Ухвала від 10.02.2025 по справі 761/5222/25

Справа № 761/5222/25

Провадження № 2/761/5156/2025

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 лютого 2025 року суддя Шевченківського районного суду міста Києва Савчук Ю.Н., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Комунального некомерційного підприємства «Центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф міста Києва» про визнання дій неправомірними та відшкодування фізичної шкоди ,

ВСТАНОВИВ:

06.02.2025 року вказана позовна заява надійшла до Шевченківського районного суду міста Києва.

Позовна заява підлягає залишенню без руху, оскільки подана з порушенням ст. 175, 177 ЦПК України.

Позивач при зверненні з позовними вимогами до суду посилається на те, що він звільнений від сплати судового збору на підставі ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів».

Відповідно до преамбули Закону України «Про захист прав споживачів» цей Закон регулює відносини між споживачами товарів, робіт і послуг та виробниками і продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг різних форм власності, встановлює права споживачів, а також визначає механізм їх захисту та основи реалізації державної політики у сфері захисту прав споживачів .

П.5, 17,22 ч.1 ст.1 Закону України «Про захист прав споживачів» передбачено, що виконавець - суб`єкт господарювання, який виконує роботи або надає послуги; послуга - діяльність виконавця з надання (передачі) споживачеві певного визначеного договором матеріального чи нематеріального блага, що здійснюється за індивідуальним замовленням споживача для задоволення його особистих потреб; споживач - фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов`язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника.

Комунальне некомерційне підприємство «Центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф міста Києва» не є надавачем послуг в розумінні цього Закону, а позивач не має статусу споживача цих послуг, медична допомога не є послугою відповідно до цього закону, а відтак від сплати судового збору позивач не звільнений з огляду на наступне.

Статтею 49 Конституції України передбачено, що кожен має право на охорону здоров`я, медичну допомогу та медичне страхування.

Відповідно до статті 6 Закону України «Про основи законодавства України про охорону здоров`я», кожний громадянин України має право на охорону здоров`я, що, зокрема, передбачає: і) відшкодування заподіяної здоров`ю шкоди; ї) оскарження неправомірних рішень і дій працівників, закладів та органів охорони здоров`я.

За змістом частин першої, п`ятої, шостої статті 8 Основ законодавства України про охорону здоров`я держава визнає право кожного громадянина України на охорону здоров`я і забезпечує його захист. У разі порушення законних прав і інтересів громадян у сфері охорони здоров`я відповідні державні, громадські або інші органи, підприємства, установи та організації, їх посадові особи і громадяни зобов`язані вжити заходів щодо поновлення порушених прав, захисту законних інтересів та відшкодування заподіяної шкоди. Судовий захист права на охорону здоров`я здійснюється у порядку, встановленому законодавством.

Відповідно до преамбули Закону України «Про екстрену медичну допомогу» цей Закон визначає організаційно-правові засади забезпечення громадян України та інших осіб, які перебувають на її території, екстреною медичною допомогою, у тому числі під час виникнення надзвичайних ситуацій та ліквідації їх наслідків, та засади створення, функціонування і розвитку системи екстреної медичної допомоги.

П.5 ч.1 ст.1 цього Закону передбачено, що екстрена медична допомога - медична допомога, яка полягає у здійсненні працівниками системи екстреної медичної допомоги відповідно до цього Закону невідкладних організаційних, діагностичних та лікувальних заходів, спрямованих на врятування і збереження життя людини у невідкладному стані та мінімізацію наслідків впливу такого стану на її здоров`я.

Згідно ч.1,3 ст.7 вказаного Закону Центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф є закладом охорони здоров`я, основне завдання якого - забезпечення організації та надання екстреної медичної допомоги на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці відповідно до цього Закону.

Статтею 2 цього Закону передбачено, що Законодавство України у сфері надання екстреної медичної допомоги базується на Конституції України та складається з Основ законодавства України про охорону здоров`я, інших законодавчих актів, що регулюють відносини з питань, пов`язаних з охороною здоров`я, цього Закону та інших прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів.

Відповідно до п.2 Типового положення «Про центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України

від 21 листопада 2012 р. № 1116, Центр у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, наказами МОЗ, іншими нормативно-правовими актами і статутом, розробленим на підставі цього Типового положення.

Таким чином, правовідносини з надання екстреної медичної допомоги регламентуються Основами законодавства України про охорону здоров`я, інших законодавчих актів, що регулюють відносини з питань, пов`язаних з охороною здоров`я, цього Закону та інших прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, а відтак Закон України «Про захист прав споживачів» на спірні правовідносини не поширює свою дію, а тому від сплати судового збору позивач не звільнений.

Згідно з ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно.

З матеріалів позовної заяви вбачається, що позивачем заявлено 2 позовні вимоги, у тому числі вимогу про стягнення з відповідача фізичної шкоди.

З цього приводу суд зазначає, що цивільне законодавство не містить поняття «фізична шкода», статтями 22, 23, 1166, 1167 Цивільного кодексу України дано визначення понять "майнова" та "моральна" шкода та встановлено порядок їх відшкодування.

Відповідно до ч.3 ст.6 Закону України «Про судовий збір» у разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Як вбачається зі змісту позовної заяви, позивачем у позовній заяві об`єднано 2 окремі вимоги майнового та немайнового характеру, а відтак судовий збір повинен сплачуватися за кожною такою вимогою.

Пунктом 2.2. Узагальненого науково-консультативного висновку стосовно визначення належності позовної вимоги про відшкодування моральної шкоди до вимог майнового чи немайнового характеру, викладеного в Листі ВАСУ від 01.01.2015 року, зазначено, що майновий чи немайновий характер позовної вимоги про відшкодування (компенсації) моральної шкоди залежить від такого.

Згідно з ч. 3 ст. 23 ЦК України, моральна шкода відшкодовується грошовими коштами, іншим майном або в інший спосіб.

Отже, характер такої вимоги (майновий чи немайновий) є похідним від обраного позивачем (потерпілою особою) способу відшкодування моральної шкоди. Якщо позивач просить відшкодувати моральну шкоду грошима або майном, то така позовна вимога набуває майнового характеру. Якщо ж позивач вибрав інший спосіб відшкодування моральної шкоди, який не має грошового вираження (спростування неправдивих відомостей, прилюдне вибачення тощо), то така вимога є немайновою. Таким чином, позовна вимога про відшкодування моральної шкоди грошима або майном є майновою, а вимога про відшкодування моральної шкоди в інший (немайновий) спосіб є немайновою вимогою.

Зазначений висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду викладеною у постанові від 28 листопада 2018 року у справі №761/11472/15-ц.

Таким чином, за позовну вимогу про відшкодування моральної чи майнової шкоди має справлятися судовий збір.

Розміри ставок судового збору визначені у частині другій статті четвертої Закону України «Про судовий збір».

Частиною першою статті четвертої Закону України «Про судовий збір» визначено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно із ст. 7 Закону України «Про державний бюджет на 2024 рік» прожитковий мінімум на одну працездатну особу з 01 січня 2024 року встановлено у розмірі 3028 грн.

Відповідно до п.п. 2 п. 1 ч. 1 ст. 4 України «Про судовий збір» за подання фізичною особою позовної заяви майнового характеру сплачується судовий збір у розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Як вбачається з матеріалів справи позивач просить стягнути з відповідача на його користь фізичну шкоду, проте розмір такої шкоди відповідачем у позовній заяві не вказано.

Із урахуванням наведеного, у разі, якщо шкода, яка заявляється до стягнення, носить характер моральної шкоди, для усунення вказаних недоліків позивачу необхідно доплатити судовий збір за вимогу про стягнення моральної шкоди у розмірі 1 211,20 грн. (3028х0,4).

У випадку, якщо позивач заявляє до стягнення майнову шкоду, то сума судового збору за такою вимогою розраховується наступним чином.

П.1.ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» визначено, що ставка судового збору за позовною заявою майнового характеру, поданою фізичною особою, становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Таким чином, позивачу необхідно сплатити 1 % від суми майнової шкоди. У разі, якщо вказана сума є меншою від 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 1221, 2 грн. (3023 грн. х 0,4), позивачу необхідно сплатити 1211,2 грн. У випадку ж, якщо 1 % від суми майнової шкоди перевищує 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 15 140 грн., позивачу необхідно сплатити 15140 грн. судового збору.

За вимогу немайнового характеру про визнання дій неправомірними позивачу також необхідно сплатити судовий збір у розмірі 1211,2 грн.

Реквізити для сплати судового збору за подання заяв до Шевченківського районного суду м.Києва: отримувач коштів - ГУК у м.Києві/Шевченк.р-н/22030101; код отримувача (код ЄДРПОУ) - 37993783; банк отримувача - Казначейство України (ЕАП); код банку отримувача (МФО) - 899998; рахунок отримувача - UA628999980313151206000026011; код класифікації доходів бюджету - 22030101.

Крім того, п.3 ч.3 ст.175 ЦПК України передбачено, що позовна заява повинна містити: зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці .

Подана позовна заява такої інформації не містить.

Таким чином, позивачу необхідно вказати у позовній заяві, яку шкоду, майнову чи моральну він просить стягнути з відповідача та зазначити розмір завданої шкоди.

Відповідно до п.3 ч.3 ст.175 ЦПК України позовна заява повинна містити: виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

Відповідно до положень ст. 56 Конституції України кожному гарантовано право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.

Загальні підстави відповідальності за завдану майнову та моральну шкоду передбачені нормами ст. ст. 1166, 1167 ЦК України, відповідно до яких шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності вини.

Деліктна відповідальність за загальним правилом настає лише за наявності вини заподіювача шкоди. Шкода - це зменшення або знищення майнових чи немайнових благ, що охороняються законом. Протиправною є поведінка, що не відповідає вимогам закону або договору, тягне за собою порушення майнових прав та інтересів іншої особи і спричинила заподіяння збитків. Причинний зв`язок як елемент цивільного правопорушення виражає зв`язок протиправної поведінки та шкоди, що настала, при якому протиправність є причиною, а шкода - наслідком.

При цьому в деліктних правовідносинах саме на позивача покладається обов`язок довести наявність шкоди та її розмір, протиправність поведінки заподіювача шкоди та причинний зв`язок такої поведінки із заподіяною шкодою.

Отже, позивач повинен обґрунтувати у позовній заяві не тільки протиправність поведінки відповідача, а й наявність самої матеріальної чи моральної шкоди та причинний зв`язок між поведінкою відповідача та заподіяною шкодою.

Також, відповідно до ч.1 ст. 177 ЦПК України позивач повинен додати до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб.

Отже, позивачу необхідно надати копію позовної заяви та копії всіх доданих до неї документів для відповідача.

Відповідно до частин першої-третьої статті 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175, 177 цього Кодексу, а також сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 185, 260, 261, 353 ЦПК України, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Комунального некомерційного підприємства «Центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф міста Києва» про визнання дій неправомірними та відшкодування фізичної шкоди - залишити без руху, надавши позивачу строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня отримання позивачем цієї ухвали, попередивши, що в разі неусунення вказаних недоліків заява буде вважатися неподаною та підлягатиме поверненню позивачу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: