Рішення

від 04.02.2025 по справі 341/553/24

ГАЛИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальний номер 341/553/24

Номер провадження 2/341/34/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 лютого 2025 року м. Галич

Галицький районний суд Івано-Франківської області у складі:

головуючого судді Островської Н. І.,

за участю секретаря судового засідання: Зельманович М., Гомерди Г. М.,

позивач: ОСОБА_1 , представник за ордером, адвокат Свирида Г. С.,

служба у справах дітей Більшівцівської селищної ради: представник за довіреністю Шкабрій О.П.,

розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 до ОСОБА_2 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: служба у справах дітей Більшівцівської селищної ради, юридична адреса: смт. Більшівці, Івано-Франківська область, про позбавлення батьківських прав,-

у с т а н о в и в :

18.03.2024 ОСОБА_1 звернувся до суду за вимогою позбавити ОСОБА_2 батьківських прав відносно сина, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та доньки, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , а також стягнути з відповідача на його користь судові витрати на правничу допомогу у розмірі 3000,0 гривень та судовий збір у розмірі 1211,20 гривень.

Як підставу позову зазначив, що з відповідачем перебував у зареєстрованому шлюбі з 29.09.2008, від якого народилось двоє дітей: син ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та донька ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Подружнє життя з відповідачем не склалось і рішенням суду від 07.03.2024 шлюб розірвано.

У грудні 2022 року відповідач виїхала в Республіку Польща на роботу, не зважаючи на його заперечення та прохання дітей їх не залишати. Пізніше йому стало відомо, що ОСОБА_2 проживає з іншим чоловіком у Республіці Польща. Пізніше вона поверталась в Україну, та перебувала на території з 12.07.2023 до 01.08.2023, однак до дітей не приїжджала, ні коштів, ні подарунків дітям не привозила, та не передавала. Вказує, що ним було подано позов про стягнення аліментів з відповідача на його користь на утримання малолітніх дітей.

Відповідач взагалі не приділяє уваги дітям та свідомо ухиляється від виконання своїх обов`язків, пов`язаних із вихованням дітей, не піклується про їх фізичний та духовний розвиток, навчання, не спілкується із дітьми, не створює умов для належної освіти, матеріально не забезпечує. Така поведінка ОСОБА_2 триває вже певний час, тобто мати свідомо самоусунулась від виховання та утримання дітей.

Також зазначив, що він працює технологом у Державному підприємстві «Калуський дослідно-експериментальний завод», проте систематично бере відпустки без збереження заробітної плати, оскільки зайнятий доглядом за дітьми.

Вважає, що викладене вище може розцінюватися як ухилення від виховання дітей матір`ю, свідоме нехтування нею своїми обов`язками, що підтверджує відсутність серйозного ставлення матері до батьківських обов`язків.

Ухвалою Галицького районного суду від 04.04.2024 відкрито провадження у справі, справу призначено до розгляду за загальними правилами позовного провадження.

Ухвалою суду від 03.06.2024 підготовче провадження закрито, справу призначено до судового розгляду по суті.

У судовому засіданні позивач та її представник позовні вимоги підтримали, з підстав викладених у позові. При цьому представник зазначила, що відповідач тривалий час проживає за межами України, зокрема в Республіці Польща. На цей час у неї є другий чоловік, вона уже створила іншу сім`ю. Щодо позбавлення її батьківських прав відносно малолітніх дітей відповідач не заперечує, що саме і підтверджується її письмовою заявою.

Позивач також пояснив, що більше року знаходиться у відпустці без збереження заробітної плати, існують за рахунок підсобного господарства. Майже три роки діти не бачили і не чули свою матір, яка самоусунулась від їх виховання, сама не заперечує проти цього, на підтвердження чого надала заяву.

Відповідач у судове засідання не з`явилась, на адресу суду 28.05.2024 та 03.06.2024 надіслала заяву з перекладом з польської про розгляд справи без її участі. При цьому зазначила, що не заперечує проти задоволення позову та позбавлення її батьківських прав відносно її малолітніх дітей. На цей час вона проживає на території Польща з іншим чоловіком.

Представник третьої особи, служби у справах дітей Більшівцівської селищної ради, у судовому засіданні підтвердила, що відповідач проживає в Республіці Польща, однак один раз (в режимі відеозв`язку) брала участь у засіданні комісії при вирішенні питання щодо доцільності позбавлення її батьківських прав щодо її дітей. ОСОБА_7 підтвердила, що не буде повертатись на територію України, а також не заперечувала щодо позбавлення її батьківських прав щодо неповнолітніх дітей. При цьому представник служби у справах дітей зазначила, що комісія виступає на захист дітей, а отже вважає, що немає потреби позбавляти матір дітей батьківських прав. Вказала також, що на другому засіданні комісії з цього питання запропонувала членам комісії заслухати думку ОСОБА_1 (батька) та дітей, які чекали в коридорі, проте члени комісії відмовились, наголошуючи на тому, що вже все вирішили.

Відповідно до ч. 2 ст. 191 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами.

Перевіривши матеріали справи, дослідивши наявні докази, суд дійшов наступного.

Згідно з положеннями частин 1, 4, 6 статті 12 Закону України «Про охорону дитинства» виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці. Позбавлення батьківських прав не звільняє батьків від обов`язку утримувати дітей. Батьки несуть відповідальність за порушення прав і обмеження законних інтересів дитини на охорону здоров`я, фізичний і духовний розвиток, навчання, невиконання та ухилення від виконання батьківських обов`язків відповідно до закону.

Нормами частин 2, 3, 4 статті 150 Сімейного кодексу України (СК України) передбачено, що батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Батьки зобов`язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя. Батьки зобов`язані поважати дитину.

Встановлено, що сторони перебували у зареєстрованому шлюбі з 29.09.2008, що підтверджується копією свідоцтва про шлюб, виданого Галицьким відділом державної реєстрації актів цивільного стану в Івано-Франківському районі Івано-Франківської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, який 07.03.2024 розірвано (а. с. 13, 19-20).

Згідно Витягу з реєстру Більшівцівської територіальної громади ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (батько), ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (донька), ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (син), проживають за адресою: АДРЕСА_1 (а. с. 10-12).

Витягом про зареєстрованих у житловому приміщенні осіб від 03.01.2024 № 4, підтверджено, що по АДРЕСА_2 , зареєстровані ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_2 (а. с. 14).

З довідки № 11 від 08.01.2024 вбачається, що ОСОБА_1 з 06.09.2007 прийнятий апаратником синтезу виробництва пірогенного двоокису кремнію (біла сажа) Державного підприємства «Калуський дослідно-експериментальний завод ІХП НАН України», та з 10.08.2021 до цього часу працює технологом вказаного виробництва (а. с. 15).

Згідно акту обстеження матеріально-побутових умов проживання від 10.01.2024 № 6 ОСОБА_1 проживає з малолітніми дітьми за адресою: АДРЕСА_1 . Зі слів ОСОБА_1 мати дітей - ОСОБА_2 з ними не проживає з грудня 2022 року, діти знаходяться на повному його утриманні (а. с. 17).

Згідно інформації головного центру обробки державної прикордонної служби щодо перетинання Державного кордону України, ОСОБА_2 в період з 01.02.2022 до 26.06.2024 перетинала кордон 28.12.2022, 12.07.2023 та 10.08.2023 (а. с. 18).

Актом обстеження від 02.05.2024 № 135 підтверджено, що ОСОБА_1 проживає з малолітніми дітьми за адресою: АДРЕСА_1 . На час складання акту ОСОБА_2 , 1990 року народження, була відсутня. Зі слів сусідів та ОСОБА_1 мати дітей - ОСОБА_2 з ними не проживає (а. с. 64).

За висновком комісії з питань захисту прав дитини при виконавчому комітеті Більшівцівської селищної ради від 26.06.2024 № 9 ОСОБА_7 на засідання комісії не з`явилась, з нею спілкувались по відеозв`язку. При спілкуванні з нею стало відомо, що остання не заперечує щодо позбавлення її батьківських прав відносно дітей: ОСОБА_4 та ОСОБА_3 .

Водночас, комісія вважає, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківські обов`язки, питання про його застосування необхідно вирішувати лише після повного, всебічно, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей. Комісія рекомендує за недоцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 щодо її малолітніх дітей.

