Ухвала

від 10.02.2025 по справі 675/1345/24

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 лютого 2025 року

м. Хмельницький

Справа № 675/1345/24

Провадження № 11-кп/820/180/25

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Хмельницького апеляційного суду в складі:

головуючої-судді ОСОБА_1 ,

суддів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

з участю секретаря с/з: ОСОБА_4 ,

прокурора ОСОБА_5 ,

захисника ОСОБА_6 ,

засудженого ОСОБА_7

розглянула в режимі відеоконференції у відкритому судовому засіданні в місті Хмельницькому матеріали провадження за апеляційною скаргою засудженого ОСОБА_7 на ухвалу Ізяславського районного суду Хмельницької області від 04 грудня 2024 року,

в с т а н о в и л а:

Ухвалою Ізяславського районного суду Хмельницької області від 04 грудня 2024року клопотання начальника ДУ «Замкова ВК №58» задоволено.

Приведено вирок Краснолиманського міського суду Донецької області від 28 вересня 2015 року, з врахуванням ухвали Ізяславського районного суду Хмельницької області від 14 лютого 2017 року, щодо ОСОБА_7 , засудженого за ч.ч.1, 2 ст.185,ч.3ст.289,70,71ККУкраїни на 12 років позбавлення волі, у відповідність до вимог Закону України «Про внесеннязмін доКодексу Українипроадміністративні правопорушеннята деякихінших законівУкраїни щодопосилення відповідальностізадрібне викраденнячужого майната врегулюваннядеяких іншихпитань діяльностіправоохоронних органів» № 3886-IX від 18 липня 2024 року.

Звільнено засудженого ОСОБА_7 від покарання у виді 1 року позбавлення волі, призначеного за вироком Краснолиманського міського суду Донецької області від 28 вересня 2015 року, з врахуванням ухвали Ізяславського районного суду Хмельницької області від 14 лютого 2017 року, за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.185 КК України, на підставі ч.2 ст.74ККУкраїни у зв`язку із усуненням караності вчиненого ним діяння відповідно до положень Закону України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» № 3886-IX від 18 липня 2024 року.

Постановлено вважати ОСОБА_7 таким, що відбуває покарання, призначене за вироками Краснолиманського міського суду Донецької області від 28 вересня 2015 року та 02 листопада 2015 року, з врахуванням ухвали Ізяславського районного суду Хмельницької області від 14 лютого 2017 року, про визначення порядку застосування покарання за ч.2 ст.185,ч.3ст.289,ч.2ст.393,70ККУкраїни у виді 12 (дванадцяти) років позбавлення волі.

Не погоджуючись з рішенням суду, засуджений подав апеляційну скаргу, в якій просить оскаржувану ухвалу змінити та зарахувати до строку призначеного йому покарання строк відбутого ним покарання у виді 1 (одного) року позбавлення волі.

Свої вимоги аргументує тим, що суд при приведенні вироку Краснолиманського міського суду Донецької області від 28 вересня 2015 року у відповідність до вимог Закону України «Про внесеннязмін доКодексу Українипроадміністративні правопорушеннята деякихінших законівУкраїни щодопосилення відповідальностіза дрібневикрадення чужогомайна таврегулювання деякихінших питаньдіяльності правоохороннихорганів» № 3886-IX від 18 липня 2024 року, неправильно застосував закон про кримінальну відповідальність та не зарахував до покарання строк, який останній відбув за злочин, передбачений ч.1 ст.185 КК України.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду щодо змісту оскарженого судового рішення та суті апеляційних вимог, пояснення засудженого та його захисника на підтримку поданої апеляційної скарги з підстав наведених у ній, думку прокурора про законність оскаржуваного судового рішення, перевіривши матеріали провадження, колегія суддів не знаходить підстав для задоволення апеляційної скарги.

Так, у поданій апеляційній скарзі порушується питання перерахунку строку відбутого засудженим покарання, як попереднього ув`язнення, за вчинений злочин, передбачений ч.1 ст.185 КК України, кримінальна караність якого втратила свою силу у зв`язку із декриміналізацією.

Тобто, засуджений фактично просить зарахувати йому у строк покарання частину відбутого ним покарання за декриміналізований злочин.

Однак, такі вимоги апелянта суперечать закону України про кримінальну відповідальність, а тому є неможливими.

Попереднє ув`язнення, за змістом ст.1 Закону України «Про попереднє ув`язнення», є запобіжним заходом, що в передбачених КПК України випадках застосовується щодо підозрюваного, обвинуваченого і засудженого та закінчується з моменту набрання вироком законної сили.

Відтак строк перебування під вартою в установі виконання покарань засудженої особи, вирок щодо якої набрав законної сили, не є попереднім ув`язненням, а відноситься до порядку відбування покарання.

Таким чином, у вказаний період, правовий режим попереднього ув`язнення на засудженого ОСОБА_7 не розповсюджувався.

Декриміналізація ж кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.185 КК України, яке входить до сукупності злочинів, за які ОСОБА_7 був засуджений вироками Краснолиманського міського суду Донецької області від 28 вересня 2015 року та 02 листопада 2015 року, з врахуванням ухвали Ізяславського районного суду Хмельницької області від 14 лютого 2017 року, змінює лише порядок відбуття ним призначеного покарання і вимагає приведення вироку у відповідність до діючого законодавства на підставі положень ст.74 КК України, що було і зроблено місцевим судом у даному провадженні, яке перебуває на розгляді апеляційного суду.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що ухвала суду є законною та обґрунтованою і підстав для її зміни чи скасування та задоволення апеляційної скарги не вбачає.

Керуючись ст.ст.404,407,419 КПК України, колегія суддів,

п о с т а н о в и л а:

Ухвалу Ізяславського районного суду Хмельницької області від 04 грудня 2024 року щодо ОСОБА_7 залишити без змін, а апеляційну скаргу засудженого без задоволення.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення та оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3