Ухвала

від 05.02.2025 по справі 918/195/24

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33601 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

УХВАЛА

"05" лютого 2025 р. Справа № 918/195/24(918/700/24)

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючої судді Коломис В.В.

судді Саврій В.А.

судді Розізнана І.В.

секретар судового засідання Романець Х.В.

представники сторін:

позивача - Красовський В.Б.;

відповідачів - не з`явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Сільськогосподарського приватного підприємства "Случ" про ухвалення додаткового рішення у справі № 918/195/24(918/700/24)

за позовом Сільськогосподарського приватного підприємства "Случ"

до Немовицької сільської ради Сарненського району Рівненської області

до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Дубенська аграрна компанія"

про визнання незаконними та скасування рішень, визнання недійсним договору, скасування державної реєстрації права оренди земельної ділянки

в межах справи №918/195/24

про банкрутство Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Дубенська аграрна компанія"

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Рівненської області від 02.10.2024 у справі №918/195/24(918/700/24) позов Сільськогосподарського приватного підприємства "Случ" до Немовицької сільської ради Сарненського району Рівненської області, Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Дубенська аграрна компанія" про визнання незаконними та скасування рішень, визнання недійсним договору, скасування державної реєстрації права оренди земельної ділянки в межах справи №918/195/24 про банкрутство Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Дубенська аграрна компанія", задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано рішення Немовицької сільської ради №1259 від 14.10.2022 "Про надання в оренду СГ ТОВ "Дубенська аграрна компанія" земельної ділянки площею 5,9577 га під господарськими будівлями та дворами для ведення товарного сільськогосподарського виробництва".

Визнано недійсним договір оренди землі від 26.10.2022, укладений між Немовицькою сільською радою та СГ ТОВ "Дубенська аграрна компанія".

Скасовано рішення державного реєстратора Привільненської сільської ради від 07.11.2022 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 65381572.

Визнано протиправним та скасовано рішення Немовицької сільської ради № 1327 від 24.01.2023 "Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо зміни цільового призначення земельної ділянки комунальної власності".

Визнано протиправним та скасовано рішення Немовицької сільської ради № 1372 від 22.03.2023 "Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки із зміною цільового призначення із земель сільськогосподарського призначення комунальної власності в землі промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення (11.02) для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості в користуванні на умовах оренди СГ ТОВ "Дубенська аграрна компанія".

Присуджено до стягнення з Немовицької сільської ради Сарненського району Рівненської області на користь Сільськогосподарського приватного підприємства "Случ" 6056,00 грн витрат по сплаті судового збору.

Присуджено до стягнення з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Дубенська аграрна компанія" на користь Сільськогосподарського приватного підприємства "Случ" 6 056,00 грн витрат по сплаті судового збору.

В решті позову відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятим судом першої інстанції рішенням, Немовицька сільська рада Сарненського району Рівненської області звернулася до Північно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення місцевого господарського суду в частині задоволених позовних вимог та прийняти нове судове рішення, яким в задоволенні позову відмовити повністю.

Постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 20.01.2025 у справі №918/195/24(918/700/24) апеляційну скаргу Немовицької сільської ради Сарненського району Рівненської області залишено без задоволення. Рішення Господарського суду Рівненської області від 02.10.2024 у справі № 918/195/24(918/700/24) залишено без змін.

27.01.2025 через підсистему "Електронний суд" ЄСІКС до Північно-західного апеляційного господарського суду надійшла заява Сільськогосподарського приватного підприємства "Случ" про ухвалення додаткового рішення у справі №918/195/24(918/700/24), в якій просить стягнути на його користь витрати на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції у розмірі 14 000 грн.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 28.01.2025 розгляд заяви Сільськогосподарського приватного підприємства "Случ" про ухвалення додаткового рішення у справі №918/195/24(918/700/24) призначено на 05 лютого 2025 р. об 14:00 год. Запропоновано Немовицькій сільській раді Сарненського району Рівненської області надати суду свої заперечення на заяву Сільськогосподарського приватного підприємства "Случ" про ухвалення додаткового рішення у справі №918/195/24(918/700/24).

04.02.2025 через підсистему "Електронний суд" ЄСІКС до Північно-західного апеляційного господарського суду від представника Немовицької сільської ради надійшли заперечення на заяву СГПП "Случ" про ухвалення додаткового рішення у справі №918/195/24(918/700/24), в якій просить суд відмовити в її задоволенні.

Представник Немовицької сільської ради зазначає, що представником позивача не надано розрахунок витрат на правничу допомогу в суді апеляційної інстанції адвокатом Красовським В.Б., а надано звіт від 03.10.2024 про надання правової допомоги в суді першої інстанції. Зазначене, на його думку, є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

04.02.2025 через підсистему "Електронний суд" ЄСІКС до Північно-західного апеляційного господарського суду від представника СГПП "Случ" надійшло клопотання, в якому просить суд приєднати до матеріалів справи, а саме до заяви про ухвалення додаткового рішення та враховувати при розгляді заяви "Звіт з описом наданої правової допомоги Адвокатським бюро "Миколи Бляшина" Сільськогосподарському приватному підприємству "Случ" по справі №918/195/24(918/700/24) у Північно-західному апеляційному господарському суді"; не брати до уваги документ "Звіт про надану правову допомогу Адвокатським бюро "Миколи Бляшина" Сільськогосподарському приватному підприємству "Случ" (код ЄДПРОУ 30665728) по справі №918/195/24(918/700/24) станом на 02.10.2024".

Вказане клопотання обгрунтоване тим, що заявником при підготовці до судового засідання 04.02.2025 було встановлено, що при формуванні заяви в системі "Електронний суд" помилково з технічних причин було завантажено файл "Звіт про надану правничу допомогу в суді першої інстанції" замість "Звіту про надання правової допомоги у Північно-західному апеляційному господарському суді".

В судове засідання представники відповідачів не з`явились, про причини неявки суд не повідомили.

Відповідно до ч.ч. 3,4 ст.244 ГПК України, суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Оскільки всі учасники провадження у справі були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду заяви, при цьому явка учасників судового процесу обов`язковою не визнавалась, колегія суддів вважає за можливе розглянути заяву СГПП "Случ" про ухвалення додаткового рішення у справі №918/195/24(918/700/24) в даному судовому засіданні за відсутності представників відповідачів.

Безпосередньо в судовому засіданні представник позивача підтримав вимоги та доводи, викладені у колопотанні від 04.02.2025 та заяві про ухвалення додаткового рішення, просив суд не брати до уваги документ "Звіт про надану правову допомогу Адвокатським бюро "Миколи Бляшина" Сільськогосподарському приватному підприємству "Случ" (код ЄДПРОУ 30665728) по справі №918/195/24(918/700/24) станом на 02.10.2024", а враховувати при розгляді заяви "Звіт з описом наданої правової допомоги Адвокатським бюро "Миколи Бляшина" Сільськогосподарському приватному підприємству "Случ" по справі №918/195/24(918/700/24) у Північно-західному апеляційному господарському суді".

Щодо колопотання позивача про приєднання до матеріалів справи доказу від 04.02.2025, то колегія суддів зазначає таке.

Відповідно до ч. 8 ст. 129 ГПК України, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Відповідно до ст. 113 ГПК України, строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом.

Відповідно до ст. 118 ГПК України, право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до усталеної практики Верховного Суду суд, вирішуючи питання про судові витрати та своєчасність подання доказів понесених додаткових витрат на професійну правничу допомогу, повинен враховувати, що:

- право сторони, яка має намір отримати за результатами розгляду спору по суті відшкодування витрат на професійну правничу допомогу за рахунок іншої сторони, виходячи з положень статей 124, 129 Господарського процесуального кодексу України, кореспондується з її обов`язками: по-перше, зазначити попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла або очікує понести у зв`язку із розглядом справи у першій заяві по суті спору; по-друге, заявити про це до закінчення судових дебатів у справі; по-третє, подати до суду докази на підтвердження розміру таких витрат протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду (постанова Верховного Суду від 19.07.2021 у справі №910/16803/19);

- заяву щодо вирішення питання про стягнення витрат необхідно залишити без розгляду, якщо докази були надані поза межами строку, без клопотання про поновлення цього строку та обґрунтування поважності причин його пропуску (постанова Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №755/9215/15- ц);

- потрібно розрізняти наслідки несвоєчасного подання заяви про відшкодування судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, та доказів на підтвердження їх розміру. Так неподання чи незаявлення стороною до закінчення судових дебатів у справі про необхідність розподілу судових витрат, пов`язаних із розглядом справи, крім судового збору, є підставою для відмови у задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення щодо таких судових витрат. Водночас неподання стороною доказів у підтвердження розміру витрат, пов`язаних із розглядом справи, до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву, має своїм процесуальним наслідком залишення такої заяви без розгляду (постанови Верховного Суду від 29.06.2022 у справі №161/5317/18, від 02.02.2024 у справі №910/9714/22).

Отже, в силу ч. 8 ст. 129 ГПК України строк для подання позивачем додаткового доказу на підтвердження понесення витрат на правничу допомогу у цій справі сплив 27.01.2025, при цьому вступна та резолютивна частина постанови суду у цій справі 20.01.2025 була проголошена судом за участі представника позивача.

Водночас, клопотання про долучення доказу було подано позивачем через підсистему "Електронний суд" ЄСІКС 04.02.2025, тобто з пропуском строку, визначеного ч. 8 ст. 129 ГПК України. Натомість, позивачем у поданому суду клопотанні питання про поновлення процесуального строку для подання вищевказаного доказу та неможливість його подання до 27.01.2025 з обгрунтуванням поважності причин його пропуску перед апеляційним господарським судом не ставилося.

Отже, враховуючи те, що позивачем питання про поновлення процесуального строку на подання додаткового доказу перед апеляційним господарським судом не ставилося, останній подано суду поза межами встановлених ч. 8 ст. 129 ГПК України строком, судова колегія дійшла висновку про те, що клопотання СГПП "Случ" про долучення доказу від 04.02.2025 слід залишити без розгляду.

Розглянувши заяву СГПП "Случ" про ухвалення додаткового рішення у справі №918/195/24(918/700/24), колегія суддів дійшла висновку про відсутність правових підстав для її задоволення, виходячи з наступного.

Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (ст.16 ГПК України).

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п.12 ч.3 ст.2 ГПК України).

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:

1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 ГПК України);

2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 ГПК України): - подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; - зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу;

3) розподіл судових витрат (стаття 129 ГПК України).

Згідно зі статтею 123 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до частин 1, 2 статті 126 ГПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Разом з тим, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (ч.8 ст.129 ГПК України).

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч.3 ст. 126 ГПК України).

Отже, якщо стороною буде документально доведено, що нею понесено витрати на правову допомогу, а саме: надано договір на правову допомогу, акт приймання-передачі наданих послуг, платіжні документи про оплату таких послуг, розрахунок таких витрат, то у суду відсутні підстави для відмови у стягненні цих витрат стороні, на користь якої ухвалено судове рішення.

Враховуючи викладене, необхідною умовою для вирішення питання про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу є наявність доказів, які підтверджують фактичне здійснення таких витрат учасником справи.

У питанні документального підтвердження надання правової (правничої допомоги) допомоги та розміру судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, апеляційний господарський суд звертається до таких правових позицій:

- "склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі", правовий висновок, викладений у постанові Верховного Суду від 03.05.2018 у справі №372/1010/16-ц;

- "Виходячи із системного аналізу положень частини восьмої статті 129, частини третьої статті 126 ГПК України, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів, які подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. Також, для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Відсутність документального підтвердження надання правової допомоги (договору надання правової допомоги, детального опису виконаних доручень клієнта, акта прийому-передачі виконаних робіт, платіжних доручень на підтвердження фактично понесених витрат клієнтом тощо) є підставою для відмови у задоволенні заяви про розподіл судових витрат у зв`язку з недоведеністю їх наявності", пункти 29-30 постанови Верховного Суду від 20.07.2021 у справі №922/2604/20;

- "критерії оцінки реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та неодмінності), а також розумності їхнього розміру застосовуються з огляду на конкретні обставини справи, тобто є оціночним поняттям. Вирішення питання оцінки суми витрат, заявлених до відшкодування, на предмет відповідності зазначеним критеріям є завданням того суду, який розглядав конкретну справу і мав визначати суму відшкодування з належним урахуванням особливостей кожної справи та всіх обставин, що мають значення", пункт 180 постанови Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2024 у справі №910/14524/22;

- "Велика Палата Верховного Суду наголошує, що подання доказів на підтвердження розміру витрат на професійну правничу допомогу не є безумовною підставою для відшкодування судом таких витрат у зазначеному розмірі з іншої сторони, адже цей розмір має бути доведений, документально обґрунтований та відповідати критеріям реальності адвокатських витрат (їхньої дійсності й потрібності) та розумності їхнього розміру з огляду на конкретні обставини справи", пункт 148 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26.06.2024 у справі №686/5757/23.

За таких правових висновків щодо застосування частини восьмої статті 129, частини третьої статті 126 ГПК України, суд дійшов висновку, що передбачена процесуальними нормами можливість протягом п`яти днів подати суду докази на підтвердження витрат на правничу допомогу з метою розподілу цих витрат й ухвалення з цього питання додаткового судового рішення є не способом заявити суду про необхідність вирішення цього питання (про яке сторона не висловлювалася раніше), а механізмом довести суду факт понесення цих витрат, як умову для їх розподілу, адже цей розмір має бути доведений, документально обґрунтований та відповідати критеріям реальності адвокатських витрат (їхньої дійсності й потрібності) та розумності їхнього розміру з огляду на конкретні обставини справи.

Договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору (стаття 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").

Згідно Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту визначає гонорар.

До договору про надання правової допомоги застосовують загальні вимоги договірного права, то гонорар адвоката, хоч і визначається частиною першою статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" як "форма винагороди адвоката", але в розумінні Цивільного кодексу України становить ціну такого договору. Фіксований розмір гонорару у цьому контексті означає, що у разі настання визначених таким договором умов платежу - конкретний склад дій адвоката, що були вчинені на виконання цього договору й призвели до настання цих умов, не має жодного значення для визначення розміру адвокатського гонорару в конкретному випадку (пункти 132, 133 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі №922/1964/21).

Адвокатський гонорар може існувати в двох формах: фіксований розмір та погодинна оплата. Вказані форми відрізняються порядком обчислення. Так, при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки підставою для виплати гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин помножена на вартість такої години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв.

Отже, витрати на правничу допомогу визначаються сукупністю таких документів: договором про надання правничої допомоги та відповідними доказами щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу учасник справи має подати (окрім договору про надання правничої допомоги) детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом (для визначення розміру гонорару, що сплачений або підлягає сплаті) та опис здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Отже, на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу та їх відшкодування за рахунок опонента в судовому процесі сторонам необхідно надати суду такі докази: 1) договір про надання правничої допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг тощо); 2) документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правничої допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки тощо); 3) докази щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт (акти наданих послуг, акти виконаних робіт та ін.); 4) інші документи, що підтверджують обсяг, вартість наданих послуг або витрати адвоката, необхідні для надання правничої допомоги.

Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 27 червня 2018 року у справі №826/1216/16 визначила докази, які є необхідними для компенсації витрат на правничу допомогу: "…На підтвердження цих обставин (складу та розміру витрат) суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат, є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування витрат".

Як вбачається, на підтвердження понесених витрат на послуги адвоката в суді апеляційної інстанції, заявником до справи надано копії договору про надання правової допомоги б/н від 15.07.2024, рахунку №INV-002731 від 20.01.2025, платіжної інструкції №61 від 24.01.2025, звіту з описом наданої Адвокатським бюро "Миколи Бляшина" правової допомоги Сільськогосподарському приватному підприємству "Случ" по справі №918/195/24(918/700/24) станом на 02.10.2024.

Відповідно до пункту 3.1. договору про надання правової допомоги б/н від 15.07.2024, укладеного між Адвокатським бюро "Миколи Бляшина" та Сільськогосподарським приватним підприємством "Случ" за представництво в суді першої інстанції встановлена фіксована сума в розмірі 24 000,00 грн, за стадію апеляційного провадження фіксована сума в розмірі 14000,00 грн.