Відповідно до змісту психологічної характеристики психоемоційного стану дитини та сімейних відносин ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обстеження проводилось за запитом батька, представником дитини була бабуся. Мета зустрічі полягала в дослідженні особливостей сімейної ситуації та психоемоційного стану дитини. Психолог-діагност ТзОВ «Серденько» Центру психологічної допомоги зазначила, що діагностика проводилась в «Зеленій кімнаті центру психологічної допомоги дітям «Серденько». Під час взаємодії спостерігались: наявний здоровий контакт, яскраві емоційні прояви, голова часто опущена вниз, під час комунікації хлопець перепитував якщо було незрозуміло, що свідчить про готовність до співпраці та зменшення напруження дитини. Що визначає негативні переживання та емоції, пов`язані з ситуацією стосунків із матір`ю. Під час бесіди про стосунки із батьком спостерігалась посмішка, жвавість, піднесений настрій та покращення комунікації. Під час бесіди про матір спостерігались відсутність зорового контакту із психологом, погляд у бік, зростання напруження, пригнічений настрій. За результатами діагностики сімейних стосунків було визначено комфортні близькі стосунки із батьком. Про те, з ким зараз проживає ОСОБА_5 , то повідомив, що проживає з батьком та сестрою ОСОБА_6 . Розказував, що з батьком можна розмовляти про будь-що. Про бабусю хлопець розповідає, що остання до них приходить один раз на два дні, приносить подарунки.

Щодо відносини ОСОБА_5 з мамою було визначено відсутність довірчих відносин. Зазначив, що мама завжди залишала його самих із сестрою, потім кудись йшла на 2-3 години. На той час батько працював цілий тиждень в іншому місті. Коли він приїжджав додому, то він йому не розповідав про те, що мама завжди їх із сестрою залишала самих, іноді навіть піднімала руку. Їх стосунки із мамою хлопець описує не такі як із батьком «вона могла мені щось пообіцяти, а потім не зробити».

За результатами діагностики дослідження станом на 04.07.2024 було встановлено, що психоемоційний стан хлопця перебуває у стресовому стані. Цей стан дитини може призводити до внутрішнього конфлікту, стримування агресивних проявів, деформації само прийняття. Для хлопця є важливим саморозвиток, сфера взаємодії із друзями та із родиною. Загалом наявне позитивне сприйняття світу, наявна підтримка від батька. Актуальні переживання щодо погіршення комунікації із друзями. Наявні негативні переживання пов`язані із матір`ю, образа на матір. Ситуація із матір`ю є травмуючою для дитини. Сімейна ситуація характеризується наявністю сімейного конфлікту, відсутністю комунікації з матір`ю, відсутності емоційно близьких стосунків із матір`ю. Наявні близькі стосунки з батьком (а. с.162-167) .

В судовому засіданні свідок ОСОБА_3 , матір позивача зазначила, що після одруження сина з ОСОБА_8 в 2008 році, діти стали проживати окремо від неї, оскільки невістка її одразу невзлюбила. В 2022 році невістка поїхала до Республіки Польща нібито до сестри, однак там залишилась проживати з іншим чоловіком. Відповідач взагалі не спілкується з дітьми, до них не телефонує, матеріально не забезпечує, жодним чином не приймає участі у їх житті. Діти перебувають на повному вихованні та утриманні її сина, позивача ОСОБА_1 .

Свідок ОСОБА_9 в судовому засіданні пояснила, що проживає по сусідству з ОСОБА_1 . Їй відомо, що відповідач виїхала в Республіку Польща, до дітей не приїзджає, ними не цікавиться. Позивач працює в м. Калуші, проте на цей час знаходиться вдома з дітьми. Мала намір поспілкуватись з ОСОБА_2 , проте остання на дзвінки не відповідає.

Свідок ОСОБА_10 , матір відповідача, пояснила, що в 1992 року посварилась з донькою та вигнала її зі свого житлового будинку. Знає, що дочка ОСОБА_7 виїхала за межі України, до Республіки Польща, дітей не має наміру забирати та опікуватись ними. В 2023 році приїжджала на територію України з поляком, проте дітей навіть не відвідала. Зазначила також, що позивач є дуже хорошим, гідним батьком. Особисто її сильно обурили дії дочки, яка залишила своїх дітей, тому вона, як бабуся, підтримує позбавлення своєї доньки, ОСОБА_2 батьківських прав.

З витягу з протоколу № 4 засідання комісії з питань захисту прав дитини при виконавчому комітеті Більшівцівської селищної ради вбачається, що ОСОБА_7 на засідання не з`явилась, з нею спілкувались по відеозв`язку, де вона повідомила, що не заперечує щодо позбавлення її батьківських прав, пояснюючи це тим, що чоловік хотів дітей і він їх має. Повідомила також, що не буде повертатись на територію України до дітей, а також не має куди їх забрати до себе. Вона не цікавиться своїми дітьми з того часу як виїхала за межі України, не допомагає їм фінансово та морально. На питання члена комісіїї ОСОБА_7 відповіла, що їй відомі і зрозумілі усі правові наслідки у разі позбавлення її батьківських прав і проти цього вона не заперечує.

