1Справа № 335/7712/24 2/335/171/2025
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 лютого 2025 року м. Запоріжжя
Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя у складі головуючого судді Крамаренко І.А., за участі секретаря Духняк К.О., представника позивача Фарзаєвої К.А., представника відповідача адвоката Демченко Н.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні, у порядку спрощеного позовного провадження, цивільну справу за позовом Концерну «Міські теплові мережі» до ОСОБА_1 , Товариства з обмеженої відповідальністю «ЗТЛ.» про стягнення заборгованості за послуги з постачання теплової енергії , -
ВСТАНОВИВ:
03.07.2024 Концерн «Міські теплові мережі» (далі за текстом позивач, Концерн "МТМ"), в особі представника Фарзаєвої К.А., через систему «Електронний суд», звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 , Товариства з обмеженої відповідальністю «ЗТЛ.» про стягнення заборгованості за послуги з постачання теплової енергії.
В обґрунтування позовних вимог, з урахуванням уточненої позовної заяви, позивач зазначив, що предметом діяльності Позивача є виробництво теплової енергії, розподілення теплової енергії для обігріву житла, а також побутових потреб населення та підприємств, установ, організацій та її збут та інше. Відповідачу ОСОБА_1 на праві власності належить нежитлове приміщення 87 площею 51,2 кв. м. за адресою: АДРЕСА_1 . Відповідно до договору оренди нерухомого майна №СТ01/01/2022 від 01.01.2022, ТОВ «ЗТЛ.» користується нежитловим приміщенням №87 за вказано адресою з 01.01.2022. Станом на 01.11.2021 Типовий індивідуальний договір №72211281 про надання послуги з постачання теплової енергії за адресою: АДРЕСА_1 , нежитлове приміщення 87, укладений між позивачем та відповідачем ОСОБА_1 . Позивачем було надано послугу з постачання теплової енергії у вищевказану адресу за період з 01.11.2021 по 31.05.2024 на загальну суму 35818,45 грн., яку сплачено не було.
Посилаючись на вимоги чинного законодавства України, які регулюють вказані правовідносини, позивач просить: стягнути з ОСОБА_1 на користь Концерну «Міські теплові мережі» суму грошової заборгованості за надану послугу з постачання теплової енергії за період з 01.11.2021 по 31.12.2021 у розмірі 2473,57 грн.; стягнути солідарно з ОСОБА_1 , ТОВ «ЗТЛ.» на користь Концерну «Міські теплові мережі» суму грошової заборгованості за надану послугу з постачання теплової енергії за період з 01.01.2022 по 31.05.2024 у розмірі 33344,88 грн., та стягнути з відповідачів сплачений судовий збір.
Відповідно до відзиву напозовну заяву поданого відповідачем ОСОБА_1 зазначено, що твердження позивача викладені у позовній заяві не відповідає фактичним обставинам та є хибним. Вказане приміщення № 87 належить відповідачу ОСОБА_1 на праві приватної власності. Користувачем приміщення № 87 на підставі договорів оренди ще з 2016 року є Товариство з обмеженою відповідальністю «ЗТЛ.» (ЄДРПОУ 40392574). Згідно п. 3.2. договору оренди, орендар - товариство «ЗТЛ.» зобов`язаний укласти прямі договори на постачання житлово-комунальних послуг до приміщення № 87, зокрема, і послуг з теплопостачання. Керівником ТОВ «ЗТЛ.» на звернення ОСОБА_1 було повідомлено, що ТОВ «ЗТЛ.» ще у 2016 році було укладено з Концерном «МТМ» прямий договір купівлі-продажу теплової енергії № 202148 від 10.10.2016. В подальшому, на виконання вимог Закону України «Про житлово-комунальні послуги», з листопада 2021 року ТОВ «ЗТЛ.» було укладено з Концерном «МТМ» індивідуальний договір приєднання № 72211281 від 01.11.2021 про надання послуги з постачання теплової енергії, який є чинним до цього часу. Отже, споживачем послуги з теплопостачання до приміщення № 87, яка надається Концерном «МТМ», з 2016 року є ТОВ «ЗТЛ.». На виконання договору № 72211281 від 01.11.2021 Концерном «МТМ» надаються споживачу - ТОВ «ЗТЛ.» послуги з постачання теплової енергії до приміщення № 87 та виставляються рахунки, надаються акти приймання - передачі послуг і періодично проводяться звірки взаєморозрахунків. Таким чином, між Концерном «МТМ» та ТОВ «ЗТЛ.» укладено Індивідуальний договір про надання послуги з постачання теплової енергії № 72211281 від 01.11.2021 на нежитлове приміщення, яке знаходиться за адресою АДРЕСА_1 , який є чинним. З боку ОСОБА_1 жодних дій, передбачених п. 13 Правил, щодо приєднання до умов індивідуального договору приєднання № 72211281 від 01.11.2021 не вчинялось. Відповідно, всі зобов`язання перед Концерном «МТМ» за індивідуальним договором № 72211281 від 01.11.2021 виникають у ТОВ «ЗТЛ.», а не у ОСОБА_1 , оскільки останній жодного відношення до укладання та виконання договору № 72211281 від 01.11.2021 вказаного Концерном «МТМ» у своєму позові, взагалі не має. Отже, за наявності чинного договору приєднання № 72211281 від 01.11.2021 укладеного з ТОВ «ЗТЛ.», Концерн «МТМ» фактично в односторонньому порядку намагається покласти на відповідача ОСОБА_1 зобов`язання щодо сплати заборгованості за послуги, які відповідач ОСОБА_1 взагалі не отримував. Таким чином, враховуючи те, що ОСОБА_1 не є споживачем послуг теплопостачання до приміщення № 87 за адресою: АДРЕСА_1 та не є стороною договору № 72211281 від 01.11.2021 з постачання Концерном «МТМ» теплової енергії до приміщення № 87, просив у задоволенні позовних вимог Концерну «МТМ» - відмовити в повному обсязі.
Ухвалою судді Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 08.07.2024, відкрито провадження у справі за позовом Концерну «Міські теплові мережі» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
23.08.2024 на адресу суду надійшов письмовий відзив відповідача ОСОБА_1 , в якому викладені вищезазначені заперечення.
Ухвалою суду від 02.12.2024, за клопотанням представника позивача, залучено до участі у справі за позовом Концерну «Міські теплові мережі» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послуги з постачання теплової енергії, у якості співвідповідача: ТОВ «ЗТЛ.» (код ЄДРПОУ 40392574).
09.12.2024 представником позивача подана позовна заява (уточнена) про стягнення з ОСОБА_1 , ТОВ «ЗТЛ.» заборгованості за послуги з постачання теплової енергії.
У судовому засіданні представник позивача Фарзаєва К.А. позовні вимоги, з урахуванням уточненої позовної заяви, підтримала та просила їх задовольнити.
Представник відповідача ОСОБА_1 - адвокат Демченко Н.М. у судовому засіданні заперечувала проти задоволення позовних вимог про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 , та просила у цій частині відмовити у їх задоволенні, посилаючись на доводи та обставини, викладені у відзиві на позовну заяву.
Представник ТОВ «ЗТЛ.» у судові засідання не з`явився, повідомлявся належним чином, причини неявки суду не повідомив, правом на подачу відзиву не скористався. Заяв про відкладення розгляду справи або про розгляд справи за його відсутності суду не надав.
Заслухавши думку учасників, дослідивши письмові докази, судом встановлені наступні факти і відповідні їм правовідносини.
Згідно рішення Виконавчого комітету Запорізької міської Ради № 25 від 21.01.2009 року «Про визначення виконавців житлово-комунальних послуг» у м. Запоріжжя, починаючи з 01.01.2009 виконавцем житлово-комунальних послуг для населення, що мешкає у житловому фонді комунальної власності з централізованого опалення, централізованого постачання гарячої води визначено Концерн «Міські теплові мережі» (далі Концерн «МТМ») в будинках, мережі яких безпосередньо приєднані до теплових мереж Концерну «МТМ».
Основною метою діяльності концерну «Міські теплові мережі» є здійснення виробничо-технічної діяльності, спрямованої на надійне та безперебійне забезпечення споживачів тепловою енергією, призначеної для централізованого опалення, одержання прибутку для здійснення діяльності концерну та задоволення на його основі соціально-економічних інтересів трудового колективу концерну.
Статтею 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачене право споживача одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг, при цьому такому праву прямо відповідає визначений пунктом 5 частини третьої статті 7 цього Закону обов`язок споживача оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом. Таким чином, згідно із зазначеними нормами закону споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними.
У постанові Верховного Суду України від 20.04.2016 у справі № 6-2951цс15 зроблено висновок, що «споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними».
Судом встановлено, що відповідачу ОСОБА_1 на праві власності належить нежитлове приміщення №87, загальною площею 51,2 кв.м., розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується Інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 14.04.2023 року (а.с.47), та не заперечується відповідачем ОСОБА_1 .
Правовідносини між позивачем та споживачем в сфері виробництва, транспортування та постачання теплової енергії регулюються Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, Законом України «Про житлово-комунальні послуги», Законом України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання», Законом України «Про теплопостачання», «Правилами користування тепловою енергією», затвердженими Постановою Кабінету Міністрів України від 03.10.2007 за № 1198, а також Правилами надання послуги з постачання теплової енергії і типових договорів про надання послуги з постачання теплової енергії, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України №830 від 21.08.2019, наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України № 315 від 22.11.2018 про затвердження Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг.
02.10.2021 на виконання вимог Закону позивачем на офіційному сайті розміщено індивідуальний договір на послугу з постачання теплової енергії та постачання гарячої води. Вказаний договір є публічним договором приєднання та вважається укладеними, якщо протягом 30 днів з дня опублікування тексту договору співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали відповідний договір з виконавцем комунальної послуги. Умови вказаного договору будуть застосовуватись до співвласників багатоквартирних будинків, а також співвласників в інших будівлях, приміщення в яких є самостійними об`єктами нерухомого майна, відповідно до ч. 8 ст. 14 Закону, які не прийняли рішення про модель організації договірних відносин з виконавцем комунальних послуг, які обрали форму індивідуального договору та до власників індивідуальних (садибних) житлових будинків.
Відповідно до ст. 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
Статтею 634 ЦК України, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору. Договір приєднання може бути змінений або розірваний на вимогу сторони, яка приєдналася, якщо вона позбавляється прав, які звичайно мала, а також якщо договір виключає чи обмежує відповідальність другої сторони за порушення зобов`язання або містить інші умови, явно обтяжливі для сторони, яка приєдналася. Сторона, яка приєдналася, має довести, що вона, виходячи зі своїх інтересів, не прийняла б цих умов за наявності у неї можливості брати участь у визначенні умов договору.
Судом встановлено, що 10.10.2016 укладено Договір №202148 купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді між ТОВ «ЗТЛ.» та Концерном «МТМ», яким визначено, що споживачем є ТОВ «ЗТЛ.», а також відповідні умови надання послуг та їх сплати. (а.с.71-76). Вказаний договір діє до моменту укладення сторонами письмової угоди про його розірвання. (п.10.1 Договору).
01.01.2022 укладено Договір оренди нерухомого майна № СТ01/01/2022 між ОСОБА_1 (Орендодавець) та ТОВ «ЗТЛ.» (Орендар), згідно з умов якого Орендодавець передав Орендарю у строкове платне користування нежитлове приміщення №87, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 51,2 кв.м. Орендар зобов`язався укласти прямі договори на постачання житлово-комунальних послуг, у тому числі, теплопостачання. (п. 3.2. Договору). (а.с. 69-70).
Отже, виходячи з викладеного, суд доходить висновку, що об`єкт нерухомості, а саме нежитлове приміщення № НОМЕР_1 , розташоване за адресою: АДРЕСА_1 перебуває в оренді ТОВ «ЗТЛ.» та з 2016 року має договірні та зобов`язальні правовідносини з Концерном «МТМ», які станом на 01.11.2021 не розірвано, і на вимогу Закону України «Про житлово-комунальні послуги», ТОВ «ЗТЛ.» приєдналося до публічного договору про постачання Концерном «MTM» теплової енергії № 72211281 від 01.11.2021.
Згідно з розрахунком основного боргу та рахунків за надані послуги за договором № 72211281, долученими позивачем до позову, нараховано заборгованість за надані послуги за адресою: АДРЕСА_2 , за період з 01.11.2021 по 31.05.2024 на загальну суму 35 818,45грн. (а.с. 25-46).
Крім того, матеріалами справи підтверджено, що ТОВ «ЗТЛ.», протягом вказаного періоду, за Договором №72211281, отримувало рахунки за постачання теплової енергії, між ТОВ «ЗТЛ.» та Концерном «МТМ» укладалися акти приймання передачі послуг, наданих за цим Договором, укладався акт звіряних взаємних розрахунків, та між ТОВ «ЗТЛ.» та Концерном «МТМ» здійснювалося листування з приводу надання послуг з постачання теплової енергії за Індивідуальним договором №72211281 від 01.11.2021. (а.с.77-109).
Згідно положень Закону України «Про теплопостачання» та Правил користування тепловою енергією, Споживачем є: споживач теплової енергії фізична або юридична особа, яка використовує теплову енергію на підставі до договору (Закон); споживач теплової енергії фізична особа, яка є власником будівлі або суб`єктом підприємницької діяльності, чи юридична особа, яка використовує теплову енергію відповідно до договору (Правила).
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про теплопостачання», теплова енергія товарна продукція, що виробляється на об`єктах сфери теплопостачання для опалення, підігріву питної води, інших господарських і технологічних потреб споживачів, призначена для купівлі-продажу.
Обов`язок укласти договір на постачання теплової енергії покладається відповідно до закону, як на теплопостачальну організацію, так і на споживача теплової енергії.
Основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їхніми виробниками, виконавцями і споживачами, а також їхні права та обов`язки, регулюються Законом України «Про житлово-комунальні послуги».
Відповідно до п. п. 5, 6, 13 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг; індивідуальний споживач - фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об`єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги; споживач житлово-комунальних послуг (далі споживач) індивідуальний або колективний споживач.
Згідно з ч. ч. 2-5, 7 ст. 21 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», виконавець послуги з постачання теплової енергії повинен забезпечити постачання теплоносія безперервно, з гарантованим рівнем безпеки, обсягу, температури та величини тиску.
Параметри якості теплової енергії повинні відповідати нормативним документам у сфері стандартизації.
Постачання теплової енергії для потреб опалення здійснюється в опалювальний період.
Порядок визначення дати початку і закінчення опалювального періоду визначається законодавством.
Постачання теплової енергії на індивідуальні теплові пункти споживачів для потреб опалення та приготування гарячої води здійснюється безперервно, з урахуванням перерв, визначених статтею 16 цього Закону.
Ціною послуги з постачання теплової енергії є тариф на теплову енергію для споживача, який визначається як сума тарифів на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії.
Органи, уповноважені законом встановлювати порядки (методики) формування тарифів на транспортування, постачання теплової енергії, визначають особливості врахування в тарифах на теплову енергію для споживача витрат на утримання та обслуговування теплових пунктів (індивідуальних та центральних) з метою недопущення подвійної компенсації споживачами таких витрат.
Послуга з постачання теплової енергії надається згідно з умовами договору, що укладається з урахуванням особливостей, визначених цим Законом, та вимогами правил надання послуг з постачання теплової енергії, що затверджуються Кабінетом Міністрів України, якщо інше не передбачено законом.
Відповідно до пункту 13 розділу «Порядок надання послуги» Правил надання послуги з постачання теплової енергії, затверджених постановою Кабінету міністрів України від 21 серпня 2019 № 830, фактом приєднання споживача до умов індивідуального договору (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які свідчать про його бажання укласти договір, зокрема надання виконавцю підписаної заяви-приєднання, сплата рахунка за надані послуги, факт отримання послуги.
У разі зміни права власності або користування приміщенням у багатоквартирному будинку, з попереднім власником (користувачем) якого було укладено індивідуальний договір, договір з новим власником (користувачем) вважається укладеним із дня такої зміни. Зміна договору вчиняється в такій самій формі, що і договір, що змінюється.
При цьому обов`язок орендаря нерухомого майна оплачувати комунальні послуги та витрати на утримання цього майна незалежно від укладеного договору у сфері комунальних послуг (хоча умова щодо цього узгоджена сторонами в пункт 3.2. Договору оренди) випливає також з положень Закону України «Про житлово-комунальні послуги» (статті 9, 21), відповідно до яких споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними; факт відсутності договору про надання житлово-комунальних послуг сам по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі.
Відповідно до пункту 11 Договору, обсяг спожитої у будинку послуги визначається як обсяг теплової енергії, спожитої в будинку за показаннями засобів вимірювальної техніки вузла (вузлів) комерційного обліку або розрахунково відповідно до Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затвердженої наказом Мінрегіону від 22 листопада 2018 р. № 315.
Нормами Розділу І Методики визначено, що розподіл між споживачами обсягу спожитих комунальних послуг здійснюється на підставі визначених на розрахункову дату споживання (фактичних, розрахункових або скоригованих (приведених) обсягів комунальної послуги за відповідний розрахунковий період. Розрахунковою датою є останній день розрахункового періоду.
Розподіл обсягів спожитих у будівлі/будинку комунальних послуг здійснюється між споживачами для житлових та нежитлових приміщень (в тому числі приміщень з індивідуальним опаленням, вбудованих, вбудовано-прибудованих або прибудованих приміщень, а також приміщень, які обладнані окремим входом), які є самостійними об`єктами нерухомого майна, не є самостійними об`єктами нерухомого майна, але перебувають у користуванні різних споживачів відповідних комунальних послуг.
Розподіл між споживачами загального обсягу спожитої комунальної послуги у будівлі/будинку за відповідний розрахунковий період (далі - розподіл) здійснюється з урахуванням показань вузлів комерційного та розподільного обліку (теплолічильників, лічильників холодної води, лічильників гарячої води), установлених як у приміщеннях, так і за їх межами, або приладів-розподілювачів теплової енергії, установлених на опалювальних приладах опалюваних приміщень, а в окремих випадках - розрахунково.
Розподіл між споживачами обсягу спожитої у будівлі/будинку теплової енергії на опалення житлових та нежитлових приміщень здійснюється відповідно до Розділу ІІІ Методики.
З досліджених матеріалів справи встановлено, що споживачем послуг Концерну «Міські теплові мережі», наданих до нежитлового приміщення № 87, загальною площею 51,2 кв.м., за адресою: АДРЕСА_1 , є ТОВ «ЗТЛ.», які надавалися Концерном «МТМ» на підставі договору купівлі-продажу теплової енергії № 202148 від 10.10.2016 з додатками, а в подальшому договору про постачання теплової енергії № 72211281 від 01.11.2021.
Неналежним відповідачем є особа, притягнута позивачем як відповідач, стосовно якої встановлено, що вона не повинна відповідати за пред`явленим позовом за наявності даних про те, що обов`язок виконати вимоги позивача лежить на іншій особі - належному відповідачеві.
Таким чином, відповідач ОСОБА_1 не є зобов`язаною за позовною вимогою особою, отже є неналежним відповідачем у справі, оскільки в ході розгляду справи встановлено особу, яка має виконувати вимогу позивача.
Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
За встановлених обставин, суд приходить до висновку, що позовні вимоги Концерну «Міські теплові мережі», які заявлено до неналежного відповідача ОСОБА_1 не підлягають задоволенню.
При цьому, приймаючи до уваги, що досліджені докази, які містяться у матеріалах справи, достатньо підтверджують, що ТОВ «ЗТЛ.» був споживачем теплової енергії за період з жовтня 2016 по травень 2024 року, яка постачалася Концерном „МТМ, на підтвердження яких позивачем надано відповідні докази (за період з 01.11.2021 по 31.05.2024), які даним відповідачем також не спростовано, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача ТОВ «ЗТЛ.» на користь позивача заборгованості за послуги з постачання теплової енергії, які надавалися у нежитлове приміщення №87, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , за період з 01.11.2021 по 31.05.2024, є обґрунтованими, доведеними та такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України, з відповідача ТОВ «ЗТЛ.» на користь позивача підлягають стягненню витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 422,40 грн.
Керуючись ст. ст. 12, 13, 76-82, 89, 141, 258, 259, 263-265, 268, 352, 354 ЦПК України, суд,-
УХВАЛИВ:
Позов Концерну «Міські теплові мережі» до ОСОБА_1 , Товариства з обмеженої відповідальністю «ЗТЛ.» про стягнення заборгованості за послуги з постачання теплової енергії задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗТЛ.» на користь Концерну «Міські теплові мережі» заборгованість за надані послуги з постачання теплової енергії, за період з 01.11.2021 по 31.05.2024, за договором № 72211281, у розмірі 35818,45 (тридцять п`ять тисяч вісімсот вісімнадцять гривень 45 коп.) грн.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗТЛ.» на користь Концерну «Міські теплові мережі» судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2422,40 (дві тисячі чотириста двадцять дві гривні 40 коп.) грн.
В частині позовних вимог Концерну «Міські теплові мережі» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за надані послуги з постачання теплової енергії відмовити.
Повне рішення складено 07 лютого 2025 року.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Запорізького апеляційного суду шляхом подачі у 30-денний строк з дня складення повного судового рішення через Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя, апеляційної скарги.
Позивач: Концерн «Міські теплові мережі» (ЄДРПОУ 32121458, адреса: м. Запоріжжя, вул. Героїв полку «Азов», буд.137);
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_3 );
Відповідач: Товариство з обмеженої відповідальністю «ЗТЛ.» (код ЄДРПОУ 40392574, адреса: м. Запоріжжя, вул. Діагональна, буд.5).
Суддя І.А. Крамаренко
Суд | Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя |
Дата ухвалення рішення | 03.02.2025 |
Оприлюднено | 12.02.2025 |
Номер документу | 125047183 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них надання послуг |
Цивільне
Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя
Крамаренко І. А.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні