Рішення

від 10.02.2025 по справі 902/1216/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

"10" лютого 2025 р. Cправа № 902/1216/24

Господарський суд Вінницької області у складі судді Маслія І.В. при секретарі судового засідання Андрущенко Г.В.

За участю представників сторін

позивача Бучок А.О., ордер серії А.О. №1149380 від 11.11.2024 (в режимі ВКЗ),

відповідача не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду клопотання представника відповідача про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 20 000,00 грн., заперечення представника позивача на клопотання про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу та пояснення представника відповідача на заперечення представника позивача у справі

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Аллбаутех" (вул. Центральна, 252, с. Іза, Хустський р-н, Закарпатська обл., 90436)

до: Фізичної особи-підприємця Лєхачова Андрія Олександровича ( АДРЕСА_1 )

про: стягнення 384100,75 грн збитків

В С Т А Н О В И В :

Господарським судом Вінницької області здійснюється провадження у справі №902/1216/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Аллбаутех" до Фізичної особи-підприємця Лєхачова Андрія Олександровича про стягнення 384 100,75 грн збитків, завданих розірванням договору підряду №КМ 15375 від 23.05.2016.

У відзиві на позовну заяву відповідачем визначено орієнтовний розмір витрат на правничу допомогу в розмірі 20 000,00 грн.

29.01.2025 до суду від представника відповідача надійшло клопотання про стягнення з позивача судових витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 20 000,00 грн.

29.01.2025 судом ухвалено рішення по справі, яким в задоволенні позову відмовлено повністю, водночас, в зв`язку з поданням представником відповідача клопотання про понесені відповідачем судові витрати на правничу допомогу в день судового засідання в якому ухвалено рішення, з метою не порушення принципу рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін, диспозитивність та надання часу позивачу на письмове обґрунтування своєї позиції щодо заявленої заяви, в резолютивній частині рішення судом призначено судове засідання на 10.02.2025 о 11:30 год., щодо розгляду клопотання представника відповідача про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу.

05.02.2025 до суду від представника позивача надійшли заперечення на клопотання про стягнення з позивача судових витрат відповідача на професійну правничу допомогу, в яких поміж іншого просить відмовити в задоволенні клопотання про стягнення судових витрат відповідача на професійну правничу допомогу.

10.02.2025 від представника відповідача до суду надійшли пояснення на заперечення представника позивача, в яких поміж іншого зазначено про розгляд клопотання про стягнення понесених відповідачем витрат на правничу допомогу за відсутності представника відповідача.

На визначену судом дату 10.02.2025 в судове засідання з`явився представник позивача, який приймав участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

Частиною 3, 4 ст. 244 ГПК України передбачено, що суд, який ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

В судовому засіданні представник позивача заперечив проти клопотання представника відповідача про стягнення судових витрат на правничу допомогу та просив відмовити у його задоволенні.

Після судових дебатів суд оголосив про перехід до стадії ухвалення додаткового судового рішення та час його проголошення в цьому судовому засіданні.

В судовому засіданні 10.02.2025 судом проголошено вступну та резолютивну частину додаткового рішення та повідомлено, що повне додаткове рішення буде складено у термін, передбачений ч. 6 ст. 233 ГПК України.

Так, розглянувши матеріали справи, клопотання представника відповідача про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу, заперечення представника позивача на клопотання про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу та пояснення представника відповідача на заперечення представника позивача суд зазначає наступне.

Згідно ч. 3 ст. 233 ГПК України суд може вирішити питання розподілу судових витрат у додатковому рішенні після ухвалення рішення за результатами справи по суті.

За змістом статті 123 ГПК до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Статтею 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" передбачено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Порядок розподілу судових витрат визначено статтею 129 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно із частинами 4, 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

У положеннях ГПК України закріплено вимогу до кожної із сторін процесу подавати до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які сторона понесла і які очікує понести у зв`язку з розглядом справи (стаття 124 ГПК). Попередній (орієнтовний) розрахунок судових витрат є обов`язковою складовою як позовної заяви (апеляційної та касаційної скарг), так і відзиву, оскільки з огляду на положення частин 5-7 статті 129 ГПК попередній (орієнтовний) розрахунок судових витрат враховується судом під час вирішення питання про розподіл судових витрат, пов`язаних з розглядом справи. При цьому слід зауважити, що поданий стороною попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми таких витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.

Згідно ст.13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

У пункті 26 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Надточій проти України" та пункті 23 рішення Європейського суду з прав людини "Гурепка проти України № 2" наголошено, що принцип рівності сторін - один зі складників ширшої концепції справедливого судового розгляду, за змістом якого кожна сторона повинна мати розумну можливість обстоювати свою позицію у справі в умовах, які не ставлять її у суттєво менш сприятливе становище порівняно з опонентом.

Аналіз положень статей 126-129 ГПК України вказує на те, що процесуальне законодавство надає можливість іншій стороні подати клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги, у разі незгоди із розрахунком витрат, наведеним у відповідній заяві.

З матеріалів справи вбачається, що у відзиві на позовну заяву відповідачем визначено орієнтовний розмір витрат на правничу допомогу в розмірі 20 000,00 грн, крім того представником відповідача, до судових дебатів подано до суду клопотання від 29.01.2025 про стягнення з позивача судових витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 20 000,00 грн., до якої долучено копії: Договору про надання правничої допомоги №б/н від 02.12.2024; Довідки від 29.01.2025 з переліком наданої правової допомоги та часом витраченим адвокатом та Ордеру Серія АВ №1146318 від 03.12.2024, відповідно до якого на підставі договору №б/н від 02.12.2024 адвокат Якименко О.О. (свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю №185 від 19.12.2003) надає правову допомогу ФОП Лєхачову Андрію Олександровичу у Господарському суді Вінницької області та докази направлення даного клопотання з додатками позивачу. Також до пояснень на заперечення представника позивача, представником відповідача додано копію Положення Адвокатського об`єднання «Адвокатськам компанія «Якименко та Партнери» про порядок укладення угод (договорів) між Клієнтом та Партнером, адвокатом Об`єднання від 10.07.2017, Акту приймання-передачі наданої професійної правничої допомоги від 08.02.2025 та рахунку-фактури №02-1/2025 від 08.02.2025 на суму 20 000,00 грн.

Згідно положень частини 1 статті 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Приписами частини 2 статті 126 ГПК України визначено, що за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

При здійснені розподілу між сторонами спору судових витрат на професійну правничу допомогу, суд враховує результат розгляду спору, умови договору про надання правничої допомоги, укладеного між стороною спору та адвокатом (адвокатським об`єднанням, бюро), обсяги наданих стороні, як клієнту, послуг правничої допомоги щодо представництва її інтересів в суді під час розгляду справи, а також, в порядку статті 86 ГПК України надає належну оцінку поданим стороною, яка понесла відповідні витрати, доказам фактичного надання їй адвокатських послуг, їх прийняття стороною спору на підставі акта приймання-передачі послуг з виставленням адвокатом (адвокатським об`єднанням, бюро) клієнту рахунка на оплату таких послуг.

Частиною 4 статті 126 ГПК України визначено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Критерії оцінки поданих заявником доказів суд встановлює самостійно у кожній конкретній справі, виходячи з принципів верховенства права та пропорційності, з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, що суди застосовують як джерело права згідно зі статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини".

Крім того, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено.

Таку правову позицію викладено в постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19.

Крім того, у разі встановлення адвокатом та клієнтом фіксованого розміру гонорару детальний опис робіт, виконаних під час надання правової допомоги не потрібен. Даний висновок викладений у постанові Верховного суду по справі №640/18402/19 від 28.12.2020 р.

В Договорі про надання правничої допомоги №б/н від 02.12.2024 укладеного між Адвокатом Якименко Олексієм Олексійовичем (Адвокат) та Лєхачовим Андрієм Олександровичем ФОП (Клієнт), зокрема визначено, що Адвокат приймає на себе доручення від Клієнта надавати останньому та в його інтересах оплатну правову допомогу, на умовах, визначених цим Договором, а саме: - ведення в господарському суді Вінницької області справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Аллбаутех» до Фізична особа-підприємець Лєхачова Андрія Олександровича про стягнення коштів за договором підряду (п. 1.1. Договору). За надання Адвокатом правової допомоги, Клієнт здійснює оплату в наступному порядку. Вартість допомоги (гонорар) за цим договором становить двадцять тисяч гривень (п. 2.1. Договору). Оплата, передбачена в п. 2.1. цього Договору, сплачується протягом одного місяця після проголошення судового рішення (п. 2.4. Договору).

Згідно з частиною 1 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

При цьому згідно з статтею 74 України сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Подані на підтвердження таких витрат докази мають окремо та у сукупності відповідати вимогам статей 75-79 ГПК України.

Дослідивши докази, надані представником відповідача в підтвердження понесених відповідачем витрат на професійну правничу допомогу судом встановлено, що заявлені витрати підтверджені належними та допустимими доказами.

Згідно із ч. 5 ст. 126 ГПК України у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Частиною 6 ст. 126 ГПК України встановлено, що обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Тобто у розумінні цих норм процесуального права зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат зі складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи. Такий висновок Верховного Суду викладений у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19.

В запереченнях на клопотання про стягнення судових витрат представник позивача зокрема зазначає, що в довідці адвоката зазначено, що на підготовку та складання «письмового заключного слова» адвокатом витрачено десять годин (стільки ж, як і на відзив на позовну заяву), водночас під час судового засідання, після озвучення своїх заперечень, викладених у відзиві на позов, яке тривало близько тридцять хвилин, адвокат, який представляв відповідача, під час дебатів приблизно протягом тридцяти секунд просив суд відмовити позивачу в задоволенні його позовних вимог, це і було «заключне слово» представника відповідача, однак на його підготовку і складання представник повинен був витратити не більше двох хвилин, і аж ніяк не десять годин. Відтак, представник відповідача у довідці від 02.12.2024р вказав у 300 раз перебільшений час, витрачений ним на підготовку та складання «письмового заключного слова». Окрім того, представником відповідача не надано жодного документу на підтвердження факту прийняття відповідачем послуг адвоката, вказаних в довідці адвоката від 29.01.2025.

Окрім того, за твердженнями представника позивача Договір про надання правничої допомоги від 02.12.2024р., укладеного між Лєхачовим Андрієм Олександровичем та адвокатом О. О. Якименком не містить будь-яких даних (паспортних даних, РНОКПП, тощо), які дали змогу ідентифікувати Лєхачова Андрія Олександровича, що є клієнтом за договором, як Фізичну особу-підприємця Лєхачова Андрія Олександровича, який є відповідачем по даній справі. Вищевказаний договір не містить посилань на дану справу, яка безпосередньо розглядалася судом за участю адвоката відповідача.

Також, на переконання представника позивача, ордер на надання правничої допомоги відповідачу виданий адвокатським об`єднанням «Адвокатська компанія «Якименко та партнери» на підставі договору про правничу допомогу від 02.12.2024р., то такий договір відповідачем міг бути укладений тільки з вищевказаним адвокатським об`єднанням, а не з адвокатом О.О. Якименком. Більше того, адвокат О.О. Якименко не наділений правом на самостійне укладення із клієнтами договорів про надання правової допомоги щодо здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Відтак договір про надання правничої допомоги від 02.12.2024р., копію якого долучено до матеріалів справи, не може бути належним та допустимим доказом понесених відповідачем витрат на правничу допомогу у даній справі.

З огляду на викладене, представник позивача просить повністю відмовити відповідачу у задоволенні клопотання від 29.01.2025р. про стягнення судових витрат.

Представник відповідача у поясненнях на заперечення представника позивача спростовує твердження останнього та зокрема зазначає, що Закон України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» передбачає, що від імені адвокатського об`єднання договір про надання правничої допомоги підписується учасниками адвокатського об`єднання, уповноваженими на це довіреністю або статутом адвокатського об`єднання (ч.5 ст.15). У статуті Адвокатського об`єднання «Адвокатська компанія «Якименко та Партнери» (Об`єднання) передбачено, що такі договора можуть укладатися Партнером, адвокатом Об`єднання (п.10.1). У зв`язку з цим в Об`єднанні затверджено 10.07.2017 року Положення про порядок укладання угод (договорів) між Клієнтом та Партнером, адвокатом Об`єднання. Таким чином існуючий договір про надання правничої допомоги від 02.12.2024 року, укладений між Лєхачовим А.О. і адвокатом Якименко О.О. відповідає вищевказаним вимогам. На виконання цього договору адвокат Якименко О.О. приймав участь у справі, складена довідка від 29.01.2025 року, складено акт приймання-передачі наданої професійної правничої допомоги від 08.02.2025 року та надано рахунок № 02-1/2025 від 08.02.2025 року. Що ж до письмового заключного слова, то воно складено на 19 аркушах. Тому доводи представника позивача, що на його підготовку та складання «повинен був витратити не більше двох хвилин» - є ніщо інше, як несерйозне відношення як до фактів справи, так і до учасників справи.

З огляду на викладене представник відповідача просить розглянути справу у його відсутність та задовольнити клопотання про стягнення з позивача на користь відповідача судових витрат.

Суд розглянувши заперечення представника позивача на клопотання про стягнення судових витрат оцінює їх критично з огляду на те, що заперечення представника позивача зводяться не до зменшення суми понесених відповідачем судових витрат на послуги адвоката, а повної відмови в їх задоволенні.

Крім того твердження представника позивача, що Договір про надання правничої допомоги від 02.12.2024р., укладений між Лєхачовим Андрієм Олександровичем та адвокатом О.О. Якименком не містить будь-яких даних (паспортних даних, РНОКПП, тощо), які дали змогу ідентифікувати Лєхачова Андрія Олександровича, що є клієнтом за договором, як Фізичну особу-підприємця, а також не містить посилань на дану справу, на переконання суду є безпідставними, оскільки як зазначалось вище в п. 1.1. Договору про надання правничої допомоги від 02.12.2024р. сторонами визначено, що даний договір укладено між Адвокатом Якименко Олексієм Олексійовичем (Адвокат) та Лєхачовим Андрієм Олександровичем ФОП (Клієнт), зокрема визначено, що Адвокат приймає на себе доручення від Клієнта надавати останньому та в його інтересах оплатну правову допомогу, на умовах, визначених цим Договором, а саме: - ведення в господарському суді Вінницької області справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Аллбаутех» до Фізична особа-підприємець Лєхачова Андрія Олександровича про стягнення коштів за договором підряду.

Також варто звернути увагу на позицію Великої Палати Верховного Суду викладену в постанові від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21 де зазначено, що розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися в ці правовідносини. Неврахування судом умов договору про надання правової допомоги щодо порядку обчислення гонорару не відповідає принципу свободи договору, закріпленому в ст. 627 ЦК України.

Гонорар може встановлюватися у формі: фіксованого розміру, погодинної оплати. Ці форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту; і навпаки - підставою для виплати гонорару, який визначений у формі погодинної оплати, є кількість витрачених на надання послуги годин, помножена на вартість такої (однієї) години того чи іншого адвоката залежно від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв.

Саме лише незазначення учасником справи в детальному описі робіт (наданих послуг) витрат часу на надання правничої допомоги не може перешкодити суду встановити розмір витрат на професійну правничу допомогу (у разі домовленості між сторонами договору про встановлений фіксований розмір обчислення гонорару).

Правомірне очікування стороною, яка виграла справу, відшкодування своїх розумних, реальних та обґрунтованих витрат на професійну правничу допомогу не повинно обмежуватися із суто формалістичних причин відсутності в детальному описі робіт (наданих послуг) відомостей про витрати часу на надання правничої допомоги у випадку домовленості між сторонами договору про встановлений фіксований розмір обчислення гонорару.

Втручання суду у договірні відносини між адвокатом та його клієнтом у частині визначення розміру гонорару або зменшення розміру стягнення такого гонорару з відповідної сторони на підставі положень частини четвертої статті 126 ГПК України можливе лише за умови обґрунтованості та наявності доказів на підтвердження невідповідності таких витрат фактично наданим послугам. В іншому випадку, таке втручання суперечитиме принципу свободи договору, закріпленому в положеннях статті 627 Цивільного кодексу України, принципу pacta sunt servanda та принципу захисту права працівника або іншої особи на оплату та своєчасність оплати за виконану працю, закріпленому у статті 43 Конституції України. Такий висновок викладений у додатковій постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.06.2022 у справі № 873/244/21.

На підставі наведеного заперечення представника позивача щодо задоволення заяви представника відповідача про стягнення понесених відповідачем витрат на правничу допомогу спростовуються вище викладеним.

Беручи до уваги факт понесення відповідачем витрат на професійну правничу допомогу, а також те, що сума зазначених витрат підтверджується матеріалами справи та враховуючи, що позивачем в порядку, визначеному п. 6 ст. 126 ГПК України не доведено неспівмірність заявлених витрат, суд дійшов висновку про необхідність покладення зазначених витрат на позивача відповідно до ч. 4 ст. 129 ГПК України у повному обсязі.

Керуючись статтями 74-79, 86, 123, 126, 129, 233, 244 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

УХВАЛИВ:

1. Заяву представника відповідача від 29.01.2025, про стягнення судових витрат на правничу допомогу задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Аллбаутех" (вул. Центральна, 252, с. Іза, Хустський р-н, Закарпатська обл., 90436, код ЄДРПОУ 39366284) на користь Фізичної особи-підприємця Лєхачова Андрія Олександровича ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) 20 000,00 грн. - понесених витрат на професійну правничу допомогу.

3. Видати наказ після набрання додатковим рішенням законної сили.

4. Примірник додаткового судового рішення направити сторонам в зареєстровані електронні кабінети в підсистемі ЄСІТС "Електронний суд".

Апеляційна скарга на рішення подається протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення (ч.1 ст.256 ГПК України).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано (ч.1 ст.241 ГПК України).

Апеляційна скарга подається відповідно до ст. 256, 257 ГПК України.

Повний текст додаткового рішення складено 11.02.2025

Суддя Ігор МАСЛІЙ

віддрук. прим.:

1 - до справи