Красилівський районний суд Хмельницької області
Справа № 677/1964/24
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
04.02.2025 м.Красилів
Красилівський районний суд Хмельницької області в складі головуючого судді Васільєва С.В.,
за участю секретаря судового засідання Шимкової Т.М.,
позивача ОСОБА_1
представника Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Хмельницькому Балюк Д.О.
розглянувши цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Хмельницькому, Головного управління Державної казначейської служби України у Хмельницькій області про відшкодування моральної шкоди, -
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог.
Позивач звернувся до Красилівського районного суду Хмельницької області з позовною заявою, в якій просить стягнути з Державного бюджету України на його користь моральну шкоду в розмірі 300 000 (триста тисяч) гривень.
Позовні вимоги мотивовані тим, що в серпні 2020 року від його батька, ОСОБА_2 , позивачу стало відомо, що 16 серпня 2020 року водій автомобіля з номерним знаком НОМЕР_1 здійснив заїзд на сходи магазину "Банк Пива", що знаходиться на першому поверсі житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , чим завдав шкоди позивачеві, як власнику приміщення.
07 вересня 2020 року ОСОБА_2 до Красилівського ВП ГУНП в Хмельницькій області було подано заяву про вчинення кримінального правопорушення (за ст. 296 КК України).
18 вересня 2020 року відомості про вчинене кримінальне правопорушення, які містить заява ОСОБА_2 , були внесені до ЄРДР та розпочато досудове розслідування кримінального провадження №12020245170000054, яке триває до цього часу.
27 травня 2021 року до ТУ ДБР у м. Хмельницькому ОСОБА_2 подано заяву про вчинені працівниками поліції (особами, що здійснюють досудове розслідування КП №12020245170000054) кримінальні правопорушення за ч.1 ст.366, ч.3 ст.382 КК України, діями яких позивачеві та потерпілому ОСОБА_2 завдано та продовжує завдаватись моральна та майнова шкода.
Зазначає, що приводом звернення з цією заявою стало скоєння поліцейськими кримінальних правопорушень, відповідальність за які передбачена ч.1 ст.366 КК України, а саме ОСОБА_3 у постанову від 26 вересня 2020 року про закриття кримінального провадження №12020245170000054, а також ОСОБА_4 , у постанову від 31 грудня 2020 року про закриття цього ж кримінального провадження внесено завідомо неправдиві відомості щодо того, що автомобіль перебуває у нерухомому стані, особу, яка здійснила керування ним, а саме проїзд по тротуарній доріжці та виїзд на сходинковий марш магазину не зафіксовано та не ідентифіковано, що спростовується як показаннями очевидця події ОСОБА_5 , так і відеодоказом, доданим ОСОБА_2 до заяви про вчинення кримінального правопорушення від 07.09.2020 р., на якому зафіксовано, як очевидця події ОСОБА_5 , так і особу, яка вчинила кримінальне правопорушення - ОСОБА_6 .
Вказує, що службове підроблення також було вчинено поліцейським СРПП №3 Красилівського ВП ГУНП в Хмельницькій області ст. л-том поліції Зеленюком А.І., який до офіційного документа - постанови про накладення адміністративного стягнення серії БАА № 264261 вніс завідомо неправдиві відомості як про особу, що здійснювала керування автотранспортним засобом, так і про характер дій водія, оскільки автомобілем д.н.з. НОМЕР_1 керував ОСОБА_6 , а не притягнутий до адміністративної відповідальності за ст. 122 КУпАП за рух по тротуарі ОСОБА_7 , якого взагалі не було на місці вчинення хуліганства.
Крім цього, у поданій до територіального органу ДБР заяві ОСОБА_2 вказав, що дізнавач, який здійснює досудове розслідування кримінального провадження №12020245170000054, умисно не виконав ухвали Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 07 квітня 2021 року у справі № 686/8193/21, якою вирішено зобов`язати дізнавача, який здійснює досудове розслідування кримінального провадження №12020245170000054 до 24 травня 2021 року включно вжити заходів щодо проведення слідчих дій у відповідності до задоволених клопотань потерпілого ОСОБА_2 від 11.02.2021, тобто скоїв кримінальне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч.3 ст.382 КК України.
28 травня 2021 року відомості, які містить заява ОСОБА_2 внесено до ЄРДР, першим слідчим відділом (з дислокацією у м. Хмельницькому) ТУ ДБР, розташованого у м. Хмельницькому, розпочато досудове розслідування кримінального провадження №62021240010000084 за викладеними у його заяві обставинами, яке наразі триває
Крім цього, дізнавачами ОСОБА_3 та ОСОБА_4 до постанов про закриття КП №12020245170000054 від 26 вересня 2020 року та від 31 грудня 2020 року внесено неправдиві відомості щодо того, що автомобіль перебуває у нерухомому стані, особу, яка здійснила керування ним, а саме проїзд по тротуарній доріжці та виїзд на сходинковий марш магазину не зафіксовано та не ідентифіковано.
12 жовтня 2021 року під час ознайомлення з матеріалами досудового розслідування КП №12020245170000054 ОСОБА_2 було встановлено, що у матеріалах КП №12020245170000054 відсутній компакт-диск, з фото і відео доказами події кримінального правопорушення, на якому зафіксовано як особу, що вчинила кримінальне правопорушення, так і очевидця події, який ним додано до заяви про вчинення кримінального правопорушення від 07.09.2020, та підтверджує внесення неправдивих відомостей службовими особами до офіційних документів.
За клопотанням ОСОБА_2 прокурором листом від 22.10.2021 долучено до матеріалів КП компакт-диск з фото та відеодоказами, ідентичний тому, що було ним додано до заяви про вчинення кримінального правопорушення від 07.09.2020
12 липня 2022 року засобами поштового зв`язку ОСОБА_2 до ТУ ДБР у м. Хмельницькому було подано заяву про вчинене кримінальне правопорушення за ч.1 ст. 364, ч.1 ст. 365, ч.1 ст. 366 КК України, у якій ним було викладено обставини, що свідчать про вчинення відповідальними працівниками поліції кримінальних правопорушень під час здійснення досудового розслідування у КП №12020245170000054.
07 вересня 2022 року (на виконання ухвали слідчого судді Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 06 вересня 2022 року у справі 686/15452/22) відомості про вчинене кримінальне правопорушення, які містить заява ОСОБА_2 були внесені до ЄРДР та розпочато досудове розслідування кримінального провадження №62022240010000233.
Постановою процесуального прокурора матеріали кримінальних проваджень №62021240010000084 від 28.05.2021 та №62022240010000233 від 07.09.2022 об`єднано в одне кримінальне провадження за №62021240010000084.
Вказує, що незважаючи на те, що кримінальними правопорушеннями, вчиненими поліцейськими під час здійснення ними досудового розслідування КП № 12020245170000054 позивачу та потерпілому ОСОБА_2 завдано та продовжує завдаватись моральна та матеріальна шкода, слідчим ДБР проігноровано заяву від 12.07.2022 про залучення до КП № 62021240010000084 як потерпілого, що встановлено ухвалою слідчого судді Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області у справі № 686/3944/22, а також проігноровано заяви від 17.03.2023 та від 05.06.2023 про залучення як потерпілого до КП №62022240010000233.
Зазначає, що з початку досудових розслідувань КП №62021240010000084 та КП №62022240010000233 (більш ніж три роки) слідчими ДБР, що здійснюють досудове розслідування цих кримінальних проваджень, не вчиняються слідчі дії у цих кримінальних провадженнях з метою притягнення винних у вчиненні кримінальних правопорушень службових осіб поліції до відповідальності, ними неодноразово приймались рішення про закінчення вказаних кримінальних проваджень, які в подальшому скасовувались судом як незаконні, в порушення вимог ст. 55, 93, 110 КПК України слідчими ДБР або ігноруються заяви про залучення до цих кримінальних проваджень як потерпілих, або за результатом їх розгляду виносяться незаконні постанови про відмову у визнанні потерпілими, які в подальшому неодноразово були скасовані судом, тобто досудове розслідування кримінальних проваджень №62021240010000084 та №62022240010000233 здійснюється не ефективно.
Відсутність у позивача процесуального статусу потерпілого у КП №62021240010000084 позбавляє можливості використовувати надані ст. 56 КПК України права, з поміж іншого: подавати докази слідчому; заявляти відводи та клопотання; оскаржувати рішення, дії чи бездіяльність слідчого; знайомитися з матеріалами, які безпосередньо стосуються вчиненого щодо нього кримінального правопорушення; брати участь у слідчих (розшукових) та інших процесуальних діях.
Звертає увагу на те, що правовою підставою звернення з позовом про відшкодування моральної шкоди є не самі по собі факти оскарження незаконних дій та бездіяльності органу досудового розслідування, а очевидна неефективність та надмірна тривалість кримінальних проваджень №62021240010000084 від 28.05.2021 та №62022240010000233 від 07.09.2022, в подальшому об`єднаних в одне кримінальне провадження за № 62021240010000084 (внаслідок незаконних дій та бездіяльності слідчих органу ДБР, що здійснюють досудове розслідування цих кримінальних проваджень).
Зазначає, що у зв`язку з неефективністю та надмірною тривалістю досудового розслідування кримінального провадження КП №62021240010000084 та КП №62022240010000233, що 30.09.2022 об`єднано в одне кримінальне провадження за № 62021240010000084, пережив та продовжує переживати глибокі душевні та моральні страждання.
Протягом більше трьох років відчуває абсолютний відчай, тривалі переживання, тривоги, незручності, негативні емоції, стрес, тощо, призводять до втрати душевної рівноваги, для відновлення якої доводиться докладати додаткові вольові та психологічні зусилля, у зв`язку з чим позбавлений можливості повноцінно насолоджуватися життям, для чого потрібен виважений стан емоційного спокою. Доводиться додатково дисциплінувати себе, витрачати набагато більше часу для підтримки необхідного рівня побутового життя, продуктивності, що позначається щоденно на фізичному та моральному стані.
Окрім цього, порушення законних прав та інтересів призвело до порушення нормальних життєвих зв`язків та порушенні стосунків з сім`єю, друзями та знайомими, з якими був змушений проводити менше часу через важкий психологічний та емоційний стан, що вимагає додаткових зусиль для організації життя.
Процесуальні дії суду та позиції учасників
Ухвалою суду від 04.12.2024 відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.
Головне управління Державної казначейської служби України у Хмельницькій області подало відзив на позов, в якому просить у задоволенні позову відмовити. Вказує, зокрема, що сам лише факт порушення прав позивача не може слугувати виключною підставою для стягнення моральної шкоди, оскільки моральна шкода має бути обов`язково аргументована поза розумним сумнівом із зазначенням того, які конкретно дії (бездіяльність) спричинила моральні переживання та наскільки вони були інтенсивними, щоб сягнути рівня страждань.
Ухвалою суду від 31.12.2024 визнано поважними причини пропуску строку на подання відповідачем відзиву на позов та поновлено Головному управлінню Державної казначейської служби України у Хмельницькій області пропущений ним строк для подання відзиву на позов. Прийнято відзив на позов Головного управління Державної казначейської служби України у Хмельницькій області до розгляду.
Від Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Хмельницькому (далі також - ТУ ДБР у м. Хмельницькому) надійшов відзив на позов, а також додаткові пояснення у справі, у яких просить у задоволенні позові відмовити.
Вказує, що ОСОБА_1 , який є позивачем у цій справі, не має жодного процесуального статусу в рамках кримінального провадження № 62021240010000084 ( потерпілим чи заявником), а відтак його права чи законні інтереси не могли бути порушені.
Позивач є сином ОСОБА_2 (заявника у кримінальному провадженні №62021240010000084), який, за твердженнями позивача, змушений був неодноразово оскаржувати у судовому порядку дії та бездіяльність слідчих ТУ ДБР під час досудового розслідування у цьому кримінальному провадженні, і саме внаслідок таких дій відносно його батька, позивач зазнав приниження честі, гідності, ділової репутації, утиску та обмеження у визнанні, реалізації та користуванні своїми правами і свободами у формі прямої та непрямої дискримінації його за ознакою меншовартості, відчуття абсолютного відчаю, тривалих переживань, тривоги, незручностей, негативних емоцій, стресу, тощо, втрати душевної рівноваги, для відновлення якої позивачу довелося докласти вольові та психологічні зусилля, у зв`язку з чим позивач позбавлений можливості повноцінно насолоджуватися життям, внаслідок чого йому була заподіяна моральна шкода.
При цьому в деліктних правовідносинах саме на позивача покладається обов`язок довести наявність шкоди (її розмір), протиправність (незаконність) поведінки відповідача та причинний зв`язок такої поведінки із заподіяною шкодою. Причинний зв`язок між протиправною поведінкою та шкодою полягає у тому, що наслідки у вигляді шкоди настають лише в результаті неправомірної поведінки відповідача. Протиправність дій чи бездіяльності заподіювача має бути прямою причиною, а збитки, які виникли у потерпілої особи - безумовним наслідком такої протиправної поведінки.
Водночас, за висновками Верховного Суду, наявність певних недоліків у процесуальній діяльності посадових осіб сама по собі не може свідчити про незаконність їх діяльності як такої й, відповідно, не може бути підставою для безумовного відшкодування моральної шкоди. При цьому не будь-яке рішення слідчого судді свідчить про протиправність дій державних органів, а мають значення конкретні обставини, встановлені таким рішенням.
Ухвалою суду від 17.01.2025 постановлено перейти від розгляду в порядку спрощеного провадження без виклику (повідомлення) сторін до розгляду справи в порядку спрощеного провадження з викликом (повідомленням) сторін.
Позивач у судовому засіданні просив позовні вимоги задовольнити. Звернув увагу на тому, що підставою позову є саме неефективність, невсебічність, несвоєчасність кримінального провадження.
Також зазначив про відсутність інформації про прийняття процесуального рішення щодо залучення його до кримінального провадження як потерпілого.
Представник ТУ ДБРу м.Хмельницькому у судовому засіданні просила у задоволенні позовних вимог відмовити. Вказала, що позивач не має відношення до кримінального провадження, заявником був його батько. Заперечує завдання позивачеві моральної шкоди.
Щодо залучення позивача до кримінального провадження, як потерпілого, то такі відомості у представника відсутні, оскільки це становить таємницю досудового розслідування.
Фактичні обставини справи, встановлені судом
07 вересня 2020 року ОСОБА_2 (батьком позивача) до Красилівського ВП ГУНП в Хмельницькій області було подано заяву про вчинення кримінального правопорушення, у якій він виклав обставини, що свідчать про вчинення кримінального правопорушення за ст. 296 КК України.
Ухвалою Красилівського районного суду Хмельницької області від 11 вересня 2020 року у справі №677/1210/20 скаргу ОСОБА_2 щодо бездіяльності уповноважених службових осіб Красилівського ВП ГУНП в Хмельницькій області, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення, що містить його заява про вчинене кримінальне правопорушення від 07 вересня 2020 року до ЄРДР, задоволено.
Зобов`язано уповноважену особу Красилівського ВП ГУНП в Хмельницькій області внести до ЄРДР відомості про кримінальне правопорушення, обставини якого викладені у заяві ОСОБА_2 від 07.09.2020, про що повідомити заявника та розпочати досудове розслідування.
18 вересня 2020 року відомості про вчинене кримінальне правопорушення, які містить заява ОСОБА_2 , були внесені до ЄРДР та розпочато досудове розслідування кримінального провадження №12020245170000054.
27 травня 2021 року до ТУ ДБР у м. Хмельницькому ОСОБА_2 подано заяву про вчинені працівниками поліції (особами, що здійснюють досудове розслідування КП №12020245170000054) кримінальні правопорушення за ч.1 ст.366, ч.3 ст.382 КК України.
28 травня 2021 року першим слідчим відділом (з дислокацією у м. Хмельницькому) ТУ ДБР, розташованого у м. Хмельницькому, розпочато досудове розслідування кримінального провадження №62021240010000084 за частиною 1 статті 366 КК України.
12 липня 2022 року ОСОБА_2 до ТУ ДБР у м. Хмельницькому було подано заяву про вчинене кримінальне правопорушення за ч.1 ст. 364, ч.1 ст. 365, ч.1 ст. 366 КК України, у якій ним було викладено обставини, що свідчать про вчинення відповідальними працівниками поліції кримінальних правопорушень під час здійснення досудового розслідування у КП №12020245170000054.
Ухвалою слідчого судді Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 06 вересня 2022 року у справі 686/15452/22 зобов`язано уповноважених службових осіб територіального управління ДБР, розташованого у м. Хмельницькому у відповідності до ст. 214 КПК України внести до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомості про кримінальне правопорушення згідно заяви ОСОБА_2 від 12.07.2022.
07 вересня 2022 року першим слідчим відділом ТУ ДБР у м. Хмельницькому відкрито кримінальне провадження № 62022240010000233 за частиною 1 статті 367 КК України.
24 жовтня 2022 року слідчим ДБР винесено постанову про закриття КП №62021240010000084, яку за скаргою ОСОБА_2 скасовано ухвалою Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 19 січня 2023 року у справі №686/8193/21.
У відповідь на скарги на бездіяльність слідчих під час здійснення досудового розслідування КП № 62021240010000084 та № 62022240010000233, листом прокурора Хмельницької обласної прокуратури від 05.09.2023 ОСОБА_2 повідомлено про те, що постановою процесуального прокурора матеріали кримінальних проваджень № 62021240010000084 від 28.05.2021 та №62022240010000233 від 07.09.2022 об`єднано в одне кримінальне провадження за №62021240010000084 і процесуальним прокурором з врахуванням доводів, викладених у його заявах, в порядку ст. 36 КПК України слідчому надано письмові вказівки
07.09.2023 першим слідчим відділом ТУ ДБР у м. Хмельницькому прийнято постанову про закриття кримінального провадження № 62021240010000084 від 28.05.2021.
11.12.2023 ухвалою слідчого судді Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області за скаргою ОСОБА_2 скасовано постанову слідчого першого слідчого відділу ТУ ДБР у м. Хмельницькому від 07.09.2023 про закриття кримінального провадження № 62021240010000084.
У цій ухвалі зазначено, зокрема, що під час здійснення досудового розслідування слідчий не провів належного комплексу слідчих дій для встановлення події кримінального правопорушення, ознак його складу та перевірки причетності особи (осіб) до вчинення кримінального правопорушення, у тому числі тих, на яких вказує заявник. Постанова слідчого не містить обґрунтування висновків про відсутність у діянні працівників ХРУП ГУНП в Хмельницькій області складу розслідуваного кримінального правопорушення.
Листом першого заступника керівника Хмельницької обласної прокуратури від 15.03.2024 у відповідь на скаргу ОСОБА_2 повідомлено про те, що постановою процесуального прокурора від 30.09.2022 матеріали кримінальних проваджень № 62021240010000084 від 28.05.2021 та №62022240010000233 від 07.09.2022 об`єднано в одне кримінальне провадження за № 62021240010000084 і процесуальним прокурором з врахуванням доводів викладених у заявах від 14.03.2024, в порядку ст. 36 КПК України, слідчому надано письмові вказівки.
Листом ТУ ДБРу м.Хмельницькому від 06 червня 2024 року повідомлено ОСОБА_2 , що у об`єднаному кримінальному провадженні № 62021240010000084 проводяться необхідні слідчі дії для встановлення усіх обставин, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, у зв`язку із чим, відсутні потреби вживати заходи реагування, визначені ст. 39 КПК України, серед яких відсторонення слідчого (-их), тощо.
Також судом встановлено, що 12 липня 2022 року позивачем до ТУ ДБР, розташованого у м.Хмельницькому, було подано клопотання про залучення його до КП №62021240010000084, як потерпілого.
Ухвалою слідчого судді Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 26 серпня 2022 року у справі № 686/3944/22 постановлено зобов`язати уповноважену особу на здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні 62021240010000084 від 28.05.2021, відповідно до вимог ст.220 КПК України, розглянути заяву ОСОБА_1 від 12.07.2022 та повідомити заявника про результати його розгляду по суті заявлених вимог.
Позивач вказує, що на момент подання цього позову вищевказане рішення суду не виконано, його заяву від 12.07.2022 про залучення до КП № 62021240010000084 як потерпілого слідчим ДБР не розглянуто.
Також позивачем до ТУ ДБР у м. Хмельницькому на електронну адресу надіслано заяви від 17.03.2023 та від 05.06.2023 про залучення його як потерпілого до КП №62022240010000233. Позивач вказує, що такі залишились без процесуального реагування.
Крім цього, судом встановлено, що рішенням Красилівського районного суду Хмельницької області від 28 травня 2024 року у справі №677/1094/23, що набрало законної сили 05 липня 2024 року, частково задоволено позов ОСОБА_1 та стягнуто з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_1 5000 (п`ять тисяч) грн. моральної шкоди.
Мотиви, з яких виходить суд, і застосовані норми права.
Статтею 56 Конституції України визначено, що кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.
Загальні підстави відповідальності за завдану моральну шкоду передбачені нормами статті 1167 ЦК України, відповідно до якої шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності вини.
Спеціальні підстави відповідальності за шкоду, завдану органом державної влади, зокрема органами дізнання, попереднього (досудового) слідства, прокуратури або суду, визначені статтею 1176 ЦК України. Ці підстави характеризуються особливостями суб`єктного складу заподіювачів шкоди, серед яких законодавець виокремлює посадових чи службових осіб органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, органи досудового розслідування, прокуратури або суду, та особливим способом заподіяння шкоди. Сукупність цих умов і є підставою покладення цивільної відповідальності за завдану шкоду саме на державу.
Шкода, завдана незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, розслідування, прокуратури або суду, відшкодовується державою лише у випадках вчинення незаконних дій, вичерпний перелік яких охоплюється частиною першою статті 1176 ЦК України, а саме у випадку незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування запобіжного заходу, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту чи виправних робіт.
За відсутності підстав для застосування частини першої статті 1176 ЦК України, в інших випадках заподіяння шкоди цими органами діють правила частини шостої цієї статті така шкода відшкодовується на загальних підставах, тобто виходячи із загальних правил про відшкодування шкоди, завданої органом державної влади, їх посадовими та службовими особами (стаття 1174 цього Кодексу).
Шкода, завдана фізичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю посадової особи органу державної влади при здійсненні нею своїх повноважень, відшкодовується на підставі статті 1174 ЦК України.
Згідно з частинами першою та другою статті 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку зі знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.
Положеннями частини третьої статті 23 ЦК України визначено, що моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
Наявність зазначених вище обставин згідно частини третьої статті 12 ЦПК України підлягає доказуванню позивачем.
У постанові Верховного Суду від 12 квітня 2022 року у справі № 686/5244/21 зазначено, що правовою підставою цивільно-правової відповідальності за відшкодування шкоди, завданої рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, є правопорушення, що включає як складові елементи: шкоду, протиправне діяння особи, яка її завдала, причинний зв`язок між ними. За змістом статей 1173, 1174 ЦК України шкода відшкодовується незалежно від вини. Разом з тим, обов`язок доведення наявності шкоди, протиправності діяння та причинно-наслідкового зв`язку між ними покладається на позивача. Відсутність однієї із складової цивільно-правової відповідальності є підставою для відмови у задоволенні позову.
Отже, визначальним у вирішенні такої категорії спорів є доведення усіх складових деліктної відповідальності на підставі чого суди першої та апеляційної інстанцій встановлюють наявність факту заподіяння позивачу посадовими особами органів державної влади моральної шкоди саме тими діями (бездіяльністю), які встановлені судом (суддею).
Причинний зв`язок між протиправним діянням заподіювача шкоди та шкодою, завданою потерпілому, є однією з обов`язкових умов настання деліктної відповідальності. Визначення причинного зв`язку є необхідним як для забезпечення інтересів потерпілого, так і для реалізації принципу справедливості при покладенні на особу обов`язку відшкодувати заподіяну шкоду.
Причинно-наслідковий зв`язок між діянням особи та заподіянням шкоди полягає в тому, що шкода є наслідком саме протиправного діяння особи, а не якихось інших обставин. Проста послідовність подій не повинна братися до уваги.
Об`єктивний причинний зв`язок як умова відповідальності виконує функцію визначення об`єктивної правової межі відповідальності за шкідливі наслідки протиправного діяння.
Заподіювач шкоди відповідає не за будь-яку шкоду, а тільки за ту шкоду, яка завдана його діями.
Водночас, у постанові від 03 вересня 2019 року у справі № 916/1423/17 Велика Палата Верховного Суду вказала, що відповідно до статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод позивач може претендувати на компенсацію за шкоду, спричинену надмірною тривалістю кримінального провадження, якщо доведе факт надмірної тривалості досудового розслідування і те, що тим самим йому було завдано матеріальної чи моральної шкоди, та обґрунтує її розмір.
Розумність тривалості провадження повинна визначатись у контексті відповідних обставин справи та з огляду на, зокрема, складність справи, поведінку учасників, а також органів влади, пов`язаних зі справою.
У практиці Європейського суду з прав людини порушення державою прав людини, що завдають психологічних страждань, розчарувань та незручностей зокрема через порушення принципу належного врядування, кваліфікуються як такі, що завдають моральної шкоди (наприклад, Рисовський проти України, № 29979, пункти 86, 89, від 20 жовтня 2011 року, Антоненков та інші проти України, № 14183/02, пункт 71, від 22 листопада 2005 року).
Таким чином, психологічне напруження, розчарування та незручності, що виникли внаслідок порушення органом держави прав людини, навіть якщо вони не потягли вагомих наслідків у вигляді погіршення здоров`я, можуть свідчить про заподіяння їй моральної шкоди.
Надмірна тривалість кримінального провадження здатна призвести до моральних страждань особи, зумовлених тривалою невизначеністю спірних правовідносин; необхідністю відвідування органів досудового розслідування; неможливістю здійснювати звичайну щоденну діяльність; підривом репутації тощо.
При цьому слід виходити з презумпції, що порушення прав людини з боку суб`єктів владних повноважень прямо суперечить їх головним конституційним обов`язкам (ст.3,19 Конституції України) і завжди викликає у людини негативні емоції. Проте, не всі негативні емоції досягають рівня страждання або приниження, які заподіюють моральну шкоду. Оцінка цього рівня залежить від усіх обставин справи, які свідчать про мотиви протиправних дій, їх інтенсивність, тривалість, повторюваність, фізичні або психологічні наслідки та, у деяких випадках, стать, вік та стан здоров`я потерпілого.
Також суд звертає увагу на те, що у постанові Верховного Суду від 09 листопада 2022 року в справі № 641/5005/20 зазначено, що суд, здійснюючи нагляд за дотриманням верховенства права та законності у процесуальній діяльності слідчого та прокурора, забезпечує дотримання основних прав та інтересів особи та реалізує відповідний судовий контроль за їх діяльністю, що має на меті усунути недоліки у такій діяльності.
Наявність певних недоліків у процесуальній діяльності зазначених посадових осіб сама по собі не може свідчити про незаконність їх діяльності як такої й, відповідно, не може бути підставою для безумовного відшкодування моральної шкоди. При цьому не будь-яке рішення слідчого судді свідчить про протиправність дій державних органів, а мають значення конкретні обставини, встановлені таким рішенням. При встановленні в порядку судового контролю слідчим суддею протиправності дій чи бездіяльності слідчих органів для вирішення питання про відшкодування шкоди необхідним є доведення заподіяння такими діями (бездіяльністю) моральної шкоди та, відповідно, наявність причинно-наслідкового зв`язку між такими діями (бездіяльністю) та заподіяною шкодою.
У відповідності з вимогами ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Судом встановлено, що 28 травня 2021 року розпочато досудове розслідування кримінального провадження №62021240010000084, 07 вересня 2022 року - кримінальне провадження № 62022240010000233 (котрі у подальшому об`єднані у КП №62021240010000084).
У вказаних кримінальних провадженнях заявником був батько позивача, яким неодноразово подавалися скарги на рішення та бездіяльність слідчого, як до органів прокуратури, так і до суду.
У наведених кримінальних провадженнях позивач не є заявником.
Активність позивача у таких обмежилась:
1. направленням 12 липня 2022 року клопотання про залучення його до КП №62021240010000084, як потерпілого (у подальшому ухвалою слідчого судді постановлено зобов`язати уповноважену особу розглянути заяву ОСОБА_1 від 12.07.2022 та повідомити заявника про результати його розгляду по суті заявлених вимог);
2. направленням до ТУ ДБР у м. Хмельницькому на електронну адресу заяв від 17.03.2023 та від 05.06.2023 про залучення його як потерпілого до КП №62022240010000233.
Оскільки у розпорядженні суду відсутні матеріали досудового розслідування у кримінальному провадженні№62021240010000084, суд позбавлений можливості достовірно встановити наявність чи відсутність процесуальних рішень слідчого щодо залучення позивача як потерпілого.
Водночас, статтею 55 КПК України передбачено, що права і обов`язки потерпілого виникають в особи з моменту подання заяви про вчинення щодо неї кримінального правопорушення або заяви про залучення її до провадження як потерпілого.
Отже, з цього моменту така особа, за відсутності постанови про відмову у визнанні потерпілим, може вносити клопотання про вчинення процесуальних дій, які мають бути розглянуті.
Ухвала слідчого судді підтверджуєфакт наявностіпроцесуальних порушень, допущених слідчим, однак зазначена ухвала, враховуючи висновки Верховного Суду, не свідчить про безумовне заподіяння позивачу моральної шкоди внаслідок цього порушення.
У той же час, в даній справі правовою підставою для відшкодування шкоди є не факт скасування процесуального рішення, а, як вказує позивач, позов стосується неефективності та надмірної тривалості кримінального провадження.
З матеріалів справи вбачається зволікання працівників органу досудового розслідування у здійсненні дій, спрямованих на розкриття кримінального правопорушення у вказаному кримінальному провадженні, а також неправомірність дій, що мало наслідком винесення постанов про закриття кримінального провадження та подальше їх скасування.
Однак щодо спірних позовних вимог, то судом не встановлено необхідності позивача відвідування органів досудового розслідування, а також не встановлено наявності обставин, які б свідчили, зокрема, про неможливість здійснювати ним звичайну щоденну діяльність, про підрив репутації, тощо.
Крім зазначеної вище ухвали слідчого судді та направлень засобами електронного зв`язку двох клопотань (інформація щодо розгляду яких позивачу невідома), матеріали справи не містять процесуальних заяв чи рішень, які б поєднували позивача із об`єднаним КП, яке перебуває у провадженні ТУ ДБР у м. Хмельницькому.
Окрім власних тверджень про надмірну тривалість досудового розслідування та спричинення вказаним сильних душевних страждань, позивачем не надано будь-яких, передбачених ЦПК України, доказів заподіяння йому моральної шкоди, її розміру та наявності причинно-наслідкового зв`язку між діями (бездіяльністю) відповідача (ТУ ДБРу м.Хмельницькому) і моральною шкодою, яка, за твердженням позивача, йому заподіяна.
Суд враховує, що деякі форми нематеріальної шкоди, включаючи моральні страждання, за самою їхньою природою не завжди можна підтвердити конкретними доказами, що не заважає суду присуджувати грошову компенсацію, якщо у нього є розумні підстави вважати, що заявник зазнав моральної травми, яка потребує такого відшкодування.
Проте з урахуванням тієї обставини, що позивач не був заявником, таким був його батько, яким, власне, і подавалися скарги на рішення та бездіяльність слідчого (при цьому батько позивача був заявником у заяві про вчинення кримінального правопорушення як до ТУ ДБР у м. Хмельницькому, так і до Красилівського ВП ГУНП в Хмельницькій області органу, дії/рішення посадових осіб яких і були підставою для звернення до ТУ ДБР у м. Хмельницькому), позивач не був залучений до жодної процесуальної дії (як наслідок, не був відірваний від звичайних занять), суд вважає, що позивачем не доведено факт заподіяння йому моральної шкоди.
Таким чином, у ході судового розгляду не було встановлено на підставі належних, допустимих та достатніх доказів наявності завданої позивачеві шкоди та причинно-наслідкового зв`язку між бездіяльністю та шкодою.
За таких умов відсутні підстави для покладення цивільної відповідальності на орган державної влади, тому у задоволенні позову слід відмовити.
Розподіл судових витрат
Згідно з частиною першою, пунктом 1 частини третьої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно з частиною першою, другою статті 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Оскільки позивач був звільнений від сплати судового збору, підстави для розподілу судових витрат у цій частині відсутні. Також, оскільки у позові відмовлено, суд покладає витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 30000 грн. на позивача.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 4, 10, 12, 13, 77-81, 141, 258-259, 263-265 ЦПК України, -
УХВАЛИВ:
у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
На рішення суду може бути подано апеляційну скаргу до Хмельницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне найменування сторін:
Позивач: ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2
Відповідачі:
Територіальне управління Державного бюро розслідувань, розташоване у місті Хмельницькому, адреса: 29009, Хмельницька область, м. Хмельницький, вулиця Сіцінського Юхима, буд. 12, код ЄДРПОУ 42335958.
Головне управління Державної казначейської служби України у Хмельницькій області, адреса: 29000, Хмельницька область, м. Хмельницький, вул. Свободи, 70, код ЄДРПОУ 37971775.
Повний текст рішення складено 10.02.2025.
Суддя С. В. Васільєв
Суд | Красилівський районний суд Хмельницької області |
Дата ухвалення рішення | 04.02.2025 |
Оприлюднено | 12.02.2025 |
Номер документу | 125037191 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи у спорах про недоговірні зобов’язання, з них про відшкодування шкоди, з них |
Цивільне
Красилівський районний суд Хмельницької області
Васільєв С. В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні