Рішення

від 04.02.2025 по справі 403/244/23

УСТИНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №403/244/23 провадження № 2/403/43/25

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 лютого 2025 року с-ще Устинівка

Устинівський районний суд Кіровоградської області в складі:

головуючого судді Атаманової С.Ю.,

при секретарі судового засідання Муляві В.В.,

з участю:

прокурора Семенюк В.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в с-щі Устинівка в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом прокурора - першого заступника керівника Знам`янської окружної прокуратури Кіровоградської області, поданим в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах - Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області, до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: ОСОБА_2 , про конфіскацію у власність держави часток двох земельних ділянок,

В С Т А Н О В И В:

Перший заступник керівника Знам`янської окружної прокуратури Кіровоградської області (далі - прокурор), в інтересах держави звернувся до суду з позовом до відповідача ОСОБА_1 про конфіскацію у власність держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області належних відповідачу: 16/100 частки земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, загальною площею 6,5418 га з кадастровим номером: 3525855100:02:001:0299 та 17/100 частки земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва загальною площею 6,2452 га з кадастровим номером: 3525855100:02:001:0314. Позовні вимоги обгрунтовані тим, що відповідач по справі ОСОБА_1 , будучи громадянкою російської федерації та набувши право власності на зазначені вище частки земельних ділянок у 2016 році, упродовж встановленого законодавством України річного строку не здійснила їх відчуження, що є підставою для припинення її права власності на зазначені вище частки земельних ділянок шляхом їх конфіскації у власність держави згідно положень ст.ст.22, 81, 143, 145 Земельного кодексу України.

В судовому засіданні прокурор підтримала позов в повному обсязі зазначених в позовній заяві вимог та прохала суд їх задоволити. Зазначила про те, що відповідач ОСОБА_1 є громадянкою російської федерації та має у своїй власності дві частки земельних ділянок, перебування яких у її власності заборонено земельним законодавством України, що є підставою для їх конфіскації у власність держави.

Представник позивача ГУ Держгеокадастру у Кіровоградській області в судове засідання не з`явився. Про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином в порядку, передбаченому ст.128 ЦПК України. Згідно з поданим до суду клопотанням від 27 листопада 2024 року прохав задоволити позов прокурора в повному обсязі з огляду на те, що частки земельних ділянок відповідачем до теперішнього часу не відчужені, а тому мають бути конфісковані у власність держави (а.с.101-102). Згідно з поданою до суду 03 лютого 2025 року заявою прохав розглянути справу без його участі за наявними матеріалами (а.с.145).

В судові засідання під час підготовчого провадження та розгляду справи по суті відповідач ОСОБА_1 не з`явилась. Про дату, час та місцерозгляду справибула повідомленаналежним чиномв порядку,передбаченому ч.11ст.128,ч.10ст.187ЦПК України (а.с.97,141). Про причини неявки суд не повідомила. Відзиву на позовну заяву разом з доданими до нього письмовими доказами на обгрунтування своїх заперечень проти позовних вимог прокурора у встановлений судом строк не подала. Заяв та клопотань від відповідача в порядку ст.ст.43, 183 ЦПК України, в тому числі, про розгляд справи за її відсутності чи відкладення судового розгляду, а також в порядку ч.4 ст.206 ЦПК України - про визнання позову, на дату проведення судового засідання по розгляду справи по суті, до суду не надходило.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, ОСОБА_2 в судове засідання по розгляду справи по суті не з`явився. Про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином в порядку, передбаченому ст.128 ЦПК України (а.с.144, 147). Письмових пояснень третьої особи щодо позову до суду не направив. Заяв та клопотань, повязаних із розглядом справи суду не подав.

З огляду на неявку в судове засідання відповідача та третьої особи, як учасників справи, суд, відповідно до положень ч.1 ст.223 ЦПК України, приходить до висновку про можливість розгляду справи по суті в даному судовому засіданні без їх участі.

На виконання вимог п.п.2, 3 ч.3ст.265 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) суд зазначає заяви та клопотання, що подавались під час судового розгляду справи, та процесуальні дії у справі.

Ухвалою суду від 22 листопада 2024 року задоволено подану прокурором заяву про забезпечення позову (а.с.78-81).

Ухвалою суду від 22 листопада 2024 року позовна заява прокурора була прийнята до розгляду з відкриттям провадження у справі та визначенням здійснення розгляду справи за правилами загального позовного провадження (а.с.83-85).

Ухвалою суду від 24 грудня 2024 року на підставі п.3 ч.2 ст.200 ЦПК України закрито підготовче провадження у цивільній справі з призначенням судового засідання по розгляду справи по суті (а.с.123-124).

Заслухавши пояснення прокурора, безпосередньо дослідивши письмові докази по справі, судом встановлені наступні фактичні обставини та визначені відповідно до них правовідносини.

Судом встановлено, що відповідач по справі ОСОБА_1 є громадянкою російської федерації, що підтверджується даними її паспорта (а.с.16).

З наданої Управлінням державної міграційної служби України в Кіровоградській області інформації за №61/5/3/910/нт від 28 січня 2023 року та №52/02-2303ВИХ-23 від 07 квітня 2023 року, вбачається, що відповідач ОСОБА_1 з питань оформлення посвідки на тимчасове або постійне проживання в Україні на території Кіровоградської області не зверталась, її місце проживання зареєстрованим або знятим з реєстраційного обліку на території Кіровоградської області не значиться (а.с.27-28, 41).

Зі змісту інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, сформованої 13 червня 2023 року за №335470527, судом встановлено, що 17 серпня 2016 року була проведена державна реєстрація права спільної часткової власності відповідача ОСОБА_1 на 16/100 частки земельної ділянки з кадастровим номером: 3525855100:02:001:0299, площею 6.5418 га та з цільовим призначенням: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої на території Устинівського району Кіровоградської області, номер відомостей про речове право:16012649. Документом, поданим для державної реєстрації, зазначене свідоцтво про право на спадщину, серія та номер: 894, видане 17 серпня 2016 року державним нотаріусом Бобринецької державної нотаріальної контори Кіровоградської області Дроздовою О.П. (а.с.17-19).

Зі змісту інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, сформованої 09 червня 2023 року за №335133107, судом встановлено, що 17 серпня 2016 року була проведена державна реєстрація права спільної часткової власності відповідача ОСОБА_1 на 17/100 частки земельної ділянки з кадастровим номером: 3525855100:02:001:0314, площею 6.2452 га та з цільовим призначенням: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої на території Устинівського району Кіровоградської області, номер відомостей про речове право: 16012640. Документом, поданим для державної реєстрації, зазначене свідоцтво про право на спадщину, серія та номер: 896, видане 17 серпня 2016 року державним нотаріусом Бобринецької державної нотаріальної контори Кіровоградської області Дроздовою О.П. (а.с.15-16).

Згідно зі свідоцтвом про право на спадщину за заповітом, виданим 18 травня 2016 року державним нотаріусом Бобринецької державної нотаріальної контори Кіровоградської області Дроздовою О.П. та зареєстрованим в реєстрі за №659, третя особа ОСОБА_2 прийняв у спадщину після смерті ОСОБА_3 право власності на 84/100 частки земельної ділянки № НОМЕР_1 площею 6,5418 га, кадастровий номер: 3525855100:02:001:0299 (а.с.21).

Згідно зі свідоцтвом про право на спадщину за заповітом, виданим 18 травня 2016 року державним нотаріусом Бобринецької державної нотаріальної контори Кіровоградської області Дроздовою О.П. та зареєстрованим в реєстрі за №656, третя особа ОСОБА_2 прийняв у спадщину після смерті ОСОБА_3 право власності на 83/100 частки земельної ділянки № НОМЕР_2 , площею 6,2452 га, кадастровий номер: 3525855100:02:001:0314 (а.с.20).

Листом начальника Головного Управління Держгеокадастру у Кіровоградській області від 06 лютого 2023 року за вих.№10-11-0.6-400/2-23 Долинський відділ Знам`янської окружної прокуратури Кіровоградської області було повідомлено про те, що Головне управління в межах своїх повноважень має право звертатись до суду з позовом про конфіскацію земельних ділянок у випадках, визначених законом. Разом з тим, відсутність на рахунках коштів для сплати судового збору унеможливлює здійснення представництва інтересів держави шляхом подання відповідних позовів (а.с.35). Відсутність заперечень Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області щодо здійснення прокурором відповідно до ст.ст.23, 24 Закону України «Про прокуратуру» процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів держави шляхом подання відповідного позову підтверджується листом від 21 лютого 2023 року за вих.№10-11-06/577/2-23 (а.с.36-37).

Листом першого заступника керівника Знам`янської окружної прокуратури Кіровоградської області від 07 червня 2023 року Головне управління Держгеокадастру у Кіровоградській області в порядку ч.4 ст.23 Закону України «Про прокуратуру» було повідомлене про підготовку прокуратурою позовної заяви в інтересах держави, уповноваженим органом якої виступає Головне управління, до ОСОБА_1 про конфіскацію земельної ділянки з кадастровим номером 3525855100:02:001:0299 площею 6,5418 га та земельної ділянки з кадастровим номером 3525855100:02:001:0314 площею 6,2452 га (а.с.44).

Виконуючи приписи ч.1 ст.264, ч.4 ст.265 ЦПК України та даючи оцінку аргументам, наведеним прокурором та позивачем щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову, в тому числі вирішуючи питання про те, чи було порушено право, за захистом якого прокурор звернувся до суду, а також доказам, якими вони підтверджуються, зазначаючи норми права, які були застосовані судом та мотиви їх застосування, суд приходить до наступного висновку.

Щодо наявності підстав для припинення судом права власності відповідача ОСОБА_1 на 16/100 та 17/100 частки двох земельних ділянок шляхом їх конфіскації у власність держави.

Відповідно до ст.14 Конституції України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Відповідно до п.«а» ч.1 ст.80 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) суб`єктами права власності на землю є: громадяни та юридичні особи - на землі приватної власності.

Разом з тим, згідно приписів ч.2 ст.81 ЗК України суб`єктами права власності на землю визнаються також і іноземці та особи без громадянства, які можуть набувати права власності на земельні ділянки несільськогосподарського призначення у разі: придбання їх за договором купівлі-продажу, ренти, дарування, міни, іншими цивільно-правовими угодами; викупу земельних ділянок, на яких розташовані об`єкти нерухомого майна, що належать їм на праві власності та прийняття спадщини.

Землі сільськогосподарського призначення, прийняті у спадщину іноземцями, а також особами без громадянства, протягом року підлягають відчуженню (ч.4 ст.81 ЗК України).

Якщо до особи переходить право власності на земельну ділянку, яка за цим Кодексом не може набуватися нею у власність, ця ділянка підлягає відчуженню її власником протягом року з моменту переходу такого права (ч.1 ст.145 ЗК України).

За змістом ч.1, п.«а» ч.2 ст.22 ЗК України землями сільськогосподарського призначення є землі, надані для виробництва сільськогосподарської продукції та розміщення відповідної виробничої інфраструктури, до яких належать: сільськогосподарські угіддя (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги).

Отже, нормами земельного законодавства України передбачена можливість перебування у власності іноземців (без обмеження даного речового права будь-якими строками) виключно земельних ділянок несільськогосподарського призначення.

Відповідно до ч.1 ст.38 Закону України «Про міжнародне приватне право», який застосовується до питань, які виникають у сфері приватноправових відносин з іноземним елементом, право власності та інші речові права на нерухоме та рухоме майно визначаються правом держави, у якій це майно знаходиться, якщо інше не передбачено законом.

Одночасно з цим нормами ч.1 ст.39 Закону України «Про міжнародне приватне право» встановлено, що виникнення та припинення права власності та інших речових прав визначається правом держави, у якій відповідне майно перебувало в момент, коли мала місце дія або інша обставина, яка стала підставою для виникнення або припинення права власності та інших речових прав, якщо інше не передбачено законом або міжнародним договором України.

Враховуючи, що дві земельні ділянки, про припинення права власності відповідача на 16/100 та 17/100 частки яких прокурором до суду був поданий позов, знаходяться на території України та перебували в Україні, як нерухоме майно, також і на момент прийняття відповідачем ОСОБА_1 спадщини, як обставини, яка стала підставою для подальшого набуття нею права власності на вказані частки земельних ділянок, припинення права власності на них визначається правом України.

Відповідно до п.«е» ч.1 ст.140 ЗК України підставою припинення права власності на земельну ділянку є невідчуження земельної ділянки іноземними особами та особами без громадянства у встановлений строк у випадках, визначених цим Кодексом.

У разі невиконання даної вимоги настають наслідки, передбачені ч.ч.2 та 4 ст.145 ЗК України, а саме: конфіскація земельної ділянки за рішенням суду; продаж земельної ділянки на земельних торгах та виплата колишньому власнику ціни проданої земельної ділянки за вирахуванням витрат, повязаних з її продажем.

Конфіскація, як одна із підстав припинення права власності, передбачена також і п.10 ч.1 ст.346 Цивільного кодексу України.

З огляду на викладене, враховуючи, що відповідач ОСОБА_1 , будучи громадянкою іншої держави (іноземцем) протягом року з дня набуття права власності на 16/100 частки земельної ділянки сільськогосподарського призначення площею 6,5418 га з кадастровим номером: 3525855100:02:001:0299 та 17/100 частки земельної ділянки сільськогосподарського призначення площею 6,2452 га з кадастровим номером: 3525855100:02:001:0314 (тобто з 18 серпня 2016 року і по даний час) не здійснила їх відчуження у встановленому законом порядку, наявними є підстави для припинення права власності відповідача на зазначенні частки та їх конфіскації у власність держави в особі уповноваженого органу.

Щодо наявностіу прокурораповноважень наздійснення представництвау суді інтересів держави в особі Головного управління Держгеокадастру Кіровоградській області.

Положеннями ч.ч.4, 5 ст.56 ЦПК України визначено, що прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача.

За нормами чинного законодавства ГУ Держгеокадастру у Кіровоградській області є територіальним органом Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру, як центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, наділеного відповідними повноваженнями на подання позову про конфіскацію земельної ділянки у випадках, визначених законом (ст.15-1 ЗК України, п.п.42 п.4 Положення про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14 січня 2015 року №15 з наступними змінами).

В свою чергу ГУ Держгеокадастру у Кіровоградській області відповідно до покладених на нього завдань організовує та здійснює державний контроль за використанням та охороною земель усіх категорій та форм власності; подає позов про конфіскацію земельної ділянки у випадках визначених законом (п.п.27, 34 п.4 Положення про Головне управління Держгеокадастру у Кіровоградській області, затверджене наказом Держгеокадастру від 23 грудня 2021 року №603 в редакції наказу від 08 березня 2023 року №85, публічно доступна інформація за посиланням: https://kirovohradska.land.gov.ua/wp-content/uploads/2021/05/документ-№637_0_1-23-id3704080.pdf).

Оскільки на дату звернення прокурора до суду саме ГУ Держгеокадастру у Кіровоградській області є органом, уповноваженим державою на подання позову про конфіскацію земельної ділянки в порядку ч.4 ст.145 ЗК України, прокурор обгрунтовано визначив його позивачем за заявленими до відповідача ОСОБА_1 вимогами про конфіскацію належних їх часток двох земельних ділянок.

Відповідно до ст.131-1 Конституції України прокуратура здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Відповідно до ч.3 ст.23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це відповідного суб`єкта владних повноважень (ч.4 ст.23 Закону України «Про прокуратуру»)

Бездіяльність компетентного органу (нездійснення захисту інтересів держави) означає, що компетентний орган знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, мав повноваження для їхнього захисту, але не подав відповідний позов у розумний строк.Прокурор, звертаючись до суду, повинен обґрунтувати бездіяльність компетентного органу. Для встановлення того, які дії вчинить останній, прокурор до нього звертається до подання позову у порядку, передбаченому статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», фактично надаючи цьому органу можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом перевірки виявлених прокурором фактів порушення законодавства, а також вчинення дій для виправлення цих порушень, зокрема подання позову чи повідомлення прокурора про відсутність порушень, які вимагають звернення до суду (пункти 38-39 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26 травня 2020 року у справі №912/2385/18).

За змістом п.43 зазначеної вище Постанови прокурору достатньо дотримати порядку, передбаченого ст.23 Закону України «Про прокуратуру», і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого незвернення, він повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва у позові.

Матеріали цивільної справи містять належне підтвердження неодноразового звернення прокурора до ГУ Держгеокадастру у Кіровоградській області з приводу вчинення останнім відповідних дій щодо подання позову до суду з метою конфіскації земельних ділянок громадян російської федерації, в тому числі і відповідача ОСОБА_1 , а, отже, і обізнаності позивача, як компетентного органу, про порушення інтересів держави (а.с.29-30, 32-34).

Тривалість невжиття ГУ Держгеокадастру у Кіровоградській області відповідних заходів з метою перевірки повідомленого прокурором факту порушення ОСОБА_1 земельного законодавства та відсутність з його боку будь-яких відповідних дій (подання позову до суду), а саме: з лютого 2023 року по 15 червня 2023 року, свідчать про допущену ним бездіяльність протягом розумного строку.

Позовна заява містить посилання на відомі прокурору причини незвернення ГУ Держгеокадастру у Кіровоградській області до суду з відповідним позовом в інтересах держави, повідомлені останнім у листах від 06 та 21 лютого 2023 року, а саме: «відсутність коштів для на представництво у судах» (а.с.35, 36-37).

Виконання прокурором обов`язку з попереднього повідомлення ГУ Держгеокадастру у Кіровоградській області про його звернення до суду з позовом про конфіскацію належних ОСОБА_1 земельних ділянок підтверджується відповідним повідомленням від 07 червня 2023 року (а.с.44).

Звертаючись до суду з даним позовом, перший заступник керівника Знам`янської окружної прокуратури Кіровоградської області зазначив про те, що таке звернення спрямоване на відновлення законності при вирішенні питання використання успадкованих іноземцями земельних ділянок сільськогосподарського призначення. Недотримання відповідачем вимог законодавства України безумовно порушує публічні інтереси держави, як інституту, який покликаний врегульовати відносини у цій сфері, оскільки стосується як порушення самого порядку набуття та реалізації прав на землю, так і порушення майнових прав держави на володіння і розпорядження земельними ділянками, що потенційно можуть перейти у власність держави.

За огляду на викладене, враховуючи допущену уповноваженим державою органом - ГУ Держгеокадастру у Кіровоградській області бездіяльність у спірних правовідносинах, яка полягає у невжитті заходів, спрямованих на конфіскацію належних відповідачу, як громадянці російської федерації, часток двох земельних ділянок сільськогосподарського призначення, а також дотримання прокурором вимог ст.23 Закону України «Про прокуратуру», суд приходить до висновку про наявність достатніх правових підстав для здійснення прокурором представництва інтересів держави шляхом звернення до суду із даним позовом.

Щодо дотримання принципів правомірного втручання у право мирного володіння відповідачем ОСОБА_1 спірними частками двох земельних ділянок.

Відповідно до ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) передбачено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.

Відповідно до сталої практики Європейського суду з прав людини (зокрема, рішення у справах «Трегубенко проти України» від 02 листопада 2004 року (заява №61333/00), «East/West Alliance Limited» проти України» від 23 січня 2014 року (заява №19336/04)) напрацьовано три критерії, які слід оцінювати на предмет сумісності заходу втручання в право особи на мирне володіння майном із гарантіями ст.1 Першого протоколу до Конвенції, а саме: 1) чи є втручання законним, тобто чи грунтувалось воно на національному законі; 2) чи переслідує воно «суспільний», «публічний» інтерес, тобто легітимну мету; 3) чи є такий захід (втручання в право на мирне володіння майном) пропорційним визначеним цілям (легітимній меті).

Критерій «законності» означає, що втручання держави у право власності особи повинно здійснюватися на підставі закону - нормативно-правового акта, що має бути доступним для заінтересованих осіб, чітким та передбачуваним у питаннях застосування та наслідків дії його норм.

Якщо можливість втручання у право власності передбачена законом, Конвенція надає державам свободу розсуду щодо визначення легітимної мети такого втручання: або з метою контролю за користуванням майном відповідно до загальних інтересів, або для забезпечення сплати податків, інших зборів або штрафів.

Втручання у право власності, навіть якщо воно здійснюється згідно із законом і з легітимною метою, буде розглядатися як порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції, якщо не буде встановлений справедливий баланс між інтересами суспільства, пов`язаними з цим втручанням, й інтересами особи, яка зазнає втручання в її право власності. Отже, має існувати розумне співвідношення (пропорційність) між метою, досягнення якої передбачається, та засобами, які використовуються для її досягнення. Справедливий баланс не буде дотриманий, якщо особа-добросовісний набувач внаслідок втручання в її право власності понесе індивідуальний і надмірний тягар, зокрема, якщо їй не буде надана обґрунтована компенсація чи інший вид належного відшкодування у зв`язку з позбавленням права на майно (рішення ЄСПЛ у справах «Рисовський проти України» від 20 жовтня 2011 року (заява № 29979/04), «Кривенький проти України» від 16 лютого 2017 року (заява № 43768/07)).

Судом встановлено, що позовні вимоги прокурора стосуються припинення права власності відповідача ОСОБА_1 на 16/100 та 17/100 частки двох земельних ділянок сільськогосподарського призначення шляхом їх конфіскації на користь держави у зв`язку з їх невіджученням відповідачем, як громадянкою російської федерації (іноземцем), протягом установленого законом строку (одного року з моменту переходу такого права), що прямо грунтується на нормах ч.4 ст.81, п.«е» ч.1 ст.140, ст.145 ЗК України (зміст яких наведений вище у тексті рішення), тобто втручання держави у право власності відповідача відповідає критерію «законності», оскільки здійснено згідно з приписами національного законодавства, є чітким у своєму формулюванні та передбачуваним у наслідках його застосування (конфіскація у разі невідчуження). За обставинами цієї справи, немає жодних підстав вважати, щовідповідач самостійно чи за допомогою фахівця у галузі права не могла ознайомитися із зазначеними вище нормами та співвіднести чіткі законодавчі заборони з конкретним об`єктом права власності, а також власними діями щодо останнього.

Припинення права власності відповідача на 16/100 та 17/100 часток двох земельних ділянок сільськогосподарського призначення (які вона отримала у порядку спадкування, але всупереч закону не відчужила протягом року) та їх конфіскація у державну власність переслідує легітимну метуконтролю за використанням відповідного нерухомого майна згідно із загальними інтересами для забезпечення його правомірності та обумовлюється особливим правовим режимом цих земельних ділянок, які належать до земель сільськогосподарського призначення та не можуть перебувати у власності іноземців та осіб без громадянства понад визначені законом строки.

За змістом ч.4 ст.145 ЗК України конфісковаа земельна ділянка за рішенням суду підлягає продажу на земельних торгах, а ціна проданої земельної ділянки, за вирахуванням витрат, пов`язаних з її продажем, виплачується колишньому власнику.

Отже, відповідачу ОСОБА_1 внаслідок втручання в її право власності буде надана компенсація (належне відшкодування) у зв`язку з позбавленням права на 16/100 та 17/100 частки двох земельних ділянок, що свідчить про дотримання справедливого балансу між інтересами суспільства та інтересами відповідача, а також про відповідність застосовуваного правового засобу тій легітимній меті, для досягнення якої він використовується. З огляду на викладене, суд приходить до висновку про правомірність втручання держави у право мирного володіння відповідачем ОСОБА_1 належними їй частками двох земельних ділянок сільськогосподарського призначення шляхом їх конфіскації у власність держави.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до ч.1 ст.133, ч.1 ст.141 ЦПК України судові витрати, складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Прокурор звернувся до суду з двома позовними вимогами, за які ним було сплачено судовий збір в загальному розмірі 5368 грн. 00 коп. (по 2684 грн.00 коп. за кожну вимогу майнового характеру), що підтверджується відповідним платіжним інструкціями №866 від 02 травня 2023 року та №1374 від 22 червня 2023 року (а.с.1, 67).

Крім того, за предявлення до суду заяви про забезпечення позову прокурором був сплачений судовий збір в сумі 1342 грн. 00 коп. (а.с.52).

З огляду на викладене, враховуючи задоволення судом позову в повному обсязі та часткове задоволення заяви про забезпечення позову, що не вплинуло на самі види забезпечення позову, визначені прокурором, з відповідача по справі ОСОБА_1 на користь Кіровоградської обласної прокуратури підлягають стягненню судові витрати у виді судового збору в загальному розмірі 6710 грн. 00 коп., які були сплачені прокурором за подання до суду позову в інтересах держави та заяви про забезпечення цього позову, підтверджені належними письмовими доказами по справі.

Інші судові витрати, повязані з розглядом даної справи, передбачені ч.3 ст.133 ЦПК України, відсутні.

Крім того, за змістом ч.ч.7, 8 ст.158 ЦПК України у разі ухвалення судом рішення про задоволення позову заходи забезпечення позову продовжують діяти протягом девяноста днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи. Якщо протягом вказаного строку за заявою позивача (стягувача) буде відкрито виконавче провадження, вказані заходи забезпечення позову діють до повного виконання судового рішення.

Згідно ухвали Устинівського районного суду Кіровоградської області від 22 листопада 2024 року частково задоволено заяву прокурора про забезпечення позову шляхом накладення арешту на 16/100 частки земельної ділянки загальною площею 6,5418 га з кадастровим номером: 3525855100:02:001:0299 та 17/100 частки земельної ділянки загальною площею 6,2452 га з кадастровим номером: 3525855100:02:001:0314 та заборони органам, які проводять державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно, здійснювати будь-які реєстраційні дії щодо цих часток земельних ділянок (а.с.78-81).

Враховуючи викладене, суд вважає необхідним продовжити дію заходів забезпечення позову згідно ухвали суду від 22 листопада 2024 року протягом девяноста днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили.

Керуючись ст.ст.2, 3, 5, 12, 13, 76, 77, 81, 89, 95, 133, 141, 158, 258, 259, 263, 265, 273, 354 ЦПК України, суд,

В И Р І Ш И В:

Позов прокурора - першого заступника керівника Знам`янської окружної прокуратури Кіровоградської області, поданим в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах - Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області, до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: ОСОБА_2 , про конфіскацію у власність держави часток двох земельних ділянок, задоволити повністю.

Конфіскувати у власність держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області 16/100 частки земельної ділянки з цільовим призначенням: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, загальною площею 6,5418 га з кадастровим номером: 3525855100:02:001:0299, державна реєстрація права власності на яку ОСОБА_1 була проведена 17 серпня 2016 року, номер відомостей про речове право: 16012649.

Конфіскувати у власність держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області 17/100 частки земельної ділянки з цільовим призначенням: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, загальною площею 6,2452 га з кадастровим номером: 3525855100:02:001:0314, державна реєстрація права власності на яку ОСОБА_1 була проведена 17 серпня 2016 року, номер відомостей про речове право: 16012640.

Стягнути із ОСОБА_1 накористь Кіровоградськоїобласної прокуратури(ідентифікаційнийкод юридичноїособи вЄдиному державномуреєстрі підприємстві організаційУкраїни:02910025,банк отримувача:Державна казначейськаслужба Україним.Київ,МФО 820172,розрахунковий рахунок:UА848201720343100001000004600),в порядкурозподілу судовихвитрат судовийзбір,сплачений приподачі позовудо суду,в розмірі 6710 грн. 00 коп. (шість тисяч сімсот десять гривень 00 копійок).

Вжиті ухвалою Устинівського районного суду Кіровоградської області від 22 листопада 2024 року заходи забезпечення позову у виді: накладення арешту на 16/100 частки земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва загальною площею 6,5418 га з кадастровим номером: 3525855100:02:001:0299 та 17/100 частки земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва загальною площею 6,2452 га з кадастровим номером: 3525855100:02:001:0314 та заборони органам, які проводять державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно, здійснювати будь-які реєстраційні дії щодо цих часток земельних ділянок, продовжує діяти протягом дев`яноста днів з дня набрання даним рішенням законної сили.

Повне ім`я та найменування учасників справи:

Позивач: Головне управління Держгеокадастру у Кіровоградській області, місцезнаходження: вул.Княгині Ольги, буд.№2 м.Кропивницький, поштовий індекс 25009, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 39767636.

Прокурор, який діє в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах та який має процесуальні права та обов`язки особи, в інтересах якої він діє (позивача): перший заступник керівника Знам`янської окружної прокуратури Кіровоградської області, адреса місцезнаходження: вул.Братів Лисенків, буд.№5 м.Знам`янка Кіровоградської області, поштовий індекс 27400.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса місця проживання, вказана в позовній заяві: АДРЕСА_1 краю російської федерації, зазначений в позовній заяві реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 . Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , адреса місця проживання: АДРЕСА_2 , зазначений в позовній заяві реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Кропивницького апеляційного суду шляхом подання протягом тридцяти днів з дня його проголошення (складення) апеляційної скарги.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повне рішення суду складено 10 лютого 2025 року.

Суддя С.Ю.Атаманова