Ухвала

від 21.01.2025 по справі 753/1099/25

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/1099/25

провадження № 1-кс/753/269/25

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" січня 2025 р. слідчий суддя Дарницького районного суду міста Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві клопотання прокурора Дарницької окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_3 про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні №12025100020000238 від 15.01.2025 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

Прокурор Дарницької окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді з клопотанням про накладення арешту на майно.

В обґрунтування клопотання зазначив, що в провадженні відділення розслідування злочинів у сфері транспорту слідчого відділу Дарницького УП ГУНП у місті Києві перебувають матеріали кримінального провадження №12025100020000238, відомості про яке внесені 15.01.2025 року, за ознаками злочину, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України.

14.01. 2025 біля 17:50 год. за адресою: м. Київ, вул. Здолбунівська, 1, відбулось зіткнення за участю водія ОСОБА_4 , який керував а/м «DAEWOO LANOS», д.н.з. НОМЕР_1 та водія ОСОБА_5 , який керував а/м «VOLKSWAGEN PASSAT», д.н.з. НОМЕР_2 .

Внаслідок ДТП пасажир «DAEWOO LANOS» ОСОБА_6 отримав травми.

В ході огляду місця пригоди від 14.01.2025 року було встановлено, що на автомобілях марок «DAEWOO LANOS», д.н.з. НОМЕР_1 та «VOLKSWAGEN PASSAT», д.н.з. НОМЕР_2 містяться сліди ДТП. Вказані автомобілі були оглянуті, вилучені та поміщені на майданчик тимчасового утримання ТЗ, за адресою: м. Київ, вул. Г. Хоткевича, 20-Б.

15.01.2025 року автомобіль «DAEWOO LANOS», номер кузова НОМЕР_3 , д.н.з. НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_4 , за адресою: АДРЕСА_1 - визнано речовим доказом в рамках даного кримінального провадження.

15.01.2025 року автомобіль «VOLKSWAGEN PASSAT», номер кузова НОМЕР_4 , д.н.з. НОМЕР_2 , який належить ОСОБА_5 , за адресою: АДРЕСА_2 - визнано речовим доказом в рамках даного кримінального провадження.

В ході проведення досудового розслідування може виникнути необхідність у призначення ряду експертиз для проведення яких потрібно надати експертам зазначений транспортний засіб.

Метою арешту майна є забезпечення збереження речового доказу.

З урахуванням викладеного, з метою забезпечення збереження речового доказу, орган досудового розслідування вважає за необхідне накласти арешт на автомобілі «DAEWOO LANOS», д.н.з. НОМЕР_1 та «VOLKSWAGEN PASSAT», д.н.з. НОМЕР_2 , шляхом позбавлення власників права на відчуження, розпорядження та користування ним.

З огляду на викладене, прокурор просить слідчого суддю накласти арешт на майно - автомобіль «DAEWOO LANOS», номер кузова НОМЕР_3 , д.н.з. НОМЕР_1 , який відповідно до свідоцтва про реєстрацію ТЗ належить ОСОБА_4 , за адресою: АДРЕСА_1 , для забезпечення його зберігання як речового доказу у даному кримінальному провадженні із забороною відчужувати, розпоряджатися та користуватися майном; накласти арешт на майно - року автомобіль «VOLKSWAGEN PASSAT», номер кузова НОМЕР_4 , д.н.з. НОМЕР_2 , який відповідно до свідоцтва про реєстрацію ТЗ належить ОСОБА_5 , за адресою: АДРЕСА_2 , для забезпечення його зберігання як речового доказу у даному кримінальному провадженні, із забороною відчужувати, розпоряджатися та користуватися майном.

У судове засідання прокурор ОСОБА_3 не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, надав до суду заяву, в якій просив клопотання задовольнити та проводити судове засідання без його участі (а.с. 31-33).

У судове засідання власники майна ОСОБА_4 та ОСОБА_5 не з`явились про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, що не перешкоджає розгляду клопотання.

Відповідно до ч. 1 ст. 172 КПК України його неприбуття не перешкоджає розгляду клопотання з урахуванням визначеного законом скороченого строку розгляду клопотання, наслідків не розгляду клопотання, наявності права у власника майна на подачу клопотання про скасування арешту майна у разі його накладення.

Зважаючи на викладене, а також виходячи зі встановлених ч. 1 ст. 172 КПК України строків та засад їх розумності, передбачених ст. 28 КПК України, слідчим суддею визнано можливим прийняти рішення по суті клопотання за відсутності володільця майна на підставі наданих матеріалів.

При цьому, слідчий суддя керується положеннями ч. 1 та ч. 2 ст. 22 КПК України, згідно яких, кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.

Дослідивши клопотання, дослідивши додані до клопотання документи, слідчий суддя приходить до таких висновків.

В силу ст. 16 КПК України позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому КПК України.

Відповідно до ст. 317 ЦК України власникові належить право володіння, користування та розпорядження своїм майном.

Статтею 321 ЦК України визначено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Статтею 41 Конституції України встановлено, що право власності є непорушним, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності.

Наведена конституційна норма гарантує, що позбавлення права власності, невід`ємними складовими частинами якого є володіння, користування та розпорядження об`єктом власності, можливе виключно у випадках та у спосіб, які передбачені відповідними правовими нормами.

Водночас заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження (ч. 1 ст. 131 КПК України).

Відповідно до ч. 2 ст. 131 КПК України одним із заходів забезпечення кримінального провадження з метою досягнення його дієвості є арешт майна.

Застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що: 1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; 2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора; 3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням. (ч. 3 ст. 132 КПК України)

Арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна (ч. 1 ст. 170 КПК України).

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Арешт майна допускається з метою: 1) забезпечення збереження речових доказів, 2) спеціальної конфіскації, 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди (ч. 2 ст. 170 КПК України).

У випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення. Документи є речовими доказами, якщо вони містять ознаки, зазначені в частині першій цієї статті (ст. 98 КПК України).

Статтею 99 КПК України визначено, що документом є спеціально створений з метою збереження інформації матеріальний об`єкт, який містить зафіксовані за допомогою письмових знаків, звуку, зображення тощо відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження. До документів, за умови наявності в них відомостей, передбачених частиною першою цієї статті, можуть належати: (1) матеріали фотозйомки, звукозапису, відеозапису та інші носії інформації (у тому числі комп`ютерні дані). Сторона кримінального провадження, потерпілий, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, зобов`язані надати суду оригінал документа. Оригіналом документа є сам документ, а оригіналом електронного документа - його відображення, якому надається таке ж значення, як документу.

Статтею 169 КПК України передбачено, що тимчасово вилучене майно повертається особі, у якої воно було вилучено: за постановою прокурора, якщо він визнає таке вилучення майна безпідставним; за ухвалою слідчого судді чи суду, у разі відмови у задоволенні клопотання прокурора про арешт цього майна; у випадках, передбачених ч. 5 ст. 171, ч. 6 ст. 173 цього Кодексу; у разі скасування арешту.

Вирішуючи питання про арешт майна, слідчий суддя зобов`язаний урахувати відповідну практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), в якій напрацьовано три головні критерії, які слід оцінювати на предмет відповідності втручання в право особи на мирне володіння своїм майном принципу правомірного втручання, сумісного з гарантіями ст. 1 Першого протоколу, а саме: (а) чи є втручання законним; (б) чи переслідує воно суспільний інтерес; (в) чи є такий захід (втручання в право на мирне володіння майном) пропорційним визначеним цілям та з дотриманням принципу справедливої рівноваги. ЄСПЛ констатує порушення державою ст. 1 Першого протоколу, якщо хоча б одного критерію не буде додержано.

У кожному конкретному кримінальному провадженні слідчий суддя, застосовуючи вид обтяження, в даному випадку арешт майна, має неухильно дотримуватись вимог закону. При накладенні арешту на майно слідчий суддя має обов`язково переконатися в наявності доказів на підтвердження вчинення кримінального правопорушення. При цьому закон не вимагає аби вони були повними та достатніми на цій стадії кримінального провадження, однак вони мають бути такими, щоб слідчий суддя був впевнений у тому, що дані докази можуть дати підстави для пред`явлення обґрунтованої підозри у вчиненні того чи іншого злочину. Крім того, наявність доказів у кримінальному провадженні має давати слідчому судді впевненість у тому, що в даному кримінальному провадженні необхідно накласти вид обмеження з метою уникнення негативних наслідків.

Слідчим суддею з`ясовано, що у провадженні відділення розслідування злочинів у сфері транспорту слідчого відділу Дарницького УП ГУНП у місті Києві перебувають матеріали кримінального провадження №12025100020000238, відомості про яке внесені 15.01.2025 року, за ознаками злочину, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України (а.с. 3).

Відповідно до протоколу огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 14.01.2025 року слідчим відділення розслідування злочинів у сфері транспорту СВ Дарницького УП ГУНП України в місті Києві ОСОБА_7 проведено огляд місця дорожньо-транспортної пригоди в м. Києві по вул. Здолбунівська, буд. 1, в ході якого було вилучено автомобілі «DAEWOO LANOS», д.н.з. НОМЕР_1 та «VOLKSWAGEN PASSAT», д.н.з. НОМЕР_2 , які поміщено на спеціальний майданчик тримання транспортних засобів на вул. Гната Хоткевича 20Б (а.с. 4-12).

Власником автомобіля «DAEWOO LANOS», д.н.з. НОМЕР_1 є ОСОБА_4 , що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_5 (а.с. 15).

Власником автомобіля «VOLKSWAGEN PASSAT», д.н.з. НОМЕР_2 є ОСОБА_5 , що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_6 (а.с. 15).

Відповідно до постанови слідчого відділення розслідування злочинів у сфері транспорту СВ Дарницького УП ГУНП України в місті Києві ОСОБА_7 від 15.01.2025 року транспортний засіб «VOLKSWAGEN PASSAT», д.н.з. НОМЕР_2 визнано речовим доказом у кримінальному провадженні №12025100020000238 від 15.01.2025 року (а.с. 32).

Відповідно до постанови слідчого відділення розслідування злочинів у сфері транспорту СВ Дарницького УП ГУНП України в місті Києві ОСОБА_7 від 15.01.2025 року транспортний засіб «DAEWOO LANOS», д.н.з. НОМЕР_1 визнано речовим доказом у кримінальному провадженні №12025100020000238 від 15.01.2025 року (а.с. 33).

Враховуючи доведеність необхідності арешту майна, є достатні підстави вважати, що транспортні засоби, а саме автомобіль марки «VOLKSWAGEN PASSAT», д.н.з. НОМЕР_2 , який належить ОСОБА_5 та автомобіль марки «DAEWOO LANOS», д.н.з. НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_4 , що були вилучені 14.01.2025 року під час проведення огляду місця дорожньо-транспортної пригоди, в даному випадку мають значення для кримінального провадження, оскільки містять на собі сліди кримінального правопорушення, а тому з метою проведення експертного дослідження, а також для запобігання можливості їх приховування, пошкодження, зникнення, втрати, знищення, використання, відчуження в кримінальному провадженні №12025100020000238 від 15.01.2025 рокує всі підстави для задоволення клопотання про накладення арешту на майно.

Керуючись ст. ст. 170-173, 175, 309, 372 КПК України, -

УХВАЛИВ:

Клопотання прокурора Дарницької окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_3 про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні №12025100020000238 від 15.01.2025 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України - задовольнити.

Накласти арешт на майно, яке було вилучене 14.01.2025 року під час огляду місця дорожньо-транспортної пригоди за адресою: м. Київ, вул. Здолбунівська, 1, а саме на автомобіль «DAEWOO LANOS», номер кузова НОМЕР_3 , д.н.з. НОМЕР_1 , який відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_5 належить ОСОБА_4 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Накласти арешт на майно, яке було вилучене 14.01.2025 року під час огляду місця дорожньо-транспортної пригоди за адресою: м. Київ, вул. Здолбунівська, 1, а саме на автомобіль «VOLKSWAGEN PASSAT», номер кузова НОМЕР_4 , д.н.з. НОМЕР_2 , який відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_6 належить ОСОБА_5 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 .

Ухвала про арешт майна виконується негайно слідчим, прокурором.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Копію ухвали для виконання направити прокурору, заінтересованих осіб проінформувати про накладення арешту, шляхом направлення копії даної ухвали слідчого судді.

Повний текст ухвали складено та проголошено 27.01.2025 року о 15 год. 30 хв.

Слідчий суддя: ОСОБА_1