Ухвала

від 20.01.2025 по справі 757/33206/15-к

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 січня 2025 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3

за участі секретаря ОСОБА_4

представника ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві апеляційну скаргу представника ТОВ " Барок " ОСОБА_5 на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 10 вересня 2015 року,

в с т а н о в и л а :

Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 10.09.2015 задоволено клопотання слідчого слідчої групи Головного слідчого управління Генеральної прокуратури України ОСОБА_6 та накладено арешт із забороною відчуження та зміни меж земельних ділянок на території Софіївсько-Борщагівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області, що мають наступні кадастрові номери: 3222486200:02:001:5004, 3222486200:02:001:5052, 3222486200:02:001:5053, 3222486200:02:001:5054, 3222486200:02:001:5055, 3222486200:02:001:5056, 3222486200:02:001:5057, 3222486200:02:001:5058, 3222486200:02:001:5059, 3222486200:02:001:5060, 3222486200:02:001:5110, 3222486200:02:001:5111, 3222486200:03:004:5469, 3222486200:03:004:6032, 3222486200:03:004:6039, 3222486200:03:004:6040, 3222486200:03:004:6041, 3222486200:03:004:6042, 3222486200:03:004:6043, 3222486200:03:004:6053, 3222486200:03:004:6054, 3222486200:03:004:6055, 3222486200:03:006:5017, 3222486200:03:006:5031, 3222486200:03:006:5032, 3222486200:03:006:5033, 3222486200:03:006:5034, 3222486200:03:006:5035, 3222486200:03:006:5036, 3222486200:03:006:5037, 3222486200:03:006:5064, 3222486200:03:006:5068, 3222486200:03:006:6046, 3222486200:03:007:5205, 3222486200:03:007:5206, 3222486200:03:007:5207, 3222486200:03:007:5211, 3222486200:03:007:5212, 3222486200:03:007:5213,

---

Справа № 757/33206/15-к Слідчий суддя - ОСОБА_7

Апеляційне провадження № 11-сс/824/156/2025 Суддя-доповідач - ОСОБА_1

3222486200:03:007:5214, 3222486200:03:007:5215, 3222486200:03:007:5216, 3222486200:03:007:5217, 3222486200:03:007:5219, 3222486200:03:007:5220, 3222486200:03:007:5221, 3222486200:03:007:5222, 3222486200:03:007:5223, 3222486200:03:007:5224, 3222486200:03:007:5225, 3222486200:03:007:5226, 3222486200:03:007:5227, 3222486200:03:007:5228, 3222486200:03:007:5231, 3222486200:03:007:5243, 3222486200:03:007:5244, 3222486200:03:007:5245, 3222486200:03:007:5246, 3222486200:03:007:5247, 3222486200:03:007:5248, 3222486200:03:007:5249, 3222486200:03:007:5250, 3222486200:03:007:5251, 3222486200:03:007:5252, 3222486200:03:007:5253, 3222486200:03:007:5254, 3222486200:03:008:5362, 3222486200:03:009:5075, 3222486200:03:009:5076, 3222486200:03:009:5100, 3222486200:03:009:5101, 3222486200:03:009:5103, 3222486200:03:009:5105, 3222486200:03:009:5109, 3222486200:03:009:5128, 3222486200:03:009:5129, 3222486200:03:009:5130, 3222486200:03:009:5134, 3222486200:03:009:5135, 3222486200:03:009:5137, 3222486200:03:009:5235, 3222486200:03:009:5236, 3222486200:03:010:5153, 3222486200:03:010:5154, 3222486200:03:010:5216, 3222486200:03:010:5234, 3222486200:03:010:5235, 3222486200:03:010:5236, 3222486200:03:010:5237, 3222486200:03:010:5238, 3222486200:03:010:5239, 3222486200:03:010:5240, 3222486200:03:010:5241, 3222486200:03:010:5271 (3222486200:03:010:5245), 3222486200:03:010:5272 (3222486200:03:010:5242), 3222486200:03:010:5273 (3222486200:03:010:5246), 3222486200:03:010:5274 (3222486200:03:010:5244), 3222486200:03:010:5275, 3222486200:03:010:5276, 3222486200:03:010:5279, 3222486200:03:010:5280, 3222486200:03:010:5281, 3222486200:03:010:5282, 3222486200:03:010:5283, 3222486200:03:010:5284.

Не погоджуючись із зазначеною ухвалою, представник ТОВ " Барок " ОСОБА_5 07.08.2024 подав апеляційну скаргу, в якій просив поновити строк апеляційного оскарження, скасувати ухвалу слідчого судді в частині накладення арешту із забороною відчуження та зміни меж, на земельну ділянку на території Софіївсько-Борщагівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області, із кадастровим номером 3222486200:03:004:6055, та постановити нову ухвалу, якою відмовити в задоволенні клопотання прокурора в цій частині.

Обгрунтовуючи доводи клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження, захисник зазначав, що ТОВ " Барок " не було відомо про розгляд клопотання про арешт майна, та вперше про існування оскаржуваної ухвали товариству стало відомо 06.08.2024 з інформаційної довідки та реєстру судових рішень.

Посилаючись на незаконність оскаржуваної ухвали, представник власника майна зазначав, що ТОВ " Барок " є добросовісним набувачем та власником земельної ділянки із кадастровим номером 3222486200:03:004:6055, та набуло право власності на зазначену земельну ділянку у порядку, визначеному чинним законодавством.

Правочин, за яким вищезгадана земельна ділянка перейшла у власність ТОВ « БАРОК », є чинним, питання про визнання цього правочину недійсним не ставилося.

Апелянт зазначав, що кримінальне правопорушення відбулося в період 2010-2013 років, та на той час належна ТОВ " Барок " земельна ділянка ще не була сформована, а відтак не може бути предметом кримінального правопорушення.

У клопотанні слідчого не доведено, що земельна ділянка із кадастровим номером 3222486200:03:004:6055 була набута ТОВ « БАРОК » чи будь-якою іншою фізичною або юридичною особою в результаті вчинення кримінального правопорушення, а також не міститься посилання на те, що стосовно ТОВ « БАРОК » існує обґрунтована підозра щодо вчинення їх службовими особами кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, який може бути підставою для застосування до цієї юридичної особи заходів забезпечення кримінального провадження.

В оскаржуваній ухвалі слідчого судді не зазначено власників арештованих земельних ділянок, їх площу та межі, зокрема земельної ділянки, яка має кадастровий номер 3222486200:03:004:6055 і знаходиться за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, село Софіївська-Борщагівка.

20.01.2025 до Київського апеляційного суду надійшов лист голови Печерського районного суду міста Києва від 07.01.2025 № 757/33206/15-к/815/2025 про відсутність можливості направлення на запит Київського апеляційного суду матеріалів судового провадження № 757/33206/15-к за клопотанням слідчого слідчої групи Головного слідчого управління Генеральної прокуратури України ОСОБА_6 про арешт майна, оскільки згідно з Актом № 0087 від 01.09.2020 про вилучення для знищення справ, що не підлягають зберіганню, вказані матеріали були знищені у зв`язку із закінченням строків зберігання. До вказаного листа долучено належним чином завірену копію ухвали слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 10.09.2015 та копію ухвали Апеляційного суду міста Києва суду від 12.07.2018.

Прокурор у судове засідання повторно не прибув, про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги повідомлений належним чином, про поважні причини свого неприбуття не повідомив та клопотань про відкладення судового засідання не подавав.

З урахуванням положень ч. 1 ст. 172, ч. 4 ст. 405 КПК України, заслухавши думку представника ТОВ " Барок " ОСОБА_5 , який не заперечував проти здійснення судового розгляду за наявності лише тих матеріалів судового провадження, які надіслав Печерський районний суд міста Києва, та без участі прокурора, колегія суддів вважає за можливе проводити апеляційний розгляд без участі прокурора та виходячи із наявних у суду апеляційної інстанції матеріалів судового провадження.

Дослідивши апеляційну скаргу та долучену до листа Печерського районного суду міста Києва копію ухвали слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 10.09.2015 про накладення арешту, колегія суддів дійшла висновку, що клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження підлягає задоволенню, а апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 129 Конституції України, однією з основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Згідно ст. ст. 7, 14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" № 1402-VIII від 02.06.2016,кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним законом.

Доступність правосуддя для кожної особи забезпечується відповідно до Конституції України та в порядку, встановленому законами України.

Учасники справи, яка є предметом судового розгляду, та інші особи мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Відповідно до вимог пункту 3 ч. 2 ст. 395 КПК України апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді подається протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Згідно абзацу 2 ч. 3 ст. 395 КПК України, якщо ухвалу слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Згідно з ч. 1 ст. 117 КПК України пропущений із поважних причин строк повинен бути поновлений за клопотанням заінтересованої особи ухвалою слідчого судді, суду.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 113 КПК України, будь-яка процесуальна дія під час кримінального провадження має бути виконана без невиправданої затримки і в будь-якому разі не пізніше граничного строку, визначеного відповідним положенням цього Кодексу.

Строк апеляційного оскарження може бути поновлений, якщо причини його пропуску є поважними.

До поважних причин пропуску строку на апеляційне оскарження належать об`єктивні обставини, що перешкодили поданню апеляційної скарги у визначені законом строки.

Дослідженням матеріалів судового провадження встановлено, що клопотання прокурора про арешт майна розглянуто без виклику та у відсутності власника майна ТОВ " Барок " або його представника, та дані по вручення їм копії оскаржуваної ухвали у матеріалах провадження відсутні.

Як зазначив апелянт, про існування оскаржуваної ухвали стороні захисту стало відомо 06.08.2024.

З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає обгрунтованими доводи представника ТОВ " Барок " ОСОБА_5 про поважність причин пропуску строку апеляційного оскарження ухвали слідчого судді, оскільки матеріали справи не містять інших відомостей щодо дати отримання власником майна або його представником копії оскаржуваної ухвали, а відтак пропущений апелянтом процесуальний строк підлягає поновленню.

Як убачається із наявних матеріалів судового провадження, Головним слідчим управлінням Генеральної прокуратури України проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №12013110000001049 від 17.10.2013 стосовно службових осіб Міністерства аграрної політики та продовольства України , Київської обласної державної адміністрації , Києво-Святошинської районної державної адміністрації Київської області , Державного агентства земельних ресурсів України , Державного підприємства « Науково-дослідний виробничий агрокомбінат «Пуща-Водиця » та інших, які у період 2010-2013 років при наданні згоди на вилучення з постійного користування ДП « НДВАК «Пуща-Водиця » земельних ділянок загальною площею 944,8 га та подальшої передачі вказаних земель у приватну власність вчинили кримінальні злочини, передбачені ч. 4 ст. 190, ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 197-1, ч.ч. 1, 4 ст. 358, ч. 2 ст. 364 КК України.

В ході досудового розслідування встановлено, що службові особи вищевказаних державних органів та установ спільно з іншими невстановленими слідством особами, шляхом шахрайства та зловживання службовими особами своїм службовим становищем, заволоділи правом власності на земельні ділянки, розташовані на території Києво-Святошинського району Київської області, які перебували у постійному користуванні ДП « НДВАК «Пуща-Водиця », незаконно вилучивши їх з користування ДП та оформивши право власності на «підставних» осіб, тобто на громадян, котрі фактично були позбавлені можливості володіти, користуватися і розпоряджатися даною землею, з подальшою зміною суб`єктів власності на свою користь.

09.09.2015 слідчий слідчої групи Головного слідчого управління Генеральної прокуратури України ОСОБА_6 звернувся до слідчого судді Печерського районного суду міста Києва із клопотанням про накладення арешту із забороною відчуження та зміни меж земельних ділянок на території Софіївсько-Борщагівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області, що мають наступні кадастрові номери: 3222486200:02:001:5004, 3222486200:02:001:5052, 3222486200:02:001:5053, 3222486200:02:001:5054, 3222486200:02:001:5055, 3222486200:02:001:5056, 3222486200:02:001:5057, 3222486200:02:001:5058, 3222486200:02:001:5059, 3222486200:02:001:5060, 3222486200:02:001:5110, 3222486200:02:001:5111, 3222486200:03:004:5469, 3222486200:03:004:6032, 3222486200:03:004:6039, 3222486200:03:004:6040, 3222486200:03:004:6041, 3222486200:03:004:6042, 3222486200:03:004:6043, 3222486200:03:004:6053, 3222486200:03:004:6054, 3222486200:03:004:6055, 3222486200:03:006:5017, 3222486200:03:006:5031, 3222486200:03:006:5032, 3222486200:03:006:5033, 3222486200:03:006:5034, 3222486200:03:006:5035, 3222486200:03:006:5036, 3222486200:03:006:5037, 3222486200:03:006:5064, 3222486200:03:006:5068, 3222486200:03:006:6046, 3222486200:03:007:5205, 3222486200:03:007:5206, 3222486200:03:007:5207, 3222486200:03:007:5211, 3222486200:03:007:5212, 3222486200:03:007:5213,

3222486200:03:007:5214, 3222486200:03:007:5215, 3222486200:03:007:5216, 3222486200:03:007:5217, 3222486200:03:007:5219, 3222486200:03:007:5220, 3222486200:03:007:5221, 3222486200:03:007:5222, 3222486200:03:007:5223, 3222486200:03:007:5224, 3222486200:03:007:5225, 3222486200:03:007:5226, 3222486200:03:007:5227, 3222486200:03:007:5228, 3222486200:03:007:5231, 3222486200:03:007:5243, 3222486200:03:007:5244, 3222486200:03:007:5245, 3222486200:03:007:5246, 3222486200:03:007:5247, 3222486200:03:007:5248, 3222486200:03:007:5249, 3222486200:03:007:5250, 3222486200:03:007:5251, 3222486200:03:007:5252, 3222486200:03:007:5253, 3222486200:03:007:5254, 3222486200:03:008:5362, 3222486200:03:009:5075, 3222486200:03:009:5076, 3222486200:03:009:5100, 3222486200:03:009:5101, 3222486200:03:009:5103, 3222486200:03:009:5105, 3222486200:03:009:5109, 3222486200:03:009:5128, 3222486200:03:009:5129, 3222486200:03:009:5130, 3222486200:03:009:5134, 3222486200:03:009:5135, 3222486200:03:009:5137, 3222486200:03:009:5235, 3222486200:03:009:5236, 3222486200:03:010:5153, 3222486200:03:010:5154, 3222486200:03:010:5216, 3222486200:03:010:5234, 3222486200:03:010:5235, 3222486200:03:010:5236, 3222486200:03:010:5237, 3222486200:03:010:5238, 3222486200:03:010:5239, 3222486200:03:010:5240, 3222486200:03:010:5241, 3222486200:03:010:5271 (3222486200:03:010:5245), 3222486200:03:010:5272 (3222486200:03:010:5242), 3222486200:03:010:5273 (3222486200:03:010:5246), 3222486200:03:010:5274 (3222486200:03:010:5244), 3222486200:03:010:5275, 3222486200:03:010:5276, 3222486200:03:010:5279, 3222486200:03:010:5280, 3222486200:03:010:5281, 3222486200:03:010:5282, 3222486200:03:010:5283, 3222486200:03:010:5284.

Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 10.09.2015 задоволено клопотання слідчого слідчої групи Головного слідчого управління Генеральної прокуратури України ОСОБА_6 та накладено арешт із забороною відчуження та зміни меж земельних ділянок на території Софіївсько-Борщагівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області, що мають наступні кадастрові номери: 3222486200:02:001:5004, 3222486200:02:001:5052, 3222486200:02:001:5053, 3222486200:02:001:5054, 3222486200:02:001:5055, 3222486200:02:001:5056, 3222486200:02:001:5057, 3222486200:02:001:5058, 3222486200:02:001:5059, 3222486200:02:001:5060, 3222486200:02:001:5110, 3222486200:02:001:5111, 3222486200:03:004:5469, 3222486200:03:004:6032, 3222486200:03:004:6039, 3222486200:03:004:6040, 3222486200:03:004:6041, 3222486200:03:004:6042, 3222486200:03:004:6043, 3222486200:03:004:6053, 3222486200:03:004:6054, 3222486200:03:004:6055, 3222486200:03:006:5017, 3222486200:03:006:5031, 3222486200:03:006:5032, 3222486200:03:006:5033, 3222486200:03:006:5034, 3222486200:03:006:5035, 3222486200:03:006:5036, 3222486200:03:006:5037, 3222486200:03:006:5064, 3222486200:03:006:5068, 3222486200:03:006:6046, 3222486200:03:007:5205, 3222486200:03:007:5206, 3222486200:03:007:5207, 3222486200:03:007:5211, 3222486200:03:007:5212, 3222486200:03:007:5213,

3222486200:03:007:5214, 3222486200:03:007:5215, 3222486200:03:007:5216, 3222486200:03:007:5217, 3222486200:03:007:5219, 3222486200:03:007:5220, 3222486200:03:007:5221, 3222486200:03:007:5222, 3222486200:03:007:5223, 3222486200:03:007:5224, 3222486200:03:007:5225, 3222486200:03:007:5226, 3222486200:03:007:5227, 3222486200:03:007:5228, 3222486200:03:007:5231, 3222486200:03:007:5243, 3222486200:03:007:5244, 3222486200:03:007:5245, 3222486200:03:007:5246, 3222486200:03:007:5247, 3222486200:03:007:5248, 3222486200:03:007:5249, 3222486200:03:007:5250, 3222486200:03:007:5251, 3222486200:03:007:5252, 3222486200:03:007:5253, 3222486200:03:007:5254, 3222486200:03:008:5362, 3222486200:03:009:5075, 3222486200:03:009:5076, 3222486200:03:009:5100, 3222486200:03:009:5101, 3222486200:03:009:5103, 3222486200:03:009:5105, 3222486200:03:009:5109, 3222486200:03:009:5128, 3222486200:03:009:5129, 3222486200:03:009:5130, 3222486200:03:009:5134, 3222486200:03:009:5135, 3222486200:03:009:5137, 3222486200:03:009:5235, 3222486200:03:009:5236, 3222486200:03:010:5153, 3222486200:03:010:5154, 3222486200:03:010:5216, 3222486200:03:010:5234, 3222486200:03:010:5235, 3222486200:03:010:5236, 3222486200:03:010:5237, 3222486200:03:010:5238, 3222486200:03:010:5239, 3222486200:03:010:5240, 3222486200:03:010:5241, 3222486200:03:010:5271 (3222486200:03:010:5245), 3222486200:03:010:5272 (3222486200:03:010:5242), 3222486200:03:010:5273 (3222486200:03:010:5246), 3222486200:03:010:5274 (3222486200:03:010:5244), 3222486200:03:010:5275, 3222486200:03:010:5276, 3222486200:03:010:5279, 3222486200:03:010:5280, 3222486200:03:010:5281, 3222486200:03:010:5282, 3222486200:03:010:5283, 3222486200:03:010:5284.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Оскільки вищевказана ухвала слідчого судді фактично оскаржена лише в частині накладення арешту із забороною відчуження та зміни меж, на земельну ділянку на території Софіївсько-Борщагівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області, із кадастровим номером 3222486200:03:004:6055, то колегія суддів, відповідно до ч. 1 ст. 404 КПК України, переглядає ухвалу слідчого судді в межах апеляційної скарги, та лише щодо арешту земельної ділянки із кадастровим номером 3222486200:03:004:6055.

Ухвала слідчого судді в частині питання законності та обґрунтованості накладення арешту на інші земельні ділянки колегією суддів не перевіряється.

Предметом апеляційного оскарження є ухвала слідчого судді, яка переглядається, виходячи з тих обставин кримінального провадження, які існували на день її постановлення.

Із висновками слідчого судді суду першої інстанції про наявність підстав для накладення арешту із забороною відчуження та зміни меж, на земельну ділянку на території Софіївсько-Борщагівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області, із кадастровим номером 3222486200:03:004:6055, з метою її збереження як речового доказу, погоджується і колегія суддів апеляційної інстанції.

При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та справедливого рішення слідчий суддя, згідно ст. ст. 94, 132, 173 КПК України, повинен врахувати правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього конфіскації, в тому числі і спеціальної, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб.

Відповідні дані мають міститися і у клопотанні слідчого чи прокурора, який звертається з проханням арештувати майно, оскільки відповідно до ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.

Згідно усталеної практики Європейського Суду з прав людини в контексті вищевказаних положень, володіння майном повинно бути законним (див. рішення у справі «Іатрідіс проти Греції» [ВП], заява N 31107/96, п. 58, ECHR 1999-II). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (див. рішення у справі «Антріш проти Франції», від 22 вересня 1994 року, Series А N 296-А, п. 42, та «Кушоглу проти Болгарії», заява N 48191/99, пп. 49 - 62, від 10 травня 2007 року). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див., серед інших джерел, рішення від 23 вересня 1982 року у справі «Спорронг та Льонрот проти Швеції», пп. 69 і 73, Series A N 52). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див., наприклад, рішення від 21 лютого 1986 року у справі «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства», n. 50, Series A N 98).

У кожному конкретному кримінальному провадженні слідчий суддя, застосовуючи вид обтяження, в даному випадку арешт майна, має неухильно дотримуватись вимог закону. При накладенні арешту на майно слідчий суддя має обов`язково переконатися в наявності доказів на підтвердження вчинення кримінального правопорушення. При цьому закон не вимагає аби вони були повними та достатніми на цій стадії кримінального провадження, однак вони мають бути такими, щоб слідчий суддя був впевнений у тому, що дані докази можуть дати підстави для пред`явлення обґрунтованої підозри у вчиненні того чи іншого злочину. Крім того, наявність доказів у кримінальному провадженні має давати слідчому судді впевненість в тому, що в даному кримінальному провадженні необхідно накласти вид обмеження з метою уникнення негативних наслідків.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Згідно ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

За правилами ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 ч. 2 цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України.

Відповідно до ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддями вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Предметом апеляційного оскарження є ухвала слідчого судді, яка переглядається, виходячи з тих обставин кримінального провадження, які існували на день її постановлення.

Як встановлено під час апеляційного розгляду, слідчий суддя станом на день розгляду клопотання обґрунтовано, у відповідності до вимог ст.ст. 131-132, 170-173 КПК України, задовольнив клопотання слідчого про накладення арешту на земельну ділянку на території Софіївсько-Борщагівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області, із кадастровим номером 3222486200:03:004:6055, із забороною її відчуження та зміни меж, з тих підстав, що вказане майно могло бути предметом кримінального правопорушення та набутим кримінально протиправним шляхом, у встановленому законом порядку визнано речовим доказом у межах кримінального провадження та відповідає критеріям, передбаченим ст. 98 КПК України.

Матеріали провадження свідчать, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою збереження речових доказів.

З огляду на наведене та враховуючи, що слідчим суддею першої інстанції ретельно перевірено майно, на яке слідчий просив накласти арешт і його відношення до матеріалів кримінального провадження, колегія суддів вважає, що слідчий суддя дійшов правильного висновку про наявність правових підстав для задоволення клопотання та накладення арешту на вищевказану земельну ділянку.

Таким чином, колегія суддів вважає, що слідчий суддя наклав арешт на земельну ділянку із кадастровим номером 3222486200:03:004:6055 з дотриманням вимог закону, врахувавши і наслідки від вжиття такого заходу забезпечення кримінального провадження для інших осіб та забезпечивши своїм рішенням розумність і співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.

Викладені в апеляційній скарзі доводи про невідповідність земельної ділянки ознакам речових доказів, є безпідставними, оскільки встановлені органом досудового розслідування фактичні обставини у даному кримінальному провадженні, містять сукупність підстав та розумних підозр вважати, що земельна ділянка із кадастровим номером 3222486200:03:004:6055 могла бути предметом кримінального правопорушення та набута кримінально протиправним шляхом, що згідно ч. 3 ст. 173 КПК України дає підстави для її арешту як речового доказу з метою збереження.

Незастосування в даному випадку заходу забезпечення кримінального провадження може призвести до знищення доказів у провадженні і таким чином позбавить реалізацію мети досудового розслідування та дотримання завдання арешту майна, передбаченого ч. 1 ст. 170 КПК України.

Крім того, слідчий суддя застосував найменш обтяжливий спосіб арешту майна, зазначивши лише заборону відчуження та зміни меж ділянки, який на думку колегії суддів буде достатнім для досягнення завдань такого заходу забезпечення як арешт майна.

Накладення арешту на майно не є припиненням права власності на нього або позбавленням таких прав, а носить тимчасовий характер застосування цього заходу забезпечення кримінального провадження, тому відповідні обмеження є розумними і співмірними з огляду на завдання кримінального провадження.

Майно, яке має ознаки речового доказу, повинно вилучатися та арештовуватися незалежно від того, хто є його власником, у кого і де воно знаходиться, незалежно від того чи належить воно підозрюваному чи іншій зацікавленій особі, оскільки в протилежному випадку не будуть досягнуті цілі застосування цього заходу - запобігання можливості протиправного впливу (відчуження, знищення, приховання) на певне майно, що, як наслідок, перешкодить встановленню істини у кримінальному провадженні.

Арешт майна з підстав, передбачених п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України, по суті являє собою форму забезпечення доказів і є самостійною правовою підставою для арешту майна, не вимагає обов`язкового оголошення підозри у кримінальному провадженні і не пов`язує особу підозрюваного з можливістю арешту такого майна.

Колегія суддів звертає увагу, що слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх належності і допустимості, достатності та взаємозв`язку, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, чи існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення, яка може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження.

У відповідності до змісту ст. 368 КПК України, питання щодо наявності чи відсутності складу кримінального правопорушення в діянні, правильності кваліфікації дій та винуватості особи в його вчиненні, а також оцінка належності та допустимості доказів вирішуються судом під час ухваленні вироку, тобто на стадії судового провадження.

З урахуванням наведеного, доводи апелянта про відсутність у даному кримінальному провадженні доказів на підтвердження обставин вчинення кримінального правопорушення та обгрунтованої підозри, є передчасними та такими, що не спростовують висновки слідчого судді про наявність підстав для накладення арешту на даному етапі досудового розслідування.

Сукупність долучених до клопотання матеріалів та викладені у клопотанні обставини на даному етапі досудового розслідування є достатніми для застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт майна, а питання наявності події та складу кримінального правопорушення, належності та допустимості зібраних у справі доказів, підлягає вирішенню під час судового розгляду справи.

Доводи апелянта про законність набуття ТОВ " Барок " права власності на арештовану земельну ділянку підлягають перевірці та з`ясуванню під час подальшого досудового розслідування.

Посилання захисника на те, що у даному кримінальному провадженні ухвалою Апеляційного суду міста Києва від 12.07.2018 за аналогічних обставин було задоволено апеляційну скаргу та скасовано ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 10.09.2015 у частині накладення арешту на земельну ділянку ТОВ " ЄВРОСЕРВІС " із кадастровим номером 3222486200:03:009:5109, не впливають на правильність висновків колегії суддів. Зазначена апелянтом ухвала суду апеляційної інстанції стосується іншої земельної ділянки, яке не є предметом даного апеляційного розгляду, та викладені у ній висновки не мають преюдиціального значення у даному судового провадженні.

Інші зазначені в апеляційній скарзі доводи не можуть бути безумовними підставами для скасування ухвали слідчого судді.

Істотних порушень вимог КПК України, які б давали підстави для скасування ухвали слідчого судді, колегією не встановлено.

Колегією судів не встановлено порушень слідчим суддею положень ст.ст. 170, 172-173 КПК України, які б слугували підставою для її скасування. Ухвала слідчого судді відповідає вимогам ч. 5 ст. 173, 372 КПК України, та містить у собі підстави та мотиви прийнятого рішення.

З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що слідчим суддею рішення прийнято у відповідності до вимог закону, слідчий суддя при розгляді клопотання з`ясував всі обставини, з якими закон пов`язує можливість накладення арешту на майно, а тому ухвалу слідчого судді необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Ураховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст. 170, 171, 173, 376, 395, 407, 418, 422 КПК України, колегія суддів,

п о с т а н о в и л а:

Поновити представнику ОСОБА_5 , який діє в інтересах ТОВ " Барок ", строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 10 вересня 2015 року.

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_5 , який діє в інтересах ТОВ " Барок " залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 10 вересня 2015 року, - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.

Судді:

---

---

---

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3