Постанова

від 07.02.2025 по справі 383/269/22

КРОПИВНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

07 лютого 2025 року м. Кропивницький

справа № 383/269/22

провадження № 22-ц/4809/289/25

Кропивницький апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

Мурашка С.І. (головуючий, суддя-доповідач), Єгорової С. М., Карпенка О. Л.,

за участі секретаря Бойко В. В.,

учасники справи:

позивач перший заступник керівника Знам`янської окружної прокуратури в інтересах держави,

відповідачі Кетрисанівська сільська рада, ОСОБА_1 ,

третя особа - ОСОБА_2 ,

особа, яка подала апеляційну скаргу ОСОБА_3 ,

розглянув впорядку спрощеногопозовного провадженняу відкритомусудовому засіданнів м.Кропивницькомуцивільну справузаапеляційною скаргоюадвоката ДеревянкоЯни Романівни,яка представляєінтереси ОСОБА_3 ,на ухвалу Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 09 серпня 2023 рокуу складі судді Бондаренка В. В. і

В С Т А Н О В И В:

Короткий зміст позовних вимог

В квітні 2022 року перший заступник керівника Знам`янської окружної прокуратури в інтересах держави звернувся до суду з позовом до Кетрисанівської сільської ради, ОСОБА_1 та просив:

-визнати недійсним рішення тридцять четвертої позачергової сесії Костомарівської сільської ради сьомого скликання від 26.07.2019 № 429 «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки гр. ОСОБА_1 »;

-припинити право власності ОСОБА_1 на земельну ділянку площею 0,25 га, кадастровий номер 3520884000:54:000:0010;

-скасувати державну реєстрацію права власності ОСОБА_1 на земельну ділянку площею 0,25 га, кадастровий номер 3520884000:54:000:0010, яка має реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1958695635000;

-встановити порядок виконання даного рішення, відповідно до якого прийняте судове рішення є підставою внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запису про скасування державної реєстрації права власності ОСОБА_1 на земельну ділянку площею 0,25 га, кадастровий номер 3520884000:54:000:0010;

-стягнути з відповідачів на користь Кіровоградської обласної прокуратури судовий збір.

Позовна заявамотивована тим,що рішеннямтридцять четвертоїсесії Костомарівськоїсільської радиБобринецького районувід 26.07.2019№ 429«Про затвердженняпроекту землеустроющодо відведенняземельної ділянкигр. ОСОБА_1 » затверджено проект землеустрою та передано у власність земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства ОСОБА_1 загальною площею 0,25 га, яка розташована за межами населеного пункту, кадастровий номер 3520884000:54:000:0010.

Позивач вважав, що ОСОБА_1 набув право власності на земельну ділянку на підставі рішення сесії, яке є неповноважним, тобто без правової підстави, в результаті чого земельна ділянка вибула із власності територіальної громади Кетрисанівської сільської ради, що стало підставою для звернення до суду з позовом.

Короткий зміст оскаржуваної ухвали суду першої інстанції

Ухвалою Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 09 серпня 2023 року накладено на ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 штраф в сумі 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 2 684 грн.

Встановлено, що строк пред`явлення ухвали до виконання становить три роки.

Роз`яснено, що відповідно до ч. 6 ст. 148 ЦПК України суд може скасувати постановлену ним ухвалу про стягнення штрафу, якщо особа, стосовно якої її постановлено, виправила допущене порушення та (або) надала докази поважності причин невиконання відповідних вимог суду чи своїх процесуальних обов`язків.

Ухвала суду мотивована тим, що свідки ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , ОСОБА_6 , ОСОБА_5 неодноразово викликались в судові засідання, однак не прибули до суду та не повідомили про причину неявки.

Оскільки внаслідок недобросовісної бездіяльності свідків була відсутня можливість провести розгляд справи у визначений законом строк, суд першої інстанції ввжав, що така бездіяльність є недобросовісним виконанням процесуальних обов`язків, що спрямоване на затягування розгляду справи та фактично унеможливлює здійснення судом своєчасного розгляду справи протягом розумних строків.

За таких обставин, враховуючи тривалість бездіяльності свідків, характер дій, які вимагалося вчинити від свідка і такі не можуть вважатись складними, а також керуючись такими засадами як справедливість, розумність та співмірність, з метою спонукання свідків до добросовісного виконання процесуальних обов`язків, припинення зловживання процесуальними правами та запобігання створенню протиправних перешкод у здійсненні судочинства, суд першої інстанції вважав за необхідне накласти на свідків штраф.

Короткий зміст апеляційної скарги

В апеляційній скарзі адвокат Деревянко Я. Р., яка представляє інтереси ОСОБА_3 , просить ухвалу Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 09 серпня 2023 року скасувати в частині накладення штрафу на ОСОБА_3 в сумі 2684 грн.

Апеляційна скарга мотивована тим, що оскаржувана ухвала в частині, яка оскаржується, винесена з невідповідністю висновків, викладених в судовому рішенні, обставинам справи.

Зокрема, ОСОБА_3 09.03.2022 було мобілізовано до складу ЗСУ на підставі Указу Президента України від 24.02.2022.

При цьому, заявник продовжує перебувати в складі ЗСУ та бере безпосередню участь у бойових діях.

Дружинка ОСОБА_3 неодноразово приходила до Бобринецького районного суду Кіровоградської області та повідомляла, що її чоловік не зможе прибути в якості свідка, так як проходить службу в ЗСУ, однак, дана інформація залишилася поза увагою суду першої інстанції.

Відзиви на апеляційну скаргу

Відзивів на апеляційну скаргу не надходило, що відповідно до ч. 3 ст. 360 ЦПК України не перешкоджає перегляду ухвали суду першої інстанції в частині, яка оскаржується.

Розгляд справи у судовому засіданні в суді апеляційної інстанції

Учасники справи в судове засідання апеляційного суду, призначеного в режимі відеоконференції, не з`явились, про дату, час і місце розгляду справи повідомлялись належним чином, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштових відправлень з судовими повістками та довідками про доставку документів в електронні кабінети учасників справи.

Від адвоката Деевянко Я. Р., яка представляє інтереси ОСОБА_3 , надійшла заява, в якій вона просить судове засідання проводити без участі заявника та його представника.

Відповідно до положень частини першої статті 372 ЦПК України суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки буде визнано судом поважними.

Оскільки, учасники справи про дату, час і місце розгляду справи повідомлені належним чином, суд вирішив розглядати справу без їх участі, що відповідає положенням ст. 372 ЦПК України.

За змістом ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Враховуючи, що учасники справи в судове засідання, призначене на 11 годину 00 хвилин 03 лютого 2025 року, не з`явились, датою ухвалення рішення є дата складення повного тексту.

Позиція апеляційного суду щодо апеляційної скарги

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення у встановлених статтею 367 ЦПК України межах, суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з огляду на таке.

З урахуванням вимог ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначеним вимогам закону ухвала суду першої інстанції в оскаржуваній частині не відповідає.

Мотиви, з яких виходить апеляційний суд, та застосовані норми права

Оскільки, ухвала суду першої інстанції заявник оскаржується в частині застосування до ОСОБА_3 заходу процесуального примусу у вигляді штрафу, суд згідно зі статтею 367 ЦПК України в іншій частині її не переглядає.

Застосовуючи до заявника захід процесуального примусу у вигляді штрафу, суд першої інстанції виходив з того, що свідок ОСОБА_3 неодноразово викликався в судові засідання, однак не прибув до суду та не повідомив про причину неявки, як наслідок, така бездіяльність є недобросовісним виконанням процесуальних обов`язків, що спрямоване на затягування розгляду справи та фактично унеможливлює здійснення судом своєчасного розгляду справи протягом розумних строків.

Проте, з такими висновками суду першої інстанції погодитись не можна, з огляду на таке.

Процесуальний порядок провадження у цивільних справах визначається ЦПК України та іншими законами України, якими встановлюється зміст, форма, умови реалізації процесуальних прав і обов`язків суб`єктів цивільно-процесуальних правовідносин та їх гарантій.

Статтею 2 ЦПК України визначено, що основними засадами (принципами) цивільного судочинства є у тому числі диспозитивність і неприпустимість зловживання процесуальними правами.

Відповідно до частини першої статті 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Частиною другоюстатті 44 ЦПК Українивизначений перелік дій сторони, які можуть бути визнані зловживанням процесуальними правами, зокрема, вчинення аналогічних дій, що спрямовані на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи.

Суд зобов`язаний вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами. У випадку зловживання процесуальними правами учасником судового процесу суд застосовує до нього заходи, визначені цим Кодексом (частина четверта статті 44 ЦПК України).

Відповідно дост. 65 ЦПК Українисвідок є учасником судового процесу.

Відповідно до ч. 1, 2ст. 69 ЦПК Українисвідком може бути кожна особа, якій відомо будь-які обставини, що стосуються справи. Свідок зобов`язаний з`явитися до суду за його викликом у визначений час і дати правдиві показання про відомі йому обставини.

Відповідно до ч. 9ст. 128 ЦПК Українисуд викликає або повідомляє свідка телефонограмою, телефоном, засобами факсимільного зв`язку, електронною поштою або повідомленням через інші засоби зв`язку (зокрема мобільного), які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику.

Частиною першою статті 143 ЦПК України передбачено, що заходами процесуального примусу є процесуальні дії, що вчиняються судом у визначених цим Кодексом випадках з метою спонукання відповідних осіб до виконання встановлених у суді правил, добросовісного виконання процесуальних обов`язків, припинення зловживання правами та запобігання створенню протиправних перешкод у здійсненні судочинства.

Частиною 1ст. 144 ЦПК Українизаходами процесуального примусу є: попередження; видалення із залу судового засідання; тимчасове вилучення доказів для дослідження судом; привід; штраф.

Частина першастатті 147 ЦПК Українипередбачає, що належно викликаний свідок, який без поважних причин не з`явився на судове засідання або не повідомив про причини неявки може бути підданий приводу через відповідні органи Національної поліції України з відшкодування у дохід держави витрат на його здійснення.

Згідно з частиною першою, другою статті 148 ЦПК України суд може постановити ухвалу про стягнення в дохід державного бюджету з відповідної особи штрафу у сумі до від 0,3 до трьох розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у випадках: 1) невиконання процесуальних обов`язків, зокрема ухилення від вчинення дій, покладених судом на учасника судового процесу; 2) зловживання процесуальними правами, вчинення дій або допущення бездіяльності з метою перешкоджання судочинству; 3) неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, або неподання таких доказів без поважних причин; 4) невиконання ухвали про забезпечення позову або доказів, ненадання копії відзиву на позов, апеляційну чи касаційну скаргу, відповіді на відзив, заперечення іншому учаснику справи у встановлений судом строк; 5) порушення заборон, встановлених частиною дев`ятою статті 203 цього Кодексу.

У випадку повторного чи систематичного невиконання процесуальних обов`язків, повторного чи неодноразового зловживання процесуальними правами, повторного чи систематичного неподання витребуваних судом доказів без поважних причин або без їх повідомлення, триваючого невиконання ухвали про забезпечення позову або доказів суд з урахуванням конкретних обставин стягує у дохід державного бюджету з відповідного учасника судового процесу або відповідної іншої особи штраф у сумі від одного до десяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Правовідносини суду з кожним учасником процесу підпорядковані досягненню головної мети винесення законного та обґрунтованого рішення, а також створення особам, що беруть участь у справі, процесуальних умов для забезпечення захисту їх прав, а також прав та інтересів інших осіб. У разі ж коли сторона у справі вчиняє будь-яку процесуальну дію не з цією метою, а задля досягнення якихось сторонніх цілей (для введення суду в оману, для затягування розгляду, для створення перешкод опоненту) вона виходить за межі дійсного змісту свого права, тобто зловживає ним (схожі висновки викладено Верховним Судом у постанові від 12 серпня 2019 року у справі № 905/945/18 та у постанові від 16 жовтня 2019 року у справі № 906/936/18).

У своїх рішеннях Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував про обов`язок національних судів організовувати судові провадження таким чином, щоб вони були без затримок та ефективними (справа «Шульга проти України», пункт 28, справа від 02 грудня 2010 року) і запобігання неналежній та такій, що затягує справу, поведінці сторін у цивільному процесі є завданням саме державних органів (справа «Мусієнко проти України», пункт 24, рішення від 20 січня 2011 року).

Аналізуючи наведені норми процесуального права, суд виходить з того, що у разі постановлення судом ухвали про застосування заходів процесуального примусу до учасника справи у виді стягнення штрафу за невиконання процесуальних обов`язків, а саме неявки в судове засідання за викликом суду, якщо його явка визнана судом обов`язковою, суд на основі достовірних даних про належне повідомлення відповідного учасника справи, повинен обґрунтовано мотивувати в своїй ухвалі, яким чином неявка учасника справи свідчить про недобросовісність виконання ним процесуальних обов`язків чи створює протиправні перешкоди у здійсненні судочинства.

Матеріалами справи підтверджується, що під час розгляду справи судом першої інстанції представником ОСОБА_2 адвокатом Пономарьовим О. В. була подана заява про виклик свідків, в тому числі, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 (том 1 а. с. 189-190).

Ухвалою Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 30 серпня 2022 року на розгляд справи по суті викликано свідків, у тому числі, ОСОБА_3 (том 1 а. с. 201-203).

ОСОБА_3 надсилались судові повістки про виклик до суду першої інстанції в судові засідання, призначені на 20.09.2022, 28.11.2022, 21.02.2023 та 09.08.2023, проте, поштові конверти з судовим повістками повернуті на адресу суду із зазначенням причини невручення «адресат відсутній за вказаною адресою» (том 1 а. с. 229, том 2 а. с. 12-13, 30-31, 83).

Однак даних про те, що вказані судові виклики були вручені ОСОБА_3 , та останній був безпосередньо обізнаний про його виклик в судові засідання, матеріали справи не місять.

Крім того, згідно наданої представником заявника разом з апеляційною скаргою копії військового квитка серії НОМЕР_1 ОСОБА_3 09 березня 2022 року на підставі наказу Президента України від 24.02.2022 № 69/22 призваний у ЗСУ по мобілізації (том 2 а. с. 197-198).

Вказані обставини виключають факт належного повідомлення ОСОБА_3 про його виклики в судові засідання, як наслідок, суд приходить до висновку, що в даному випадку відсутні підстави для застосування до заявника заходів процесуального примусу, передбаченихст.148 ЦПК України, а тому суд першої інстанції дійшов передчасного висновку про наявність підстав для застосування заходу процесуального примусу у вигляді штрафу щодо ОСОБА_3 .

Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги

За змістом п. 4 ч. 1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково є порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

З огляду на те, що суд не вбачає передбачених процесуальним законом підстав для застосування до ОСОБА_3 заходу процесуального примусу у вигляді штрафу, апеляційна скарга адвоката ДеревянкоЯ.Р.,яка представляєінтереси ОСОБА_3 , підлягає задоволенню, а ухвала Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 09 серпня 2023 рокув частині застосування заходу процесуального примусу до ОСОБА_3 скасуванню.

Керуючись ст. ст. 374, 375, 376, 381-384 ЦПК України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу адвоката Деревянко Яни Романівни, яка представляє інтереси ОСОБА_3 , задовольнити.

Ухвалу Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 09 серпня 2023 року в частині накладення на ОСОБА_3 штрафу в сумі одного розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 2684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотри) грн, скасувати.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий суддя С. І. Мурашко

Судді С. М. Єгорова

О. Л. Карпенко