Постанова

від 04.02.2025 по справі 916/707/24

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 лютого 2025 рокум. ОдесаСправа № 916/707/24Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Богацької Н.С.

суддів: Діброви Г.І., Ярош А.І.

секретар судового засідання: Алієва К.О.

за участю представників учасників справи:

від позивача Швець К.О.,

від відповідача ДІмоглов О.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Благо-Строй Плюс»

на ухвалу Господарського суду Одеської області від 15.10.2024, постановлену суддею Пінтеліною Т.Г., м. Одеса, про призначення експертизи та зупинення провадження, повний текст ухвали складено 17.10.2024

у справі № 916/707/24

за позовом: Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Болгарська-87»

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Благо-Строй Плюс»

про витребування майна з чужого незаконного володіння, скасування державної реєстрації права власності та припинення права власності,

ВСТАНОВИВ:

У лютому 2024 року Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Болгарська-87» (далі ОСББ) звернулось до Господарського суду Одеської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Благо-Строй Плюс» (далі ТОВ «Благо-Строй Плюс»), в якому просило суд:

- витребувати у відповідача на користь позивача об`єкт нерухомого майна приміщення 3а, загальною площею 34,1 кв.м., за адресою: м. Одеса, вул. Болгарська, 87-А (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1684736151101);

- скасувати державну реєстрацію прав відповідача на вищевказаний об`єкт нерухомого майна та припинити його право власності на нього.

В обґрунтування позовних вимог ОСББ зазначає, що реєстрації за відповідачем права приватної власності на вищевказаний об`єкт нерухомого майна порушує право спільної сумісної власності співвласників багатоквартирного будинку, адже воно є допоміжним приміщенням, призначене для забезпечення його експлуатації і побутового обслуговування мешканців багатоквартирного будинку, воно з самого початку планувалося як допоміжне і не є самостійним об`єктом нерухомого майна.

Відповідач, заперечуючи проти задоволення позову, зазначив, що спірне приміщення на стадії проектування «Робочий проект» було запроектоване як комерційне приміщення приміщення адміністрації магазину, та отримало статус самостійного об`єкту нерухомого майна, відтак не підпадає під правовий режим допоміжного приміщення.

В подальшому, ухвалою Господарського суду Одеської області від 15.10.2024 у даній справі № 916/707/24 за клопотанням позивача призначено у справі судову будівельно-технічну експертизу, на вирішення якої поставлені наступні питання:

1) яке функціональне призначення спірного приміщення згідно проектної документації на будинок ?;

2) чи належить спірне приміщення до допоміжних згідно проектної документації на будинок ?.

Направлено матеріали справи № 916/707/24 до експертної установи для проведення судової будівельно-технічної експертизи, провадження у справі № 916/707/24 зупинено на час проведення експертизи.

Місцевий господарський суд виходив з того, що встановлення цих обставин має суттєве значення для розгляду даної справи, висновок будівельно-технічної судової експертизи дасть можливість об`єктивно дати оцінку доводам учасників процесу.

Не погодившись з ухвалою суду, ТОВ «Благо-Строй Плюс» подало на неї апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні клопотання позивача відмовити.

В обґрунтування доводів та вимог апеляційної скарги відповідач посилається на наступне:

- в матеріалах цієї справи вже міститься відповідний висновок судової будівельно-технічної експертизи, який наданий відповідачем. Цей висновок відповідає вимогам ст. 98 ГПК України, а його предметом є дослідження обставин, що входять до предмета доказування та які мають значення для вирішення справи;

- так, позивач заперечував проти вищевказаного висновку та зазначав, що він є необґрунтованим, не відповідає фактичним обставинам справи, суперечить наявним матеріалам господарської справи та проектній технічній документації на будинок, а доводи судового експерта є помилковими;

- натомість, суд не звернув увагу, що позивач не повідомив конкретно, які саме докази, що наявні в матеріалах справи, експерт не врахував при проведенні дослідження. Натомість, експерту були надані у тому числі копії документів, які містяться в матеріалах цієї справи, зокрема, і копії документів, які надавались позивачем до позовної заяви;

- в оскаржуваній ухвалі взагалі відсутній висновок суду про те, що наданий відповідачем висновок експерта викликає у суду будь-які обґрунтовані сумніви щодо його правильності;

- відповідна експертиза могла бути проведена і на замовлення позивача, проте цього зроблено не було. Доводи позивача про те, що у нього немає допуску до спірного приміщення є безпідставними, оскільки він жодного разу не звертався до відповідача з проханням надати йому такий доступ. Позивачем не надано доказів неможливості отримання матеріалів, необхідних для проведення експертизи;

- отже суд постановив оскаржувану ухвалу та призначив експертизу за відсутності усіх обов`язкових умов, передбачених статтями 99, 100 ГПК України;

- крім того, суд в порядку ст. 98 ГПК України міг викликати експерта для надання пояснень щодо його висновку, або за наявності відповідного обґрунтування призначити додаткову чи повторну експертизу, що відповідало б вимогам ст. 107 ГПК України, проте цього також зроблено не було.

Відповідно до вимог ст. 32 ГПК України за результатами автоматизованого розподілу справ між суддями, оформленого протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями, для розгляду справи визначено судову колегію у складі головуючого судді Богацької Н.С., Ярош А.І., Діброви Г.І.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 28.10.2024 витребувано у Господарського суду Одеської області матеріали даної справи та відкладено вирішення питання щодо можливості відкриття, повернення, залишення без руху або відмови у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою до надходження матеріалів з Господарського суду Одеської області.

01.11.2024 матеріали даної справи надійшли до суду апеляційної інстанції.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 04.11.2024 за апеляційною скаргою ТОВ «Благо-Строй Плюс» на ухвалу Господарського суду Одеської області від 15.10.2024 у справі № 916/707/24 відкрито апеляційне провадження, встановлено позивачу строк до 22.11.2024 для подання відзиву на апеляційну скаргу, роз`яснено учасникам справи про їх право в строк до 22.11.2024 подати до суду будь-які заяви чи клопотання з процесуальних питань, вирішено розглянути апеляційну скаргу поза межами строку, встановленого ч. 2 ст. 273 ГПК України, у розумний строк, призначено справу № 916/707/24 до розгляду на 17.12.2024 о 13:15 год.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач заперечував проти її задоволення, зазначаючи серед іншого наступне:

- з наданого відповідачем висновку вбачається, що експерту надавалась документація, яка відсутня в матеріалах цієї справи;

- питання, яке поставлено відповідачем на вирішення експерта, з самого початку сформульовано невірно, адже функціональне призначення приміщення повинно встановлюватись на момент будівництва, згідно проектної документації на будинок, а не на сьогоднішній день, як досліджував експерт на замовлення відповідача;

- позивач в свою чергу поставив на розгляд експерта інші питання. При цьому, можливість учасника справи надати висновок експерта на власне замовлення є правом, а не обов`язком.

- підсумовуючи вищевикладене, позивач вважає, що суд першої інстанції цілком правомірно задовольнив його клопотання та призначив у даній справі судову будівельно-технічну експертизу.

16.12.2024 від представника позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи на іншу дату, яке мотивоване неможливістю з`явитись в судове засідання через хворобу. При цьому, представник зазначає, що відповідні доказу будуть надані у наступному судовому засіданні.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 17.12.2024 розгляд справи № 916/707/24 відкладено на 04.02.2025 о 12:45 год.

В судове засідання 04.02.2025 з`явились представники учасників справи.

Представник відповідача просив задовольнити апеляційну скаргу, скасувати ухвалу суду першої інстанції та направити справу в суд першої інстанції для продовження розгляду.

Представник відповідача заперечував проти доводів та вимог апеляційної скарги, просив залишити її без задоволення, оскаржувану ухвалу місцевого господарського суду без змін.

Дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права, фактичні обставини справи, оцінивши докази на їх підтвердження в межах доводів апеляційної скарги, надавши правову кваліфікацію відносинам сторін і виходячи з фактів, встановлених у процесі перегляду справи, правових норм, які підлягають застосуванню, та матеріалів справи, судова колегія зазначає наступне.

Предметом апеляційного перегляду є ухвала місцевого господарського суду про призначення експертизи та зупинення провадження у справі.

Згідно з п. 8 ч. 2 ст. 182 ГПК України у підготовчому засіданні суд, зокрема, вирішує питання про призначення експертизи.

Відповідно до ч. 1 ст. 99 ГПК України суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: 1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів.

Про призначення експертизи суд постановляє ухвалу, в якій зазначає підстави проведення експертизи, питання, з яких експерт має надати суду висновок, особу (осіб), якій доручено проведення експертизи, перелік матеріалів, що надаються для дослідження, та інші дані, які мають значення для проведення експертизи (ч. 1 ст. 100 ГПК України).

Приписами ст. 1 Закону України «Про судову експертизу» передбачено, що судова експертиза це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об`єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи, що перебуває у провадженні органів досудового розслідування чи суду.

Спеціальні знання це професійні знання, отримані в результаті навчання, а також навички, отримані обізнаною особою в процесі практичної діяльності в різноманітних галузях науки, техніки та інших суспільно корисних галузях людської діяльності, які використовуються разом з науково-технічними засобами під час проведення експертизи. Змістом спеціальних знань є теоретично обґрунтовані і перевірені практикою положення і правила, які можуть відноситися до будь-якої галузі науки, техніки, мистецтва тощо.

Судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування. Якщо наявні у справі докази є взаємно суперечливими, їх оцінку в разі необхідності може бути здійснено господарським судом з призначенням відповідної судової експертизи. Питання про призначення судової експертизи повинно вирішуватися лише після ґрунтовного вивчення обставин справи і доводів сторін щодо необхідності такого призначення.

Алгоритм та порядок встановлення фактичних обставин кожної конкретної справи не є типовим та залежить в першу чергу від позиції сторін спору, а також доводів і доказів, якими вони обґрунтовують свою позицію. Всі юридично значущі факти, які складають предмет доказування, визначають фактичний склад у справі, що формується, виходячи з підстав вимог і заперечень сторін та норм матеріального права. Підстави вимог і заперечення осіб, які беруть участь у справі, конкретизують предмет доказування, який може змінюватися в процесі її розгляду.

Необхідність судової експертизи в господарському судочинстві зумовлена тим, що в процесі здійснення правосуддя суд стикається з необхідністю встановлення таких фактів (обставин), дані про які потребують спеціальних досліджень. Експертиза це науковий, дослідницький шлях до висновків, які формулюються у висновку експерта, про фактичні обставини справи.

Отже, експертиза призначається судом у випадку необхідності встановлення фактів (обставин), дані про які вимагають спеціальних знань, та які мають суттєве значення для правильного вирішення спору по суті. При цьому господарський суд самостійно визначає, чи є у нього необхідність у спеціальних знаннях і, відповідно, призначення для цього експертизи, чи такої необхідності немає і суд може вирішити спір на підставі інших доказів, поданих у справі.

Згідно зі статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Дульський проти України» (заява №61679/00) від 01.06.2006 зазначено, що експертиза, призначена судом, є одним із засобів встановлення або оцінки фактичних обставин справи і тому складає невід`ємну частину судової процедури.

Предметом позову у даній справі є вимога ОСББ витребувати у ТОВ «Благо-Строй Плюс» на свою користь об`єкт нерухомого майна, скасувати державну реєстрацію прав відповідача на вищевказаний об`єкт нерухомого майна та припинити його право власності на нього.

В якості підстави позову ОСББ посилається на те, що реєстрації за відповідачем права приватної власності на вищевказаний об`єкт нерухомого майна порушує право спільної сумісної власності співвласників багатоквартирного будинку, адже воно є допоміжним приміщенням, призначене для забезпечення його експлуатації і побутового обслуговування мешканців багатоквартирного будинку, воно з самого початку планувалося як допоміжне і не є самостійним об`єктом нерухомого майна.

Водночас, правова позиція відповідача ґрунтується на тому, що спірне приміщення було запроектоване саме як комерційне приміщення (приміщення адміністрації магазину), отримало статус самостійного об`єкту нерухомого майна, відтак не підпадає під правовий режим допоміжного приміщення.

Колегія суддів зазначає, що нежиле приміщення - це приміщення, яке належить до житлового комплексу, але не відноситься до житлового фонду і є самостійним об`єктом цивільно-правових відносин.

У житлових будинках можуть бути як допоміжні, так і нежилі приміщення, які мають окреме, незалежне призначення (магазини, кафе, перукарні, художні майстерні тощо).

У багатоквартирних жилих будинках розташовуються і нежилі приміщення, які призначені для торговельних, побутових та інших потреб непромислового характеру і є самостійним об`єктом цивільно-правових відносин, до житлового фонду не входять (ч. 3 ст. 4 Житлового кодексу Української РСР) і в результаті приватизації квартир такого будинку їх мешканцями право власності в останніх на ці приміщення не виникає. Для розмежування допоміжних приміщень багатоквартирного жилого будинку, які призначені для забезпечення його експлуатації та побутового обслуговування мешканців будинку і входять до житлового фонду, та нежилих приміщень, які призначені для торговельних, побутових та інших потреб непромислового характеру і є самостійним об`єктом цивільно-правових відносин, до житлового фонду не входять, слід виходити як з місця їхнього розташування, так і із загальної характеристики сукупності властивостей таких приміщень, зокрема способу і порядку їх використання".

У свою чергу, в п. 20 постанови Верховного Суду від 30.06.2022 у справі № 922/1406/21 сформульовано висновок про те, що чинним законодавством України встановлено загальне правило (своєрідну презумпцію) наявності у всіх нежитлових приміщень багатоквартирного житлового будинку статусу допоміжних приміщень, а як виняток, лише приміщення, що з самого початку будувалися як такі, використання яких мало інше призначення - для торговельних, побутових та інших потреб непромислового характеру (магазини, перукарні, офіси, поштові відділення тощо), залишаються тими, що не підпадають під правовий режим допоміжних приміщень.

Отже для правильного вирішення спору у даній справі суду необхідно достовірно встановити, чи є спірне приміщення самостійним об`єктом нерухомого майна, чи воно є допоміжним приміщенням, призначеним для експлуатації будинку та побутового обслуговування його мешканців, а відтак є спільною сумісною власністю співвласників багатоквартирного житлового будинку.

