

У рішеннях Європейського суду з прав людини від 09.11.2006 у справі «Білуха проти України» та від 28.10.1998 у справі «Ветштайн проти Швейцарії» зазначено, що важливим питанням є довіра, яку суди повинні вселяти в громадськість у демократичному суспільстві. Судді зобов`язані викликати довіру в учасників судового розгляду, а тому будь-який суддя, стосовно якого є підстави для підозри в недостатній неупередженості, повинен брати самовідвід.

Відповідно до положень Бангалорських принципів поведінки суддів від 19.05.2006, схвалених резолюцією Економічної та Соціальної Ради ООН 27.07.2006 № 2006/23, об`єктивність судді є необхідною умовою для належного виконання ним своїх обов`язків. Вона проявляється не тільки у змісті винесеного рішення, а й в усіх процесуальних діях, що супроводжують його прийняття.

Суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи і в тому випадку, коли в стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.

10.02.2025, суддя Романенко А.В. заявила самовідвід від розгляду справи № 927/858/24.

Мотивована заява тим, що суд, у складі судді Романенко А.В., розглядав справу № 927/1525/23 за позовом КП «Корюківкаводоканал» Корюківської міської ради до Акціонерного товариства «Облтеплокомуненерго» про стягнення 3147953,47 грн, а саме: 2552807,99 грн основного боргу на підставі договору купівлі-продажу теплової енергії № 1242/22 від 12.12.2022 (далі - Договір); 36911,82 грн 3% річних за період з 01.04.2023 по 31.10.2023 та 558233,66 грн пені за аналогічний період, нарахованої за п. 7.2.1. Договору.

У межах справи № 927/1525/23 судом ухвалене рішення про відмову в позові КП «Корюківкаводоканал» Корюківської міської ради, яке набуло законної сили 27.02.2024 (залишене без змін за наслідками його апеляційного перегляду). За висновком суду, в межах справи № 927/1525/23 наданий правовий аналіз спірним правовідносинам сторін, які виникли з підстав виконання умов договору купівлі-продажу теплової енергії № 1242/22 від 12.12.2022, зокрема щодо оплати вартості наданих послуг у сумі 2552807,99 грн (що є предметом розгляду в справі № 927/858/24).

Отже, розглянувши питання про самовідвід від розгляду даної справи, не дивлячись на відсутність будь-якого прямого чи опосередкованого інтересу до результатів розгляду даної справи, з метою виключення обставин, які можуть поставити під сумнів неупередженість судді при розгляді даної справи, недопущення в подальшому сумнівів в учасників справи чи інших осіб щодо неупередженості суду та забезпечення довіри до судової влади в Україні, суд дійшов висновку про задоволення заяви про самовідвід судді Романенко А.В. від розгляду справи № 927/858/24.

Керуючись статтями 32, 35, 36, 38, 39, 234, 235 ГПК України

ПОСТАНОВИВ:

1. Визнати заяву Комунального підприємства "Корюківкаводоканал" Корюківської міської ради (код ЄДРПОУ 35606756) про відвід судді Романенко А.В. від розгляду справи № 927/858/24, необгрунтованою.

2. Заяву судді Романенко А.В. про самовідвід від розгляду справи № 927/858/24 задовольнити та передати справу № 927/858/24 для проведення повторного автоматизованого розподілу для визначення складу суду у порядку, встановленому статтею 32 ГПК України.

Ухвала набирає законної сили в строк і порядок, передбачений статтею 235 ГПК України та оскарженню не підлягає.

Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається - http://cn.arbitr.gov.ua/sud5028/

Суддя А. В. Романенко