Ухвала

від 10.02.2025 по справі 382/174/25

ЯГОТИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Яготинський районний суд Київської області

Справа № 382/174/25

Провадження № 2-о/382/25/25

У Х В А Л А

10 лютого 2025 року м. Яготин

Суддя Яготинського районного суду Київської області Нарольський М. М., перевіривши матеріали справи № 382/174/25 за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Служба у справах дітей та сім`ї Яготинської міської ради, Виконавчий комітет Яготинської міської ради як огран опіки та піклування, Павлоградський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Павлоградському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса),

ВСТАНОВИВ:

Заявник звернувся до Яготинського районного суду Київської області з вказаною заявою.

29.01.2025 подано запити до Єдиного державного демографічного реєстру та отримано відповіді. Відтак, згідно відповіді № 1075279 від 29.01.2025 року, місце реєстрації заявника ОСОБА_1 є АДРЕСА_1 ; згідно відповіді № 1075288 від 29.01.2025 року, місце реєстрації заінтересованої особи-1 ОСОБА_2 є АДРЕСА_2 ; згідно відповідей № 1075302 та № 1075314 від 29.01.2025 року стосовно місця реєстрації заінтересованої особи-2 ОСОБА_3 зазначено, що за вказаними параметрами особу не знайдено; згідно відповіді № 1101893 від 07.02.2025 року, місце реєстрації ОСОБА_4 , тобто дитини, щодо якої ставиться питання про усиновлення та внесення змін до актового запису про народження, є АДРЕСА_2 .

Відповідно до ч. 1 ст. 310 ЦПК України заява про усиновлення дитини або повнолітньої особи, яка не має матері, батька або була позбавлена їхнього піклування, подається до суду за місцем їх проживання.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду, висловленої ним у Постанові від 24.06.2024 у цивільній справі № 554/7669/21, реєстрація місця проживання здійснюється тільки за однією адресою. У разі коли особа проживає у двох і більше місцях, вона здійснює реєстрацію місця проживання за однією з цих адрес за власним вибором. За адресою зареєстрованого місця проживання з особою ведеться офіційне листування та вручення офіційної кореспонденції (пункт 7 Правил).

В абзаці 1 пункту 9 Правил встановлено, що відомості про реєстрацію/зняття з реєстрації місця проживання вносяться до паспорта громадянина України, тимчасового посвідчення громадянина України, посвідки на постійне проживання, посвідки на тимчасове проживання, посвідчення біженця, посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту, посвідчення особи, якій надано тимчасовий захист (далі - документи, до яких вносяться відомості про місце проживання), а відомості про реєстрацію місця перебування - до довідки про звернення за захистом в Україні (документ, до якого вносяться відомості про місце перебування) шляхом проставлення в них відповідного штампа реєстрації місця проживання/перебування особи за формою згідно з додатком 1.

В пункті 18 Правил наведений перелік документів, які подає особа або її представник для реєстрації місця проживання. Зокрема, документами, що підтверджують право на проживання в житлі, можуть бути: ордер, свідоцтво про право власності, договір найму (піднайму, оренди), рішення суду, яке набрало законної сили, про надання особі права на вселення до житлового приміщення, визнання за особою права користування житловим приміщенням або права власності на нього, права на реєстрацію місця проживання або інші документи.

Зняття з реєстрації місяця проживання передбачено пунктом 26 Правил, яким, крім іншого, визначено, що зняття з реєстрації місця проживання особи здійснюється на підставі, зокрема, й інших документів, які свідчать про припинення підстав на право користування житловим приміщенням (закінчення строку дії договору оренди, найму, піднайму житлового приміщення, строку навчання в навчальному закладі (у разі реєстрації місця проживання в гуртожитку навчального закладу на час навчання), відчуження житла та інших визначених законодавством документів (абзац 8 пункту 26 Правил).

Аналогічні положення визначені і Порядком декларування та реєстрації місця проживання (перебування), затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 07.02.2022 № 265, який набрав чинності 14.03.2022.

У пункті 4 вказаного Порядку в чинній редакції передбачено, що особа може задекларувати/зареєструвати своє місце проживання (перебування) лише за однією адресою. У разі коли особа проживає у двох і більше місцях, вона здійснює декларування/реєстрацію місця проживання (перебування) за однією з таких адрес за власним вибором. За адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування) з особою ведеться офіційне листування та вручення офіційної кореспонденції. Положення абзацу першого цього пункту не поширюються на осіб, адреса задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування) яких знаходиться на територіях, на яких ведуться бойові дії, або тимчасово окупованих Російською Федерацією територіях, включених до переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого Мінреінтеграції, для яких не визначена дата завершення бойових дій (припинення можливості бойових дій) або тимчасової окупації. Така особа може задекларувати/зареєструвати місце свого проживання без зняття з реєстрації місця свого попереднього проживання.

Результат аналізу змісту вказаних норм дозволяє зробити висновок, що особа може мати декілька місць проживання/перебування. Водночас законодавством визначено необхідність проведення реєстрації (декларування) місця проживання/перебування особи, яка може бути здійснена тільки за однією адресою за її власним вибором, в тому числі й на підставі договору оренди житлового приміщення.

Реєстрація (декларування) місця проживання/перебування у встановленому порядку має значення для реалізації окремих прав особи, зокрема, під час вибору суду, якому підсудна справа.

Положення частини Цивільного процесуального Кодексу України імперативно встановлюють, що визначення територіальної юрисдикції (підсудності) здійснюється з урахуванням зареєстрованого місця проживання або перебування фізичної особи - сторони у справі, якщо інше не передбачено законом.

Зазначена вимога процесуального закону унеможливлює зловживання процесуальними правами при визначенні підсудності.

Отже в нормах ЦПК України передбачено використання лише зареєстрованого місця проживання, фактичне місце проживання фізичної особи не має правового значення.

Враховуючи, що місце реєстрації усіх учасників не відноситься до територіальної юрисдикції Яготинського районного суду Київської області, а місце реєстрації проживання матері та дитини, щодо яких ставиться питання про усиновлення, не відноситься до територіальної юрисдикції Яготинського районного суду Київської області, а відноситься до територіальної юрисдиції Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області, дана справа підлягає передачі за підсутністю до цього суду.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 31 ЦПК України передбачено, що суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.

Конституцією України закріплено право кожного на судовий захист (стаття 55) та передбачено, що юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі (стаття 124).

Згідно з частиною 1 статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Недотримання правил територіальної юрисдикції (підсудності) є порушенням процесуального закону, який є підставою для скасування рішення з направленням справи на розгляд за встановленою законом підсудністю (ч. 1 ст. 378 ЦПК України).

Отже, суд повинен суворо дотримуватися правил підсудності.

Відповідно до ст. 32 ЦПК України, спори між судами про підсудність не допускаються. Справа, передана з одного суду до іншого в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу, повинна бути прийнята до провадження судом, якому вона надіслана.

Враховуючи недопустимість порушення правил підсудності, а також той факт, що приймаючи до провадження вказану цивільну справу, суд, до якого направлено заяву з порушенням правил підсудності, позбавляє сторін провадження права на розгляд справи в суді, до юрисдикції якого вона віднесена процесуальним законом, не допускаючи спору про підсудність справ між судами, суддя вважає за необхідне направити матеріали заяви, за підсудністю до Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 27, 31, 310 ЦПК України суд

УХВАЛИВ:

Справу 382/174/25 за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Служба у справах дітей та сім`ї Яготинської міської ради, Виконавчий комітет Яготинської міської ради як огран опіки та піклування, Павлоградський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Павлоградському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса)передати за підсудністю до Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області.

Ухвала суду може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її винесення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя М. М. Нарольський