Ухвала від 05.02.2025 по справі 761/4557/25

Справа № 761/4557/25

Провадження № 1-кс/761/3615/2025

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 лютого 2025 року слідча суддя Шевченківського районного суду міста Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , представника власника майна адвоката ОСОБА_4 розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора прокурор третього відділу управління організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення у кримінальних провадженнях органів безпеки Департаменту нагляду за додержанням законів органами безпеки Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 , про арешт тимчасово вилученого майна у кримінальному провадженні, відомості про яке, внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 22024000000000820 17.09.2024

ВСТАНОВИЛА

В провадження слідчої судді Шевченківського районного суду м. Києва надійшло клопотання прокурор третього відділу управління організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення у кримінальних провадженнях органів безпеки Департаменту нагляду за додержанням законів органами безпеки Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 , про арешт тимчасово вилученого майна у кримінальному провадженні, відомості про яке, внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 22024000000000820 17.09.2024.

Клопотання мотивоване тим, що Головним слідчим управління СБ України здійснюється досудове слідство у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань №22024000000000820 від 17.09.2024 за підозрою ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 111-2 КК України.

За обставин викладених у клопотанні, 13.01.2025 ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_6 (справа № 761/1246/25 провадження № 1-кс/761/1648/2025) надано дозвіл на проведення обшуку в житловому будинку та в господарських будівлях та спорудах за місцем проживання ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 за адресою: АДРЕСА_1 , яка на праві власності належить ОСОБА_7

28.01.2025, на підставі вищевказаної ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва, проведено обшук за місцем проживання ОСОБА_7 , за адресою: АДРЕСА_1 , під час якого виявлено та вилучено:

1) Мобільний телефон марки «iPhone», модель «12 Pro», серійний номер: НОМЕР_1 , ІМЕІ1: НОМЕР_2 , ІМЕІ2: НОМЕР_3 , з мобільним номером телефону: НОМЕР_4 , сірого кольору, в рожевому чохлі.

2) Мобільний телефон марки «iPhone», модель «14 Pro Max», серійний номер: НОМЕР_5 , ІМЕІ1: НОМЕР_6 , ІМЕІ2: НОМЕР_7 , з мобільним номером телефону: НОМЕР_8 , сірого кольору, в рожевому чохлі.

28.01.2025 вищевказані предмети визнано речовими доказами у кримінальному провадженні № 22024000000000820 від 17.09.2024, як такі, що містять відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.

У судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 клопотання підтримала в повному обсязі з підстав в ньому наведених, зазначила, що на підставі ухвали слідчого судді було проведено обшук та вилучено мобільні телефони, вказала, що постановою слідчого в даному кримінальному провадженні призначено судову комп`ютерно-технічну експертизу, зазначила, що телефони було надано для огляду, однак є підстави вважати, що інформація з вказаних телефонів могла бути видалена, так як останні відомості у телефонах містяться за 2018 рік, просила клопотання задовольнити та накласти арешт на майно з метою збереження речових доказів та проведення експертизи, а також долучила додаткові документи.

Представник власника майна - адвокат ОСОБА_4 заперечував проти задоволення клопотання, зазначив, що під час проведення обшуку мобільні телефони було надано для огляду, однак слідчим прийнято рішення про їх вилучення, вважав, що мобільні телефони не є речовими доказами в даному кримінальному провадженні та містять особисте листування, фотокартки та конфіденційну особисту інформацію, яка не має значення в даному кримінальному провадженні, а вилучення мобільних телефонів а його вилучення є втручанням в права власника, передбачені ст. 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, просив відмовити в задоволенні клопотання, а також долучив письмові заперечення.

Заслухавши думку учасників, дослідивши клопотання про арешт майна та додані до нього копії матеріалів кримінального провадження, документи, що долучено в судовому засіданні, слідча суддя приходить до наступного висновку.

Слідчою суддею встановлено, що Головним слідчим управління СБ України здійснюється досудове слідство у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань №22024000000000820 від 17.09.2024.

28.01.2025 на підставі ухвали Шевченківського районного суду м. Києва, справа №761/1246/25 від 13.01.2025, в межах даного кримінального провадження проведено обшук квартири за адресою: АДРЕСА_1 , в ході якого виявлено та вилучено: мобільні телефони, які 28.01.2025 постановою старшого слідчого 3 відділу 1 управління досудового розслідування Головного слідчого управління СБ України ОСОБА_8 , визнано речовими доказами.

30.01.2025 постановою старшого слідчого 3 відділу 1 управління досудового розслідування Головного слідчого управління СБ України ОСОБА_8 , призначено судову комп`ютерно-технічну експертизу.

Статтею 131 КПК України арешт майна віднесений до заходів забезпечення кримінального провадження, які у силу ч.3 ст.132 КПК України застосовуються у разі доведення стороною обвинувачення трьох складових - обґрунтованої підозри вчинення кримінального правопорушення певного ступеню тяжкості; підтвердження того, що потреби досудового розслідування виправдовують саме такий ступінь втручання у права та свободи особи; існування даних, що застосування ініційованого заходу забезпечить виконання поставленого завдання.

Частиною 2 ст. 168 КПК України визначено, що тимчасове вилучення майна може здійснюватися також під час обшуку, огляду. Тимчасове вилучення електронних інформаційних систем, комп`ютерних систем або їх частин, мобільних терміналів систем зв`язку для вивчення фізичних властивостей, які мають значення для кримінального провадження, здійснюється лише у разі, якщо вони безпосередньо зазначені в ухвалі суду. Забороняється тимчасове вилучення електронних інформаційних систем, комп`ютерних систем або їх частин, мобільних терміналів систем зв`язку, крім випадків, коли їх надання разом з інформацією, що на них міститься, є необхідною умовою проведення експертного дослідження, або якщо такі об`єкти отримані в результаті вчинення кримінального правопорушення чи є засобом або знаряддям його вчинення, а також якщо доступ до них обмежується їх власником, володільцем або утримувачем чи пов`язаний з подоланням системи логічного захисту.

Аналіз матеріалів клопотання дозволяє стверджувати про належний рівень обґрунтованості тверджень прокурора про те, що має місце вчинення кримінального правопорушення необхідного ступеня тяжкості.

Прокурор заявляє метою арешту майна є збереження речових доказів.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Згідно із ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Згідно зі ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Відтак належить врахувати положення ч. 11 ст. 170 КПК України, відповідно до якої заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна, а також ч. 4 ст. 173 КПК України, відповідно до якої слідчий суддя, суд зобов`язаний застосувати такий спосіб арешту майна, який не призведе до зупинення або надмірного обмеження правомірної підприємницької діяльності особи, або інших наслідків, які суттєво позначаються на інтересах інших осіб. Вказані обставини, разом із розумністю та співрозмірністю обмеження права власності завданням кримінального провадження слідчий суддя оцінюватиме за допомогою критеріїв, що випрацювані практикою Європейського суду з прав людини щодо застосування положень статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.

При цьому слідчий суддя, дослідивши клопотання, долучені до нього матеріали кримінального провадження не знаходить у висновках органу досудового розслідування та прокурора при зверненні з клопотанням про накладення арешту на майно, порушень вимог КПК України та чогось очевидно безпідставного чи довільного.

Разом з тим, можна дійти висновку, що клопотання прокурора відповідає вимогам та меті кримінального процесуального законодавства, оскільки існує сукупність підстав вважати, що інформація на речах, а саме мобільних телефонах, які вилучено під час обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , може мати доказове значення в даному кримінальному провадженні, а також містити відомості, які можуть бути використані, як доказ факту та обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, крім того слідчою суддею враховується необхідність проведення експертного дослідження, що спростовує доводи представника власника майна в частині відсутності підстав для арешту.

Доказів настання невиправданих негативних наслідків від застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна, у межах даного клопотання прокурора слідчим суддею не встановлено.

Приймаючи до уваги наведене, враховуючи правову кваліфікацію кримінального правопорушення, за фактом якого здійснюється розслідування у даному кримінальному провадженні, що слідча суддя дійшла висновку, що наявні достатні підстави для задоволення даного клопотання та застосування ініційованого прокурором заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна.

Керуючись статтями 2, 7, 8, 98, 168, 170-173, 309, 395, частиною другою статті 376 Кримінального процесуального кодексу України, слідча суддя

ПОСТАНОВИЛА

Клопотання задовольнити.

Накласти арешт на майно, вилучене 28.01.2025 під час проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_2 , а саме на

-мобільний телефон марки «iPhone», модель «12 Pro», серійний номер: НОМЕР_1 , ІМЕІ1: НОМЕР_2 , ІМЕІ2: НОМЕР_3 , з мобільним номером телефону: НОМЕР_4 , сірого кольору, в рожевому чохлі;

-мобільний телефон марки «iPhone», модель «14 Pro Max», серійний номер: НОМЕР_5 , ІМЕІ1: НОМЕР_6 , ІМЕІ2: НОМЕР_7 , з мобільним номером телефону: НОМЕР_8 , сірого кольору, в рожевому чохлі.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги протягом п`яти днів з дня її оголошення до Київського апеляційного суду.

Повний текст оголосити 10.02.2025 о 10.15 год.

Слідча суддя ОСОБА_9