Постанова

від 05.02.2025 по справі 502/1185/21

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 лютого 2025 року

м. Київ

справа № 502/1185/21

провадження № 61-8422св23

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Червинської М. Є.,

суддів: Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В., Коротуна В. М., Тітова М. Ю. (суддя-доповідач),

учасники справи:

позивач - Державний навчальний заклад «Кілійський професійний ліцей»,

відповідачі - ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , Кілійська міська рада, Головне управління Держгеокадастру в Одеській області,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Кілійського районного суду Одеської області від 27 липня 2022 року в складі судді Масленикова О. А. та постанову Одеського апеляційного суду від 27 квітня 2023 року в складі колегії суддів: Базіль Л. В.,Воронцової Л. П., Склярської І. В.,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

У липні 2021 року Державний навчальний заклад «Кілійський професійний ліцей» (далі - ДНЗ «Кілійський професійний ліцей» або ліцей) звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , Кілійської міської ради, Головного управління Держгеокадастру в Одеській області, у якому просив:

визнати недійсним та скасувати розпорядження Кілійської районної державної адміністрації від 29 жовтня 2012 року № 651, яким був затверджений проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , ОСОБА_7 , ОСОБА_6 , ОСОБА_4 , ОСОБА_9 , ОСОБА_8 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_2 для ведення особистого селянського господарства на території Кілійської міської ради за межами населеного пункту та було передано громадянам (згідно з додатком) у власність для ведення особистих селянських господарств загальною площею 20,00 га, у тому числі: 20,00 га ріллі на території Кілійської міської ради за межами населеного пункту;

визнати недійсними та скасувати видані ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , ОСОБА_2 , ОСОБА_9 , ОСОБА_4 , ОСОБА_8 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 на підставі цього розпорядження державні акти на право власності на земельні ділянки площею по 2,00 га кожному;

визнати недійсними та скасувати накази ГУ Держземагенства в Одеській області від 18 червня 2014 року, якими затверджено проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність громадянам для ведення особистого селянського господарства за адресою: Кілійська міська рада (за межами населеного пункту), Кілійський район, Одеська область, та надано ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 та ОСОБА_17 у власність земельні ділянки площею по 2,00 га кожному із земель сільськогосподарського призначення державної власності.

Позовні вимоги мотивовані тим, що рішенням виконкому Кілійської районної ради народних депутатів № 294 від 06 жовтня 1987 року виділено Кілійському СПТУ-64, правонаступником якого є ДНЗ «Кілійський професійний ліцей, під учбове господарство з земель Держземфонду по суміжності з Кілійсько-маякською рисовою системою земельну ділянку площею 70,00 га.

03 березня 1989 року Кілійському СПТУ-64 виданий акт на право довгострокового тимчасового користування землею, зареєстрований в книзі землекористувань за № 15.

На підставі рішень виконкому Кілійської міської ради № 108 від 25 травня 1993 року; № 133 від 29 травня 2001 року та розпорядження Кілійської районної державної адміністрації № 600 від 08 серпня 2007 року із загальної площі наданої ліцею земельної ділянки вилучено три земельні ділянки. Після цього в користуванні ліцею залишилось 31,9 га землі.

У серпні 2020 року ДНЗ «Кілійський професійний ліцей» звернувся до інженера-землевпорядника з метою розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, яка залишилась в його користуванні.

Листом від 11 вересня 2020 року КП «Центр інженерних досліджень» повідомило ліцей про неможливість продовження землевпорядних робіт за його замовленням, оскільки на земельну ділянку накладаються земельні ділянки 16 фізичних осіб, що були передані їм для ведення особистого селянського господарства на підставі оскаржуваних розпорядження Кілійської районної державної адміністрації від 29 жовтня 2012 року та наказів ГУ Держземагенства в Одеській області від 18 червня 2014 року.

ДНЗ «Кілійський професійний ліцей» вважало ці розпорядження та накази незаконними, оскільки спірна земельна ділянка перебувала в користуванні ліцею на законних підставах, на підставі державного акта на право постійного користування землею від 03 березня 1989 року, який не скасований, право користування цієї земельною ділянкою в ліцею не припинено.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Кілійського районного суду Одеської області від 27 липня 2022 року позов задоволено частково.

Визнано недійсним (незаконним) та скасовано розпорядження Кілійської районної державної адміністрації від 29 жовтня 2012 року № 651, яким затверджений проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , ОСОБА_7 , ОСОБА_6 , ОСОБА_4 , ОСОБА_9 , ОСОБА_8 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_2 для ведення особистого селянського господарства на території Кілійської міської ради за межами населеного пункту та передано у власність земельні ділянки загальною площею 20,00 га, у тому числі: 20,00 га ріллі, на території Кілійської міської ради за межами населеного пункту.

Визнано недійсними та скасовані: державний акт серії ЯМ № 352258 від 27 грудня 2012 року, виданий ОСОБА_3 на право власності на земельну ділянку, кадастровий номер 5122310100:01:001:0209, площею 2,00 га; державний акт серії ЯМ № 227627 від 27 грудня 2012 року, виданий ОСОБА_5 на право власності на земельну ділянку, кадастровий номер 5122310100:01:001:0206, площею 2,00 га; державний акт серії ЯМ № 227630 від 27 грудня 2012 року, виданий ОСОБА_2 на право власності на земельну ділянку, кадастровий номер 5122310100:01:001:0207, площею 2,00 га;. державний акт серії ЯМ № 227625 від 27 грудня 2012 року, виданий ОСОБА_9 на право власності на земельну ділянку, кадастровий номер 5122310100:01:001:0208, площею 2,00 га; державний акт серії ЯМ № 227624 від 27 грудня 2012 року, виданий ОСОБА_4 на право власності на земельну ділянку, кадастровий номер 5122310100:01:001:0210, площею 2,00 га; державний акт серії ЯМ № 226654 від 27 грудня 2012 року, виданий ОСОБА_8 на право власності на земельну ділянку, кадастровий номер 5122310100:01:001:0211, площею 2, 00 га; державний акт серії ЯМ № 227628 від 27 грудня 2012 року, виданий ОСОБА_6 на право власності на земельну ділянку, кадастровий номер 5122310100:01:001:0212, площею 2,00 га; державний акт серії ЯМ № 227629 від 27 грудня 2012 року, виданий ОСОБА_7 на право власності на земельну ділянку, кадастровий номер 5122310100:01:001:0213, площею 2,00 га; державний акт серії ЯМ № 227626 від 27 грудня 2012 року, виданий ОСОБА_10 на право власності на земельну ділянку, кадастровий номер 5122310100:01:001:0214, площею 2,00 га;. та державний акт серії ЯМ № 227631 від 27 грудня 2012 року, виданий ОСОБА_11 на право власності на земельну ділянку, кадастровий номер 5122310100:01:001:0215, площею 2,00 га.

Визнано недійсними (незаконними) та скасовані накази ГУ Держземагенства в Одеській області від 18 червня 2014 року № 15-507/14-14-СГ, № 15-498/14-14-СГ, № 15-499/14-14-СГ, № 15-501/14-14-СГ, № 15-500/14-14-СГ та № 15-502/14-14-СГ, якими затверджені проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність громадянам для ведення особистого селянського господарства за адресою: Кілійська міська рада (за межами населеного пункту), Кілійський район, Одеська область, та надано у власність із земель сільскогосподарського призначення державної власності: ОСОБА_12 земельну ділянку площею 2,00 га, кадастровий номер 5122310100:01:001:0225; ОСОБА_13 земельну ділянку площею 2,00 га, кадастровий номер 5122310100:01:001:0226; ОСОБА_14 земельну ділянку площею 2,00 га, кадастровий номер 5122310100:01:001:0228; ОСОБА_15 земельну ділянку площею 2,00 га, кадастровий номер 5122310100:01:001:0229; ОСОБА_16 земельну ділянку площею 2,00 га, кадастровий номер 5122310100:01:001:0230; ОСОБА_17 земельну ділянку площею 2,00 га, кадастровий номер 5122310100:01:001:0231.

У частині позовних вимог до Кілійської міської ради відмовлено.

Суд першої інстанції виходив з незаконності оскаржуваних розпорядження та наказів. Спірні земельні ділянки протиправно вилучені з площі земельної ділянки, переданої у користування позивача, чим порушено його права та законні інтереси.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

Постановою Одеського апеляційного суду від 27 квітня 2023 року рішення Кілійського районного суду Одеської області від 27 липня 2022 року в частині визнання недійсним та скасування державного акта на право власності на земельну ділянку, виданого ОСОБА_4 та визнання недійсним (незаконним) і скасування наказу ГУ Держземагенства в Одеській області щодо передачі земельної ділянки у власність ОСОБА_13 скасовано, провадження у справі в цій частині закрито.

Це ж рішення суду в частині стягнення судового збору з ОСОБА_4 , ОСОБА_13 скасовано.

В іншій частині рішення Кілійського районного суду Одеської області від 27 липня 2022 року залишено без змін.

Вирішено питання стосовно розподілу судових витрат.

Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що ОСОБА_4 та ОСОБА_13 померли ще до відкриття провадження у справі, тому суд першої інстанції безпідставно задовольнив позов до померлих осіб, які не могли бути відповідачами в цивільному спорі.

Водночас висновки суду першої інстанції в іншій частині вимог обґрунтовані.

Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги

У травні 2023 року ОСОБА_1 через представника ОСОБА_18 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, у якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції й ухвалити нове рішення про відмову в позові в повному обсязі.

Підставами касаційного оскарження зазначає неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме: суди не врахували висновки, викладені в постанові Верховного Суду України від 27 травня 2014 року в справі № 5011-32/13806-2012 та в постановах Верховного Суду від 17 квітня 2018 року в справі 523/9076/16-ц, від 04 грудня 2019 року в справі № 234/13519/16-ц, від 17 вересня 2020 року в справі № 742/2298/17; підстави, передбачені частиною третьою статті 411 ЦПК України.

Касаційна скарга мотивована тим, що суди неповно з`ясували обставини справи, неправильно визначилися із суб`єктним складом правовідносин. Не врахували, що позивач ще в 2007 році самостійно відмовився від права постійного користування спірною земельною ділянкою площею 20,1 га ріллі. Не звернули уваги на те, що позов поданий з пропуском позовної давності.

Рух справи в суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 28 липня 2023 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано її матеріали з суду першої інстанції.

29 серпня 2023 року матеріали справи надійшли до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду від 28 січня 2025 року справу призначено до судового розгляду.

Фактичні обставини, встановлені судами

03 березня 1989 року Кілійському СПТУ-64, правонаступником якого є Державний навчальний заклад «Кілійський професійний ліцей», виданий акт на право довгострокового тимчасового користування землею, згідно з яким позивачу передано в безстрокове користування земельну ділянку площею 70 га для відпрацювання практичних навичків в обробці ґрунту та вирощування сільськогосподарських культур.

Рішенням Кілійської міської ради народних депутатів № 108 від 20 травня 1993 року вилучено земельну ділянку площею 8,0 га підтоплюваної землі у зв`язку з неможливістю обробки з використанням учбових механізмів в учбових цілях.

Рішенням виконавчого комітету Кілійської міської ради Одеської області № 133 від 29 травня 2001 року припинено право користування земельною ділянкою площею 10,00 га підтоплювальної солончакової ділянки професійно-технічного училища № 12. Зараховано земельну ділянку площею 10,00 га у землі запасу Кілійської міської ради. Надано цю земельну ділянку громадянину ОСОБА_1 для сінокосіння та випасання худоби у тимчасове довгострокове користування на умовах оренди терміном на 5 років.

Розпорядженням Кілійської районної державної адміністрації № 600 від 08 серпня 2007 року, розглянувши заяву директора Державного професійно-навчального технічного закладу «Кілійський професійний ліцей» стосовно припинення права постійного на земельну ділянку площею 20,1 га, протокол засідання районної комісії з державного контролю за використанням та охороною земель державної власності, вирішено припинити право постійного користування Державному професійно-навчальному технічному закладу «Кілійський професійний ліцей» на земельну ділянку площею 20,1 га ріллі, надану в постійне користування для навчальних цілей на території Кілійської міської ради.

Розпорядження Кілійської районної державної адміністрації № 651 від 29 жовтня 2012 року затверджено проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність ОСОБА_3 та іншим (всього 10 громадянам) для ведення особистого селянського господарства. Передано громадянам (згідно з додатком) у власність земельні ділянки для ведення особистих селянських господарств загальною площею 20,00 га, у тому числі: 20,00 га ріллі на території Кілійської міської ради за межами населеного пункту.

На підставі цього розпорядження 27 грудня 2012 року ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , ОСОБА_7 , ОСОБА_6 , ОСОБА_4 , ОСОБА_9 , ОСОБА_8 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_2 видані державні акти на право власності на земельну ділянку площею по 2,00 га кожному.

Згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, на підставі ухвал Кілійського районного суду Одеської області від 13 грудня 2013 року про затвердження мирових угод право власності на земельні ділянки, що належали ОСОБА_5 , ОСОБА_9 , ОСОБА_8 , ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , перейшло до ОСОБА_1 .

Наказами ГУ Держземагенства в Одеській області № 15-507/14-14-СГ, № 15-498/14-14-СГ, № 15-499/14-14-СГ, № 15-501/14-14-СГ, № 15-500/14-14-СГ та № 15-502/14-14-СГ від 18 червня 2014 року затверджені проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність громадянам для ведення особистого селянського господарства за адресою: Кілійська міська рада (за межами населеного пункту), Кілійський район, Одеська область, та надано у власність із земель сільскогосподарського призначення державної власності: ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 та ОСОБА_17 земельні ділянки площею по 2,00 га кожному.

Відповідно до листа Комунального підприємства «Центр інженерних досліджень» від 11 вересня 2020 року, площа земельної ділянки ДНЗ «Кілійський професійний ліцей», яка залишилась після вилучень земельних ділянок, складає 40,813 га. У Державному земельному кадастрі виявлено 16 земельних ділянок для ведення особистого селянського господарства фізичним особам, які накладаються на земельну ділянку ДНЗ «Кілійський професійний ліцей».

Межі розгляду справи судом касаційної інстанції

Відповідно до статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Відповідно до матеріалів справи, судові рішення судів попередніх інстанцій ухвалені щодо шістнадцяти окремих земельних ділянок.

З касаційною скаргою на ці судові рішення звернувся лише відповідач ОСОБА_1 , який згідно зі встановленими обставинами є власником п`ятьох земельних ділянок, що були передані на підставі оскаржуваних розпорядження органу місцевого самоврядування та державних актів ОСОБА_5 , ОСОБА_9 , ОСОБА_8 , ОСОБА_10 та ОСОБА_11 .

Інші відповідачі: ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 та ОСОБА_17 з касаційними скаргами на ці судові рішення не звернулися, а ОСОБА_4 та ОСОБА_13 померли.

При цьому матеріали справи не містять доказів, що ОСОБА_1 наділений повноваженнями на подання від імені цих відповідачів касаційної скарги, а тому рішення суду першої інстанції та постанова суду апеляційної інстанції в частині вирішених позовних вимог до ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 та ОСОБА_17 не є предметом касаційного перегляду.

Відповідно, враховуючи положення статті 400 ЦПК України, Верховний Суд переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій лише в частині вимог про визнання недійсним та скасування розпорядження Кілійської районної державної адміністрації № 651 від 29 жовтня 2012 року щодо передачі ОСОБА_5 , ОСОБА_9 , ОСОБА_8 , ОСОБА_10 та ОСОБА_11 земельних ділянок, а також визнання недійсними виданих їм державних актів на право власності на земельну ділянку.

Позиція Верховного Суду

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Частиною першою статті 81 ЗК України (тут і далі в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) визначено, що громадяни України набувають права власності на земельні ділянки, зокрема на підставі безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності.

Згідно з частиною першою статті 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Районні державні адміністрації на їх території передають земельні ділянки із земель державної власності (крім випадків, визначених частиною сьомою цієї статті) у власність або у користування у межах сіл, селищ, міст районного значення для всіх потреб та за межами населених пунктів, зокрема для сільськогосподарського використання (частина третя статті 122 ЗК України).

Звертаючись з цим позовом до суду, ДНЗ «Кілійський професійний ліцей» зазначало, що спірні земельні ділянки не могли бути передачі відповідачам у власність, оскільки перебувають в постійному користуванні ліцею на підставі державного акта на право постійного користування землею від 03 березня 1989 року, який не скасований.

Згідно з частиною першою статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно з частиною другою статті 92 ЗК України право постійного користування земельною ділянкою - це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку.

Відповідно до статті 95 ЗК України землекористувачі, якщо інше не передбачено законом або договором, мають право, зокрема, самостійно господарювати на землі.

Порушені права землекористувачів підлягають відновленню в порядку, встановленому законом.

Відповідно до статті 152 ЗК України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється, серед іншого, шляхом визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування.

У разі видання органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування акта, яким порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою, такий акт визнається недійсним(частина перша статті 155 ЗК України).

Відповідно до статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Суди встановили, що з 03 березня 1989 року в позивача на праві постійного користування перебувала земельна ділянка площею 70,00 га.

Надалі на підставі рішень виконкому Кілійської міської ради № 108 від 25 травня 1993 року; № 133 від 29 травня 2001 року та розпорядження Кілійської районної державної адміністрації № 600 від 08 серпня 2007 року із загальної площі наданої позивачу земельної ділянки вилучено три земельні ділянки площами 8,0 га, 10,00 га та 20,1 га, тобто загальною площею 38,1 га.

Водночас, якими належними та допустимими доказами підтверджується той факт, що передані ОСОБА_5 , ОСОБА_9 , ОСОБА_8 , ОСОБА_10 та ОСОБА_11 земельні ділянки сформовані саме за рахунок 31,9 га землі, що залишилась в користуванні ДНЗ «Кілійський професійний ліцей», суд апеляційної інстанції не з`ясував.

При цьому наявний в матеріалах справи висновок КП «Центр інженерних досліджень» щодо можливості складання технічної документації з землеустрою ДНЗ «Кілійський професійний ліцей» зазначену обставину не підтверджує, оскільки такий висновок містить суперечливі дані, а саме у висновку зазначено, що після вилучення земельних ділянок у користуванні позивача залишилась земельна ділянка площею 41,3332 га, що суперечить встановленим у справі обставинам, згідно з якими площа такої земельної ділянки складає 31,9 га землі.

Таким чином, оскільки апеляційний суд не забезпечив повний та всебічний розгляд справи, постанова суду апеляційної інстанції не може вважатися законною та обґрунтованою.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до частини третьої статті 411 ЦПК України підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, на які посилається заявник у касаційній скарзі, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи.

З огляду на викладене, оскільки допущені апеляційним судом порушення норм процесуального права унеможливили ухвалення законного та обґрунтованого судового рішення по суті розгляду спору, Верховний Суд дійшов висновку про наявність підстав для скасування постанови апеляційного суду в оскаржуваній частині та передачі справи на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, під час якого суду належить урахувати вищенаведене та ухвалити судове рішення відповідно до установлених обставин і вимог закону.

Щодо судових витрат

Згідно із частиною тринадцятою статті 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Оскільки Верховний Суд не змінює судові рішення та не ухвалює нове, а передає справу на новий розгляд, розподіл судових витрат не здійснюється.

Керуючись статтями 400, 409, 410, 412, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Постанову Одеського апеляційного суду від 27 квітня 2023 року в частині позовних вимог про визнання недійсним та скасування розпорядження Кілійської районної державної адміністрації № 651 від 29 жовтня 2012 року щодо передачі ОСОБА_5 , ОСОБА_9 , ОСОБА_8 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 земельних ділянок та визнання недійсними виданих їм державних актів на право власності на земельну ділянку скасувати, справу передати на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

ГоловуючийМ. Є. ЧервинськаСудді:А. Ю. Зайцев Є. В. Коротенко В. М. Коротун М. Ю. Тітов