Отже, у даній справі вартість правових послуг, що надаються замовнику встановлена сторонами договору у фіксованому розмірі, який не залежить від обсягу послуг та витраченого представником позивача часу, а отже, розмір витрат є визначеним, та становить 14 000,00 грн.

Суд звертається до правової позиції, викладеної у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі №922/1964/21, в якій вирішувалось питання визначення розміру витрат на правничу допомогу та їх розподіл у випадку встановлення договором фіксованого розміру гонорару:

"Так, частина третя статті 126 ГПК України визначає, що для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Оцінюючи зміст зазначених приписів, Велика Палата Верховного Суду виснує, що подання детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, не є самоціллю, а є необхідним для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат.

Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що учасник справи повинен деталізувати відповідний опис лише тією мірою, якою досягається його функціональне призначення - визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат. Надмірний формалізм при оцінці такого опису на предмет його деталізації, за відсутності визначених процесуальним законом чітких критеріїв оцінки, може призвести до порушення принципу верховенства права.".

Судовою колегією встановлено, що представником позивача не долучено до матеріалів справи Звіту з описом наданої Адвокатським бюро "Миколи Бляшина" правової допомоги Сільськогосподарському приватному підприємству "Случ" в суді апеляційної інстанції по справі №918/195/24(918/700/24).

При цьому, представником позивача долучений Звіт з описом наданої Адвокатським бюро "Миколи Бляшина" правової допомоги Сільськогосподарському приватному підприємству "Случ" по справі №918/195/24(918/700/24) станом на 02.10.2024, зі змісту якого слідує, що Адвокатським бюро "Миколи Бляшина" надані такі послуги:

- збір і аналіз доказів, отримання та збирання відомостей про факти, які можуть бути використані, як джерело відомостей та докази у судовій справі; правовий аналіз відомостей, фактів та обставин правовідносин щодо мають відношення до предмету договору. Узгодження з клієнтом правової позиції та стратегії по справі - 2 год.;

- складання та підготовка позовної заяви; подання позовної заяви до суду через систему "Електронний суд" - 7 год.;

- аналіз заяви ТОВ "Евервелле" про вступ як третьої особи. Підготовка заперечення на заяву про вступ як третьої особи; подання заперечення до суду через систему "Електронний суд" - 1 год.;

- підготовка адвокатського запиту до Немовицької сільської ради про надання документів - 30 хв.;

- підготовка двох клопотань з додатковими поясненнями про приєднання до матеріалів справи додаткових доказів, подання до суду через систему "Електронний суд" - 1 год. 30 хв.;

- участь у трьох судових засіданнях Господарського суду Рівненської області - 1 год. 30 хв.

Всього 14 год.

З викладеного слідує, що вказані послуги з надання правової допомоги були надані в суді першої інстанції.

Враховуючи викладене та зважаючи, що клопотання позивача про приєднання до матеріалів справи доказу від 04.02.2025, як було зазначено вище, підлягає залишенню без розгляду, підстави для задоволення заяви про відшкодування судових витрат на правову допомогу у суді апеляційної інстанції у розмірі 14 000,00 грн відсутні.

Керуючись ст. ст. 126, 129, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Клопотання Сільськогосподарського приватного підприємства "Случ" про приєднання до матеріалів справи Звіту з описом наданої правової допомоги Адвокатським бюро "Миколи Бляшина" Сільськогосподарському приватному підприємству "Случ" по справі №918/195/24(918/700/24) у Північно-західному апеляційному господарському суді" від 04.02.2025 залишити без розгляду.

2. У задоволенні заяви Сільськогосподарського приватного підприємства "Случ" про ухвалення додаткового рішення у справі № 918/195/24(918/700/24) відмовити.

3. Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у строк та в порядку, встановленому статтями 287-289 ГПК України.

Повний текст ухвали складено 10.02.2025.

Головуюча суддя Коломис В.В.

Суддя Саврій В.А.

Суддя Розізнана І.В.