При цьому, відповідний статус спірного приміщення має встановлюватись не станом на сьогоднішній день, а з самого початку будівництва багатоквартирного житлового будинку.

З огляду на викладене, апеляційний господарський суд погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що істотне значення для правильного вирішення спору у даній справі має встановлення того яке функціональне призначення спірного приміщення згідно проектної документації на будинок та чи належить спірне приміщення до допоміжних згідно проектної документації на будинок.

Таким чином, враховуючи те, що призначена у даній справі судова експертиза спрямована на встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто обставин, які мають значення для правильного вирішення спору та якими учасники справи обґрунтовують свої вимоги і заперечення, при цьому для з`ясування цих обставин необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, Південно-західний апеляційний господарський суд дійшов висновку про те, що місцевий господарський суд з метою забезпечення всебічного, повного та об`єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись процесуальним законом, обґрунтовано призначив у даній справі судову будівельно-технічну експертизу.

Щодо доводів скаржника про те, що в матеріалах цієї справи вже міститься відповідний висновок судової будівельно-технічної експертизи, який наданий відповідачем, і суд першої інстанції в оскаржуваній ухвалі не надав йому оцінку, колегія суддів зазначає наступне.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 101 ГПК України учасник справи має право подати до суду висновок експерта, складений на його замовлення.

За змістом ст. 104 ГПК України висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими ст. 86 цього Кодексу. Відхилення судом висновку експерта повинно бути мотивоване в судовому рішенні.

Системний аналіз змісту вказаних норм процесуального законодавства свідчить, що висновок експерта є рівноцінним засобом доказування у справі, наряду з іншими письмовими, речовими і електронними доказами, а оцінка його, як доказу, здійснюється судом у сукупності з іншими залученими до справи доказами за загальним правилом статті 86 ГПК України.

Такий правовий висновок, викладений у постанові Верховного Суду від 12.02.2020 у справі №910/21067/17 та у постанові від 15.06.2021 у справі №916/2479/17.

Колегія суддів звертає увагу, що судова експертиза призначається, коли є сумніви у правильності висновку експерта, поданого учасником справи, пов`язаного з його недостатньою обґрунтованістю чи з тим, що він суперечить іншим матеріалам справи, а також за наявності істотного порушення процесуальних норм, які регламентують порядок призначення і проведення експертизи.

Висновок визнається неповним, коли експерт не дав вичерпних відповідей на порушені перед ним питання, у зв`язку з чим суд має обговорити питання про призначення судової експертизи залежно від обставин справи (постанова Верховного Суду від 14.11.2024 у справі № 26/161-09).

Надаючи оцінку наданому відповідачем висновку експерта № 24-3966 судової будівельно-технічної експертизи, колегія суддів зазначає наступне.

Як вже зазначалось, відповідний статус спірного приміщення має встановлюватись не станом на сьогоднішній день, а з самого початку будівництва багатоквартирного житлового будинку.

Натомість, як вбачається з наданого відповідачем висновку № 24-3966, експерт досліджував питання «чи є нежитлове приміщення допоміжним приміщенням житлового будинку, або нежитловим приміщенням, яке виступає самостійним об`єктом цивільно-правових відносин», тобто експерт надавав оцінку спірному приміщенню станом на теперішній час та не досліджував питання, яким воно було з самого початку будівництва багатоквартирного житлового будинку.

Посилання відповідача на те, що позивачем не доведено неможливості надання до суду першої інстанції висновку експерта, складеного на його замовлення, є необґрунтованими, оскільки в силу ч. 1 ст. 101 ГПК України надання учасником справи висновку експерта, складеного на його замовлення, є правом останнього, а не його обов`язком, при цьому визначення доцільності або необхідності призначення експертизи є прерогативою суду, який відповідно до приписів господарського процесуального законодавства має сприяти учасникам справи в отриманні доказів, що підтверджують їх вимоги або заперечення.

З огляду на викладене та враховуючи те, що доводи апелянта про порушення Господарським судом Одеської області норм права при прийнятті оскаржуваної ухвали суду про призначення експертизи та зупинення провадження у справі не знайшли свого підтвердження, підстав для скасування зазначеного судового акта колегія суддів Південно-західного апеляційного господарського суду не вбачає.

Керуючись статтями 236, 240, 269, 270, 275, 276, 281, 282, 283 ГПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Благо-Строй Плюс» залишити без задоволення.

Ухвалу Господарського суду Одеської області від 15.10.2024 у справі №916/707/24 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та не підлягає оскарженню в касаційному порядку.

Повний текст постанови складено 10.02.2025.

Головуючий суддяН.С. Богацька

СуддіГ.І. Діброва

А.І. Ярош