Рішення

від 11.12.2024 по справі 203/3413/24

КІРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа №203/3413/24

Провадження №2/0203/1426/2024

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.12.2024 рокуКіровський районний суд м.Дніпропетровська в залі суду в м.Дніпрі у складі:

головуючого судді Ханієвої Ф.М.,

за участю секретаря судового засідання Клімової Н.А.,

за участі:

представника позивача Патики А.В.,

представників відповідача Гузей Е.М., Гузей В.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) учасників справи цивільну справу за позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Женева-2» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по внескам та обов`язковим платежам співвласників,

ВСТАНОВИВ:

03.07.2024 року до Кіровського районного суду м. Дніпропетровська звернулось Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Женева-2» (далі ОСББ «Женева-2», позивач) з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по внескам та обов`язковим платежам співвласників, в якому позивач просить суд:

- стягнути з ОСОБА_1 на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Женева-2» заборгованість по внескам та обов`язковим платежам співвласників в сумі 39371,21 грн, інфляційні витрати в сумі 1039,66 грн, 3% річних в сумі 671,58 грн, а всього заборгованість в сумі 41082,46 грн.

І. Стислий виклад позицій учасників справи.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначив, що відповідач є співвласником багатоквартирного будинку, в якому створено ОСББ. ОСББ власними силами (шляхом самозабезпечення) здійснює утримання та обслуговування будинку. Відповідач не виконує обов`язків співвласників. На момент звернення позивача до суду у відповідача як власника квартири АДРЕСА_1 перед ОСББ утворилась заборгованість в сумі 39371,21 грн. З огляду на невиконання відповідачем своїх грошових зобов`язань щодо своєчасної оплати внесків на утримання будинку, обґрунтованим є необхідність стягнення з відповідача інфляційних витрат в сумі 1039,66 грн, трьох відсотків річних в сумі 671,58 грн, на загальну суму 41082,45 грн. Також позивач вказав, що рішення загальних зборів співвласників, якими затверджено кошторис та розмір внесків, обов`язкових платежів співвласників є чинними, не скасовані.

З огляду на викладене, позивач звернувся до суду з позовом про стягнення заборгованості по внескам та обов`язковим платежам співвласників.

05.09.2024 року відповідач подала до суду відзив на позов, в якому зазначила, що вона заперечує проти задоволення позовних вимог та просить суд відмовити у їх задоволенні. Так, відповідач не погоджується з тим, що вона повинна сплачувати внески на компенсацію пошкоджень, завданих будинку внаслідок збройної російської агресії, вона не є відповідальною особою за пошкодження будинку, а ухвалені рішення з цього приводу відповідач вважає незаконними. Крім того, квартира відповідача також постраждала, у неї вибиті вікна, компенсації від позивача вона не отримувала, встановлювала вікна за власний рахунок.

16.09.2024 року представник позивача подав до суду відповідь на відзив, в якій зазначив, що після подачі позовної заяви відповідач сплатила додатково 1800,00 грн, які не могли були враховані позивачем під час подання позову. Позивач не підтримує свої позовні вимоги в частині сплачених боржником коштів після подачі позовної заяви. Представник позивача уточнив, що до складу спірної заборгованості входять внески та обов`язкові платежі співвласників, в тому числі на відновлення будинку (місць загального користування), а не завдані збитки, спричинені збройною російською агресією. Дніпровська міська рада не надала ОСББ на відновлення жодної копійки або будь-які державні установи, чи держава. При цьому відповідач в силу закону зобов`язана виконувати рішення загальних зборів як співвласник будинку. Також представник позивача повідомив, що за пошкоджені вікна Дніпровською міською радою співвласникам будинку виплачувалась відповідна компенсація після відповідного звернення, та такі є особистою власністю відповідача, а не спільною власністю співвласників. Тому сплата відповідачем за встановлення вікон у своїй квартирі не є внеском на реконструкцію будинку, а тому не можуть бути зустрічними однорідними вимогами.

Під час судового засідання представник позивача частково підтримав позовні вимоги та просив суд врахувати сплату відповідачем 1800,00 грн спірної заборгованості після звернення позивача до суду, та просив суд врахувати цю суму у складову основного боргу, а розмір інфляційних витрат та 3% річних залишився незмінним.

Представники відповідача заперечували проти задоволення позовних вимог та просили суд відмовити у їх задоволенні, посилаючись на те, що на адресу відповідача не поступало жодного розрахунку щодо необхідності сплати внесків та обов`язкових платежів співвласників. Тому сплата відповідачем платежів не була рівномірною. Відповідач є їх донькою, проживає за кордоном, на момент пошкодження будинку у ньому не проживала. Вона не бажає сплачувати спірні суми щодо відновлення будинку після наслідків бомбардування, хоча платежі за комунальні послуги відповідач не проти оплачувати.

ІІ. Заяви, клопотання. Інші процесуальні дії у справі.

Відповідно до відповіді №687819 від 11.07.2024 року з Єдиного державного демографічного реєстру, відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована за адресою місця проживання: АДРЕСА_2 .

Ухвалою суду від 12.07.2024 року було залишено без руху позовну заяву та надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви.

22.07.2024 року позивач усунув недоліки позовної заяви належним чином та у повному обсязі, надав суду копію платіжної інструкції №522 від 24.06.2024 року зі сплати судового збору на суму 3028,00 грн.

Ухвалою суду від 30.07.2024 року було відкрито провадження в цивільній справі, відмовлено у задоволенні клопотання позивача про призначення справи до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

У судове засідання 11.12.2024 року з`явились всі учасники справи.

Під час судового розгляду справи суд заслухав усні пояснення учасників справи по суті спору, дослідив письмові докази, що містяться в матеріалах справи, та 11.12.2024 року у судовому засіданні було проголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

ІІІ. Фактичні обставини, встановлені судом та зміст спірних правовідносин з посиланням на докази.

Судом встановлено, що відповідно до Відомостей з державного реєстру речових прав, відповідач ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_1 .

Відповідно до загального розрахунку заборгованості відповідача за період з лютого 2023 року по травень 2024 року, наданого позивачем, сума внеску на утримання будинку та прибудинкової території становить 11441,19 грн; внеску на компенсацію витрат з електропостачання становить 1121,18 грн; сума внеску на компенсацію витрат з водопостачання та водовідведення становить 76,84 грн; сума внеску на відновлення будинку становить 33232,00 грн.

Відповідно до розрахунку індексації, 3% річних по квартирі АДРЕСА_3 , за період з лютого 2023 року по травень 2024 року, наданого позивачем, розмір інфляційного збільшення складає 1039,66 грн; сума 3% річних складає 671,58 грн.

Відповідно до Виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, 08.11.2022 року було проведено державну реєстрацію юридичної особи Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Женева-2», код ЄДРПОУ 44844633.

Відповідно до положень Статуту ОСББ «Женева-2», затвердженого установчими зборами співвласників ОСББ, протокол від 31.10.2022 року, ОСББ «Женева-2» створено співвласниками квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку АДРЕСА_4 (п.1 розділу І).

Сплата встановлених загальними зборами об`єднання внесків і платежів, у томі числі відрахувань до ремонтного, резервного фондів у розмірах і в строки, що встановлені загальними зборами об`єднання, є обов`язковою для всіх співвласників (п.7 розділу ІV).

Загальні збори об`єднання можуть прийняти рішення про списання боргів співвласників у разі виконання ними робіт, необхідних для утримання спільного майна, на суму боргу (п. 10 розділу ІV).

Кошти об`єднання, включаючи кошти ремонтного, резервного фондів, витрачаються правлінням згідно з кошторисами, затвердженими загальними зборами співвласників, окремими рішеннями загальних зборів співвласників (п. 11 розділу ІV).

Співвласник зобов`язаний, зокрема, виконувати обов`язки, передбачені статутом Об`єднання; виконувати рішення статутних органів, прийняті у межах їхніх повноважень; не допускати порушення законних прав та інтересів інших співвласників; своєчасно і в повному обсязі сплачувати належні внески, платежі, житлово-експлуатаційні внески, внески за користування місцями загального користування, фактично понесені ОСББ витрати тощо; виконувати передбачені статутними документами обов`язки перед Об`єднанням.

Суду також надано Статут ОСББ в новій редакції, затвердженій загальними зборами співвласників ОСББ протокол №1 від 01.05.2024 року.

Відповідно до нотаріально посвідченого протоколу №1, складеного 31.10.2022 року, установчих зборів співвласників багатоквартирного будинку, що відбулись 15.10.2022 року за місцезнаходженням: АДРЕСА_5 , загальна кількість співвласників багатоквартирного будинку: 333 співвласників.

Відповідно до нотаріально посвідченого протоколу №1, складеного 07.09.2023 року, загальних зборів співвласників багатоквартирного будинку «Женева-2», що відбулись 25.08.2023 року, про затвердження одноразового цільового внеску на відновлювальний капітальний ремонт житлового будинку у розмірі 500,00 грн за 1 кв.м з власників квартир, нежитлових приміщень, комор та власників машиномісць.

По третьому питанню порядку денного: вирішили (рішення прийнято: За 14709,75 кв.м, що становить 60,02% від загальної площі квартир та нежитлових приміщень; проти 2570,60 кв.м, що становить 10,49% від загальної площі квартир та нежитлових приміщень): затвердити одноразовий цільовий внесок на відновлювальний капітальний ремонт житлового будинку у розмірі 500,00 грн за 1 кв.м з власників квартир, нежитлових приміщень, комор, машиномісць, в тому числі з власників майнових прав на нерухоме майно, який необхідно сплатити до 31.10.2023 року; за заявою власника зарахувати добровільно сплачену суму на відновлення ЖК «Женева» до одноразового цільового внеску на відновлювальний капітальний ремонт.

Відповідно до протоколу №1 загальних зборів співвласників багатоквартирного будинку «Женева-2», що відбулись 30.03.2024 року, датою складання 01.05.2024 року, загальними зборами співвласників розглядалось питання, зокрема, про затвердження додаткового цільового одноразового внеску на відновлення будинку (п. 4), та вирішили затвердити додатковий цільовий одноразовий внесок на відновлення будинку (спільного майна) в розмірі 170,00 грн за 1 кв. м, з власників квартир, нежитлових приміщень (в тому числі комор) та машиномісць (паркомісць); внесок сплатити протягом 30 календарних днів з дати його затвердження; голосували за 12828,65 кв. м, що становить 52,34% від загальної площі квартир та нежитлових приміщень, проти 4203,90 кв. м, що становить 17,15% від загальної площі квартир та нежитлових приміщень.

На підтвердження факту проведення робіт з капітального відновлювального ремонту житлового будинку за адресою: АДРЕСА_5 , пошкодженого в результаті ракетного удару 28.07.2023 року, позивач надав суду копії: договору підряду від 14.09.2023 року №14/09/2023-інд, фільтровані виписки з банківського рахунку ОСББ «Женева-2» за період з 01.09.2023 року по 25.04.2024 року.

Відповідач на підтвердження часткової сплати внесків на утримання квартири на користь ОСББ «Женева-2» за період з 03.07.2024 року, 01.08.2024 року, 27.08.2024 року на суми по 600,00 грн кожний, надала суду довідку з банківського рахунку про їх сплату на загальну суму 1800,00 грн.

На підтвердження самостійної поставки та монтажу металопластикових конструкцій відповідач надала суду копію договору на поставку та монтаж №2133 від 22.11.2024 року.

Спірні правовідносини між сторонами виникли з приводу стягнення заборгованості по внескам та обов`язковим платежам.

ІV. Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування.

Частиною 1 ст. 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Частиною 4ст. 319 ЦК Українивстановлено, що власність зобов`язує.

Згідно з ч. 1ст. 322 ЦК України, власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 382 ЦК України, усі власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку є співвласниками на праві спільної сумісної власності спільного майна багатоквартирного будинку. Спільним майном багатоквартирного будинку є приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб усіх співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташований багатоквартирний будинок та його прибудинкова територія, у разі державної реєстрації таких прав.

Відповідно до ч. 1 ст. 385 ЦК України, власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку (будинках) для забезпечення експлуатації такого будинку (будинків), користування квартирами та нежитловими приміщеннями та управління, утримання і використання спільного майна багатоквартирного будинку (будинків) можуть створювати об`єднання співвласників багатоквартирного будинку (будинків).

Згідно з ч. 1 ст. 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ч. 2 ст. 509 ЦК України, зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 ЦК України.

Відповідно до п. 5 та п. 10 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку», співвласники зобов`язані виконувати рішення зборів співвласників та своєчасно сплачувати за спожиті житлово-комунальні послуги.

Відповідно до ч. 2 ст. 7 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку», кожний співвласник несе зобов`язання щодо належного утримання, експлуатації, реконструкції, реставрації, поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна багатоквартирного будинку пропорційно до його частки співвласника.

Відповідно до ч. ч. 1-3 ст. 12 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку», витрати на управління багатоквартирним будинком включають: 1) витрати на утримання, реконструкцію, реставрацію, проведення поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна у багатоквартирному будинку; 2) витрати на оплату комунальних послуг стосовно спільного майна багатоквартирного будинку; 2-1) витрати, пов`язані з виконанням зобов`язань за кредитним договором, укладеним за програмами Фонду енергоефективності; 3) витрати на сплату винагороди управителю в разі його залучення; 4) інші витрати, передбачені рішенням співвласників або законом.

Витрати на управління багатоквартирним будинком розподіляються між співвласниками пропорційно до їхніх часток співвласника, якщо рішенням зборів співвласників або законодавством не передбачено іншого порядку розподілу витрат.

Невикористання власником належної йому квартири чи нежитлового приміщення або відмова від використання спільного майна не є підставою для ухилення від здійснення витрат на управління багатоквартирним будинком.

Відповідно до положень ст. 10 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку», визначення порядку сплати, переліку та розмірів внесків і платежів співвласників відноситься до виключної компетенції загальних зборів співвласників багатоквартирного будинку. Рішення загальних зборів, прийняте відповідно до статуту, є обов`язковим для всіх співвласників.

Відповідно до положень ст. 13 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку», у разі відмови співвласника сплачувати внески і платежі на утримання та проведення реконструкції, реставрації, поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна об`єднання або за його дорученням управитель має право звернутися до суду.

Аналогічний висновок щодо застосування норм права викладено у постанові Верховного Суду від 11 травня 2018 року по справі №922/3087/17.

Згідно з положеннями ст. 15 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку», співвласник зобов`язаний своєчасно і в повному обсязі сплачувати належні внески і платежі.

Згідно з положеннями ст. 16 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку», об`єднання має право відповідно до законодавства та статуту об`єднання: встановлювати порядок сплати, перелік та розміри внесків і платежів співвласників, у тому числі відрахувань до резервного та ремонтного фондів.

Відповідно до положень ст. 17 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку», для забезпечення виконання власниками приміщень своїх обов`язків об`єднання має право вимагати від співвласників своєчасної та у повному обсязі сплати всіх встановлених цим Законом та статутом об`єднання внесків і платежів, у тому числі відрахувань до резервного та ремонтного фондів; звертатися до суду в разі відмови співвласника відшкодовувати заподіяні збитки, своєчасно та у повному обсязі сплачувати всі встановлені цим Законом та статутом об`єднання внески і платежі, у тому числі відрахування до резервного та ремонтного фондів.

Статтею 20 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» врегульовано визначення часток внесків і платежів на утримання, експлуатацію та ремонт спільного майна.

Так, частка співвласника у загальному обсязі внесків і платежів на утримання, реконструкцію, реставрацію, проведення поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна у багатоквартирному будинку встановлюється пропорційно до загальної площі квартири (квартир) та/або нежитлових приміщень, що перебувають у його власності. Частка участі співвласника квартири та/або нежитлового приміщення визначається відповідно до його частки як співвласника квартири та/або нежитлового приміщення.

Аналогічний висновок щодо застосування норм права викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 грудня 2020 року по справі №910/6471/18 та у постанові Верховного Суду від 11.05.2018 року по справі №922/3087/17.

Відповідно до правової позиції, викладеної у постановах Верховного Суду від 22.02.2018 №910/13182/17 та від 22.02.2018 №910/11312/17 при розгляді справ за позовами ОСББ про стягнення заборгованості по сплаті внесків, Верховний Суд зазначив про те, що обов`язок утримання зазначеного майна виникає у співвласників багатоквартирного будинку безпосередньо з актів цивільного законодавства. При цьому витрати на утримання спільного майна у багатоквартирному будинку, витрати на оплату комунальних послуг (централізованого опалення) щодо нього входять до складу витрат на управління багатоквартирним будинком та, якщо рішенням зборів співвласників або законодавством не передбачено іншого порядку розподілу витрат, розподіляються між співвласниками пропорційно до їхніх часток співвласника, незалежно від факту використання ними належної їм квартири нежитлового приміщення та спільного майна, а також членства в об`єднанні співвласників багатоквартирного будинку.

Згідно з положеннями ст. 23 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку», внески на утримання і ремонт приміщень або іншого майна, що перебуває у спільній власності, визначаються статутом об`єднання та/або рішенням загальних зборів.

Відповідно до ст. ст. 526, 530 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином та у встановлені строки відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до положень ст. ст. 156, 162 ЖК України, власники квартири зобов`язані брати участь у витратах по утриманню квартири і прибудинкової території, проведенню ремонту та своєчасно і в повному обсязі вносити оплату за комунальні послуги.

Відповідно до положень статей 525, 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цьогоКодексу, інших актів цивільного законодавства тощо.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до положень ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За змістом наведеної вище норми ЦК України нараховані на суму боргу три проценти річних входять до складу грошового зобов`язання і вважаються особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування ним утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 06 березня 2019 року у справі № 757/44680/15-ц (провадження № 61-32171сво18) зазначив, що конструкція статті 625 ЦК України щодо нарахування трьох процентів річних та інфляційних втрат розрахована на її застосування до такого грошового зобов`язання, вимога в якому може бути захищена в судовому (примусовому) порядку. Кредитор в натуральному зобов`язанні не має права на нарахування трьох процентів річних та інфляційних втрат, оскільки вимога в такому зобов`язанні не може бути захищена в судовому (примусовому) порядку (постанова ВС від 05 серпня 2022 року, справа №757/63074/19-ц, провадження № 61-17638св21).

За правилами, встановленими ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до вимог ч. 4 ст. 263 ЦПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Відповідно до ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 ЦПК України, предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 2 ст. 78 ЦПК України, обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Частинами 1, 2, 3 ст. 89 ЦПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і в заємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі дока зам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Аналіз викладеного вище дає суду підстави для висновку про те, що співвласники будинку, в якому створено ОСББ, зобов`язані своєчасно і в повному обсязі сплачувати належні внески і платежі, в тому числі на проведення капітального відновлювального ремонту, а об`єднання має право встановлювати порядок сплати, перелік та розміри внесків і платежів співвласників, у тому числі відрахувань до резервного та ремонтного фондів, а у разі відмови співвласника сплачувати всі встановлені цим Законом та статутом об`єднання внески і платежі, у тому числі відрахування до резервного та ремонтного фондів, звернутися до суду з позовом про стягнення нарахованих платежів по цим витратам.

При цьому рішення загальних зборів, прийняте відповідно до статуту, є обов`язковим для всіх співвласників, а боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання та на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу, з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Так, у ході судового розгляду справи судом було встановлено, що відповідач у встановлений у протоколі загальних зборів строк не сплатила узгоджений співвласниками та затверджений рішенням загальних зборів співвласників обов`язковий до сплати одноразовий цільовий внесок на відновлювальний капітальний ремонт житлового будинку з власників квартир, нежитлових приміщень, комор, машиномісць, в тому числі власників майнових прав на нерухоме майно, своєчасно не сплатила внески на утримання будинку, на компенсацію витрат з електропостачання, витрат з водопостачання, за період з лютого 2023 року по травень 2024 року, відповідно до розрахунку позивача, з урахуванням частково сплаченої відповідачем суми заборгованості у розмірі 1800,00 грн, на загальну суму 37571,21 грн, а саме: 33232,00 грн (сума внеску на відновлення будинку) + 11441,19 грн (сума внеску на утримання будинку та прибудинкової території) + 1121,18 грн (сума внеску на компенсацію витрат з електропостачання) + 76,84 грн (сума внеску на компенсацію витрат з водопостачання та водовідведення) = 39371,21 грн; 39371,21 грн 1800,00 грн (сплачена відповідачем сума внесків) = 37571,21 грн.

При цьому відповідно до розрахунку індексації, 3% річних по квартирі АДРЕСА_3 , за період з лютого 2023 року по травень 2024 року, розмір інфляційного збільшення складає 1039,66 грн; сума 3% річних складає 671,58 грн, у загальному розмірі 1711,24 грн (1039,66 грн + 671,58 грн = 1711,24 грн).

З огляду на це, наведені позивачем розрахунки, з урахуванням сплачених сум відповідачем, у загальному розмірі 39282,45 грн (37571,21 грн + 1711,24 грн = 39282,45 грн), є обґрунтованими та такими, що відповідають фактичним обставинам справи, наданим суду доказам станом на момент судового розгляду справи.

Тому позовні вимоги ОСББ про стягнення з відповідача заборгованості по внескам та обов`язковим платежам співвласників підлягають частковому задоволенню, з урахуванням сплачених відповідачем сум внесків.

З приводу вирішення питання про розподіл судових витрат зі сплати судового збору, суд зазначає таке.

Відповідно до положень ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються:

1) у разі задоволення позову - на відповідача;

2) у разі відмови в позові - на позивача;

3) у разі часткового задоволення позову на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З огляду на викладене, з урахуванням мотивування суду, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати зі сплати судового збору пропорційно до задоволеної частини позовних вимог у розмірі 2895,33 грн (39282,45 грн х 3028,00 грн : 41082,45 грн = 2895,33 грн).

V. Висновки суду за результатами розгляду позовної заяви.

З урахуванням викладеного вище, суд дійшов висновку, що позов Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Женева-2» є частково обґрунтованим, з урахуванням сплачених відповідачем сум, та таким, що підлягає частковому задоволенню, а саме: з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість по внескам та обов`язковим платежам співвласників у сумі: 37571,21 грн сума заборгованості по внескам та обов`язковим платежам співвласників; 1039,66 грн сума інфляційних витрат, 671,58 грн сума 3% річних, а всього загальна сума заборгованості складає: 39282,45 грн, а у задоволенні іншої частини позовних вимог слід відмовити.

Крім того, відповідно до вимог ст. 1 ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2895,33 грн.

Керуючись статтями 5, 7, 10-13, 19, 23, 76-81, 89, 209, 210, 213, 228, 229, 258, 259, 263-265, 274, 275, 279 Цивільного процесуального кодексу України, суд,

ВИРІШИВ:

Позов Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Женева-2» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по внескам та обов`язковим платежам співвласників задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_6 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Женева-2» (адреса місцезнаходження: 49101, місто Дніпро, вул. Короленка, буд. 22А; код ЄДРПОУ 44844633) заборгованість по внескам та обов`язковим платежам співвласників у сумі: 37571,21 грн сума заборгованості по внескам та обов`язковим платежам співвласників; 1039,66 грн сума інфляційних витрат, 671,58 грн сума 3% річних, а всього загальна сума заборгованості складає: 39282,45 грн (тридцять дев`ять тисяч двісті вісімдесят дві гривні 45 копійок).

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_6 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Женева-2» (адреса місцезнаходження: 49101, місто Дніпро, вул. Короленка, буд. 22А; код ЄДРПОУ 44844633) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2895,33 грн (дві тисячі вісімсот дев`яносто п`ять гривень 33 копійок).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошеннядо Дніпровського апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження , якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення суду складений 18.12.2024 року.

Суддя Ф.М. Ханієва