Ухвала від 10.02.2025 по справі 761/5222/25

Справа № 761/5222/25

Провадження № 2-з/761/78/2025

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 лютого 2025 року суддя Шевченківського районного суду міста Києва Савчук Ю.Н., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення доказів у цивільні справі за позовом ОСОБА_1 до Комунального некомерційного підприємства «Центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф міста Києва» про визнання дій неправомірними та відшкодування фізичної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

06.02.2025 року до Шевченківського районного суду міста Києва надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Комунального некомерційного підприємства «Центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф міста Києва» про визнання дій неправомірними та відшкодування фізичної шкоди.

Одночасно з вказаною позовною заявою була подана заява про забезпечення доказів шляхом витребування від КНП «Центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф міста Києва» відомостей щодо звернень позивача до них та заборони знищувати оригінали даних документів.

Вивчивши дану заяву та документи додані до неї, вважаю, що заява про забезпечення доказів підлягає поверненню заявнику, виходячи з наступних підстав.

Заява про забезпечення доказів розглядається не пізніше п`яти днів з дня її надходження до суду, згідно ч. 2 ст. 118 ЦК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 116 ЦПК, суд за заявою учасника справи або особи, яка може набути статусу позивача, має забезпечити докази, якщо є підстави припускати, що засіб доказування може бути втрачений або збирання або подання відповідних доказів стане згодом неможливим чи утрудненим.

Вимоги до форми і змісту заяви про забезпечення доказів наведені у статті 117 ЦПК України.

Відповідно до вимог частини 3 статті 117 ЦПК України, за подання заяви про забезпечення доказів сплачується судовий збір у розмірі, встановленому законом. Документ, що підтверджує сплату судового збору, додається до заяви.

Згідно з ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір за подання заяви про забезпечення доказів складає 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (станом на день звернення заявника до суду 605 грн. 60 коп.).

ОСОБА_1 судовий збір не сплачено, у заяві заявник посилається та те, що він звільнений від сплати судового збору відповідно до частини 3 статті 22 Закону України «Про захист прав споживачів».

Відповідно до преамбули Закону України «Про захист прав споживачів» цей Закон регулює відносини між споживачами товарів, робіт і послуг та виробниками і продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг різних форм власності, встановлює права споживачів, а також визначає механізм їх захисту та основи реалізації державної політики у сфері захисту прав споживачів .

П.5, 17,22 ч.1 ст.1 Закону України «Про захист прав споживачів» передбачено, що виконавець - суб`єкт господарювання, який виконує роботи або надає послуги; послуга - діяльність виконавця з надання (передачі) споживачеві певного визначеного договором матеріального чи нематеріального блага, що здійснюється за індивідуальним замовленням споживача для задоволення його особистих потреб; споживач - фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов`язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника.

Комунальне некомерційне підприємство «Центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф міста Києва» не є надавачем послуг в розумінні цього Закону, а позивач не має статусу споживача цих послуг, медична допомога не є послугою відповідно до цього закону, а відтак від сплати судового збору позивач не звільнений з огляду на наступне.

Статтею 49 Конституції України передбачено, що кожен має право на охорону здоров`я, медичну допомогу та медичне страхування.

Відповідно до статті 6 Закону України «Про основи законодавства України про охорону здоров`я», кожний громадянин України має право на охорону здоров`я, що, зокрема, передбачає: і) відшкодування заподіяної здоров`ю шкоди; ї) оскарження неправомірних рішень і дій працівників, закладів та органів охорони здоров`я.

За змістом частин першої, п`ятої, шостої статті 8 Основ законодавства України про охорону здоров`я держава визнає право кожного громадянина України на охорону здоров`я і забезпечує його захист. У разі порушення законних прав і інтересів громадян у сфері охорони здоров`я відповідні державні, громадські або інші органи, підприємства, установи та організації, їх посадові особи і громадяни зобов`язані вжити заходів щодо поновлення порушених прав, захисту законних інтересів та відшкодування заподіяної шкоди. Судовий захист права на охорону здоров`я здійснюється у порядку, встановленому законодавством.

Відповідно до преамбули Закону України «Про екстрену медичну допомогу» цей Закон визначає організаційно-правові засади забезпечення громадян України та інших осіб, які перебувають на її території, екстреною медичною допомогою, у тому числі під час виникнення надзвичайних ситуацій та ліквідації їх наслідків, та засади створення, функціонування і розвитку системи екстреної медичної допомоги.

П.5 ч.1 ст.1 цього Закону передбачено, що екстрена медична допомога - медична допомога, яка полягає у здійсненні працівниками системи екстреної медичної допомоги відповідно до цього Закону невідкладних організаційних, діагностичних та лікувальних заходів, спрямованих на врятування і збереження життя людини у невідкладному стані та мінімізацію наслідків впливу такого стану на її здоров`я.

Згідно ч.1,3 ст.7 вказаного Закону Центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф є закладом охорони здоров`я, основне завдання якого - забезпечення організації та надання екстреної медичної допомоги на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці відповідно до цього Закону.

Статтею 2 цього Закону передбачено, що Законодавство України у сфері надання екстреної медичної допомоги базується на Конституції України та складається з Основ законодавства України про охорону здоров`я, інших законодавчих актів, що регулюють відносини з питань, пов`язаних з охороною здоров`я, цього Закону та інших прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів.

Відповідно до п.2 Типового положення «Про центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України

від 21 листопада 2012 р. № 1116, Центр у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, наказами МОЗ, іншими нормативно-правовими актами і статутом, розробленим на підставі цього Типового положення.

Таким чином, правовідносини з надання екстреної медичної допомоги регламентуються Основами законодавства України про охорону здоров`я, інших законодавчих актів, що регулюють відносини з питань, пов`язаних з охороною здоров`я, цього Закону та інших прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, а відтак Закон України «Про захист прав споживачів» на спірні правовідносини не поширює свою дію, а тому від сплати судового збору позивач не звільнений.

Крім того, зі змісту Закону України "Про судовий збір" та Закону України "Про захист прав споживачів" випливає, що від спалти судового збору може бути звільнено позивачів лише за подання позовної заяви, однак не заяви про забезпечення доказів.

Відповідно до ч. 4 ст. 117 ЦПК України суд, встановивши, що заяву про забезпечення доказів подано без додержання вимог цієї статті, повертає її заявнику, про що постановляє ухвалу.

Зважаючи на вищевикладене, суд приходить до висновку, що подану заяву про забезпечення доказів слід повернути заявнику.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 116-118, 153, 259-261 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 про забезпечення доказів у цивільні справі за позовом ОСОБА_1 до Комунального некомерційного підприємства «Центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф міста Києва» про визнання дій неправомірними та відшкодування фізичної шкоди - повернути заявнику.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Суддя: