ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 лютого 2025 року
м. Київ
cправа № 910/8714/18
Верховний Суд у складі палати для розгляду справ щодо корпоративних спорів‚ корпоративних прав та цінних паперів Касаційного господарського суду: Губенко Н.М. - головуючий, Баранець О.М., Бакуліна С.В., Вронська Г.О., Кібенко О.Р., Кондратова І.Д., Кролевець О.А., Мамалуй О.О., Студенець В.І.,
за участю секретаря судового засідання - Долгополової Ю.А.,
представників учасників справи:
позивача - Кологойда О.В.,
відповідача 1 - не з`явився,
відповідача 2 - не з`явився,
відповідача 3 - не з`явився,
третьої особи на стороні позивача - не з`явився,
третьої особи на стороні відповідача 2 - не з`явився,
третьої особи на стороні відповідачів (скаржника) - Чайкіна К.О., Гінінгер А.А.
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Металургійний комбінат "Азовсталь"
на рішення Господарського суду міста Києва
у складі судді Трофименко Т.Ю.
від 16.10.2023 та
та постанову Північного апеляційного господарського суду
у складі колегії суддів: Сулім В.В., Гаврилюк О.М., Майданевич А.Г.
від 07.02.2024
у справі за позовом Публічного акціонерного товариства "Закритий недиверсифікований корпоративний інвестиційний фонд "Синергія-7" (далі - ПАТ "Синергія-7")
до Компанії BARLENCO LTD (Барленко ЛТД), LIMITED LIABILITY COMPANY METINVEST B.V. (ПРИВАТНОЇ КОМПАНІЇ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "МЕТІНВЕСТ Б.В.") (далі - Компанія METINVEST B.V.), ОСОБА_1
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Фонду державного майна України (далі - Фонд, ФДМУ)
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні PRIVATE LIMITED LIABILITY COMPANY METINVEST B.V. (ПРИВАТНОЇ КОМПАНІЇ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "МЕТІНВЕСТ Б.В.") - Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку (далі - НКЦПФР)
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів - Приватного акціонерного товариства "Металургійний комбінат "Азовсталь" (далі - ПрАТ "Азовсталь")
про визнання недійсним рішення, визнання недійсним правочину, стягнення акцій.
Суть спору
1. Компанія BARLENCO LTD - афілійована особа з Компаніями METINVEST B.V., "Метінвест Інтернешнл С.А." (Metinvest International S.A.), ТОВ "Метінвест Холдінг", яким, у свою чергу, належав домінуючий контрольний пакет акцій (96,2237503%) ПрАТ "Азовсталь", примусово викупила акції цього товариства у міноритарного акціонера ПАТ "Синергія-7". Викуп відбувся відповідно до положень ст.65-2 Закону "Про акціонерні товариства" (процедура сквіз-ауту).
2. У процесі викупу наглядова рада ПрАТ "Азовсталь" визначила ринкову ціну однієї акції у розмірі 0,564 грн на підставі даних звіту про оцінку. За цією ж ціною відбувся викуп акцій.
3. ПАТ "Синергія-7" вважало таку ціну несправедливою, визначеною з порушенням вимог закону, тому звернулося до суду з позовом про солідарне стягнення з відповідачів 2 961 656,28 грн за 521 400 штук простих іменних акцій ПрАТ "Азовсталь" (з урахуванням заяви про зміну предмета позову).
4. Господарський суд міста Києва позовні вимоги задовольнив повністю. Північний апеляційний господарський суд це рішення залишив без змін.
5. ПрАТ "Азовсталь" звернулося з касаційною скаргою на вказані судові рішення; просить їх скасувати в частині вимог до Компанії METINVEST B.V., Компанії BARLENCO LTD та направити в цій частині справу на новий розгляд, а також скасувати в частині вимог до ОСОБА_1 та постановити ухвалу про закриття провадження у справі в цій частині.
6. Перед Верховним Судом у цій справі постали такі питання:
- які позовні вимоги є належним та ефективним способом захисту прав міноритарних акціонерів у процедурі примусового викупу акцій (сквіз-ауту);
- якими є правовідносини у випадку звернення колишнього міноритарного акціонера із позовом про стягнення справедливої компенсації за примусово вилучені акції - деліктними чи кондикційними; чи може застосовуватися солідарна відповідальність у таких правовідносинах;
- хто є належними відповідачами у спорах про стягнення компенсації за примусово продані акції; чи наявні підстави для застосування доктрини "підняття корпоративної завіси";
- чи підлягають розгляду в порядку господарського судочинства позовні вимоги до кінцевого бенефіціарного власника;
- яким чином (способом) визначається ринкова (справедлива) вартість акцій.
7. Верховний Суд відмовив у задоволенні касаційної скарги, виходячи з таких мотивів.
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Фактичні обставини справи, встановлені судами попередніх інстанцій
8. 04.06.2017 набрав чинності Закон "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення рівня корпоративного управління в акціонерних товариствах" від 23.03.2017 №1983-VIII (далі - Закон №1983-VIII), п.2 розд.ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" якого встановлює, що протягом двох років з дня набрання чинності цим Законом особа (особи, які діють спільно), яка станом на дату набрання чинності цим Законом є прямо або опосередковано з урахуванням кількості акцій, що належать їй або її афілійованим особам, вже є власником домінуючого контрольного пакета акцій акціонерного товариства (далі - заявник вимоги), має право застосувати положення ст.65-2 Закону "Про акціонерні товариства" виключно в порядку та на умовах, визначених у цьому пункті.
9. На день набрання чинності Законом №1983-VIII у ПрАТ "Азовсталь" був власник домінуючого контрольного пакета акцій, який разом з афілійованими особами володів 96,2237503% акцій вказаного товариства.
10. Так, Компанії METINVEST B.V., яка є єдиним акціонером Компанії BARLENCO LTD, належало 74,6643% акцій ПрАТ "Азовсталь". Водночас Компанія METINVEST B.V. є єдиним учасником Товариства з обмеженою відповідальністю "Метінвест Холдинг" (далі - ТОВ "Метінвест Холдинг"), частка акцій якого в ПрАТ "Азовсталь" становила 0,0000003%. Крім того, Компанія METINVEST B.V. є власником Компанії Метінвест Інтернешнл С.А. (Metinvest International S.A.), якій належав пакет акцій ПрАТ "Азовсталь" в розмірі 21,55945%.
11. Кінцевий бенефіціарний власник - контролер ПрАТ "Азовсталь" - ОСОБА_1 - 74,24% непрямий вирішальний вилив.
12. Акціонером ПрАТ "Азовсталь" також було ПАТ "Синергія-7", якому станом на 12.04.2018 належало 521 400 простих іменних акцій ПрАТ "Азовсталь" номінальною вартістю 0,25 грн, загальною номінальною вартістю 130 350,00 грн, що підтверджується обмеженими виписками про стан рахунку в цінних паперах від 19.03.2018 та про операції з цінними паперами від 12.04.2018.
13. 10.10.2017 власник домінуючого пакета акцій ПрАТ "Азовсталь" - Компанія METINVEST B.V. придбала у ПрАТ "Азовсталь" 21 869 405 шт. простих іменних бездокументарних акцій, що підтверджується договором №1/2017 купівлі-продажу акцій від 06.10.2017, в результаті чого частка Компанії METINVEST B.V. збільшилася із 74,6643% до 75,18456%, чим було досягнуто значного контрольного пакету акцій.
14. 15.01.2018 ПрАТ "Азовсталь" на своєму офіційному сайті оприлюднило повідомлення про виникнення особливої інформації емітента, відповідно до якого цього ж дня ПрАТ "Азовсталь" отримало від ПАТ "Національний депозитарій України" реєстр акціонерів, сформований станом на 31.12.2017, відповідно до якого було виявлено зміну відомостей про власника акцій, якому належить 10 і більше відсотків простих акцій акціонерного товариства.
15. 15.01.2018 ПрАТ "Азовсталь" розмістило в загальнодоступній інформаційній базі даних (stockmarket.gov.ua) особливу інформацію про зміну власників акцій, яким належить 10 і більше відсотків простих акцій товариства, що підтверджується наявним у матеріалах справи прінт-скріном зі сторінки smida.gov.ua та перевірено судом із веб-сторінки https://smida.gov.ua/db/prof/00191158. При цьому, в розкритій 15.01.2018 інформації не було зазначено про найвищу ціну придбання акцій за останні 12 місяців у процесі такого набуття.
16. У матеріалах справи відсутні докази, якими б підтверджувалося дотримання особою, яка внаслідок придбання акцій товариства стала власником домінуючого контрольного пакета акцій (Компанія METINVEST B.V.), процедури, визначеної ч.1 ст.65-2 Закону "Про акціонерні товариства" щодо подання відповідного повідомлення про придбання акцій.
17. Компанія BARLENCO LTD скористалася правом, передбаченим ст.65-2 Закону "Про акціонерні товариства", щодо обов`язкового продажу простих іменних акцій в межах дворічного строку з дня набрання чинності Законом №1983-VIII.
18. Процедура обов`язкового продажу акцій ПрАТ "Азовсталь" тривала з 02.03.2018 до 12.04.2018.
19. 02.03.2018 Компанія BARLENCO LTD направила ПрАТ "Азовсталь" повідомлення про намір скористатися правом на обов`язковий продаж простих іменних акцій від 01.03.2018 №06 (далі - Повідомлення). У цей же день рішенням наглядової ради ПрАТ "Азовсталь", оформленим протоколом №313 засідання наглядової ради ПрАТ "Азовсталь", обрано Товариство з обмеженою відповідальністю "Оціночний стандарт" (далі - ТОВ "Оціночний стандарт") оцінювачем ринкової вартості акцій ПрАТ "Азовсталь" станом на дату отримання останнім повідомлення, надано дозвіл ПрАТ "Азовсталь" на укладання з ТОВ "Оціночний стандарт" договору про надання послуг щодо оцінки ринкової вартості 1 (однієї) простої іменної акції ПрАТ "Азовсталь" в пакеті менше ніж 25% з метою реалізації права обов`язкового продажу простих акцій акціонерами на вимогу особи (осіб, що діють спільно), яка є власником домінуючого пакету акцій.
20. До Повідомлення було долучено структуру власності Компанії BARLENCO LTD та її афілійованих осіб, які є власниками домінуючого контрольного пакета акцій ПрАТ "Азовсталь" станом на 01.03.2018, із якої не вбачається, що Компанія BARLENCO LTD була власником акцій ПрАТ "Азовсталь" прямо чи опосередковано.
21. У вказаному Повідомленні зазначено, що афілійовані особи, а саме: Компанія METINVEST B.V., Компанія "Метінвест Інтернешнл С.А." (Metinvest International S.A.), ТОВ "Метінвест Холдинг" та Компанія BARLENCO LTD уклали відповідний договір, згідно з яким остання виступає суб`єктом реалізації прав, передбачених ст.65-2 Закону "Про акціонерні товариства" та п.2 розд.ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №1983-VIII.
22. 27.02.2018 Компанія METINVEST B.V. (сторона 1), Компанія "Метінвест Інтернешнл С.А." (Metinvest International S.A.) (сторона 2), ТОВ "Метінвест Холдінг" (сторона 3) та Компанія BARLENCO LTD (сторона 4) уклали договір, на підставі якого остання (Компанія BARLENCO LTD) здійснювала обов`язковий викуп акцій ПрАТ "Азовсталь". Відповідно до умов цього догововру:
- сторони є афілійованими особами в розумінні п.1 ч.1 ст.2 Закону "Про акціонерні товариства", а саме сторона 2, сторона 3 та сторона 4 перебувають під контролем сторони 1 (п.А);
- сторони мають разом право власності на домінуючий контрольний пакет акцій ПрАТ "Азовсталь", який таким чином перебуває у прямій та опосередкованій власності сторони 1, тобто Компанії METINVEST B.V. (п.Е).
23. Вказаним договором визначено Компанію BARLENCO LTD особою, що уповноважена вимагати від інших акціонерів продажу належних їм акцій ПрАТ "Азовсталь" шляхом надсилання до ПрАТ "Азовсталь" публічної безвідкличної вимоги про придбання акцій в усіх власників акцій ПрАТ "Азовсталь" та вчиняти всі інші дії відповідно до вимог та у порядку, визначеному ст.65-2 Закону "Про акціонерні товариства" та п.2 "Прикінцевих та перехідних положень" Закону №1983-VIII. Компанія BARLENCO LTD вчиняє дії, зазначені у п.1 цього договору від власного імені та за власні кошти, самостійно несе ризик збитків за неналежне виконання своїх обов`язків.
24. 03.03.2018 ПрАТ "Азовсталь" опублікувало отримане Повідомлення на своєму офіційному веб-сайті.
25. 05.03.2018 ТОВ "Оціночний стандарт" склало Звіт, яким визначило ринкову вартість 1 (однієї) простої іменної акції ПрАТ "Азовсталь" станом на 02.03.2018 в розмірі 0,564 грн у складі пакетів загальною кількістю 3,256% від статутного фонду (далі - Звіт). Ринкова вартість акцій ПрАТ "Азовсталь" розрахована суб`єктом оціночної діяльності лише порівняльним методом і лише на підставі даних продажу пакетів акцій на фондових біржах та у позабіржових торговельно-інформаційних системах (сторінки 6, 13, 50 Звіту).
26. Ринкова вартість однієї простої іменної акцій ПрАТ "Азовсталь" майновим методом не визначалась з посиланням на недоступність даних бухгалтерської звітності ПрАТ "Азовсталь" про балансову вартість активів (сторінки 12, 48 Звіту), дохідним методом також не визначалась з посиланням на складність спрогнозувати грошовий потік (сторінки 12, 48, 49 Звіту).
27. 07.03.2018 Компанія BARLENCO LTD уклала з Публічним акціонерним товариством "Перший український міжнародний банк" (далі - ПАТ "ПУМБ", Банк) договір рахунку умовного зберігання (ескроу) №31/2017-1, відповідно до п.1.3 якого рахунок використовується з метою оплати ціни акцій ПрАТ "Азовсталь" (емітента) в межах процедури обов`язкового продажу акцій на вимогу клієнта (Компанії BARLENCO LTD), що є власником домінуючого контрольного пакета акцій емітента (або уповноваженою особою, яка діє в інтересах групи осіб, що спільно є власниками домінуючого контрольного пакету акцій емітента).
28. 12.03.2018 депозитарна установа - Банк відкрив рахунок умовного зберігання Компанії BARLENCO LTD.
29. Рішенням наглядової ради ПрАТ "Азовсталь", оформленим протоколом №314 від 14.03.2018, затверджено ринкову вартість 1 (однієї) простої іменної акції ПрАТ "Азовсталь" в розмірі 0,564 грн згідно зі звітом ТОВ "Оціночний стандарт" станом на 02.03.2018 в складі пакетів загальною кількістю 3,256% від статутного фонду.
30. 15.03.2018 ПрАТ "Азовсталь" направило на адресу Компанії BARLENCO LTD повідомлення №01/107 про затвердження ринкової вартості акції ПрАТ "Азовсталь" станом на 02.03.2018.
31. 19.03.2018 ПрАТ "Азовсталь" отримано від Компанії BARLENCO LTD публічну безвідкличну вимогу №02 про придбання акцій в усіх власників акцій в порядку визначеному п.2 "Прикінцевих та перехідних положень" Закону №1983-VIII за ціною 0,564 грн за 1 (одну) просту іменну акцію.
32. У публічній безвідкличній вимозі вказано, що Компанія BARLENCO LTD є особою, яка опосередковано через групу афілійованих осіб, є власником домінуючого контрольного пакету акцій із зазначенням групи афілійованих щодо Компанії BARLENCO LTD осіб, які опосередковано володіють домінуючим контрольним пакетом акцій у ПрАТ "Азовсталь".
33. 19.03.2018 заблоковано належні позивачу акції ПрАТ "Азовсталь" на його рахунку в цінних паперах № НОМЕР_1 , відкритому в депозитарній установі Публічному акціонерному товаристві "Піреус банк МКБ".
34. 20.03.2018 ПрАТ "Азовсталь" направило до НКЦПФР та Центрального депозитарію цінних паперів (далі - ЦДЦП) копію публічної безвідкличної вимоги разом із засвідченою копією договору рахунку умовного зберігання (ескроу). Того ж дня на офіційному сайті ПрАТ "Азовсталь" розміщено публічну безвідкличну вимогу від 19.03.2018 №02 Компанії BARLENCO LTD про придбання акцій ПрАТ "Азовсталь" в усіх власників акцій за ціною 0,564 грн.
35. 22.03.2018 ЦДЦП отримав копію публічної безвідкличної вимоги і розмістив її на своєму сайті, склав реєстр (перелік) акціонерів ПрАТ "Азовсталь" станом на 23.03.2018. Отримавши перелік акціонерів, ПрАТ "Азовсталь" організувало розсилку копій публічної безвідкличної вимоги на адреси акціонерів.
36. 03.04.2018 ПрАТ "Азовсталь" завершило розсилку своїм акціонерам копій публічної безвідкличної вимоги, про що повідомило Компанію BARLENCO LTD листом від 03.04.2018 №09-599.
37. 10.04.2018 Компанія BARLENCO LTD перерахувала грошові кошти в сумі 77 201 356,07 грн на рахунок ескроу, відкритий у Банку, про що повідомила ПрАТ "Азовсталь" листом від 10.04.2018.
38. 11.04.2018 ПрАТ "Азовсталь" подало до ЦДЦП повідомлення про перерахування Компанією BARLENCO LTD коштів на рахунок ескроу.
39. 12.04.2018 продані в обов`язковому порядку акції ПрАТ "Азовсталь" зараховані на рахунок у цінних паперах Компанії BARLENCO LTD. Вказані цінні папери примусово списані на користь Компанії BARLENCO LTD як заявника публічної безвідкличної вимоги від 19.03.2018 на його рахунок у цінних паперах НОМЕР_2 , відкритий Банком, що підтверджується випискою про операції з цінними паперами від 12.04.2018.
40. 27.04.2018 на сайті ПрАТ "Азовсталь" оприлюднено річну фінансову звітність останнього за 2017 рік.
41. За висновками рецензії ВГО "Всеукраїнська спілка експертів оцінювачів" №13/03-2018РА від 12.03.2018 Звіт в цілому відповідає вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна, але має незначні недоліки, які не вплинули на достовірність оцінки.
42. Після закінчення процедури обов`язкового продажу акцій 10.05.2018 ФДМУ виконав рецензію на Звіт, згідно з якою зазначено, що звіт не повною мірою відповідає вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна і має значні недоліки, що вплинули на достовірність оцінки, але може використовуватися з метою, визначеною в звіті, після виправлення зазначених недоліків. Зокрема, в п.13 зазначеної рецензії Фонд зазначив, що оцінювач не врахував принцип корисності акцій з огляду на міноритарний пакет акцій і вигоди (дивіденди), які акціонер може отримати від володіння таким пакетом акцій.
43. Наказом ФДМУ від 19.09.2018 №1212 анульовано сертифікат суб`єкта оціночної діяльності №944/1.5 від 04.12.2015 ТОВ "Оціночний стандарт", в тому числі за порушення в процесі оцінки ринкової вартості 1 простої іменної акцій ПрАТ "Азовсталь" в процедурі сквіз-ауту.
44. 19.10.2018 ФДМУ склав рецензію за результатами виправлення недоліків звіту, в якій дійшов висновку, що виправлений звіт про оцінку однієї простої іменної акції ПрАТ "Азовсталь" у цілому відповідає вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна, але має незначні недоліки, що не вплинули на достовірність оцінки.
45. Згідно з виправленим ТОВ "Оціночний стандарт" звітом про оцінку, на який отримана позитивна рецензія ФДМУ, вартість однієї простої іменної акції ПрАТ "Азовсталь" становить 0,366 грн.
46. Позивач надав до матеріалів справи звіт від 14.06.2018 ПП "Академія оцінки і права" про оцінку майна: однієї простої іменної акції ПрАТ "Азовсталь" (код ISIN-UA 4000075758), станом на 02.03.2018, згідно з яким вартість такої акції визначено у розмірі 1,95 грн.
47. 14.06.2018 затверджено звіт ПП "Академія оцінки і права" (оцінювач Максимов С.Й.) про оцінку майна: однієї простої іменної акцій ПрАТ "Азовсталь" (ідентифікаційний код - 00191158, ISIN - UА 4000075758) станом на 02.03.2018, відповідно до якого визначена вартість: дохідним методом (метод дисконтування очікуваних грошових потоків та метод прямої капіталізації дивідендів) у розмірі 1,95 грн; майновим методом (балансова вартість) - у розмірі 6,25 грн на одну акцію при вартості власного капіталу 8 296 756 000 грн (с.48 звіту). Неможливість використання порівняльного підходу обґрунтована оцінювачем на с.27 звіту. Так, зазначено, що для так званих "закритих" компаній, до яких відносяться практично всі компанії, акції яких не котируються на біржах, дуже важко, практично неможливо знайти об`єкти порівняння, щоб застосувати порівняльний підхід, оскільки інформація про "закриті" компанії недоступна для використання, як недоступною є і інформація про укладені угоди при продажу (відступленні) частки компанії.
48. Позивач надав в матеріали справи висновок експертів №128/18 від 21.11.2018, складений за результатами судово-економічної експертизи, яка проведена на замовлення ПрАТ "Кінто", що діє в інтересах ПАТ "Синергія-7" на підставі договору про управління активами від 12.03.2018 №10. За результатами вказаної експертизи ринкова вартість однієї простої іменної акції ПрАТ "Азовсталь" (код ISIN-UA 4000075758) за методом "чистих активів", розрахована як 1/100 вартості всього 100% пакету акцій, тобто шляхом ділення вартості повного пакету акцій на загальну кількість акцій в такому пакеті, станом на 02.03.2018 дорівнює 6,2442 грн.
49. Відповідно до річної фінансової звітності ПрАТ "Азовсталь" станом на 31.12.2017, в якій відображено активи, зобов`язання і власний капітал товариства, вбачається, що станом на 31.12.2017 власний капітал (чисті активи) товариства (рядок 1495) складає 26 250 667 000 грн. Одночасно кількість акцій, випущених ПрАТ "Азовсталь", складає 4 204 000 000 шт.
50. Після завершення процедури сквіз-аут Компанія BARLENCO LTD перепродала Компанії METINVEST B.V. всі акції, примусово викуплені за публічною безвідкличною вимогою №02 від 19.03.2018 а саме, 26.12.2018 - 126 120 000 акцій (виписка вих.№1/4 ПАТ "ПУМБ" від 06.12.2021 про операції з цінними паперами за період з 01.03.2018 до 26.09.2019, додана до матеріалів справи листом ПAT "ПУМБ" №38-5298 від 07.12.2021), а 16.08.2021 - решту акцій, а саме, 10 761 837 акцій (виписка про операції з цінними паперами за період з 26.09.2019 до 29.11.2021, додана до матеріалів справи листом ПAT "ПУМБ" №38-5298 від 07.12.2021).
51. Перепродаж вчинили також інші акціонери - афілійовані особи: Компанія Метінвест Інтернешнл С.А. (Metinvest International S.A.) та ТОВ "Метінвест Холдинг" на користь Компанії METINVEST B.V., яка стала одноосібним власником 100% пакета акцій ПрАТ "Азовсталь"; кінцевий бенефіціарний власник не змінився - ОСОБА_1 .
Короткий зміст позовних вимог
52. У 2018 році ПАТ "Синергія-7" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Компанії BARLENCO LTD, ПрАТ "Азовсталь", ПАТ "ПУМБ" про:
- визнання недійсним рішення наглядової ради ПрАТ "Азовсталь", оформленого протоколом від 14.03.2018 №314, яким затверджено ринкову вартість (однієї) простої іменної акції ПрАТ "Азовсталь" у розмірі 0,564 грн згідно зі звітом ТОВ "Оціночний стандарт" станом на 02.03.2018 в складі пакетів загальною кількістю 3,256% від статутного фонду;
- визнання недійсною публічної безвідкличної вимоги Компанії BARLENCO LTD про придбання акцій у всіх власників акцій ПрАТ "Азовсталь" від 19.03.2018 та застосування наслідків її недійсності щодо простих іменних акцій ПрАТ "Азовсталь" (код ISIN - UA 4000075758), які належать ПАТ "Синергія-7" в кількості 521 400 штук, номінальною вартістю 25,00 грн, загальною номінальною вартістю 130 350,00 грн;
- зобов`язання ПАТ "ПУМБ" списати 521 400 штук простих іменних акцій ПрАТ "Азовсталь", які належать ПАТ "Синергія-7" в кількості 521 400 штук, номінальною вартістю 25,00 грн, загальною номінальною вартістю 130 350,00 грн з депозитного рахунку Компанії BARLENCO LTD № НОМЕР_2 і зарахувати їх на особовий рахунок позивача № НОМЕР_1 в депозитарній установі Акціонерне товариство "Піреус банк МКБ".
53. Позов мотивований незаконністю примусового продажу акцій ПрАТ "Азовсталь", а також порушенням встановленої законом процедури такого продажу.
54. У подальшому, під час нового розгляду справи, Господарський суд міста Києва на підставі клопотання позивача закрив провадження в частині позовних вимог до ПрАТ "Азовсталь" та до ПАТ "ПУМБ", залучив у якості співвідповідачів Компанію METINVEST B.V. та ОСОБА_1 , а також змінив предмет позову - ПАТ "Синергія-7" просило стягнути солідарно з відповідачів грошові кошти у сумі 2 961 656,28 грн за 521 400 штук простих іменних акцій ПрАТ "Азовсталь".
55. Заява про зміну предмета позову обґрунтована зміною фактичних обставин на стадії нового розгляду справи та наявністю правових позицій Верховного Суду, за якими належним та ефективним способом захисту порушених прав позивача у процедурі обов`язкового продажу акцій ПрАТ "Азовсталь", є стягнення коштів у розмірі різниці між справедливою ринковою вартістю акцій та сумою коштів, визначеною у публічній безвідкличній вимозі та сплаченою позивачу через рахунок умовного зберігання (ескроу) в процедурі сквіз-аут; відтак, метою позову є захист саме майнових, а не корпоративних прав колишнього акціонера, а тому позовні вимоги про визнання недійсним правочину обов`язкового продажу простих іменних акцій ПрАТ "Азовсталь" та стягнення акцій не забезпечать поновлення порушеного права позивача на отримання внаслідок примусового продажу акцій компенсації їх вартості.
56. Так, позивач вказував, що під час нового розгляду цієї справи відбувся перехід права власності на всі акції, примусово викуплені за публічною безвідкличною вимогою від 19.03.2018 №02 від Компанії BARLENCO LTD до Компанії METINVEST B.V., а також виплата дивідендів у розмірі, що втричі перевищує ціну примусового викупу (0,564 грн) та підтверджує її істотне заниження в процедурі сквіз-аут. Процедуру сквіз-аут проведено від імені Компанії BARLENCO LTD, яка не була власником домінуючого контрольного пакета акцій, в той час як власником таких акцій на момент подання повідомлення про набуття домінуючого контрольного пакета акцій та публічної безвідкличної вимоги була Компанія METINVEST B.V., а після сквіз-ауту власником 100% пакету акцій був ОСОБА_1 , який, в свою чергу, є кінцевим бенефіціарним власником ПрАТ "Азовсталь", частка та вартість активів якого збільшилась в результаті спірної процедури примусового викупу акцій.
57. При цьому, розмір збитків у розрахований позивачем таким чином: (6,2442 грн - 0,564 грн) х 521 400, де:
- 6,2442 грн - ринкова вартість 1 (однієї) акції ПрАТ "Азовсталь";
- 0,564 грн - ціна обов`язкового продажу акцій, виплачена Компанією BARLENCO LTD на користь позивача на рахунок умовного зберігання (ескроу);
- 521 400 - кількість примусово викуплених у позивача акцій ПрАТ "Азовсталь".
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
58. Господарський суд міста Києва рішенням від 23.11.2018 у задоволенні позовних вимог відмовив повністю.
59. Господарський суд міста Києва додатковим рішенням від 03.12.2018 присудив до стягнення з ПАТ "Синергія-7" на користь ПрАТ "Азовсталь" витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 8 760,00 грн.
60. Північний апеляційний господарський суд постановою від 19.02.2019 залишив без змін рішення Господарського суду міста Києва від 23.11.2018 та додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 03.12.2018.
61. Північний апеляційний господарський суд додатковою постановою від 18.03.2019 присудив до стягнення на користь Компанії BARLENCO LTD з ПАТ "Синергія-7" 10 169,25 грн витрат на професійну правничу допомогу, понесених при розгляді справи.
62. Верховний Суд постановою від 16.02.2021 скасував рішення Господарського суду міста Києва від 23.11.2018, додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 03.12.2018, постанову Північного апеляційного господарського суду від 19.02.2019 та додаткову постанову Північного апеляційного господарського суду від 18.03.2019, а справу передав на новий розгляд до суду першої інстанції.
63. Верховний Суд зазначив, що суди під час розгляду цієї справи не з`ясували наявності легітимної мети та справедливої ціни акцій, дотримання чи недотримання в межах процедури примусового викупу акцій критерію пропорційності втручання у право власності, а також визнав передчасними висновки як щодо наявності у Компанії BARLENCO LTD права примусового викупу акцій ПрАТ "Азовсталь", передбаченого ст.65-2 Закону "Про акціонерні товариства", так і щодо правомірності здійснення такого викупу за особливою процедурою, визначеною п.2 розд.ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №1983-VIII. При цьому, Верховний Суд наголосив на тому, що суди не дослідили обставин щодо забезпечення можливості міноритарних акціонерів скористатися правом, передбаченим ст.65-3 Закону "Про акціонерні товариства" та п.3 розд.ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №1983-VIII.
64. Як було зазначено, за результатами нового розгляду справи Господарський суд міста Києва на підставі клопотання позивача закрив провадження в частині позовних вимог до ПрАТ "Азовсталь" та до ПАТ "ПУМБ", залучив як співвідповідачів Компанію METINVEST B.V. та ОСОБА_1 , а також змінив предмет позову - ПАТ "Синергія-7" просило стягнути солідарно з відповідачів грошові кошти у сумі 2 961 656,28 грн за 521 400 штук простих іменних акцій ПрАТ "Азовсталь".
65. Господарський суд міста Києва рішенням від 16.10.2023 позовні вимоги задовольнив повністю. Заяву ПАТ "Синергія-7" про відшкодування судових витрат задовольнив частково.
66. Північний апеляційний господарський суд постановою від 07.02.2024 залишив без змін рішення Господарського суду міста Києва від 16.10.2023.
67. Рішення суду першої інстанції та постанова суду апеляційної інстанції мотивовані тим, що:
- відповідно до структури власності ПрАТ "Азовсталь" станом на дату набрання чинності Закону №1983-VIII у цьому товаристві був власник домінуючого контрольного пакета акцій - Компанія METINVEST B.V., який разом з афілійованими особами володів 96,2237503% акцій товариства; зокрема, Компанії METINVEST B.V., яка є єдиним акціонером Компанії BARLENCO LTD, належало 74,6643% акцій товариства; одночасно Компанія METINVEST B.V. є єдиним учасником ТОВ "Метінвест Холдинг", частка акцій якого в товаристві становила 0,0000003%, а також власником Компанії "Метінвест Інтернешнл С.А." (Metinvest International S.A.), якій належав пакет акцій товариства у розмірі 21,55945%; враховуючи зазначені обставини, на Компанію METINVEST B.V не розповсюджувався обов`язок, визначений у ст.65 Закону "Про акціонерні товариства", щодо повідомлення товариства про набуття домінуючого контрольного пакету акцій;
- водночас 10.10.2017 власник домінуючого пакета акцій ПрАТ "Азовсталь" - Компанія METINVEST B.V. придбала у ПрАТ "Азовсталь" 21 869 405 шт. простих іменних бездокументарних акцій, що підтверджується договором №1/2017 купівлі-продажу акцій від 06.10.2017, в результаті чого частка Компанії METINVEST B.V. збільшилася із 74,6643% до 75,18456%, чим було досягнуто значного контрольного пакету акцій;
- в той же час в матеріалах справи відсутні докази, якими б підтверджувалось дотримання особою, яка внаслідок придбання акцій товариства стала власником домінуючого контрольного пакета акцій (Компанія METINVEST B.V.), процедури, визначеної ч.1 ст.65-2 Закону "Про акціонерні товариства", щодо подання відповідного повідомлення про придбання акцій, чим порушено вимоги п.3 розд.ІІ "Прикінцеві і перехідні положення" Закону №1983-VIII;
- ПрАТ "Азовсталь", будучи обізнаним про укладення договору купівлі-продажу 06.10.2017, оскільки останній є стороною цього правочину, лише 15.01.2018 розмістив в загальнодоступній інформаційній базі даних Комісії (stockmarket.gov.ua) особливу інформацію про зміну власників акцій, яким належить 10 і більше відсотків простих акцій товариства, що підтверджується наявним у матеріалах справи прінт-скріном зі сторінки smida.gov.ua та перевірено судом із веб-сторінки https://smida.gov.ua/db/prof/00191158; при цьому, в розкритій 15.01.2018 інформації не було зазначено про найвищу ціну придбання акцій за останні 12 місяців у процесі такого набуття;
- неповідомлення Компанією METINVEST B.V. інформації про укладання 06.10.2017 договору №1/2017 купівлі-продажу акцій ПрАТ "Азовсталь" відповідно до ч.1 ст.65-2 Закону "Про акціонерні товариства" позбавило позивача права скористатися положеннями ст.65-3 Закону "Про акціонерні товариства"; обставини дотримання чи недотримання вимог законодавства щодо забезпечення права міноритарних акціонерів вимагати обов`язкового придбання належних їм акцій (з визначенням ціни такого придбання згідно з вимогами відповідних законодавчих норм) до проведення процедури примусового викупу акцій є суттєвими для з`ясування збалансованості інтересів усіх акціонерів відповідного товариства, зокрема, враховуючи порядок визначення ціни обов`язкового придбання акцій, певною мірою відмінний від ціни обов`язкового продажу, передбаченої п.2 розд.ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №1983-VIII; таким чином, порушення порядку розкриття особливої інформації по операції 10.10.2017 має прямий вплив на процедуру примусового викупу акцій, яка відбулася у березні-квітні 2018 року;
- 02.03.2018 Компанія BARLENCO LTD від власного імені, вказуючи на те, що вона є афілійованою особою юридичних осіб, які станом на дату набрання чинності Законом №1983-VIII вже були власниками домінуючого контрольного пакета акцій ПрАТ "Азовсталь", подала повідомлення №06 про намір скористатися правами, передбаченими ст.65-2 Закону "Про акціонерні товариства" щодо обов`язкового продажу усіма акціонерами акцій вказаного товариства в порядку п.2 розд.ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №1983-VIII; також у вказаному повідомленні зазначено, що афілійованими особами, а саме: Компанією METINVEST B.V., Компанією "Метінвест Інтернешнл С.А." (Metinvest International S.A.) та ТОВ "Метінвест Холдинг" та Компанією BARLENCO LTD укладено відповідний договір, згідно з яким остання виступає суб`єктом реалізації прав, передбачених ст.65-2 Закону "Про акціонерні товариства" та п.2 розд.ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №1983-VIII; до вказаного повідомлення було долучено структуру власності Компанії BARLENCO LTD та її афілійованих осіб, які є власниками домінуючого контрольного пакета акцій ПрАТ "Азовсталь" станом на 02.03.2018, із якої не вбачається, що Компанія BARLENCO LTD була власником акцій ПрАТ "Азовсталь" прямо чи опосередковано;
- 27.02.2018 Компанія METINVEST B.V. (сторона 1), Компанія "Метінвест Інтернешнл С.А." (Metinvest International S.A.) (сторона 2), ТОВ "Метінвест Холдінг" (сторона 3) та Компанія BARLENCO LTD (сторона 4) уклали договір, на підставі якого остання (Компанія BARLENCO LTD) здійснювала обов`язковий викуп акцій ПрАТ "Азовсталь"; цим договором визначено Компанію BARLENCO LTD особою, що уповноважена вимагати від інших акціонерів продажу належних їм акцій ПрАТ "Азовсталь" шляхом надсилання до ПрАТ "Азовсталь" публічної безвідкличної вимоги про придбання акцій в усіх власників акцій ПрАТ "Азовсталь" та вчиняти всі інші дії відповідно до вимог та у порядку, визначеному ст.65-2 Закону "Про акціонерні товариства" та п.2 Прикінцевих та перехідних положень Закону №1983-VIII; Компанія BARLENCO LTD вчиняє дії, зазначені у п.1 цього договору від власного імені та за власні кошти, самостійно несе ризик збитків за неналежне виконання своїх обов`язків;
- ціна обов`язкового продажу акцій була визначена ПрАТ "Азовсталь" рішенням наглядової ради від 14.03.2018, яким затверджено ринкову вартість 1 (однієї) простої іменної акції ПрАТ "Азовсталь" у розмірі 0,564 грн на підставі звіту ТОВ "Оціночний стандарт" (оцінювач Чепенко О.А.) від 05.03.2018; при складанні звіту ТОВ "Оціночний стандарт" від 05.03.2018 про оцінку ринкової вартості 1 (однієї) простої іменної акції ПрАТ "Азовсталь" станом на 02.03.2018 була прийнята концепція ринкової вартості, але застосовано виключно порівняльний підхід і лише на підставі даних продажу пакетів акцій на фондових біржах та у позабіржових торгівельно-інформаційних системах, ринкова вартість акцій визначена у складі пакетів 3,256% від статутного фонду (тобто у міноритарному пакеті), що є необґрунтованим і призвело до істотного заниження отриманого результату - 0,564 грн за 1 (одну) акцію;
- 10.05.2018 складено рецензію ФДМУ на звіт ТОВ "Оціночний стандарт" за якою його класифіковано за ознакою, передбаченою абз.4 п.67 Національного стандарту №1 "Загальні засади оцінки майна і майнових прав", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10.09.2003 №1440, як такий, що не повною мірою відповідає вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна і має значні недоліки, що вплинули на достовірність оцінки, але може використовуватись з метою, визначеною в звіті, після виправлення зазначених недопіків; наказом ФДМУ від 19.09.2018 за №1212 анульовано сертифікат суб`єкта оціночної діяльності №944/1.5 від 04.12.2015 ТОВ "Оціночний стандарт", в тому числі за порушення в процесі оцінки ринкової вартості 1 простої іменної акцій ПрАТ "Азовсталь" в процедурі сквіз-ауту; таким чином, ціна акцій, яка ґрунтується на висновку суб`єкта оціночної діяльності, вчиненому з порушенням нормативно-правових актів, не може вважатися дійсною ринковою ціною; наглядова рада може брати до уваги вартість цінних паперів, визначену суб`єктом оціночної діяльності відповідно до законодавства про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність, у разі наявності такої оцінки, однак затверджена ринкова вартість не може бути меншою ніж та, що визначена відповідно до ч.2 ст.8 Закону "Про акціонерні товариства";
- суд вважає за можливе визначити вартість 1 акції за балансовою вартістю чистих активів ПрАТ "Азовсталь" на рівні 6,2442 грн (26 250 667 000 грн/4 204 000 000 шт. акцій) за формулою, яка наведена у розд.3.6 "Визначення вартості акцій за балансовим методом" Методики комплексних експертних досліджень визначення вартості акцій підприємств, зареєстрованої в Міністерстві юстиції 29.01.2016, реєстраційний номер 0.1.18, що узгоджується з правовою позицією, яка викладена у постанові Верховного Суду від 15.06.2022 у справі №905/671/19; така визначена судом вартість 1 акції дорівнює справедливій вартості 1 акції у пакеті акцій 100% від статутного капіталу ПрАТ "Азовсталь"; вказаний розрахунок вартості 1 акції ПрАТ "Азовсталь" є таким, що узгоджується із результатом, отриманим внаслідок проведення ТОВ "Центр судових експертиз Альтернатива" судово-економічної експертизи, згідно із висновком експертів №128/18 від 21.11.2018; у вказаному висновку розрахунок однієї простої іменної акції ПрАТ "Азовсталь" було здійснено саме за методом "чистих активів" у складі пакету акцій 100%, тобто шляхом ділення вартості повного пакету акцій на загальну кількість акцій в такому пакеті, виходячи із фінансової звітності товариства за 2017 рік; цей висновок складено судовими експертами Морозовою О.С. та Максименко Т.О., які є атестованими судовими експертами; у ньому зазначено про обізнаність експертів із кримінальною відповідальністю за надання завідомо неправдивого висновку, а також вказано про те, що цей висновок підготовлено для подання до суду;
- позивач має право на отримання справедливої компенсації за примусово вилучені акції в процедурі обов`язкового продажу акцій за 1 акцію у розмірі 5,6802 грн (6,2442 грн - 0,564 грн), що становить різницю між вартістю акцій, визначеною за майновим методом у складі пакету загальною кількістю 100% від статутного фонду (капіталу) товариства, та вартістю акцій, яка розрахована суб`єктом оціночної діяльності порівняльним методом у складі пакету загальною кількістю 3,256% від статутного фонду (капіталу) товариства та за якою відбувся викуп в процедурі "сквіз-ауту";
- після завершення процедури сквіз-аут Компанія BARLENCO LTD перепродала Компанії METINVEST B.V. всі акції, примусово викуплені за публічною безвідкличною вимогою вих. №02 від 19.03.2018 а саме, 26.12.2018 - 126 120 000 акцій (виписка вих. №1/4 ПАТ "ПУМБ" від 06.12.2021 про операції з цінними паперами за період з 01.03.2018 до 26.09.2019 додана до матеріалів справи листом AT ПУМБ №38-5298 від 07.12.2021), а 16.08.2021 решту акцій, а саме, 10 761 837 акцій (виписка про операції з цінними паперами за період з 26.09.2019 по 29.11.2021 додана до матеріалів справи листом ПAT "ПУМБ" №38-5298 від 07.12.2021); перепродаж вчинили і інші акціонери - афілійовані особи: Компанія "Метінвест Інтернешнл С.А." (Metinvest International S.A.) та ТОВ "Метінвест Холдинг" на користь Компанії METINVEST B.V, яка стала одноосібним власником 100% пакета акцій ПрАТ "Азовсталь"; кінцевий бенефіціарний власник не змінився - ОСОБА_1 ;
- Компанія METINVEST B.V. станом на момент набрання чинності Закону №1983-VIII та на час проведення процедур сквіз-аут ПрАТ "Азовсталь" (березень-квітень) була власником домінуючого контрольного пакета акцій ПрАТ "Азовсталь"; інші акціонери - Компанія "Метінвест Інтернешнл С.А." (Metinvest International S.A.) та ТОВ "Метінвест Холдинг" та заявник публічної вимоги - Компанія BARLENCO LTD - дочірні компанії перебувають під контролем Компанії METINVEST B.V.; кінцевий бенефіціарний власник - контролер ПрАТ "Азовсталь" - ОСОБА_1 - 74,24 % непрямий вирішальний вилив;
- у цьому випадку позивачу завдано збитків взаємопов`язаними сукупними діями відповідачів з єдністю наміру - викупу акцій у позивача за заниженою ціною, а тому, відповідно до ч.1 ст.1190 Цивільного кодексу України (далі - ЦК) спільними діями або бездіяльністю яких було завдано шкоди, несуть солідарну відповідальність перед потерпілим; відповідно до ч.1 ст.543 ЦК у разі солідарного обов`язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов`язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо; з урахуванням наведеного, а також того, що предметом позову є стягнення грошових коштів саме як компенсації справедливої вартості примусово викуплених акцій, суд вважає, що відповідачі як набувачі акцій за ціною, яка за висновком суду не є справедливою, фактично без достатньої правової підстави за рахунок позивача як власника акцій, у якого вони були примусово викуплені в процедурі сквіз-аут, зберігають у себе кошти, які на підставі ч.1 ст.1212 ЦК зобов`язані повернути позивачу як компенсацію справедливої вартості акцій; такий висновок суду узгоджується з вищенаведеною правовою позицією Верховного Суду у справі №905/671/19; разом з тим для кондикційних зобов`язань доведення вини особи не має значення, а важливим є факт неправомірного набуття (збереження) майна однією особою за рахунок іншої (статті 1212-1214 ЦК);
- таким чином, належними відповідачами за вимогою про стягнення компенсації вартості 521 400 штук простих іменних акцій ПрАТ "Азовсталь", примусово викуплених у позивача, в сумі 2 961 656,28 грн є Компанія BARLENCO LTD, Компанія METINVEST B.V., ПрАТ "Азовсталь" та кінцевий бенефіціарний власник - ОСОБА_1 ; право обирати до кого із боржників звернутись окремо або одночасно з вимогою про стягнення компенсації вартості примусово проданих акцій, належить позивачу;
- спір у справі за участю іноземних юридичний осіб Компаній BARLENCO LTD та METINVEST B.V. підсудний господарським судам України і має вирішуватись за правом України;
- спір з правочину обов`язкового продажу акцій в процедурі сквіз-аут є спором з правочину щодо акцій, який належить до юрисдикції господарського суду в силу прямої вказівки процесуального закону (п.4 ч.1 ст.20 Господарського процесуального кодексу (далі - ГПК)).
Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги, відзиву на касаційну скаргу
68. ПрАТ "Азовсталь" звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить:
- скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 16.10.2023 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 07.02.2024 в частині вимог про солідарне стягнення 2 961 656,28 грн за 521 400 штук простих іменних акцій ПрАТ "Азовсталь" до Компанії METINVEST B.V., Компанії BARLENCO LTD; в цій частині справу направити на новий розгляд;
- скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 16.10.2023 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 07.02.2024 в частині вимог про солідарне стягнення 2 961 656,28 грн за 521 400 штук простих іменних акцій ПрАТ "Азовсталь" до ОСОБА_1 ; в цій частині прийняти нову ухвалу про закриття провадження.
69. Скаржник як на підстави касаційного оскарження посилається на пункти 1, 2, 3, 4 ч.2 ст.287 ГПК:
- суди першої та апеляційної інстанцій не врахували правові висновки щодо застосування статей 541, 543, 1190, 1212 ЦК, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 20.11.2018 у справі №922/3412/17, постановах Верховного Суду від 18.06.2019 у справі №910/10403/18, від 05.12.2022 у справі №214/7462/20, від 09.08.2023 у справі №161/10117/21, що у межах кондикційних правовідносин не передбачено випадків виникнення солідарного зобов`язання. ПрАТ "Азовсталь" зазначило, що суди не звернули увагу на наведені правові висновки та помилково застосували до спірних правовідносин зі збереження майна без достатніх правових підстав (кондикційних) положення ст.1190 ЦК, яка врегульовує солідарну відповідальність за завдання шкоди; крім того, скаржник зауважив, що суди не врахували правові висновки, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.01.2022 у справі №143/591/20 щодо застосування норми ч.1 ст.16 ЦК щодо неможливості існування солідарного обов`язку в кондикційних правовідносинах, а тому дійшли помилкового висновку про ефективність обраного позивачем способу захисту; також, ПрАТ "Азовсталь" наголосило, що суди не звернули увагу на правові висновки Верховного Суду щодо належності відповідача, викладені у постановах від 12.10.2021 у справі №910/8823/19, від 16.02.2022 у справі №922/1308/21;
- скаржник просить уточнити висновки щодо застосування ч.3 ст.96 ЦК, абз.2 ч.2 ст.3 Закону "Про акціонерні товариства" стосовно доктрини "підняття корпоративної завіси", викладені у постановах Верховного Суду від 17.06.2020 у справі №826/11415/16, від 30.06.2021 у справі №916/1914/20, від 04.08.2021 у справі №910/10900/19, від 20.07.2022 у справі №910/4210/20, від 08.11.2023 у справі №916/1489/22 та у постанові Верховного Суду від 15.06.2022 у справі №905/671/19, яку врахував Північний апеляційний господарський суд при ухваленні оскаржуваної постанови від 07.02.2024, шляхом обмеження застосування доктрини "підняття корпоративної завіси" до випадків стягнення (відшкодування збитків) та шляхом обмеження належних відповідачів у справах про стягнення компенсації виключно до заявника публічної безвідкличної вимоги;
- суди не врахували висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 15.06.2022 у справі №905/671/19, щодо застосування п.38 Національного стандарту №1 "Загальні засади оцінки майна і майнових прав" та не дослідили, що висновок експертизи та звіт про оцінку виконані без застосування трьох методів оцінки, у зв`язку із чим суди належним чином не дослідили обставини справи;
- суди не зазначили, на підставі яких саме доказів встановлено факт використання Компанії BARLENCO LTD як "технічної юридичної особи" і чим саме це підтверджується; суди не дослідили, який саме вплив (прямий чи непрямий) здійснює кінцевий бенефіціарний власник ОСОБА_1 на ПрАТ "Азовсталь", у зв`язку з чим не визначили, чи дійсно ОСОБА_1 зберіг без достатніх правових підстав кошти, а отже, чи є він належним відповідачем у справі і чи має він обов`язок відшкодувати кошти у 100% розмірі (п.1 ч.3 ст.310 ГПК);
- відсутні висновки Верховного Суду щодо застосування п.4 ч.1 ст.20 ГПК та ч.1 ст.19 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК) стосовно не підсудності/підсудності господарським судам/загальним судам спорів між колишніми акціонерами та кінцевим бенефіціарним власником заявника вимоги, мажоритарного акціонера, емітента, щодо обов`язкового продажу акцій емітента на вимогу власника домінуючого контрольного пакета акцій;
- відсутні правові висновки Верховного Суду щодо застосування ст.1212 ЦК та п.30 ч.1 ст.1 Закону "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення" щодо неможливості стягнення збережених внаслідок обов`язкового продажу акцій емітента на вимогу власника домінуючого контрольного пакета акцій коштів без достатніх правових підстав з кінцевого бенефіціарного власника;
- відсутні висновки Верховного Суду щодо застосування ч.3 ст.96 ЦК та ч.2 ст.3 Закону "Про акціонерні товариства" щодо неможливості кінцевого бенефіціарного власника відповідати за зобов`язання з обов`язкового продажу акцій емітента на вимогу власника домінуючого контрольного пакета акцій та щодо неможливості розгляду будь-якими судами спорів міноритарного акціонера до фізичної особи кінцевого бенефіціарного власника щодо стягнення компенсації за примусово продані акції;
- відсутні висновки Верховного Суду щодо застосування ч.2 ст.28 ГПК щодо визначення кінцевого бенефіціарного власника належним відповідачем у спорі щодо стягнення збережених без достатніх правових підстав коштів в рамках обов`язкового продажу акцій на вимогу власника домінуючого контрольного пакета акцій;
- суди першої та апеляційної інстанцій дійшли помилкового висновку про можливість розгляду вимог до ОСОБА_1 в порядку господарського судочинства, оскільки не врахували правові висновки, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 21.11.2018 у справі №127/93/17-ц, постановах Верховного Суду від 18.06.2019 у справі №910/10403/18, від 27.02.2020 у справі №Б-39/02-09, від 09.02.2021 у справі №5011-43/4949-2012, від 22.09.2021 у справі №907/670/18, від 12.10.2021 у справі №910/8823/19, від 16.02.2022 у справі №922/1308/21;
- суди не звернули увагу на правові висновки, викладені у постанові Верховного Суду від 15.06.2022 у справі №905/671/19 щодо уточнення застосування статей 8 та 65-2 Закону "Про акціонерні товариства";
- відсутні висновки Верховного Суду щодо застосування п.1 ч.1 ст.231 ГПК щодо наявності підстав для закриття провадження в частині вимог про стягнення збережених без достатніх правових підстав коштів, заявлених колишніми акціонерами до кінцевого бенефіціарного власника, з підстав підсудності спору загальним судам в порядку цивільного судочинства;
- відсутні висновки Верховного Суду щодо застосування п.3 ч.1 ст.20 ГПК стосовно відсутності корпоративних відносин між колишніми акціонерами та кінцевим бенефіціарним власником.
70. ПАТ "Синергія-7" подало відзив на касаційну скаргу, в якому просить залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції залишити без змін.
Рух касаційної скарги
71. Протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 04.03.2024 для розгляду справи визначено колегію суддів у складі: Губенко Н.М. - головуючий, Бакуліна С.В., Вронська Г.О.
72. Верховний Суд ухвалою від 17.04.2024 відкрив касаційне провадження у справі та призначив її до розгляду у відкритому судовому засіданні на 07.05.2024.
73. У зв`язку з відпусткою суддів Вронської Г.О. та Бакуліної С.В. протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.05.2024 визначено колегію суддів у складі: Губенко Н.М. - головуючий, Кондратова І.Д., Кролевець О.А.
74. 06.05.2024 від ПрАТ "Азовсталь" надійшла заява про відвід суддів Кондратової І.Д. та Кролевець О.А., однак 07.05.2024 заявник відкликав її.
75. Верховний Суд ухвалою від 07.05.2024 оголосив перерву у судовому засіданні до 11.06.2024.
76. 05.06.2024 надійшли додаткові пояснення ПрАТ "Азовсталь".
77. 07.06.2024 надійшло клопотання ПАТ "Синергія-7" про закриття касаційного провадження з підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 2, 3 ч.2 ст.287 ГПК та залишення касаційної скарги без задоволення з інших підстав касаційного оскарження. Вказане клопотання подане на електронну пошту суду та підписане електронним підписом представника заявника - адвокатом Кологойдою О.В.
78. 10.06.2024 надійшло заперечення ПрАТ "Азовсталь" на клопотання ПАТ "Синергія-7" про закриття касаційного провадження, у якому просить залишити клопотання без розгляду, визнати подання клопотання зловживанням прцесуальними правами та стягнути з заявника штраф у розмірі 3 028 грн.
79. Верховний Суд ухвалою від 11.06.2024 оголосив перерву у судовому засіданні до 18.06.2024.
80. 14.06.2024 ПАТ "Синергія-7" подало клопотання про передачу справи на розгляд палати для розгляду справ щодо корпоративних спорів, корпоративних прав та цінних паперів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду (далі - Корпоративна палата, Палата) для уточнення або відступу від правових висновків, викладених в постанові Палати від 15.06.2022 у справі №905/671/19, постанові Верховного Суду від 28.04.2021 у справі №910/12591/18, інших постановах Верховного Суду в подібних правовідносинах.
81. Позивач у клопотанні зазначає, що необхідно уточнити правові висновки, які містяться у постанові Палати від 15.06.2022 у справі №905/671/19, зазначивши такі питання:
- Чи є солідарною відповідальність групи осіб, що діють спільно (емітента, заявника публічної безвідкличної вимоги, його афілійованих осіб, власника домінуючого контрольного пакета акцій, кінцевого бенефіціарного власника, під контролем (прямим або непрямим вирішальним впливом) яких перебуває емітент та/або власник домінуючого контрольного пакета акцій та/або уповноважена ним особа - заявник публічної безвідкличної вимоги, третіх осіб, які діяли спільно в процедурі обов`язкового продажу акцій з метою набуття права власності на 100% пакет акцій емітента), перед міноритарними акціонерами у спорах з правочину обов`язкового продажу акцій про стягнення грошових коштів: компенсації, збитків або набутого без достатньої правової підстави майна?
- Чи є у спірних правовідносинах належним відповідачем кінцевий бенефіціарний власник, який здійснює непрямий вирішальний вплив (контроль) на емітента та/або власника домінуючого контрольного пакета акцій та/або уповноважену ним особу (заявника публічної безвідкличної вимоги) у випадку обов`язкового продажу акцій за ціною, що не відповідає справедливій ринковій вартості акцій?
- Чи є вимога про солідарне стягнення грошових коштів (компенсації, збитків або набутого без достатньої правової підстави майна) у спорах з процедури обов`язкового продажу акцій (сквіз-аут) належним та ефективним способом захисту?
- Чи є комплексними правовідносини з правочину обов`язкового продажу акцій, який зумовлює припинення корпоративних відносин та вихід з акціонерного товариства, а у випадку обов`язкового продажу акцій за ціною, що не відповідає справедливій ринковій вартості акцій, призводить до заподіяння збитків міноритарним акціонерам та неправомірного збереження майна (грошових коштів) без достатньої правової підстави покупцем акцій, власником домінуючого контрольного пакету акцій, його афілійованими особами або особами, які діють спільно?
82. 17.06.2024 надійшли пояснення ПрАТ "Азовсталь".
83. 17.06.2024 надійшли додаткові пояснення ПрАТ "Азовсталь", у яких просить залишити без розгляду клопотання ПАТ "Синергія-7" про передачу справи на розгляд Палати, визнати подання такого клопотання зловживанням процесуальними правами, повернути це клопотання без розгляду, відмовити у його задоволенні та стягнути з ПАТ "Синергія-7" штраф у розмірі 3 028 грн.
84. 17.06.2024 через систему Електронний суд надійшло клопотання ПАТ "Синергія-7" про закриття касаційного провадження з підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 2, 3 ч.2 ст.287 ГПК, та залишення касаційної скарги без задоволення з інших підстав касаційного оскарження.
85. 17.06.2024 надійшли додаткові пояснення ПАТ "Синергія-7".
86. 18.06.2024 надійшло клопотання ПАТ "Синергія-7" про відкладення розгляду справи.
87. 18.06.2024 надійшло заперечення ПАТ "Синергія-7" на додаткові пояснення ПрАТ "Азовсталь" від 17.06.2024.
88. 18.06.2024 надійшли додаткові пояснення ПрАТ "Азовсталь".
89. Верховний Суд ухвалою від 18.06.2024 оголосив перерву у судовому засіданні до 30.07.2024.
90. Верховний Суд ухвалою від 18.06.2024 задовольнив заяву ПрАТ "Азовсталь" про відкликання заяви про відвід суддів; додаткові пояснення ПрАТ "Азовсталь" від 06.05.2024 та від 05.06.2024 залишив без розгляду; клопотання ПАТ "Синергія-7" про закриття касаційного провадження від 07.06.2024 залишив без розгляду; відмовив у задоволенні заяви ПрАТ "Азовсталь" про залишення без розгляду клопотання ПАТ "Синергія-7" щодо закриття касаційного провадження; відмовив у задоволенні заяви ПрАТ "Азовсталь" від 10.06.2024 про визнання зловживанням процесуальними правами та стягнення штрафу.
91. 24.06.2024 від ПАТ "Синергія-7" надійшла заява про відвід суддів Губенко Н.М., Кондратової І.Д. та Кролевець О.А.
92. У зв`язку з відпусткою судді Кондратової І.Д. протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.06.2024 визначено колегію суддів у складі: Губенко Н.М. - головуючий, Бакуліна С.В., Кролевець О.А.
93. 24.06.2024 надійшла заява ПАТ "Синергія-7" про визнання зловживанням процесуальними правами дій ПрАТ "Азовсталь" щодо подання касаційної скарги, доповнення до касаційної скарги від 14.03.2024, уточненої касаційної скарги від 27.03.2024 та уточненого доповнення до касаційної скарги від 27.03.2024, залишення касаційної скарги без розгляду.
94. Верховний Суд ухвалою від 25.06.2024 заяву ПАТ "Синергія-7" про відвід колегії суддів визнав необґрунтованою та передав справу на автоматичний розподіл для визначення судді з розгляду заяви про відвід.
95. 26.06.2024 надійшли додаткові пояснення ПАТ "Синергія-7".
96. Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.06.2024 для розгляду справи (заяви про відвід) визначено суддю Волковицьку Н.О.
97. Верховний Суд у складі судді Волковицької Н.О. ухвалою від 28.06.2024 відмовив у задоволенні заяви ПАТ "Синергія-7" про відвід колегії суддів.
98. У зв`язку із запланованою відпусткою судді Бакуліної С.В. протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.07.2024 визначено колегію суддів у складі: Губенко Н.М. - головуючий, Кондратова І.Д., Кролевець О.А.
99. 25.07.2024 надійшли письмові пояснення ПАТ "Синергія-7".
100. 26.07.2024 надійшли додаткові письмові пояснення ПрАТ "Азовсталь".
101. Верховний Суд ухвалою від 30.07.2024 оголосив перерву у судовому засіданні до 10.09.2024.
102. Верховний Суд ухвалою від 30.07.2024 додаткові пояснення ПрАТ "Азовсталь" від 18.06.2024 та від 26.07.2024, а також додаткові пояснення ПАТ "Синергія-7" від 17.06.2024, від 25.06.2024 та від 25.07.2024 залишив без розгляду; відмовив у задоволенні заяви ПАТ "Синергія-7" від 24.06.2024 про визнання зловживанням процесуальними правами дій ПрАТ "Азовсталь".
103. 09.08.2024 надійшло клопотання ПрАТ "Азовсталь" про долучення копій постанов судів апеляційної інстанції.
104. 19.08.2024 надійшло заперечення ПАТ "Синергія-7" на клопотання ПрАТ "Азовсталь" про долучення копій постанов.
105. 10.09.2024 надійшло ПАТ "Синергія-7" щодо вирішення питання про передачу або відсутність підстав для передачі справи на розгляд Корпоративної палати.
106. 10.09.2024 надійшло клопотання ПАТ "Синергія-7" про відкладення розгляду справи.
107. Верховний Суд ухвалою від 10.09.2024 оголосив перерву у судовому засіданні до 08.10.2024.
108. 26.09.2024 надійшло клопотання ПАТ "Синергія-7" про врахування висновків Верховного Суду, у якому просить закрити касаційне провадження з підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 2, 3 ч.2 ст.287 ГПК та залишення касаційної скарги без задоволення з інших підстав касаційного оскарження.
109. Верховний Суд ухвалою від 08.10.2024 справу №910/8714/18 передав на розгляд Корпоративної палати.
Підстави передачі справи на розгляд Корпоративної палати
110. Верховний Суд вважає за необхідне відступити (шляхом уточнення) від висновків щодо застосування статей 16, 1166, 1190, 1212-1214 ЦК, ст.20 Господарського кодексу України (далі - ГК), ст.47 ГПК, які викладені у постанові Корпоративної палати від 15.06.2022 у справі №905/671/19 та у наступних постановах Верховного Суду, які ухвалені з урахуванням цієї постанови, про те, що:
- належним способом захисту прав міноритарних акціонерів, права та інтереси яких були порушені примусовим викупом акцій за ціною, меншою за їх ринкову вартість, є визнання права на компенсацію, стягнення компенсації за продані акції, стягнення збитків;
- колишній міноритарний акціонер, який буде розуміти, що під час проведення процедури примусового викупу акцій наглядовою радою не була визначена справедлива компенсація за викуплені в нього акції, у подальшому має вибір - звернутися до товариства та/або мажоритарного акціонера з позовом про стягнення збитків або про стягнення набутого без достатньої правової підстави (безпідставне збагачення за рахунок недоплати міноритарному акціонеру) за ст.1212 ЦК;
- міноритарний акціонер може звертатися з позовом про визначення суми компенсації, стягнення збитків або неправомірної вигоди як до покупця, так і до його афілійованих осіб чи третіх осіб, які брали участь у придбанні пакету акцій міноритаріїв у процедурі сквіз-аут, кінцевого бенефіціарного власника, а також до емітента;
- Компанія BARLENCO LTD, яка набула незначний пакет акцій лише перед початком процедури сквіз-аут, була використана в процедурі сквіз-ауту мажоритарним акціонером Компанією METINVEST B.V., яка володіла 94,600034% акцій як технічна юридична особа, що є достатньою підставою для застосування доктрини "підняття корпоративної завіси";
- чинне законодавство України не передбачає можливості подання акціонерами колективних позовів, що є істотною вадою національного процесуального законодавства; особливістю процедури сквіз-аут є те, що внаслідок низки передбачених законом дій у значної кількості акціонерів товариства одночасно, шляхом єдиної для всіх публічної пропозиції, викупаються їх акції; відтак у судових спорах щодо сквіз-ауту певного емітента фактичні обставини справи є майже однаковими; водночас через вади процесуального законодавства, які не дозволяють акціонерам подати колективний позов, кожен акціонер має індивідуально у спорі з товариством кожен раз доводити ті факти і обставини, які вже були встановлені судом у іншій справі (але не є преюдиціальними через різний суб`єктний склад).
111. Передаючи справу №910/8714/18 на розгляд Корпоративної палати, Верховний Суд в ухвалі від 08.10.2024, зокрема, зазначив:
? Корпоративна палата фактично звузила перелік способів захисту прав міноритарних акціонерів; міноритарні акціонери, які вважають, що їх права та інтереси на акції були порушені примусовим викупом акцій за ціною, меншою за їх ринкову вартість, можуть самостійно обирати між визначеними нормативними приписами способами їх захисту;
? у разі якщо колишній міноритарний акціонер звертається із позовом про стягнення справедливої компенсації за примусово вилучені акції, то такі правовідносини є за своїм змістом кондикційними, а не деліктними, і підстави для застосування до таких правовідносин приписів чинного законодавства України про відшкодування шкоди (збитків) відсутні; відповідно до положень ст.1212 ЦК відповідачем у спорі про визначення суми компенсації є саме покупець акцій (заявник вимоги); зазначене підтверджується змінами у Законі "Про акціонерні товариства"; у разі якщо колишній міноритарний акціонер звертається із позовом про стягнення збитків (шкоди), то такі правовідносини є деліктними, і відповідачем у такому спорі є саме емітент акцій;
? безпідставними є висновки, що міноритарний акціонер може звертатися з позовом про визначення суми компенсації, стягнення збитків або неправомірної вигоди як до покупця, так і до його афілійованих осіб чи третіх осіб, які брали участь у придбанні пакету акцій міноритаріїв у процедурі сквіз-аут, кінцевого бенефіціарного власника, а також до емітента; чинним законодавством не було визначено хто повинен відшкодовувати міноритарному акціонеру справедливу компенсацію; у постанові від 15.06.2022 у справі №905/671/19 не зазначено, якими нормами законодавства України Корпоративна палата керувалася, дійшовши наведеного висновку щодо кола відповідачів; підняття корпоративної завіси не може ґрунтуватися на припущеннях, а залежить від конкретних фактів; у постанові Корпоративної палати не зазначено, якими нормами законодавства визначено поняття "технічна юридична особа", та відповідно до яких визначених законодавством критеріїв Корпоративна палата віднесла таку юридичну особу до "технічної", та відповідно застосувала доктрину "підняття корпоративної завіси"; висновки про те, що Компанія BARLENCO LTD є технічною юридичною особою ґрунтуються виключно на припущеннях, які зроблені без посилання на будь-які докази;
? висновок, що чинне законодавство України не передбачає можливості подання акціонерами колективних позовів, суперечить положенням ст.47 ГПК, якою передбачено, що позов може бути пред`явлений спільно кількома позивачами.
Розгляд касаційної скарги Корпоративною палатою
112. Корпоративна палата ухвалою від 22.10.2024 прийняла справу до свого провадження, її розгляд призначила у відкритому судовому засіданні на 25.11.2024.
113. 23.10.2024 від ПрАТ "Азовсталь" надійшла заява про відвід судді Кібенко О.Р., а 24.10.2024 від ПАТ "Синергія-7" - заява про відвід суддів Губенко Н.М. та Кондратової І.Д.
114. 24.10.2024 від ПАТ "Синергія-7" надійшло заперечення на заяву про відвід судді Кібенко О.Р. та від ПрАТ "Азовсталь" - клопотання про залишення без розгляду заяви ПАТ "Синергія-7" про відвід суддів Губенко Н.М. та Кондратової І.Д.
115. Корпоративна палата ухвалою від 25.10.2024 заяви ПрАТ "Азовсталь" про відвід судді Кібенко О.Р. та ПАТ "Синергія-7" про відвід суддів Губенко Н.М. та Кондратової І.Д. визнала необґрунтованою та передала справу на автоматичний розподіл для визначення судді з розгляду заяв про відвід суддів Губенко Н.М., Кібенко О.Р. та Кондратової І.Д.
116. Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду Білоуса В.В. ухвалами від 28.10.2024 відмовив у задоволенні заяв ПрАТ "Азовсталь" та ПАТ "Синергія-7" про відвід суддів Губенко Н.М., Кібенко О.Р. та Кондратової І.Д.
117. 04.11.2024 від ПрАТ "Український графіт" (не є учасником справи) надійшла "точка зору учасника судових спорів з процедури сквіз-ауту", яку Верховний Суд залишає без розгляду, оскільки, відповідно до положень ГПК, заявник не наділений правом подавати заяви, клопотання чи пояснення у цій справі.
118. 18.11.2024 від ПАТ "Синергія-7" надійшли додаткові пояснення щодо наявності або відсутності підстав, зазначених в ухвалі Верховного Суду від 08.10.2024, для відступу від правових висновків, викладених у постанові від 15.06.2022 у справі №905/671/19. До вказаних пояснень також додано науковий висновок у галузі права д.ю.н. Беляневич О.А.
119. 22.11.2024 від ПрАТ "Азовсталь" надійшло клопотання, у якому просить звернутися до Науково-консультативної ради при Верховному Суді для отримання наукового висновку щодо застосування норм права, питання щодо яких стало підставою для передачі справи на розгляд Корпоративної палати.
120. 25.11.2024 від ПАТ "Синергія-7" надійшло заперечення на зазначене клопотання ПрАТ "Азовсталь".
121. Корпоративна палата ухвалою від 25.11.2024 оголосила перерву у судовому засіданні до 17.02.2024.
122. 11.12.2024 від ПрАТ "Український графіт" (не є учасником справи) надійшло "доповнення до точки зору учасника судових спорів з процедури сквіз-ауту", яке Верховний Суд залишає без розгляду, оскільки, відповідно до положень ГПК, заявник не наділений правом подавати заяви, клопотання чи пояснення у цій справі.
123. 12.12.2024 від ПрАТ "Український графіт" (не є учасником справи) надійшла заява-пояснення щодо неналежного способу захисту, яку Верховний Суд залишає без розгляду, оскільки, відповідно до положень ГПК, заявник не наділений правом подавати заяви, клопотання чи пояснення у цій справі.
124. 16.12.2024 від ПрАТ "Український графіт" (не є учасником справи) надійшли точка зору учасника судових спорів з процедури сквіз-ауту та доповнення до неї, які Верховний Суд залишає без розгляду, оскільки, відповідно до положень ГПК, заявник не наділений правом подавати заяви, клопотання чи пояснення у цій справі.
125. 16.12.2024 від ПрАТ "Азовсталь" надійшла заява-пояснення, до якої додано науково-правовий висновок д.ю.н. Великанової М., Красицької Л., Якубівського І.
126. 16.12.2024 від ПАТ "Синергія-7" надійшло клопотання-пояснення, у якому просить врахувати пояснення від 18.11.2024, долучити науковий висновок у галузі права д.ю.н. Беляневич О.А. та клопотання ПрАТ "Український графіт" від 12.12.2024 та 13.12.2024 залишити без розгляду.
127. 17.12.2024 та 23.12.2024 від ПрАТ "Український графіт" (не є учасником справи) надійшло доповнення до точки зору учасника судових спорів з процедури сквіз-ауту, яке Верховний Суд залишає без розгляду, оскільки, відповідно до положень ГПК, заявник не наділений правом подавати заяви, клопотання чи пояснення у цій справі.
128. Корпоративна палата ухвалою від 17.12.2024 оголосила перерву у судовому засіданні до 27.01.2025.
129. 23.12.2024 від ПрАТ "Український графіт" (не є учасником справи) надійшло доповнення щодо неналежного способу захисту (не застосування двосторонньої реституції за наслідками визнання недійсним правочину з примусового викупу акцій, всупереч висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеного у постанова від 18.09.2024 у справі №918/1043/21), яке Верховний Суд залишає без розгляду, оскільки, відповідно до положень ГПК, заявник не наділений правом подавати заяви, клопотання чи пояснення у цій справі.
130. 16.01.2025 від ПАТ "Синергія-7" надійшли заперечення на заяву ПрАТ "Азовсталь" від 16.12.2024 та науково-правовий висновок 012/2024 від 12.12.2024.
131. 16.01.2025 від ПАТ "Синергія-7" надійшла заява про зловживання процесуальними правами, в якій просить визнати зловживанням процесуальними правами дії адвоката Задорожного О.В. щодо подання клопотань та доповнень від них від імені ПрАТ "Український графіт", накласти на нього штраф, а клопотання ПрАТ "Український графіт" від 23.12.2024 залишити без розгляду.
132. 27.01.2025 від ПрАТ "Азовсталь" надійшли додаткові письмові пояснення (подані 24.01.2025) щодо можливості застосування доктрини "підняття корпоративної завіси" до відносин за участі кінцевого бенефіціарного власника та (вирішення судами попередніх інстанцій питання про права, інтереси та (або) обов`язки товариства.
133. 27.01.2025 від ПрАТ "Азовсталь" надійшла заява про відвід судді Кібенко О.Р. від розгляду справи №910/8714/18.
134. Корпоративна палата ухвалою від 27.01.2025 оголосила перерву у судовому засіданні до 03.02.2025 з огляду на те, що заява ПрАТ "Азовсталь" про відвід судді Кібенко О.Р. від розгляду справи №910/8714/18 надійшла перед самим початком судового засідання.
135. 28.01.2025 від ПАТ "Синергія-7" надійшли заперечення на заяву ПрАТ "Азовсталь" від 27.01.2025 про відвід судді Кібенко О.Р. (подані 27.01.2025), в яких просить у задоволенні заяви відмовити.
136. Корпоративна палата ухвалою від 28.01.2025 заяву ПрАТ "Азовсталь" про відвід судді Кібенко О.Р. від розгляду справи №910/8714/18 визнала необґрунтованою; передала справу №910/8714/18 на автоматичний розподіл для визначення судді з розгляду заяви ПрАТ "Азовсталь" про відвід судді Кібенко О.Р. від розгляду справи №910/8714/18.
137. 30.01.2025 від ПрАТ "Азовсталь" надійшли пояснення щодо заперечень ПАТ "Синергія-7" на заяву про відвід судді Кібенко О.Р. (подані 29.01.2025), в яких просить заяву про відвід задовольнити.
138. 30.01.2025 від ПАТ "Синергія-7" надійшли заперечення на додаткові письмові пояснення від ПрАТ "Азовсталь" від 24.01.2025.
139. Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду Міщенка І. С. ухвалою від 31.01.2025 відмовив у задоволенні заяви ПрАТ "Азовсталь" про відвід судді Кібенко О.Р.
140. 03.02.2025 від ПАТ "Синергія-7" надійшли додаткові пояснення, в яких просить врахувати правові висновки, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 18.12.2024 у справі №916/379/23, при здійсненні касаційного перегляду цієї справи.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Щодо наукового висновку та клопотання про звернення до Науково-консультативної ради
141. Частиною 1 ст.42 ГПК передбачено, що учасники справи мають право подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб.
142. Відповідно до ч.1 ст.108 ГПК учасники справи мають право подати до суду висновок експерта у галузі права щодо: 1) застосування аналогії закону, аналогії права; 2) змісту норм іноземного права згідно з їх офіційним або загальноприйнятим тлумаченням, практикою застосування, доктриною у відповідній іноземній державі.
143. Висновок експерта у галузі права не може містити оцінки доказів, вказівок про достовірність чи недостовірність того чи іншого доказу, про переваги одних доказів над іншими, про те, яке рішення має бути прийнято за результатами розгляду справи (ч.2 ст.108 ГПК).
144. Статтею 109 ГПК передбачено, що висновок експерта у галузі права не є доказом, має допоміжний (консультативний) характер і не є обов`язковим для суду. Суд може посилатися в рішенні на висновок експерта у галузі права як на джерело відомостей, які в ньому містяться, та має зробити самостійні висновки щодо відповідних питань.
145. Верховний Суд також звертає увагу, що хоча й ГПК не надає висновкам експерта статусу доказів, втім, норми, якими врегульовано право сторін надати такі висновки (параграф 7 "Висновок експерта у галузі права"), містяться у гл.5 ГПК "Докази доказування", із чого випливає, що такі висновки мають подаватися сторонами одночасно з доказами і за правилами надання доказів.
146. Відповідно до ч.7 ст.303 ГПК після передачі справи на розгляд палати, об`єднаної палати або Великої Палати Верховного Суду визначений у ній суддя-доповідач у разі необхідності звертається до відповідних фахівців Науково-консультативної ради при Верховному Суді стосовно підготовки наукового висновку щодо застосування норми права, питання щодо якого стало підставою для передачі справи на розгляд Великої Палати, крім випадків, коли висновок щодо застосування цієї норми у подібних правовідносинах був раніше отриманий Верховним Судом.
147. Об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постанові від 03.11.2023 у справі №918/686/21 (пункти 152-165) дійшла висновку, що науковий висновок, наданий не щодо питань, визначених у ч.1 ст.108 ГПК та який надійшов не у порядку відповіді на звернення судді-доповідача, а був наданий на запит однієї зі сторін, може бути врахований як письмові пояснення сторін, і виключно в тій їх частині, яка стосується підстав касаційного оскарження та доводів касаційної скарги.
148. Подібний підхід Верховний Суд застосував у постановах від 08.11.2023 у справі №916/1489/22, від 18.06.2024 у справі №910/11933/22.
149. Разом з тим, Корпоративна палата звертає увагу, що відповідно до ч.1 ст.161 ГПК при розгляді справи судом в порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. За змістом статей 290-295, 298 ГПК заявами по суті справи в суді касаційної інстанції є саме касаційна скарга та відзив на касаційну скаргу (подібні висновки наведені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.01.2022 у справі №761/16124/15-ц та постанові Верховного Суду від 29.09.2020 у справі №757/13243/17).
150. Однак, відповідно до ч.5 ст.161 ГПК суд може дозволити учаснику справи подати додаткові пояснення щодо окремого питання, яке виникло при розгляді справи, якщо визнає це необхідним.
151. Частиною 10 ст.301 ГПК передбачено, що учасники справи дають свої пояснення щодо касаційної скарги та відзиву на неї в порядку, встановленому головуючим.
152. Тобто, ГПК передбачає можливість подання Верховному Суду таких пояснень з дозволу суду.
153. У судовому засіданні 17.12.2024 Корпоративна палата дозволила учасникам справи подати додаткові пояснення (подібний підхід застосував Верховний Суд у справі №911/826/23, що вбачається зі змісту постанови від 27.11.2024), а тому пояснення ПАТ "Синергія-7", подані щодо питань, з яких справу передано на Палату, підлягають врахуванню.
154. Також, Корпоративна палата відмовляє у задоволенні клопотання ПрАТ "Азовсталь" про звернення до Науково-консультативної ради при Верховному Суді.
155. З положень ч.7 ст.303 ГПК вбачається, що суддя-доповідач звертається до відповідних фахівців Науково-консультативної ради при Верховному Суді у разі необхідності.
156. В той же час, така необхідність у цій справі відсутня, оскільки Корпоративна палата може самостійно надати оцінку тим питанням, які стали підставою для передачі справи на її розгляд, а заявник протилежного не обґрунтував.
Щодо способів захисту прав міноритарних акціонерів у процедурі примусового викупу акцій
157. Відповідно до ст.15 ЦК кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
158. Згідно з ч.1 ст.16 ЦК кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
159. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов`язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.
160. Особа, права якої порушено, може скористатися не будь-яким, а конкретним способом захисту її права чи інтересу. Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам (постанова Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі №338/180/17).
161. Корпоративна палата у постанові від 15.06.2022 у справі №905/671/19 зазначила:
"111. …визнання судом права акціонера на справедливу компенсацію за примусово вилучені акції та встановлення її розміру є належним способом захисту, спрямованим на встановлення стану правової визначеності у відносинах між міноритарним акціонером, товариством і покупцем (мажоритарним акціонером).
112. Колишній міноритарний акціонер, який буде розуміти, що під час проведення процедури примусового викупу акцій наглядовою радою не була визначена справедлива компенсація за викуплені в нього акції, у подальшому має вибір - звернутися до товариства та/або мажоритарного акціонера з позовом про стягнення збитків або про стягнення набутого без достатньої правової підстави (безпідставне збагачення за рахунок недоплати міноритарному акціонеру) за ст.1212 ЦК.
202. Відтак метою подання позову є захист саме майнових, а не корпоративних прав колишнього акціонера, належним захистом яких є визнання права на компенсацію, стягнення компенсації за продані акції, стягнення збитків, а не оскарження рішення наглядової ради. Верховний Суд погоджується з доводами відповідача, що рішення наглядової ради було складовим елементом процедури сквіз-ауту, воно вже вичерпало свою дію, адже процедура завершена, оскарження такого рішення призведе до правової невизначеності і порушення прав інших акціонерів, які погодилися з визначеною ціною викупу (подібна правова позиція міститься у постанові Верховного Суду від 14.12.2021 у справі №905/2291/19)".
162. Вважаючи за необхідне відступити від висновків, які містяться у пунктах 112, 202 постанови від 15.06.2022 у справі №905/671/19, колегія суддів зазначила, що Корпоративна палата фактично звузила перелік способів захисту прав міноритарних акціонерів, та зазначила, що належним способом захисту прав міноритарних акціонерів, права та інтереси яких були порушені примусовим викупом акцій за ціною меншою за їх ринкову вартість, є визнання права на компенсацію, стягнення компенсації за продані акції, стягнення збитків; міноритарні акціонери, які вважають, що їх права та інтереси на акції були порушені примусовим викупом акцій за ціною меншою за їх ринкову вартість, можуть самостійно обирати між визначеними нормативними приписами способами їх захисту, який є ефективним.
163. Разом із тим матеріалами справи підтверджується, що в ході нового розгляду справи суд першої інстанції на підставі клопотання позивача змінив предмет позову - ПАТ "Синергія-7" просило стягнути солідарно з відповідачів грошові кошти у сумі 2 961 656,28 грн за 521 400 штук простих іменних акцій ПрАТ "Азовсталь".
164. Розглянувши зазначені позовні вимоги про солідарне стягнення з відповідачів грошових коштів, суди попередніх інстанцій задовольнили ці вимоги повністю.
165. При цьому висновків щодо належності та/або ефективності будь-яких інших способів захисту, зокрема, позовних вимог про визнання права на компенсацію, визнання недійсним правочину щодо зобов`язання акціонерів акціонерного товариства продати прості акції, суди в оскаржуваних рішеннях не робили.
166. Не оспорює належність та/або ефективність таких способів захисту і скаржник у своїй касаційній скарзі.
167. Скаржник посилається лише на неефективність обраного позивачем способу захисту (вимога про солідарне стягнення грошових коштів) з огляду на неможливість існування солідарного обов`язку в кондикційних правовідносинах.
168. Отже, перед Верховним Судом у цій справі не поставало питання щодо належності та/або ефективності будь-яких інших способів захисту, окрім заявленої позивачем та розглянутої судами позовної вимоги про солідарне стягнення грошових коштів.
169. Натомість у справі №905/671/19 відповідне питання було предметом дослідження в суді касаційної інстанції. Як убачається із постанови від 15.06.2022 у справі №905/671/19:
"100. Скаржник зазначає про відсутність висновку Верховного Суду щодо можливості застосування такого способу захисту як визнання права позивача на отримання компенсації за примусово вилучені акції у розмірі 71,83 грн за одну акцію. Скаржник звертає увагу суду на постанову Верховного Суду від 18.02.2021 у справі 908/3492/19, у якій позовні вимоги були аналогічними (визнання недійсним рішення наглядової ради про затвердження оцінки та визнання права на отримання компенсації за акції). Відповідачами у цій справі були емітент та покупець акцій. Суд направив справу на новий розгляд, що, на думку скаржника, свідчить про належність та ефективність такого способу захисту.
101. Аргументуючи належність та ефективність зазначеного способу захисту, скаржник посилається на необхідність досягнення правової визначеності щодо розміру компенсації, яка дозволить акціонеру більш ефективно захищати свої права.
102. Верховний Суд звертає увагу, що суди обох інстанцій у справі, що переглядається, зазначили про обрання позивачем належного способу захисту.
103. Втім, відповідач у відзиві на касаційну скаргу та поясненнях звертає увагу на те, що такий спосіб захисту як визначення права на компенсацію є неналежним, оскільки суперечить принципу процесуальної економії, адже не вирішує спір по суті і позивач буде змушений знову звертатися до суду для стягнення суми компенсації".
170. Відповідно до ч.1 ст.302 ГПК суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії суддів, передає справу на розгляд палати, до якої входить така колегія, якщо ця колегія вважає за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Верховного Суду у складі колегії суддів з цієї ж палати або у складі такої палати.
171. Суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі палати, діє як суд касаційної інстанції відповідно до меж розгляду справи судом касаційної інстанції, що визначені у ст.300 ГПК. Тому суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії суддів, передає справу на розгляд палати з урахуванням доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та визначених меж розгляду справи судом касаційної інстанції.
172. Відповідно до ч.1 ст.300 ГПК, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
173. Згідно з ч.4 ст.300 ГПК суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 ч.1 ст.310, ч.2 ст.313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.
174. Враховуючи зазначене, вирішення питання щодо переліку належних та ефективних способів захисту прав міноритарних акціонерів (окрім солідарного стягнення грошових коштів) та, відповідно, надання оцінки попереднім висновкам Корпоративної палати щодо такого питання є виходом за межі доводів і вимог касаційної скарги.
175. Отже, виходячи з приписів ст.300 ГПК щодо меж касаційного перегляду, питання, передане колегією суддів, не може бути вирішене в цій справі Палатою. Подібний підхід Корпоративна палата застосувала в ухвалі від 11.03.2024 у справі №910/1338/21.
Щодо правової природи вимог про стягнення справедливої компенсації за примусово вилучені акції
176. Як вже було зазначено, позивач звернувся до покупця акцій, його афілійованої особи та кінцевого бенефіціарного власника із позовом про солідарне стягнення грошових коштів (з урахуванням заяви про зміну предмета позову). При цьому позивач керувався висновком Корпоративної палати, викладеним у постанові від 15.06.2022 у справі №905/671/19, відповідно до якого належним способом захисту прав міноритарних акціонерів, права та інтереси яких були порушені примусовим викупом акцій за ціною, меншою за їх ринкову вартість, є визнання права на компенсацію, стягнення компенсації за продані акції, стягнення збитків (пункти 112, 202 постанови).
177. На обґрунтування солідарної відповідальності відповідачів суди попередніх інстанцій також послалися на висновки Корпоративної палати, викладені у постанові від 15.06.2022 у справі №905/671/19.
178. ПрАТ "Азовсталь" у касаційній скарзі зазначає, що суди попередніх інстанцій не врахували правові висновки Верховного Суду щодо розмежування деліктних та кондикційних правовідносин, помилково застосували до спірних (кондикційних) правовідносин положення ст.1190 ЦК; суди не врахували правові висновки Верховного Суду щодо неможливості існування солідарного обов`язку у кондикційних правовідносинах; суди неправильно застосували норми матеріального права, зокрема, статті 16, 541, 1190, 1212 ЦК, дійшли помилкового висновку про ефективність обраного позивачем способу захисту.
179. У свою чергу, колегія суддів в ухвалі від 08.10.2024 вказує, що у разі якщо колишній міноритарний акціонер звертається із позовом про стягнення справедливої компенсації за примусово вилучені акції, то такі правовідносини є за своїм змістом кондикційними, а не деліктними, і підстави для застосування до таких правовідносин приписів чинного законодавства України про відшкодування шкоди (збитків) відсутні; відповідно до положень ст.1212 ЦК відповідачем у спорі про визначення суми компенсації є саме покупець акцій (заявник вимоги); зазначене підтверджується змінами у Законі "Про акціонерні товариства"; у разі якщо колишній міноритарний акціонер звертається із позовом про стягнення збитків (шкоди), то такі правовідносини є деліктними, і відповідачем у такому спорі є саме емітент акцій.
180. Загальною ознакою цивільно-правової відповідальності є її компенсаторний характер. Заходи цивільно-правової відповідальності спрямовані не на покарання боржника, а на відновлення майнової сфери потерпілого від правопорушення. Одним з принципів цивільного права є компенсація майнових втрат особи, що заподіяні правопорушенням, вчиненим іншою особою. Цій меті, насамперед, слугує стягнення збитків.
181. Як вже зазначалося, згідно п.8 ч.2 ст.16 ЦК способом захисту цивільних прав та інтересів може бути відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.
182. Частинами 1, 2 ст.22 ЦК передбачено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
183. Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі. Якщо особа, яка порушила право, одержала у зв`язку з цим доходи, то розмір упущеної вигоди, що має відшкодовуватися особі, право якої порушено, не може бути меншим від доходів, одержаних особою, яка порушила право (ч.3 ст.22 ЦК).
184. Відповідно до ч.1 ст.1166 ЦК майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
185. Згідно з частинами 1, 2 ст.1190 ЦК особи, спільними діями або бездіяльністю яких було завдано шкоди, несуть солідарну відповідальність перед потерпілим. За заявою потерпілого суд може визначити відповідальність осіб, які спільно завдали шкоди, у частці відповідно до ступеня їхньої вини.
186. Частиною 1 ст.1212 ЦК передбачено, що особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно.
187. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події (ч.2 ст.1212 ЦК).
188. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: 1) повернення виконаного за недійсним правочином; 2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння; 3) повернення виконаного однією із сторін у зобов`язанні; 4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (ч.3 ст.1212 ЦК).
189. Набувач зобов`язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі. У разі неможливості повернути в натурі потерпілому безпідставно набуте майно відшкодовується його вартість, яка визначається на момент розгляду судом справи про повернення майна (ст.1213 ЦК).
190. Особа, яка набула майно або зберегла його у себе без достатньої правової підстави, зобов`язана відшкодувати всі доходи, які вона одержала або могла одержати від цього майна з часу, коли ця особа дізналася або могла дізнатися про володіння цим майном без достатньої правової підстави. З цього часу вона відповідає також за допущене нею погіршення майна (ч.1 ст.1214 ЦК).
191. Суть кондикційного зобов`язання виражається в тому, що набувач безпідставно збагатився за рахунок потерпілого, а тому зобов`язаний не лише повернути йому майно в натурі чи відшкодувати його вартість (ст.1213 ЦК), а й у повному обсязі компенсувати потерпілому негативні наслідки від неможливості ним користуватися майном за призначенням шляхом відшкодування всіх доходів, які набувач одержав або міг одержати від цього майна з часу, коли він дізнався або міг дізнатися про володіння майном без достатньої правової підстави (ч.1 ст.1214 ЦК).
192. В ч.3 ст.1212 ЦК міститься перелік вимог, щодо яких кондикційні правовідносини виникають як субсидіарні. Змістовно конструкція зобов`язань з безпідставного збагачення в силу прямої вказівки закону частково перетинається з іншими спеціальними юридичними конструкціями - реституцією, віндикацією, наслідками припинення договорів, деліктними зобов`язаннями.
193. Конструкція ст.1212 ЦК свідчить про те, що застосування норм гл.83 ЦК слугує додатковою мірою захисту права власності в тих випадках, коли правові особливості згаданих інститутів не дають законних підстав вирішити ту чи іншу вимогу власника.
194. Деліктне зобов`язання частково перетинається за змістом з кондикційним зобов`язанням. Делікт завжди передбачає завдання шкоди потерпілому, але збагачення заподіювача шкоди не є кваліфікуючою ознакою деліктного зобов`язання, такого збагачення може не бути. Поряд із цим безпідставне збагачення також завдає шкоди потерпілому, оскільки відбувається за його рахунок. На боці пасивного учасника кондикційного зобов`язання обов`язково має бути факт збагачення.
195. Таким чином, застосування тих чи інших норм залежить від обґрунтування позивачем матеріальних та правових підстав позову.
196. Як було зазначено, у цій справі позивач в заяві про зміну предмета позову, прийнятій судом першої інстанції, вказав, що така зміна обґрунтована, зокрема, наявністю правових позицій Верховного Суду, а саме - керувався висновком Корпоративної палати, викладеним у постанові від 15.06.2022 у справі №905/671/19, відповідно до якого, належним способом захисту прав міноритарних акціонерів, права та інтереси яких були порушені примусовим викупом акцій за ціною меншою за їх ринкову вартість, є визнання права на компенсацію, стягнення компенсації за продані акції, стягнення збитків.
197. Разом з тим, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.12.2019 у справі №917/1739/17 (провадження №12-161гс19) зазначено, що саме на суд покладено обов`язок надати правову кваліфікацію відносинам сторін, виходячи із фактів, встановлених під час розгляду справи, та визначити, яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору. Самостійне застосування судом для прийняття рішення тих норм матеріального права, предметом регулювання яких є відповідні правовідносини, не призводить до зміни предмета позову та/або обраного позивачем способу захисту.
198. З`ясувавши при розгляді справи, що сторона або інший учасник судового процесу на обґрунтування своїх вимог або заперечень послався не на ті норми права, що фактично регулюють спірні правовідносини, суд самостійно здійснює правильну правову кваліфікацію останніх та застосовує для прийняття рішення ті норми матеріального і процесуального права, предметом регулювання яких є відповідні правовідносини (аналогічну правову позицію викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.06.2019 у справі №924/1473/15 (провадження №12-15гс19). Зазначення позивачем конкретної правової норми на обґрунтування позову не є визначальним при вирішенні судом питання про те, яким законом варто керуватися при вирішенні спору (аналогічну правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 23.10.2019 у справі №761/6144/15-ц (провадження №61-18064св18).
199. Отже, суди мають можливість самостійно застосувати до спірних правовідносин ті норми права, предметом регулювання яких є відповідні правовідносини, у цьому випадку - застосувати норми гл.82 ЦК "Відшкодування шкоди" та/або гл.83 ЦК "Набуття, збереження майна без достатньої правової підстави".
200. При цьому Верховний Суд звертає увагу, що суд першої інстанції, задовольняючи позов, керувався як положеннями ст.1190 ЦК (гл.82 Відшкодування шкоди) так і положеннями статей 1212-1214 ЦК (гл.83 Набуття, збереження майна без достатньої правової підстави). Суд апеляційної інстанції, переглядаючи рішення суду першої інстанції, не навів доводів, за якими він не погодився із висновками суду першої інстанції щодо застосування до спірних правовідносин як положень ст.1190 ЦК (гл.82 Відшкодування шкоди) так і положень статей 1212-1214 ЦК (гл.83 Набуття, збереження майна без достатньої правової підстави). Водночас мотивуючи стягнення з відповідачів суми компенсації за акції суди попередніх інстанцій посилалися переважно на ст.1212 ЦК як на правову підставу. Норми ЦК, що регулюють стягнення збитків, суди застосували при обґрунтуванні солідарної відповідальності відповідачів, тобто фактично за аналогією.
201. Отже, Корпоративна палата не вбачає підстав для відступу від висновків, викладених у постанові від 15.06.2022 у справі №905/671/19, щодо можливості колишнього акціонера звернутися з позовом про стягнення збитків або про стягнення набутого без достатньої правової підстави за ст.1212 ЦК.
202. У свою чергу, щодо доводів скаржника Корпоративна палата зазначає таке.
203. Скаржник, наводячи зазначені обґрунтування, посилається на висновки, викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 20.11.2018 у справі №922/3412/17, від 25.01.2022 у справі №143/591/20, Верховного Суду від 05.12.2022 у справі №214/7462/20, від 09.08.2023 у справі №161/10117/21:
- за змістом приписів глав 82 і 83 ЦК для деліктних зобов`язань, які виникають із заподіяння шкоди майну, характерним є, зокрема, зменшення майна потерпілого, а для кондикційних - приріст майна в набувача без достатніх правових підстав. Вина заподіювача шкоди є обов`язковим елементом настання відповідальності в деліктних зобов`язаннях; натомість для кондикційних зобов`язань вина не має значення, а важливим є факт неправомірного набуття (збереження) майна однією особою за рахунок іншої; таким чином, обов`язок набувача повернути потерпілому безпідставно набуте (збережене) майно чи відшкодувати його вартість не є заходом відповідальності, оскільки набувач зобов`язується повернути тільки майно, яке безпідставно набув (зберігав), або вартість цього майна (постанова Великої Палати Верховного Суду від 20.11.2018 у справі №922/3412/17);
- при існуванні множинності осіб у зобов`язанні виникає часткове зобов`язання, тому кредитор у частковому зобов`язанні має право вимагати виконання, а кожний із боржників повинен виконати свій обов`язок у рівній частці; натомість солідарне (від лат. solidus - цілий, увесь) зобов`язання виникає у випадках, встановлених договором або законом, зокрема, у разі неподільності предмета зобов`язання (постанова Верховного Суду від 05.12.2022 у справі №214/7462/20);
- для кондикційних зобов`язань (гл.83 ЦК) не встановлено випадків виникнення солідарного зобов`язання (постанова Верховного Суду від 09.08.2023 у справі №161/10117/21);
- ефективний спосіб захисту прав повинен забезпечити поновлення порушеного права, а в разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування, тобто такий захист повинен бути повним та забезпечувати таким чином мету здійснення правосуддя та принцип процесуальної економії (постанова Великої Палати Верховного Суду від 25.01.2022 у справі №143/591/20).
204. Верховний Суд звертає увагу, що відповідно до п.1 ч.2 ст.287 ГПК підставою касаційного оскарження судових рішень є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.
205. Спір у справі №922/3412/17 стосувався стягнення безпідставно збережених коштів орендної плати, у справі №143/591/20 - переведення прав та обов`язків орендаря, у справі №214/7462/20 - відшкодування майнової та моральної шкоди, спричиненої знищенням транспортного засобу, а у справі у справі №161/10117/21 - стягнення безпідставно збережених коштів за безпідставне користування земельною ділянкою.
206. Так, у справі №922/3412/17 предметом позову було стягнення з власника об`єктів нерухомого майна безпідставно збережених коштів орендної плати за фактичне користування без належних на те правових підстав земельною ділянкою, на якій ці об`єкти розміщені. Верховний Суд у цій справі дійшов висновку, що немає підстав для застосування до спірних правовідносин приписів чинного законодавства України про відшкодування шкоди (збитків) власникам земельних ділянок, оскільки до моменту оформлення власником об`єкта нерухомого майна права оренди земельної ділянки, на якій розташований цей об`єкт, відносини з фактичного користування земельною ділянкою без укладеного договору оренди та недоотримання її власником доходів у вигляді орендної плати є за своїм змістом кондикційними.
207. У справі №214/7462/20 фізична особа звернулася з позовом до іншої фізичної, а також юридичної особи про відшкодування майнової та моральної шкоди. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що фізична особа-відповідач був власником автомобіля, який перебував у користуванні юридичної особи-відповідача. Внаслідок загоряння вказаного автомобіля було пошкоджено автомобіль позивача, чим останньому заподіяно збитки. Висновків щодо застосування ст.1212 ЦК у цій постанові Верховний Суд не робив.
208. У справі №161/10117/21 прокурор звернувся з позовом в інтересах держави в особі Луцької міської ради до двох фізичних осіб про стягнення безпідставно збережених коштів. Позов мотивовано тим, що земельна ділянка належить до комунальної власності і на ній знаходяться два об`єкти нерухомого майна, які на праві власності належать одному з відповідачів, а до того - належали іншому відповідачу; відповідачі протиправно не оформляли правовстановлюючі документи на земельну ділянку; до укладення договору оренди відповідачі безпідставно не сплачували орендні платежі.
209. Велика Палата Верховного Суду у пунктах 25, 26, 31 постанови від 12.10.2021 у справі №233/2021/19 виходить з того, що подібність правовідносин потрібно оцінювати за змістовим, суб`єктним та об`єктним критеріями. З-поміж цих критеріїв змістовий (оцінювання спірних правовідносин за характером урегульованих нормами права та договорами прав і обов`язків учасників) є основним, а два інші - додатковими. У кожному випадку порівняння правовідносин і їхнього оцінювання на предмет подібності слід насамперед визначити, які правовідносини є спірними. А тоді порівнювати права й обов`язки сторін саме цих відносин згідно з відповідним правовим регулюванням (змістовий критерій) і у разі необхідності, зумовленої цим регулюванням, - суб`єктний склад спірних правовідносин (види суб`єктів, які є сторонами спору) й об`єкти спорів.
210. У справах №922/3412/17 та №161/10117/21 застосовувалися положення ст.1212 ЦК, однак у справі №922/3412/17 не досліджувалася можливість існування солідарного обов`язку у таких правовідносинах, відповідачем у цій справі була лише одна особа - власник об`єктів нерухомого майна.
211. У справі №161/10117/21 Верховний Суд, зазначивши, що для кондикційних зобов`язань (гл.83 ЦК) не встановлено випадків виникнення солідарного зобов`язання, дійшов висновку, що суди зробили помилковий висновок про солідарне стягнення з відповідачів безпідставно збережених коштів орендної плати за фактичне користування земельною ділянкою.
212. Отже, з наведених скаржником постанов Верховного Суду питання щодо існування солідарного обов`язку у кондикційних відносинах досліджувалося лише у постанові від 09.08.2023 у справі №161/10117/21, тобто лише правовідносини у цій справі є релевантними за змістовим критерієм.
213. Однак, як вже було зазначено, у справі №161/10117/21 відповідачами були діючий та колишній власники нерухомого майна, яке знаходилося на належній громаді земельній ділянці.
214. Натомість у справі, що переглядається, наявний особливий зв`язок між відповідачами, які є пов`язаними особами, що входять до групи компаній, які знаходяться під домінуючим контролем фізичної особи. У зв`язку з цією обставиною суди попередніх інстанцій врахували правові висновки Корпоративної палати, викладені у постанові від 15.06.2022 у справі №905/671/19, про можливість підняття корпоративної завіси щодо таких осіб при оскарженні ціни викупу акцій у процедурі сквіз-ауту, тобто спеціальні висновки, які стосуються вузького кола правовідносин, релевантних до справи, що переглядається.
215. Відтак правовідносини у жодній із наведених скаржником справ (постанови Великої Палати Верховного Суду від 20.11.2018 у справі №922/3412/17, від 25.01.2022 у справі №143/591/20, постанови Верховного Суду від 05.12.2022 у справі №214/7462/20, від 09.08.2023 у справі №161/10117/21) не стосуються процедури примусового викупу акцій акціонерного товариства у міноритарного акціонера (сквіз-ауту), і у наведених постановах Верховний Суд не застосував доктрину підняття корпоративної завіси для обґрунтування солідарної відповідальності відповідачів, тому відповідні висновки не можуть вважатися релевантними до справи, що переглядається.
Щодо кола відповідачів у спорах про стягнення компенсації за примусово вилучені акції, наявності підстав для застосування доктрини "підняття корпоративної завіси"
216. Скаржник зазначає, що необхідно уточнити правові висновки, викладені у постанові від 15.06.2022 у справі №905/671/19, в частині належних відповідачів у спорах про стягнення компенсації за примусово продані акції, а також в частині застосування доктрини "підняття корпоративної завіси" до правовідносин зі стягнення компенсації. Доводи скаржника фактично зводяться до того, що чинне законодавство не передбачає правил "підняття корпоративної завіси" щодо вимог про стягнення коштів, збережених без достатніх правових підстав ("кондикція").
217. Передаючи справу на розгляд Корпоративної палати, колегія суддів вказала, що безпідставними є висновки у справі №905/671/19, що міноритарний акціонер може звертатися з позовом про визначення суми компенсації, стягнення збитків або неправомірної вигоди як до покупця, так і до його афілійованих осіб чи третіх осіб, які брали участь у придбанні пакету акцій міноритаріїв у процедурі сквіз-аут, кінцевого бенефіціарного власника, а також до емітента; чинним законодавством не було визначено хто повинен відшкодовувати міноритарному акціонеру справедливу компенсацію; у постанові від 15.06.2022 у справі №905/671/19 не зазначено, якими нормами законодавства України Корпоративна палата керувалася дійшовши наведеного висновку щодо кола відповідачів; підняття корпоративної завіси не може ґрунтуватися на припущеннях, а залежить від конкретних фактів; у постанові Корпоративної палати не зазначено, якими нормами законодавства визначено поняття "технічна юридична особа", та відповідно до яких визначених законодавством критеріїв Корпоративна палата віднесла таку юридичну особу до "технічної", та відповідно застосувала доктрину "підняття корпоративної завіси"; висновки про те, що Компанія BARLENCO LTD є технічною юридичною особою ґрунтуються виключно на припущеннях, які зроблені без посилання на будь-які докази.
218. У постанові від 15.06.2022 у справі №905/671/19 Корпоративна палата зауважила:
"112. Колишній міноритарний акціонер, який буде розуміти, що під час проведення процедури примусового викупу акцій наглядовою радою не була визначена справедлива компенсація за викуплені в нього акції, у подальшому має вибір - звернутися до товариства та/або мажоритарного акціонера з позовом про стягнення збитків або про стягнення набутого без достатньої правової підстави (безпідставне збагачення за рахунок недоплати міноритарному акціонеру) за ст.1212 ЦК.
135. Чинне законодавство України дозволяє виступати покупцем акцій у процедурі сквіз-аут не лише особі, яка є власником домінуючого контрольного пакету акцій, але й її афілійованим особам або уповноваженим особам, які не є афілійованими, а діють на підставі угоди. Такі особи, як правило, є міноритарними акціонерами (у справі, що переглядається, компанія Barlenco Ltd (покупець) до набуття пакету акцій в процедурі сквіз-аут володіла 0,28196% акцій ПрАТ "АКХЗ", ПрАТ "Фірма верхнього одягу "Фея" володіло 0,118424%).
136. Тому відсутні підстави вважати, що саме покупець, який просто формально діяв у правовідносинах від імені групи пов`язаних/афілійованих осіб, отримав вигоду від набуття акцій за заниженою ціною. Акціонерне товариство, яке діяло під домінуючим контролем мажоритарного акціонера, покупець та афілійовані з ним особи становлять по суті єдину економічну групу, їх інтереси збігаються.
137. Більше того, оскільки законодавство передбачає можливість викупу акцій у процедурі сквіз-аут мажоритарним акціонером разом із групою міноритарних акціонерів (афілійованих з ним осіб чи таких, що діють на підставі угоди), то така можливість створює потенційне підґрунтя для зловживань. Адже покупцем акцій може виступити номінальна особа, яка не має значних активів, чи "технічна" юридична особа (спеціально створена чи придбана для участі у процедурі), які потім будуть ліквідовані чи не матимуть достатніх активів для того, щоб відповідати за зобов`язаннями.
138. Верховний Суд вважає, що обмеження міноритарного акціонера у праві звертатися з позовом про визначення суми компенсації виключно до покупця акцій істотно обмежить можливості захисту ним своїх прав.
139. Верховний Суд звертає увагу, що покупець акцій позивача - компанія Barlenco Ltd є нерезидентом.
140. У справі №905/830/21 було встановлено, що компанія Barlenco Ltd закрила офіс в Україні, не призначає представників для участі у судових процесах, просила направляти кореспонденцію за адресою на Кіпрі (див. постанову у від 29.04.2022 у справі №905/830/21).
141. Позивач також стверджує, що компанія Barlencо Ltd вже не є власником акцій ПрАТ "АКХЗ", а відчужила їх на користь компанії Metinvest B.V.
142. Вказане дає суду достатні підстави вважати, що компанія Barlenco Ltd, яка набула незначний пакет акцій лише перед початком процедури сквіз-аут (т.1 а.с.89-90) була використана в процедурі сквіз-ауту мажоритарним акціонером компанією Metinvest B.V., яка володіла 94,600034% акцій як технічна юридична особа, що є достатньою підставою для застосування доктрини "підняття корпоративної завіси".
143. Підняття корпоративної завіси щодо емітента та акціонерів разом з їх афілійованими особами та особами, які діяли спільно відповідно до укладеної угоди (підхід до них як до єдиної особи, нехтування самостійною правосуб`єктністю), дозволить суду запобігти можливим зловживанням правом щодо міноритарних акціонерів, захистити їх як слабку сторону у відносинах з емітентом та мажоритарним акціонером.
144. Відповідно до практики ЄСПЛ підняття корпоративної завіси може відбуватися у випадках, коли учасник володіє значним пакетом акцій, який дозволяє йому одноосібно формувати волю юридичної особи, коли акціонер є активним, впливає на справи компанії, бере участь в оперативному управлінні (на відміну від акціонера, який не бере участі в управлінні компанією і лише очікує на дивіденди). Тобто в усіх тих випадках, коли компанія та акціонер нерозривно пов`язані між собою (ідентифікуються як одне ціле) і було б їх штучним відокремлення (з урахуванням відмінностей в обставинах справи див. рішення ЄСПЛ у справі "Альберт і інші проти Угорщини" (ALBERT AND OTHERS v. HUNGARY від 07.07.2020, пункти 138-157, заява №5294/14), у справі "Лекіч проти Словенії" (LEKIC v. SLOVENIA від 11.12.2018, заява №36480/07).
145. Отже, Верховний Суд відхиляє аргументи відповідача про те, що позовні вимоги мають бути адресовані саме покупцю, тобто компанії Barlenco Ltd. Верховний Суд вважає, що міноритарний акціонер може звертатися з позовом про визначення суми компенсації, стягнення збитків або неправомірної вигоди як до покупця, так і до його афілійованих осіб чи третіх осіб, які брали участь у придбанні пакету акцій міноритаріїв у процедурі сквіз-аут, кінцевого бенефіціарного власника, а також до емітента. Формальна юридична відокремленість вказаних осіб у цьому випадку не має значення, підлягає застосуванню доктрина "підняття корпоративної завіси". Схожі за змістом висновки містяться у пунктах 5.22-5.23 постанови Верховного Суду від 28.04.2021 у справі 910/12591/18 та у постанові від 29.04.2022 у справі №905/830/21.
146. Відтак у цій справі позивач звернувся з позовом до ПрАТ "АКХЗ" - емітента акцій, яке Верховний Суд вважає належним відповідачем, адже, як стверджує позивач, саме завдяки неправомірним діям наглядової ради цього товариства була затверджена занижена (несправедлива) оцінка акцій, позивач просить скасувати рішення наглядової ради і визначити суму справедливої компенсації".
219. Наведеним спростовується твердження колегії суддів, що у постанові Корпоративної палати не зазначено, якими нормами законодавства визначено поняття "технічна юридична особа", та відповідно до яких визначених законодавством критеріїв Корпоративна палата віднесла таку юридичну особу до "технічної".
220. Ознаки того, що Компанія BARLENCO LTD у справі №905/671/19 була "технічною особою", Корпоративна палата перерахувала у пунктах 139-142 постанови від 15.06.2022.
221. Водночас у справі, що переглядається, суди встановили: 1) зі структури власності Компанії BARLENCO LTD та її афілійованих осіб, які є власниками домінуючого контрольного пакета акцій ПрАТ "Азовсталь" станом на 01.03.2018, долученої до Повідомлення, не вбачається, що Компанія BARLENCO LTD була власником акцій ПрАТ "Азовсталь" прямо чи опосередковано; 2) після завершення процедури сквіз-аут Компанія BARLENCO LTD перепродала Компанії METINVEST B.V. всі акції, примусово викуплені за публічною безвідкличною вимогою №02 від 19.03.2018.
222. Верховний Суд погоджується з доводами скаржника, що за загальним правилом чинне законодавство України встановлює принцип самостійної відповідальності учасника юридичної особи (власника корпоративних прав за своїми зобов`язаннями).
223. Відповідно до ч.3 ст.96 ЦК учасник (засновник) юридичної особи не відповідає за зобов`язаннями юридичної особи, а юридична особа не відповідає за зобов`язаннями її учасника (засновника), крім випадків, встановлених установчими документами та законом.
224. Згідно з положеннями ч.2 ст.3 Закону "Про акціонерні товариства" акціонерне товариство не відповідає за зобов`язаннями акціонерів. У разі вчинення акціонерами протиправних дій до товариства та його органів не можуть застосовуватися будь-які санкції, що обмежують їхні права, крім випадків, визначених законом.
225. Водночас за останні роки Верховний Суд неодноразово формулював правові висновки, у яких визначав умови, коли юридична самостійність юридичної особи може бути проігнорована. Верховний Суд застосував у своїх рішеннях доктрину "підняття корпоративної завіси".
226. Механізм підняття корпоративної вуалі є виключенням із загальноприйнятного принципу відокремленості юридичної особи з метою додержання справедливості та балансу інтересів усіх учасників цивільного обороту. Він полягає у відступі від принципів відокремленості та обмеженої відповідальності.
227. Українські суди широко використовують доктрину підняття корпоративної завіси у справах, де особа використовує складні корпоративні структури для уникнення відповідальності, де особа та її учасник по суті становлять єдине ціле, їх інтереси неможливо розмежувати, або з метою досягнення справедливого результату (застосування загальних засад цивільного права, передбачених ст.3 та ст.13 ЦК - розумності, справедливості, заборони зловживання правом). Підняття корпоративної завіси означає, що майно, права та обов`язки, що належать певній юридичній особі, розглядаються як майно, права та обов`язки іншої особи, найчастіше її учасників, керівників або інших компаній групи. Особливістю цієї доктрини є відсутність виключного переліку випадків або умов, за яких правосуб`єктність юридичної особи може не братися до уваги. Суд не визнає правосуб`єктність юридичної особи лише у конкретному спорі, і лише у певних правовідносинах, оскільки це потрібно для досягнення справедливого та розумного вирішення спору, при цьому сама юридична особа не припиняє своє існування. Підставами для застосування доктрини підняття корпоративної завіси може бути зловживання корпоративною структурою для уникнення виконання своїх зобов`язань, зокрема, й щодо відшкодування завданої шкоди, фактичне управління активами групи компаній як власними (див. пункти 147, 153, 155 постанови Верховного Суду від 10.01.2024 у справі №910/268/23 з урахуванням різниці у обставинах справи).
228. Доводи про те, що чинне законодавство не передбачає правил "підняття корпоративної завіси" щодо вимог про стягнення коштів, збережених без достатніх правових підстав, є необґрунтованими, оскільки скаржник не наводить норми права, які б обмежували застосовування цієї доктрини у кондикційних відносинах, тобто не спростовує висновок, викладений у постанові Корпоративної палати (зокрема, у п.112).
229. Отже, застосування доктрини підняття корпоративної завіси є обґрунтованим, оскільки відповідачі, незалежно від наявності чи відсутності у Компанії BARLENCO LTD статусу "технічної" особи, фактично становлять єдину економічну групу, їх інтереси збігаються. Особливістю діяльності групи компаній є те, що один учасник цієї групи може діяти в інтересах інших учасників, а тому неможливо визначити, хто саме отримав вигоду від процедури примусового продажу акцій за заниженою ціною. Вигодонабувачем у такому випадку може бути будь-яка юридична особа, а відтак, кінцевим вигодонабувачем є кінцевий бенефіціарний власник, що вбачається навіть із визначення самого поняття "бенефіціар" (від фр. benefice - прибуток, користь) - це особа, яка одержує вигоди.
230. Застосування доктрини також є виправданим, оскільки переслідує мету досягнення справедливого результату, зокрема, полегшити виконання судового рішення за умови повного або часткового задоволення позовних вимог.
231. Натомість визначення у ст.95 Закону "Про акціонерні товариства" відповідачем заявника вимоги не нівелює висновків Верховного Суду щодо необхідності застосування механізму підняття корпоративної завіси, який є винятком із загальноприйнятного принципу відокремленості юридичної особи.
232. Крім того, Корпоративна палата звертає увагу, що відповідна редакція Закону "Про акціонерні товариства", і зокрема ст.95 Закону, набула чинності після виникнення спірних правовідносин у цій справі, а тому застосуванню не підлягає.
233. Отже, Корпоративна палата не вбачає підстав для відступу від висновків, викладених у постанові від 15.06.2022 у справі №905/671/19, у тому числі шляхом уточнення.
Щодо позовних вимог до кінцевого бенефіціарного власника
234. Скаржник зазначає, що відсутні висновки Верховного Суду щодо застосування: п.4 ч.1 ст.20 ГПК та ч.1 ст.19 ЦПК України стосовно не підсудності/підсудності господарським судам/загальним судам спорів між колишніми акціонерами та кінцевим бенефіціарним власником заявника вимоги, мажоритарного акціонера, емітента, щодо обов`язкового продажу акцій емітента на вимогу власника домінуючого контрольного пакета акцій; ч.3 ст.96 ЦК та ч.2 ст.3 Закону "Про акціонерні товариства" щодо неможливості кінцевого бенефіціарного власника відповідати за зобов`язання з обов`язкового продажу акцій емітента на вимогу власника домінуючого контрольного пакета акцій та щодо неможливості розгляду будь-якими судами спорів міноритарного акціонера до фізичної особи кінцевого бенефіціарного власника щодо стягнення компенсації за примусово продані акції; ст.1212 ЦК та п.30 ч.1 ст.1 Закону "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення" щодо неможливості стягнення збережених внаслідок обов`язкового продажу акцій емітента на вимогу власника домінуючого контрольного пакета акцій коштів без достатніх правових підстав з кінцевого бенефіціарного власника; ч.2 ст.28 ГПК щодо визначення кінцевого бенефіціарного власника належним відповідачем у спорі щодо стягнення збережених без достатніх правових підстав коштів в рамках обов`язкового продажу акцій на вимогу власника домінуючого контрольного пакета акцій; п.1 ч.1 ст.231 ГПК щодо наявності підстав для закриття провадження в частині вимог про стягнення збережених без достатніх правових підстав коштів, заявлених колишніми акціонерами до кінцевого бенефіціарного власника, з підстав підсудності спору загальним судам в порядку цивільного судочинства; п.3 ч.1 ст.20 ГПК стосовно відсутності корпоративних відносин між колишніми акціонерами та кінцевим бенефіціарним власником.
235. Корпоративна палата у постанові від 15.06.2022 у справі №905/671/19 зазначила:
"145. Отже, Верховний Суд відхиляє аргументи відповідача про те, що позовні вимоги мають бути адресовані саме покупцю, тобто компанії Barlenco Ltd. Верховний Суд вважає, що міноритарний акціонер може звертатися з позовом про визначення суми компенсації, стягнення збитків або неправомірної вигоди як до покупця, так і до його афілійованих осіб чи третіх осіб, які брали участь у придбанні пакету акцій міноритаріїв у процедурі сквіз-аут, кінцевого бенефіціарного власника, а також до емітента. Формальна юридична відокремленість вказаних осіб у цьому випадку не має значення, підлягає застосуванню доктрина "підняття корпоративної завіси". Схожі за змістом висновки містяться у пунктах 5.22-5.23 постанови Верховного Суду від 28.04.2021 у справі 910/12591/18 та у постанові від 29.04.2022 у справі №905/830/21".
236. Таким чином, Корпоративна палата зробила висновок, що позовні вимоги міноритарного акціонера про визначення суми компенсації, стягнення збитків або неправомірної вигоди у справах щодо процедури сквіз-аут можуть бути адресовані, зокрема, до кінцевого бенефіціарного власника, оскільки у таких правовідносинах підлягає застосуванню доктрина "підняття корпоративної завіси".
237. Відповідно до п.30 ч.1 ст.1 Закону "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення" кінцевий бенефіціарний власник - будь-яка фізична особа, яка здійснює вирішальний вплив (контроль) на діяльність клієнта та/або фізичну особу, від імені якої проводиться фінансова операція.
238. Кінцевим бенефіціарним власником є:
- для юридичних осіб - будь-яка фізична особа, яка здійснює вирішальний вплив на діяльність юридичної особи (в тому числі через ланцюг контролю/володіння);
- для трастів, утворених відповідно до законодавства країни їх утворення, - засновник, довірчий власник, захисник (за наявності), вигодоодержувач (вигодонабувач) або група вигодоодержувачів (вигодонабувачів), а також будь-яка інша фізична особа, яка здійснює вирішальний вплив на діяльність трасту (в тому числі через ланцюг контролю/володіння);
- для інших подібних правових утворень - особа, яка має статус, еквівалентний або аналогічний особам, зазначеним для трастів.
239. Чинне законодавство не містить норм загального характеру, які б регулювали "підняття корпоративної завіси" між учасником та юридичною особою (частково такі положення включені у спеціальне законодавство - Закон "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", Кодекс України з процедур банкрутства). Отже, для визначення випадків, коли судом може застосовуватися ця доктрина, необхідно звернутися до доктринальних джерел та судової практики.
240. В українських і закордонних доктринальних джерелах та судовій практиці (див. Махінчук В.М . Субсидіарна відповідальність кінцевих бенефіціарних власників (засновників, учасників, акціонерів) і посадових осіб за зобов`язаннями юридичної особи боржника: проблеми теорії і практики реалізації доктрини зняття корпоративної вуалі. Київ, 2020; Paul L. Davies and Sarah Worthington. Gower Principles of Modern Company Law. Tenth Edition. 2016, pp.197-206; Slutsker vs. Haron Investments Ltd (2012) EHWC 2539, (2013) EWCA Civ 430; M vs. M (2013) EWHC 2534 (Fam); Petrodel Resources Ltd vs. Prest (2013) UKSC 34; 3 WKR 1 etc; JSC BTA Bank v Solodchenko and Others; JSC BTA Bank v Ablyazov (no.10); постанови Великої Палати Верховного Суду від 01.03.2023 у справі №522/22473/15-ц, Верховного Суду від 20.07.2022 у справі №910/4210/20, від 10.01.2024 у справі №910/268/23) як підстави для підняття судом корпоративної завіси найчастіше називають такі випадки:
- якщо юридична особа та учасник становлять єдине ціле (майно, діяльність, інтереси компанії та учасника настільки спільно пов`язані, переплетені між собою, становлять єдине ціле, що неможливо або немає сенсу юридично розмежовувати їх);
- використання учасником юридичної особи як фасаду, схеми, оболонки (юридична особа не має самостійного бізнесу, органи управління створені лише номінально, фактично вона керується учасником, створена виключно для уникнення відповідальності перед кредиторами або легального обходу приписів закону);
- якщо юридична особа фактично діяла як агент або володіла майном в інтересах учасника (коли компанія діє як агент чи номінальний власник майна учасника, суто в його інтересах як принципала чи бенефіціарного власника);
- в інтересах справедливості (усі інші випадки, коли визнання за компанією самостійної правосуб`єктності призводить до очевидно несправедливого результату).
241. Як було зазначено, у цій справі застосування доктрини підняття корпоративної завіси є обґрунтованим, оскільки відповідачі та кінцевий бенефіціарний власник фактично становлять єдину економічну групу, їх інтереси збігаються. Також застосування доктрини є виправданим, оскільки переслідує мету досягнення справедливого результату, зокрема, полегшити виконання судового рішення за умови повного або часткового задоволення позовних вимог.
242. Спір, у якому "піднімають корпоративну завісу", відповідно до ст.19 ЦПК та ст.20 ГПК, має відноситися до юрисдикції господарських судів.
243. За змістом статей 124, 125 Конституції України правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи. Судоустрій в Україні будується за принципами територіальності та спеціалізації і визначається законом.
244. Відповідно до ч.1 ст.18 Закону "Про судоустрій і статус суддів" суди спеціалізуються на розгляді цивільних, кримінальних, господарських, адміністративних справ, а також справ про адміністративні правопорушення.
245. Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 (далі - Конвенція) гарантує право кожного на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
246. Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини (далі -ЄСПЛ) суд "встановлений законом" має бути утворений безпосередньо на підставі закону, діяти в законному складі в межах своєї предметної, функціональної та територіальної юрисдикції.
247. Судова юрисдикція - це інститут права, який покликаний розмежувати між собою компетенцію як різних ланок судової системи, так і різних видів судочинства: цивільного, кримінального, господарського та адміністративного.
248. Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.
249. У п.74 постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.08.2019 у справі №646/6644/17 зроблено висновок, що при вирішенні питання про розмежування компетенції судів щодо розгляду подібних справ визначальним є характер правовідносин, з яких виник спір.
250. Важливість визначення юрисдикції підтверджується як закріпленням у Конституції України принципу верховенства права, окремими елементами якого є законність, правова визначеність та доступ до правосуддя, так і прецедентною практикою ЄСПЛ.
251. Розмежовуючи юрисдикцію та повноваження загальних судів щодо розгляду цивільних спорів та інших справ, визначених ЦПК, з юрисдикцією та повноваженнями господарських судів, Верховний Суд у розрізі спірного в цій справі питання звертає увагу на таке.
252. Частина 1 ст.19 ЦПК встановлює, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають, зокрема, з цивільних правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
253. У свою чергу, юрисдикція та повноваження господарських судів, порядок здійснення судочинства у господарських судах визначаються ГПК (ст.1 Кодексу).
254. Ознаками господарського спору, підвідомчого господарському суду, є: участь у спорі суб`єкта господарювання; наявність між сторонами господарських відносин, урегульованих ЦК, ГК, іншими актами господарського та цивільного законодавства, і спору про право, що виникає з відповідних відносин; наявність у законі норми, яка передбачає вирішення спору господарським судом; відсутність у законі норми, що встановлює вирішення такого спору судом іншої юрисдикції.
255. Перелік справ, що відносяться до юрисдикції господарських судів, визначений у ст.20 ГПК.
256. Згідно з пунктами 3-5 ч.1 ст.20 ГПК господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених ч.2 цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема: справи у спорах, що виникають з корпоративних відносин, в тому числі у спорах між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи або між юридичною особою та її учасником (засновником, акціонером, членом), у тому числі учасником, який вибув, пов`язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, крім трудових спорів (п.3); справи у спорах, що виникають з правочинів щодо акцій, часток, паїв, інших корпоративних прав в юридичній особі, крім правочинів у сімейних та спадкових правовідносинах (п.4); справи у спорах щодо фінансових інструментів, зокрема щодо цінних паперів, в тому числі пов`язані з правами на цінні папери та правами, що виникають з них, емісією, розміщенням, обігом та погашенням цінних паперів, обліком прав на цінні папери, зобов`язаннями за цінними паперами, крім боргових цінних паперів, власником яких є фізична особа, яка не є підприємцем, та векселів, що використовуються у податкових та митних правовідносинах (п.5).
257. За змістом принципу процесуальної економії штучне подвоєння судового процесу (тобто вирішення одного спору у декількох судових справах в одній чи декількох судових юрисдикціях) є неприпустимим. Вирішення справи у суді в одному судовому процесі має усунути необхідність у новому зверненні до суду для вжиття додаткових засобів захисту (постанови Великої Палати Верховного Суду від 22.09.2020 у справі №910/3009/18 (п.63), від 19.01.2021 у справі №916/1415/19 (п.6.13), від 26.01.2021 у справі №522/1528/15-ц (п.82), від 02.02.2021 у справі №925/642/19 (п.50), від 06.04.2021 у справі №910/10011/19 (п.94), від 20.10.2021 у справі №9901/554/19 (п.19), від 08.02.2022 у справі №209/3085/20 (п.24), від 21.09.2022 у справі №908/976/190 (п.5.6), від 22.09.2022 у справі №462/5368/16-ц (п.44).
258. Отже, правильними є висновки судів попередніх інстанцій щодо задоволення позовних вимог до ОСОБА_1 (кінцевого бенефіціарного власника).
259. Зазначене відповідає висновкам Верховного Суду, що викладені у постанові від 29.08.2024 у справі №905/830/21 та підлягають урахуванню в силу положень ч.4 ст.300 ГПК.
Щодо можливості подання акціонерами колективних позовів
260. Корпоративна палата у п.89 постанови від 15.06.2022 у справі №905/671/19 зазначила, що: "Чинне законодавство України не передбачає можливості подання акціонерами колективних позовів, що є істотною вадою національного процесуального законодавства. Особливістю процедури сквіз-аут є те, що внаслідок низки передбачених законом дій у значної кількості акціонерів товариства одночасно, шляхом єдиної для всіх публічної пропозиції, викупаються їх акції. Відтак у судових спорах щодо сквіз-ауту певного емітента фактичні обставини справи є майже однаковими. Водночас через вади процесуального законодавства, які не дозволяють акціонерам подати колективний позов, кожен акціонер має індивідуально у спорі з товариством кожен раз доводити ті факти і обставини, які вже були встановлені судом у іншій справі (але не є преюдиціальними через різний суб`єктний склад)".
261. Колегія суддів, передаючи цю справу на розгляд Палати, вважає за необхідне відступити від вказаного висновку, оскільки він, на її думку, суперечить ст.47 ГПК.
262. Однак, у справі, що переглядається, питання щодо можливості подання акціонерами колективних (групових) позовів перед Верховним Судом не поставало.
263. Отже, виходячи з вимог ст.300 ГПК щодо меж касаційного перегляду, зазначене питання, передане колегією суддів, не може бути вирішено в цій справі Корпоративною палатою.
Щодо способів визначення ринкової (справедливої) вартості акцій
264. Суди попередніх інстанцій зазначили, що вважають за можливе визначити вартість 1 акції за балансовою вартістю чистих активів ПрАТ "Азовсталь" на рівні 6,2442 грн (26 250 667 000 грн/4 204 000 000 шт. акцій) за формулою, яка наведена у розд.3.6 "Визначення вартості акцій за балансовим методом" Методики комплексних експертних досліджень визначення вартості акцій підприємств, зареєстрованої в Міністерстві юстиції 29.01.2016, реєстраційний номер 0.1.18. Така вартість 1 акції дорівнює справедливій вартості 1 акції у пакеті акцій 100% від статутного капіталу ПрАТ "Азовсталь". Вказаний розрахунок вартості 1 акції ПрАТ "Азовсталь" є таким, що узгоджується із результатом, отриманим внаслідок проведення Товариством з обмеженою відповідальністю "Центр судових експертиз Альтернатива" судово-економічної експертизи, згідно із висновком експертів №128/18 від 21.11.2018. У вказаному висновку розрахунок однієї простої іменної акції ПрАТ "Азовсталь" було здійснено саме за методом "чистих активів" у складі пакету акцій 100%, тобто шляхом ділення вартості повного пакету акцій на загальну кількість акцій в такому пакеті, виходячи із фінансової звітності товариства за 2017 рік. Вказаний висновок складено судовими експертами Морозовою О.С. та Максименко Т.О., які є атестованими судовими експертами; у ньому зазначено про обізнаність експертів із кримінальною відповідальністю за надання завідомо неправдивого висновку, а також вказано про те, що даний висновок підготовлено для подання до суду.
265. Скаржник стверджує, що суди не врахували висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 15.06.2022 у справі №905/671/19, стосовно визначення ринкової (справедливої) вартості однієї акції на підставі трьох методів та ринкової (справедливої) ціни акції та щодо таких ознак статусу "технічної" юридичної особи як ліквідація або відсутність достатніх активів для погашення вимог позивача. Зокрема, суди не дослідили зібрані докази на підтвердження: 1) ринкової (справедливої) ціни акції ПрАТ "Азовсталь"; 2) статусу "технічної" юридичної особи у Компанії BARLENCO LTD (п.1 ч.2 ст.287 та п.1 ч.3 ст.310 ГПК).
266. Доводи скаржника про те, що суди попередніх інстанцій не врахували висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 15.06.2022 у справі №905/671/19, щодо застосування п.38 Національного стандарту №1 "Загальні засади оцінки майна і майнових прав" та щодо застосування статей 8 та 65-2 Закону "Про акціонерні товариства", є помилковими, такими, що засновані на власному тлумаченні окремих абзаців постанови, без їх взаємозв`язку з всіма висновками, оскільки:
- у постанові від 15.06.2022 у справі №905/671/19 Верховний Суд дійшов до висновку про можливість визначити вартість однієї акції за балансовою вартістю чистих активів ПрАТ "АКХЗ" у розмірі 54,3 грн за одну акцію на підставі розрахунків, зроблених позивачем за формулою, викладеною у розд.3.6. "Визначення вартості акцій за балансовим методом" Методики комплексних експертних досліджень визначення вартості акцій підприємств, яка зареєстрована в Міністерстві юстиції 29.01.2016, реєстраційний номер 0.1.18; такі висновки відповідач не спростував у цій справі;
- у справі, що переглядається, суди попередніх інстанцій визначили вартість 1 акції за балансовою вартістю чистих активів ПрАТ "Азовсталь" на рівні 6,2442 грн (26 250 667 000 грн/4 204 000 000 шт. акцій) за формулою, яка наведена у розд.3.6 "Визначення вартості акцій за балансовим методом" Методики комплексних експертних досліджень визначення вартості акцій підприємств, зареєстрованої в Міністерстві юстиції 29.01.2016, реєстраційний номер 0.1.18; така вартість акцій у цій справі підтверджується висновком судово-економічної експертизи №128/18 від 21.11.2018.
267. Таким чином, скаржник не довів помилковість висновків судів попередніх інстанцій у цій частині.
268. Аргументи щодо статусу "технічної" юридичної особи у Компанії BARLENCO LTD не стосуються способу визначення ринкової (справедливої) вартості акції та не спростовують висновків з цього питання.
Щодо підстав для відступу від попередніх правових висновків
269. Частиною 1 ст.8 Конституції України встановлено, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права, складовою якого є "правова передбачуваність" та "правова визначеність".
270. Принцип "правової визначеності" вимагає чіткості, зрозумілості й однозначності як самих правових норм, так і того, як ці норми мають будуть застосовані судами у подібних правовідносинах.
271. Верховний Суд неодноразово зазначав, що забезпечення єдності судової практики є реалізацією принципу правової визначеності, що є одним із фундаментальних аспектів верховенства права та гарантує розумну передбачуваність судового рішення. Крім того, саме така діяльність суду забезпечує дотримання принципу рівності всіх осіб перед законом, який втілюється шляхом однакового застосування судом тієї самої норми закону в однакових справах щодо різних осіб.
272. Частина 6 ст.13 Закону "Про судоустрій і статус суддів" передбачає, що висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.
273. Згідно з п.6 ч.2 ст.36 Закону "Про судоустрій і статус суддів" Верховний Суд забезпечує однакове застосування норм права судами різних спеціалізацій у порядку та спосіб, визначені процесуальним законом.
274. Відповідно до ч.4 ст.236 ГПК при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
275. Тож призначення Верховного Суду як найвищої судової установи в Україні - це, у першу чергу, сформувати обґрунтовану правову позицію стосовно застосування всіма судами у подальшій роботі конкретної норми матеріального права або дотримання норми процесуального права, що була неправильно використана судом, і таким чином спрямувати судову практику в єдине і правильне правозастосування; на прикладі конкретної справи роз`яснити зміст акта законодавства в аспекті його розуміння та реалізації на практиці в інших справах із зазначенням обставин, які потрібно враховувати при застосуванні тієї чи іншої правової норми, не нав`язуючи при цьому судам нижчого рівня результат вирішення конкретної судової справи.
276. Принцип правової визначеності вимагає чіткості, зрозумілості й однозначності правових норм, зокрема, їх передбачуваності (прогнозованості) і стабільності. Єдність однакового застосування закону забезпечує правову визначеність та втілюється шляхом однакового застосування судом того самого закону в подібних справах.
277. Однакове й уніфіковане застосування правових норм зумовлює загальнообов`язковість і передбачуваність закону, рівність перед законом і правову визначеність, яка є складовою верховенства права. На цьому акцентувала увагу Консультативна рада європейських суддів (КРЄС) у Висновку №20 (2017) про роль судів у забезпеченні єдності застосування закону (п.1).
278. ЄСПЛ у рішенні від 18.01.2001 у справі "Чепмен проти Сполученого Королівства" (Chapman v. the United Kingdom, заява №27238/95, п.70) наголосив, що в інтересах правової визначеності, передбачуваності та рівності перед законом суд не повинен відступати від попередніх рішень за відсутності належної для цього підстави.
279. Інститут "overruling of precedent", який використовується у системі загального права, з метою дотримання балансу між юридичною визначеністю та розвитком права визнає за можливе не слідувати прецеденту у таких випадках: у разі зміни правових відносин або відповідних правових принципів; якщо попередній висновок суду ґрунтується на неправильному застосуванні положень закону чи прецедентів, у тому числі зумовленому їх помилковим тлумаченням, і визнаний неправильним; якщо він не діє на практиці.
280. З огляду на зазначене, з метою забезпечення єдності та сталості судової практики Велика Палата Верховного Суду у своїх постановах послідовно керується підходом, за яким для відступу від висловлених раніше правових позицій вона повинна мати ґрунтовні підстави: її попередні рішення мають бути помилковими, неефективними, необґрунтованими, неузгодженими, чи застосований у цих рішеннях підхід повинен бути очевидно застарілим унаслідок розвитку в певній сфері суспільних відносин або їх правового регулювання (постанови від 22.02.2022 у справі №201/16373/16-ц, від 08.08.2023 у справі №910/8115/19 (910/13492/21), від 03.04.2024 у справі №917/1212/21, ухвали від 10.09.2018 у справі №911/4061/16, від 09.08.2019 у справі №910/12968/17, від 05.10.2022 у справі №910/6607/21, від 09.07.2024 у справі №127/22428/21).
281. Обґрунтованими підставами для відступу від уже сформованої правової позиції Верховного Суду є, зокрема: 1) зміна законодавства (існують випадки, за яких зміна законодавства не дозволяє суду однозначно дійти висновку, що зміна судової практики можлива без відступу від раніше сформованої правової позиції); 2) ухвалення рішення Конституційним Судом України; 3) нечіткість закону (невідповідності критерію "якість закону"), що призвело до різного тлумаченням судами (палатами, колегіями) норм права; 4) винесення рішення ЄСПЛ, висновки якого мають бути враховані національними судами; 5) зміни у праворозумінні, зумовлені: розширенням сфери застосування певного принципу права; зміною доктринальних підходів до вирішення складних питань у певних сферах суспільно-управлінських відносин; наявністю загрози національній безпеці; змінами у фінансових можливостях держави.
282. З метою забезпечення єдності та сталості судової практики причинами для відступу від висловленого раніше висновку можуть бути вади попереднього рішення чи групи рішень (їх неефективність, неясність, неузгодженість, необґрунтованість, незбалансованість, помилковість); зміни суспільного контексту, через які застосований у цих рішеннях підхід повинен очевидно застаріти внаслідок розвитку суспільних відносин в певній сфері або їх правового регулювання.
283. Таким чином, необхідність відступу від правових позицій Верховного Суду повинна мати тільки важливі підстави, реальне підґрунтя, суд не повинен відступати від попередніх рішень за відсутності вагомої для цього причини, а метою відступу може слугувати виправлення лише тих суперечностей (помилок), що мають фундаментальне значення для правозастосування.
284. У справі, що переглядається, наявний особливий зв`язок між відповідачами, які є пов`язаними особами, що входять до групи компаній, які знаходяться під домінуючим контролем фізичної особи.
285. У постанові Корпоративної палати від 15.06.2022 у справі №905/671/19 наведено ряд спеціальних правових висновків, які стосуються вузького кола правовідносин при оскарженні ціни викупу акцій у процедурі сквіз-ауту, релевантних до справи, що переглядається.
286. Правові висновки Корпоративної палати, які викладені у постанові від 15.06.2022 у справі №905/671/19, зокрема, щодо способів захисту прав міноритарних акціонерів в процедурі сквіз-ауту, застосування доктрини підняття корпоративної завіси, неодноразово були підтримані Верховним Судом, який не вбачав підстав для відступу від них, зокрема, у постановах від 03.06.2024 у справі №917/542/22, від 29.08.2024 у справі №905/830/21, від 11.01.2024 у справі №904/1147/23. Також, висновки з постанови Корпоративної палати від 15.06.2022 у справі №905/671/19 наразі застосовуються судами першої та апеляційної інстанцій у невизначеній кількості подібних справ.
287. Зазначене свідчить про сталість та послідовність існуючої практики, що відповідає принципу правової визначеності.
288. У контексті положень п.2 ч.2 ст.287 ГПК в ухвалі від 08.10.2024 у цій справі не наведено вагомих і достатніх аргументів, які би дійсно свідчили про обґрунтованість необхідності відступу від висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 15.06.2022 у справі №905/671/19, зокрема, не наведено наявності причин для такого відступу (неефективність, помилковість, неясність, неузгодженість, необґрунтованість, незбалансованість судового рішення; зміна суспільного контексту), не наведено також і фундаментальних обґрунтувань щодо підстав для відступу від правової позиції, вміщеної в такій постанові.
289. З часу ухвалення постанови від 15.06.2022 у справі №905/671/19 суспільний контекст не змінився, а такі вади правозастосування, які би зумовлювали потребу відступити від сформульованого у цій постанові висновку, - відсутні.
290. Крім того, не вбачається наявності глибоких і довгострокових розходжень у судовій практиці щодо врахування правових висновків, викладених Корпоративною палатою у справі №905/671/19.
291. ЄСПЛ пов`язує дотримання принципу правової визначеності із забезпеченням єдності судової практики. Однак, суд не наполягає на її незмінності, оскільки неспроможність забезпечити динамічний та еволюційний підхід у тлумаченні може призвести до ризику створення перепон під час проведення реформ або запровадження покращень. Разом з тим, наявність глибоких і довгострокових розходжень у судовій практиці, неспроможність правової системи держави подолати їх усе ж таки призводить до порушення права на справедливий судовий розгляд.
292. З огляду на викладене, оскільки колегія суддів не обґрунтувала наявності підстав для відступу від відповідних висновків, а саме не довела їх помилковість, неефективність, необґрунтованість, неузгодженість чи застарілість (враховуючи, що такі висновки були застосовані у низці судових рішень судів першої, апеляційної та касаційної інстанцій, ухвалених після їх формування Корпоративною палатою у справі №905/671/19), відсутні підстави для відступу від правових висновків, викладених у постанові від 15.06.2022 у справі №905/671/19.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
293. Відповідно до ч.1 ст.300 ГПК, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
294. Згідно із ч.1 ст.309 ГПК суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених ст.300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
295. Враховуючи викладене, Верховний Суд дійшов висновків про залишення касаційної скарги без задоволення, а рішень судів попередніх інстанцій - без змін.
Судові витрати
296. Оскільки Верховний Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги без задоволення, то судові витрати зі сплати судового збору за її подання покладаються на скаржника.
Керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Металургійний комбінат "Азовсталь" залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду міста Києва від 16.10.2023 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 07.02.2024 у справі №910/8714/18 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя Н. Губенко
Судді О. Баранець
С. Бакуліна
Г. Вронська
О. Кібенко
І. Кондратова
О. Кролевець
О. Мамалуй
В. Студенець
Відповідно до ч.3 ст.314 Господарського процесуального кодексу України постанову оформила суддя Кібенко О.Р.
Суд | Касаційний господарський суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 03.02.2025 |
Оприлюднено | 12.02.2025 |
Номер документу | 125060495 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Касаційний господарський суд Верховного Суду
Губенко Н.М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні