Ухвала

від 10.02.2025 по справі 161/22459/24

ВОЛИНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 161/22459/24 Головуючий у 1 інстанції: Пушкарчук В. П. Провадження № 22-ц/802/223/25 Доповідач: Федонюк С. Ю.

ВОЛИНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

У Х В А Л А

10 лютого 2025 року місто Луцьк

Волинський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - судді Федонюк С. Ю.,

суддів - Матвійчук Л. В., Осіпука В. В.,

за участі:

секретаря судового засідання Губарик К. А.,

розглянувши вмісті Луцькуцивільну справуза скаргою ОСОБА_1 на бездіяльність державних виконавців Державної виконавчоїслужби умісті ЛуцькуЗахідного міжрегіональногоуправління Міністерстваюстиції та зобов`язання скасувати арешт на майно, заінтересовані особи стягувачі Публічне акціонерне товариство Комерційний банк «Надра», Акціонерне товариство «Комерційний банк «Приватбанк», за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Луцького міськрайонного суду Волинської області від 16 грудня 2024 року,

В С Т А Н О В И В:

У грудні 2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду зі скаргою на бездіяльність державних виконавців Державної виконавчої служби у місті Луцьку Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції щодо відмови у знятті арешту з належного йому нерухомого майна та зобов`язання ВДВС скасувати арешти , накладені на його майно.

В обґрунтування скарги посилався на те, що, маючи намір реалізувати своє право на реєстрацію та відчуження нерухомого майна, він дізнався у нотаріуса про наявність арештів, зареєстрованих в Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна. В подальшому він звернувся до Відділу ДВС у м. Луцьку ЗМУ МЮ, де отримав Інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна.

Згідно із наданою інформацією йому стало відомо, що було накладено арешти згідно з постановами про арешт майна та про відкриття виконавчих проваджень. Вказує, що згідно з відповідями Відділу ДВС у м. Луцьку ЗМУ МЮ у відділі на примусовому виконанні перебували виконавчі провадження щодо виконання виконавчих листів про стягнення з нього на користь різних юридичних осіб боргів. Ці виконавчі провадження згодом були закінчені з різних підстав.

Крім того, державним виконавцем повідомлено, що надати копії постанов виконавчого провадження неможливо, оскільки всі виконавчі провадження передані до архіву та знищені, відповідно до законодавства України. Також, на підставі ст.59 Закону України «Про виконавче провадження» повідомлено про відсутність підстав для зняття арештів у межах наведених вище проваджень. Разом з тим, у відповіді відділу ДВС у м. Луцьку ЗМУ МЮ зазначається про наявність інших виконавчих проваджень, які вже не перебувають на виконанні у Відділі та є завершеними.

Вважає, що наявність обтяження нерухомого майна, накладеного державними виконавцями відділу ДВС м. Луцька, перешкоджає здійсненню його майнових прав.

Враховуючи наведене, ОСОБА_1 просив суд визнати бездіяльність державних виконавців Відділу ДВС у м. Луцьку протиправною та зобов`язати посадових осіб ВДВС у м. Луцьку ЗМУ МЮ скасувати арешти на його майно, накладені: згідно з постановою про арешт майна боржника №46802436 від 10.03.2015 р., номер запису про обтяження 9048409; згідно з постановою про арешт майна боржника №50190362 від 17.02.2016 р., номер запису про обтяження 14507433; згідно постанови про арешт майна боржника №55048733 від 06.11.2017 р., номер запису про обтяження 36638643; згідно з постановою про арешт майна боржника №59486437 від 14.08.2020 р., номер запису про обтяження 37760011; згідно з постановою про відкриття виконавчого провадження №8/244/10 від 17.02.2010р., реєстраційний номер обтяження 9531629; згідно з постановою про відкриття виконавчого провадження АА№655156 від 15.05.2009 р., реєстраційний номер обтяження 10071354; згідно з постановою про арешт майна боржника б/н від 13.05.2011р., реєстраційний номер обтяження 11169177; згідно з постановою про арешт майна боржника, 32076132 від 09.04.2012р., реєстраційний номер обтяження 12373984.

Ухвалою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 16 грудня 2024 в задоволенні скарги відмовлено.

Не погодившись із даною ухвалою суду, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити скаргу в повному обсязі.

Учасники справи в судове засідання не з"явились, хоча належним чином були повідомленні про місце та час розгляду справи.

Від ОСОБА_1 на адресу апеляційного суду надійшла заява, в якій він просить розгляд справи проводити без його участі.

Згідно із ч. 2 ст. 372 ЦПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції було встановлено підстави для зупинення провадження у справі.

Ухвалою Великої Палати Верховного Суду від 27 листопада 2024 року прийнято до розгляду справу № 2/1522/11652/11 (провадження № 14-137цс24) за скаргою ОСОБА_2 на бездіяльність начальника Першого Приморського відділу державної виконавчої служби в місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Гусєва О.О., допущену в ході виконання виконавчого листа № 2/1522/11652/11, виданого 26.04.2013 Приморським районним судом м. Одеси, про солідарне стягнення зі ОСОБА_3 , ОСОБА_2 на користь ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» заборгованості. Було призначено справу № 2/1522/11652/11 до розгляду Великою Палатою Верховного Суду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними в ній матеріалами на 22 січня 2025 року в приміщенні Верховного Суду, однак розгляд відкладено.

У вказаній ухвалі суд зазначив, що оскільки у практиці Касаційного цивільного та Касаційного адміністративного судів у складі Верховного Суду має місце неоднакове застосування положень законів № 606-XIV та № 1404-VIII у справах про зняття арешту з майна боржника у випадку повернення виконавчого документа стягувачеві, то забезпечити єдність такої практики неможливо без застосування повноважень Великої Палати Верховного Суду.

Тому колегія суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду передала цю справу для відступу від висновку Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, сформульованого у постанові від 26 травня 2020 року у справі № 815/7269/15 (адміністративне провадження № К/9901/12587/18), щодо можливості зняття арешту з майна боржника у випадку повернення виконавчого документа стягувачу. Такий відступ має полягати у висновку, який неодноразово викладався у постановах колегій суддів Першої, Другої та Третьої судових палат Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду та підтриманий судами першої й апеляційної інстанцій у справі № 2/1522/11652/11, де було відмовлено заявнику у задоволенні її скарги на бездіяльність державного виконавця щодо невжиття заходів зі зняття арешту на невизначене майно. Тобто, якщо виконавець повернув виконавчий документ стягувачу, а не органу, який його видав, то виконавче провадження є незавершеним, а отже, і відсутні підстави для зняття арешту з майна боржника. Останній, якщо вважає, що для продовження виконання виконавчого документа немає підстав, може ініціювати вирішення питання про визнання цього документа таким, що не підлягає виконанню (частина друга статті 432 ЦПК України), і зняття арешту з майна з цієї підстави.

Велика Палата Верховного Суду вважає мотиви, викладені в ухвалі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 31 жовтня 2024 року, такими, що містять підстави для прийняття справи до провадження Великої Палати Верховного Суду відповідно до частини третьої статті 403 ЦПК України, оскільки існує необхідність формування єдиної правозастосовчої практики щодо застосування положень законів № 606-XIV та № 1404-VIII у справах про зняття арешту з майна боржника у випадку повернення виконавчого документа стягувачеві.

Проаналізувавши правовідносини у даній справі та у справі № 2/1522/11652/11, апеляційний суд доходить висновку про їх подібність, та необхідність у зупиненні провадження у справі за апеляційною скаргою ОСОБА_1 .

Відповідно до п. 10 ч. 1 ст. 252 ЦПК України суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадку перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об`єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду.

Відповідно до п. 14 ч. 1 ст. 253 ЦПК України провадження у справі зупиняється у випадку, встановленому пунктом 10 частини першої статті 252 цього Кодексу, до закінчення перегляду в касаційному порядку.

Таким чином, наявні підстави для зупинення провадження у даній справі до закінчення перегляду в касаційному порядку справи № 2/1522/11652/11.

Відповідно до ч. ч. 4, 5 ст. 268 ЦПК України у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення. Датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Керуючись п. 10 ч. 1 ст. 252, п. 14 ч. 1 ст. 253, 260, 368, ч. 2 ст. 381 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Зупинити апеляційне провадження у справі № 161/22459/24 у справі за скаргою ОСОБА_1 на бездіяльність державного виконавця за апеляційноюскаргою ОСОБА_1 на ухвалуЛуцького міськрайонногосуду Волинськоїобласті від16грудня 2024року до закінчення перегляду в касаційному порядку Верховним Судом справи № 2/1522/11652/11 за скаргою ОСОБА_2 на бездіяльність начальника Першого Приморського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Гусєва О.О.

Ухвала набирає законної сили з моменту її постановлення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Головуючий

Судді