Ухвала

від 12.02.2025 по справі 991/10619/23

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

Справа № 991/10619/23

Провадження № 1-кп/991/127/23

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

У Х В А Л А

12 лютого 2025 року м. Київ

Вищий антикорупційний суд колегією суддів у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

з участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,

прокурора ОСОБА_5 ,

обвинувачених ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ,

їх захисників ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_5 пропроведення допиту свідка в режимі відеоконференції у спосіб, що унеможливлює його ідентифікацію, подане в межах кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 52023000000000423 від 15.08.2023, за обвинуваченням:

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця російської федерації, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 ,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 209, ч. 2 ст. 209, ч. 3 ст. 369 КК України,

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця смт Кути Косівського району Івано-Франківської області, проживаючого за адресою: АДРЕСА_3 ,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України,

ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженця м. Києва, проживаючого за адресою: АДРЕСА_4 ,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 209, ч. 2 ст. 209, ч. 5 ст. 27 - ч. 3 ст. 369 КК України,

ВСТАНОВИВ:

На розгляді Вищого антикорупційного суду перебуває вказане кримінальне провадження, у якому ухвалою від 14.08.2024 призначено судовий розгляд.

До суду від прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_5 надійшло клопотання пропроведення допиту свідка в режимі відеоконференції у спосіб, що унеможливлює його ідентифікацію.

Обґрунтування клопотання

Прокурор мотивував подане клопотання тим, що відповідно до визначеного обсягу доказів, які досліджуватимуться, та порядку їх дослідження виникла необхідність у виклику та допиті як свідка ОСОБА_12 (анкетні дані змінено).

Водночас постановою детектива Національного антикорупційного бюро України у первісному кримінальному провадженні № 52022000000000169 від 07.07.2022 (із якого постановою прокурора від 15.08.2023 виділені матеріали досудового розслідування за підозрою ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 в окреме провадження № 52023000000000423 від 15.08.2023) до свідка ОСОБА_12 за його заявою застосовано заходи забезпечення безпеки як до особи, яка бере участь у кримінальному судочинстві.

Зважаючи на викладене, а також те, що досудове розслідування кримінального провадження № 52022000000000169 від 07.07.2022 триває, беручи до уваги положення ст. 27, 336, 352 КПК України та ст. 15, 16 Закону України «Про забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві», з метою забезпечення інтересів безпеки свідка, прокурор просить суд провести допит останнього в закритому судовому засіданні в режимі відеоконференції з іншого приміщення суду у спосіб, що унеможливлює ідентифікацію його зовнішності та голосу.

Позиції учасників судового провадження

У судовому засіданні прокурор ОСОБА_5 підтримав заявлене клопотання та просив суд його задовольнити. Зазначив, що зважаючи на існування постанови детектива, такі заходи застосовуються до особи не лише в первісному кримінальному провадженні, але й під час розгляду провадження № 52023000000000423.

Обвинувачений ОСОБА_7 та його захисник ОСОБА_10 не заперечували щодо допиту свідка, проте вважають, що мають право перевірити його показання, що неможливо в умовах таємного допиту.

Обвинувачені ОСОБА_6 , ОСОБА_8 та їх захисники ОСОБА_9 , ОСОБА_11 просили суд відмовити в задоволенні клопотання, у зв`язку з його безпідставністю.

Захисник ОСОБА_9 вважає, що відомості про звернення свідка абстрактні та не стосуються обставин цього кримінального провадження, а сама особа є вигаданою.

Захисник ОСОБА_11 зазначив, що прокурор у поданому клопотанні не навів фактів, які б свідчили про необхідність проведення допиту свідка саме в режимі відеоконференції та зі зміною зовнішності/голосу. Зауважив, що свідок не надавав показань, які б стосувались інкримінованих ОСОБА_8 злочинів у цій справі. Водночас зі змісту реєстру матеріалів досудового розслідування, доданого до обвинувального акта, не вбачається, що постанова детектива про застосування до свідка ОСОБА_12 заходів забезпечення безпеки була виділена із первісного кримінального провадження у провадження № 52023000000000423 від 15.08.2023. У зв`язку з цими обставинами, сторона захисту переконана, що в цьому провадженні до ОСОБА_12 не застосовувались заходи забезпечення безпеки. Також прокурор не надав документального підтвердження направлення детективом Національного антикорупційного бюро України до режимно-секретного відділу Вищого антикорупційного суду оригіналу постанови про застосування до свідка відповідних заходів у кримінальному провадженні № 52023000000000423 від 15.08.2023.

