Постанова

від 04.02.2025 по справі 916/4687/24

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 лютого 2025 рокум. ОдесаСправа № 916/4687/24Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Богацької Н.С.

суддів: Діброви Г.І., Принцевської Н.М.

секретар судового засідання: Алієва К.О.,

представники учасників справи в судове засідання не з`явились,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Українське Дунайське пароплавство»

на ухвалу Господарського суду Одеської області від 27.11.2024 про забезпечення позову

у справі № 916/4687/24

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Югрем-Сервис»

до відповідача: Приватного акціонерного товариства «Українське Дунайське пароплавство»

про: стягнення 1194000 грн,

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2024 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Югрем-Сервис» (далі ТОВ «Югрем-Сервис») звернулось до суду з позовом до Приватного акціонерного товариства «Українське Дунайське пароплавство» (далі ПрАТ «Українське Дунайське пароплавство»), в якому просить суд стягнути з відповідача 1194000 грн заборгованості за договором про надання послуг.

Позов мотивований неналежним виконанням відповідачем прийнятих на себе зобов`язань за укладеним між сторонами договором про надання послуг від 23.01.2024 № 19-В-ГВСП КСБСРЗ-24 (далі договір) в частині повної та своєчасної оплати вартості наданих позивачем послуг.

В процесі розгляду справи в суді першої інстанції позивачем подано до суду заяву про забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти, що знаходяться та обліковуються на банківських рахунках відповідача.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 27.11.2024 у даній справі заяву позивача задоволено.

Не погодившись у ухвалою суду, відповідач подав на неї апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати, у задоволенні заяви про забезпечення позову відмовити.

В обґрунтування доводів та вимог апеляційної скарги відповідач посилається на наступне:

- суд не перевірив належним чином обставини, про які зазначав позивач в заяві, зокрема, про наявність інших судових прав щодо стягнення з відповідача заборгованості за господарськими зобов`язаннями;

- навпаки, якщо дослідити відомості з Єдиного державного реєстру судових рішень та Єдиного реєстру виконавчих проваджень, можна достеменно встановити той факт, що більшість судових справ, зазначених позивачем, це справи або вже завершені, або в яких відповідач заявив зустрічний позов, або справа є вирішеною;

- відповідач є відповідальним учасником господарських правовідносин та судових процесів, сумлінно виконує рішення суду, не ухиляється від відповідальності за порушення ним прав та інтересів інших учасників господарських правовідносин;

- крім того, відповідач є динамічно працюючою організацію, активним учасником господарських правовідносин, є державним акціонерним товариством, 100 відсотків акцій у статутному капіталі якого перебувають у державній власності;

- відповідач визначений критично важливим для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період;

- відповідач є стратегічно та економічно важливим підприємством для країни під час воєнного стану, в той час як накладення арешту на його рахунки паралізує господарську діяльність підприємства, призведе до безпідставного погіршення платіжної дисципліни та відобразиться на фінансовому стані товариства, що в умовах війни негативно позначиться на статусі відповідача та можливостях виконання поставлених державою завдань.

- подавши заяву про забезпечення позову, позивач поставив відповідача у завідомо невигідне становище, що стало наслідком застосування судом завищеного та заздалегідь недосяжного доказування.

Відповідно до вимог ст. 32 ГПК України за результатами автоматизованого розподілу справ між суддями, оформленого протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями, для розгляду справи визначено судову колегію у складі головуючого судді Богацької Н.С., суддів Діброви Г.І., Принцевської Н.М.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 17.12.2024 витребувано у Господарського суду Одеської області копії матеріалів справи № 916/4687/24, необхідних для розгляду апеляційної скарги та відкладено вирішення питання щодо можливості відкриття, повернення, залишення без руху або відмови у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою до надходження копій матеріалів з Господарського суду Одеської області.

19.12.2024 копії матеріалів даної справи надійшли до суду апеляційної інстанції.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 20.12.2024 за апеляційною скаргою ПрАТ «Українське Дунайське пароплавство» на ухвалу Господарського суду Одеської області від 27.11.2024 про забезпечення позову у справі № 916/4687/24 відкрито апеляційне провадження, встановлено позивачу строк до 10.01.2025 для подання відзиву на апеляційну скаргу (з належними доказами його направлення відповідачу), роз`яснено учасникам справи про їх право в строк до 10.01.2025 подати до суду будь-які заяви чи клопотання з процесуальних питань, оформлені відповідно до ст. 170 ГПК України, разом з доказами направлення копій таких заяв чи клопотань іншим учасникам справи, вирішено розглянути апеляційну скаргу поза межами строку, встановленого ч. 2 ст. 273 ГПК України, у розумний строк, та призначено справу № 916/4687/24 до розгляду на 04.02.2025 о 13:30 год.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач заперечував проти її задоволення, зазначав про її безпідставність та необґрунтованість. Зокрема, що скаржником не спростовані висновки суду, викладені в оскаржуваній ухвалі.

22.01.2025 від скаржника надійшла заява про розгляд справи за відсутності його представника.

Будь-яких інших заяв чи клопотань від учасників прави не надходило.

В судове засідання 04.02.2025 представники учасників справи не з`явились, про день, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, у зв`язку з чим колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляд справи за їх відсутності.

Дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права, фактичні обставини справи, оцінивши докази на їх підтвердження в межах доводів апеляційної скарги, надавши правову кваліфікацію відносинам сторін і виходячи з фактів, встановлених у процесі перегляду справи, правових норм, які підлягають застосуванню, та матеріалів справи, судова колегія зазначає наступне.

Предметом апеляційного перегляду є ухвала суду першої інстанції, якою задоволено заяву про забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти, що знаходяться та обліковуються на банківських рахунках відповідача, в межах ціни позову.

Відповідно до ст. 136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.

Позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб (п. 1 ч. 1 ст. 137 ГПК України).

У кожному конкретному випадку, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суду належить встановити наявність обставин, які свідчать про те, що в разі невжиття таких заходів можуть виникнути перешкоди для виконання рішення суду у разі задоволення позову. При цьому обов`язок доказування наявності таких обставин покладається саме на заявника.

Під час вирішення питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Таким чином, необхідною умовою вжиття заходів для забезпечення позову є наявність обставин, які свідчать про те, що в разі невжиття таких заходів можуть виникнути перешкоди для виконання рішення суду. Безпосередньою метою вжиття заходів є саме забезпечення виконання рішення суду. Інститут забезпечення позову в господарському процесі існує виключно з метою забезпечення гарантії виконання майбутнього судового рішення.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Отже, необхідною умовою вжиття заходів для забезпечення позову є наявність достатньо обґрунтованого припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також можуть виникнути перешкоди для виконання рішення суду. Безпосередньою метою вжиття заходів є саме забезпечення ефективного судового захисту порушених чи оспорюваних прав позивача та у подальшому виконання рішення суду. Інститут забезпечення позову в господарському процесі існує виключно з метою забезпечення ефективного судового захисту та гарантії виконання майбутнього судового рішення. Аналогічний висновок викладений в постановах Верховного Суду від 21.02.2020 у справі № 910/9498/19, від 17.09.2020 у справі № 910/72/20, від 15.01.2021 у справі № 914/1939/20, від 16.02.2021 у справі № 910/16866/20, від 15.04.2021 у справі № 910/16370/20, від 24.06.2022 у справі № 904/3783/21, від 26.09.2022 у справі № 911/3208/21.

У постанові від 03.03.2023 у справі № 905/448/22 Верховний Суд звертав увагу на те, що у випадку подання позову про стягнення грошових коштів можливість відповідача в будь-який момент як розпорядитися коштами, які знаходяться на його рахунках, так і відчужити майно, яке знаходиться у його власності, є беззаперечною, що в майбутньому утруднить виконання судового рішення, якщо таке буде ухвалене на користь позивача. За таких умов вимога надання доказів щодо очевидних речей (доведення нічим не обмеженого права відповідача в будь-який момент розпорядитися своїм майном) свідчить про застосування судом завищеного або навіть заздалегідь недосяжного стандарту доказування, що порушує баланс інтересів сторін.

У постанові від 17.07.2019 у справі № 916/662/19 Верховний Суд виснував, що суди попередніх інстанцій обґрунтовано врахували, що наявність інших судових справ майнового характеру, у яких скаржник є відповідачем і про які позивач зазначає у своїй заяві про забезпечення позову, дає підстави вважати, що у разі задоволення позовних вимог у таких судових справах можуть виникнути обставини, які істотно ускладнять виконання судового рішення у цій справі у разі задоволення позовних вимог. Наведена правова позиція викладена Верховним Судом також у постановах від 02.07.2019 у справі № 910/16944/18, від 17.07.2019 у справі № 916/662/19, від 14.02.2020 у справі № 916/2278/19, Південно-Західним апеляційним господарським судом у постанові від 27.02.2020 у справі № 916/281/20.

На підтвердження своїх доводів позивач подав суду роздруківки з Єдиного державного реєстру судових рішень, з якої вбачається, що відповідач є учасником багатьох судових справ, у тому числі, в яких постановлені кінцеві рішення.

Так, з урахуванням повідомлених позивачем відомостей щодо судових справ, учасником яких є відповідач, суд першої інстанції дослідив відомості, що містяться в Реєстрі та є відкритими, з яких судом встановлено, що до відповідача протягом, зокрема, останнього часу подано позовні вимоги про стягнення заборгованості за господарськими зобов`язаннями, у тому числі, є такі, що набрали законної сили рішення судів про стягнення з відповідача грошових коштів.

Колегією суддів перевірені відомості, що містяться в Єдиному державному реєстрі судових рішень, і з них вбачається, що відповідач є учасником судових справ, у тому числі, в яких постановлені кінцеві рішення, про стягнення з нього заборгованості за господарськими зобов`язаннями.

З урахуванням вимоги ч. 3 статті 6 Закону України «Про доступ до судових рішень» суд не позбавлений можливості самостійно перевірити відомості, що містяться в Єдиному державному реєстрі судових рішень та є відкритими.

З огляду на те, що виконання в майбутньому судового рішення у справі про стягнення грошових коштів, у разі задоволення позовних вимог, безпосередньо пов`язане з обставинами наявності у боржника присудженої до стягнення суми заборгованості, колегія суддів вважає, що запропоновані позивачем заходи забезпечення позову відповідають приписам процесуального законодавства, зокрема, вимогам розумності, обґрунтованості, адекватності, збалансованості інтересів сторін та за даних фактичних обставин справи є співрозмірними із заявленими вимогами.

Враховуючи вищевикладене у сукупності, колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції дійшов цілком обґрунтованого висновку про наявність підстав для задоволення заяви позивача.

Ухвала Господарського суду Одеської області від 27.11.2024 про забезпечення позову у справі №916/4687/24 відповідає нормам процесуального права, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, отже не можуть бути підставою для її задоволення.

Керуючись статтями 129, 240, 269, 270, 275, 276, 281-284 ГПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Українське Дунайське пароплавство» залишити без задоволення, ухвалу Господарського суду Одеської області від 27.11.2024 у справі №916/4687/24 - без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, є остаточною і не підлягає оскарженню.

Повний текст постанови складено 10.02.2025.

Головуючий суддяН.С. Богацька

СуддіГ.І. Діброва

Н.М. Принцевська