Ухвала від 10.02.2025 по справі 991/1066/25

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

Справа № 991/1066/25

Провадження № 1?кс/991/1066/25

У Х В А Л А

10 лютого 2025 року місто Київ

Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_14., за участю секретаря судового засідання ОСОБА_15.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду скарги голови Громадської організації «НОН?СТОП УКРАЇНА» ОСОБА_1 на бездіяльність уповноважених осіб Спеціалізованої антикорупційної прокуратури та Національного антикорупційного бюро України, яка полягає у невнесенні до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей про кримінальні правопорушення,

в с т а н о в и в:

06.02.2025 до Вищого антикорупційного суду у порядку, передбаченому п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України, надійшли дві скарги голови Громадської організації «НОН?СТОП УКРАЇНА» (далі ? ГО «НОН?СТОП УКРАЇНА») ОСОБА_1 , а саме:

(І) на бездіяльність уповноваженої особи Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (далі - САП), яка полягає у невнесенні до Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі - ЄРДР) відомостей про кримінальні правопорушення після отримання його заяви № 29/01/2025-3-1 від 29.01.2025 (справа № 991/1066/25, провадження № 1-кс/991/1066/25);

(ІІ) на бездіяльність уповноваженої особи Національного антикорупційного бюро України (далі - НАБУ), яка полягає у невнесенні до ЄРДР відомостей про кримінальні правопорушення після отримання його заяви № 29/01/2025-3-2 від 29.01.2025 (справа № 991/1067/25, провадження № 1-кс/991/1067/25).

Ухвалою слідчого судді від 06.02.2025 матеріали згаданих судових справ об`єднані в одному провадженні № 1?кс/991/1066/25 (справі № 991/1066/25), позаяк у них наведені тотожні обставини та вимоги.

Обґрунтування скарг

Зі змісту скарг слідує, що 29.01.2025 голова ГО «НОН?СТОП УКРАЇНА» ОСОБА_1 звернувся до САП та НАБ України з заявами (№ 29/01/2025?3?1 та № 29/01/2025?3?2 відповідно) про кримінальні правопорушення, передбачені ч. 4 ст. 1111, ч. 1 ст. 1112, ч. 1 ст. 204, ч. 5 ст. 190, ч. 3 ст. 209, ч. 3 ст. 212, ч. 1 ст. 227, ч. 1 ст. 255, ч. 3 ст. 2585, ч. 1 ст. 336, ч. 4 ст. 358, ч. 2 ст. 364, ч. 1 ст. 365, ч. 1 ст. 366, ч. 3 ст. 368, ч. 3 ст. 369 КК України, що, на його думку, вчинені власниками мережі «БРСМ?Нафта», зокрема ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , у змові із з іншими фізичними та юридичними особами, представниками правоохоронних, державних, контролюючих органів, в тому числі Бюро економічної безпеки України, Державної податкової служби України, Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів, Державної прикордонної служби України, Державної митної служби України та інших правоохоронних та контролюючих органами.

Втім, усупереч вимог ч. 1 ст. 214 КПК України, відображені в заявах ОСОБА_1 відомості не були внесені до ЄРДР, його не було повідомлено про початок досудового розслідування та не надано витягу з реєстру.

З урахуванням наведеного, ОСОБА_1 у скаргах прохав слідчого суддю постановити ухвали відповідно до ч. 1 та п. 3 ч. 2 ст. 307 КПК України, якою зобов`язати уповноважених осіб САП та НАБ України виконати вимоги ч. 1 ст. 214 КПК України.

Позиції учасників справи

Заявник ОСОБА_1 , представники САП та НАБ України, будучи належно повідомлені про дату, час та місце розгляду скарг, у судове засідання не прибули.

Водночас, заявник у своїх скаргах прохав здійснити їх розгляд у його відсутність.

Про причини неприбуття представників САП та НАБ України слідчого суддю повідомлено не було.

За наведених обставин та у відповідності до ч. 3 ст. 306 КПК України, слідчий суддя вважає за можливе розглянути скарги у відсутність осіб, які не прибули у судове засідання.

Мотиви слідчого судді

Перевіривши матеріали справи, слідчий суддя дійшов висновку про те, що у задоволенні скарг голови ГО «НОН?СТОП» ОСОБА_1 слід відмовити з огляду на таке.

Підстави та порядок оскарження до слідчого судді рішень, дій чи бездіяльності органів досудового розслідування чи прокурора під час досудового розслідування визначені § 1 Глави 26 КПК України (ст. 303?308).

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України на досудовому провадженні заявник може оскаржити бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.

Частиною 1 ст. 214 КПК України передбачено, що слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь?якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов`язаний внести відповідні відомості до ЄРДР, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з ЄРДР.

Згідно з п. 4 ч. 5 ст. 214 КПК України до ЄРДР вносяться відомості про короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела.

У цьому контексті слідчий суддя зауважує, що кримінальним правопорушенням є передбачене Кримінальним кодексом України суспільно небезпечне винне діяння (дія або бездіяльність), вчинене суб`єктом кримінального правопорушення (ч. 1 ст. 11 КК України).

Кримінальний кодекс України має своїм завданням правове забезпечення охорони прав і свобод людини і громадянина, власності, громадського порядку та громадської безпеки, довкілля, конституційного устрою України від кримінально?протиправних посягань, забезпечення миру і безпеки людства, а також запобігання кримінальним правопорушенням (ч. 1 ст. 1 КК України).

Для здійснення цього завдання Кримінальний кодекс України визначає, які суспільно небезпечні діяння є кримінальними правопорушеннями та які покарання застосовують до осіб, що їх вчинили (ч. 2 ст. 1 КК України).

У силу ч. 1 ст. 2 КК України підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад кримінального правопорушення, передбаченого цим Кодексом.

Аналіз у взаємозв`язку наведених норм матеріального (ст. 1, 2, 11 КК України) та процесуального (ст. 214 КПК України) законів свідчить про те, що критерієм для внесення відомостей до ЄРДР та початку досудового розслідування мають бути конкретні фактичні дані, які вказують на ознаки складу кримінального правопорушення.

Тобто підставою початку досудового розслідування є не будь?які прийняті та зареєстровані заяви, повідомлення, а лише ті з них, з яких вбачаються вагомі обставини, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, короткий виклад яких вноситься до ЄРДР.

Зазначене цілком узгоджується із висновками Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду, наведеними у постановах від 30.09.2021 (справа № 556/450/18), від 20.04.2023 (справа № 373/18/23).

Якщо ж зі змісту заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення є очевидним, що обставини, викладені в ньому, не свідчать про те, що існує ймовірність вчинення будь?якого кримінального правопорушення і ці обставини для отримання зазначеного вище висновку не потребують перевірки засобами кримінального процесу, то такі повідомлення не мають вноситися до ЄРДР. Указане слугує гарантією для кожної особи від необґрунтованого обвинувачення та процесуального примусу.

Велика Палата Верховного Суду у постановах від 30.01.2019 (справа № 818/1526/18) та від 24.04.2019 (справа № 818/15/18) зауважила, що у межах процедури за правилами п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України слідчий суддя з`ясовує обставини та мотиви, з яких слідчий або прокурор дійшов висновку про відсутність підстав для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, чим саме обґрунтоване невнесення відповідних відомостей до ЄРДР, та вирішує питання про наявність або відсутність правових підстав для зобов`язання слідчого або прокурора внести інформацію про кримінальне правопорушення до ЄРДР.

Як уже згадувалося, 06.02.2025 голова ГО «НОН?СТОП УКРАЇНА» ОСОБА_1 звернувся до слідчого судді з двома скаргами на бездіяльність уповноважених осіб САП та НАБ України, яка полягає у невнесенні до ЄРДР відомостей про кримінальні правопорушення після отримання його заяв від 29.01.2025 (№ 25/01/2025?3?1 та № 29/01/2025?3?2 відповідно).

Зі згаданих ідентичних за змістом заяв ОСОБА_1 слідує, що він повідомив САП та НАБ України про те, що власники мережі «БРСМ-Нафта», зокрема ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , маючи тісні взаємозв`язки із російськими суб`єктами господарювання, представниками спеціальних служб російської федерації, використовуючи ряд підконтрольних фізичних, юридичних осіб, офшорних компаній, в тому числі таких як ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ТОВ «КАТМА ГРУП» (код ЄДРПОУ 41775494), ТОВ «ТНТ ГРУП» (код ЄДРПОУ 41846287), ТОВ «СТАНДАРТ ОЙЛ?2000» (код ЄДРПОУ 42337720), ТОВ «ФАЗОР» (код ЄДРПОУ 40328493), ТОВ «ЄВРО СМАРТ ПАУЕР» (код ЄДРПОУ 42547705), ТОВ «ОІЛ ПРАЙМ ТРЕЙД» (код ЄДРПОУ 43775889), ТОВ «БРСМ?НАФТА» (код ЄДРПОУ 32054607), ТОВ «БРСМ-ГРУП» (код ЄДРПОУ 40849748), перебуваючи у злочинній змові з представниками правоохоронних, державних, контролюючих органів, в тому числі Бюро економічної безпеки України, Державної податкової служби України, Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів, Державної прикордонної служби України, Державної митної служби України, створили організовану злочинну групу, яка здійснює завезення до України, ухиляючись від сплати податків, мита, нафтопродуктів з російської федерації та Республіки Білорусь.

У подальшому, учасники вказаної організованої групи, використовуючи промислові потужності ТОВ «ТНТ ГРУП» (код ЄДРПОУ 41846287), ТОВ «СТАНДАРТ ОЙЛ?2000» (код ЄДРПОУ 42337720), ТОВ «ФАЗОР» (код ЄДРПОУ 40328493), які входять до групи компаній «БРСМ?Нафта», на основі нафтопродуктів російського походження, із додаванням сприту та інших домішок, виробляють пальне низької якості, котре реалізують через мережу підконтрольних АЗС «БРСМ?Нафта» на території України. Продаж пального низької якості, через мережу підконтрольних АЗС «БРСМ?Нафта», здійснюється учасниками організованої злочинної групи із використанням ряду схем по ухиленню від сплати податків. Кошти, отримані внаслідок продажу вказаного пального через підконтрольну мережу АЗС «БРСМ?Нафта», виводяться, учасниками організованої групи, за сприянням та через афілійовані платіжні системи, банки та інші фінансові установи, спрямовуються, за допомогою дроп-сервісів, через підставні банківські картки, на гаманці вигодонабувачів, в тому числі на територію російської федерації та так званих Л/ДНР, що призводить до вчинення ряду кримінальних правопорушень проти основ Національної безпеки України.

Окрім того, ОСОБА_2 та інші учасники організованої злочинної групи, перебуваючи у злочинній змові з представниками територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки сприяють організації схем по ухиленню від мобілізації особам, які працюють на підконтрольних їм підприємствах, в тому числі на тих, які приймають безпосередню участь у реалізації злочинних схем

За наведених обставин ОСОБА_1 прохав САП та НАБ України внести до ЄРДР відомості про кримінальні правопорушення, передбачені ч. 4 ст. 1111, ч. 1 ст. 1112, ч. 1 ст. 204, ч. 5 ст. 190, ч. 3 ст. 209, ч. 3 ст. 212, ч. 1 ст. 227, ч. 1 ст. 255, ч. 3 ст. 2585, ч. 1 ст. 336, ч. 4 ст. 358, ч. 2 ст. 364, ч. 1 ст. 365, ч. 1 ст. 366, ч. 3 ст. 368, ч. 3 ст. 369 КК України.

Дослідивши зміст заяв ОСОБА_1 від 29.01.2025 слідчий суддя констатує, що в них, як і в скаргах від 06.02.2025, не наведено конкретних відомостей, що можуть свідчити про вчинення кримінальних правопорушень.

Заявник не наводить об`єктивних даних, які б підтверджували зазначені ним відомості, а лише висуває загальне припущення про можливе вчинення протиправних (злочинних) дій, надаючи суб`єктивну оцінку правомірності тих чи інших дій, виходячи з власного аналізу та бачення (трактування) норм закону України про кримінальну відповідальність.

Указане позбавляє орган досудового розслідування можливості провести перевірку конкретних фактів на предмет наявності / відсутності в діяннях особи складу злочину (злочинів). У той же час здійснення на стадії внесення до ЄРДР відомостей попередньої перевірка викладеної в заяві інформації покликано не допустити перевантаження правоохоронної системи безпідставними та абстрактними повідомленнями про кримінальні правопорушення.

Ініціювати процедуру кримінального переслідування та застосувати державний механізм для здійснення досудового розслідування доцільно лише у випадку, коли наявні підстави вважати, що було вчинено кримінальне правопорушення. Безпідставне ж відкриття кримінального провадження є недопустимим, позаяк призводить до можливого порушення прав конкретних осіб, відносно яких таке провадження ініційовано, та є неефективним з точки зору використання державних ресурсів.

Згідно з правовою позицією, викладеною у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Артіко проти Італії» від 13.05.1980, не гарантується захист теоретичних та ілюзорних прав, а гарантується захист прав конкретних та ефективних.

З урахуванням наведеного, слідчий суддя дійшов висновку про те, що обставини, які викладені у повторюваних ОСОБА_1 заявах від 29.01.2025, не є такими, що зумовлюють початок досудового розслідування у розумінні ч. 1 ст. 214 КПК України, не потребують перевірки засобами кримінального процесу, натомість можуть свідчити про наявність ознак сутяжництва (кверулянства) з огляду на їх систематичність та одночасне подання до різних органів.

Тому, слідчий суддя не вбачає бездіяльності з боку уповноважених осіб САП та НАБ України, яка б полягала у невнесенні до ЄРДР відомостей про кримінальні правопорушення після отримання заяв голови ГО «НОН?СТОП УКРАЇНА» від 29.01.2025 № 29/01/2025?3?1 та № 29/01/2025?3?2.

Отже, скарги ОСОБА_1 є необґрунтованими і задоволенню не підлягають.

На підставі викладеного, керуючись ст. 303, 307 КПК України,

п о с т а н о в и в:

У задоволенні скарг голови ГО «НОН?СТОП УКРАЇНА» ОСОБА_1 від 06.02.2025 на бездіяльність уповноважених осіб Спеціалізованої антикорупційної прокуратури та Національного антикорупційного бюро України, яка полягає у невнесенні до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей після отримання заяв про кримінальні правопорушення, - відмовити.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_14