Мотиви та висновки суду

Згідно з ч. 2 ст. 318 КПК України судовий розгляд здійснюється в судовому засіданні з обов`язковою участю сторін кримінального провадження, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Також у судове засідання викликаються потерпілий та інші учасники кримінального провадження, до яких належать і свідки (ст. 65 КПК України).

Загальний порядок проведення допиту свідка під час судового провадження унормовано ст. 352 КПК України.

Так, ч. 9 цієї статті визначено, що у виняткових випадках для забезпечення безпеки свідка, який підлягає допиту, суд за власною ініціативою або за клопотанням сторін кримінального провадження чи самого свідка постановляє вмотивовану ухвалу про проведення допиту свідка з використанням технічних засобів з іншого приміщення, у тому числі за межами приміщення суду, або в інший спосіб, що унеможливлює його ідентифікацію та забезпечує сторонам кримінального провадження можливість ставити запитання і слухати відповіді на них. У разі якщо існує загроза ідентифікації голосу свідка, допит може супроводжуватися створенням акустичних перешкод. Перед постановленням відповідної ухвали суд зобов`язаний з`ясувати наявність заперечень сторін кримінального провадження проти проведення допиту свідка в умовах, що унеможливлюють його ідентифікацію, і в разі їх обґрунтованості відмовити у проведенні допиту свідка в порядку, визначеному цією частиною.

За правилами п. 2 ч. 1, ч. 2, 7, 11, 12 ст. 336 КПК України судове провадження може здійснюватися в режимі відеоконференції під час трансляції з іншого приміщення, у тому числі яке знаходиться поза межами приміщення суду (дистанційне судове провадження), у разі необхідності забезпечення безпеки осіб. Суд ухвалює рішення про здійснення дистанційного судового провадження за власною ініціативою або за клопотанням сторони чи інших учасників кримінального провадження. Допит свідка може здійснюватися у судовому засіданні в режимі відеоконференції виключно у приміщенні суду, визначеному судом. Особа, якій забезпечується захист, може бути допитана в режимі відеоконференції з такими змінами зовнішності і голосу, за яких її неможливо впізнати. Дистанційне судове провадження згідно з правилами цієї статті може здійснюватися в судах першої, апеляційної та касаційної інстанцій під час здійснення судового провадження з будь-яких питань, розгляд яких віднесено до компетенції суду.

Вказані норми узгоджуються із положеннями ч. 2 ст. 16 Закону України «Про забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві», яка передбачає, що у випадках та в порядку, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України, для забезпечення безпеки учасника кримінального провадження, суд за власною ініціативою або за клопотанням учасників кримінального провадження може прийняти рішення про проведення допиту учасника кримінального провадження з використанням відеоконференції при трансляції з іншого приміщення, в тому числі у спосіб, що унеможливлює ідентифікацію особи, яка дає показання.

Разом з тим ч. 1 цієї статті визначено, що у випадках, коли цього потребують інтереси безпеки осіб, взятих під захист, за мотивованою ухвалою суду може проводитися закрите судове засідання, що узгоджується із положеннями п. 5 ч. 2 ст. 27 КПК України.

У зв`язку із поданим клопотанням сторона обвинувачення направила до режимно-секретного відділу Вищого антикорупційного суду оригінал постанови детектива Національного антикорупційного бюро України від 18.07.2023 у кримінальному провадженні № 52022000000000169 від 07.07.2022.

Зі змісту вказаної постанови вбачається, що на підставі положень Закону України «Про забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві», керуючись ст.40, ст.110 КПК України, у кримінальному провадженні № 52022000000000169 від 07.07.2022 до свідка ОСОБА_12 (анкетні дані якого змінені) за його заявою застосовано заходи забезпечення безпеки, зокрема забезпечення конфіденційності відомостей про особу.

У судовому засіданні прокурор пояснив, що звернення свідка та необхідність прийняття означеного рішення були обумовлені побоюванням ОСОБА_12 за своє життя, здоров`я та майно, з огляду на обставини кримінального провадження № 52022000000000169 від 07.07.2022, у якому він дав показання, а також на кількість осіб, які можуть бути причетні до розслідуваних кримінальних правопорушень та яким повідомлено про підозри, їх посади і статус. Зазначив, що ОСОБА_12 особисто спілкувався із підозрюваними та фігурантами провадження.

Суд зауважує, що доводи сторони захисту про безпідставність застосування до свідка заходів забезпечення безпеки не можуть оцінюватися під час розгляду клопотання прокурора, тому суд лише констатує наявність відповідної постанови та її прийняття уповноваженим суб`єктом.

Щодо правомірності посилання у кримінальному провадженні № 52023000000000423 від 15.08.2023 на вказану постанову, винесену у кримінальному провадженні №52022000000000169 від 07.07.2022, суд зазначає наступне.

Кримінальне провадження № 52023000000000423 від 15.08.2023 постановою прокурора від 15.08.2023 виділене із провадження № 52022000000000169 від 07.07.2022.

Зі змісту обвинувального акта у провадженні № 52023000000000423 від 15.08.2023 та витягу із ЄРДР щодо провадження № 52022000000000169 від 07.07.2022 вбачається, що у межах кримінального провадження № 52022000000000169 від 07.07.2022 здійснюється досудове розслідування зокрема кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, та, за версією сторони обвинувачення, частина коштів, яка отримана ОСОБА_6 і ОСОБА_8 злочинним шляхом внаслідок означеного злочину, легалізована, що є предметом судового розгляду в межах кримінального провадження № 52023000000000423 від 15.08.2023.

Таким чином, свідок, який надав показання у кримінальному провадженні № 52022000000000169 від 07.07.2022, безумовно може надати показання, які матимуть важливе значення для розгляду кримінального провадження № 52023000000000423 від 15.08.2023.

Зважаючи на 1) мету застосування заходів забезпечення безпеки до свідка ОСОБА_12 , 2) пов`язаність кримінальних проваджень № 52023000000000423 від 15.08.2023 та № 52022000000000169 від 07.07.2022, а також те, що 3) в межах останнього ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, суд не погоджується із твердженнями сторони захисту про безпідставність проведення допиту цього свідка в режимі відеоконференції у спосіб, що унеможливлює його ідентифікацію.

В іншому випадку існує ймовірність завдання шкоди як приватним інтересам свідка, так й інтересам обох кримінальних проваджень.

Водночас кримінальне процесуальне законодавство не містить імперативної вимоги щодо можливості застосування порядку проведення допиту, передбаченого ч. 11 ст. 336, ч. 9 ст. 352 КПК України, виключно до свідка, до якого застосовано заходи забезпечення безпеки саме в межах провадження, у якому має відбутись такий допит.

Суд дійшов висновку, що допит свідка ОСОБА_12 , з метою забезпечення його безпеки, слід провести в закритому судовому засіданні в режимі відеоконференції під час трансляції з іншого приміщення Вищого антикорупційного суду, яке розташоване за адресою: проспект Берестейський, буд. 41, м. Київ.

Беручи до уваги необхідність убезпечення свідка від викриття/збереження в таємниці достовірних відомостей про його особу, а також вимоги кримінального процесуального законодавства щодо здійснення повного фіксування судового розгляду технічними засобами, такий допит має відбутись у спосіб, що унеможливлює ідентифікацію зовнішності та голосу ОСОБА_12 . Водночас сторонам кримінального провадження має бути забезпечена можливість ставити свідку запитання та слухати відповіді на них.

З огляду на встановлені обставини, клопотання прокурора слід задовольнити.

Керуючись ст. 372, 392 КПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_5 про проведення допиту свідка в режимі відеоконференції у спосіб, що унеможливлює його ідентифікацію, задовольнити.

Провести допит свідка ОСОБА_12 в закритому судовому засіданні в режимі відеоконференції під час трансляції з іншого приміщення Вищого антикорупційного суду (розташованого за адресою: проспект Берестейський, буд. 41, м. Київ) у спосіб, що унеможливлює ідентифікацію його зовнішності та голосу, але забезпечує сторонам кримінального провадження можливість ставити запитання та слухати відповіді на них.

Здійснити судовий виклик ОСОБА_12 через Національне антикорупційне бюро України з урахуванням вимог Закону України «Про забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві».

Доручити Національному антикорупційному бюро України забезпечити прибуття ОСОБА_12 для його допиту як свідка.

Зобов`язати уповноважену особу - секретаря судового засідання Вищого антикорупційного суду, який має допуск до державної таємниці, здійснити дії, передбачені ч. 7 ст. 336 КПК України, та перебувати поряд зі свідком до закінчення судового засідання.

Копію ухвали направити до Національного антикорупційного бюро України та керівнику апарату Вищого антикорупційного суду, для організації виконання у відповідних частинах.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення і окремому оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя ОСОБА_1

Судді ОСОБА_2

ОСОБА_3