Рішення

від 24.01.2025 по справі 642/5701/21

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ПОЛТАВИ

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ПОЛТАВИ

Справа №642/5701/21

Провадження № 2/552/57/25

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24.01.2025 року Київськийрайоннийсудм.Полтавиускладі:

головуючого судді - Шаповал Т.В.,

при секретарі Грицак А.Я.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Полтава в приміщенні суду цивільну справу в порядку спрощеного провадження за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2024 року ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Посилались на те, що 12.11.2023 року між ТОВ «Маніфою» та ОСОБА_1 було укладено договір позики №6455374.

11.01.2024 року між ТОВ «Маніфою» та ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» укладено договір факторингу №11-01/2024, у відповідності до умов якого ТОВ «Маніфою» передає ( відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «Маніфою» права вимоги до боржників, вказаними у реєстрі боржників.

Відповідно до реєстру боржників №3 від 10.04.2024 до договору факторингу №11-01/2024 від 11.01.2024 року, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло прав грошової вимоги до відповідача в сумі 41691 грн..

Крім того, 02.12.2023 року між ТОВ «ФК «Незалежні фінанси» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №132599.

28.03.2024 року між ТОВ «ФК «Незалежні Фінанси» та ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» укладено договір факторингу №28032024 у відповідності до умов якого ТОВ «ФК «Незалежні Фінанси» передає ( відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «ФК «Незалежні Фінанси» права вимоги до боржників, вказаними у реєстрі боржників.

Відповідно до реєстру боржників від 28.03.2024 року до договору факторингу №28032024 від 28.03.2024 року, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 14500 грн..

Крім того, 01.12.2023 року між ТОВ «1 безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 було укладено договір позики №4153795.

14.06.2021 між ТОВ «1 безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «Європейська агенція з повернення боргів» укладено договір факторингу №14/06/21, у відповідності до умов якого ТОВ «1 безпечне агентство необхідних кредитів» передає ( відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «1 безпечне агентство необхідних кредитів» права вимоги до боржників, вказаними у реєстрі боржників.

Відповідно до реєстру боржників №23 від 11.04.2024 до договору факторингу №14/06/21 від 14.06.2021, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до відповідача у сумі 60225 грн..

Просив суд стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» суму заборгованості за договором позики №6455374 у розмірі 41691 грн., за кредитним договором №132599 у розмірі 14500 грн., за договором позики №4153795 у розмірі 60225 грн., а всього стягнути заборгованість за договорами у загальному розмірі 116416 грн. та понесені судові витрати.

Ухвалою судді Київського районного суду м. Полтави від 09.10.2024 року відкрито провадження у справі, яку вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.

09.12.2024 року до суду від представника відповідача ОСОБА_2 надійшов відзив на позовну заяву. Вказувала, що надані позивачем копії договорів не містять підпису відповідача, крім того, суду не надано докази перерахування кредитних коштів на рахунок відповідача ( рахунок, виписка). Так само графіки платежів та паспорти споживчого кредиту не містять підпису відповідача. Відповідно можна дійти висновку, що ОСОБА_1 , не ознайомлювали з умовами кредитування.

Крім того, ОСОБА_1 не був повідомлений про зміну кредиторів за даними кредитними договорами. Матеріали справи не містять повідомлення відповідача про відступлення права вимоги за вказаними кредитними договорами. Таким чином, вимоги пред`явленого позову недоведені.

Вказувала, що позивачем не надано пояснення щодо суми заборгованості кредиту у розмірі 116416 грн., що становить загальну заборгованість за відсотками за вищевказаними кредитними договорами. Належних розрахунків, які б узгоджувалися із матеріалами справи, умовами кредитних договорів, позивач не надав, хоча в цій частині саме на нього лежить процесуальний обов`язок доказування, а тому даний позов не може бути задоволений, оскільки він є необґрунтованим, а позовні вимоги щодо стягнення відсотків недоведеними.

Посилалась на те, що ОСОБА_1 відповідно до посвідчення серії НОМЕР_1 виданого Управлінням персоналу штабу командування СВ ЗС України 25.01.2020 року, є учасником бойових дій та діючим військовим на сьогоднішній день. Отже, ОСОБА_1 має право отримати безпроцентний кредит і за користування кредитом не повинні бути нараховуватись проценти.

Крім того, зазначила, що у матеріалах справи відсутні будь які документи та докази, що підтверджують факт звернення позичальника до ОСОБА_1 про дострокове погашення суми заборгованості за кредитом.

Вказувала, що відповідач не заперечує проти укладення кредитних договорів та наявності заборгованості за ними, а також не заперечує проти сплати вказаної заборгованості за тілом кредитів загальною сумою у розмірі 32000 грн.. відтак відповідач лише вважає необґрунтованими і недоведеними вимоги позивача щодо сплати заборгованості за відсотками за даними кредитними договорами.

Просила суд позовні вимоги ТОВ «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково, стягнути з відповідача заборгованість за тілом за вищевказаними кредитними договорами загальною сумою 32000 грн..

13.12.2024 року до суду від представника позивача ОСОБА_3 надійшла відповідь на відзив. Вказувала, що сторони узгодили розмір кредитів та позик, грошову одиницю, в якій надано кредити та позики, строк та умови користування коштами, що свідчить про наявність волі відповідача для укладення договорів в електронній формі, на погоджених умовах шляхом підписання договорів за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором. Жодних заперечень з приводу того, що відповідач не погодився з правилами надання коштів, відповідачем при укладенні договору висловлено не було.

Зазначила, що ніяких застережень або зауважень з боку відповідача, щодо неповного розуміння або незгоди з умовами договору або додаткової угоди під час його підписання, до суду не подано. У випадку неповного розуміння умов кредитного договору у відповідача була можливість відмовитися від підписання даного договору, якою він не скористався.

Крім того, вказала, що сторони узгодили розмір кредиту, грошову одиницю, в якій надано кредит, строк, умови кредитування та нарахування відсотків у зв`язку з простроченням повернення кредитних коштів, що свідчить про наявність волі відповідача для укладення такого договору, на таких умовах шляхом підписання договору за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

Щодо твердження відповідача про неправомірне нарахування відсотків позивачем зазначила, що на підтвердження суми заборгованості по вищевказаних договорах позивачем до позовної заяви долучено розрахунок заборгованості за договорами, виготовлений представником ТОВ «ФК «ЄАПБ», який підтверджує факт, що після переуступлення прав вимоги за даними договорами, позивачем не здійснювалося додаткових нарахувань. Отже, позивач просить стягнути кредитну заборгованість, яка була нарахована безпосередньо первісним кредитором.

Також зазначила, що відповідач не надав первісному кредитору жодних доказів на підтвердження того факту, що у нього є право на пільги відповідно до ЗУ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей». Для припинення нарахування штрафних санкцій, пені, а також процентів за користування кредитом відповідач зобов`язаний був звернутись до відділення відповідної фінансової установи, надати відповідні підтверджуючі документи для призупинення нарахування штрафних санкцій за користування кредитом і як наслідок отримати документ, що підтверджує призупинення нарахування штрафних санкцій за користування кредитом.

Вказувала, що нарахування відповідачу відсотків здійснювалось з тих підстав, що відповідач не повідомив первісних кредиторів у відповідності до чинного законодавства про те, що він являється військовослужбовцем та, що на нього поширюється норми ЗУ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

Просила задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Позивач у судове засідання свого представника не направив, попередньо звернувся до суду із заявою про проведення розгляду справи за відсутності їх представника.

У судове засідання відповідач ОСОБА_1 та його представник не з`явились, звернулись до суду із заявою про розгляд справи без їх участі.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 12.07.2023 року між ТОВ «Маніфою» та ОСОБА_1 було укладено договір позики №6455374.

Згідно п.п.2.1, 2.3 вказаного договору, за цим договором позикодавець передає позичальнику у власність грошові кошти (Позику), а позичальник приймає на себе обов`язок повернути таку ж суму грошових коштів ( суму позики) та сплатити позикодавцю проценти за користування позикою та всі інші платежі відповідно до умов цього договору. Сума позики становить 13000 грн., строк позики: загальний строк до 31 січня 2024 року ( 80 днів).

11.01.2024 року між ТОВ «Маніфою» та ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» укладено договір факторингу №11-01/2024, у відповідності до умов якого ТОВ «Маніфою» передає ( відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «Маніфою» права вимоги до боржників, вказаними у реєстрі боржників.

Відповідно до реєстру боржників №3 від 10.04.2024 до договору факторингу №11-01/2024 від 11.01.2024 року, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло прав грошової вимоги до відповідача за договором позики №6455374 в сумі 41691 грн., з яких: 13000 грн. сума заборгованості за основною сумою боргу, 28691 грн. сума заборгованості за процентами за користування позикою.

Крім того, 02.12.2023 року між ТОВ «ФК «Незалежні фінанси» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №132599.

Згідно п.п.1.1, 1.2,1.3 даного договору, кредитодавець зобов`язується на умовах визначених цим договором, на строк, визначений п.1.3 договору надати позичальнику грошові кошти у сумі визначеній у п.1.2 договору, а позичальник зобов`язується повернути кредитодавцю кредит, сплатити комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом в рекомендовану дату платежу, але не пізніше дати остаточного погашення заборгованості, згідно п.1.4 договору та виконали інші зобов`язання у повному обсязі на умовах та в строки/терміни, що визначені договором. Кредит надається з метою задоволення потреб позичальника не пов`язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю та виконання обов`язків найманого працівника. Типом кредиту є кредит. Сума ( загальний розмір) кредиту становить 4000 грн.. Кредит надається загальним строком на 105 днів з 02.12.2023 року.

28.03.2024 року між ТОВ «ФК «Незалежні Фінанси» та ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» укладено договір факторингу №28032024 у відповідності до умов якого ТОВ «ФК «Незалежні Фінанси» передає ( відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «ФК «Незалежні Фінанси» права вимоги до боржників, вказаними у реєстрі боржників.

Відповідно до реєстру боржників від 28.03.2024 року до договору факторингу №28032024 від 28.03.2024 року, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до відповідача за кредитним договором №132599 в сумі 14500 грн., з яких: 4000 грн. сума заборгованості за основною сумою боргу,10020 грн. сума заборгованості за відсотками, 480 грн. сума заборгованості за комісією.

Крім того, 01.12.2023 року між ТОВ «1 безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 було укладено договір позики №4153795.

Згідно п.п.1.1, 2.1 даного договору, за цим договором позикодавець зобов`язується передати позичальнику у власність грошові кошти, на погоджений умовами договору строк, шляхом їх перерахування на банківський рахунок позичальника із використанням реквізитів електронного платіжного засобу позичальника, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів у день закінчення строку позики, або достроково, та сплатити позикодавцеві таку ж суму грошових коштів у день закінчення строку позики, або достроково, та сплатити позикодавцю плату ( процентів) від суми позики. Сума позики становить 15000 грн., строк позики 30 днів.

14.06.2021 між ТОВ «1 безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «Європейська агенція з повернення боргів» укладено договір факторингу №14/06/21, у відповідності до умов якого ТОВ «1 безпечне агентство необхідних кредитів» передає ( відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «1 безпечне агентство необхідних кредитів» права вимоги до боржників, вказаними у реєстрі боржників.

Відповідно до реєстру боржників №23 від 11.04.2024 до договору факторингу №14/06/21 від 14.06.2021, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до відповідача за договором позики №4153795 у сумі 60225 грн., з яких: 15000 грн. сума заборгованості за основною сумою боргу; 45225 грн. сума заборгованості за відсотками.

Статтею 204 ЦК Українивизначено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Відповідно дост. 626 ЦК Українидоговором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно з ст. ст.628,629 ЦК Українизміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства, а сам договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1ст. 638 ЦК Українидоговір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору, до яких закон відносить умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду.

Згідно з ч. 2ст. 638 ЦК Українидоговір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Абзац другий ч. 2ст. 639 ЦК Українипередбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.

Відповідно до ч. 1ст. 205 ЦК Україниправочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі.

Згідно зіст. 207 ЦК Україниправочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у тому числі електронних, а також якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку (ч. 1). Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів (ч. 3).

Аналізуючи викладене, слід дійти висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставіЦивільного кодексу України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (ст.ст.205,207 ЦК України).

Такі висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18, від 07 жовтня 2020 року № 127/33824/19.

Згідно з ч. 1ст. 1054 ЦК Україниза кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно дост. 1055 ЦК Україникредитний договір укладається у письмовій формі.

Згідност. 3 Закону України «Про електронну комерцію»зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до ч. 3ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (ч. 4ст.11 ЗУ «Про електронну комерцію»).

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього (ч. 5ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Згідно із ч. 6ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченомуст. 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченомуст. 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

За правилами ч. 8ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Відповідно до ч. 1ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію»моментом підписання електронної правової угоди є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно доЗУ «Про електронний цифровий підпис», за умови використання коштів електронного цифрового підпису всіма сторонами електронної правової угоди; електронний підпис одноразовим ідентифікатором, визначеними цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) при письмовій згоді сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Відповідно дост. 526 ЦК Українизобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цьогокодексу.

Відповідно до ч.1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідност. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно достатті 1048 цього Кодексу.

Відповідно до частини першоїстатті 1048 ЦК Українипозикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі статтею 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до ч. 1 ст.546та ст.549 ЦК Українивиконання зобов`язання забезпечується, зокрема, неустойкою, яка визначається як пеня та штраф і є грошовою сумою або іншим майном, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення зобов`язання (п. 3 ч. 1ст. 611ЦК України).

За змістомстатті 549 ЦК Українинеустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Частинами першою, другою статті 551 ЦК України визначено, що предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно дост.536ЦКУкраїни закористування чужимигрошовими коштамиборжник зобов`язанийсплачувати проценти,якщо іншене встановленодоговором міжфізичнимиособами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Відповідно дост.1056-1ЦК Українипроцентна ставказа кредитомможе бутифіксованою абозмінюваною.Тип процентноїставки визначаєтьсякредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно ч.1 ст.514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Як встановлено судом, ТОВ «Маніфою», ТОВ «ФК» «Незалежні фінанси», ТОВ «1 безпечне агентство необхідних кредитів» свої зобов`язання за кредитними договорами виконали належним чином, надали відповідачу кредитні кошти обумовлені умовами договорів.

Як вбачається із відзиву на позовну заяву відповідач визнає заборгованість за тілом за вищевказаними кредитними договорами загальною сумою 32000 грн., а іншу частину заборгованості не визнає та заперечує щодо їх стягнення, з огляду на його статус військовослужбовця та положення п. 15 ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий статус військовослужбовців та членів їх сімей».

Відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення окремих питань виконання військового обов`язку та ведення військового обліку» від 30 березня 2021 року № 1357-IX, який набрав чинності 23 квітня 2021 року пункт 15 статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» викладено в новій редакції: «15. Військовослужбовцям, призваним на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, на весь час їх призову, а військовослужбовцям під час дії особливого періоду, які брали або беруть участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, які перебували або перебувають безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, - штрафні санкції, пеня за невиконання зобов`язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються».

Останніми змінами, які набрали чинності 19 серпня 2022 року пункт 15 статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» доповнено словами «крім кредитних договорів щодо придбання майна, яке віднесено чи буде віднесено до об`єктів житлового фонду (житлового будинку, квартири, майбутнього об`єкта нерухомості, об`єкта незавершеного житлового будівництва, майнових прав на них), та/або автомобіля».

Частиною 9 статті 1 Закону України «Про військовий обов`язок та військову службу» визначено, що військовослужбовці - це особи, які проходять військову службу; військовозобов`язані - це особи, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави; резервісти - особи, які проходять службу у військовому резерві Збройних Сил України, інших військових формувань і призначені для їх комплектування у мирний та воєнний час.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", особливий період - період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Особливий період в Україні діє з 18 березня 2014 року по теперішній час.

Статтею 3 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" унормовано, що дія цього Закону поширюється на військовослужбовців Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів спеціального призначення, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, які проходять військову службу на території України, і військовослужбовців зазначених вище військових формувань та правоохоронних органів - громадян України, які виконують військовий обов`язок за межами України, та членів їх сімей.

Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 69/2022 «Про загальну мобілізацію», у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України та з метою забезпечення оборони держави, підтримання бойової і мобілізаційної готовності Збройних Сил України та інших військових формувань, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до частини другої статті 102, пунктів 1, 17, 20 частини першої статті 106 Конституції України, вирішено, зокрема оголосити та провести загальну мобілізацію.

Згідно посвідчення НОМЕР_1 від 25.02.2020 року ОСОБА_1 є учасником бойових дій.

Таким чином, на відповідача з 25.02.2020 року, як на військовослужбовця, який брав участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, які перебували або перебувають безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів,поширювалися пільги передбачені пунктом 15 статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», а саме не повинні нараховуватися штрафні санкції, пеня та проценти за користування кредитом на весь час його призову.

Доводи представника позивача про те, що відповідач не звертався до фінансової установи та не надавав документів, які дають йому відповідні пільги передбачені пунктом 15 статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» суд оцінює відповідно до вимог процесуального законодавства, і з урахуванням конкретних обставин цієї справи та вважає, що відсутність звернення відповідача до первісного кредитора та позивача, не спростовує той факт, що на ОСОБА_1 , розповсюджується дія Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

При цьому, за наявності позову банку про стягнення боргу за кредитним договором суди повинні самостійно здійснювати перерахунок кредитної заборгованості з огляду на поширення на позичальника пільг, передбачених пунктом 15 статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (зменшити визначений банком обсяг заборгованості за тілом кредиту на суми зарахованих платежів на погашення штрафних санкцій, пені та процентів за користування кредитом).

Аналогічний висновок щодо застосування відповідних норм права висловлено, зокрема, у постанові Верховного Суду від 18 січня 2023 року по справі №642/548/21.

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що відсутні підстави для стягнення з відповідача суми заборгованості за процентами та комісією, а тому в цій частині у задоволенні позову необхідно відмовити.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги слід задовольнити частково та стягнути з відповідача заборгованість за договором позики №6455374 у розмірі 13000 грн. ( сума заборгованості за основною сумою боргу), за кредитним договором №132599 у розмірі 4000 грн. ( сума заборгованості за основною сумою боргу), за договором позики №4153795 у розмірі 15000 грн. ( сума заборгованості за основною сумою боргу)..

У зв`язку з частковим задоволенням позовних вимог (27,48 %), з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача підлягають стягненню судовий збір в розмірі 832,09 грн. (3028/100*27,48), пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. 258,259,263-265 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» заборгованість за договором позики №6455374 у розмірі 13000 грн., за кредитним договором №132599 у розмірі 4000 грн., за договором позики №4153795 у розмірі 15000 грн. та судовий збір у розмірі 832 грн. 09 коп., а всього 32832 грн. 09 коп..

Рішення суду може бути оскаржено до Полтавського апеляційного суду через Київський районний суд м. Полтави шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», місцезнаходження м. Київ, вул. Симона Петлюри, 30, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 35625014;

відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код: НОМЕР_2 .

Суддя Т.В.Шаповал