Рішення

від 11.02.2025 по справі 757/25784/23-ц

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/25784/23-ц

пр. № 2-2038/25

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 лютого 2025 року Печерський районний суд м. Києва у складі:

головуючого - судді Литвиновій І. В.,

за участю секретаря судового засідання - Когут Н. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Києві заявупредставника відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про ухвалення додаткового рішення у справі за позовом ОСОБА_3 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Телеканал Прямий», ОСОБА_1 про захист честі, гідності, встановлення ділової репутації та відшкодування моральної шкоди,

УСТАНОВИВ:

29 січня 2025 року рішенням Печерського районного суду м. Києва у задоволенні позову відмовлено, стягнуто з позивача на користь відповідача ОСОБА_1 витрати на правову допомогу у розмірі 15 600, 00 грн.

03 лютого 2025 року через Електронний суд представник відповідача ОСОБА_2 подав заяву про ухвалення додаткового рішення у частині стягнення понесених стороною витрат на правову допомогу у розмірі 15 600, 00 грн.

Суд, з`ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами шляхом дослідження письмових доказів у матеріалах справи, дійшов наступного висновку.

Додаткове судове рішення ухвалюється у тому самому порядку, що й судове рішення.

Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення.

Відповідно до ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що треба виконати; 3) судом не вирішено питання про судові витрати; 4) суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановлених статтею 430 цього Кодексу.

Згідно з частиною першою ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Наведене означає, що принцип диспозитивності покладає на суд обов`язок вирішувати лише ті питання, за вирішенням яких позивач звернувся до суду. Суд вирішує лише ті вимоги по суті спору, про вирішення яких клопочуть сторони, і за загальним правилом, не повинен виходити за межі цих вимог. Тобто суд зв`язаний предметом і обсягом заявлених вимог (постанова Верховного Суду від 19 лютого 2019 року у справі № 824/399/17-а).

Відповідно, право особи звернутися до суду з самостійно визначеними позовними вимогами узгоджується з обов`язком суду здійснити розгляд справи у межах таких вимог. Вихід за межі позову можливий у виняткових випадках, зокрема, коли повний та ефективний захист прав, свобод та інтересів неможливий у заявлений позивачем спосіб. Такий вихід за межі позовних вимог має бути пов`язаний із захистом саме тих прав, свобод та інтересів, щодо яких подана позовна заява (постанова Верховного Суду від 24 вересня 2019 року у справі № 819/1420/15).

Судом встановлено, що у рішенні суду від 29 січня 2025 року судом вирішено спір відповідно до заявлених позовних вимог і вирішено питання розподілу судових витрат.

Умови, передбачені статтею 270 ЦПК України, не встановлено, відтак відсутні підстави для ухвалення додаткового рішення у справі.

Керуючись ст.ст. 1-23, 43, 49, 133-141, 246, 261, 270, 351-355 Цивільного процесуального кодексу України, суд,

ВИРІШИВ:

Заяву представника відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про ухвалення додаткового рішення у справі за позовом ОСОБА_3 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Телеканал Прямий», ОСОБА_1 про захист честі, гідності, встановлення ділової репутації та відшкодування моральної шкоди, залишити без задоволення.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня проголошення судового рішення.

Суддя І. В. Литвинова