УХВАЛА
03 лютого 2025 року
м. Київ
справа № 199/1883/23
провадження № 61-4938св24
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
Литвиненко І. В. (суддя-доповідач), Грушицького А. І., Петрова Є. В.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу заступника керівника Київської обласної прокуратури на рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 03 травня 2023 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 28 лютого 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Самара-Капітал» про стягнення заборгованості та звернення стягнення на предмет іпотеки,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст вимог і рішень судів
У лютому 2023 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом в якому, з урахуванням уточненої позовної заяви просила:
- стягнути з ОСОБА_2 заборгованість за договором позики від 09 серпня 2021 року у розмірі 20 000 000 грн;
- в рахунок погашення заборгованості за договором позики від 09 серпня 2021 року, який був укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , яка становить 20 000 000 грн, звернути стягнення на предмет іпотеки, який був переданий Товариством з обмеженою відповідальністю «Самара-Капітал» (далі - ТОВ «Самара-Капітал») в іпотеку на підставі іпотечного договору б/н від 09 серпня 2021 року: громадський об`єкт з торгівельними та побутовими приміщеннями загальною площею 1 464,8 кв. м під літ. А, який знаходиться за адресою:
АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 16028932231, шляхом продажу предмета іпотеки на електронному аукціоні у межах процедури виконавчого провадження, передбаченого Законом України «Про виконавче провадження» за початковою ціною, яка буде визначена при примусовому виконанні рішення на рівні, не нижчому за звичайні ціни на такий вид майна на підставі оцінки, проведеної суб`єктом оціночної діяльності або незалежним експертом на стадії оцінки під час проведення виконавчих дій.
Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська рішенням
від 03 травня 2023 року, з урахуванням ухвали про виправлення описки від 11 липня 2023 року, позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнив.
Стягнув з ОСОБА_2 заборгованість за договором позики б/н від 09 серпня 2021 року у розмірі 20 000 000 грн в рахунок погашення заборгованості за договором позики б/н від 09 серпня 2021 року, який був укладений між ОСОБА_1 та
ОСОБА_2 та становить 20 000 000 грн.
В рахунок погашення заборгованості ОСОБА_2 за договором позики № б/н від 09 серпня 2021 року на користь ОСОБА_1 , яка становить 20 000 000 грн звернув стягнення на предмети іпотеки, що належить ТОВ «Самара-Капітал» на підставі акта приймання-передачі у власність ТОВ «Самара-Капітал» нерухомого майна, яке є внеском до статутного капіталу, серія та номер: 874,875, виданий 10 грудня 2020 року, видавник: приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Васильєва Я. О. і яке було передане в іпотеку на підставі іпотечного договору № б/н від 09 серпня 2021 року: громадський об?єкт з торгівельними та побутовими приміщеннями, загальною площею 1 464,8 кв. м (громадський об?єкт з торгівельними та побутовими приміщеннями - літера А), який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об?єкта нерухомого майна: 16028932231, шляхом продажу предмета іпотеки на електронному аукціоні у межах процедури виконавчого провадження передбаченої Законом України «Про виконавче провадження» за початковою ціною, яка буде визначена при примусовому виконанні рішення на рівні, не нижчому за звичайні ціни на такий вид майна на підставі оцінки, проведеної суб`єктом оціночної діяльності або незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій.
Дніпровський апеляційний суд постановою від 28 лютого 2024 року апеляційну скаргу Київської обласної прокуратури в інтересах держави та Української територіальної громади в особі Української міської ради Обухівського району Київської області, залишив без задоволення, а рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду
м. Дніпропетровська від 03 травня 2023 року без змін.
Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги
У квітні 2024 року заступник керівника Київської обласної прокуратури звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою на рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 03 травня 2023 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 28 лютого 2024 року, в якій просив оскаржені судові рішення скасувати, а справу направити до Обухівського районного суду Київської області за визначеною підсудністю.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Верховний Суд ухвалою від 25 квітня 2024 року відкрив касаційне провадження у цій справі та витребував справу із Амур-Нижньодніпровського районного суду
м. Дніпропетровська.
01 липня 2024 року цивільна справа № 199/1883/23 надійшла до Верховного Суду.
Позиція та висновки Верховного Суду
Відповідно до частини п`ятої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції призначає справу до судового розгляду за відсутності підстав, встановлених частинами третьою, четвертою цієї статті. Справа призначається до судового розгляду, якщо хоча б один суддя із складу суду дійшов такого висновку. Про призначення справи до судового розгляду постановляється ухвала, яка підписується всім складом суду.
Виходячи з викладеного, зважаючи на те, що під час проведення попереднього розгляду справи не встановлено обставин, передбачених частинами третьою, четвертою статті 401 ЦПК України, суд вважає за необхідне призначити справу до судового розгляду.
Щодо клопотання заступника керівника Київської обласної прокуратури Грабця І. про розгляд справи за участі представника Офісу Генерального прокурора
Заступник керівника Київської обласної прокуратури Грабець І. укасаційній скарзі заявив клопотання про розгляд справи за участі представника Офісу Генерального прокурора.
Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції (частина друга).
Згідно з частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
Абзац другий частини першої даної статті визначає, що у разі необхідності учасники справи можуть бути викликані для надання пояснень у справі.
Таким чином, питання виклику учасників справи для надання пояснень у справі вирішується Верховним Судом з огляду на встановлену необхідність таких пояснень.
Європейський суд з прав людини неодноразово висловлювався з приводу відсутності публічних слухань у судах касаційної інстанції. Вочевидь, «публічний характер провадження у судових органах, згаданих у пункті 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, захищає учасників справи від здійснення правосуддя таємно, поза контролем громадськості та є також одним із засобів збереження довіри до судів вищих і нижчих ланок. Публічність через прозорість, яку вона надає правосуддю, сприяє досягненню мети пункту 1 статті 6, а саме справедливому судовому розгляду, гарантія якого є одним із основних принципів будь-якого демократичного суспільства у сенсі Конвенції» (рішення
від 08 грудня 1983 року у справі «Axen v. Germany», заява № 8273/78, § 25).
Проте публічний розгляд справи може бути виправданим не у кожному випадку, зокрема і в суді касаційної інстанції. Так, у вказаній справі зазначена гарантія була забезпечена у судах першої й апеляційної інстанцій. Зокрема тому ЄСПЛ не визнав порушенням пункту 1 статті 6 Конвенції відсутність публічного розгляду у Федеральному суді Німеччини, який, як і Верховний Суд в Україні, вирішував винятково питання права (рішення у справі «Axen v. Germany», § 28).
У випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, то розгляд письмових заяв, на думку ЄСПЛ, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Заявник не представив переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання.
Зрештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.
Верховний Суд створив учасникам процесу у цій справі належні умови для ознайомлення з рухом справи шляхом надсилання процесуальних документів, в яких такий рух описаний. Крім того, кожен з учасників справи мав право безпосередньо знайомитися з її матеріалами, зокрема з аргументами іншої сторони та реагувати на ці аргументи відповідно до вимог ЦПК України.
З огляду на вказане касаційна скарга розглядається без повідомлення та виклику учасників справи.
Отже, оскільки ЦПК України передбачає можливість розгляду справи у письмовому провадженні без виклику учасників справи, аргументи про розгляд справи за участю сторін у справі є непереконливими, тому відсутня необхідність у виклику осіб, які беруть участь у справі, для надання пояснень, у зв`язку із чим у задоволенні клопотання слід відмовити.
Керуючись статтями 389, 394, 401, 402 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду
УХВАЛИВ:
Відмовити у задоволенні клопотання заступника керівника Київської обласної прокуратури Ігоря Грабця про розгляд справи за участі представника Офісу Генерального прокурора.
Справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Самара-Капітал» про стягнення заборгованості та звернення стягнення на предмет іпотеки за касаційною скаргою заступника керівника Київської обласної прокуратури на рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 03 травня 2023 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 28 лютого 2024 року призначити до розгляду в складі колегії з п`яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними в ній матеріалами.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:І. В. Литвиненко А. І. Грушицький Є. В. Петров
Суд | Касаційний цивільний суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 03.02.2025 |
Оприлюднено | 11.02.2025 |
Номер документу | 125028643 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них |
Цивільне
Касаційний цивільний суд Верховного Суду
Литвиненко Ірина Вікторівна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні