Ухвала

від 29.01.2025 по справі 991/10619/23

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

Справа № 991/10619/23

Провадження № 1-кп/991/127/23

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

У Х В А Л А

29 січня 2025 року м. Київ

Вищий антикорупційний суд колегією суддів у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

з участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,

прокурора ОСОБА_5 ,

обвинувачених ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ,

їх захисників ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 ,

ОСОБА_12 (у режимі відеоконференції),

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_8 - адвоката ОСОБА_11 про зміну запобіжного заходу, подане в межах кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 52023000000000423 від 15.08.2023, за обвинуваченням:

ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця російської федерації, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 ,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 209, ч. 2 ст. 209, ч. 3 ст. 369 КК України,

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця смт Кути Косівського району Івано-Франківської області, проживаючого за адресою: АДРЕСА_3 ,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України,

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженця м. Києва, проживаючого за адресою: АДРЕСА_4 ,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 209, ч. 2 ст. 209, ч. 5 ст. 27 - ч. 3 ст. 369 КК України,

ВСТАНОВИВ:

На розгляді Вищого антикорупційного суду перебуває вказане кримінальне провадження, у якому ухвалою від 14.08.2024 призначено судовий розгляд.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_8 - адвокат ОСОБА_11 звернувся до суду із письмовим клопотанням про зменшення розміру застави, застосованої до його підзахисного, із 8 000 000 грн до 7 545 800 грн., посилаючись на необхідність сплати застави у іншому кримінальному провадженні.

У судовому засіданні 29.01.2025 адвокат пояснив, що мотиви, які зазначені у поданому клопотанні, наразі не є актуальними, оскільки за ОСОБА_8 заставу у іншому кримінальному провадженні вже сплачено, однак наразі існують інші підстави для зменшення розміру застави.

Так, під час розгляду клопотання прокурора про звернення застави в дохід держави та застосування до обвинуваченого ОСОБА_8 застави в більшому розмірі, суд встановив відсутність ризиків кримінального провадження, які стали підставою для застосування запобіжного заходу.

Водночас обвинувачений та його захисники послалися на те, що ОСОБА_8 має скрутне матеріальне становище, сплачує аліменти на утримання дітей, має боргові зобов`язання, все належне йому майно арештоване, у тому числі рахунки, на які зараховується заробітна плата, тому зменшення розміру застави допоможе вирішити його фінансові труднощі та не матиме негативних наслідків для кримінального провадження.

Переконані, що застосування до обвинуваченого застави у меншому розмірі буде достатнім для забезпечення дотримання ОСОБА_8 належної процесуальної поведінки.

Разом з тим просять суд повернути заставодавцю ТОВ «Флайбрідж» суму, на яку буде зменшено заставу, у розмірі 454 200 грн.

Позиції учасників судового провадження

Прокурор ОСОБА_5 заперечив щодо задоволення клопотання. Зазначив, що ризики кримінального провадження, які стали підставою для застосування до ОСОБА_8 запобіжного заходу, продовжують існувати, хоча ризик впливу на свідків дійсно зменшився. Однак, у разі, якщо під час судового розгляду виявляться неузгодженості із наданими свідками показаннями, вони можуть бути викликані для повторного допиту. Так само у подальшому сторона обвинувачення може клопотати про виклик для допиту свідків, які допитувалися на стадії досудового розслідування і ще не допитувалтся у суді.

Сторона обвинувачення вважала за недоцільне звертатись із клопотанням про продовження строку дії додаткових процесуальних обов`язків у цьому кримінальному провадженні, оскільки в межах провадження № 52022000000000169 від 07.07.2022 на ОСОБА_8 покладено такі обов`язки в порядку ч. 5 ст. 194 КПК України.

Вважає, що фінансові труднощі, на які постійно наголошує обвинувачений, не перешкодили внесенню застави в розмірі майже 400 000 грн у той самий день, коли ОСОБА_8 взяли під варту в межах кримінального провадження № 52022000000000169 від 07.07.2022.

Обвинувачені ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , їх захисники ОСОБА_9 , ОСОБА_10 підтримали позицію сторони захисту ОСОБА_8 , просили суд задовольнити клопотання про зміну запобіжного заходу.

Мотиви та висновки суду

Зважаючи на стадію кримінального провадження, а також положення ст. 201, 194 КПК України, під час розгляду клопотання про зміну запобіжного заходу суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Суд встановив, що ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 24.05.2023 у справі № 991/4496/23 до ОСОБА_8 в межах кримінального провадження № 52022000000000169 від 07.07.2022 застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою у Державній установі «Київський слідчий ізолятор». Строк тримання під вартою, з урахуванням строку досудового розслідування та часу фактичного затримання, визначено 60 днів, тобто до 20.07.2023 включно. Одночасно визначено ОСОБА_8 альтернативний запобіжний захід у виді застави у розмірі 30 000 000 грн. У разі звільнення підозрюваного ОСОБА_8 з-під варти у зв`язку з внесенням застави покладено на нього кілька процесуальних обов`язків у порядку ч. 5 ст. 194 КПК України.

15.08.2023 прокурор Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_13 постановою виділив з матеріалів досудового розслідування кримінального провадження № 52022000000000169 від 07.07.2022 в окреме провадження матеріали досудового розслідування зокрема за підозрою ОСОБА_8 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 209, ч. 2 ст. 209, ч. 3 ст. 369 КК України (провадження № 52023000000000423 від 15.08.2023).

Строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо ОСОБА_8 неодноразово продовжувався, а розмір альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави зменшувався.

Останній раз ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 13.10.2023 у справі № 991/8939/23 строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою продовжено до 11.12.2023 включно, зменшено розмір альтернативного запобіжного заходу - застави до 8 000 000 грн та у разі звільнення ОСОБА_8 з-під варти у зв`язку із внесенням застави покладено на нього ряд процесуальних обов`язків, передбачених ст. 194 КПК України. Визначено, що строк дії ухвали в частині покладених обов`язків - два місяці з дня внесення застави, але в межах строку досудового розслідування.

07.11.2023 ТОВ «Флайбрідж» внесло на депозитний рахунок Вищого антикорупційного суду кошти в сумі 8 000 000 грн у якості застави за ОСОБА_8 (справа № 991/8939/23), що підтверджується платіжною інструкцією від 07.11.2023 № 1124, а також листом керівника апарату суду від 30.11.2023 № 03.13-01/188/2023.

Відповідно до повідомлення Державної установи «Київський слідчий ізолятор» від 08.11.2023 № 08/22112 ОСОБА_8 звільнений з-під варти 08.11.2023, у зв`язку із внесенням застави.

Вищий антикорупційний суд ухвалою від 24.01.2024 у цій справі поклав на обвинуваченого ОСОБА_8 процесуальні обов`язки, передбачені абз. 1, п. 2-5, 8 ч. 5 ст. 194 КПК України.

Ухвалою від 22.03.2024 у цій справі суд частково задовольнив клопотання сторони обвинувачення та продовжив на два місяці строк дії обов`язків, покладених на обвинуваченого (частину яких суд виклав у новій редакції), а саме: прибувати до суду за кожним викликом; не відлучатися із Київської області без дозволу суду; повідомляти суд про зміну свого місця проживання; утримуватися від спілкування з працівниками та службовими особами філії «Центр забезпечення виробництва» АТ «Укрзалізниця» та Акціонерного товариства «Укрзалізниця» - з ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , а також з іншими обвинуваченими у кримінальному провадженні № 52023000000000423 від 15.08.2023 ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ; утримуватися від відвідування будь-яких приміщень, які належать чи які займають філія «Центр забезпечення виробництва» АТ «Укрзалізниця», Акціонерне товариство «Укрзалізниця»; здати на зберігання прокурору, який входить до групи прокурорів у цьому кримінальному провадженні, свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України та в`їзд в Україну.

Надалі суд двічі продовжував строк дії вказаних обов`язків, останній раз ухвалою від 19.06.2024 у цій справі до 19.08.2024.

З урахуванням вказаного вище, наразі до ОСОБА_8 застосовано запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 8 000 000 грн, а покладені на нього в порядку ч. 5 ст. 194 КПК України обов`язки вважаються скасованими внаслідок закінчення строку їх дії (ч. 7 ст. 194 КПК України).

Проаналізувавши обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 52023000000000423 від 15.08.2023, доданий до нього реєстр матеріалів досудового розслідування, а також ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 13.10.2023 у справі № 991/8939/23 про продовження строку тримання під вартою, суд дійшов висновку, що в цьому випадку дотримано стандарт доказування «обґрунтована підозра», який є найнижчим стандартом доказування у кримінальному процесі та не передбачає наявності достовірного знання про вчинення особою кримінального правопорушення, проте є достатнім для вирішення питання про зміну запобіжного заходу. При цьому суд також враховує стадію кримінального провадження (судове провадження), що передбачає доведення стороною обвинувачення вини ОСОБА_8 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 209, ч. 2 ст. 209, ч. 3 ст. 369 КК України, за найвищим стандартом доказування «поза розумним сумнівом» у змагальному судовому процесі під час розгляду справи по суті.

Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Кримінальний процесуальний кодекс України не вимагає доказів того, що обвинувачений обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме або вже здійснив відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.

Суд вважає, що наразі ризик переховування ОСОБА_8 від суду є актуальним.

Злочини, передбачені ч. 1 ст. 209, ч. 2 ст. 209, ч. 3 ст. 369 КК України, у вчиненні яких обвинувачується ОСОБА_8 , є тяжкими та відповідно передбачають призначення покарання у виді: позбавлення волі на строк від трьох до шести років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до двох років та з конфіскацією майна; позбавлення волі на строк від п`яти до восьми років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна; позбавлення волі на строк від чотирьох до восьми років з конфіскацією майна або без такої. Означене покарання в разі визнання ОСОБА_8 винуватим повинне бути призначене до реального відбування без можливості застосування правил ст. 69, 75 КК України (пільгових інститутів призначення покарання), що в сукупності з іншими обставинами може свідчити про існування мотивів та підстав для обвинуваченого переховуватися від суду. Така позиція відповідає практиці ЄСПЛ. Зокрема в рішенні від 26.06.2001 у справі «Ilijkov v. Bulgaria» (§ 80, заява № 33977/96) суд зазначив, що суворість можливого вироку є відповідним елементом в оцінці ризику ухилення, а погляд на серйозність обвинувачення проти заявника давав уповноваженим органам можливість обґрунтовано вважати, що такий початковий ризик був встановлений.

Про наявність такого ризику свідчить не лише тяжкість покарання, яке загрожує обвинуваченому, але й сукупність інших обставин.

Так, за період з 25.01.2019 до 10.01.2022 ОСОБА_8 (документований паспортами НОМЕР_1 , НОМЕР_2 ) 28 разів перетинав державний кордон України, а під час дії воєнного стану - за період з 13.08.2022 до 04.04.2023 - 6 разів. Тобто обвинувачений не позбавлений можливості залишити територію України під час дії воєнного стану. Сторона захисту не надала суду доказів на спростування вказаних обставин.

Суд зауважує, що існування ризику переховування не залежить виключно від можливості перетину державного кордону, оскільки особа може вживати заходів щодо переховування як на території країни, так і поза її межами.

При оцінці продовження існування вказаного ризику суд зважає на майновий стан обвинуваченого, який є достатнім для існування в умовах переховування як на території України, так і за її межами. Під час судового провадження обвинувачений зазначав, що на праві приватної власності йому належить квартира, розташована у с. Минай Ужгородського району Закарпатської області (за версією сторони обвинувачення, ОСОБА_8 придбав вказану нерухомість за 100 000 доларів США), Toyota Camry та будинок у м. Богуслав Київської області (подарований йому матір`ю). Факт належності вказаних об`єктів обвинуваченому свідчить про його значні статки.

