Ухвала

від 06.02.2025 по справі 580/22/25

ЧЕРКАСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

06 лютого 2025 року Справа № 580/22/25 м. Черкаси Черкаський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Янківської В.П., розглядаючи у письмовому провадженні в спрощеному позовному провадженні без виклику сторін в приміщенні суду адміністративну справу за позовом приватного підприємства Медіт-Сервіс до Виконавчого комітету Черкаської міської ради про скасування рішень,

встановив:

03 січня 2025 року до Черкаського окружного адміністративного суду надійшов позов приватного підприємства Медіт-Сервіс до Виконавчого комітету Черкаської міської ради, в якому позивач просить:

1) скасувати як незаконне рішення Виконавчого комітету Черкаської міської ради від 24.12.2024 р. № 1782 Про визнання переможцем конкурсу з перевезення пасажирів на автобусному маршруті загального користування у м. Черкаси за об`єктом конкурсу №1, щодо визнання ТОВ ЕПІТРАНС переможцем конкурсу з перевезення пасажирів на автобусному маршруті загального користування №4 Вул. Петра Дорошенка - вул. Генерала Момота у м. Черкаси;

2) визнати нечинним адміністративний договір на перевезення пасажирів автомобільним транспортом на автобусному маршруті загального користування №4 Вул. Петра Дорошенка - вул. Генерала Момота терміном 5-ть років, який укладений виконавчим комітетом Черкаської міської ради та ТОВ ЕПІТРАНС на підставі рішення відповідача від 24.12.2024 р. № 1782 Про визнання переможцем конкурсу з перевезення пасажирів на автобусному маршруті загального користування у м. Черкаси за об`єктом конкурсу №1.

Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 08.01.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження у вказаній справі.

Представник позивача подав до суду клопотання, в якому просить витребувати у ТОВ «Дозор Україна» (10029, м. Житомир, вул. Лесі Українки, 43/А) та виконавчого комітету Білоцерківської міської ради (09100, Київська обл., м. Біла Церква, вул. Ярослава Мудрого, 15) письмові відомості щодо факту використання (експлуатації) ТОВ «ЕПІТРАНС» або ТОВ «Транссіті» на автобусному маршруті №22 в м. Біла Церква, а також на інших автобусних маршрутах (або інших відомих автобусних маршрутах) упродовж II півріччя 2024 року автобусів марки «VDL AMBASSADOR 200», д.н. НОМЕР_1 , «VDL AMBASSADOR 200», д.н. НОМЕР_2 . «VDL AMBASSADOR 200», д.н. НОМЕР_3 . «VDL AMBASSADOR 200». д.н. НОМЕР_4 , «VDL AMBASSADOR 200», д.н. НОМЕР_5 , «VDL AMBASSADOR 200», д.н. НОМЕР_6 . «VDL AMBASSADOR 200». д.н. НОМЕР_7 . «VDL AMBASSADOR 200». д.н. НОМЕР_8 . «VDL AMBASSADOR 200». д.н. НОМЕР_9 за даними спеціально облаштованих на цих автобусах GPS-трекерів та з інших офіційних джерел ТОВ «Дозор Україна» (договорів, актів тощо) та витребувати у виконавчого комітету Черкаської міської ради документи (рішення та протоколи) щодо повноважень Конкурсного комітету з визначення переможців на маршрутах загального користування Черкаського МВК та його персональний склад, з метою залучення вказаного суб`єкта владних повноважень в якості співвідповідача.

Крім того, представник позивача просить проводити судовий розгляд адміністративної справи №580/22/25 за участі уповноважених представників сторін.

Розглянувши клопотання представника позивача про витребування доказів, суд дійшов висновку про відмову у його задоволенні з огляду на таке.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 80 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений в частинах другій та третій статті 79 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.

Згідно ч. 3 ст. 80 КАС України, про витребування доказів за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи, або про відмову у витребуванні доказів суд постановляє ухвалу.

Суд зазначає, що у матеріалах справи достатньо тих доказів, які надані сторонами для з`ясування всіх обставин у справі та прийняття законного і обгрунтованого рішення.

Отже, дослідивши клопотання позивача про витребування доказів, враховуючи предмет спору та наявні в матеріалах справи відомості щодо спірних правовідносин та їх правового регулювання, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення вказаного клопотання.

Щодо клопотання представника позивача про розгляд справи за участі уповноважених представників сторін, суд зазначає таке.

Частиною 6 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін: 1) у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу; 2) якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.

Суд зазначає, що представником позивача не наведено посилань на обставини, які можливо з`ясувати, та які докази на їх підтвердження чи спростування може бути надано лише в судовому засіданні. Також не підтверджено неможливість надання пояснень та доказів в межах спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

При цьому, суд також зазначає, що практика Європейського суду з прав людини, яка в силу положень статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" є джерелом права, з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах в контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не у кожному випадку (рішення від 08.12.1983 у справі "Ахеп v. Germany", рішення від 25.04.2002 у справі "Varela Assalino contre le Portugal"). Так, y випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, то розгляд письмових заяв, на думку Європейського суду з прав людини, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Заявник (ні в одній із зазначених справ) не надав переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання. Зрештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.

Суд звертає увагу на те, що розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими Кодексом адміністративного судочинства України для розгляду справи за правилами загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у главі 10 зазначеного кодексу, з усіма правами, наданими сторонам Кодексом адміністративного судочинства України.

Також, положення Кодексу адміністративного судочинства України гарантують права учасників справи безпосередньо знайомитись з матеріалами справи, зокрема, і з аргументами іншої сторони та інших учасників та реагувати на ці аргументи відповідно до процесуального законодавства.

Згідно з частиною 8 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

При цьому, суд звертає увагу на те, що згідно з частиною 2 статті 76 Кодексу адміністративного судочинства України питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Водночас, відповідно до частини 1 статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Таким чином, обов`язок суду здійснити безпосереднє, всебічне, повне та об`єктивне дослідження доказів по справі не залежить ні від виду провадження, в якому розглядається адміністративна справа, ні від проведення судового засідання.

Характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін.

Враховуючи те, що характер спірних правовідносин та предмет доказування не вимагають проведення судового засідання, в задоволенні клопотання представника позивача слід відмовити.

Керуючись статтями 80, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ухвалив:

У задоволенні клопотання про витребування доказів відмовити.

У задоволенні клопотання представника відповідача про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та не може бути оскаржена окремо від рішення суду.

СуддяВалентина ЯНКІВСЬКА