Відповідно до акту обстеження № 10 від 13.05.2024, умови проживання в кімнатах, кухні, коридорі та ванній кімнаті чисті та затишні. Речі та іграшки розкладені акуратно, відсутній неприємний запах. Підлога, вікна, стелі, меблі у хорошому стані. Для дітей є окрема кімната, є окремі місця для сну та відпочинку, забезпечені місця для виконання домашнього завдання. Діти чисті та охайні, доглянуті, забезпечені усім необхідним відповідно до віку.

Згідно характеристиці класного керівника Більшівцівського ліцею ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , навчається у школі з першого класу. Зарекомендував себе як старанний, дисциплінований, працелюбний учень. Має навчальні досягнення високого та достатнього рівня. Навчається в повну міру своїх сил, має довільну змішану пам`ять, швидко запам`ятовує домашній матеріал. Виявляє логічне мислення, має здібності до вивчення предметів природничо-математичного циклу. До виконання громадських доручень ставиться сумлінно, виконує доручення старости класу, бере активну участь у громадському житті. Батько реагує на зауваження класного керівника, приділяє належну увагу вихованню сина. Мама не брала участі у вихованні сина, не приділяла увагу протягом року, оскільки перебувала за межами України.

За довідкою № 137 від 02.05.2024 ОСОБА_1 під наглядом лікаря нарколога та психіатра в КНП «Галицька лікарня» не числиться.

Водночас за довідкою № 66, виданою лікарем КНП «Центр первинної медико-санітарної допомоги» ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , пройшов профілактичний медичний огляд, здоровий, щеплений по віку.

З дослідженого в судовому засіданні Витягу з протоколу № 5 від 27.06.2024 вбачається, що на засіданні комісії слухали ОСОБА_11 , яка зазначила, що питання позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 відносно її неповнолітніх дітей розглядається на комісії вдруге. За змістом Витягу з протоколу, дітей сумлінно виховує батько ОСОБА_1 , мати жодним чином не приймає участі у вихованні дітей, ані морально, ані матеріально, повністю самоусунулась. Протягом тривалого часу проживає за кордоном з іншим чоловіком і не має наміру приіджати до дітей та забирати їх до себе, про що повідомила в режимі відеозв`язку членів комісії, підтвердивши відповідною, нотаріально посвідченою заявою. Втім, комісія рекомендувала не позбавляти батьківських прав ОСОБА_12 відносно сина ОСОБА_3 та доньки ОСОБА_4 .. Такі суперечливі висновки комісії т.в.о. начальника служби ОСОБА_11 в судовому засіданні зрозуміло та обгрунтовано не змогла пояснила, зазначивши, що дали ще один шанс матері дітей.

В судовому засіданні ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в присутності батька та представника в особі адвоката пояснив, навчається в 9 класі Більшівцівського ліцею. Більше двох років проживає спільно з батьком та сестрою, весь цей час мами не бачив. По господарству допомагає бабуся, татова мама. Після того як народилась сестра, мама постійно залишала його з сестрою вдвох вдома на тривалий час, інколи, не залишаючи їжі. Коли поверталась, іноді навіть піднімала на нього руку, проте він про це нікому не розповідав. Покинувши їх з татом у грудні 2022 року, мама зовсім не цікавиться їх життям, не телефонує до них, не вітає із святами. Пояснив, що вважає, що буде правильно, якщо позбавити маму батьківських прав щодо її дітей, тобто щодо нього та його сестри.

Пунктом 2 частини 1 статті 164 Сімейного кодексу України визначено, що мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вони ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини.

Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції про права дитини від 20.11.1989 року, ратифікованої постановою Верховної Ради України від 27.02.1991 року, держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Відповідно до п. 16 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 30.03.2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення батьківських прав» ухилення батьків від виконання обов`язків має місце тоді, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на фізичний розвиток як складову виховання, не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення, не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей, не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі, не виявляють інтересу до її внутрішнього світу, не створюють умов для отримання нею освіти.

З огляду на викладене вище, суд вважає, що відповідач ухиляється від виконання батьківських обов`язків по вихованню дітей, не цікавиться їх розвитком, не піклується про здоров`я, проживає окремо від дітей, не спілкується з ними.

Вищезазначені факти як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення матері від виховання дітей, свідомого нехтування матір`ю своїми батьківськими обов`язками, що підтверджує відсутність серйозного ставлення до дітей.

При цьому суд не приймає до уваги Витяг з протоколу комісії з питань захисту прав дитини при виконавчому комітеті Більшівцівської селищної ради від 27.06.2024 року, за яким визнано за недоцільне позбавити батьківських прав ОСОБА_2 відносно дітей: ОСОБА_13 та ОСОБА_14 , як такий, що є необгрунтованим, суперечливим та таким, що прийнятий на не об`єктивно та не повно досліджених обставинах, спростованих в судовому засіданні.

Вказане підтверджується матеріалами цивільної справи, які були досліджені в суді.

Щодо витрат, пов`язаних з оплатою правничої допомоги, суд виходить з наступного.

Пунктом 6 ч. 1 ст. 264 ЦПК України передбачено, що під час ухвалення рішення суд вирішує питання розподілу між сторонами судових витрат.

Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

За приписами ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних із розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу; пов`язані із залученням експертів та проведенням експертизи.

Відповідно ч. ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.

Відповідно до ч. 1 ст. 142 ЦПК України у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Враховуючи визнання відповідачем позову до початку розгляду справи по суті, згідно із ч. 1 ст. 142 ЦПК України розподіл судових витрат необхідно здійснити таким чином: позивачу з Державного бюджету повернути 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову у розмірі 605,60 грн, та зобов`язати відповідача сплатити позивачу 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, що становить 605,60 грн.

У Постанові Верховного Суду від 23.09.2023 у справі N 686/31892/19 провадження N 61-4683св23 зазначено, що згідно із частиною першою статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Положеннями статті 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Згідно зі статтею 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом. Безоплатна правнича допомога надається в порядку, встановленому законом, що регулює надання безоплатної правничої допомоги.

Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 ЦПК України).

Відповідно до статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").

Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися у ці правовідносини.

Разом із тим законом визначено критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу.

Частиною першою статті 133 ЦПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно з вимогами частин першої, другої, п`ятої, шостої статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Пунктами 1, 2 частини другої статті 141 ЦПК України передбачено, що інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача, у разі відмови в позові - на позивача.

Частиною восьмою статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та інше), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).

Отже, якщо стороною буде документально доведено, що нею понесено витрати на правову допомогу, а саме: надано договір на правову допомогу, акт приймання-передачі наданих послуг, платіжні документи про оплату таких послуг, розрахунок таких витрат, то у суду відсутні підстави для відмови у стягненні цих витрат стороні, на користь якої ухвалено судове рішення.

На підтвердження понесених витрат позивачем надано: копію ордера від 07.03.2024, договір про надання правничої допомоги від 07.03.2024; розрахункову квитанцію серії ББАЙ № 581080 про оплату на рахунок коштів у сумі 3000,0 гривень та попередній (орієнтовний) розрахунок витрат від 15.03.2024.

Отже, матеріали справи підтверджують надання адвокатом вказаних вище послуг з правничої допомоги по справі.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 12, 13, 89, 263-265, 280-282 Цивільного процесуального кодексу України, ст. 27 Конвенції про права дитини від 20.11.1989 року, ст. ст. 150, 157, 164, 166, 180 - 183 Сімейного кодексу України, ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства»,

у х в а л и в :

Позов задовольнити.

Позбавити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код: НОМЕР_1 , батьківських прав щодо малолітніх дітей:

- ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , свідоцтво про народження, видане Зборянською сільською радою Калуського району Івано-Франківської області, серія НОМЕР_2 , актовий запис № 6;

- ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , свідоцтво про народження, видане Галицьким відділом державної реєстрації актів цивільного стану Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ), серія НОМЕР_3 , актовий запис № 45.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ідентифікаційний код: НОМЕР_1 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ідентифікаційний код: НОМЕР_4 , судовий збір в розмірі 605,60 гривень та витрати на правничу допомогу в розмірі 3000,0 гривень.

Повернути ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ідентифікаційний код: НОМЕР_4 , 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову до суду за платіжною інструкцією № 0.0.3527875689.1 від 14.03.2024, що становить 605,60 грн.

Копію рішення направити відповідачу.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій ст. 358 цього Кодексу.

СуддяНаталя ОСТРОВСЬКА