Рішення

від 10.02.2025 по справі 460/2619/24

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

10 лютого 2025 року м. Рівне№460/2619/24

Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Дорошенко Н.О., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, адміністративну справу за позовом

Товариство з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРДЖІ СОРС" доРівненська митниця про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів, -

В С Т А Н О В И В:

До Рівненського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРДЖІ СОРС" (далі позивач) з позовом до Рівненської митниці (далі - відповідач) про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів №UA204060/2023/000039/2 від 21.12.2023.

Позов обґрунтований тим, що позивачем подано до митного органу декларацію з метою оформлення товарів разом з документами, які підтверджують митну вартість товару за основним методом визначення митної вартості (за ціною договору). Проте, митний орган надіслав декларанту повідомлення про необхідність надання додаткових документів із зазначенням про наявність у поданих документах розбіжностей та неточностей. Позивач вказує, що жодних розбіжностей у поданих до митного оформлення документах не було, а тому вимога митного органу про надання додаткових документів є необґрунтованою та безпідставною. У подальшому митним органом сформовано Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення та Рішення про коригування митної вартості, відповідно до яких скориговано митну вартість товарів за другорядним резервним методом визначення митної вартості. Відповідач безпідставно поставив під сумнів весь поданий йому пакет документів і необґрунтовано витребував додаткові документи, оскільки митним органом не доведено обставин, які б свідчили про існування у нього достатніх підстав для виникнення обґрунтованих сумнівів щодо правильності визначення позивачем числового значення митної вартості імпортованих товарів. Позивач вважає, що таке рішення є протиправним та підлягає скасуванню, оскільки до митного оформлення декларант надав усі без винятку належні документи щодо заявленої ціни товарів. Просив задовольнити позов повністю.

Ухвалою від 21.03.2024 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, вирішено розгляд справи провести за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи; встановлено відповідачу строк на подання відзиву на позовну заяву.

Відповідач проти задоволення позову заперечив, у встановлений судом строк подав відзив на позов. На обґрунтування заперечення відповідач зазначає, що подані позивачем до митного оформлення товару документи містили розбіжності та митний орган володів інформацією щодо іншого цінового рівня товарів. Вказане було безумовною підставою для витребування у декларанта додаткових документів, які надані у повному обсязі не були. Відповідно до частини п`ятої статті 54 Митного кодексу України та за результатом проведеної процедури консультації з декларантом, митним органом обґрунтовано та правомірно було прийнято рішення про коригування митної вартості товарів. Відповідач стверджує, що митну вартість імпортованих товарів було визначено на підставі раніше визначеної митницею митної вартості. Тому, відповідач доводить, що оспорюване рішення про коригування митної вартості товарів прийняте митним органом в межах повноважень та на підставі чинного законодавства України. Просив відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

Ухвалою від 04.04.2024 відмовлено в задоволенні клопотання відповідача про розгляд справи в судовому засіданні.

Відповідно до вимог частини четвертої статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розглянувши матеріали та з`ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд встановив наступне.

04.08.2022 між китайською фірмою KOTO INDUSTRY LLC (як Продавцем) та ТОВ Енерджі Сорс як Покупцем, було укладено зовнішньоекономічний договір №08-2022/11 (далі Договір).

В розділі Предмет договору зазначено, що Продавець продає, а Покупець купує товари KOTO INDUSTRY LLC, надалі Товари, перераховані в інвойсах, що являються невід`ємною частиною даного договору. Ціна на обладнання приймається на умовах FOB (free on board), EXW (ex works) чи FCA (free carrier) та включає в себе вартість експортної упаковки, маркування та відвантаження. Загальна сума договору це сума інвойсів, що являються невід`ємною частиною даного Договору. Оплата обладнання здійснюється в доларах США в формі відтермінування платежу протягом 180 днів з фактичного отримання обладнання Покупцем.

Поставка товарів здійснюється протягом 8 (восьми) тижнів після отриманих замовлень. Строк поставки починається від складання товаросупровідних документів. Відправником товару може бути третя сторона, вказана в товаросупровідних документах.

В рамках даного Договору Продавцем було поставлено Покупцеві товар: Електрогенератори побутові, змінного струму з поршневим двигуном внутрішнього згорання із запалюванням від стиснення (дизельні), потужністю не більш як 7,5 кВ*А за ціною договору за 93187,20 дол. США.

Перевізником ТОВ ЛАМАН ШИПІНГ доставлено товар на митну територію України, транспортні витрати оплачені згідно приписів контракту у встановлені контрактом терміни, платіжне доручення про їх сплату надано митному органу при митному оформленні.

20.12.2023 декларантом ТОВ "ЕНЕРДЖІ СОРС" до Рівненської митниці була подана митна декларація №23UA204060012430U9 на товари: «Електрогенератори побутові, змінного струму з поршневим двигуном внутрішнього згорання із запалюванням від стиснення (дизельні), потужністю не більш як 7,5 кВ*А» придбані за ціною договору за 93187,20 дол. США.

Для підтвердження заявленої митної вартості товару до митниці разом з митною декларацією декларантом позивача були подані документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості, визначені статтею 53 Митного кодексу України: зовнішньо-економічний контракт №08-2022/1 від 04.08.2022; специфікацію до контракту №08-2022/1 від 04.08.2022, митну декларацію країни відправлення №223120230003740026 від 21.10.2023, комерційний інвойс №UA2010-1 від 20.10.2023 до контракту №08-2022/1 від 04.08.2022, проформу-інвойс №№UA2010-1 від 20.10.2023 до контракту №08-2022/1 від 04.08.2022, комерційний інвойс №ITCX230919-UKR, коносаменти (Bill of landing) №273635271 та №HISF2023100758, пакувальний лист №UA2010-1 від 20.10.2023, договір про організацію перевезення вантажів автотранспортом №02/01/2023/TD від 02.10.2023 та договір на перевезення вантажів автомобільним транспортом у міжнародному та внутрішньому сполученні №08/12/2023/VS, лист про формування ціни №7 від 27.09.2023, експортні митні декларації типу Т1 №MRN23PL322010NS6CAM01 тощо.

У процесі здійснення процедури митного контролю та оформлення 20.12.2023 посадовою особою Рівненської митниці направлено повідомленням №551870, в якому вказано на виявлення окремих розбіжностей та неточностей і запропоновано декларанту надати висновок про якісні та вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією та/або інформацію біржових організацій про вартість товару або сировини; виписку із бухгалтерської документації продавця про формування ціни товарів на заявлених комерційних умовах поставки; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; банківські платіжні документи щодо виконання п.4.1.3 Договору про транспортно-експедиційне обслуговування від 23.06.2022 №390079; заявку про транспортно-експедиційне обслуговування; документи, що містять відомості про фактичного виробника товару; копію митної декларації країни відправлення 23PL322010D0584317, а також інші документи за бажанням декларанта.

Листом №21/12 від 21.12.2023 декларант повідомив митницю, що відповідно до листа Держмитслужби України №11/2-10.10/15938-ЕП від 13.12.2010 «Щодо однозначного розуміння поняття "виробник товарів" при внесенні до вантажної митної декларації відомостей, «під поняттям "виробник товарів" слід розуміти особу, яка заявляє про себе як про виробника товару, розміщуючи на товарі та/або на упаковці чи супровідних документах, що разом з товаром передаються споживачеві, своє найменування (ім`я), торговельну марку або інший елемент, який ідентифікує таку особу, незалежно від того, чи виготовляє ця особа товар безпосередньо, чи такий товар виготовляється на її замовлення». Повідомлено, що на пакувальному матеріалі (картонних коробках) товарів, що ввозяться, присутній напис (найменування) KOTO INDUSTRY LLC. Фото пакувального матеріалу додані.

Листом №21/12/1 від 21.12.2023 декларант надав митниці додаткові документи: лінійний коносамент №273635271 від 23.10.2023, лист щодо виробника товарів №21/12 від 21.12.2023, митна декларація країни відправлення (коротка декларація на тимчасове зберігання) №23PL322010D0584317 від 13.12.2023, супровідний документ (ТІ) №23PL322080NS6C7WB5 від 12.12.2023, заявка №416510 (заявка на транспортування та експедирування вантажів) від 10.10.2023, платіжна інструкція №254 від 21.12.2023 (2023 (платіжний документ щодо оплати рахунку на перевезення, відповідно до умов пункту 4.1.3. договору про транспортно-експедиційне обслуговування від 23.06.2022 №390079 про перевезення вантажів автомобільним транспортом сплата винагороди за цим договором проводиться в сумі зазначеній в рахунку (за №LS-4527444 від 14.12.2023) протягом 3-х робочих днів. Вантаж доставлений в ЗМК м/п «Сарни» 20.12.2023. Повідомлено, що інші документи відсутні.

Повідомленням №552540 від 04.01.2024 посадовою особою Рівненської митниці, декларанта повідомлено, що подані до митного оформлення документи містять окремі невідповідності та неточності, та запропоновано надати: 1) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями; 2) виписку з бухгалтерської документації продавця про формування ціни товарів на заявлених комерційних умовах поставки; 3) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товарів; У відповідності до частини 6 статті 53 Митного кодексу України декларант має право за бажанням надати інші документи, які підтверджують числові значення складових митної вартості товарів.

Відповідачем за результатами опрацювання поданої МД та документів винесена картка відмови у митному оформленні (випуску) товарів №UA204060/2023/000095 та прийнято Рішення про коригування митної вартості товарів №UA204060/2023/000039/2 від 21.12.2023, яким митну вартість товару визначено за (6) - резервним методом на рівні 6,25 та 6,26 дол. США / кг.

Рішення №UA204060/2023/000039/2 містить опис підстав для коригування митної вартості:

І. Митна вартість імпортованих товарів №1 та №2 не може бути визнана за рівнем, визначеним декларантом, оскільки:

1) декларантом не подано всіх додаткових документів, витребуваних митницею, згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у ч. 2 - 4 ст. 53 МКУ та у відповідності до ч. 5 ст. 54 МКУ, де зазначено, що при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів митниця має право упевнюватись в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості, що позиціонується з положеннями статті 17 Угоди про застосування статті VII ГАТТ/СОТ від 1994 р.

2) подані до митного оформлення документи містять окремі невідповідності та неточності:

2.1 Декларантом в гр. 44 митної декларації під кодом документу 4104 зазначено зовнішньоекономічний договір (контракт) від 04.08.2022 № 08-2022/1, стороною якого є виробник товару, фактично відправником товару виступає Changzhou ІТС POWER Equipment Manufacturing Co. Ltd (CHINA), при цьому декларантом не представлено жодних відомостей, що KOTO INDUSTRY LLC являється виробником заявленого товару торгової марки Hyundai. У відкритій мережі на інтернет сайті продавця Koto Industry LLC відсутня будь-яка інформація про виробництво чи пропозиції реалізації товарів, аналогічних імпортованим. Таким чином, у митниці наявні сумніви, що Koto Іndustry LLC, як сторона зовнішньоекономічного договору (контракту) від 04.08.2022 №08-2022/11, є виробник заявлених до митного оформлення товарів.

2.2 Відповідно до умов зовнішньоекономічного договору (контракту) від 04.08.2022 №08-2022/11, поставка товарів, що являються предметом даного договору, здійснюється після отримання замовлення, однак до митного оформлення дане замовлення не представлено. Також, зазначено, що продавець відповідає за якість виготовлених ним товарів та контролює усі технічні умови їх виробництва, самостійно вибирає фабрики для виконання замовлення та самостійно відвантажує замовлення.

2.3 Відповідно до пункту 1.3 Договору про транспортно-експедиторське обслуговування від 23.06.2022 №390079 під кожне перевезення Клієнт надає експедитору заявку, однак до митного оформлення не надано Заявку на перевезення імпортованого товару.

2.4 Відповідно до умов пункту 4.1.3. Договору про транспортно-експедиційне обслуговування від 23.06.2022 №390079 за надані послуги з організації та перевезення товару оплата здійснюється впродовж 3 банківських днів з дати виставлення рахунку. До митного оформлення не надано банківських платіжних документів, що підтвердили б виконання умов оплати.

2.5 В наданому до митного оформлення документі (Супровідний документ Т1) від 13.12.2023 № 23PL322010NS6CAM01 зазначено номер коносаменту №273635271, який не відповідає номеру коносаменту № HYSF2023100758, зазначеному в графі 44 митної декларації. Також в супровідному документі Т1 зазначено номер митної декларації країни відправлення № 23PL322010D0584317, яку до митного оформлення не надано.

II. Рівненська митниця володіє інформацією стосовно митної вартості аналогічних товарів, яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості товарів згідно цінової інформації ЄАІС Держмитслужби:

Товар №1 МД ВІД 08.02.2023 №UA204060/2023/000972 - 6,25 USD/кг,

Товар №2 МД від 08.02.2023 №UA204060/2023/000972 - 6,26 USD/кг.

III. Заявлена декларантом митна вартість може бути визнана митницею за умови надання додаткових документів згідно з переліком: 1) висновків про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини; 2) виписки з бухгалтерське документації продавця про формування ціни товарів на заявлених комерційних умовах поставки; 3) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товарів; 4) банківські платіжні документи, щодо виконання пункту 4.1.3. Договору про транспортно-експедиційне обслуговування від 23.06.2022 №390079; 5) заявку про транспортно-експедиційне обслуговування; 6) документи, що містять відомості про фактичного виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення №23PL322010D0584317; y відповідності до частини 6 статті 53 Митного кодексу України, декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

IV. За результатом проведеної відповідно до положень частини 4 статті 57 Митного кодексу України процедури консультації з декларантом та у зв`язку із відсутністю у декларанта та митниці прийнятної до застосування (згідно положень глави 9 Митного кодексу України) інформації щодо вартості операцій щодо ідентичних, подібних (аналогічних) товарів (статі 59-61 Митного кодексу України), достовірної та документально підтвердженої інформації щодо ціни одиниці товару для обчислення митної вартості за методом на основі віднімання вартості (стаття 62 Митного кодексу України), інформації щодо складових вартості товарів наданої виробником для обчислення митної вартості за методом на основі додавання вартості (стаття 63 Митного кодексу України), що унеможливлює визначення митної вартості шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58 - 63 Митного кодексу України, митну вартість товарів скориговано із застосуванням резервного методу визначення митної вартості згідно положень статті 64 Митного кодексу України, з розрахунку у національній валюті України та у валюті контракту за курсом валюти Нацбанку України на день подання МД до митного оформлення:

Числове значення митної вартості товару №1 у валюті рахунку становить 77375,00 USD, що з урахуванням курсу НБУ у національній валюті України становить 2887673,6875 грн. (6,25 USD/кг * 12380 кг* 37,3205 грн/USD).

Числове значення митної вартості товару №2 у валюті рахунку становить 53898,60 USD, що з урахуванням курсу НБУ у національній валюті України становить 2011522,7013 грн. (6,26 USD/кг* 8610 кг* 37,3205 гpн/USD)..

Декларантом вказаний товар оформлено у вільний обіг згідно з декларацією №23UA204060012430U9 від 20.12.2023 з наданням гарантій, передбачених частиною сьомою статті 55 Митного кодексу України.

Не погодившись із рішенням про коригування митної вартості, позивач оскаржив його до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, які виникли між сторонами, суд зазначає таке.

За приписами частини першої статті 1 Митного кодексу України № 4495-VI від 13.03.2012 (далі - МК України), законодавство України з питань митної справи складається з Конституції України, цього Кодексу, інших законів України, що регулюють питання, зазначені у статті 7 цього Кодексу, з міжнародних договорів України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також з нормативно-правових актів, виданих на основі та на виконання цього Кодексу та інших законодавчих актів.

Митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари (стаття 49 МК України).

Митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу (частини перша, друга статті 51 МК України).

Заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації (частина перша, друга статті 52 МК України).

Відповідно до частин восьмої одинадцятої статті 52 МК України, у декларації митної вартості наводяться відомості про метод визначення митної вартості товарів, числове значення митної вартості товарів та її складових, умови зовнішньоекономічного договору, що мають відношення до визначення митної вартості товарів, та надані документи, що підтверджують зазначене. Відомості, зазначені у частині восьмій цієї статті, є відомостями, необхідними для митних цілей. Форма декларації митної вартості та правила її заповнення встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. Заявлення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України в режимах, відмінних від режиму імпорту, здійснюється при декларуванні цих товарів шляхом заявлення в митній декларації відомостей про числове значення їх митної вартості та про документи, що його підтверджують.

У випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення (частина перша статті 53 МК України).

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування (частина друга статті 53 МК України).

У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митному органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи (частина третя статті 53 МК України).

У разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митному органу, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи (частина четверта статті 53 МК України).

Тобто, стаття 53 МК України містить опис двох підстав, за яких митний орган може зобов`язати декларанта надати додаткові документи:

(1) у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

(2) у разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість.

У першому випадку вимагається надання документів згідно переліку: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

У другому випадку: 1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; 2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни (калькуляцію).

Згідно з частиною п`ятою статті 53 МК України, забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті. При цьому, положеннями частини 6 цієї статті передбачено, що декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

Відповідно до частини першої статті 54 МК України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

Відповідно до частини п`ятої статті 54 МК України, митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів; проводити в порядку, визначеному статтями 345 - 354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску; звертатися до митних органів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості; застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю.

Згідно з частиною шостою статті 54 МК України, митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

У разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично (частина 7 статті 54 МК України).

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей.

Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Про наявність обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості митний орган зобов`язаний доводити в суді, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає Митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Разом з тим, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Така позиція суду узгоджується з правовими висновками Верховного Суду, викладеними у постановах від 20.02.2018 у справі № 809/1884/16 та від 17.11.2022 у справі №807/221/18, які є обов`язковими для врахування судами в силу вимог частини п`ятої статті 242 КАС України.

Щодо розбіжностей та неточностей, на думку відповідача, які зазначені у рішенні про корегування митної вартості товарів, суд зазначає таке.

Мотивуючи спірне рішення про коригування митної вартості, митний орган зазначає, що декларантом в гр. 44 митної декларації під кодом документу 4104 зазначено зовнішньоекономічний договір (контракт) від 04.08.2022 № 08-2022/1, стороною якого є виробник товару, фактично відправником товару виступає Changzhou ІТС POWER Equipment Manufacturing Co. Ltd (CHINA), при цьому декларантом не представлено жодних відомостей, що KOTO INDUSTRY LLC являється виробником заявленого товару торгової марки Hyundai. У відкритій мережі на інтернет сайті продавця Koto Industry LLC відсутня будь-яка інформація про виробництво чи пропозиції реалізації товарів, аналогічних імпортованим. Таким чином, у митниці наявні сумніви що Koto industry LLC, як сторона зовнішньоекономічного договору (контракту) від 04.08.2022 №08-2022/11, є виробник заявлених до митного оформлення товарів.

Разом з тим, суд встановив, що згідно з розділом Строки та умови поставки Договору від 04.08.2022 № 08-2022/1 сторонами погоджено, що відправником товару може бути третя сторона, вказана в товаросупровідних документах.

Крім того, згідно з актуальними станом на дату подання митної декларації роз`ясненнями Держмитслужби України № 11/2-10.10/15938-ЕП від 13.12.2010 Щодо однозначного розуміння поняття "виробник товарів", при внесенні до митної декларації відомостей під поняттям "виробник товарів" слід розуміти особу, яка заявляє про себе як про виробника товару, розміщуючи на товарі та/або на упаковці чи супровідних документах, що разом з товаром передаються споживачеві, своє найменування (ім`я), торговельну марку або інший елемент, який ідентифікує таку особу, незалежно від того, чи виготовляє ця особа товар безпосередньо, чи такий товар виготовляється на її замовлення.

Суд встановив, що в товаросупровідних документах, а саме в рахунку-фактурі UA2010-1 від 20.10.2023, в рахунку-проформі UA2010-1 від 20.10.2023 постачальник Кото Industry LLC відобразив наявність фірмового знаку Hyundai. Як ствердив позивач, а відповідач не заперечив, відповідно до долучених декларантом до митного оформлення фотографій пакувального матеріалу (картонних коробок) товарів, що імпортуються, на них наявний напис Кото Industry LLC. За таких обставин суд погоджується із доводами позивача, що декларантом заявлені відомості про виробника товару відповідно до роз`яснень центрального органу виконавчої влади з питань митної справи.

Також у спірному рішенні відповідач зазначає, що відповідно до умов зовнішньоекономічного договору (контракту) від 04.08.2022 №08-2022/11 поставка товарів здійснюється після отримання замовлення, однак до митного оформлення дане замовлення не представлено. Також, зазначено, що продавець відповідає за якість виготовлених ним товарів та контролює усі технічні умови їх виробництва, самостійно вибирає фабрики для виконання замовлення та самостійно відвантажує замовлення.

Суд зауважує, що такий документ як "замовлення" відсутній у переліку документів, обов`язкових для подання при митному оформленні. При цьому, митним органом ні у оскаржуваному рішенні, ні у відзиві на позовну заяву не наведено жодних логічних або обґрунтованих тверджень, які б пояснили, яким чином відповідальність продавця за якість продукції та контроль технічних умов їх виробництва викликає сумніви у дійсності заявленої митної вартості.

Також, суд зазначає, що митниця не наділена повноваженнями на втручання у господарські відносини договірних сторін та тлумачення умов правочинів, а питання оформлення замовлення стосується саме виконання сторонами договірних зобов`язань.

Як на підставу коригування митної вартості товару відповідач зазначає, що відповідно до пункту 1.3 Договору про транспортно-експедиторське обслуговування від 23.06.2022 №390079 під кожне перевезення Клієнт надає експедитору заявку, однак до митного оформлення не надано Заявку на перевезення імпортованого товару.

Однак суд звертає увагу відповідача на те, що заявка на перевезення не впливає на підтвердження витрат позивача на транспортування товарів та не є документом, на підставі якого формується митна вартість товару.

Приймаючи спірне рішення про коригування митної вартості товару, митний орган зазначив, що відповідно до умов пункту 4.1.3. Договору про транспортно-експедиційне обслуговування від 23.06.2022 №390079 за надані послуги з організації та перевезення товару оплата здійснюється впродовж 3 банківських днів з дати виставлення рахунку. До митного оформлення не надано банківських платіжних документів, що підтвердили б виконання умов оплати.

Такий аргумент спростовується дослідженими судом доказами, оскільки суд встановив, що під час процедури митного контролю декларантом листом №21/12/1 від 21.12.2023 надана митному органу платіжна інструкція №254 від 21.12.2023 щодо оплати рахунку на перевезення, відповідно до умов пункту 4.1.3 Договору про транспортно-експедиційне обслуговування від 23.06.2022 №390079.

Також у спірному рішенні відповідач зазначає, що в наданому до митного оформлення документі (Супровідний документ Т1) від 13.12.2023 № 23PL322010NS6CAM01 зазначено номер коносаменту №273635271, який не відповідає номеру коносаменту № HYSF2023100758, зазначеному в графі 44 митної декларації; в супровідному документі Т1 зазначено номер митної декларації країни відправлення № 23PL322010D0584317, який до митного оформлення не надано.

З цього приводу суд звертає увагу на правову позицію, викладену у постанові Верховного Суду від 14.01.2020 у справі № 813/1350/14, за змістом якої експортна митна декларація (документ форми Т1 є експортною митною декларацією) складається експортером, відповідно до вимог законодавства чинного в країні експортера, а покупець товару не відповідає за заповнення митної декларації країни відправлення, яка оформляється у відповідності до законодавства країни відправлення та внесення до неї відповідної інформації.

Таким чином, претензію митного органу до імпортера у означеній частині суд вважає необґрунтованою та безпідставною, враховуючи також ту обставину, що оплата транспортно-експедиційних послуг згідно платіжної інструкції № 254 від 21.12.2023 проведена у сумі 328907,61 грн, що відповідає наявним в матеріалах справи документам.

Крім того, коносамент - це документ, що видається морським перевізником вантажу його відправнику, що засвідчує прийняття вантажу до перевезення і містить зобов`язання доставити вантаж до пункту призначення і передати його одержувачу.

Водночас, суд зазначає, що невірно вказаний номер коносаменту жодним чином не впливає на числові показники митної вартості товару.

Таким чином, суд вважає, що надані позивачем документи кореспондуються між собою та містять чітку, недвозначну і зрозумілу інформацію про товар та його ціну, а отже у сукупності ті відомості, які підтверджують числові значення митної вартості (її складових), й не дають підстав для сумніву щодо повноти та правильності її визначення декларантом.

Також суд наголошує, що саме по собі прирівнювання митним органом цін схожих товарів, без врахування особливостей товарів, їх обсягів та умов постачання, які можуть бути різними, у зв`язку із чим це може впливати і на вартість (ціну) товару, не може вважатися обґрунтованим, адже формування ціни на товар здійснюється з урахуванням різних чинників, таких як ринкові ціни, обсяг партії, вартість і якість сировини, використаної на виготовлення товару, тощо.

Суд погоджується, що наявність у митного органу інформації про ціну подібних чи аналогічних товарів може призвести до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості товарів та ініціювання повної її перевірки, але така інформація аж ніяк не є підставою для прийняття рішення про коригування митної вартості товару, як не є підставою для коригування митної вартості також і відсутність у митних органів інформації щодо вартості операцій щодо ідентичних, подібних (аналогічних) товарів.

За змістом пунктів 2, 4 частини другої статті 55 Митного кодексу України, прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Відповідно, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митної декларації, яка була взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо, та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням другорядних методів.

На підтвердження правомірності коригування митної вартості імпортованих позивачем товарів, відповідач у своєму рішенні не наводить порівняння характеристик оцінюваних товарів та характеристик товарів, ціни яких взяті за основу для коригування митної вартості за резервним методом, що свідчить про порушення останнім частини другої статті 55 Митного кодексу України щодо обґрунтованості прийнятого рішення.

Окрім того, що митний орган обмежився лише прирівненням ціни одного товару до інших, відповідач жодним чином не обґрунтував своє рішення (з огляду на дати поставки, кількість, асортимент якість та умови поставок).

За наведеного, слід визнати, що спірне рішення не відповідає ні вимогам законності, ні вимогам обґрунтованості.

Суд зазначає, що наявність у митного органу інформації щодо іншого рівня товарів, заявлених до митного оформлення, є лише підставою для поглибленого вивчення документів, поданих декларантом до митного оформлення. Але не є самостійною правовою підставою для витребування у декларанта додаткових документів.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду у постанові від 21.10.2021 у справі № 420/4820/19, наявність у митного органу інформації про те, що митна вартість раніше імпортованих товарів, випущених у вільний обіг, не відповідає вартості заявленій позивачем, не може утворити підстав для відмови у визнанні заявленої митної вартості за основним методом.

Суд звертає увагу на те, що митний орган повинен (за наявності підстав) витребувати від декларанта лише ті документи, які дають можливість пересвідчитися у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості товару, а не усі документи, які визначені переліком статті 53 МК України.

Ненадання повного переліку документів може бути підставою для визначення митної вартості товару не за основним методом лише тоді, коли подані декларантом документи є недостатніми чи такими, що у своїх сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товару, митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товару є непідтвердженими та чому з наданих документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого числового показника.

Вказане вище свідчить про те, що митний орган не мав жодних правових підстав для зобов`язання декларанта надавати додаткові документи.

Щодо коригування митної вартості товару на підставі митних декларацій товар №1 МД ВІД 08.02.2023 №UA204060/2023/000972 - 6,25 USD/кг, товар №2 МД від 08.02.2023 №UA204060/2023/000972 - 6,26 USD/кг, то суд констатує, що навіть наявність у автоматизованій системі аналізу та управління ризиками інформації про те, що подібний товар у попередні періоди розмитнювався за більшою вартістю, ніж задекларована декларантом, за відсутності інших визначених законом підстав, що обумовлюють межі і способи здійснення митним органом контролю митної вартості, не утворює підстав для відмови у визнанні заявленої декларантом митної вартості за основним методом та її визначенні за другорядними методами, оскільки торгові відносини є різноманітними, здійснюються на принципах автономії волі та свободи договору, при цьому безліч обставин можуть впливати на їх ціну (характеристика товару, виробник, торгова марка, умови і обсяги постачань, сезонність, наявність знижок тощо), що безпосередньо не свідчить про наявність порушень із боку декларанта, і не призводить до автоматичного збільшення митної вартості товарів, адже законодавство таких підстав прямо не встановлює, тому не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару.

Аналогічний висновок висловлено Верховним Судом у постанові від 05.05.2022, справа № 2040/6019/18.

Крім того, у постанові Верховного Суду від 30.10.2018 у справі № 826/25605/15 міститься правовий висновок про те, що ненадання декларантом запитуваних митним органом документів, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товару за першим методом, не є достатнім для висновку про наявність підстав для застосування митним органом іншого методу визначення митної вартості.

У ході розгляду справи суд надав оцінку усім обставинам справи, котрі мають юридичне значення для правильного вирішення спору та здатні вплинути на його результат.

За наведеного, суд доходить висновку, що посилання відповідача на те, що поданий позивачем пакет документів для митного оформлення є неповним та містить розбіжності, не відповідає фактичним обставинам справи, що є підставою для скасування рішення про коригування митної вартості товарів №UA204060/2023/000039/2 від 21.12.2023.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідачем не доведено правомірності оскаржуваних рішень про коригування митної вартості товарів та карток відмови у порядку статті 77 КАС України, а тому права та інтереси позивача підлягають судовому захисту шляхом визнання протиправними і скасування таких рішень суб`єкта владних повноважень.

За правилами частини першої статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Приписами частини першої та третьої статті 132 КАС України визначено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані документи, що свідчать про оплату витрат, пов`язаних із залученням перекладача, оформлені у встановленому законом порядку. Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на залучення перекладача, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Послуги із офіційного перекладу долучених до справи документів з англійської, польської та китайської мови на українську мову були надані позивачу ПП Бюро перекладів АДВАНС. На підтвердження отриманих послуг позивачем надано суду рахунок №01-24 від 15.01.2024 за перекладацькі послуги, всього на суму 3750,00 грн; платіжну інструкцію №273 від 15.01.2024 на суму 3750,00 грн із призначенням платежу: Оплата за послуги перекладу згідно рахунку №01-24 від 15.01.2024 без ПДВ.

Також, за подання цього позову сплачено судовий збір в сумі 4694,71 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № 274 від 15.01.2024.

Враховуючи наведене, судові витрати позивача по сплаті судового збору та послуг із перекладу документів підлягають стягненню за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень - Рівненської митниці.

Керуючись статтями 241-246, 255, 257-262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРДЖІ СОРС" до Рівненської митниці задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №UA204060/2023/000039/2 від 21.12.2023.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ЕНЕРДЖІ СОРС за рахунок бюджетних асигнувань Рівненської митниці судові витрати по сплаті судового збору в сумі 4694,71 грн.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ЕНЕРДЖІ СОРС за рахунок бюджетних асигнувань Рівненської митниці судові витрати, пов`язані із перекладом документів, в сумі 3750,00 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повний текст рішення складений 10 лютого 2025 року

Учасники справи:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРДЖІ СОРС" (вул. Новопирогівська, 56,м. Київ,03045, ЄДРПОУ/РНОКПП 44570521)

Відповідач - Рівненська митниця (вул. Соборна, буд. 104,м. Рівне,Рівненська обл.,33028, ЄДРПОУ/РНОКПП 43958370)

Суддя Н.О. Дорошенко