Ухвала

від 06.02.2025 по справі 215/7253/23

ВЕЛИКА ПАЛАТА ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

06 лютого 2025 року

м. Київ

Справа № 215/7253/23

Провадження № 11-33за25

Велика Палата Верховного Суду у складі:

судді-доповідача Кривенди О. В.,

суддів Банаська О. О., Булейко О. Л., Власова Ю. Л., Воробйової І. А., Гриціва М. І., Губської О. А., Єленіної Ж. М., Кишакевича Л. Ю., Короля В. В., Мазура М. В., Мартєва С. Ю., Пількова К. М., Погрібного С. О., Ступак О. В., Ткача І. В., Ткачука О. С., Уркевича В. Ю., Усенко Є. А., Шевцової Н. В.

перевірила заяву ОСОБА_1 про переглядухвали Третього апеляційного адміністративного суду від 11 червня 2024 року та ухвал Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 30 грудня 2024 року у справі № 215/7253/23 за його позовом до Комунального некомерційного підприємства «Територіальне медичне об`єднання «Криворізька клінічна стоматологія» Криворізької міської ради» про встановлення наявності компетенції (повноважень) та зобов`язання вчинити певні дії, та

ВСТАНОВИЛА:

У грудні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Комунального некомерційного підприємства «Територіальне медичне об`єднання «Криворізька клінічна стоматологія» Криворізької міської ради» про встановлення наявності компетенції (повноважень) та зобов`язання вчинити певні дії.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26 лютого 2024 року позовну заяву повернуто позивачу на підставі пункту 1 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), оскільки позивач не усунув у встановлений строк недоліки позовної заяви, яку було залишено без руху.

Не погодившись із зазначеною ухвалою суду першої інстанції, ОСОБА_1 оскаржив її в апеляційному порядку.

Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 11 червня 2024 року, апеляційну скаргу повернуто скаржнику відповідно до вимог частини другої статті 298 та пункту 1 частини четвертої статті 169 КАС України.

Позивач не погодився з таким рішенням суду апеляційної інстанції та оскаржив його до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду.

Разом з касаційною скаргою ОСОБА_1 подав заяву про відвід суддям Судової палати з розгляду справ щодо виборчого процесу та референдуму, а також захисту політичних прав громадян Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду.

Ухвалою від 30 грудня 2024 року Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду заяву ОСОБА_1 про відвід повернув заявнику без розгляду.

Іншою ухвалою, постановленою цього ж дня, суд касаційної інстанції відмовив у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 11 червня 2024 року у справі № 215/7253/23.

23 січня 2025 року ОСОБА_1 направив засобами поштового зв`язку до Великої Палати Верховного Суду заяву, в якій просить:

? поновити строк звернення до суду і відкрити касаційне провадження за поданою скаргою від 17 грудня 2024 року;

? звільнити його від сплати судового збору;

? в порядку підготовки справи до розгляду витребувати матеріали справи та зворотні поштові повідомлення з його підписом про отримання оскаржуваних ухвал від 30 грудня 2024 року;

? призначити в Тернівському районному суді міста Кривого Рогу відеоконференцію за його участю при розгляді скарги та скасувати ухвали Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду 30 грудня 2024 року.

Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про відмову в прийнятті заяви ОСОБА_1 до розгляду, зважаючи на таке.

Відповідно до приписів статей 24 та 327 КАС України Верховний Суд переглядає судові рішення місцевих та апеляційних адміністративних судів у касаційному порядку як суд касаційної інстанції.

Положеннями статті 37 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» визначено, що у складі Верховного Суду діють: 1) Велика Палата Верховного Суду; 2) Касаційний адміністративний суд; 3) Касаційний господарський суд; 4) Касаційний кримінальний суд; 5) Касаційний цивільний суд.

Згідно з вимогами пункту 1 частини другої статті 45 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» Велика Палата Верховного Суду у визначених законом випадках здійснює перегляд судових рішень у касаційному порядку з метою забезпечення однакового застосування судами норм права.

КАС України передбачено касаційний перегляд судових рішень Великою Палатою Верховного Суду лише за визначених статтями 346 та 347 цього Кодексу передумов.

За правилами частин третьої - п`ятої статті 346 КАС України суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії суддів, палати або об`єднаної палати, передає справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду, якщо:

? така колегія (палата, об`єднана палата) вважає за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Верховного Суду у складі колегії суддів (палати, об`єднаної палати) іншого касаційного суду;

? така колегія (палата, об`єднана палата) вважає за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Великої Палати;

? дійде висновку, що справа містить виключну правову проблему і така передача необхідна для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовної практики.

Крім того, справа підлягає передачі на розгляд Великої Палати Верховного Суду, коли учасник справи оскаржує судове рішення з підстав порушення правил предметної юрисдикції (частина шоста статті 346 КАС України).

Порядок передачі справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду визначений статтею 347 КАС України, відповідно до змісту якої питання про передачу справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду вирішується судом за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи.

Зі змісту зазначених норм убачається, що питання про передачу адміністративної справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду вирішує саме касаційний суд (у цьому випадку - Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду) після подання учасником справи касаційної скарги відповідно до статті 331 КАС України.

У цій справі Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду не ухвалював рішення про передачу справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду, як того вимагає частина четверта статті 347 КАС України.

У контексті наведеного слід зазначити, що положення КАС України не передбачають право учасника справи звертатися безпосередньо до Великої Палати з вимогою про передачу адміністративної справи на розгляд Великої Палати з підстав, визначених частиною п`ятою статті 346 КАС України.

Нормами КАС України не передбачено можливості оскарження до Великої Палати Верховного Суду судових рішень, ухвалених Касаційним адміністративним судом у складі Верховного Суду як судом касаційної інстанції, у тому числі ухвали про повернення без розгляду заяви про відвід колегії суддів та про відмову у відкритті касаційного провадження, оскільки за приписами частини п`ятої статті 355 КАС України судові рішення суду касаційної інстанції є остаточними й оскарженню не підлягають.

Можливість повторного оскарження в касаційному порядку рішення суду апеляційної інстанції до Великої Палати Верховного Суду чинним процесуальним законодавством не передбачена.

На підставі викладеного Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що заява ОСОБА_1 є неприйнятною та підлягає поверненню скаржнику.

Керуючись статтями 24, 248, 346, 347, 355 КАС України, Велика Палата Верховного Суду

УХВАЛИЛА:

Відмовити у прийнятті до розгляду Великою Палатою Верховного Суду заяви ОСОБА_1 про скасування ухвал Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 30 грудня 2024 року у справі № 215/7253/23.

Заяву ОСОБА_1 з доданими до неї матеріалами повернути скаржнику.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач О. В. Кривенда

Судді: О. О. Банасько С. Ю. Мартєв

О. Л. Булейко К. М. Пільков

Ю. Л. Власов С. О. Погрібний

І. А. Воробйова О. В. Ступак

М. І. Гриців І. В. Ткач

О. А. Губська О. С. Ткачук

Ж. М. Єленіна В. Ю. Уркевич

Л. Ю. Кишакевич Є. А. Усенко

В. В. Король Н. В. Шевцова

М. В. Мазур