Постанова

від 05.02.2025 по справі 907/1057/24

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" лютого 2025 р. Справа №907/1057/24

Західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддяЖелік М.Б.

суддіГалушко Н.А.

Орищин Г.В.

за участю секретаря судового засідання Гуньки О.П.

розглянувши апеляційну скаргу Фізичної особи підприємця Солоніна Ярослава Миколайовича б/н від 08.01.2025 (вх. №01-05/107/25 від 09.01.2025)

на ухвалу Господарського суду Закарпатської області від 19.12.2024 (суддя Андрейчук Л.В.) про забезпечення позову від 16.12.2024, подану до подання позовної заяви

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФЕРМЕНТ ПЛЮС», м. Херсон

до відповідача Фізична особа-підприємець Солонін Ярослав Миколайович, м. Вишневе

про стягнення 1 330 567,81 грн.

за участю представників:

від скаржника: адвокат Кривошей О.Ю. (в режимі відеоконференції)

від заявника: не з`явився

Учаснику процесу роз`яснено права та обов`язки, передбачені ст.ст. 35, 42, 46, Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ст.222 Господарського процесуального кодексу України фіксування судового засідання здійснюється технічними засобами.

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 17.12.2024 у справі №907/1057/24 заяву ТзОВ ФЕРМЕНТ ПЛЮС про вжиття заходів до забезпечення позову задоволено частково, до набрання рішенням у даній справі №907/1057/24 законної сили накладено арешт на грошові кошти фізичної особи-підприємця Солоніна Ярослава Миколайовича, що наявні на його рахунках як в національній валюті (гривня), так і в іноземній валюті, що містяться на відкритих рахунках в фінансових установах та/або банках, а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення ухвали про забезпечення позову та належать фізичній особі-підприємцю Солоніну Ярославу Миколайовичу в межах ціни позову в сумі 1 330 567,81 грн., у задоволенні решти вимог заяви відмовлено.

Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, ФОП Солонін Я.М. звернувся до Західного апеляційного господарського суду зі скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Закарпатської області від 19.12.2024 у справі №907/1057/24, а в задоволенні заяви ТзОВ «Фермент Плюс» про забезпечення позову від 16.12.2024 до подання позовної заяви до ФОП Солоніна Я.М. про стягнення 1 330 567, 81 грн. відмовити.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09.01.2025 справу розподілено колегії суддів Західного апеляційного господарського суду у складі: Желік М.Б. - головуючий суддя, члени колегії судді Орищин Г.В., Галушко Н.А.

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 14.01.2025 поновлено Фізичній особі-підприємцю Солоніну Ярославу Миколайовичу строк на апеляційне оскарження ухвали Господарського суду Закарпатської області від 19.12.2024 у справі №907/1057/24, відкрито апеляційне провадження, встановлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу до 03.02.2025, призначено розгляд справи в судовому засіданні на 05.02.2025.

04.02.2025 ТзОВ «Фермент Плюс» подало суду клопотання (вх.№01-04/983/25 від 05.02.2025) про відкладення розгляду справи у зв`язку з участю представника заявника адвоката Білак Н.І. у слідчих та процесуальних діях у кримінальному провадженні 05.02.2025 о 10:00 у СВ Білгород-Дністровського РВП ГУНП в Одеській області. До клопотання додано копію повістки про виклик.

В судовому засіданні 05.02.2025 головуючий суддя оголосив короткий зміст клопотання ТзОВ «Фермент Плюс» про відкладення розгляду справи.

Представник апелянта заперечив проти задоволення вказаного клопотання, зазначив, що вважає за можливе здійснювати розгляд скарги за відсутності представника заявника.

Колегія суддів, порадившись на місці, ухвалила відмовити у задоволенні клопотання заявника про відкладення розгляду справи, з огляду на те, що явка сторін в судове засідання не визнавалась судом обов`язковою, а також зважаючи на те, що заявник є юридичною особою та не позбавлений права забезпечити участь іншого представника з метою належного представництва його інтересів.

Відкладення розгляду справи є правом і прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору чи певного процесуального питання у відповідному судовому засіданні. Неявка учасника судового процесу у судове засідання за умови належного повідомлення сторони про час і місце розгляду його позову, не є підставою для відкладення розгляду справи.

Колегія суддів бере до уваги, що предметом апеляційного перегляду є ухвала суду першої інстанції, якою до апелянта вжито заходи забезпечення позову до подання позову, тому відкладення розгляду скарги за відсутності об`єктивних причин неможливості вирішення спору у цьому судовому засіданні, не сприятиме дотриманню балансу інтересів сторін та досягненню завдання господарського судочинства, яким є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності.

В судовому засіданні 05.02.2025 представник апелянта підтримав вимоги апеляційної скарги, надав пояснення щодо викладених у скарзі доводів, просив оскаржену ухвалу суду скасувати та прийняти нове судове рішення, яким у задоволенні заяви ТзОВ «Фермент Плюс» про забезпечення позову до подання заяви відмовити.

Відповідно до ст.269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Розглянувши апеляційну скаргу, заслухавши пояснення представника апелянта, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, взявши до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, колегія суддів дійшла висновку про те, що вимоги апеляційної скарги підлягають задоволенню, а відтак оскаржувану ухвалу слід скасувати з прийняттям нового рішення, з огляду на таке:

Розгляд справи в суді першої інстанції. Короткий зміст заяви про забезпечення позову до подання позову та ухвали суду першої інстанції.

Товариство з обмеженою відповідальністю «ФЕРМЕНТ ПЛЮС» звернулось до Господарського суду Закарпатської області із заявою про забезпечення позову до подання позовної заяви до фізичної особи-підприємця Солоніна Ярослава Миколайовича, в якій просило забезпечити позов шляхом накладення арешту на усе майно, що належить Фізичній особі-підприємцю Солоніну Я.М. на праві власності, та заборони припиняти підприємницьку діяльність, відчужувати наявне майно та передавати його в заставу до прийняття рішення судом за позовом ТзОВ «Фермент Плюс» до Фізичної особи-підприємця Солоніна Я.М. у цій справі.

Вимоги заяви обґрунтовано тим, що 30.09.2021 ТзОВ «ФЕРМЕНТ ПЛЮС» та фірма ZAFIRIS NAXIADES TOBACCO IN LEAVES s.a. (Греція) уклали контракт №09-1 на поставку товару, в межах якого виникла потреба у здійснені періодичних експертних операцій з поставки товару тютюнової сировини на територію України із Греції. Для здійснення перевезення вантажу ТзОВ «Фермент Плюс» досягнув домовленостей з ФОП Солоніним Я.М.; 30.06.2022 автомобіль державний номер НОМЕР_1 / напівпричіп марки SCHMITZ SCB-S3T державний номер НОМЕР_2 був завантажений перевізником ФОП Солоніним Я.М. в м. Салоніки, Греція, з місцем вивантаження м. Ужгород, Україна, що підтверджується міжнародною товарно-транспортною накладною (CMR) №214929, однак товар не було доставлено до місця призначення, оскільки 04.07.2022 на території Молдови сталася пожежа, внаслідок якої вантаж було повністю знищено.

Незабезпечення ФОП Солоніним Я.М. збереження вантажу під час перевезення стало підставою для солідарного стягнення з відповідача на підставі рішення суду апеляційної інстанції від 28.11.2024 (№907/948/22) суми у розмірі 3 606 062,75 грн

Заявник має намір пред`явити позов із вимогами про стягнення із ФОП Солоніна Я.М. на користь ТзОВ «ФЕРМЕНТ ПЛЮС» суми коштів у розмірі 1 330 567,81 грн., з яких: штрафні санкції у вигляді 3% річних у розмірі 260 256,02 грн, інфляційні втрати у розмірі 822 224,54 грн, та розмір втраченої вигоди 248 087,25 грн.

Заявник повідомив суду, що ФОП Солонін Я.М. володіє майном, зокрема переліченими у заяві транспортними засобами, та зазначив, що з моніторингу відкритих даних спостерігається, що ФОП Солонін активно продає майно, ймовірно, для того щоб уникнути виконання рішення судів.

На переконання заявника, зазначене в сукупності свідчить про наявність достатньо обґрунтованого припущення, що майно, власником якого є ФОП Солонін, у разі подання позову та на момент виконання рішення суду може бути відчужено або обтяжено, а підприємницька діяльність припинена, що є умовою застосування заходів до забезпечення позову.

Місцевий господарський суд, постановляючи оскаржену ухвалу про часткове задоволення заяви про забезпечення позову до подання позову, керувався такими висновками:

- позивач має право на превентивний захист судом свого права у випадку, коли ще немає порушення, однак є підстави передбачити можливість такого порушення, однією з форм такого превентивного судового захисту, по суті, і є заходи забезпечення ефективності судового рішення;

- предметом позову є стягнення з фізичної особи-підприємця Солоніна Ярослава Миколайовича 1 330 567,81 грн, з яких штрафні санкції у вигляді 3% річних у розмірі 260 256,02 грн, інфляційних втрат у розмірі 822 224,54 грн, та розмір втраченої вигоди 248 087,25 грн, таким чином, виконання судового рішення в цій справі (за умови задоволення позовних вимог) безпосередньо залежить від того, чи матиме скаржник необхідну суму грошових коштів;

- у випадку подання позову про стягнення грошових коштів можливість відповідача у будь-який момент як розпорядитися коштами, що знаходяться на його рахунках, так і відчужити майно, яке знаходиться у його власності, є беззаперечною, що у майбутньому утруднить виконання судового рішення, якщо таке буде ухвалене на користь позивача, тому вимога надання доказів щодо очевидних речей свідчить про застосування судом завищеного або навіть заздалегідь недосяжного стандарту доказування, що порушує баланс інтересів сторін;

- предметом позову, що розглядається у даній справі, є стягнення заборгованості за договором, штрафних санкцій та упущеної вигоди, отже, у даному випадку відсутній зв`язок між заходом забезпечення позову щодо накладення арешту на все майно, який заявник просить вжити, та предметом позову, оскільки накладення арешту на майно має стосуватись майна, що належить до предмету позову, тоді як позивачем заявлено вимогу про стягнення коштів;

- суд вбачає можливість часткового задоволення заяви про вжиття заходів до забезпечення позову, в частині накладення арешту на майно, а саме грошові кошти фізичної особи-підприємця Солоніна Ярослава Миколайовича в межах ціни позову в сумі 1 330 567,81 грн.

- позивач не подав доказів на підтвердження відсутності грошових коштів на банківських рахунках відповідача станом на момент звернення із заявою про забезпечення позову, тому, за умови неможливості встановити достатність чи недостатність грошових коштів, що належать відповідачу, і які знаходяться на всіх їх рахунках в усіх банківських або інших фінансово-кредитних установах для задоволення вимог про стягнення 1 330 567,81 грн., не можна стверджувати як про доцільність накладення арешту на все майно відповідача, так і про те, що у разі задоволення позову вимоги позивача будуть задовольнятись саме за рахунок вказаного майна відповідача.

Узагальнені доводи апелянта (особи, яка може набути статусу відповідача).

Вимоги апеляційної скарги обґрунтовано тим, що заявник не додав до заяви про забезпечення позову до подання позову жодних належних та допустимих доказів існування реальної загрози невиконання ймовірного рішення суду, а суд не перевірив відсутності таких доказів та не встановив в оскарженій ухвалі обставин, які би вказували на існування такої загрози.

Окрім того, ТОВ «Фермент Плюс» не має зареєстрованого електронного кабінету в підсистемі «Електронний суд» ЄСІТС, що відповідно до приписів ч.7 ст.140 ГПК України, має мати наслідком повернення заяви про забезпечення позову заявнику.

Апелянт також звертає увагу на той факт, що у разі подання заяви про забезпечення позову до подання позовної заяви (в цьому випадку подана 16.12.2024, як зазначено в оскаржуваній ухвалі) заявник повинен був пред`явити позов протягом десяти днів (ч.3 ст.138 ГПК України). Натомість, позовна заява була подана 31.12.2024, що має мати наслідком скасування таких заходів забезпечення судом (п.1 ч.13 ст.15 ГПК України).

В судовому засіданні 05.02.2024 представник апелянта зауважив, що заяву про забезпечення позову до подання позову подано з порушенням правил підсудності, оскільки місцезнаходженням особи, яка може набути статусу відповідача, є Київська, а не Закарпатська область.

Заявник правом подання відзиву у встановлений судом строк не скористався.