Та обставина, що на майно обвинуваченого накладено арешт та він певний час не мав можливості працювати (у зв`язку із застосуванням до нього в межах іншого кримінального провадження запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту/тримання під вартою), не спростовує висновку суду та достеменно не свідчить про відсутність ризику переховування обвинуваченого від суду.

Зважаючи на викладене, є цілком вірогідним вчинення обвинуваченим дій, спрямованих на ухилення від участі в судовому провадженні з метою уникнення можливої кримінальної відповідальності, у разі визнання його винуватим у вчиненні злочину.

Суд переконаний, що ризик незаконного впливу на свідків та інших обвинувачених у цьому кримінальному провадженні продовжує існувати.

Кримінальним процесуальним кодексом України встановлено процедуру отримання показань від осіб, які є свідками у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акта до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (ч. 1, 2 ст. 23, ст. 224 КПК України). Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому ст. 225 КПК України, тобто якщо свідки чи потерпілий допитувалися на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них, окрім порядку отримання показань, визначеного ст. 615 КПК України (ч. 4 ст. 95 КПК України).

Ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при збиранні доказів, але й на стадії судового провадження до моменту безпосереднього отримання судом показань свідків та їх дослідження.

Дійсно під час судового провадження відбулись допити частини свідків сторони обвинувачення, що може свідчити про зменшення ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України. Разом з тим ч. 14, 15 ст. 352 КПК України унормовують, що свідок може бути допитаний повторно в тому самому або наступному судовому засіданні за його клопотанням, за клопотанням сторони кримінального провадження або за ініціативою суду, зокрема, якщо під час судового розгляду з`ясувалося, що свідок може надати показання стосовно обставин, щодо яких він не допитувався. Суд має право призначити одночасний допит двох чи більше вже допитаних учасників кримінального провадження (свідків, потерпілих, обвинувачених) для з`ясування причин розбіжності в їхніх показаннях, який проводиться з урахуванням правил, встановлених частиною дев`ятою статті 224 цього Кодексу.

Зважаючи на те, що згідно встановленого порядку дослідження доказів допити свідків обвинувачення відбуваються до дослідження письмових доказів сторін та до допитів свідків сторони захисту, то суд не виключає ймовірності проведення повторних допитів свідків сторони обвинувачення, що у свою чергу вказує на актуальність ризику впливу на останніх.

Сторона обвинувачення під час судового провадження зазначала, що ризик незаконного впливу на свідків у кримінальному провадженні пов`язаний також із тим, що ряд осіб, які є свідками або які можуть бути допитані як свідки (у порядку ст. 256 КПК України), працювали і продовжують працювати у філії «Центр забезпечення виробництва» АТ «Укрзалізниця» або в системі АТ «Укрзалізниця».

Зміст протоколів від 21.02.2023, від 08.05.2023 та протоколу про результати проведення оперативно-розшукового заходу - аудіо-, відеоконтролю ОСОБА_8 від 08.07.2022 дає підстави стверджувати про те, що обвинувачений має давні, сталі зв`язки із працівниками філії «Центр забезпечення виробництва» АТ «Укрзалізниця» та АТ «Укрзалізниця». Тому існує ймовірний ризик того, що внаслідок впливу ОСОБА_8 свідки можуть змінити свої показання або відмовитися від їх давання в суді.

У цьому кримінальному провадженні обвинувачення висунуте ще двом особам - ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , які, за версією сторони обвинувачення, досить тривалий час узгоджували свої дії щодо вчинення кримінальних правопорушень. У зв`язку із цим суд вважає, що обвинувачені можуть погоджувати між собою свою процесуальну поведінку та показання щодо обставин кримінальних правопорушень, у вчиненні яких кожного з них обвинувачують.

Отже, залишається загроза того, що обвинувачений може здійснити дії, спрямовані на вплив у поза процесуальний спосіб на свідків та інших обвинувачених у цьому кримінальному провадженні з метою ненадання суду достовірних показань щодо обставин можливого вчинення ОСОБА_8 кримінальних правопорушень для уникнення останнім кримінальної відповідальності.

Встановлені під час розгляду клопотань обставини у своїй сукупності дають підстави визнати, що ризики, передбачені п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, продовжують існувати на доволі високому рівні, тому суд відхиляє доводи сторони захисту про їх відсутність.

Твердження обвинуваченого про те, що суд встановив відсутність ризиків кримінального провадження в ухвалі від 14.08.2024, постановленій за результатами розгляду клопотання про звернення застави в дохід держави та застосування до ОСОБА_8 застави в більшому розмірі, не відповідає дійсності та спростовується змістом цього судового рішення.

Отже, застосування до ОСОБА_8 запобіжного заходу є об`єктивно необхідним з метою досягнення дієвості кримінального провадження.

Суд вважає, що застосування до ОСОБА_8 більш м`якого запобіжного заходу, у тому числі зменшення розміру застави, не буде достатньо дієвим заходом забезпечення кримінального провадження, що зможе в повній мірі запобігти встановленим ризикам, передбаченим п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, та забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого.

Посилання захисту на необхідність зменшення розміру застави з огляду на фінансовий стан ОСОБА_8 є безпідставними, оскільки відповідно до платіжної інструкції від 07.11.2023 № 1124 заставодавцем є ТОВ «Флайбрідж», а не обвинувачений.

Разом з тим суд зауважує, що вже надавав оцінку копіям рішень суду про стягнення із ОСОБА_8 заборгованості за договорами позик на користь інших фізичних осіб, а також виконавчого листа, які самі по собі не свідчать про скрутний майновий стан обвинуваченого. Під час судового провадження ОСОБА_8 надавав пояснення щодо походження таких грошей, отриманих у позику, та характеру цивільних правовідносин між ним та його товаришами - власниками коштів. Обвинувачений зазначив, що його підприємницька діяльність була пов`язана зокрема із залученням коштів (у тому числі від його друзів), у результаті використання яких він отримував дохід. Заборгованість ОСОБА_8 тягнеться щонайменше із 2005 року, а тому його товариші, лише задля юридичного фіксування факту заборгованості, були вимушені звертатись до суду із відповідними позовними заявами в порядку цивільного судочинства.

Суд звертає увагу, що під час розгляду в межах кримінального провадження № 52022000000000169 від 07.07.2022 клопотання про зміну запобіжного заходу у вигляді застави на запобіжний захід у вигляді тримання під вартою слідчий суддя надав оцінку у тому числі майновому стану ОСОБА_8 та дійшов висновку, що альтернативний запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 400 000 грн, не є завідомо непомірним для особи. Частина застави, яка залишалась невнесеною станом на дату розгляду означеного клопотання, а саме 398 726 грн, була внесена захисником ОСОБА_8 - адвокатом ОСОБА_12 одним платежем у день постановлення ухвали.

Тому суд критично ставиться до доводів захисту в цій частині.

Колегія суддів переконана, що застосований наразі до ОСОБА_8 розмір застави у кримінальному провадженні № 52023000000000423 від 15.08.2023 є необхідною гарантією для забезпечення виконання ним своїх процесуальних обов`язків під ризиком втрати цих коштів.

З огляду на викладене, відсутні підстави для зміни застосованого до обвинуваченого запобіжного заходу, а тому в задоволенні клопотання захисника слід відмовити.

Керуючись ст. 372, 392 КПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити в задоволенні клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_8 - адвоката ОСОБА_11 про зміну запобіжного заходу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення і оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя ОСОБА_1

Судді ОСОБА_2

ОСОБА_3