Ухвала

від 10.02.2025 по справі 640/18567/20

ЧЕРКАСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

10 лютого 2025 року Справа № 640/18567/20 м. Черкаси Черкаський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Рідзеля О.А., розглядаючи за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом приватного підприємства Дубекспо до Головного управління ДПС у м. Києві, третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві про стягнення коштів,

ВСТАНОВИВ:

21.01.2025 у Черкаський окружний адміністративний з Київського окружного адміністративного суду на виконання Закону України Про внесення змін до пункту 2 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду надійшла справа за позовом приватного підприємства Дубекспо (далі позивач) до Головного управління ДПС у м. Києві (далі відповідач), в якій позивач просить стягнути з відповідача на користь позивача інфляційні витрати у розмірі 541562,00 грн., боргові за користування коштами в сумі 160158,46 грн.

Ухвалою від 27.01.202 суд прийняв справу до свого провадження та вирішив її розгляд здійснювати за правилами спрощеного провадження.

07.02.2025 суду надійшло клопотання представника Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві про розгляд справи за правилами загального позовного провадження. Клопотання мотивоване складністю справи та її значенням для третьої особи.

Ознайомившись із матеріалами справи, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення вказаного клопотання, з огляду на таке.

Відповідно до частин 1, 2, 3 ст.12 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного). Спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.

Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.

Відповідно до ч.2 ст.257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

Заявлений позивачем спір не входить до виключного переліку справ, які мають бути розглянуті виключно за правилами загального позовного провадження відповідно до ч.4 ст.12 КАС України.

Крім того, фактичні обставини встановлюються на підставі доказів.

Однак, згідно з вимогами ч.2 ст.72 КАС України усні пояснення сторін не є засобом доказування.

Частинами 1, 2 ст.72 КАС України встановлено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Відповідно до ч.2 ст.74 КАС України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Отже, перевірку доводів та аргументів учасників, встановлення фактичних обставин спору, які мають значення для правильного вирішення спору, можливо встановити виключно на підставі письмових доказів. Тобто спірні обставини можуть бути підтверджені письмовими доказами, які у т.ч. суд витребовує під час здійснення підготовки справи до судового розгляду в порядку дотримання принципу офіційного з`ясування всіх обставин спору.

Викладені в позовній заяві та заявах по суті доводи та аргументи дозволяють суду встановити правову позицію без виклику учасників у судове засідання.

На підставі ч.3 ст.257 КАС України при вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: значення справи для сторін; обраний позивачем спосіб захисту; категорію та складність справи; обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; кількість сторін та інших учасників справи; чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

З огляду на вимоги ст.ст.12, 257 КАС України, враховуючи характер спірних правовідносин, зміст заявлених позовних вимог та предмету доказування, обсяг наданих доказів, відсутні підстави для розгляду справи за правилами загального позовного провадження для повного та всебічного встановлення обставин справи.

Європейський суд з прав людини (далі ЄСПЛ) неодноразово у рішеннях зазначає, що гарантія публічного характеру провадження у судових органах у контексті пункту 1 статті 6 Конвенції свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не в кожному випадку (рішення від 08 грудня 1983 року у справі Axen v. Germany (Аксен проти Німеччини), заява № 8273/78; рішення від 25 квітня 2002 року у справі Varela Assalino v. Portugal (Варела Ассаліно проти Португалії), заява № 64336/01). Так, у випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, розгляд письмових заяв, на думку ЄСПЛ, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Зрештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.

Також у рішенні від 19 квітня 2007 року у справі «Vilho Eskelinen and others v. Finland» ЄСПЛ зазначив, що заявники не були позбавлені можливості вимагати усний розгляд справи, хоча приймати рішення про необхідність його проведення належало суду (mutatis mutandis, справа «Мартіні» (Martinie). Адміністративні суди вказали на причини непроведення усного розгляду. Оскільки заявникам була надана значна можливість висувати свої доводи у письмовій формі і коментувати зауваження, подані іншою стороною, Суд вважає, що вимоги справедливості судового розгляду були дотримані і дозволили не проводити усного слухання. Таким чином, порушення пункту 1 статті 6 Конвенції у зв`язку з непроведенням усного розгляду справи не мало місця.

Тому суд дійшов висновку, що клопотання представника Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві про розгляд справи за правилами загального позовного провадження не є обґрунтованим та не підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст.2-12, 72-76, 243, 248, 259-263 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

1. Залишити без задоволення клопотання представника Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві від 07.02.2025 (вх. від 07.02.2025 №6538/25) про розгляд за правилами загального позовного провадження справи за позовом приватного підприємства Дубекспо до Головного управління ДПС у м. Києві, третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві про стягнення коштів.

2. Копію ухвали направити учасникам спору.

3. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

СуддяОлексій РІДЗЕЛЬ