Відповідно до вимог ч.6 ст.6 ГПК України адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, зареєстровані за законодавством України як юридичні особи, їх територіальні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи, зареєстровані за законодавством України, реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку.

ТзОВ «Фермент Плюс» має електронний кабінет, зареєстрований у підсистемі «Електронний суд» з 31.01.2025, відповідно, ухвалу від 14.01.2025 про відкриття апеляційного провадження та встановлення строку на подання відзиву до 03.02.2025 було надіслано на поштову адресу ТзОВ «Фермент Плюс», вказану у заяві про забезпечення позову, однак відправлення було повернуто оператором поштового зв`язку на адресу суду з відміткою «за закінченням строку зберігання».

Також ухвалу було надіслано на електронну адресу товариства, вказану у заяві про забезпечення позову.

Представник ТзОВ «Фермент Плюс» адвокат Білак Н.І. 04.02.2025 подала суду клопотання про відкладення розгляду справи, отже представник заявника була обізнана зі змістом ухвали Західного апеляційного господарського суду від 14.01.2025 про відкриття апеляційного провадження.

Відповідно до ч.3 ст.263 ГПК України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги з посиланням на норми права, якими керувався суд апеляційної інстанції.

Забезпечення позову за правовою природою є засобом запобігання можливим порушенням прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, метою якого є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.

Процесуальні підстави для застосування заходів забезпечення позову визначає стаття 136 Господарського процесуального кодексу України, згідно з приписами якої господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Вжиття заходів забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.

У п.1 ч.1 ст.137 ГПК України передбачено, що позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб.

Відповідно до ст.140 ГПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи. Залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково. Про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання та вирішує питання зустрічного забезпечення.

Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Під час вирішення питання про вжиття заходів щодо забезпечення позову господарським судам необхідно дотримуватися принципу їх співмірності із заявленими позивачем вимогами. Заходи щодо забезпечення позову можуть бути вжиті судом лише в межах предмета позову. Під час вирішення питання про вжиття заходів щодо забезпечення позову господарським судам слід враховувати, що такими заходами не повинні блокуватися господарська діяльність юридичної особи чи фізичної особи-підприємця, порушуватися права осіб, що не є учасниками судового процесу, застосовуватися обмеження, не пов`язані з предметом спору.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (частина перша статті 74 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно зі статтею 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються письмовими, речовими і електронними доказами, висновками експертів, показаннями свідків.

Відповідно до статті 79 Господарського процесуального кодексу України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Частинами першою та другою статті 86 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 у справі № 381/4019/18, у постанові Верховного суду від 19.07.2024 у справі № 917/1862/21.

У заяві про забезпечення позову до подання позову ТзОВ «Фермент» повідомило суд про намір пред`явити позов до Фізичної особи-підприємця Солоніна Я.М. про стягнення інфляційних втрат, трьох відсотків річних, штрафних санкцій та упущеної вигоди в загальному розмірі 1 330 567,81 грн.

До заяви про забезпечення позову до подання позову не надано жодних доказів, окрім доказів, що посвідчують повноваження представника на підписання та подання заяви (ордеру адвоката, свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю) та доказів сплати судового збору за подання заяви про забезпечення позову.

При цьому, заявник покликається на обставини втрати вантажу під час перевезення з вини ФОП Солоніна Я.М., які були встановлені у справі №907/948/22.

Слід наголосити, що заяву про забезпечення позову до подання позову подано до Господарського суду Закарпатської області, а особою, яка може набути статусу відповідача, вказано фізичну особу-підприємця, місцем проживання якого є м.Вишневе Києво-Святошинського району Київської області.

У заяві про забезпечення позову до подання позову наведено «обґрунтування підсудності пред`явленого позову» (с.10-11 заяви), згідно з яким заявник покликаючись на положення ч.5 ст.29 ГПК України, повідомляє, що місцем виконання договірного зобов`язання щодо доставлення товару є Закарпатська область, Ужгородський район, с.Розівка, вул.Трудова, буд.2А.

Проте, до заяви не додано жодних доказів на підтвердження того, що місцем виконання договірного зобов`язання щодо доставлення товару є Закарпатська область.

З Єдиного державного реєстру судових рішень, інформація в якому є відкритою та загальнодоступною, апеляційним судом було встановлено, що у справі №907/948/22 ухвалено такі судові рішення:

- 06.03.2023 Господарський суд Закарпатської області постановив передати справу №907/948/22 за позовом ТзОВ «Фермент Плюс» до ФОП Солоніна Я.М. та ТзОВ «Потестас» про відшкодування шкоди за підсудністю до Господарського суду Київської області;

- 03.04.2024 Господарський суд Київської області ухвалив рішення, яким відмовив у задоволенні позову повністю та стягнув з ТзОВ «Фермент Плюс» на користь ФОП Солоніна Я.М. витрати на професійну правничу допомогу;

- 28.11.2024 Північний апеляційний господарський суд постановив апеляційну скаргу ТзОВ «Фермент Плюс» задовольнити, рішення Господарського суду Київської області від 03.04.2024 у справі №907/948/22 скасувати та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити частково, стягнути з ФОП Солоніна Я.М. та ТзОВ «Потестас» 3 606 062,75 грн. основного боргу та 54 090,94 грн. витрат на оплату судового збору, в задоволенні інших позовних вимог відмовити, стягнути солідарно з ФОП Солоніна Я.М. та ТзОВ «Потестас» витрати по сплаті судового збору за подачу апеляційної скарги в сумі 81 136,41 грн.;

- 20.01.2025 Верховний суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду постановив ухвалу про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою ФОП Солоніна Я.М. на постанову Північного апеляційного господарського суду від 28.11.2024 у справі №907/948/22 та призначення розгляду справи на 20.02.2025.

З перелічених судових рішень вбачається, що постанова суду апеляційної інстанції у справі №907/948/22, на обставини, встановлені у якій покликається ТзОВ «Фермент Плюс» у заяві про забезпечення позову до подання позову, набрала законної сили в день її прийняття 28.11.2024, водночас, 06.01.2025 Фізична особа-підприємець Солонін Я.М. звернувся до суду касаційної інстанції зі скаргою на вказану постанову і, з 20.01.2025, така є предметом касаційного перегляду.

У постанові Північного апеляційного господарського суду від 28.11.2024 у справі №907/948/22 було встановлено такі обставини, про які також зазначає ТзОВ «Фермент Плюс» у заяві про забезпечення позову до подання позову:

- 30.09.2021 між ТзОВ «Фермент Плюс» та фірмою ZAFIRIS NAXIADES-TOBACCO IN LEAVES s.a. (Греція) було укладено контракт №09-1 на поставку товару - тютюнова сировина, склад, вартість та обсяг яких викладається в специфікаціях на загальну суму 2 000 000 Євро;

- у зв`язку з цим між ТзОВ «Фермент Плюс» та Фізичною особою підприємцем Солоніним Ярославом Миколайовичем було укладено договір перевезення, відповідно до умов якого останній зобов`язався здійснити перевезення вантажу вагою 21883,40 кг вартістю 93 395 Євро за маршрутом м. Салоніки (Греція) м. Ужгород (Україна), що підтверджується інвойсами № № 145, 146, 147 від 29.06.2022 р., СМR №214929 від 30.06.2022, накладною №ХС85386276 від 30.06.2022 та дорожнім сертифікатом АІ083444;

- 29.06.2022 між ТзОВ «Фермент Плюс» (кредитор) та ТзОВ «Потестас» (поручитель) було укладено договір поруки №011-22, відповідно до п. 1.1. умов якого поручитель зобов`язується в повному обсязі відповідати перед кредитором за виконання зобов`язань перевізника ФОП Солонін Вячеслав Миколайович за договором перевезення, укладеним між кредитором і боржником;

- відповідно до п. 2.2. договору предметом основного договору є: перевезення в цілісності без пошкоджень і втрат вантажу (тютюн сировина) вагою 21883,40 кг, вартістю 93395 Євро за маршрутом м.Салоніки, Греція м.Ужгород, Україна, що обумовлено: інвойсами № № 145, 146, 147 від 29 червня 2022 року, СМR №214929 від 30.06.2022, накладною №ХС85386279 від 30.06.2022 та дорожнім сертифікатом А1083444; перевезення буде здійснено транспортним засобом боржника;

- відповідно до міжнародної товарно-транспортної накладної (СМ) №214929 від 30.06.2022 ФОП Солоніним Я.М. був прийнятий вантаж тютюнова сировина, загальною масою 21883,40 кг вартістю 93395 Євро для перевезення до міста Ужгорода;

- при перевезенні вантажу сталася пожежа на території Республіки Молдови, що підтверджується актом про пожежу від 04.07.2022, внаслідок якої весь вантаж позивача був знищений, загорання вантажу сталося внаслідок несправності транспортного засобу, який цей вантаж перевозив;

- 24.10.2022 позивач звернувся до відповідачів з вимогою №121 про відшкодування протягом 7 днів шкоди, завданої шляхом пошкодження вантажу до ступені його знищення, вимога залишена відповідачами без відповіді та задоволення.

На вказані обставини ТзОВ «Фермент Плюс» покликається як на підставу наміру заявити в майбутньому позов про стягнення інфляційних втрат та трьох відсотків річних, нарахованих на стягнуту у справі №907/948/22 суму відшкодування (3 606 062,75 грн), а також про стягнення втраченої вигоди. Ціна майбутнього позову становитиме 1 330 567,81 грн.

У заяві про забезпечення позову до подання позову ТзОВ «Фермент Плюс» зазначає, що припущення про те, що майно, власником якого є ФОП Солонін Я.М. у разі подання позову та на момент виконання рішення суду може бути відчужене або піддане обтяженням, а підприємницька діяльність припинена, є достатньо обґрунтованим, а саме підтверджується моніторингом відкритих даних, які засвідчують, що ФОП Солонін Я.М. активно продає майно, ймовірно для того, щоб уникнути виконання рішень судів.

Разом з цим, заявник не зазначає про моніторинг яких саме відкритих даних йдеться, не вказує яке саме майно ймовірно відчужив ФОП Солонін Я.М., які саме дії вчинено з метою ймовірного відчуження (оголошення про продаж тощо) та коли саме такі дії вчинялись.

До заяви про забезпечення позову до подання позову не додано жодних доказів.

Враховуючи те, що заявник не надав жодних доказів на підтвердження вірогідності своїх припущень, не надав жодних доказів існування обставин, на які він покликається як на підставу для заявлення позову в майбутньому та на підтвердження підсудності майбутнього позову Господарському суду Закарпатської області, окрім зазначення про рішення суду апеляційної інстанції від 28.11.2024 у справі №907/948/22, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку про те, що ТзОВ «Фермент Плюс» не довів наявності підстав для задоволення заяви про забезпечення позову до подання позову. В оскарженій ухвалі таких підстав не встановлено.

Застосовуючи заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти особи, що може набути статусу відповідача у справі, в межах ціни позову, суд першої інстанції врахував правові висновки Верховного Суду, викладені у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.03.2023 у справі №905/448/22, про те, що можливість відповідача у будь-який момент розпорядитися наявними на його рахунках грошовими коштами є беззаперечною, а тому таке розпорядження в майбутньому утруднить виконання судового рішення, якщо таке буде ухвалене на користь позивача. За вказаних умов вимога про надання доказів щодо очевидних речей (доведення нічим не обмеженого права відповідача в будь-який момент розпорядитися своїм майном) свідчить про застосування судом завищеного або навіть заздалегідь недосяжного стандарту доказування, що порушує баланс інтересів сторін.

Проте, у цьому конкретному випадку не йдеться про завищений стандарт доказування для заявника, оскільки заявник не надав суду жодних доказів і не зазначив жодних обставин, які би свідчили про обґрунтованість чи вірогідність припущення про те, що невжиття заходів забезпечення позову до подання позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.

Слід взяти до уваги, що у цій же постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.03.2023 у справі №905/448/22 вказано, що умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, що має бути підтверджено доказами наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову.

Аналогічний висновок викладений в постановах Верховного Суду від 21.02.2020 у справі №910/9498/19, від 17.09.2020 у справі №910/72/20, від 15.01.2021 у справі №914/1939/20, від 16.02.2021 у справі №910/16866/20, від 15.04.2021 у справі №910/16370/20, від 24.06.2022 у справі №904/3783/21, від 26.09.2022 у справі №911/3208/21.

Натомість, у заяві про забезпечення позову до подання позову, яка була предметом розгляду в суді першої інстанції, заявник не обґрунтував та не підтвердив жодними доказами наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування заходів забезпечення позову, які він просив вжити щодо особи, яка може набути статусу відповідача у справі.

Колегія суддів апеляційної інстанції не надає оцінки доводам апелянта про те, що заявник подав позовну заяву 31.12.2024, тобто з пропуском встановленого у ч.3 ст.138 ГПК України 10-денного строку, оскільки предметом апеляційного перегляду є ухвала суду першої інстанції від 19.12.2024, постановлена за результатами розгляду заяви про забезпечення позову до подання позову.

Щодо доводів апелянта про те, що заява ТзОВ «Фермент Плюс» підлягала залишенню без розгляду у зв`язку з відсутністю у заявника зареєстрованого електронного кабінету колегія суддів зазначає, що у відповідності до вимог п.2 ч.1 ст.139 ГПК України заява про забезпечення позову повинна містити відомості про наявність або відсутність електронного кабінету заявника, проте таку вимогу заявник не виконав, а суд першої інстанції не перевірив її дотримання.

Суд апеляційної інстанції встановив, що ТзОВ «Фермент Плюс» зареєструвало електронний кабінет 31.01.2025, тобто станом на дату подання заяви (16.12.2024) товариство не мало зареєстрованого електронного кабінету, а заяву було подано через систему «Електронний суд» адвокатом Білак Н.І.

Відповідно до ч.6 ст.6 ГПК України адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, зареєстровані за законодавством України як юридичні особи, їх територіальні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи, зареєстровані за законодавством України, реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку.

Процесуальні наслідки, передбачені цим Кодексом у разі звернення до суду з документом особи, яка відповідно до цієї частини зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються судом також у випадках, якщо інтереси такої особи у справі представляє адвокат.

Відповідно до ч.7 ст.140 ГПК України суд повертає заяву про забезпечення позову заявнику також встановивши, що заяву подано особою, яка відповідно до частини шостої статті 6 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його.

Суд першої інстанції вказаних вимог не врахував та розглянув заяву про забезпечення позову до подання позову по суті.

Разом цим, станом на дату розгляду апеляційної скарги, заявник має зареєстрований електронний кабінет.

Відповідно до п.1, п.4 ч.1 ст.277 ГПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є нез`ясування обставин, що мають значення для справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Враховуючи наведене, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку про те, що вимоги апеляційної скарги підлягають до задоволення, оскаржену ухвалу про вжиття заходів забезпечення позову слід скасувати та прийняти нове судове рішення, яким у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «ФЕРМЕНТ ПЛЮС» про забезпечення позову до подання позовної заяви відмовити повністю.

У зв`язку зі скасуванням ухвали місцевого господарського про забезпечення позову до подання позову, судовий збір, який підлягав сплаті за подання апеляційної скарги, слід покласти на заявника.

Керуючись ст.ст. 86, 129, 269, 270, 275, 277, 282 ГПК України, Західний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Вимоги апеляційної скарги Фізичної особи підприємця Солоніна Ярослава Миколайовича б/н від 08.01.2025 (вх. №01-05/107/25 від 09.01.2025) - задоволити.

2. Ухвалу Господарського суду Закарпатської області від 19.12.2024 у справі №907/1057/24 скасувати та прийняти нове судове рішення, яким у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «ФЕРМЕНТ ПЛЮС» про забезпечення позову до подання позовної заяви відмовити повністю.

3. Судовий збір, сплачений за подання апеляційної скарги покласти на заявника.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ФЕРМЕНТ ПЛЮС» (73003, м.Херсон, просп.Незалежності, буд.25, оф.3, ідентифікаційний код в ЄДРПОУ 43190969) на користь Фізичної особи підприємця Солоніна Ярослава Миколайовича ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) 2 422,40 грн (дві тисячі чотириста двадцять дві гривні сорок копійок) судового збору за подання апеляційної скарги.

5. Місцевому господарському суду видати відповідний наказ.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку і строки встановлені ст. 287, 288 ГПК України протягом двадцяти днів з дня її проголошення.

Матеріали справи повернути в місцевий господарський суд.

Повний текст постанови складено 11.02.2025.

Головуючий суддяЖелік М.Б.

суддяОрищин Г.В.

суддя Галушко Н.А.