Рішення

від 10.02.2025 по справі 757/23017/23-ц

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/23017/23-ц

пров. 2-др-60/25

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 лютого 2025 року Печерський районний суд м. Києва

суддя Матійчук Г.О.

секретар судового засідання Музика В. П.

справа №757/23017/23-ц

учасники справи:

позивач: ОСОБА_1

відповідач: Приватне підприємство «Київщина Плюс»

третя особа 1: Пенсійний фонд України

третя особа 2: Державна податкова служба України,

розглянувши заяву представника позивача - адвоката Мартинюк М. Р. про ухвалення додаткового рішення про розподіл витрат на професійну правничу допомогу у цивільній справі №757/23017/23-ц за позовом ОСОБА_1 до Приватного підприємства «Київщина Плюс», треті особи: Пенсійний фонд України, Державна податкова служба України про зобов`язання вчинити дії, -

представник позивача - адвокат Мартинюк М. Р.

В С Т А Н О В И В :

10.12.2024 року до суду від представника позивача - адвоката Мартинюк М. Р. надійшла заява про ухвалення додаткового рішення, у якій просить стягнути із Приватного підприємства «Київщина Плюс» на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 20 000, 00 грн.

В обґрунтування поданої заяви зазначає, що рішенням Печерського районного суду м. Києва від 25.10.2024 року, справа №757/23017/23-ц, позов ОСОБА_1 до Приватного підприємства «Київщина Плюс», треті особи: Пенсійний фонд України, Державна податкова служба України про зобов`язання вчинити дії - задоволено, зобов`язано Приватне підприємство «Київщина Плюс» подати звіти про нарахування та сплату єдиних внесків, передбачених Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» з додатками (в тому числі із «Звітом про суми нарахованої заробітної плати застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску») за період з грудня 2005 року по березень 2021 року включно за застраховану особу - ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ); зобов`язано Приватне підприємство «Київщина Плюс» нарахувати та сплатити єдині внески, передбачені Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» за період з грудня 2005 року по березень 2021 року включно за ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), в розмірі не менше мінімального внеску; стягнуто із Приватного підприємства «Київщина Плюс» на користь держави судовий збір у розмірі 2 684, 00 грн.

Вказує, що судом не вирішене питання про стягнення витрат на правничу допомогу, у зв`язку з чим представником позивача в порядку ч. 8 ст. 141 ЦПК України подано заяву про надання доказів судових витрат, в тому числі на правничу допомогу, у п`ятиденний строк після ухвалення рішення.

Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначено складу суду від 13.12.2024 року вказану заяву передано для розгляду судді Матійчук Г. О.

16.12.2024 року суддею було направлено запит до відділу організаційного забезпечення з розгляду цивільних та адміністративних справ Печерського районного суду м. Києва для передачі судді матеріалів цивільної справи №757/23017/23-ц.

Суд вважає за можливе розглянути питання про ухвалення додаткового рішення у справі без виклику сторін.

Згідно з ч. 4 ст. 270 ЦПК України у разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Суд, дослідивши матеріали справи та заяви про ухвалення додаткового рішення, приходить до наступних висновків.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 270 ЦПК України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Крім того, суд за заявою учасників справи чи з власної ініціативи може ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що треба виконати; 3) судом не вирішено питання про судові витрати; 4) суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановлених статтею 430 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК, докази щодо розміру витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Велика Палата Верховного Суду у додатковій постанові від 19.02.2020 року у справі №755/9215/15-ц, провадження №14-382цс19, вказала, що така вимога ч. 8 ст. 141 ЦПК застосовується і до справ, що розглядаються у спрощеному провадженні, де судові дебати відсутні.

Судом встановлено, що рішенням Печерського районного суду м. Києва від 25.10.2024 року, справа №757/23017/23-ц, позов ОСОБА_1 до Приватного підприємства «Київщина Плюс», треті особи: Пенсійний фонд України, Державна податкова служба України про зобов`язання вчинити дії - задоволено, зобов`язано Приватне підприємство «Київщина Плюс» подати звіти про нарахування та сплату єдиних внесків, передбачених Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» з додатками (в тому числі із «Звітом про суми нарахованої заробітної плати застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску») за період з грудня 2005 року по березень 2021 року включно за застраховану особу - ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ); зобов`язано Приватне підприємство «Київщина Плюс» нарахувати та сплатити єдині внески, передбачені Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» за період з грудня 2005 року по березень 2021 року включно за ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), в розмірі не менше мінімального внеску; стягнуто із Приватного підприємства «Київщина Плюс» на користь держави судовий збір у розмірі 2 684, 00 грн.

10.12.2024 року до суду від представника позивача - адвоката Мартинюк М. Р. надійшла заява про ухвалення додаткового рішення, у якій просить стягнути із Приватного підприємства «Київщина Плюс» на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 20 000, 00 грн.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи за власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Згідно положень ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Водночас, в силу вимог ч. 4 ст. 137 ЦПК України, для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. Частинами 5, 6 зазначеної статті передбачено, що у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

При стягненні витрат на правову допомогу слід враховувати, що особа, яка таку допомогу надавала, має бути адвокатом (стаття 6 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність») або іншим фахівцем у галузі права незалежно від того, чи така особа брала участь у справі на підставі довіреності, чи відповідного до договору (статті 12, 46, 56 ЦПК України). Витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Положеннями статті 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Пунктом 9 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» встановлено, що представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першої статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

Відповідно до статті 19 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» видами адвокатської діяльності, зокрема, є:

- надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави;

- складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру;

- представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення представництва на надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок його обчислення, зміни та умови повернення визначаються у договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховується складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися у ці правовідносини.

Разом із тим, чинне цивільно-процесуальне законодавство визначило критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу.

За змістом ч. ч. 1-2 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

- розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

- розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до ч. 3 ст. 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (ч. 4 ст. 137 ЦПК України).

Відповідно до ч. 3 ст. 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Підсумовуючи, можна зробити висновок, що ЦПК України передбачено такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру, з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.

Згідно з ч. 5 ст. 137 ЦПК України у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Частиною 6 ст. 137 ЦПК України визначено, що обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Разом з тим, необхідно враховувати правові висновки, викладені в постановах Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц, від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18, від 07.11.2019 у справі № 905/1795/18 та від 08.04.2020 у справі № 922/2685/19 про те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, та в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду від 06 листопада 2020 року у справі № 760/11145/18, про те, що суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та є неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг, врахувавши складність справи, обсяг виконаної адвокатом роботи, виходячи з конкретних обставин справи.

Також Велика Палата Верховного Суду у додатковій постанові від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц вказувала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

У разі неспівмірності розміру витрат на правову допомогу суд самостійно визначає розмір судових витрат (постанова Верховного Суду від 08.02.2022 року, справа №160/6762/21).

Так, представником позивача на підтвердження, понесених витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 20 000, 00 грн подано наступні докази: договір №12/1 про надання адвокатських послуг від 28.04.2023 року, копію свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю, акт виконаних робіт від 29.11.2024 року, у якому зазначено детальних опис наданих послуг та їх вартість, а також платіжні інструкції про оплату послуг адвоката.

Дослідивши надані представником позивача документи на підтвердження оплати професійних послуг адвоката, суд дійшов висновку, про задоволення вимог про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 20 000, 00 грн, такий розмір витрат на оплату послуг адвоката є співмірним зі складністю справи та виконаною адвокатом роботою, часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт, обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт.

На підставі викладеного та керуючись ст. 59 Конституції України, ст. ст. 1, 6, 19, 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», ст. ст. 2, 10, 11, 12, 13, 81, 133, 137, 141, 270, 352-355, 15.5) Перехідних положень ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Заяву представника позивача - адвоката Мартинюк М. Р. про ухвалення додаткового рішення про розподіл витрат на професійну правничу допомогу у цивільній справі №757/23017/23-ц за позовом ОСОБА_1 до Приватного підприємства «Київщина Плюс», треті особи: Пенсійний фонд України, Державна податкова служба України про зобов`язання вчинити дії - задовольнити.

Ухвалити додаткове судове рішення про розподіл витрат на професійну правничу допомогу у цивільній справі №757/23017/23-ц за позовом ОСОБА_1 до Приватного підприємства «Київщина Плюс», треті особи: Пенсійний фонд України, Державна податкова служба України про зобов`язання вчинити дії.

Стягнути з Приватного підприємства «Київщина Плюс» на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 20 000, 00 грн.

Додаткове рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Апеляційні скарги подаються учасниками справи до Київського апеляційного суду або через Печерський районний суд м. Києва, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності ЦПК України в редакції від 15 грудня 2017 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи на офіційному вебпорталі судової влади України за вебадресою: http://court.gov.ua/fair/sud2606.

Позивач: ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Відповідач: Приватне підприємство «Київщина Плюс», адреса: вул. Панаса Мирного, 16/13, літ. А, м. Київ, 01011, код ЄДРПОУ 33831889.

Третя особа 1: Пенсійний фонд України, адреса: вул. Бастіонна, 9, м. Київ, 01601, код ЄДРПОУ 00035323.

Третя особа 2: Державна податкова служба України, адреса: Львівська площа, 8, м. Київ, 04053, код ЄДРПОУ 43005393.

Суддя Г. О. Матійчук