Постанова

від 04.02.2025 по справі 587/799/21

СУМСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 лютого 2025 року м.Суми

Справа №587/799/21

Номер провадження 22-ц/816/262/25

Сумський апеляційний суд у складі колегії суддів:

головуючого - Криворотенка В. І. (суддя-доповідач),

суддів - Філонової Ю. О. , Собини О. І.

за участю секретаря судового засідання - Чуприни В.І.,

сторони:

позивач ОСОБА_1 ,

відповідачі: ОСОБА_2 , виконавчий комітет Верхньосироватської сільської ради Сумського району Сумської області,

треті особи: приватний нотаріус Сумського районного нотаріального округу Хоменко Оксана Володимирівна, приватний нотаріус Сумського районного нотаріального округу Висєканцева Тетяна Сергіївна,

розглянув у відкритому судовому засіданні в приміщенні Сумського апеляційного суду в порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 адвоката Лобанова Миколи Борисовича на рішення Сумського районного суду Сумської області від 29 квітня 2024 року в складі судді Гончаренко Л.М., ухваленого в м. Суми, повне рішення складене 07 травня 2024 року,

в с т а н о в и в :

06 травня 2021 року ОСОБА_1 звернулась з позовом до ОСОБА_2 і виконавчого комітету Верхньосироватської сільської ради Сумського району Сумської області (далі Виконком Верхньосироватської сільради) про визнання права власності у порядку спадкування за законом після ОСОБА_3 , який проживав по АДРЕСА_1 , та помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме на 2/4 частки житлового будинку та земельної ділянки загальною площею 0,40 га, з яких - 0,07 га для індивідуального житлового будівництва і 0,33 га для ведення особистого селянського господарства, які розташовані за вказаною адресою. Крім того, заявниця просила визнати за собою, як правонаступницею ОСОБА_4 , право власності у порядку спадкування за законом: після ОСОБА_3 на 1/4 частки житлового будинку та земельну ділянку загальною площею 0,40 га за зазначеною адресою; після ОСОБА_5 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 , - на 1/8 частину житлового будинку та земельну ділянку за вказаною адресою.

Позовні вимоги мотивовані тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_3 , тобто чоловік позивачки. Від шлюбу Руденки мають двох дітей: ОСОБА_6 та ОСОБА_4 . 18 жовтня 2017 року ОСОБА_3 склав заповіт на користь своєї матері ОСОБА_5 . Після смерті ОСОБА_3 відкрилася спадщина на житловий будинок по АДРЕСА_1 , який він успадкував після своєї бабусі ОСОБА_7 та на земельну ділянку загальною площею 0,40 га, з яких - 0,07 га для індивідуального житлового будівництва та 0,33 га для ведення особистого селянського господарства, яку ОСОБА_3 отримав у власність на підставі рішення Верхньосироватської сільської ради Сумського району Сумської області № 36 від 30 липня 1993 року. Позивачка та її син ОСОБА_4 подали заяви про прийняття спадщини, яку фактично прийняли, оскільки проживали разом зі спадкодавцем. Донька ОСОБА_6 06 грудня 2017 року подала заяву, якою відмовилася від прийняття усієї спадщини після смерті батька на користь позивачки. Мати спадкодавця ОСОБА_5 подала заяву про прийняття спадщини після смерті сина за заповітом та законом.

Рішенням Сумського районного суду Сумської області від 23 квітня 2019 року визнано нікчемним заповіт, складений ОСОБА_3 18 жовтня 2017 року, проте постановою Верховного Суду від 03 лютого 2021 року рішення було скасоване та зазначено, що недійсність правочину, встановлена законом, свідчить про його нікчемність, тобто позовна вимога про визнання його нікчемним не є належним способом захисту права чи інтересу позивача. Відтак, оскільки заповіт ОСОБА_3 є нікчемним, тому спадкування після його смерті відбулося за законом, а саме: ОСОБА_5 успадкувала 1/4 частки спадкового майна, ОСОБА_4 1/4 частки спадкового майна, а ОСОБА_1 2/4 частки спадкового майна, оскільки донька ОСОБА_6 написала відмову від прийняття спадщини на її користь. Свідоцтво про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_3 в позасудовому порядку отримати не можливо, оскільки між спадкоємцями існує спір щодо порядку спадкування. Верховний Суд вказав, що належним способом захисту інтересів ОСОБА_1 та ОСОБА_4 є визнання права на спадщину за умови, що вони як спадкоємці першої черги за законом у визначений ст. 1270 ЦК України строк подали заяву про прийняття спадщини.

ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_5 , яка за життя 10 листопада 2017 року склала заповіт на користь сина ОСОБА_2 . Вказаний заповіт також є нікчемним, тобто спадкування має відбуватися за законом. Заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_5 подали її син ОСОБА_2 та онук ОСОБА_4 . Спадкоємцями першої черги за законом після смерті ОСОБА_5 є сини: ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . ОСОБА_3 є батьком ОСОБА_4 , який має право на спадкування за правом представлення після баби ОСОБА_5 , оскільки його батько помер раніше за спадкодавицю його матір ОСОБА_5 . Майно після смерті ОСОБА_5 , яке підлягає спадкуванню за законом, фактично складається з 1/4 частки спадкового майна, яке вона успадкувала за законом після смерті свого сина ОСОБА_3 , відповідно ОСОБА_2 та ОСОБА_4 мають успадкувати по 1/8 частці спадкового майна. ОСОБА_1 має успадкувати після смерті свого чоловіка ОСОБА_3 2/4 частки житлового будинку та земельної ділянки. ОСОБА_4 має успадкувати після смерті батька ОСОБА_3 1/4 частку вказаного житлового будинку та земельної ділянки, а після смерті баби ОСОБА_5 1/8 частку. ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_4 помер та його правонаступником є мати ОСОБА_1 , яка прийняла спадщину за законом на все його майно.

Рішенням Сумського районного суду Сумської області від 29 квітня 2024 року позов ОСОБА_1 задоволено.

Визнано за ОСОБА_1 право власності у порядку спадкування за законом після ОСОБА_3 , який проживав по АДРЕСА_1 та помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме на 2/4 частки житлового будинку по АДРЕСА_1 та земельної ділянки загальною площею 0,40 га, з яких - 0,07 га для індивідуального житлового будівництва і 0,33 га для ведення особистого селянського господарства, яка розміщена за адресою: АДРЕСА_1 .

Визнано за ОСОБА_1 , яка є правонаступником ОСОБА_4 , право власності у порядку спадкування за законом:

- після ОСОБА_3 , який проживав по АДРЕСА_1 та помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме на 1/4 частки житлового будинку по АДРЕСА_1 та земельної ділянки загальною площею 0,40 га, з яких - 0,07 га для індивідуального житлового будівництва і 0,33 га для ведення особистого селянського господарства, яка розміщена за адресою: АДРЕСА_1 ;

- після смерті ОСОБА_5 , яка проживала по АДРЕСА_1 та померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , а саме на 1/8 частки житлового будинку по АДРЕСА_1 та земельної ділянки загальною площею 0,40 га, з яких - 0,07 га для індивідуального житлового будівництва і 0,33 га для ведення особистого селянського господарства, яка розміщена за адресою: АДРЕСА_1 .

Стягнуто з ОСОБА_2 та з виконавчого комітету Верхньосироватської сільської ради Сумського району Сумської області в дольовому порядку на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору по 1362 грн з кожного..

В апеляційній скарзі представник ОСОБА_2 адвокат Лобанов М.Б., посилаючись на необґрунтованість рішення суду, порушення норм матеріального і процесуального права, просить рішення скасувати та ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні позову. Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що станом на 18 жовтня 2017 року головою Верхньосироватської сільради була Александрова А.М., яка приступила до виконання повноважень з 11 жовтня 2017 року та виконувала їх до 17 листопада 2017 року, мала всі повноваження для посвідчення заповіту, а судові рішення про відсторонення її від посади були до цього. Відтак, заповіт від 18 жовтня 2017 року не є нікчемним, а посилання місцевого суду на рішення у справі № 587/905/18 є помилковим, оскільки не було встановлено факт повторного виконання повноважень голови сільради.

Відзив на апеляційну скаргу не надходив.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника ОСОБА_2 адвоката Лобанова М.Б., Верхньосироватського сільського голови Нечипоренко З.О., переглянувши справу в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що ІНФОРМАЦІЯ_4 померла ОСОБА_8 (т. 1 а.с. 67, 243).

ОСОБА_8 за життя володіла житловим будинком по АДРЕСА_1 та на день своєї смерті була зареєстрована і проживала у ньому, мала склад сім`ї: онук ОСОБА_3 , дружина онука ОСОБА_1 , невістка ОСОБА_5 , правнуки ОСОБА_6 та ОСОБА_4 (т. 1 а.с. 252, 263).

Спадщину у вигляді зазначеного житлового будинку після смерті ОСОБА_8 прийняв її онук ОСОБА_3 шляхом фактичного вступу в управління та володіння спадковим майном, у зв`язку з чим його зазначено головою господарства у погосподарських книгах за 1991-1995 роки, 1996-2000 роки, 2000-2005 роки, 2016-2017 роки як власника будинку (т. 1 а.с. 37-40, 41-42, 43-44).

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 помер (т. 1 а.с. 20) і після його смерті відкрилася спадщина на належне йому майно - житловий будинок по АДРЕСА_1 та земельну ділянку загальною площею 0,40 га, з яких - 0,07 га для індивідуального житлового будівництва та 0,33 га для ведення особистого селянського господарства (т. 1 а.с. 35-36, 45, 46).

За життя, 18 жовтня 2017 року, ОСОБА_3 склав заповіт, посвідчений сільським головою Верхньосироватської сільської ради Сумського району Сумської області Александровою А.М., яким все своє майно заповів матері ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 (т. 1 а.с. 21).

06 грудня 2017 року приватним нотаріусом Висєканцевою Т.С. була відкрита спадкова справа № 103/2017 до майна померлого ОСОБА_3 , з якої вбачається, що мати спадкодавця ОСОБА_5 подала заяву про прийняття спадщини після смерті сина за заповітом та законом, дружина спадкодавця - ОСОБА_1 та син - ОСОБА_4 подали заяви про прийняття спадщини на спадкове майно після смерті ОСОБА_3 , яке фактично прийняли шляхом сумісного проживання та реєстрації зі спадкодавцем, донька спадкодавця ОСОБА_6 подала заяву, якою відмовилася від прийняття усієї спадщини після смерті батька ОСОБА_3 на користь дружини спадкодавця ОСОБА_1 (т. 1 а.с. 82-100).

У квітні 2018 року ОСОБА_1 та ОСОБА_4 звернулися до суду з позовною заявою про визнання нікчемним заповіту ОСОБА_3 від 18 жовтня 2017 року. Рішенням Сумського районного суду Сумської області від 23 квітня 2019 року позов ОСОБА_1 та ОСОБА_4 у справі № 587/905/18 задоволено, визнано нікчемним заповіт, складений ОСОБА_3 18 жовтня 2017 року, посвідчений сільським головою Верхньосироватської сільської ради Сумського району Сумської області Александровою А.М. Вказане рішення постановою Сумського апеляційного суду від 21.08.2019 року залишено без змін. Рішення судів мотивовані тим, що ОСОБА_9 не мала повноважень посадової особи органу місцевого самоврядування у період з 21 вересня 2017 року по 17 листопада 2017 року, а тому, заповіт є нікчемним з підстав порушення вимого ч. 3 ст. 1247 ЦК України щодо посвідчення заповіту уповноваженою особою. Постановою Верховного Суду від 03.02.2021 року рішення судів попередніх інстанцій по справі №587/905/18 скасовано з посиланням на постанову Великої Палати Верховного Суду від 04.06.2019 року у справі №12-304гс18, якою сформовано правовий висновок про те, що недійсність певного правочину встановлена законом, тобто якщо цей правочин нікчемний, позовна вимога про визнання його нікчемним не є належним способом захисту чи інтересу позивача. Верховний Суд вказав, що згідно ч. 1 ст. 1257 ЦК України заповіт, складений особою, яка не мала на це права, а також заповіт, складений з порушенням вимог щодо його форми та посвідчення є нікчемним. Наслідком такої нікчемності є перехід прав та обов`язків від спадкодавця до спадкоємців першої черги за законом, які відповідно до вимог ст.ст. 1268-1270 ЦК України прийняли спадщину (т. 1 а.с. 55-58).

28 листопада 2018 року приватним нотаріусом Хоменко О.В. за заявою онука померлої ОСОБА_10 ОСОБА_2 була заведена спадкова справа №432/2018 до майна померлої ОСОБА_10 (т. 1 а.с. 241-270).

Як вбачається з копії постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 18 лютого 2021 року у справі №591/3741/18-ц у липні 2018 року ОСОБА_2 звернувся до суду із заявою про встановлення фактів, що мають юридичне значення та рішенням Зарічного районного суду м. Суми від 08 жовтня 2018 року заяву ОСОБА_2 було задоволено, встановлено ряд фактів, зокрема факт прийняття спадщини ОСОБА_11 після смерті спадкодавця ОСОБА_10 .

Постановою Сумського апеляційного суду від 08 жовтня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково, рішення Зарічного районного суду м. Суми від 08 жовтня 2018 року скасовано, заяву ОСОБА_2 про встановлення фактів, що мають юридичне значення залишено без розгляду. Постанову суду апеляційної інстанції мотивовано тим, що з вимог заявника щодо встановлення фактів, що мають юридичне значення, вбачається спір про право щодо спадкового майна померлої ОСОБА_10 .

У листопаді 2019 року ОСОБА_2 звернувся до Верховного Суду з касаційної скаргою, яка була залишена без задоволення, а постанова Сумського апеляційного суду від 08 жовтня 2019 року без змін (т. 1 а.с. 59-63).

19 грудня 2018 року приватним нотаріусом Сумського районного нотаріального округу Сумської області Хоменко О.В. було видано ОСОБА_2 , онуку ОСОБА_10 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_4 , свідоцтво про право власності на спадщину за законом на 1/2 частку спадщини, що складається із житлового будинку, житловою площею 60,3 кв.м, загальною площею 74,6 кв.м, літ. А-1, з господарськими будівлями та спорудами: літ. Б сарай, літ. б сарай, літ. В сарай, літ в. сарай, літ. п/г погріб, літ. Г сарай, літ. Д убиральня, літ. Е душ, літ. Ж кухня, літ. ж прибудова, літ. З гараж, літ. К убиральня, літ. Л навіс, літ. кр ганок, №; 1 ворота з хвірткою,№24огорожа, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (т. 1 а.с. 268).

Рішенням Сумського районного суду Сумської області від 22 квітня 2021 року свідоцтво про право власності на спадщину від 19 грудня 2018 року, видане на ім`я ОСОБА_2 , визнане недійсним та скасоване рішення приватного нотаріуса Хоменко О.В. про державну реєстрацію на об`єкт нерухомого майна 1/2 частку житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 (т. 1 а.с. 64-66).

ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_5 (т. 1 а.с. 72), після її смерті відкрилася спадщина.

За життя, 10 листопада 2017 року, ОСОБА_5 склала заповіт на користь сина ОСОБА_2 , який був посвідчений сільським головою Верхньосироватської сільської ради Сумського району Сумської області Александровою А.М. та зареєстрований за №147 (т. 1 а.с. 71).

З копії спадкової справи після померлої ОСОБА_5 (т. 1 а.с. 113-147) вбачається, що із заявою про прийняття спадщини за заповітом звернувся її син ОСОБА_2 та онук ОСОБА_4 відповідно до ст. 1266 ЦК України, у зв`язку з тим, що його батько син спадкодавиці ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

У серпні 2021 року ОСОБА_2 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , треті особи: приватний нотаріус Висєканцева Т.С., приватний нотаріус Хоменко О.В. про встановлення юридичних фактів та визнання права власності в порядку спадкування.

Рішенням Сумського районного суду Сумської області від 03 травня 2023 позовні вимоги ОСОБА_2 задоволено частково, встановлено юридичні факти та визнано за ним право власності на 1/2 частину домоволодіння, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , в порядку спадкування після смерті ОСОБА_10 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 . Постановою Сумського апеляційного суду від 21 грудня 2023 року вказане рішення суду в частині встановлення факту прийняття спадщини та визнання права власності на 1/2 частину домоволодіння за ОСОБА_2 скасовано та ухвалено в цій частині нове рішення про відмову у задоволенні вимог (т. 2 а.с. 71-73, 83-86).

ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_4 помер (т. 2 а.с. 52), після його смерті відкрилася спадщина.

Як вбачається з копії спадкової справи №334/2022, заведеної приватним нотаріусом Хоменко О.В. 22 вересня 2022 року, спадкоємицею за законом на все майно після ОСОБА_4 є його мати ОСОБА_1 , яка прийняла спадщину шляхом сумісного проживання та реєстрації разом з померлим (т. 2 а.с. 31-44).

17 листопада 2017 року на підставі інформації голови Верхньосироватської сільської виборчої комісії на сесії сільської ради вирішено питання про початок повноважень голови Верхньосироватської сільської ради, що підтверджується рішенням Верхньосироватської сільської ради від 17 листопада 2017 року першої сесії сьомого скликання (т. 1 а.с. 47).

Вирішуючи спір, суд першої інстанції вважав, що заповіт, складений 18 жовтня 2017 року ОСОБА_3 , є нікчемним, оскільки посвідчений ОСОБА_9 , яка в період з 21 вересня 2017 року по 17 листопада 2017 року не була посадовою особою органу місцевого самоврядування. Повноваження ОСОБА_9 згідно рішення Верхньосироватської сільської виборчої комісії Сумського району Сумської області від 03 березня 2017 року припинені достроково. Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 29 травня 2017 року у справі №818/386/17 ОСОБА_9 поновлено на роботі, проте постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 21 вересня 2017 року рішення суду першої інстанції скасовано та прийнято нову постанову, якою у задоволенні позову відмовлено, а постановою Верховного Суду від 28 травня 2020 року постанова апеляційного суду залишена без змін (т.1 а.с. 48-49, 50-54).

Враховуючи нікчемність заповіту, складеного ОСОБА_3 18 жовтня 2017 року, спадкування після його смерті відбулося за законом: ОСОБА_5 успадкувала 1/4 частки спадкового майна, ОСОБА_4 1/4 частки спадкового майна, а ОСОБА_1 2/4 частки спадкового майна, оскільки донька ОСОБА_6 написала відмову від прийняття спадщини на її користь.

Заповіт ОСОБА_5 від 10 листопада 2017 року суд першої інстанції також вважав нікчемним, оскільки, як і заповіт ОСОБА_3 , був посвідчений ОСОБА_9 , яка в період з 21 вересня 2017 року по 17 листопада 2017 року не була посадовою особою органу місцевого самоврядування. На думку суду, спадкоємцями першої черги за законом після смерті ОСОБА_5 є її син ОСОБА_2 та онук ОСОБА_4 , який відповідно до ч. 1 ст. 1266 ЦК України має право на спадкування за правом представлення тієї частини спадщини, яка належала б його батьку ОСОБА_3 .

Майно після смерті ОСОБА_5 , яке підлягає спадкуванню за законом, фактично складається з 1/4 частки спадкового майна, яке вона успадкувала за законом після смерті свого сина ОСОБА_3 , відповідно ОСОБА_2 та ОСОБА_4 мають успадкувати по 1/8 частці спадкового майна.

Колегія суддів апеляційного суду погоджується з такими висновками місцевого суду з наступних підстав.

Частиною 1 ст. 42 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» передбачено, що повноваження сільського голови починаються з моменту оголошення відповідною сільською виборчою комісією на пленарному засіданні ради рішення про його обрання.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом (частини 1, 3 і 4 ст. 203 ЦК України).

За змістом частин 1, 2 ст. 209 ЦК України правочин, який вчинений у письмовій формі, підлягає нотаріальному посвідченню лише у випадках, встановлених законом або домовленістю сторін. Нотаріальне посвідчення правочину здійснюється нотаріусом або іншою посадовою особою, яка відповідно до закону має право на вчинення такої нотаріальної дії, шляхом вчинення на документі, в якому викладено текст правочину, посвідчувального напису.

Згідно з ч. 1 ст. 1233 ЦК України заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.

В силу ч. 3 ст. 1247 ЦК України заповіт має бути посвідчений нотаріусом або іншими посадовими, службовими особами, визначеними у статтях 1251-1252 цього Кодексу.

Якщо у населеному пункті немає нотаріуса, заповіт, крім секретного, може бути посвідчений уповноваженою на це посадовою особою відповідного органу місцевого самоврядування (ст. 1251 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 219 ЦК України у разі недодержання вимоги закону про нотаріальне посвідчення одностороннього правочину такий правочин є нікчемним.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про нотаріат» у сільських населених пунктах уповноважені на це посадові особи органу місцевого самоврядування посвідчують заповіти (крім секретних).

Порядком вчинення нотаріальних дій посадовими особами органів місцевого самоврядування, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 11 листопада 2011 року № 3306/5, передбачено, що нотаріальні дії вчиняють посадові особи, на яких за рішенням відповідного органу місцевого самоврядування покладено вчинення цих дій (п. 1.2.).

Відповідно до ч. 1 ст. 1257 ЦК України заповіт, складений особою, яка не мала на це права, а також заповіт, складений з порушенням вимог щодо його форми та посвідчення, є нікчемним.

За вказаних вище норм права та встановлених судовими рішеннями обставин колегія суддів апеляційного суду погоджується з висновком місцевого суду про те, що повноваження ОСОБА_9 , яка посвідчувала заповіти, почалися лише з 17 листопада 2017 року, тобто посвідчені нею заповіти ОСОБА_3 18 жовтня 2017 року та ОСОБА_5 10 листопада 2017 року є нікчемними.

Спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово (ст. 1258 ЦК України).

Право на спадкування виникає в день відкриття спадщини, тобто в день смерті особи або в день, з якого вона оголошується померлою. Змістом права на спадкування є певні можливості, якими може скористатися особа, у якої виникло це право. Серед них - право прийняти спадщину, відмовитися від неї взагалі чи на користь іншої особи, не проявляти щодо неї жодного інтересу, тобто не вчиняти ніяких юридично значимих дій щодо прийняття чи відмови від спадщини (ст.ст. 1220, 1268, 1273, 1274 ЦК України).

Таким чином, ОСОБА_4 мав успадкувати після смерті батька ОСОБА_3 1/4 частку житлового будинку та земельної ділянки загальною площею 0,40 га (0,07 га для індивідуального житлового будівництва і 0,33 га для ведення особистого селянського господарства), які розташовані по АДРЕСА_1 , а після смерті баби ОСОБА_5 1/8 частки вказаних житлового будинку та земельної ділянки, тобто ОСОБА_1 має право у порядку спадкування за законом після ОСОБА_3 на 2/4 частки житлового будинку та земельної ділянки, а також як правонаступниці ОСОБА_4 право у порядку спадкування за законом після ОСОБА_3 на 1/4 частки житлового будинку та земельної ділянки, а після смерті ОСОБА_5 має право на 1/8 частки житлового будинку та земельної ділянки.

Доводам апеляційної скарги з приводу того, що голова Верхньосироватської сільради була ОСОБА_9 приступила до виконання повноважень з 11 жовтня 2017 року та виконувала їх до 17 листопада 2017 року, тобто станом на 18 жовтня 2017 року мала повноваження для посвідчення заповіту від 18 жовтня 2017 року суд першої інстанції дав належну оцінку, з якою суд апеляційної інстанції повністю погоджується.

У постанові Верховного Суду в складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 29 січня 2024 року в справі № 369/7921/21 суд дійшов висновку щодо правових наслідків наявності/відсутності у секретаря сільської ради (виконавчого комітету сільської ради) повноважень на вчинення нотаріальних дій на підставі п. 2 Розділу І Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій посадовими особами виконавчих комітетів сільських, селищних, міських Рад народних депутатів України, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 25 серпня 1994 року № 22/5 за умови відсутності рішення відповідного органу про покладення на цю особу вчинення цих дій. Зокрема у ЦК України не передбачено такої підстави для кваліфікації заповіту, посвідченого секретарем сільської ради, нікчемним, як відсутність рішення виконавчого комітету сільської ради щодо покладання на цю посадову особу вчинення нотаріальних дій, так і відсутність вказівки в заповіті місця народження заповідача. Це не впливає на форму заповіту та порядок його посвідчення.

З огляду на викладене, доводи особи, яка подала апеляційну скаргу, не знайшли свого підтвердження в якості підстав скасування оскаржуваного судового рішення під час апеляційного провадження, в тому числі і посилання на сплату позивачем судового збору в невірному розмірі.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Отже, вирішуючи спір, суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини справи, дотримуючись принципу змагальності, на підставі наданих сторонами доказів та ухвалив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення.

Керуючись статтями 367, 374, 375, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд, -

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 адвоката Лобанова Миколи Борисовича залишити без задоволення, а рішення Сумського районного суду Сумської області від 29 квітня 2024 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її ухвалення, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий - В. І. Криворотенко

Судді: Ю. О. Філонова

О. І. Собина