Рішення

від 11.02.2025 по справі 295/12756/22

БОГУНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ЖИТОМИРА

Справа №295/12756/22

2-др/295/10/25

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.02.2025 року м. Житомир

Богунський районний суд міста Житомира в складі:

головуючого судді - Полонця С.М.,

секретаря с/з Лукасевич А.Є.,

за участю: позивачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , представника позивачів адвоката Левчук Т.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання та заяву позивачів ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_2 про приєднання доказів розміру витрат на правничу допомогу та ухвалення додаткового судового рішення щодо стягнення судових витрат, -

ВСТАНОВИВ:

Позивачі звернулися до суду з клопотання про приєднання доказів розміру витрат на правничу допомогу та із заявою, в якій просять постановити у справі додаткове рішення про стягнення на їх користь в рівних частках судових витрат витрат на правничу допомогу, яким вирішити питання розподілу судових витрат та стягнути понесені ними судові витрати на правничу допомогу з відповідача ОСОБА_4 .

В судовому засіданні позивачі та їх представник підтримали заяву та просили її задовольнити.

Від представника відповідача надійшли заперечення проти задоволення клопотання про приєднання доказів та заяви про ухвалення додаткового рішення, в яких він просить відмовити у задоволення заяви про ухвалення додаткового рішення у зв`язку з необґрунтованістю та поданням з порушенням процесуального порядку, розгляд заяви проводити за відсутності відповідача та його представника.

Вислухавши пояснення позивачів, їх представника та дослідивши матеріали справи, з урахуванням меж заявлених позовних вимог, суд приходить до наступного висновку.

Судом встановлено,що рішеннямБогунського районногосуду м.Житомира від21.01.2025року посправі №295/12756/22позов задоволено.Стягнуто з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , як співвласників квартири АДРЕСА_1 , в рівних частках завдані внаслідок залиття їх помешкання матеріальні збитки в сумі 112660 грн. 88 грн. Стягнуто з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_2 в рівних частках судовий збір в розмірі 992 грн. 40 коп. та витрати, пов`язані з проведенням судової будівельно-технічної експертизи в розмірі 4779 грн. 60 коп.

В позовній заяві позивачі просили покласти всі судові витрати на відповідача та стягнути з неї на користь позивачів суму усіх підтверджених в порядку, встановленому процесуальним законом, судових витрат.

Згідно п.1 ч.2 ст.141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача.

Відповідно до ст.270 ЦПК Українисуд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду (ч.3 ст.133 ЦПК України).

Вирішуючи питання про стягнення з відповідача на користь позивачів в рівних частках витрат на професійну правничу допомогу, суд виходить із диспозиції ч.1 ст. 137 ЦПК України, у відповідності до якої, витрати пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Так, згідно ч.2 ст.137 ЦПК України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, визначаються згідно з умовами договору про надання правової допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Положеннями ч.3 чт.4 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (далі - Закон) встановлено, що адвокат може здійснювати адвокатську діяльність індивідуально або в організаційно-правових формах адвокатського бюро чи адвокатського об`єднання (організаційні форми адвокатської діяльності).

При цьому, за визначенням п.6 ст.1 Законуінші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення; представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні (п.9 ст.1 Закону).

Пунктом 3.2 рішення Конституційного Суду України від 30 вересня 2009 року №23-рп/2009передбачено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб`єктами права.

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому закономпорядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Згідно з позицією Європейського суду з прав людини, викладеної у рішенні у справі «East/West Alliance Limited» проти України»», заявник має право на компенсацію судових та інших витрат лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «Ботацці проти Італії» (Bottazzi v. Italy), № 34884/97).

Відповідно до ст.182 ЦПК України, при розгляді справи судом учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань.

Тобто саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони.

Відповідно до ч.1 ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Принцип змагальності знайшов свої втілення, зокрема, у положеннях частин п`ятої та шостої статті 137 ЦПК України, відповідно до яких саме на іншу сторону покладено обов`язок обґрунтування наявність підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, а також обов`язок доведення їх не співмірності.

Витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено (п.1 ч.2 ст.137 ЦПК України).

Аналогічна позиція висловлена Верховним Судом у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 15.06.2021 року №159/5837/19.

На підтвердження понесення витрат на професійну правничу допомогу у зв`язку з розглядом справи позивачаминадано: угоду про надання правничої допомоги позивачам від 20.11.20222 року; квитанцію від 20.11.2022 року, видану адвокатом Левчук Т.В. про те, що позивачі в повному обсязі оплатили вартість правничої допомоги за ведення цивільної справи в розмірі 10000 грн.; акт виконаних робіт при наданні правничої допомоги у цивільній справі №295/12756/22 на стадії досудової підготовки та розгляду справи судом першої інстанції від 24.01.2025 року; свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю; посвідчення адвоката; документ про нагородження адвоката Левчук Т.В. орденом «Видатний адвокат України»; витяг з Єдиного реєстру адвокатів України.

З огляду на те, що витрати на професійну правничу допомогу відносяться до предмета доказування у справі та подання позивачами доказів таких витрат у передбаченому законом порядку, клопотання про приєднання до матеріалів справи доказів розміру витрат позивачів на правничу допомогу підлягає до задоволення.

Разом з тим, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі її витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг та умовами договору. При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у рішеннях від 26.02.2015 у справі «Баришевський проти України», від 10.12.2009 у справі «Гімайдуліна і інших проти України», від 12.10.2006 у справі «Двойних проти України», від 30.03.2004 у справі «Меріт проти України» заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Як вбачається з матеріалів справи, адвокат Левчук Т.В. надала позивачам правничу допомогу, яка складалася з наступного: складення позовної заяви; складення письмових клопотань та заяв у справі, адвокатських запитів для збору письмових доказів; здійснення представництва інтересів у справі на стадії розгляду справи судом першої інстанції до ухвалення рішення по суті спору.

Справа розглядалася у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін з 07.12.2022 року по 21.01.2025 року.

Таким чином, суд приходить до висновку, що витрати на правничу допомогу представника позивачів адвоката Левчук Т.В. у розмірі 10000,00 грн. є неспівмірними з часом, витраченим представником на надання правничої допомоги та обсягом такої допомоги.

Судом враховано категорію та складність даної справи, зміст заявлених позовних вимог, предмет спору, час витрачений представником на надання професійної правничої допомоги позивачам, в тому числі час участі представника в судових засіданнях.

При вирішенні питання щодо розподілу витрат на професійну правничу допомогу суд приймає до уваги вищенаведене, а також конкретні обставини справи, складність справи, обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт.

З огляду на вищевикладене, з урахуванням принципу розумності та справедливості, суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача на користь позивачів в рівних частках витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 9000 грн.

Керуючись ст.ст. 10, 12, 13, 81, 82, 137, 141, 259, 263, 265, 270 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Клопотання задовольнити.

Приєднати до матеріалів справи докази розміру витрат позивачів на правничу допомогу.

Заяву задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_2 в рівних частках витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 9000 грн. 00 коп.

В решті вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Житомирського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Повне судове рішення складено 11.02.2025 року.

Позивачі:

ОСОБА_1 ; місце проживання: АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_1 .

ОСОБА_3 ; місце проживання: АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_2 .

ОСОБА_2 ; місце проживання: АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_3 .

Відповідач: ОСОБА_4 ; місце проживання: АДРЕСА_3 ; РНОКПП НОМЕР_4 .

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Товариство з обмеженою відповідальністю «Управляюча компанія «Виробниче житлове ремонтно-експлуатаційне підприємство-5»; місце знаходження: 10003, м. Житомир, майдан Короленка, 4; код ЄДРПОУ 43371426.

Суддя: