Ухвала

від 07.02.2025 по справі 601/493/25

КРЕМЕНЕЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 601/493/25

Провадження № 1-кс/601/66/2025

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 лютого 2025 року місто Кременець

Слідчий суддя Кременецького районного суду Тернопільської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 ,розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Кременець клопотання слідчої ОСОБА_6 , яке погоджено прокурором ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Кременець Тернопільської області, зареєстрованого за адресою АДРЕСА_1 та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , українця, громадянина України, не депутата, непрацюючого, із середньою спеціальної освітою, неодруженого, на утриманні має малолітню доньку ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_2 , згідно ст. 89 КК України раніше не судимий -

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121 КК України,

ВСТАНОВИВ:

07.02.2025 слідча СВ Кременецького РВП ГУНП в Тернопільській області ОСОБА_6 за погодженням із прокурором Кременецької окружної прокуратури ОСОБА_3 звернулася до слідчого судді із клопотанням про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 у кримінальному провадженні №12025210000000053 від 06.02.2025 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України.

Клопотання мотивоване тим, що в нічз 05.02.2025на 06.02.2025,точного часудосудовим розслідуванняне встановлено, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ,житель АДРЕСА_3 , ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 ,житель АДРЕСА_4 , ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_5 ,житель АДРЕСА_5 та ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_6 ,житель АДРЕСА_2 ,перебували вприміщенні сауни,що натериторії домогосподарства,що належить ОСОБА_8 за адресою АДРЕСА_4 , де спільно святкували день народження «20-річчя» ОСОБА_5 , де спільно розпивали спиртні напої та вживали наркотичні засоби, обіг, яких заборонений, розпивали спиртні напої.

В ході розпиття спиртних напоїв та вживання наркотичних засобів, в ніч із 05.02.2025 на 06.02.2025, точного часу досудовим розслідування не встановлено, у ОСОБА_5 винник злочинний умисел, з хуліганських мотивів, спрямований на умисне спричинення тяжких тілесних ушкоджень ОСОБА_9 та ОСОБА_8 ..

Реалізовуючи свій протиправний намір, спрямований на умисне заподіяння тяжких тілесних ушкоджень ОСОБА_5 , в ніч з 05.02.2025 на 06.02.2025, у невстановлений слідством час, перебуваючи у приміщенні сауни, домоволодіння, що за вищевказаною адресою, з хуліганських мотивів, взяв до рук сокиру, яку там знайшов, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, перебуваючи у стані алкогольного та наркотичного сп`яніння, передбачаючи та бажаючи настання суспільно-небезпечних наслідків, що здоров`я та життя будь-якої людини рівною мірою охороняється законом і протиправне посягання на нього є кримінально караним, проте нехтуючи цим, діючи цілеспрямовано та рішуче, з прямим умислом, наніс даною сокирою декілька ударів ОСОБА_9 в область живота та лівого плеча, після чого, не зупинившись на досягнутому, продовжив свою злочину діяльність та при допомозі ножа, який знайшов в приміщенні сауни, наніс один удар в область грудної клітки зліва ОСОБА_9 ..

Внаслідок нанесених ОСОБА_5 ударів потерпілому ОСОБА_9 , останньому заподіяні наступні тілесні ушкодження, а саме: ножове проникаюче поранення грудної клітки зліва, лівобічний післятравматичний пневмоторакс, відкритий перелом VII ребра зліва, закрита тупа травма живота, гемоперитонеум, різана рана латеральної поверхні верхньої третини лівого плеча, ускладнена кровотеча, які відповідно до п.2.1, п.2.1.1.(а), п.2.1.2., п.2.1.3(й) Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень затверджених Наказом МОЗ України №6 від 17.01.1995, які є небезпечні для життя в момент заподіяння. ОСОБА_9 внаслідок отриманих травм, знаходиться в КНП «Кременецька опорна лікарня», де отримує невідкладну медичну допомогу з метою підтримки життя

В подальшому, продовжуючи свої протиправні дії, реалізовуючи свій протиправний намір, спрямований на умисне заподіяння тяжких тілесних ушкоджень ОСОБА_5 , з хуліганських мотивів, в ніч з 05.02.2025 на 06.02.2025, у невстановлений слідством час, перебуваючи у приміщенні сауни домоволодіння, що за вищевказаною адресою, взяв до рук ніж, який там знайшов, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, перебуваючи у стані алкогольного та наркотичного сп`яніння, передбачаючи та бажаючи настання суспільно-небезпечних наслідків, що здоров`я та життя будь-якої людини рівною мірою охороняється законом і протиправне посягання на нього є кримінально караним, проте нехтуючи цим, діючи цілеспрямовано та рішуче, з прямим умислом, наніс даним ножем один удар ОСОБА_8 в область шиї зліва.

Внаслідок нанесених ОСОБА_5 ударів потерпілому ОСОБА_8 , останньому заподіяні наступні тілесні ушкодження, а саме: різана рана пере-латеральної поверхні шиї зліва, ускладнена кровотеча, відповідно до п.2.1., п.2.1.1.(а), п.2.1.2., п.2.1.3(о) Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень затверджених Наказом МОЗ України №6 від 17.01.1995, які є небезпечні для життя в момент заподіяння. ОСОБА_8 внаслідок отриманих травм, знаходиться в КНП «Кременецька опорна лікарня», де отримує невідкладну медичну допомогу з метою підтримки життя.

06.02.2025 о 09:30 год. ОСОБА_5 , затримано в порядку ст. 208 КПК України, за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст.121 КК України.

06.02.2025 о 19:00 год. ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України.

Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_5 покладених на нього процесуальних обов`язків, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України, а також запобігання спробам: переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення длявстановлення обставинкримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні.

Враховуючи наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним тяжкого злочину, наявність перелічених ризиків, застосування менш суворих запобіжних заходів, ніж тримання під вартою, не буде достатнім для забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також для запобігання вищевказаних ризиків.

Розгляд клопотання розпочатий за минуванням трьох годин з часу вручення підозрюваному ОСОБА_5 копії клопотання та матеріалів, якими слідчий обґрунтовує доводи клопотання.

В судовому засіданні прокурор підтримав вимоги клопотання, посилаючись на зазначені в клопотанні слідчого підстави, просив застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Інший запобіжний захід в цьому кримінальному провадженні не зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного.

Захисник ОСОБА_4 в судовому засіданні заперечував відносно задоволення клопотання, посилаючись на недоведеність наведених слідчим у клопотанні ризиків, пояснив, що ОСОБА_5 не переховуватиметься від слідства, суду та забезпечить належну процесуальну поведінку. Окрім цього, ОСОБА_5 проживає із цивільною дружиною та виховує спільну малолітню дитину ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_7 . Він доглядає дитину, оскільки мати працює. Потерпілі претензій до підозрюваного не мають. За наведеного захисник просив суд застосування щодо ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді цілодобово домашнього арешту.

Підозрюваний ОСОБА_5 в судовому засіданні підтримав думку свого захисника ОСОБА_4 .

В судовому засіданні свідок ОСОБА_10 пояснив, що ОСОБА_5 є його другом. Сокирою і ножем орудував ОСОБА_5 . З ОСОБА_9 не говорив, але йому відомо, що ОСОБА_9 та ОСОБА_8 не мають претензій до ОСОБА_5 .

Заслухавши пояснення учасників кримінального провадження, дослідивши додані до клопотання документи, слідчий суддя приходить до висновку про наявність підстав для задоволення клопотання слідчого, з таких підстав.

Розділ ІІ Кримінального процесуального кодексу України визначає, що з метою досягнення дієвості кримінального провадження застосовуються заходи забезпечення цього провадження. До заходів забезпечення згідно з п. 9 ч. 2 ст. 131 цього кодексу віднесені також запобіжні заходи.

Згідно з ч. 1 ст. 176 КПК України запобіжними заходами є: 1) особисте зобов`язання; 2) особиста порука; 3) застава; 4) домашній арешт; 5) тримання під вартою.

Згідност.194 КПК Українипід час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбаченихстаттею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Згідно з ч.2ст.177 КПК Українипідставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, а саме: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншими чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Запобіжні заходи під час досудового розслідування можуть застосовуватися до особи, яка набула процесуального статусу підозрюваного.

Підозрюваним є особа, якій у порядку, передбаченому ст. 276-279 КПК України, повідомлено про підозру; особа, яка затримана за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення; або особа, щодо якої складено повідомлення про підозру, однак його не вручено їй внаслідок невстановлення місцезнаходження особи, проте вжито заходів для вручення у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень (ч. 1 ст. 42 КПК України).

Слідчий суддя встановив, що Кременецьким РВП ГУНП в Тернопільській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12025210000000053 від 06.02.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121 КК України.

06.02.2025 о 09:30 год. ОСОБА_5 , затримано в порядку ст. 208 КПК України, за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст.121 КК України.

06.02.2025 щодо ОСОБА_5 складено повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121КК України, яке останній отримав 06.02.2025, що вбачається із власноручного підпису ОСОБА_5 .

Отже, у відповідності до вимог ст. 42 КПК України ОСОБА_5 має статус підозрюваного у цьому кримінальному провадженні і щодо нього може вирішуватися питання про застосування запобіжного заходу.

За відсутності заперечень щодо процесуального статусу підозрюваного при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу дослідженню підлягають чотири групи обставин:

-чи наявна обґрунтована підозра у вчиненні особою кримінального правопорушення;

-чи наявні ризики кримінального провадження;

-чи наявні відомості на переконання того, що більш м`який запобіжний захід не зможе запобігти ризикам кримінального провадження;

-індивідуальні обставини підозрюваного, передбачені статтею 178 КПК України.

Отже, при вирішенні поставленого питання слідчому судді належить дослідити кожен із зазначених критеріїв в їх взаємозв`язку.

Суд не бере до уваги копії заяв ОСОБА_12 , ОСОБА_8 , оскільки достовірність вказаних заяв належним чином не підтверджена.

Щодо обґрунтованості підозри.

Згідно зі ст. 8 КПК України кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Оскільки чинне законодавство не розкриває поняття обґрунтованої підозри, враховуючи ст. 8, 9 КПК України, слід керуватися позиціями Європейського суду з прав людини. З точки зору практики ЄСПЛ обґрунтованість підозри - це певний стандарт доказування, який означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі "Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства" від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series A, N 182). При чому факти, які викликали підозру, не обов`язково мають бути одного рівня з тими, які необхідні для того, щоб не лише обґрунтувати засудження, а й пред`явити обвинувачення, що є наступною стадією в процесі розслідування кримінальної справи (рішення у справі Murrаy v.United Kingdom , 14310/88, 28.10.1994, п. 55).

Вцьому кримінальному провадженні йдеться про причетність ОСОБА_5 до кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, а саме в умисному тяжкому тілесному ушкодженні, небезпечному для життя в момент його заподіяння.

Долучені до клопотання матеріали свідчать про обґрунтованість повідомленої підозри ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121 КК України, а саме це підтверджує: витяг з №12025210000000053 від 06.02.2025; рапорт помічника чергового Кременецького РВП ГУНП в Тернопільській області від 06.02.2025; заява ОСОБА_8 від 06.02.2025; протокол огляду місця події від 06.02.2025; протокол допиту потерпілого від 06.02.2025; письмові пояснення ОСОБА_5 від 06.02.2025; протокол затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 06.02.2025; протокол допиту підозрюваного від 06.02.2025; довідки КНП «Кременецька опорна лікарня» КРМ від 06.02.2025; протокол допиту свідка ОСОБА_13 від 06.02.2025; протокол допиту свідка ОСОБА_8 від 07.02.2025; протокол допиту свідка ОСОБА_14 від 07.02.2025; повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення від 06.02.2025 та інші матеріали кримінального провадження в їх сукупності.

Повідомлена ОСОБА_5 підозра є обґрунтованою, вона ґрунтується на відомостях, що об`єктивно пов`язують підозрюваного із вчиненим кримінальним правопорушенням.

Досліджені матеріали у взаємномузв`язку з обставинами кримінального правопорушення дають слідчому судді підстави дійти до висновку про наявність обґрунтованої підозри .

Необхідно зауважити, що на даному етапі провадження слідчий суддя не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, винуватість чи невинуватість особи у вчиненні кримінального правопорушення. Слідчий суддя на підставі оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише чи є причетність особи до вчинення кримінального правопорушення вірогідною та достатньою (за стандартом "обґрунтованої підозри") для застосування щодо неї запобіжного заходу.

Щодо ризиків кримінального провадження.

Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. При визначенні ризиків закон не вимагає неспростовних доказів того, що підозрюваний однозначно, поза всяким сумнівом, здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає обґрунтування, що він має реальну можливість їх здійснити під час вирішення питання про застосування запобіжного заходу або в майбутньому. Отже ризики, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК, слід вважати наявними за умови встановлення вірогідності їх здійснення.

Як обов`язковий критерій застосування запобіжного заходу ризик кримінального провадження має прогностичний характер, його визначення у конкретний проміжок часу спрямоване на усунення негативного впливу на кримінальне провадження в майбутньому. Безумовно, наявність заявлених ризиків має обґрунтовуватися. Однак, в переважній більшості випадків, враховуючи їх вірогідний характер, класичні категорії доказування, притаманні судовому розгляду, при їх обґрунтуванні не застосовуються. При встановленні ризиків кримінального провадження слідчий суддя застосовує стандарт достатності підстав вважати, що підозрюваний може вдатися до дій на шкоду кримінальному провадженню. Оцінюючи вірогідність такої поведінки підозрюваного, слідчий суддя має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначеної особи.

На переконання сторони обвинувачення, в цьому провадженні існують ризики, що підозрюваний може:

-переховуватися від органів досудового розслідування та суду;

- знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;

-незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні;

Серед ризиків, які передбаченіст. 177 КПК Українита які знайшли своє підтвердження у судовому засіданні, є ризик переховування підозрюваного ОСОБА_5 від органів досудового розслідування та суду, який передбачений п.1 ч.1ст.177 КПК України.

Так, ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України. Санкція відповідної частини статті відносить інкримінований злочин до тяжких і передбачає покарання у виді позбавленням волі на строк від п`яти до восьми років.

Досудове розслідування, як процедура, пов`язана з притягненням особи до відповідальності, не є статичним, що обумовлює можливість непрогнозованої зміни поведінки такої особи. Адже співставлення можливих негативних для підозрюваного наслідків переховування у вигляді його потенційного ув`язнення у невизначеному майбутньому, із можливим засудженням до покарання у виді позбавлення волі у перспективі робить цей ризик достатньо високим.

Відомостей про міцні соціальні зв`язки підозрюваного, яких було б достатньо для утримання підозрюваного в місці його проживання, слідчому судді не надані.

Отже, оцінюючи можливість підозрюваного переховуватися від органу досудового розслідування, слідчий суддя вважає такі дії вірогідними в будь-який момент кримінального провадження. Співставлення можливих негативних для підозрюваного наслідків переховування у вигляді його можливого ув`язнення у невизначеному майбутньому з засудженням до покарання у виді позбавлення волі у найближчій перспективі доводять, що цей ризик є достатньо високим.

При встановленні наявності ризику незаконного впливу на свідків та потерпілих у кримінальному провадженні, тобто ризику, передбаченогоп.3 ч.1ст.177 КПК України, слідчий суддя враховує встановленуКПКпроцедуру отримання показань від осіб, які є свідками у кримінальному провадженні, а саме: спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті23, стаття224 КПК України). Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченомустаттею 225 КПК, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (частина 4статті 95 КПК України).

За таких обставин, ризик впливу на свідків та потерпілих існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й продовжує існувати на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.

При цьому, є достатні підстави вважати, що перебування у статусі підозрюваного може викликати у ОСОБА_5 активні дії щодо впливу на свідків у цьому кримінальному провадженні з метою уникнення кримінальної відповідальності.

Разом з тим, слідчий суддя приходить до висновку, що існування ризику знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення передбаченого п.2 ч.1ст.177КПК України не знайшло свого підтвердження за результатами розгляду цього клопотання слідчим суддею.

За таких обставин, слідчий суддя приходить до висновку про наявність двох ризиків кримінального провадження, передбачених статтею 177 КПК України, і на які вказує слідчий у клопотанні та прокурор у судовому засіданні. Отже, на даному етапі кримінального провадження застосування запобіжного заходу є об`єктивно необхідним з метою дієвості відповідного кримінального провадження.

Щодо індивідуальнихобставин підозрюваного відповідно до ст. 178 КПК

При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності додаткові обставини, відповідно до ст. 178 КПК України.

Дослідивши надані сторонами кримінального провадження відомості, слідчий суддя під час обрання ОСОБА_5 запобіжного заходу враховує такі обставини:

- надані відомості свідчать про вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України;

- інкриміноване кримінальне правопорушення КК України відноситься до тяжкого і у разі визнання підозрюваного винуватим йому загрожує покарання у виді позбавлення волі на строк від п`яти до восьми років;

- станом на сьогоднішній день ОСОБА_5 виповнилося 20 повних років;

- підозрюваний неодружений, на утриманні має малолітню доньку Єлизавету, ІНФОРМАЦІЯ_2 ;

- ОСОБА_5 не працює;

- відомостей про майновий стан підозрюваного слідчому судді не надано;

- згідно довідки КНП «Кременецька опорна лікарня» Кременецької міської ради ОСОБА_5 на обліку в лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не знаходиться

- відомості про запобіжні заходи, які застосовувались до нього раніше не надані;

Щодо застосування запобіжного заходу у виді взяття під варту.

Згідно ст.183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що в разі обрання іншого більш м`якого запобіжного заходу підозрюваний, обвинувачений може ухилитися від слідства або суду, знищити речові докази, перешкоджати встановленню істини у справі або продовжувати злочинну діяльність. При цьому суд повинен врахувати обставини, які вказані в ст. 178 КПК України.

Відповідно до п.4 ч.2 ст.183 КПК України, запобіжний захід у виді тримання під вартою не може бути застосовано, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Санкція ч. 1 ст. 121 КК України, яка інкримінується ОСОБА_5 , передбачає покарання у виді позбавлення волі від п`яти до восьми років, що обумовлює можливість застосування запобіжного заходу взяття під варту.

З урахуванням наведеного, слідчий суддя приходить до висновку про те, що підстави і обставини, які зазначені в клопотанні слідчого, є достатньо обґрунтованими, вони вказують на те, що слідчий та прокурор в повному обсязі довели суду обставини, які виправдовують обмеження права підозрюваного ОСОБА_5 на свободу.

Щодо застосування менш суворого запобіжного заходу

Згідно ч. 1 ст. 176 КПК України встановлена відповідна ієрархія запобіжних заходів від найбільш м`якого (особисте зобов`язання) до найбільш суворого (тримання під вартою).

В свою чергу, тримання під вартою по встановленій ч. 1 ст. 176 КПК України ієрархії тяжкості запобіжних заходів є найбільш суворим заходом. За встановлених обставин слідчий суддя приходить до висновку про відсутність підстав для застосування більш м`якого запобіжного заходу, і що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою є необхідним і таким, що забезпечить на даному етапі досудового розслідування виконання підозрюваним процесуальних обов`язків, що зможе запобігти встановленим ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

При прийнятті рішення слідчий суддя також враховує, що відповідно до сформованої практики Європейського суду з прав людини, тримання особи під вартою може бути виправдане, якщо існують реальні ознаки наявності справжнього суспільного інтересу, який незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи. Застосовуючи запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, необхідно виходити із того, що судове рішення повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони прав і інтересів як суспільства, так і потерпілого. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суспільства більшої суворості в оцінці цінностей суспільства ( Летельє проти Франції ).

При цьому слідчий суддя, враховує, що Європейський суд з прав людини у справі Ілійков проти Болгарії зазначив, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів. У справі Летельє проти Франції вказано, що особлива тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув`язнення як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу.

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку про задоволення клопотання слідчого та необхідність застосування щодо підозрюваного ОСОБА_5 виняткового запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Даний вид запобіжного заходу є співмірним з існуючими ризиками, відповідає даним про особу підозрюваного ОСОБА_5 та тяжкості пред`явленої йому підозри, зможе у повній мірі забезпечити виконання ним процесуальних обов`язків та унеможливить настання ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України.

Поряд з цим слідчий суддя враховує дані про особу підозрюваного, який, знаходячись у працездатному віці, суспільно - корисною працею не займається, міцних соціальних зв`язків не має.

Будь-яких обставин, які б свідчили про неможливість перебування ОСОБА_5 під вартою не наведено, будь-яких медичних висновків, які б засвідчували факт неможливості тримання ОСОБА_5 під вартою за станом здоров`я, слідчому судді не надано.

Крім цього, слідчий суддя враховує, тяжкість покарання за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121 КПК України.

Застосовуючи запобіжний захід у вигляді тримання під вартою ОСОБА_5 , слідчий суддя своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства.

У зв`язку з цим слідчий суддя враховує, характер, мотиви та спосіб ймовірного вчинення ОСОБА_5 кримінального правопорушення, наявність реальних ознак справжнього суспільного інтересу, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистості.

На підставі викладеного, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання слідчого, погоджене прокурором, необхідно задовольнити і застосувати до підозрюваного запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 днів.

Відносно визначення розміру застави, суд приходить до переконання про відсутність підстав для визначення розміру застави підозрюваному ОСОБА_5 з урахуванням положень п. 1 ч. 4ст. 183 КПК України, адже останній підозрюється у вчиненні злочину із застосуванням насильства, що спричинило тяжкі наслідки двом особам.

За таких обставин, клопотання слідчого підлягає задоволенню.

Окремо слід зауважити, що згідно зі ст. 198 КПК України висловлені в ухвалі слідчого судді, суду за результатами розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу висновки щодо будь-яких обставин, які стосуються суті підозри, обвинувачення, не мають преюдиціального значення для суду під час судового розгляду або для слідчого чи прокурора під час цього або іншого кримінального проваджень.

Керуючись ст.ст.177, 178, 182, 183, 193, 194, 196, 205, 372, 395 КПК України, слідчий судддя,-

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні клопотання ОСОБА_5 та його захисникаадвоката ОСОБА_4 про обрання запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту відмовити.

Клопотання слідчої ОСОБА_6 , яке погоджено прокурором ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно: ОСОБА_5 - задовольнити.

Застосувати відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121 КК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів, тобто до 23год.59хв.05квітня 2025року без визначення розміру застави.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення, а підозрюваним в той же строк, але з моменту вручення йому копії ухвали суду.

Повний текст ухвали складено та проголошено 10.02.2025 о 11 год. 10 хв.

Слідчий суддя: ОСОБА_1